Перегляд за Автор "Bocharova, N."

Зараз показуємо 1 - 20 з 20

Iнтегральна оцiнка рiвня корпоративної соцiальної вiдповiдальностi пiдприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Бочарова, Н. А.; Щепилiна, А. К.; Бочарова, Н. А.; Щепилина, А. К.; Bocharova, N.; Schepilina, A.
Досліджено існуючі методики оцінки рівня корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах. Вдосконалено піраміду КСВ. Проведено порівняльний аналіз піраміди КСВ із пірамідою ієрархії потреб А. Маслоу. Надано характеристику видів корпоративної соціальної відповідальності. Набула подальшого розвитку система показників оцінки рівня КСВ на підприємстві. Запропоновано поділ показників за зовнішнім та внутрішнім напрямами діяльності підприємства. Особливістю запропонованої оцінки є те, що найважливішу роль відіграють зацікавлені сторони, що робить методику оцінювання більш об’єктивною, ніж існуючі. Використано метод радару для розрахунку інтегрального по-казника – це дозволяє зобразити отримані результати оцінювання рівня корпоративної соціальної відповідальності графічно. Наведено двовимірну матрицю оцінювання рівня КСВ. Двовимірна матриця включає дев’ять секторів, де наведено розподіл рівнів від низького до високого рівня розвитку. Розроблено характеристику кожного сектора двовимірної матриці. Таким чином, запропоновано методику інтегрального оцінювання рівня КСВ на підставі системи частинних показників, що визначаються за допомогою опитування зацікавлених сторін. Такий підхід дозволить проводити оцінювання рівня корпоративної соціальної відповідальності для підприємств різних напрямів діяльності. Запропоновану методику апробовано на підприємстві ТОВ «ВІТАЛ». За результатами розрахунків рівень КСВ на підприємстві оцінено як високий рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності.
Взаємозв’язок показників ефективності й результативності ланцюгів постачань
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.
У статті досліджено різницю понять ефективності та результативності ланцюгів постачань. Встановлено, що ефективне управління процесами виробництва та логістики будь-якого підприємства не можливе без визначення актуальної і структурованої інформації про стан елементів ланцюга постачань та процесів, що в ньому протікають. Досліджено та сформульовано, що загальновизнаною системою вимірювання ефективності підприємства є збалансована система ключових показників ефективності ланцюгів постачань. Но основі аналізу різних точок зору вчених визначено, що для оцінки ефективності ланцюгів постачань підприємств переважна кількість вчених пропонує використовувати десять основних показників, а саме: якість обслуговування, якість продукції, час виконання замовлення (швидкість відгуку), загальні логістичні витрати, фінансові показники (витрати), додану вартість, надійність, гнучкість (маневреність), потужність, активи. Досліджено і встановлено відмінності моделі SCOR, що застосовується на трьох рівнях метрик, призначені для оцінки ефективності рішень на стратегічному рівні. При цьому на першому рівні виділяються показники, що характеризують загальний стан ланцюга постачань, – ключові показники ефективності (KPI – Key Performance Indicator). На другому рівні – показники, що допомагають діагностувати показники 1-го рівня та виявити відхилення. Третій рівень показників діагностує показники 2-го рівня відповідно. При цьому всі метрики повинні мати ієрархічну структуру. Встановлено, що основні відмінності між поняттями ефективності й результативності ланцюгів постачань полягають у тому, що ефективність пов’язана з мінімізацією всіх пов’язаних ресурсів і процесів, тоді як результативність спрямована на досягнення всіх цілей, вищих результатів, завершених заходів і підвищення задоволеності клієнта, орієнтуючись на клієнта і мету, наскільки це можливо, отже досягнення оптимізації ланцюга постачань. Результативність – це найвища спроба скоротити всі ресурси за рахунок максимального використання всіх потужностей, реагування намагатися бути максимально гнучким і орієнтованим на клієнта. Запропоновано матрицю результативності ланцюгів постачань, що враховує показники їхньої ефективності. Ефективність та результативність можуть покращити продуктивність ланцюга постачань через посилену співпрацю з усіма відповідними учасниками.
Дослідження КСВ як основи концепції сталого розвитку підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Бочарова, Н. А.; Федотова, І. В.; Bocharova, N.; Fedotova, I.; Федотова, И. В.
У статті досліджено глобальні тренди розвитку корпоративної соціаль¬ної відповідальності (КСВ) з особливим акцентом на сталий розвиток життє¬здатності підприємств. Проаналізовано наявні моделі сталого розвитку, які були запропоновані дослідниками. Запропоновано сферичну модель сталого розвитку підприємства, яка складається з трьох просторів зовнішнього середовища, з якими взаємодіє підприємство, та інструментів управління ними на засадах корпоративної соціальної відповідальності. У запропонованій моделі подано ієрархічне розташування економічної, соціальної та екологічної сфер і визначена галузь корпоративної соціальної відповідаль¬ності підприємства. Запропоновано напрями застосування інструментів управління, за допомо-гою яких підприємство впливає на простір, з яким взаємодіє, та відповідає на сучасні за-пити суспільства про життя в безпечному середовищі. Ці напрями впровад¬ження ін-струментів управління орієнтовані на збереження стійкості та життєздат¬ності підприємства й підтримання його сталого розвитку. Це спосіб вирішення проблеми при-стосування в ситуації, що склалася, відповідно до кожної сфери, з якою стикається підприємство. Запропонована модель дозволяє досягти довготривалої рівноваги між ос-новними сферами сталого розвитку підприємства (економічною, соціальною, екологіч¬ною) з відповідними напрямами впровадження інструментів управлін¬ня корпоративною соціальною відповідальністю. Модель побудована для суспільства загалом, але її можна адаптувати для формування моделі сталого розвитку підприємства з точки зору забезпе-чення його життєздатності. Застосування на практиці соціальної відповідаль¬ності надає переваги в процесі поліпшення управління завдяки запобіганню ризиків, поліп¬шення репутації підприємства, збільшення обсягів продажів і частки ринку, мотивації співробітників, лояльності інвесторів, поліпшення фінансових показників, налагодження відносин з державним сектором і суспільством, а також охорони навколишнього середо-вища, що призведе до формування довготривалої життєздатності підприємства.
Екологічний аспект корпоративної соціальної відповідальності підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.
У статті досліджуються глобальні тренди розвитку корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) з особливим акцентом на її екологічному аспекті. Проаналізовано основні етапи (оцінка власного екологічного втручання підприємства, мінімізація (компенсація) власного екологічного втручання підприємства, освітньо-популяризаційні заходи для клієнтів (споживачів), діяльність зі збереження зовнішнього середовища, впровадження ідей екологічних аспектів КСВ для колег та партнерів) та запропоновано алгоритм внесення екологічної складової до програми впровадження КСВ на підприємстві. Розроблено заходи, засновані на принципах «Зеленого офісу», для покращення екологічної політики підприємства та зниження впливу його діяльності на навколишнє середовище. Використання заходів із застосування нефінансової звітності та заходів «Ідеальний офіс – другий дім» на підприємстві сприятиме прозорості та повноті розкриття інформації про екологічну діяльність підприємства, прискоренню подання звітів до державних органів, покращенню умов діяльності співробітників, підвищенню ефективності праці робітників та зменшенню помилок під час розрахування фінансових показників, а отже, й зменшенню штрафів, доповненню економічних, соціальних та екологічних показників нефінансової звітності, а також розумінню показників екологічної звітності акціонерами, підприємствами-контрагентами, потенційними інвесторами та іншими стейкхолдерами. Результатом дослідження є вдосконалення програми впровадження корпоративної соціальної відповідальності в діяльність підприємства. Запропоновані пілотні проекти для підприємства за напрямами відповідальності та групами зацікавлених сторін, інтереси яких було задоволено. Вибрано головні напрями розвитку програми КСВ (поєднання внутрішнього екологічного та зовнішнього філантропічного напрямів), розроблено конкретні заходи, визначено ефект від їх впровадження.
Значення людських ресурсів у мультикультурному організаційному контексті: аналіз, виклики та перспективи
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Бочарова, Н. А.; Яровий, І. О.; Bocharova, N.; Yarovyi, I.
Сучасний бізнес-світ характеризується швидкими темпами змін, глобалізацією та цифровою трансформацією, що вимагає від організацій адаптивності та інноваційного підходу до управління своїми ресурсами. Серед них людські ресурси виокремлюються як ключовий актив, що визначає здатність організації до розвитку, конкурентоспроможності та сталого успіху. Ця наукова робота поглиблено аналізує значення людських ресурсів у сучасному організаційному контексті, з акцентом на їх стратегічному значенні та впливі на досягнення цілей організації. У роботі розкривається концепція людських ресурсів, яка охоплює не тільки набір та адміністрування персоналу, а й розвиток, мотивацію, оцінку продуктивності та забезпечення добробуту співробітників. Вона виходить за рамки традиційного управління персоналом, включаючи аспекти організаційної культури, лідерства, управління змінами. Значна увага приділяється ролі мультикультурних людських ресурсів у глобалізованому світі, їх впливу на інноваційність, креативність та підвищення глобальної конкурентоспроможності організації. Аналізуючи різноманітні підходи та визначення, автор наголошує на необхідності інтеграції стратегічного планування людських ресурсів з культурною обізнаністю та ефективними комунікаційними стратегіями для досягнення стратегічних цілей компанії. Розглядається вплив цифрових технологій на управління людськими ресурсами, включаючи виклики дистанційної роботи, необхідність забезпечення продуктивності та залученості в цифрову епоху. Робота підкреслює важливість глибокого розуміння культурних відмінностей, вміння створювати інклюзивне робоче середовище, розвитку навичок міжкультурної взаємодії та адаптивності. Такий підхід дозволяє компаніям краще розуміти та задовольняти потреби різноманітних клієнтів, сприяє інноваційності та відкриває нові можливості для зростання. Висновки дослідження підкреслюють, що успішне управління людськими ресурсами в сучасному динамічному та складному бізнес-середовищі вимагає комплексного підходу, який враховує як традиційні аспекти, так і сучасні виклики. Глибоке розуміння та ефективне управління людськими ресурсами є вирішальним для забезпечення конкурентоспроможності, інноваційного розвитку та сталого успіху організацій.
Концептуальні основи управління життєздатним автотранспортним підприємством на засадах сталого розвитку
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Федотова, І. В.; Бочарова, Н. А.; Fedotova, I.; Bocharova, N.
З огляду на значущість життєздатних транспортних підприємств для реалізації Стратегії сталого розвитку України та Національної транспортної стратегії України, а також вирішення економічних, соціальних, екологічних й інших проблем особливої актуальності набуває формування концептуальних основ управління життєздатними підприємствами на засадах сталого розвитку. Проведено теоретичні дослідження існуючих підходів до формування концепції управління життєздатним підприємством. Визначено, що в науковій літературі не отримали належного узагальнення та розвитку питання управління життєздатним підприємством на основі парадигми сталого розвитку у межах теорії життєздатності та проблематики, повʼязаної із забезпеченням сталого розвитку підприємств. В Україні лише деякі елементи концепції сталого розвитку знаходять своє відображення у практиці управління життєздатними підприємствами, а концептуальна модель управління життєздатним підприємством на засадах сталого розвитку перебуває на етапі формування. Ціллю роботи є удосконалення концептуальних основ управління життєздатним автотранспортним підприємством, які сприяють збільшенню частки прийняття та реалізації ефективних управлінських рішень на засадах сталого розвитку. Концепція орієнтована на створення необхідних умов для досягнення економічних, екологічних та соціальних цілей з урахуванням очікувань і вимог заінтересованих сторін. У роботі запропоновано інтегровану концепцію управління життєздатним автотранспортним підприємством, яка сформована у вигляді взаємозалежної системи взаємоповʼязаних елементів: цілі та завдання управління, субʼєкт та обʼєкт управління, методи управління, функції управління, принципи управління, ресурси та процеси управління. Запропоновані концептуальні основи управління життєздатним автотранспортним підприємством базуються на системному і холістичному підходах, відповідно до цього концепція наведена у вигляді взаємоповʼязаної сукупності структурних елементів. Наведено характеристику теоретико-методологічного, аналітичного та практичного базису, що розкривають основні напрямки формування життєздатного підприємства на засадах сталого розвитку. Сформовані концептуальні основи управління життєздатним підприємством автомобільного транспорту дозволяють структурувати основні компоненти концепції з метою забезпечення ефективного управління життєздатним підприємством на основі збалансованості головних складових. Це в сукупності сприятиме розробці інноваційних підходів і методів управління життєздатним підприємством, забезпечуючи ефективність роботи та формування стратегічних переваг на конкурентних ринках.
Основні показники оцінки ефективності ланцюгів постачань
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.
Розглянуто точки зору різних вчених на зміст поняття «оцінка ефективності ланцюгів постачань». Досліджено основні напрямки та елементи, що формують поняття ефективності ланцюгів постачань. Розглянуті методики оцінки ефективності за моделями: збалансована система показників (Balanced Scorecard); модель SCOR (The Supply Chain Operations Reference Model); ABC-аналіз (Activity-based Costing); аналіз економічного ефекту. Виділено основні напрямки ефективності впровадження SCM: збільшення кількості замовлень і підвищення стабільності попиту; зниження страхових запасів; зниження ризиків і підвищення надійності виконання планів та поставок. Запро-поновано розглядання основних показників оцінки ефективності ланцюгів постачань за базовими процесами ланцюгів постачань згідно SCOR-моделі: планування, закупівля за-пасів, виробництво, збут, повернення. За кожною групою показників виділено окремо по-казники зростання та зниження. Запропоновано інтегральний показник оцінки ефектив-ності ланцюгів постачань. Підкреслено відокремлення кількісних та якісних показників оцінки. Виділено фактори для якісної оцінки: надійність логістичного ланцюга постачан-ня; виконання умов за терміном виконання на всьому ланцюгу постачань; рівень сервісу; контроль витрат; взаємозв’язок логістичного процесу з процесом планування продажів; лояльність постачальників. Запропоновано напрямки підвищення ефективності ланцюгів постачань: покращення наочності в ланцюзі постачань; підвищення кваліфікації; вкла-дення в інтелектуальні технології; розробка плану проекту.
Особливості становлення системи корпоративного менеджменту в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.
У статті встановлено необхідність розрізняння понять системи корпоративного управління та системи корпоративного менеджменту. Досліджено складові елементи цих систем за загальними характеристиками: користувацька орієнтація, суб’єкт, об’єкт, основні учасники, цільове спрямування, вплив середовища на систему, показники ефективності. Виявлено зв’язок та взаємодію між системами корпоративного управління та корпоративного менеджменту. Розглянуто точки зору вчених на вплив зовнішнього та внутрішнього середовища компаній при формуванні систем. Запропоновано систему корпоративного менеджменту, що включає взаємозв’язок суб’єкта та об’єкта управління, який в якості основних підсистем має такі блоки: блок стратегічного планування, блок прийняття рішень з ключових питань, блок координації роботи керівників та робочого персоналу, блок ефективності управління та розвитку компанії. Блок стратегічного планування передбачає збір й обробку інформації для визначення можливих сценаріїв розвитку компанії, формування припустимих стратегічних альтернатив, їх оцінку й вибір. Блок прийняття рішень з ключових питань служить для трансформації обраної стратегії в конкретні цільові показники (індикатори стратегічного розвитку). Блок координації роботи керівників та робочого персоналу дозволяє пов’язати стратегічні цілі й ключові показники ефективності, визначені для компанії в цілому, з фінансовими та операційними планами окремих бізнес-одиниць і підрозділів, забезпечивши їхнє зіставлення і несуперечливість. Блок ефективності управління та розвитку компанії повинен надати результати аналізу діяльності компанії у вигляді фінансової звітності та висновків, отриманих з її обробки та аналізу, керівництву та зацікавленим стейкхолдерам. Запропонована система корпоративного менеджменту дозволить покращити ефективність визначення методів й підходів, застосування яких вимагається для реалізації функцій корпоративного менеджменту й стратегічного планування, та прискорить визначення процесів (регламентів) взаємодії між підрозділами, відповідальними за виконання тих чи інших управлінських функцій.
ПОКАЗНИКИ РІВНЯ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Бочарова, Н. А.; Щепиліна, А. К.; Бочарова, Н. А.; Щепилина, А. К.; Bocharova, N.; Shchepilina, A.
Досліджено існуючі підходи до визначення рівня розвитку корпоративної соціальної відпо-відальності конкретних бізнес-компаній. Із урахуванням встановлених переваг та недоліків розроблено пропозиції щодо вдосконалення методик кількісних та якісних показників оцінки КСВ. Запропоновано згрупувати показники за такими складовими КСВ: економічною, соціальною, екологічною, філантропічною, етичною й технологічною. Для кожної складо-вої КСВ встановлено відповідні аспекти. За аспектами наведено кількісні й якісні показ-ники. Для кількісних показників наведено розрахункові формули. Для оцінки якісного розвитку КСВ відібрано основні групи стейкхолдерів: споживачі, засновники, працівники, пос-тачальники, громадськість, державні та місцеві органи влади. Стосовно кожної групи визначено оцінні якісні показники як універсального характеру, так і з урахуванням особливостей роботи кожного підприємства, тобто його розміру, галузевої приналежності, сфери діяльності, особливостей господарської діяльності. Для визначення рівня розвитку КСВ на підприємстві запропоновано застосовувати п’ятирівневу шкалу. Для оцінки кількісних показників розраховані відповідні конкретні діапазони для бальної оцінки. Якісна оцінка стейкхолдерів виконується за запропонованими критеріями, що встановлені для відповідної бальної оцінки від «0» до «5» балів. За розробленою шкалою запропоновано оцінити рівень розвитку КСВ підприємства і встановити взаємозв’язок стадій життєвого циклу організації з рівнями розвитку корпоративної соціальної відповідальності.
Розмежування понять "корпоративне управлiння" та "корпоративний менеджмент"
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.; Бочарова, Н. А.
У статті встановлено необхідність розрізняння понять корпоративного управління та корпоративного менеджменту. Досліджено різні точки зору вчених. Виділено три основних підходи: перший – автори вважають поняття корпоративного управління та корпоративного менеджменту тотожними, другий підхід має на увазі, що поняття корпоративного менеджменту є більш широким, ніж поняття корпоративного управління, третій – вчені виділяють головним поняття корпоративне управління, а корпоративний менеджмент вважають його складовою частиною. Проаналізовано поняття корпоративного управління. Виділено загальні та відокремлені риси понять корпоративного управління та корпоративного менеджменту. Встановлено, що більшість авторів вважають корпоративний менеджмент невід’ємною складовою корпоративного управління компанією. Розглянуто точки зору вчених на сутність поняття корпоративного менеджменту. Для визначення поняття корпоративного менеджменту запропоновано застосувати теорію динамічних інформаційних систем (ТДІС). Використання дворівневого тріадичного дешифрування дозволило виділити базові категорії першого рівня: стратегічне планування, успішні взаємовідносини, прийняття рішень. Кожне з понять першого рівня, у свою чергу, розкривається трьома поняттями другого рівня деталізації. Стратегічне планування розкривається за допомогою подання його як: здатність до адаптації, здатність до розвитку, відповідальність. Успішні взаємовідносини формуються елементами: внутрішнє середовище підприємства, зовнішнє середовище, зворотний зв’язок. Прийняття рішень включають в себе: результативність, координація роботи, ефективність. Узагальнення трьох ієрархічно структурованих понять дозволило сформувати визначення корпоративного менеджменту, як механізму реалізації корпоративного управління компанією на рівні стратегічного планування. Застосування встановленого визначення корпоративного менеджменту дозволить системно підходити до цього поняття та сприятиме продовженню дослідження його сутності та особливостей використання у сучасній діяльності компаній.
Система обʼєктів при управлінні якістю логістичних послуг та процесів в АТП
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Криворучко, О. М.; Федотова, І. В.; Бочарова, Н. А.; Kryvoruchko, О.; Fedotova, I.; Bocharova, N.
У цій статті досліджується система обʼєктів управління якістю логістичних послуг та процесів на автотранспортному підприємстві. У роботі визначено, що неефективне управління якістю логістичних бізнес-процесів підприємства призводить до низької якості послуг і низької задоволеності споживачів. Метою даної статті є дослідження та розробка системи обʼєктів при управлінні якістю логістичних послуг та процесів на автотранспортному підприємстві з позиції логістичного підходу, що включає сукупність інтегрованих логістичних бізнес-процесів з формування якості, вимог, що входять, й одержаних результатів реалізації. Для цього розглянуто основні обʼєкти, що впливають на якість логістичних послуг на АТП. Визначено, що ціллю управління якістю є покращення якості продукції та послуг, а для досягнення цього автори рекомендують проводити структурні перетворення, які включають уточнення границь обʼєкта шляхом включення в нього елементів зовнішнього середовища. Автори запропонували підхід до формування обʼєктів дослідження, що включає визначення цілей, критеріїв розмежування обʼєкта та зовнішнього середовища, характер взаємодії між обʼєктом і середовищем, розробку моделей обʼєкта та встановлення його особливостей і властивостей. Авторами запропоновано виділити якість праці як елемент зовнішнього середовища та встановити її звʼязок з якістю логістичних послуг. Елементами зовнішнього середовища також є якість інформації, стадії формування якості та якість предметів і засобів праці. Якість живої праці та транспортних послуг залежать від процесу формування якості. Логістичні послуги автотранспортного підприємства охоплюють широкий спектр послуг, спрямованих на забезпечення ефективної роботи логістичної системи та управління всіма повʼязаними з цим процесами. Стадії формування якості логістичної послуги визначено у вигляді сукупності інтегрованих основних, допоміжних, обслуговуючих та управлінських логістичних бізнес-процесів, розглянуто їхній взаємозвʼязок, відповідно їх «входи» і«виходи». Запропоновано систему обʼєктів якості на АТП розглянути з точки зору кібернетичного підходу та подати у вигляді сукупності динамічних ланок, кожна з яких є інтегруючою. Це означає, що вхідний сигнал (якість інформації, засобів та предметів праці тощо) перетворюється на вихідний сигнал (вимоги до якості послуг). Для забезпечення високої якості логістичних послуг (обслуговування) визначено основні, допоміжні, обслуговуючі та управлінські процеси з позиції управління якістю на АТП, описано сутність процесів, основні етапи формування і показники якості бізнес-процесів, а також відповідальні за забезпечення якості. Результати дослідження можуть бути корисними для автотранспортних підприємств, які бажають покращити якість своїх логістичних послуг та процесів управління.
Системно-інноваційний підхід до корпоративного управління: аспекти сталого розвитку та тайм-менеджменту
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Федотова, І. В.; Бочарова, Н. А.; Fedotova, I.; Bocharova, N.
У статті розглядаються виклики, що стоять перед транспортно-логістичними підприємствами в умовах воєнного конфлікту та обмежень у функціонуванні. Досліджується важливість інноваційного управління та сталого розвитку в цьому контексті. Висвітлено роль автотранспортних компаній у відновленні, сталому розвитку країни, а також важливість корпоративного тайм-менеджменту та інтеграції принципів сталого розвитку для досягнення ефективності і сталості в умовах викликів. Проведено теоретичні дослідження існуючих підходів до корпоративного управління. Досліджено важливість інноваційного управління та сталого розвитку підприємств. Вказано на відсутність системи інноваційно-орієнтованого корпоративного управління та необхідність розробки комплексного підходу, який об'єднує сталий розвиток, тайм-менеджмент й інноваційні практики для досягнення гармонії в системі корпоративного управління підприємствами транспортно-логістичної сфери. Ціллю роботи є розробка моделі системи корпоративного інноваційно-орієнтованого управління автотранспортним підприємством, що базується на інтеграції принципів сталого розвитку та ефективного корпоративного тайм-менеджменту. Удосконалена система корпоративного управління в контексті підприємств транспортно-логістичного комплексу визначається відповідно до зовнішнього середовища та включає ключові аспекти корпоративного менеджменту. Вплив зовнішнього середовища на побудову системи корпоративного управління оснований на розгляді економічних, соціально-політичних та екологічних факторів, які формують стратегічні підходи і функціонування корпорації. Об'єктом управління є підприємство транспортно-логістичного сектору, яке потребує ефективного управління своєю діяльністю та ресурсами для досягнення сталого розвитку. Суб'єктом управління виступає керівництво та власники підприємства, які здійснюють стратегічне планування, розробку політик і впроваджують їх на практиці. Запропоновано систему корпоративного управління на основі системного підходу, яка включає основні підсистеми: стратегічне інноваційне управління для забезпечення сталого розвитку, екологічний менеджмент, соціальний менеджмент, економічне управління, інноваційний менеджмент, управління ланцюгами поставок, взаємодію зі стейкхолдерами та функціональні підсистеми. Функціональне управління включає в себе керування різними функціональними підсистемами, такими як фінанси, маркетинг, виробництво та інші. Кожна з цих підсистем має свої конкретні завдання та взаємозв'язки для забезпечення ефективного управління та досягнення стратегічних цілей підприємства. Запропонована система корпоративного управління допоможе автотранспортним підприємствам забезпечити сталий розвиток, оптимізувати управління ресурсами та залишатися конкурентоспроможними у змінному зовнішньому середовищі.
Тайм-менеджмент в управлінні проєктами корпорацій
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Бочарова, Н. А.; Федотова, І. В.; Bocharova, N.; Fedotova, I.
Розглянуто процес управління часом при управлінні проєктами корпорацій. Визначено, що управління часом – це процес навмисного структурування графіка роботи працівника й підприємства в цілому, щоб найкраще відповідати цілям, які перед ними ставляться. Запропоновано застосування корпоративного тайм-менеджменту для підвищення ефективності їх діяльності. Розглянуто основні принципи таймменеджменту: цілеспрямованість, планування роботи, розстановка пріоритетів, орієнтація на можливості, самодисципліна, мотивація, ефективність і якість відпочинку, документування цілей, розподіл завдань, нова діяльність та нові знання, ієрархічне планування, ефективність розподілу робочого часу, конвертування творчості, інформація та комунікація. Проаналізовано 20 найпоширеніших методів тайм-менеджменту, що використовуються у корпораціях: getting things done, personal efficiency program, діаграма Ганта для планування завдань й часу, зробіть це завтра (метод Марка Форстера), інтелект-карти Т. Бʼюзена (mind map), матриця пріоритетів Д. Ейзенхауера, метод ALPEN, метод виключення, метод «зʼїсти жабу» (FrogBusiness), метод «помідора», метод «слона» або метод «салямі», методи фіксованого часу (хронометраж), метод «швейцарського сиру» Джеймса Різона, правило «6П», принцип 50/5, принцип Вільфредо Парето (20/80), система АБВ-аналізу, система управління часом Б. Франкліна (піраміда), сортування справ (метод М. Кларіна), 100 блоків. Відокремлено переваги й недоліки кожного методу. Пропонується управління часом в управлінні проєктами розуміти, як встановлення головної мети, за нею розробка основних етапів виконання, аналіз наявності ресурсів, проведення розстановки пріоритетів, розробка відповідного графіку виконання робіт та контролю кожного етапу виконання. Визначено, що управління проєктами – це процес планування, організації, виконання та контролю над проєктом з метою досягнення поставленої цілі. Ефективне управління проєктами є надзвичайно важливим для досягнення успіху у будь-якій сфері діяльності. Встановлено, що будь-яка команда проєкту може покращити управління часом за допомогою вибору інструментів. Вибір правильного забезпечення, набору інструментів і методів управління часом для команди проєкту має важливе значення для того, щоб усі виконували графік та дотримувались дедлайнів.
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВПРОВАДЖЕННЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА АТП
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.
Встановлено значення й розглянуто зміст поняття корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) підприємства. Проаналізовано підходи закордонних та вітчизняних вчених до визначення поняття КСВ. Сформульовано необхідні складові поняття «корпоративна соціальна відповідальність», що враховують вимоги сучасного економічного стану вітчизняних підприємств автомобільного транспорту. Розглянуто проблеми впровадження концепції соціальної відповідальності в Україні. Запропоновані основні складові механізму впровадження КСВ на підприємствах: функції, принципи, реалізація. Сформульовані етапи розроблення та налагодження механізму впровадження КСВ АТП. Зазначено необхідність відокремлення структури механізму впровадження КСВ на рівні реалізації для зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Запропоновано структуру механізму впровадження корпоративної соціальної відповідальності автотранспортного підприємства, що враховує пошук шляхів адаптації концепції соціально відповідального бізнесу до українських умов господарювання.
Удосконалення системи внутрішнього контролю на АТП
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Бочарова, Н. А.; Федотова, І. В.; Bocharova, N.; Fedotova, I.
Розглянуто процес управління підприємством з позиції реалізації функції контролю через основні функції: планування, організацію, стимулювання й регулювання. Проаналізовано зміст поняття контролю як управлінської діяльності, функції управління, набору процедур й як системи. Під контролем пропонується розуміти основну функцію управління, реалізація якої необхідна для формування системи обробки інформації, отриманої шляхом спостереження, регулювання й відображення реальних фактів й результатів функціонування підприємства. Ця система спрямована на підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок порівняння одержуваних результатів із плановими й нормативними, виявлення причин виникнення можливих відхилень та своєчасного їхнього усунення, а також недопущення появи негативних відхилень у майбутньому періоді. Запропоновано використовувати системний підхід щодо організації внутрішнього контролю на підприємстві. Обґрунтовано необхідність поділу заключного й послідуючого контролів, тобто виділення четвертого етапу в системі внутрішнього контролю. Розроблено систему внутрішнього контролю, що складається з чотирьох етапів: попередній контроль, поточний контроль, заключний контроль, послідуючий контроль. Проведено порівняльну характеристику кожного етапу системи внутрішнього контролю АТП за наступними ознаками: суб'єкт контролю, об'єкт контролю, мета контролю, завдання контролю, час проведення, джерела інформації, характер контролю, можливість внесення попереджуючий коректив. Розроблено кожен етап системи внутрішнього контролю АТП за допомогою процесного підходу IDEF0. Запропоновано рекомендації щодо впровадження кожного етапу системи внутрішнього контролю АТП. Розглянуто структуру витрат АТП. Виділені найбільш вагомі статті витрат: паливно мастильні матеріали, податки й збори в складі собівартості, заробітна плата, амортизація. Проаналізовано структуру накладних витрат за наступними статтями: загальновиробничі витрати, витрати на утримання апарата управління, непродуктивні витрати, витрати, що виключаються. Запропоновано використовувати функціонально вартісний аналіз накладних витрат по трьох етапах: інформаційно-підготовчий, творчо аналітичний, реалізаційно-контрольний. Заборонована методика дозволить підвищити ефективність діяльності автотранспортних підприємств.
Удосконалення структури механізму формування ланцюга постачань
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.
Розглянуто точки зору різних вчених на зміст поняття «ланцюг постачань». Досліджено основні елементи, що формують ланцюг постачання: постачальники сировини/матеріалів й покупних частин, виробники та виробники-субпідрядники, перевізники, складські підприємства, логістичні центри, посередники, підприємства дистрибуційної мережі, оптові компанії, підприємства роздрібної торгівлі, споживачі. Запропоновано структуру механізму формування ланцюга постачань, що базується на п’яти функціях: планування, закупівлі запасів, виробництва й збуту продукції, повернення. Планування з’ясовує джерела постачань, попит споживачів, розмір запасів, обсяги виробництва, сировини й матеріалів. Закупівля – це управління постачанням, вибір та оцінка постачальників, перевірка якості постачань, укладання контрактів з постачальниками. Виробництво – це безпосередньо процес виробництва, контроль за технологічними змінами, управлінням виробничими потужностями, виробничими циклами, якістю виробництва, графіком виробничих змін. Збут – це управління замовленнями, складом і транспортуванням. Повернення необхідне в разі виникнення проблем у замовленнях. Особливість запропонованого механізму полягає в тому, що особлива увага приділена інформаційному забезпеченню. Воно полягає не тільки в зборі та обробці інформації, але й в прийнятті та реалізації рішень, тому займає суттєве місце в механізмі. Узагальнення структури механізму формування ланцюга постачань дозволить підвищити ефективність налагодження логістичних зв’язків підприємства.
ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДІВ НА АТП
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Бочарова, Н. А.; Верьовка, Р. С.; Bocharova, N.; Verevka, R.
Розглянуто причини появи кризових явищ, які необхідно контролювати при першій стадії кризи. Запропоновано інструменти діагностування кризового стану на автотранспортному підприємстві. Обґрунтовано основні напрями діяльності АТП щодо зниження витрат. Запропоновано напрями залучення коштів на АТП в умовах стійкої та хронічної фінансової нестійкості. Уточнено алгоритм розробки реструктуризації боргових зобов’язань на АТП. Сформовано модель антикризових заходів на АТП.
Формування моделі концепції сталого розвитку життєздатного автотранспортного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Федотова, І. В.; Бочарова, Н. А.; Fedotova, I.; Bocharova, N.
В умовах сучасної економічної кризи, викликаної спочатку пандемією коронавірусу, а потім воєнними діями в Україні, актуалізується проблема забезпечення життєздатності підприємств, наголошуючи на необхідності використання нових підходів до системи управління підприємств, базуючись на парадигмі сталого розвитку. Таким чином, виникає потреба в управлінні життєздатними підприємствами автомобільного транспорту в умовах трансформації бізнес-середовища на основі парадигми сталого розвитку. Це актуалізує питання розробки моделі концепції сталого розвитку життєздатного підприємства. Проведено теоретичні дослідження наявних підходів до моделей концепції сталого розвитку підприємств та виділено їх основні складові або сфери. Визначено, що в науковій літературі приділено замало уваги питанню щодо формування моделі концепції сталого розвитку життєздатного підприємства. Відсутність системності та повноти розглянутої структури концепції сталого розвитку підприємства перешкоджають розробці концептуальної моделі сталого розвитку життєздатного підприємства. Ціллю роботи є удосконалення моделі сталого розвитку життєздатного підприємства, яка дозволяє досягти довготривалої рівноваги між основними сферами сталого розвитку підприємства. З метою обґрунтування моделі запропоновано використати постулати холістичного та системного підходів, а також концепції сталого розвитку. У статті доведено, що життєздатність підприємства взаємопов'язана зі складовими парадигми сталого розвитку. Запропоновано чотирикомпонентну модель концепції сталого розвитку життєздатного автотранспортного підприємства, в якій представлено ієрархічне розташування економічної, соціально-політичної, екологічної та управлінської сфер підприємства, а також напрямки застосування інструментів корпоративного управління, за допомогою яких воно впливає на певну сферу з якою взаємодіє. Сформовану модель запропоновано назвати ESPEG, тому що вона передбачає врахування чотирьох складових: екологічної (E – environmental), соціально-політичної (SP – socio-political), економічної (E – economical), а також корпоративного управління (G – governance). Наведено характеристику структурних елементів моделі. Економіка транспортного комплексу, вип. 111 40, 2022 Сформована концептуальна модель сталого розвитку життєздатного підприємства дозволяє структурувати основні компоненти концепції з метою забезпечення ефективного управління життєздатним підприємством на основі збалансованості головних складових. Це в сукупності сприятиме розробці інноваційних підходів і методів управління життєздатним підприємством, забезпечуючи ефективність роботи та формування стратегічних переваг на конкурентних ринках. Реалізація моделі сталого розвитку дозволить підвищити ефективність управління життєздатністю підприємства. Це в свою чергу призведе до формування довготривалої життєздатності підприємства на засадах сталого розвитку.
Формування наукового визначення дефініції «Корпоративне управління» на основі когнітивного методу дворівневого тріадичного дешифрування
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Бочарова, Н. А.; Федотова, І. В.; Bocharova, N.; Fedotova, I.
Проаналізовано поняття корпоративного управління і визначено його загальні та конкретні характеристики. У дослідженні розглянуто різні підходи до визна чення корпоративного управління. Перша точка зору, якою керуються міжнародні фундації та деякі вчені, розглядає корпоративне управління як систему прав та обов'язків. Друга точка зору розглядає корпоративне управління як сукупність практик фірми. Це означає використання конкретних стратегій та методів для досягнення цілей компанії, включаючи прийняття рішень, розробку стратегій та управління ризиками. Третя точка зору підкреслює збалансування грошей, робочої сили, технологій та управління для гармонізації інтересів різних зацікавлених сторін та компанії. Це означає врахування потреб акціонерів, співробітників, клієнтів та інших учасників, а також забезпечення взаємовигідних відносин між ними. Результати дослідження показують, що корпоративне управління може бути розглянуте з різних точок зору, але всі вони спрямовані на досягнення ефективного та стій кого функціонування компанії. Урахування цих аспектів є ключовим для успішної діяльності підприємства. В роботі запропоновано використання когнітивного методу дворівневого тріадичного дешифрування для формулювання визначення поняття корпоративного управління. Застосування цього методу дозволило систематизувати та узагальнити ключові аспекти наукового поняття, що є важливим кроком у розумінні й аналізі принципів та механізмів ефективного корпоративного управління. За допомогою прийому мутацій тріад зроблено перестановку вторинних понять вихідної категоріальної схеми, що відображає суть корпоративного управління, сконструйованої в результаті застосування методу дворівневого тріадичного дешифрування. Узагальнення трьох ієрархічно структурованих понять дозволило сформулювати визначення, в якому корпоративне управління розглядається як систематична і планомірна діяльність, спрямована на забезпечення балансу у відносинах між усіма учасниками цього процесу (власниками (акціонерами), засновниками, директорами, менеджерами та іншими зацікавленими сторонами). Такий підхід дозволяє підприємствам системно підходити до корпоративного управління та враховувати його динамічний характер, сприяючи подальшим дослідженням сутності й особливостей використання цього поняття в сучасній бізнес-практиці.
Формування програми розвитку КСВ на автотранспортному підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Бочарова, Н. А.; Щепиліна, А. К.; Бочарова, Н. А.; Щепилина, А. К.; Bocharova, N.; Schepilina, A.
Досліджено існуючі методики щодо формування програми розвитку корпоративної соціальної відповідальності в діяльності автотранспортних підприємств. Запропоновано програму розвитку корпоративної соціальної відповідальності з урахуванням різних груп стейкхолдерів на внутрішньому та зовнішньому рівнях впровадження корпоративної соціальної відповідальності. На внутрішньому рівні розглянуті власники та співробітники підприємства. На зовнішньому рівні – споживачі, постачальники, конкуренти, громада та місцеві мешканці, держава. Виділено напрями впровадження корпоративної соціальної відповідальності: організаційно-економічний, правовий, техніко-технологічний, екологічний та філантропічний. Запропоновано впровадження заходів для кожної групи стейкхолдерів на кожному напрямку корпоративної соціальної відповідальності, які в довгостроковій перспективі дозволять значно покращити загальний рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві. Це дозволить підвищити психологічний клімат у колективі, покращити здоров’я персоналу та самопочуття, в резуль-таті чого зросте загальна ефективність роботи автотранспортного підприємства. Впровадження рекомендованих заходів приведе до підвищення привабливості підприємства для стейкхолдерів та покращить імідж підприємства для залучення нових працівників, приведе до підвищення загального рівня лояльності персоналу. На екологічному рівні заходи дозволять покращити здоров’я місцевого населення. скоротити значний обсяг витрат, зекономити паливно-енергетичні ресурси, скоротити водоспоживання та теплоспоживання офісу, а також споживання паперу. Впровадження програми розвитку корпоративної соціальної відповідальності дозволить підприємству покращити його ділову репутацію та взагалі сприятиме розвитку бізнесу підприємства.