2016, № 1 (12)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6493

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 33

Роль банківського кредитування у стимулюванні процесів економічного зростання в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Манжос, C. Б.; Воловик, Н. В.; Manzhos, Svitlana; Volovyk, Natalia
У статті досліджено стан банківського кредитування в Україні, визначені канали взаємозв’язку і фактори взаємовпливу банківського кредитування на реальний сектор економіки України та надані рекомендації щодо підвищення ролі банківського кредитування у процесах стимулювання розширеного відтворення на інноваційно-інвестиційній основі, що сприятиме виходу економіки із кризи та економічному зростанню. Використовуючи загальнонаукові методи емпіричного та теоретичного дослідження було проаналізовано динаміку банківського кредитування в Україні протягом 2003–2014 р.р. та виокремлено такі періоди: 2003–2007 р.р. – період піднесення банківської системи та потужного нарощування банківського кредитування; 2008–2009 роки – криза та посткризові намагання запустити відновлювальні процеси; 2014–2015 роки – безпрецедентна криза і хвиля банкрутств банків. Проведений аналіз дозволив встановити, що основними причинами, стримуючими кредитування економіки України в умовах сьогодення, є: уповільнення темпів економічного зростання; підвищення економічних і політичних ризиків, інфляційних та девальваційних очікувань; стрімкі коливання валютного курсу; висока вартість та дефіцит кредитних ресурсів; значні кредитні ризики та недосконалість методів управління ними; відсутність чітких механізмів повернення кредитів неплатоспроможними позичальниками; недостатній рівень захисту прав кредиторів і позичальників. У статті обґрунтовано, що стимулювання кредитних процесів має базуватися на поліпшенні інвестиційного клімату в Україні, використанні більш суворих критеріїв кредитування, забезпеченні ефективних механізмів формування резервів під кредитні ризики і вдосконаленні системи заходів щодо захисту прав кредиторів і позичальників. Державі необхідно максимально сконцентрувати зусилля на реалізації нових проектів міжнародної інвестиційної допомоги на основі запровадження європейських стандартів на вітчизняних підприємствах, включаючи спільні інвестиційні проекти у стратегічно важливих секторах; сприяти реалізації інвестиційних проектів з підтримки суб’єктів малого і середнього бізнесу; активізувати зусилля щодо відкриття іноземними банками кредитних ліній для кредитування малого і середнього бізнесу, для реалізації проектів енергоефективності під державні гарантії.
Етапи розробки та реалізації стратегії забезпечення конкурентних переваг
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Дуранова, Т. А.; Duranova, Tetiana
У цій статті висвітлено алгоритм розробки стратегії забезпечення конкурентних переваг, реалізація якого дозволить підприємству зайняти й утримувати в довгостроковій перспективі сильну конкурентну позицію. Зростанням вимог ринку, посилення конкурентної боротьби як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках, супроводжується появою великої кількості конкуруючих підприємств, що змушує увесь час підприємству розвивати свій потенціал конкурентоспроможності, шукати варіанти його ефективного використання, забезпечувати конкурентні переваги. Основна мета статті полягала в тому, щоб на основі теоретичного узагальнення наукової літератури та проведеного аналізу обґрунтувати теоретичні положення щодо виявлення ключових факторів успіху на яких буде базуватися стратегія забезпечення конкурентних переваг У процесі розробки стратегії необхідно враховувати зміни зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування підприємства, результати аналізу основних конкурентів, стан конкурентного середовища на основі результатів проведення її моніторингу. У роботі наведено послідовність етапів процесу формування стратегії, які визначають направленість розвитку підприємства як взагалі, так і стосовно усіх суб’єктів ринку. Для обґрунтування моделі розробки стратегії було використано такі методи дослідження, як логіко-теоретичне узагальнення, порівняльний аналіз, формалізація та індукція. Запропоновані результати досліджень можуть бути використані керівниками підприємств, які зацікавлені у підвищенні ефективності роботи підприємств, так як розробка ефективної стратегії забезпечення конкурентних переваг є необхідною передумовою досягнення високого рівня конкурентоспроможності та стійкого функціонування підприємства. Впровадження отриманих результатів у практичну діяльність підприємств дозволить підприємству сформувати та зміцнити свої конкурентні переваги й становище на ринку.
Розвиток експортного та транзитного потенціалу України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Котлубай, В. О.; Kotlubay, Vyacheslav
У статті наведено результати дослідження розвитку світової торгівлі та їх зміни на найближчу перспективу. Досліджено стан експортної галузі України у 2015 р. З’ясовано основні проблеми, з якими Україна зіткнулася у 2015 р. та у попередні роки. Проаналізовано сальдо зовнішньої торгівлі України за останні роки та наведено основні країни, завдяки яким Україна отримувала найбільші доходи. Предметом дослідження виступає розвиток експортного та транзитного потенціалу України. Метою дослідження є проведення аналізу сучасного стану експортної та транзитної галузей України та визначення можливих напрямків їх розвитку. Основними методами дослідження виступають структурний метод і метод статистичного аналізу, методи економіко-математичного і порівняльного аналізу, метод системного підходу, метод експертних оцінок. Кадровий потенціал та дешева робоча сила, а також замалий розмір експортних квот дозволяють говорити про перспективність розвитку експорту ІТ послуг та послуг з будівництва. Санкції ЕС та необхідність у реалізації енергоносіїв у Російської Федерації надають змогу України реалізуватися на цьому напрямку. Поряд з цим необхідно розуміти, що без розвитку вітчизняної транспортної інфраструктури будь-які інші способи не зможуть вирішити проблему втрати транзитних вантажів. Сферою застосування результатів дослідження може бути: Міністерство інфраструктури України, Адміністрація морських портів України, Національна Академія Наук України, трубопровідний транспорт, експортноорієнтовані підприємства, науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути, приватний сектор тощо. Для досягнення розвитку експортної та транзитної галузей необхідна консолідація зусиль відповідних фахівців уряду, міністерств, галузевих інститутів та інших підприємств стосовно розробки та прийняття відповідних стратегічних напрямків для подолання проблеми зменшення обсягів експорту та транзиту.
Steeple-аналіз макросередовища вітчизняних газотранспортних підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Запухляк, І. Б.; Zapuhlyak, Ivanna
Специфіка процесу транспортування природного газу; тісна взаємозалежність газовидобувних підприємств, газотранспортних підприємств та споживачів природного газу; особливості функціонування вітчизняної газотранспортної системи як природного монополіста; необхідність інтеграції у Європейський газовий ринок викликають цілу низку особливостей у взаємозв’язку «газотранспортне підприємство – середовище» та обумовлюють необхідність ґрунтовного дослідження можливого впливу факторів зовнішнього середовища на їх функціонування та розвиток. Виходячи з цього, метою статті є розгляд теоретичних та прикладних аспектів застосування STEEPLE- аналізу в процесі дослідження макросередовища вітчизняних газотранспортних підприємств. Формат діагностики передбачає опис компонент середовища, використання груп факторів в межах кожної компоненти, виявлення позитивного (можливості) та негативного (загрози) впливу факторів на розвиток вітчизняних газотранспортних підприємств. В процесі досліджень виявлено характер впливу факторів соціально-демографічної, технологічної, економічної, екологічної, політичної, правової та етичної компонент на трансформації та розвиток вітчизняних газотранспортних підприємств. На сьогодні найбільшу загрозу розвитку вітчизняних газотранспортних підприємств чинять фактори політичної та правової компоненти, також економічної та етичної. Проте, фактори екологічної (природногеографічної), технологічної та соціально-демографічної компонент сприятливо впливають на їх трансформацію та розвиток.
Непередбачуваність в системі понять «невизначеність – ризик»
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Говорунов, О. Г.; Govorunov, Olexander
Традиційно вважається, що ризик є невід’ємною складовою діяльності підприємства. Сутність невизначеності та ризику є предметом досліджень багатьох світових та українських науковців. Але економічну ситуацію останніх років можна характеризувати як непередбачувану. Щоб зрозуміти, що підприємства мають робити в непередбачуваних економічних умовах, потрібно з’ясувати, чи є такі умови особливими, чи це різновид умов невизначеності. Тож метою статті є визначення місця непередбачуваності в системі понять «невизначеність – ризик». Досліджене розуміння понять «невизначеність» та «ризик» в науковій літературі. Серед науковців досі немає єдиного розуміння цих понять. Проведена морфологічна декомпозиція та узагальнення за принципами діаграми спорідненості складових елементів 40 визначень поняття «невизначеність» та 86 визначень поняття «ризик» в наукових джерелах. Сформовані за результатом такого аналізу узагальнені визначення корелюють з розумінням понять «невизначеність» та «ризик» в сучасній світовій практиці ризик-менеджменту. Для більш точного порівняння сутностей невизначеності та непередбачуваності проаналізовані розроблені іншими науковцями класифікації цих понять. Запропонована нова класифікація невизначеності за ознакою спроможності підприємства вплинути на її рівень. Співставлені різновиди невизначеності та непередбачуваності. Виявлено, що непередбачуваність є одним з різновидів невизначеності, таким, коли підприємство не може вплинути на ступінь невизначеності. Особливість непередбачуваності –непридатність будь-якої наявної у підприємства інформації, досвіду тощо для прогнозування майбутніх подій та розробки заходів щодо них. Відтак підприємство має вміти вчасно ідентифікувати настання непередбачуваних подій та керовано реагувати на них.
Тарифне регулювання та концептуалізація розвитку сфери житловокомунального господарства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Волохова, І. С.; Volokhova, Iryna
В цій статті автором виокремлюються дві сфери: комунальних послуг і житловокомунальних послуг, виходячи з моделей ринків існування підприємств і суб'єкта, що встановлює тарифи. Автор відносить до житлово-комунальної сфери: прибирання прибудинкової території, ремонт покрівлі, ліфтів, вивіз сміття тощо. Ця сфера має функціонувати в умовах конкурентного середовища, на якому жителі можуть самі обирати того, хто надаватиме їм послуги. Натомість в Україні житловокомунальна сфера штучно монополізована. Тарифи на ці послуги встановлюються органами місцевого самоврядування, виходячи з встановлених державних норм та нормативів. Розглянуті чинні тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по базових підприємствах України, рівень відшкодування затвердженими тарифами фактичної собі вартості. Встановлено, що тарифи досі в повному обсязі не покривають витрат з надання житловокомунальних послуг та регулюються. Тарифи суттєво диференційовані за територіями. Розкриті проблеми тарифного регулювання та стану житлово-комунального господарства надали можливість автору розробити пріоритети тарифного регулювання сфери житлово-комунального господарства та концептуальні положення розвитку зазначеної сфери. Автором сформульовані основні напрями концепції: створення конкурентних умов існування підприємств житлово-комунальної сфери; залучення жителів територіальних громад до вирішення житлово-комунальних проблем. Розроблена концепція розвитку сфери житлово-комунального господарства дозволить ефективно виробляти суспільні блага за рахунок платежів комунального характеру, вирішувати житловокомунальні проблеми, додатково залучати фінансові ресурси жителів територіальних громад та юридичних осіб з метою надання суспільних благ.
Колабораційний підхід до стейкхолдер-менеджменту у рамках корпоративної соціальної відповідальності
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Камишникова, Е. В.; Kamyshnykova, Evelina
Предметом дослідження є проблема формування взаємодії зі стейкхолдерами як чинника забезпечення ефективності стратегічного управління корпоративною соціальною відповідальністю підприємства. Метою статті є обґрунтування колабораційного підходу до стейкхолдер-менеджменту у рамках корпоративної соціальної відповідальності з визначенням інструментарію взаємодії з зацікавленими групами. Для досягнення мети дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів – системний підхід, історичний і логічний аналіз, діалектичний метод пізнання явищ і процесів. Основні результати дослідження полягають у наступному: обґрунтовано колабораційний підхід до управління відносинами зі стейкхолдерами у рамках концепції корпоративної соціальної відповідальності, який ґрунтується на взаємодії між групами впливу та суб’єктом господарювання і спрямований на досягнення спільної мети. Конкретизовано колабораційний підхід до стейкхолдер-менеджменту за групами стейкхолдерів із виділенням інструментів та результатів їхньої взаємодії. Проаналізовано позитивні та негативні наслідки застосування колабораційного підходу для суб’єктів стейкхолдерменеджменту. Результати проведеного аналізу свідчать про домінування позитивних характеристик застосування колабораційного підходу в управлінні відносинами зі стейкхолдерами над негативними. Зазначені результати доцільно використовувати суб’єктам стейкхолдер-менеджменту для оптимізації співпраці та гармонізації відносин із різними групами зацікавлених сторін: персоналом, постачальниками, конкурентами, споживачами, інвесторами, органами державної влади та місцевого самоврядування, місцевою спільнотою тощо, що забезпечить ефективне досягнення поставлених довгострокових цілей підприємств на взаємовигідній основі.
Нанотехнології як перспективний напрям розвитку технологосингулярної економічної системи Карпатського регіону
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Антохов, А. А.; Antohov, Andriy
У статті узагальнено поточні та перспективні досягнення досліджень нанотехнологій у глобальному масштабі. Вказано, що нанотехнологічний напрям у сучасному світі лише починає розвиватись, однак його перспективність з погляду настання технолого-сингулярного переходу є дуже актуальною. Проаналізовані сфери використання нанотехнологій і визначені поточні та перспективні досягнення в сфері нанотехнологій. Розвиток сфери нанотехнологій у Карпатському регіоні залишається на невисокому рівні. Тому, практичні дії щодо розвитку сфери нанотехнологій повинні здійснюватись згідно концепції технолого-сингулярних регіональних економічних систем.Визначено, що основні досягнення використання нанотехнологій неперервно оновлюються та нестоять на місці. Виявлено досягнення вітчизняної нанонауки і наноіндустрії, а також досвід розробок нанотехнологій у Карпатському регіоні. Обґрунтовано необхідність розвитку нанотехнологій з виявленням характеру їх впливу на морфологію технологосингулярних регіональних економічних систем. Визначено характер впливу розвитку нанотехнологічного напряму на розвиток технолого-сингулярних регіональних економічних систем. Доведено, що для Карпатського регіону, як потенційного просторового утворення цільового розвитку технолого-сингулярної регіональної економічної системи, можливості посилення нанотехнологічного напряму є доволі високими. Однак це вимагає застосування певних регулюючих заходів, серед яких виділено: концептуальностратегічне і нормативно-правове визначення перспективності розвитку нанотехнологій в Україні; наукове обґрунтування просторової пріоритетності цільової підтримки розвитку нанотехнологій; наукове обґрунтування пріоритетної (базової) сфери розвитку нанотехнологій з подальшим поширенням досвіду на суміжні сфери з можливістю поступового розвитку нанонауки і наноіндустрії. Вказано, що необхідно стратегічно означити пріоритети інноваційного розвитку економіки з вагомістю в даних процесах нанотехнологічного напряму, проте з урахуванням обмежених ресурсних можливостей держави. Запропоновано пріоритети розвитку сфери нанотехнологій у Карпатському регіоні з окресленням загальнонаціональних стратегічних орієнтирів.
Альтернативный алгоритм расчета налога на добавленную стоимость
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Афанасьева, М. А.; Afanasieva, Marina
Предлагается новый алгоритм расчета налога на добавленную стоимость, сохраняющий преимущества НДС по сравнению с другими косвенными налогами и позволяющий избежать ряда трудностей его администрирования. Приводится расчет ставок налога с использованием статистических данных из раздела национальных счетов. Вводятся дифференцированные ставки НДС статистические, равные произведению одинаковой для всех обычной ставки и доли валовой добавленной стоимости в выпуске продукции, разной для разных КВЕД. Важно, что произведение ставки НДС статистической и стоимости реализации (как части выпуска) дает налог именно на добавленную стоимость. Базой для исчисления налога является стоимость операций по поставке товаров (услуг), некорректируемая на затраты, что не требует дополнительных вычислений, а только фиксации, тем самым существенно сокращая возможности для манипуляций. Напомним, что в применяемом в настоящее время непрямом методе расчета налог исчисляется как разница между налоговыми обязательствами и налоговым кредитом. В предлагаемом методе понятие налогового кредита отсутствует. На лицо простота предлагаемого алгоритма по сравнению с действующей системой электронного администрирования.
Розвиток страхового ринку України в умовах євроінтеграції
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Смоляк, В. А.; Smolyak, Victor
Мета статті полягає у розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо розвитку страхового ринку України в умовах євроінтеграції. Аналіз процесу європейської інтеграції здійснено спираючись на перевірені практикою методи дослідження, а саме структури європейського страхового ринку та експорту й імпорту страхових послуг. Встановлено, що євроінтеграційний процес базується на конвергенції національних механізмів нагляду та контролю для формулювання міжнародних правил регулювання страхового ринку. Більшість заходів щодо євроінтеграції страхового ринку України направлено на зближення страхового законодавства України до Директив ЄС. Україні належить дуже мала частка світового страхового ринку, що може призвести до поглинання національних страхових компаній іноземними страховиками в умовах підвищення конкуренції на внутрішньому ринку. Визначено основні ознаки євроінтеграції страхового ринку України. Одним з найпоширеніших видів взаємодії українських страховиків з європейським страховим ринком є перестрахування. Визначено, що найбільша частка страхових платежів перестраховикам належить Великобританії та Німеччині. Спостерігається тенденція до зменшення обсягу вихідного зовнішнього перестрахування. Інтернаціоналізацію фінансових операцій страховиків автором розглянуто у контексті експорту та імпорту страхових послуг. Встановлено, що існує значне переважання імпорту страхових послуг над їх експортом. Входження іноземних компаній на національний ринок підтримує зростання конкуренції, яка обов`язково з`явиться після появи іноземних технологій і капіталу. Вимоги міжнародних правил регулювання страхового ринку змусять покинути український фінансовий ринок недобросовісних та слабких учасників, що забезпечить стабільність розвитку фінансового ринку.
Підходи до оцінки ефектів інтеграційної угоди України та ЄС
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Дербеньова, Я. В.; Derbenova, Yana
В період глобалізації світ стає все більш єдиним, взаємопов'язаним, динамічним і складним. Відповідно стає необхідним не тільки враховувати внутрішні інтереси держав, а й підпорядковувати їх визначальним світовим процесам, що охоплюються поняттями інтеграції та глобалізації. В таких умовах збільшення кількості інтеграційних угод різного ступеню поглибленості вимагає ретельного кількісного і якісного аналізу. Предметом статті є інтеграційні процеси різної глибини, а її метою – вивчення теоретичних положень заданої тематики та систематизація отриманих результатів. Використовувались методи систематизації , узагальнення, дедукції, які є провідними на теоретичному рівні пізнання. В статті розглянуто теоретичні положення СОТ та ОЄСР щодо типології інтеграційних угод.Зазначено, що регіональна інтеграція має різні ступені глибини і при цьому до попереднього рівня інтеграції додається ряд елементів лібералізації загального економічного простору. При цьому укладання інтеграційних угод передбачає послідовне здійснення таких етапів як ідентифікація бар’єрів, кількісна і якісна оцінка ефектів, розробка рекомендацій. Висвітлено підходи до оцінки кількісних ефектів інтеграційних процесів за допомогою економічних моделей обчислюваної загальної рівноваги, гравітаційних та динамічних міжгалузевих моделей, моделей множинної регресії. Описано та систематизовано переваги та недоліки таких моделей та запропоновано шляхи їх використання для оцінки наслідків формування зони вільної торгівлі України та ЄС. Запропоновано використання ряду індексів для оцінки наслідків інтеграції, зокрема торгівельних: індекс імпортозалежності, динаміки та структури товарообороту, індекс коплементарності торгівлі. Відповідно, результатами роботи є висновки, які базуються на приведених теоретичних положеннях оцінки ефектів інтеграційних угод.
Формування системи планових показників діяльності підприємства на засадах процесно-орієнтованого підходу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Карпенко, Ю. В.; Karpenko, Julia
У статті розглянуто один з підходів до формування планових показників діяльності підприємства та його бізнес-процесів. Конкретизовано запропоновані планові показники шляхом установлення певних характеристик, а саме: формули та частоти розрахунку; взаємозв’язку з іншими показниками; джерел та користувачів інформації. Запропоновано формування показників бізнес-процесів шляхом структуризації планових показників діяльності підприємства. Метою статті є формування системи планових показників діяльності крюінгової компанії та її бізнес-процесів з урахуванням специфіки підпри- 89 ємства. Систему планових показників діяльності крюінгової компанії запропоновано формувати на підставі її загальних цілей, встановлених у відповідності до концепції збалансованої системи показників, а саме за чотирма проекціями діяльності підприємства: клієнти, фінанси, внутрішні процеси, оновлення та навчання. Для крюінгової компанії до складу планових показників рекомендовано включити: чистий прибуток, собівартість послуг на одного моряка, відсоток вартості повторних контрактів з судновласниками в їх вартості, коефіцієнт відповідності якості послуг, відсоток нових судновласників у загальній їх кількості, темп приросту кількості нових моряків у базі даних, коефіцієнт постійності бази моряків, відсоток вчасно виконаних замовлень, питому вагу витрат на підготовку та перепідготовку кадрів та відсоток кваліфікованих співробітників в їх загальній чисельності. Шляхом структуризації перерахованих планових показників крюінгової компанії слід сформувати систему показників її основних бізнес-процесів, а саме: найом моряків; збір моряка у рейс; фінанси моряків, співробітництво з судновласниками; створення бази даних моряків; моніторинг стану зовнішнього середовища.
Сутність і класифікація малого сільського підприємництва
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Матусова, О. М.; Matusova, Olena
Предметом статті є мале підприємництво, діяльність якого сконцентрована в сільській місцевості. Метою статті є характеристика сутності сільського малого підприємництва і удосконалення його класифікації. В статті за допомогою методів систематизації та узагальнення здійснено аналіз існуючих підходів до визначення сутності малого сільського підприємництва. Виявлено, що значна кількість авторів не розмежовують поняття «мале підприємництво» і «малий бізнес» і визначають його як діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку, а також кожен з авторів інтерпретує мале підприємництво залежно від сфери своїх дослідницьких інтересів. Проте в більшості обґрунтувань сутності малого підприємництва проявляються його найбільш важливі елементи як системність, ризиковість та інноваційність. Досліджено основні принципи, за допомогою яких характеризується сутність малого підприємництва; здійснено узагальнення функцій малого сільського підприємництва. Встановлено, що мале сільське підприємництво є сектором регіональної економіки, в якому функціонують суб’єкти підприємницької діяльності аграрної і неаграрної сфери будь-якої організаційно-правової форми і форми власності з метою отримання прибутку. Водночас внаслідок функціонування малого сільського підприємництва досягається отримання соціального ефекту. В статті також розглянуто класифікацію суб’єктів малого сільського підприємництва вітчизняними вченими, на підставі якої зроблено висновок, що специфіка сільських територій потребує уточнення класифікації з урахуванням практики функціонування таких суб’єктів. Здійснено доповнення існуючої класифікації наступними критеріями: за місцем розташування, місією, рівнем ринкових можливостей, ступенем залучення в аграрний сектор, ступенем залучення в тіньовий сектор.
Стан та основні тенденції розвитку інформаційно-аналітичної інфраструктури регіонів України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Федотова, Ю. В.; Fedotova, Juliya
Стаття присвячена дослідженню ролі інформаційного сектору у розвитку економіки регіонів України. Об’єктом дослідження виступають складові інформаційно-аналітичної інфраструктури національної економіки. Встановлено, що роль інформаційно-аналітичної інфраструктури полягає у: формуванні технологічної системи зв’язку для обміну інформацією; сприянні розвитку і відновленню підсистем соціальної сфери діяльності на базі застосування інформаційно-комунікаційних технологій; організації сфери ділової інформації, консалтингу і реклами з метою посилення конкурентоспроможності основних галузей виробництва за рахунок використання інноваційних методів, рішень, технологій; розвитку наукових інститутів стосовно реалізації фундаментальних, прикладних і дослідно-конструкторських розробок, спрямованого на впровадження наукових досліджень у виробничу діяльність з урахуванням потреб ринку. 142 Виявлено, що серед першочергових проблем розвитку інформаційно-аналітичної інфраструктури відмічається дефіцит кадрів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Для вирішення цієї проблеми передбачена розробка методологічного забезпечення використання комп’ютерних мультимедійних технологій при викладанні шкільних предметів та дисциплін, а також забезпечення пріоритетності підготовки фахівців з ІКТ і втілення принципу «освіта протягом усього життя». В якості напрямів вдосконалення інформаційно-аналітичної інфраструктури запропоновано: розробити антикризові заходи з метою активізації наявних «полюсів зростання» з пріоритетним розвитком інформаційного середовища, як активатора «ефекту зростання»; запровадити інформаційне забезпечення в усі соціальні та економічні процеси на регіональному рівні; зорієнтувати розвиток інформаційної інфраструктури на прогресивні концепції технічного та технологічного оснащення господарської діяльності; забезпечити пріоритетність підготовки фахівців з ІКТ. Проведене дослідження спирається на аналіз останніх наукових публікацій з окресленої тематики, аналіз та синтез отриманих результатів. Отримані висновки можуть бути застосовані при розробці стратегії регіонального розвитку.
Аналіз сучасного стану впровадження професійної сертифікації бухгалтерів в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Головай, Н. М.; Волинець, В. І.; Гордополова, Н. В.; Golovay, Nadia; Volynets, Victor; Gordopolova, Natalia
Обґрунтовано актуальність питання щодо впровадження у вітчизняну практику професійної сертифікації бухгалтерів. На основі систематизації концептуальних напрямків впровадження професійної сертифікації бухгалтерів окреслено коло дискусійних питань щодо цієї проблеми. Метою дослідження є аналіз стану й узагальнення досвіду підготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів, обґрунтування необхідності залучення професійних організацій у процес здобуття професійної кваліфікації вітчизняними бухгалтерами. У процесі дослідження використовувалися діалектичні принципи пізнання економічних явищ та процесів у їх безперервному розвитку та взаємозв’язку. Визначальними у вирішенні поставлених завдань були такі загальнонаукові методи: метод теоретичного узагальнення, метод аналізу і синтезу, метод порівняльного аналізу, метод причинно-наслідкового та абстрактно-логічного зв’язку. Завданням дослідження є проведення аналізу сучасного стану підготовки і підвищення кваліфікації бухгалтерів в Україні та визначення його відповідності вимогам Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). В результаті проведеного дослідження обґрунтовано необхідність зміни процесу підготовки і підвищення кваліфікації бухгалтерів в контексті Міжнародних стандартів освіти МФБ. Акцентовано увагу на тому, що процес професійного навчання та підвищення кваліфікації бухгалтерів не може зупинятися, оскільки це пов’язано з розвитком соціально-економічних відносин. Узагальнено міжнародний та вітчизняний досвід функціонування професійних організацій бухгалтерів. Встановлено, що професійна сертифікація є важливою складовою реформування бухгалтерського обліку в Україні. Визначено основні критерії професійного рівня бухгалтера: освіта, стаж роботи за фахом, рівень професійних знань, вміння обробляти інформацію за допомогою інформаційних технологій, знання іноземних мов, здатність до сприйняття нових знань. Надано пропозиції щодо визнання на законодавчому рівні ролі професійних організацій у підготовці та підвищенні кваліфікації бухгалтерів. Отримані результати будуть корисними для застосування вітчизняними суб’єктами господарювання усіх організаційно-правових форм і галузей діяльності. Результати дослідження мають теоретичну і практичну цінність в частині вироблення напрямів подальшого розвитку та удосконалення професійної освіти в Україні.
Cутність поняття «міжнародний бізнес»
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Медведєва, І. В.; Medvedieva, Iryna
Стаття присвячена питанню суті міжнародного бізнесу. Глобалізація та науковотехнічна революція призвели не тільки до кількісних змін у міжнародному бізнесі, але й якісних. Відповідно змінюється і сутність поняття «міжнародний бізнес», тому дане поняття стає підґрунтям для подальшого його аналізу. Метою статті є огляд та узагальнення наявних в економічній літературі визначень поняття «міжнародний бізнес» і конструювання авторського визначення даної категорії. Для цього використано методику Старостіної А.О. – методику побудови категорії за трьохкомпонентною структурою. Предметом дослідження є методичний інструментарій побудови категорії «міжнародний бізнес». У статті розкрито сутність поняття «міжнародний бізнес». Складений перелік наявних у літературі визначень даного поняття та класифіковано існуючі підходи до його визначення за трьохкомпонентною структурою. Виявлено, що суть поняття «міжнародний бізнес» зводиться до трьох варіантів: 1) це ді- 129 лові операції (зазначає більшість авторів); 2) це діяльність економічних суб’єктів; 3) це система господарських зв’язків між економічними суб’єктами. Як висновок зазначено, що хоча суть поняття «міжнародний бізнес» у визначеннях різних авторів різна, однак, у змісті даного явища і його результаті науковці одностайні: він здійснюється між двома і більше країнами та з метою отримання прибутку. За результатами дослідження сконструйовано авторське визначення поняття міжнародного бізнесу.
Система мотивації персоналу на інноваційних засадах
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Мирошниченко, Ю. В.; Miroshnichenko, Yuriy
Одним з найбільш важливих питань в управлінні персоналом сучасної організації є проблема побудови ефективної системи мотивації праці. Тому, метою статті є аналіз проблем трудової мотивації персоналу на вітчизняних підприємствах та розроблення рекомендацій щодо її удосконалення на інноваційних засадах. Проведено аналіз існуючих теоретичних підходів до розуміння та трактування понять «мотивація» та «управлінська інновація». Розглянуто сутність і значення проблеми формування системи мотивації персоналу в організації та шляхи підвищення її ефективності. Обґрунтовано основні властивості управлінської інновації до яких віднесено елементи наукової новизни, сприяння задоволенню потреб персоналу та розвитку особистості, сприяти підвищенню вартості компанії, забезпечення впровадження нових цінностей та корпоративної культури, забезпечення безперервного навчання персоналу. Сформульовано поняття інноваційних технологій мотивації, як інструмент управління, який дозволяє підвищити результати праці, сприяє досягненню цілей організації, розвитку персоналу та задовольняє потреби персоналу. Визначено основні принципи формування системи управління мотивацією персоналу організації на основі інноваційного підходу. Подальші дослідження необхідно проводити в напрямку практичного застосування отриманих результатів в управлінській діяльності вітчизняних підприємств.
Тоннажний податок як інструмент стимулювання розвитку національного судноплавства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Хаймінова, Ю. В.; Khaiminova, Iuliia
В роботі досліджено моделі податкового стимулювання судноплавного бізнесу в світі. З одного боку, країни, які розглядають судноплавство важливим для розвитку національної економіки, активно застосовують податкові інструменти стимулювання. Одним з дієвих інструментів вважається запровадження режиму тоннажного податку. З іншого, криза на ринку морських перевезень мотивує судноплавні компанії переглядати свої бізнес-процеси з метою збереження конкурентоспроможності. На даний час виокремлюють дві моделі тоннажних податкових режимів – голландську та грецьку, які відрізняються одна від одної методом розрахунку, вимогами до прапору судна та діяльності, строком дії пільгового режиму оподаткування. Метою тоннажного податкового режиму є створення переваг для судноплавних компаній, діяльність яких підпадає під дію режиму. Впровадження тоннажного податкового режиму позитивно вплине на галузі, пов’язані з судноплавством, проявиться в зростанні податкових надходжень, збільшенні тоннажу під національним прапором, створенні можливостей для працевлаштування місцевих кадетів і моряків. Метою статті є обґрунтування доцільності застосування моделі тоннажного податку як інструменту стимулювання розвитку національного судноплавства в Україні. Предметом статті є моделі тоннажного податку, їх класифікація та характеристика. Основними методами дослідження є структурний метод і метод порівняльного аналізу, методи системного підходу та експертних оцінок. Існуюча система оподаткування судноплавних компаній потребує удосконалення. В Україні необхідно запровадити тоннажний податковий режим для суб’єктів торговельного мореплавства. Слід визначити види діяльності, які підпадають під тоннажний податок, строк дії тоннажного податку, кваліфікаційні вимоги до суден та судновласників, узгодити можливість оподаткування управлінської діяльності. Прийняття моделі тоннажного податкового режиму потребує узгодження з Податковим кодексом України, вирішення питання адміністрування податку. Нова система оподаткування судновласників та операторів суден створить Україні додаткові переваги для судновласників, сприятиме розвитку морських перевезень, експорту транспортних послуг, соціально-економічному розвитку приморських регіонів.
Формування та управління логістичною системою експортно-орієнтованих підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Зборовська, Ю. Л.; Клименко, Л. В.; Zborovska, Yuliya; Klymenko, Lidia
Інтеграція економіки України до європейського економічного простору сприяє збільшенню кількості експортно-орієнтованих підприємств. Метою статті є вивчення особливостей формування та управління логістичною системою експортно-орієнтованих підприємств. У статті наведено та проаналізовано статистичні дані динаміки та структури українського експорту до країн ЄС. Відзначено, що чинником активізації експортної діяльності вітчизняних підприємств є формування ефективної логістичної системи. Логістична система підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки, є складною і передбачає оптимізацію ланцюга переміщення товарів від виробника до іноземного споживача за умови мінімальних витрат, відповідної якості продукції та своєчасної її доставки. Вітчизняні експортно-орієнтовані суб’єкти господарювання мають два шляхи розвитку логістики: побудова власної логістичної системи (інсорсинг) або передача логістичної діяльності зовнішній компанії-провайдеру (аутсорсинг). Основним критерієм при вирішенні даного питання є економія фінансових ресурсів та можливі ризики. Досвід високорозвинених країн світу свідчить про необхідність створення в Україні потужних транспортно-логістичних центрів. Це потребує суттєвої державної підтримки. Зокрема необхідно здійснювати контроль над вивозом заборонених товарів, сприяти захисту як вітчизняних виробників, так і споживачів, розвитку логістичної інфраструктури.
Mетодологія розробки збалансованої системи показників сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспорту
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Гудкова, В. П.; Приймук, О. Р.; Gudkovа, Victoria; Pryimuk, Olga
В умовах стрімкого зростання мегаполісів все більшої актуальності набувають проблеми сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспорту, діяльність яких повинна бути направлена на задоволення попиту користувачів, збереження навколишнього середовища, а також отримання економічних вигід. Для розробників транспортної політики визначення показників сталого розвитку та їх коригування є вирішальним питанням ефективності функціонування пасажирського транспорту. Необхідність розробки збалансованої системи показників дає можливість своєчасно моделювати різні варіанти розвитку підприємств та прогнозувати їх результати, обираючи найбільш оптимальні. Традиційні розробки показників нездатні передавати чіткої стратегічної мети сектора міського пасажирського транспорту і вимагають отримання інформаційних даних з різних джерел. Метою даної статті є розробка комплексної основи стратегічної оцінки ефективності сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспо- 96 рту за допомогою збалансованої системи показників. Пропонується чотири кроки, а саме: вибір властивостей показника, їх кількості, підходу до отримання даних для їх розрахунку та обчислення показників. За складовими концепції сталого розвитку та стратегічними цілями діяльності підприємств запропоновані індикатори збалансованої системи показників, що враховують особливості функціонування міського транспорту. Використовуючи 5-бальну шкалу Лайкерта оцінена ефективність сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспорту м. Києва окремо за концепціями сталого розвитку, стратегічними цілями діяльності підприємств пасажирського транспорту та загальна. На основі отриманих розрахунків побудована діаграма індикаторів збалансованої системи показників сталого розвитку. Проведене дослідження підкреслює ефективність застосування запропонованої збалансованої системи показників для стратегічної оцінки сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспорту.

Переглянути

Перегляд 2016, № 1 (12) за Дата публікації