2016, № 1 (12)
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6493
Переглянути
Перегляд 2016, № 1 (12) за Автор "Abramova, Iryna"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Особливості методологічного апарату дослідження фінансової стійкості підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Абрамова, І. М.; Пєнська, І. О.; Abramova, Iryna; Pienska, IrynaСтаття присвячена особливостям застосування різних методів оцінки фінансової стійкості підприємства та дозволяють більш ефективно управляти нею залежно від визначених факторів впливу. Метою статті є дослідження методологічного апарату визначення фінансової стійкості підприємства як запоруки його економічної стабільності. Фінансова стійкість досліджується за допомогою трьох методів: абсолютних значень (агрегатного), коефіцієнтного та інтегрального. Найбільш розповсюдженим є метод агрегатів, за яким розраховуються три агрегати фінансової стійкості підприємства, відповідно до яких визначається тип фінансової стійкості. За коефіцієнтним методом застосовують від 2 до 20 коефіцієнтів. Інтегральний метод дозволяє генерувати комплексну кількісну оцінку, за якою підприємство ранжують за рівнем фінансової стійкості. Для інтегрального методу застосовують дескриптивні моделі (експертні, описові) та формалізовані (економіко-математичні) моделі. В результаті дослідження виокремлено різні методи та специфіку їхнього застосування щодо оцінки фінансової стійкості підприємства. Найбільш затребуваними та використовуваними є коефіцієнтний та агрегатний методи, але для оцінки динаміки оцінюваного явища - фінансової стійкості декількох підприємств, або одного підприємства у різні проміжки часу, використовують бальний та інтегральний методи. Зазначена методологія рекомендується для застосування підприємствами України, які працюють в умовах кризових явищ та жорсткої конкуренції, з метою забезпечення постійної платоспроможності та виконання зобов’язань. Для забезпечення фінансової стійкості від підприємства вимагається відволікати значні фінансові ресурси на сплату зобов’язань, які б в свою чергу, могли б бути використані на отримання додаткового прибутку. Тому підприємство повинно постійно вирішувати завдання критичного рівня достатності фінансової стійкості та оптимального рівня рентабельності.