2014, № 2 (7), т. 1

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6120

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 39

Роль інтелектуального капіталу в посиленні конкурентних переваг підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кучумова, І. Ю.; Юмаєва, Г. О.
У статті розглянуто поняття інтелектуального капіталу та його ефективного використання як нематеріального ресурсу підприємства. Метою статті є вивчення інтелектуального капіталу як основної конкурентної переваги підприємства в ринкових умовах господарювання й обґрунтування його структурних елементів; визначення ролі інтелектуального капіталу та особливостей його використання на сучасних підприємствах. Досліджено диференціацію в підходах до визначення сутності інтелектуального капіталу, а також його структурних елементів. На основі попередніх досліджень визначено, що інтелектуальний капітал має три основні складові: людський, структурний та споживчий капітал. Подано визначення таких основних складових інтелектуального капіталу: інтелектуальна власність, інтелектуальні активи, інтелектуальні ресурси, нематеріальні активи. Саме ці складові є основою інтелектуального капіталу як одного з головних показників результатів діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання. Визначено основні особливості інтелектуального капіталу як показника, що створює конкурентну перевагу на підприємстві. Розглянуто чотири основні групи методів вимірювання інтелектуального капіталу. Таке групування методів вимірювання інтелектуального капіталу дозволяє здійснювати оцінку рівня наявних нематеріальних активів на підприємстві, а також рівня ефективності їх використання. Досліджено сучасні негативні тенденції розвитку та впровадження інтелектуального капіталу, що сформувалися на підприємствах України. Зазначено, що за сучасних економічних умов трансформаційної кризи в Україні підприємства не мають можливості використовувати наявний інтелектуальний потенціал повною мірою. Виявлено, що ефективність використання інтелектуального капіталу в Україні є недостатньою порівняно з результатами розв’язання цієї проблеми іншими країнами світу.
Формування та оцінка людського капіталу сучасного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Горовий, Д. А.
В роботі визначені основні підходи до тлумачення категорії "людський капітал". Визначені як переваги, так і недоліки цих визначень, надано узгоджене визначення. Виділені основні риси та характеристики цього капіталу. Визначена його неоднорідність та спорідненість з іншими нематеріальними (віртуальними) складниками сукупного капіталу підприємства. Наведена ситуація з обліком людського капіталу в Україні. Визначено причини його недостатнього врахування у звітності. Розглянуті основні методи оцінки людського капіталу. Наведені їх позитивні та негативні сторони цих методів оцінки. Запропоновано підходи до побудови більш точних та дієвих методів оцінки людського капіталу, які ґрунтуються на визначених складових. Досліджується поняття «гудвіл кадрового потенціалу» за методикою В. Аллавердяна та наводиться спосіб його розрахунку.
Механізм реалізації та забезпечення інвестиційної безпеки підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кудрявцев, В. М.
Предметом роботи є наукові підходи та економічний інструментарій механізму реалізації та забезпечення інвестиційної безпеки підприємства. Метою роботи є теоретико-методологічне обґрунтування механізму реалізації та забезпечення інвестиційної безпеки на підприємстві. Для досягнення поставленої мети у роботі були використані такі загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу – для дослідження теоретичних засад та інструментарію інвестиційної безпеки; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення і формулювання висновків. В роботі розглянуто механізм реалізації та забезпечення інвестиційної безпеки підприємства. При цьому даний механізм є не простою сумою організаційно-економічних форм, а таким явищем, в якому відображаються взаємозв'язок між ними, взаємодія, взаємопереходи, тобто механізм виступає як певне утворення в системі економічної безпеки і сам, у свою чергу, є системою. Дія механізму повинна бути направлене на забезпечення інвестиційної безпеки як в даний час, так і на перспективу. Результатом функціонування цього механізму є надходження необхідних для організації процесу виробництва інвестиційних ресурсів і інформації відповідно до системи пріоритетних інтересів підприємства, мінімізація витрат на придбання ресурсів у необхідній кількості і належної якості. Реалізація запропонованого механізму, перш за все, потребує належної уваги з боку керівника до питань забезпечення інвестиційної безпеки підприємства, кваліфікованості співробітників компанії, значних витрат корпоративних ресурсів та чіткої організації.
Формування оптимального підходу щодо управління кадрами залежно від змін на торговельному підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Огієнко, С. О.; Бочкова, К. М.
Людські ресурси являють собою основу будь-якої організації, тому цей елемент потребує значної уваги. В даній статті автор пропонує певний оптимальний підхід щодо управління кадрами відповідно до кожної стадії життєвого циклу існування організації, з метою допомогти компанії ефективно функціонувати і досягти поставленої стратегічної мети. В цій роботі порівнюються поняття «кадри» та «персонал». Висвітлюється поняття «управління кадровими змінами». Оскільки зміни в середині організації прямо пропорційно залежать від змін у зовнішньому середовищі керівнику важливо враховувати особливості процесу управління персоналом в умовах цих змін. В роботі проводиться аналіз моделей І. Адізеса та Л. Грейнера, сучасних зарубіжних науковців. Дослідження цих моделей дозволяє визначити основні проблеми, які виникають на тій чи іншій стадії розвитку організації та своєчасно на них відреагувати, розробити успішну стратегію розвитку компанії, шляхом ефективного управління кадровими змінами. Вони дозволяють спрогнозувати розвиток подій, попередити про кризові ситуації. До того ж ці моделі добре описують дії, які відбуваються всередині відносно як персоналу, так і організації в цілому. На основі цих двох моделей в роботі автор виділяє основні етапи розвитку діяльності торговельного підприємства та пропонує найбільш актуальні завдання управління персоналом на кожній зі стадій життєвого циклу організації, які б дозволили їй підвищувати тенденції свого розвитку за рахунок оптимальних підходів до управління кадрами в умовах середовища, що змінюється.
Удосконалення управління кар’єрою менеджера в організації
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Цуканова, В. Я.; Сіваченко, І. Р.
Розглянуто проблему побудови успішної кар'єри молодих фахівців в умовах сучасного економічного розвитку українського суспільства, а також причини виникнення даної проблеми. Позначена важливість побудови ефективного кар'єрного зросту. Досліджено умови, необхідні для підвищення мотивації у молодих фахівців до особистісного та кар'єрного зростання. Зафіксовані основні чинники впливу на можливість побудови ефективної кар'єри менеджера в організації. Проаналізовано практичні рішення проблеми, застосовувані на базі міжнародних компаній в умовах сучасного економічного розвитку українського суспільства. Отримані результати досліджень мають теоретичне та практичне значення для вдосконалення управління кар'єрою менеджера на підприємстві. Дані рішення застосовні для підвищення мотивації фахівців до розвитку бізнесу компанії в першу чергу, а також для саморозвитку за допомогою управління кар'єрним ростом по цілям. Ефективне управління за цілями буде досягнуте шляхом формування планів на робочий рік по досягненню бізнес цілей та розвитку професійних навичок кожного фахівця. На прикладі групи міжнародних компаній запропоновано внесення змін в існуючі системи управління за цілями робочим процесом, що в свою чергу позитивно вплине на управління кар'єрним ростом працівників. А саме включити в систему управління за цілями нормоконтроль, який сприятиме розвитку необхідних професійних навичок і особистісному зростанню у персоналу на окремих позиціях. Нормоконтроль також допомагатиме керівнику своєчасно відстежувати дії і наміри своїх співробітників, а так же ступінь досягнення поставлених цілей своїх підлеглих, особливо тих, хто працює на віддалених територіях автономно.
Перспективи створення та функціонування зони вільної торгівлі між США та ЄС
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Петухова, В. О.
Економіки країн світу за останній час все більше інтегруються. Виникають різні інтеграційні угрупування,де все більше уваги приділяють торгівлі, інвестиціям, міжнародній безпеці. Серед таких інтеграційних угруповань не можна обійти увагою таке майбутнє інтеграційне утворення, як зона вільної торгівлі США та ЄС. За останні роки велись переговори щодо створення зони вільної торгівлі між такими гігантами світової економіки і основні питання щодо її функціонування залишаються невирішеними. Отже, предметом дослідження є можливе створення та функціонування зони вільної торгівлі між США та ЄС. Мета роботи – виявити чи зможе така зона вільної торгівлі бути утворена, і якщо це можливо, то як вона зможе функціонувати у майбутньому. Методи проведення роботи – споостереження, теоретичний аналіз, індуктивні та дедуктивні методи. Спостереження – сприйняття якогось явища, в процесі якого дослідник отримує конкретний фактичний матеріал. Теоретичний аналіз – виділення і розгляд окремих сторін, ознак, особливостей, властивостей явищ. Індуктивний метод передбачає рух думки від приватних суджень до загального висновку, дедуктивний - від загального судження до приватного висновку. Результатами роботи є висновки, які базуються на приведених теоретичних та математичних фактах. Основними висновками у роботі є те, зона вільної торгівлі між США та ЄС може існувати і таке існування може бути досить успішним, але якщо для цього будуть переглянуті умови торгівлі. Але, остаточний результат залежить від переговорних процесів на міжнародному рівні.
Оценка стоимости компании с учетом интеллектуального капитала
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Гольдфарб, А. Г.
В современных экономических условиях бизнес, компания не являются чем-то статичным и неизменным. Компании подвержены трансформации и реорганизации, бизнес может продаваться и покупаться. В таких условиях очень важно правильно оценить стоимость бизнеса, компании. Ведь бизнес – это не только и не столько имущественный комплекс. Это то, благодаря чему одна компания на рынке является успешной, а другая компания, аналогичная ей, становится банкротом. Другими словами, основа любого бизнеса – это интеллектуальный капитал, который является уникальным для каждой компании. Таким образом, сложность оценки бизнеса состоит в необходимости адекватно оценивать интеллектуальный капитал предприятия. В противном случае истинная ценность бизнеса не будет учтена. Таким образом, все чаще перед компаниями встает вопрос оценки стоимости бизнеса с учетом интеллектуального потенциала компании, а не только на основе ее вещественных активов. Целью данной статьи является выявить такую методику оценки бизнеса, которая бы позволяла наиболее полно оценить стоимость бизнеса не просто как вещественного комплекса, а как бизнес-единицу, обладающую интеллектуальным потенциалом, способным генерировать прибыль. Для достижения данной цели в работе были решены такие задачи: рассмотрены условия, при которых необходимо осуществлять оценку стоимости бизнеса; рассмотрены существующие подходы к оценке стоимости бизнеса; рассмотрена сущность интеллектуального капитала компании и нематериальных активов; рассмотрено понятие «гудвилл». Результатом статьи является выявление соответствия между типом компании и методикой, позволяющей максимально выгодно для владельца определить стоимость его бизнеса.
Нові підходи до організації регіонального освітнього менеджменту в контексті впливу чинників розвитку освітньої системи
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Зелінська, Г. О.
В статті визначено вплив чинників середовища регіональної освітньої системи (РОС) на необхідність формування регіонального освітнього менеджменту (РОМ) в контексті переходу до економіки знань в Україні з обґрунтуванням доцільності його організації на концептуально нових підходах, адекватних умовам соціально-економічної нестабільності та циклічності розвитку . В цих умовах на функціонування РОС посилюється дія глобалізації, технологічних змін, що проявляються в змісті та організації праці та навчанні. Пріоритети віддаються збільшенням обсягу попиту на кваліфіковану робочу силу, посилюється значущість інвестування у підготовку та перепідготовку кадрів на виробництві, реформування освіти, системи професійного навчання. Нова економіка потребує, щоб людина стала носієм цілого ряду нових компетенцій та якостей – уміння працювати в команді у сучасному інформаційному середовищі; уміння вчитися; готовність до змін та нововведень тощо. Їх не можна сформувати поза системою освіти. Саме вона є визначальним інноваційним чинником формування і підвищення конкурентоспроможності робочої сили і включає не лише рівень освіти, а й освітній потенціал та освітню компетентність. Сучасні умови глобалізації з одної сторони та регіоналізації – з другої вимагають від РОМ використання різнобічних загальнонаукових й спеціальних знань та креативного інтелектуального потенціалу. Темпи соціально-економічного розвитку України обумовлюють також потребу посилення регіональних аспектів всіх складових інноваційності з метою забезпечення розвитку конкурентоздатності держави. На вирішення цих завдань направлений новий вектор формування ефективного РОМ, основним призначенням якого має стати розробка відповідного методологічного інструментарію стану розвитку регіональної освітньої системи для отримання у подальшому інформації про її ефективність на всіх рівнях управління, що дозволить приймати обґрунтовані рішення щодо подальших трансформацій з метою забезпечення конкурентоздатності фахівців та затребуваності їх на підприємствах різної форми власності.
Економічна вітчизняна освіта наприкінці хіх ст. та її аксіологічний потенціал
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Лантух, І. В.
У статті висвітлюється нагальна потреба, що виникла перед вітчизняною промисловістю в кінці ХІХ ст., а саме потреба в освічених кадрах, що було пов`язано з модернізацією промисловості. Ця потреба актуалізувалася тим, що усього менше 7 % працівників промисловості мали освіту, що одержали не тільки у вищих технічних навчальних закладах, але й закінчили курс у середніх і початкових професійних школах. Отже, предметом дослідження є професійна середня і початкова освіта. Мета роботи - дослідити ланцюг задоволення потреби у професійних кадрах різних галузей промисловості через розгортання середньої і початкової професійної освіти в цей період, а також превентивно дослідити справу народної освіти, якою опікувалася держава і яка готувала підґрунтя для відтворення професійно навчених працівників промисловості. Автор доводить, що економічна освіта має свій аксіологічний потенціал, який почав закладатися ще в кінці ХІХ ст, про що свідчить праця освічених працівників на вітчизняних підприємствах, яка була у півтора рази продуктивніша від праці неписьменних. Методами дослідження стали історична аналогія, порівняльн0-аналітичний метод, метод кореляції, метод інтерпретації. Результати дослідження полягають в тому, що автор прослідкував пряму залежність між ланками нижчої, або народної освіти, та економічної освіти. Матеріали цієї роботи можуть використовуватися при викладанні навчальних курсів економічної історії, державного регулювання економіки, національної економіки. Автор прийшов до висновку, що саме в кінці ХІХ ст. закладаються підвалини перетворення освіти у виробничу силу суспільства.
Вплив зміни валютних курсів на фінансову звітність: аналіз закордонного та вітчизняного досвіду
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Смірнова, І. В.; Смірнова, Н. В.
Предметом статті є вплив зміни валютних курсів на статті фінансової звітності. Мета даної статті полягає у порівняльному аналізі відображення впливу зміни валютних курсів на фінансову звітність у відповідності до національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й фінансової звітності. При написанні статті були використані такі методи: критичний підхід до діючої в Україні та закордоном практики відображення у фінансовій звітності зміни курсу іноземної валюти; системний аналіз - для деталізації і розчленування об’єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез – для узагальнення різних аспектів обліку впливу зміни валютних курсів на показники фінансової звітності, абстрагування – для формування узагальнених висновків на основі системного аналізу і синтезу теорії обліку валютних операцій; конструктивний – для групування пропозицій щодо удосконалення обліку впливу валютних курсів. У статті здійснено порівняльний аналіз відображення на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності зміни валютних курсів за міжнародними та національними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності. В результаті дослідження були зроблені наступні висновки: П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» передбачає використання лише другого типу валютних трансляцій за монетарно-немонетарним методом, для валютного перерахунку фінансової звітності закордонних господарських одиниць передбачено використання методу курсу «закриття» та часового методу, а Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України – лише методу курсу «закриття». Існуючі на сьогодні відмінності між вимогами вітчизняних нормативних актів та МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» потребують проведення подальших досліджень питань, пов'язаних із валютним перерахунком, з метою наукового обґрунтування доцільності внесення змін у П(С)БО 21.
Актуалізація соціальної функції ціни в умовах інфляції
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Жегус, О. В.
Метою статті є формулювання та розкриття соціальної функції ціни у сучасних умовах. Головними завданнями дослідження є аналіз цінової ситуації в Україні та моніторинг цін на продовольчому ринку Харківської області й визначення на цій основі тенденцій споживчої поведінки; розробка практичних рекомендацій щодо управління цінами в умовах зростання інфляції. Розглянуто функціональний механізм ціни в умовах трансформаційної економіки. За результатами аналізу статистичної інформації обґрунтовано актуалізацію соціальної функції ціни як чинника розвитку споживчого ринку. Досліджено цінову ситуацію в Україні та виявлено прискорення інфляційних процесів. Проаналізовано соціально-економічні показники рівня життя населення, на основі чого визначено його низький рівень, що у сукупності із підвищенням цін призводитиме до зниження платоспроможності населення, а також – рівня споживання основних продовольчих товарів, внаслідок чого знижуватиметься продовольча безпека. Доведено посилення соціальної функції ціни та доцільність державного регулювання цін, але визначено необхідність перегляду його механізму. Його основою має бути визначення на державному рівні пільгових груп населення та розмірів соціальної ціни на найбільш життєво необхідні товари та послуги, яка має бути нижчою за середню ціну на ринку, що сприятиме підвищенню їх цінової доступності й забезпеченню належного рівня споживання малозабезпечених верств населення. Результати дослідження та пропозиції щодо державного регулювання цін в умовах зниження рівня економічного розвитку, прискорення інфляційних процесів, зниження соціальних стандартів дозволять підвищити ефективність державного регулювання на загальнонаціональному та місцевих рівнях.
Теоретико-методичні та практичні аспекти оцінювання ефективності державних видатків щодо забезпечення розвитку трудового потенціалу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Шевченко, І. Ю.
Предметом статті є теоретичні, методичні та практичні аспекти оцінювання ефективності державних видатків щодо забезпечення розвитку трудового потенціалу; метою дослідження - надання подальшого розвитку зазначеним аспектам шляхом їх доповнення й удосконалення. Методологію написання статті склали загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема, метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод теоретичного узагальнення, метод побудови інтегрального показника, кореляційний аналіз. Основні результати наукового дослідження полягають у наступному: 1) на основі змістової наповненості форм статистичної звітності, визначено склад і структуру державних видатків, які можуть бути ідентифіковані як такі, що у разі здійснення сприяють розвитку трудового потенціалу; 2) обравши за основу попередньо розроблену методику оцінки розвитку трудового потенціалу, сформовано методичний підхід до оцінювання ефективності бюджетування даного процесу (у тому числі розвитку демографічного, інтелектуального, інноваційного, професійно-кваліфікаційного та підприємницького потенціалів); 3) завдяки апробації розробленої методики оцінки ефективності державних видатків щодо забезпечення розвитку трудового потенціалу, розкрито практичні аспекти такого оцінювання на прикладі Харківської області у період 2007- 2012 рр. Результати дослідження дали змогу зробити висновок про переважну неефективність як загальних державних видатків щодо забезпечення розвитку трудового потенціалу даного регіону, так і певних їх статей щодо забезпечення розвитку окремих складових трудового потенціалу в обраний період та, таким чином, нагальну необхідність розробки заходів з підвищення ефективності бюджетування розвитку трудового потенціалу Харківської області. Сферу застосування результатів дослідження становлять теорія та методологія економіки праці і державного управління, практична діяльність органів державної влади.
Особливості реалізації трудового процесу персоналом комерційного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Деділова, Т. В.
В роботі отримали розвиток теоретичні основи управління персоналом комерційного підприємства шляхом графічної інтерпретації механізму реалізації трудового процесу в площині «виробництво-оптова торгівля». Використання структурно-логічного підходу та методу теоретичного узагальнення дозволили визначити основні етапи такого механізму (формування цілей, аналіз, забезпечення, реалізація, результат), між якими було встановлено взаємозв’язок та послідовність дій щодо організації та реалізації трудового процесу. На прикладі розробленого механізму встановлено, що трудовий процес протікає у двох взаємопов’язаних площинах (матеріальному та нематеріальному виробництві). Як головну відмінність трудових процесів, що реалізуються торгівельним персоналом (блок «оптова торгівля»), від трудових процесів виробничого персоналу (блок «виробництво») було визначено задоволення потреб споживачів підприємства переважно за рахунок трудових операцій невиробничого характеру. Обґрунтовано, що поєднання структури трудового процесу відбувається опосередковано через організаційне та ресурсне забезпечення праці для працівників виробничої та торгівельної сфери діяльності з відповідними особливостями визначення комерційного підприємства як суб’єкта підприємництва. Розроблений механізм враховує особливості формуванні внутрішнього середовища підприємства у відповідності до факторів зовнішнього середовища шляхом поєднання комерційної та торговельної діяльності при оптимальному ресурсному забезпеченні трудового процесу виробничого та торгівельного персоналу. Реалізація означеного механізму супроводжується практичним впровадженням ефективної організаційної структури, спрямованої на взаємодію підрозділів з матеріально-технічного забезпечення та збуту продукції (робіт, послуг) згідно з виконуваними ними функціями. Результати дослідження можуть бути використані комерційними підприємствами з метою удосконалення процесу управління персоналом.
Теоретико-методичні підходи до моніторингу зовнішньоекономічної безпеки регіону
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Пушкар, Т. А.; Склярук, Н. І.
У статті розглянуті основні принципи побудови системи моніторингу зовнішньоекономічної безпеки. Проаналізовано місце і роль зовнішньоекономічної безпеки у період створення глобального економічного середовища. Наведено найбільш поширені визначення зовнішньоекономічної безпеки регіону. Зовнішньоекономічну безпеку регіону визначено як сукупність факторів соціально-економічного розвитку регіону, яка дозволяє йому максимально повно реалізовувати свої економічні інтереси у зовнішньоекономічній сфері на основі ефективного використання міжнародного поділу праці і спеціалізації територій. Обґрунтовано, що моніторинг зовнішньоекономічної безпеки повинен містити наступні складові: моніторинг загроз зовнішньоекономічної безпеки; моніторинг рівня зовнішньоекономічної безпеки; моніторинг ефективності заходів із підвищення рівня зовнішньоекономічної безпеки. Запропоновані напрями, враховані у концептуальній схемі моніторингу зовнішньоекономічної безпеки, яка представлена у статті. Окреслено основні загрози зовнішньоекономічній безпеці регіону, серед яких найбільш вагомими є зміна кон’юнктури на міжнародних ринках; зростання цін на енергоносії, зниження обсягів експорту енергоносіїв; скорочення імпорту продовольства, зростання цін на імпорт; зростання цін на новітніх технологій і исокотехнологічної продукції; залежність від обсягів іноземних інвестицій; зміни геополітичних і економічних орієнтирів регіонів і держав – партнерів; активізація процесів зовнішньої міграції. Система моніторингу включає регіональні економічні інтереси; принципи забезпечення зовнішньоекономічної безпеки; кожну із складових економічної безпеки, в якій проявляється захист регіональних економічних інтересів; визначені загрози і індикатори, які їх характеризують; визначені порогові значення індикаторів; заходи із зниження загроз реалізації регіональним економічним інтересам. При проведенні моніторингу для визначення рівня економічної безпеки пропонується використовувати систему індикаторів зовнішньоекономічної безпеки регіону, для яких запропоновано порогові значення.
Аналіз складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кузенко, О. Л.
У статті представлено результати аналізу складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин, зокрема фінансової безпеки держави та її складових: боргової, банківської, валютної, безпеки грошового ринку та інфляційних процесів, безпеки фондового та страхового ринків. Метою статті є аналіз складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин: боргової, банківської, валютної, безпеки грошового ринку та інфляційних процесів, безпеки фондового та страхового ринків. В сучасних умовах спостерігається загальна негативна тенденція стану бюджетної безпеки України, що спричинено в першу чергу недосконалістю бюджетної складової фінансової безпеки держави, зокрема, зростання рівня фінансування дефіциту переважно за рахунок зовнішніх запозичень та не виважена міжбюджетна трансфертна політика обумовлюють порушення системи фінансових відносин, наслідком чого, є зменшення обсягів інвестицій, коливання курсу національної валюти та інфляційні процеси. Проведений аналіз складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин, зокрема фінансової безпеки держави та її складових дозволив зробити висновки про необхідність розробки та впровадження стратегії та тактики бюджетування щодо підвищення якості прогнозів макроекономічних показників, що використовуються в бюджетному плануванні; комплексного підходу до реформування бюджетного процесу на державному, місцевому рівнях та рівні міжбюджетних відносин; зменшення зовнішнього боргу України, шляхом прямого зменшення чистих зовнішніх залучень уряду та погашення довгострокових залучень реального сектору економіки; врегулювання рівня монетизації економіки; зниження рівня інфляційної динаміки; зменшення рівня доларизації економіки країни; оптимізація структури золотовалютних резервів; підвищення капіталізації та ліквідності організованого ринку цінних паперів; узгодження вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин; удосконалення системи оподаткування страховиків та операцій перестрахування у перестраховиків-нерезидентів тощо.
Вдосконалення системи управління персоналом підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Буднік, М. М.; Гетманова, Є. Ю.
Стаття присвячена проблемі вдосконалення системи управління персоналом. Предметом дослідження є процес побудови та впровадження ефективної системи управління персоналом на підприємстві. Метою статті є аналіз існуючих проблем щодо формування, розвитку та вдосконалення системи управління персоналом. У статті розглянуті сучасні наукові підходи та методи щодо удосконалення системи управління персоналом на підприємствах. В ході дослідження було розглянуто теоретичні підходи до створення концепції, сформульовано головну мету системи управління персоналом; розглянуті різні підходи до побудови системи управління персоналом. Проведено аналіз різних класифікацій методів управління персоналом. Для вдосконалення системи управління персоналом на підприємстві були визначені основні етапи впровадження системи управління персоналом та наведені принципи, яких необхідно дотримуватись. Для ефективного функціонування системи управління персоналом запропоновано перелік методів, що можуть бути використані при її побудові. Використання комплексу методів дозволить з різних сторін оцінити систему і уникнути можливих прорахунків. Для подальшого розвитку системи управління персоналом було розроблено нормативно-методичне забезпечення системи. Добре налагоджена система управління персоналом дозволить у значній мірі підвищити результативність праці працівників, ефективність виробництва, що, у свою чергу, забезпечить конкурентні переваги підприємства.
Відтворювальні цілі реструктуризації капіталу підприємств портової діяльності
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кібік, О. М.; Брагарник, О. О.
Розглянуто особливості процесу реструктуризації різних елементів капіталу сучасних підприємств портової діяльності України з метою визначення особливостей та відтворювальних цілей сучасного етапу реструктуризації портових підприємств України. Методологічною основою дослідження є системний підхід, закони і закономірності економічного розвитку, наукові роботи провідних вчених та фахівців з економіки портової діяльності. Всі сфери функціонування портових підприємств (організаційно-правова структура, майновий комплекс, виробничий комплекс, структурований фінансовий об’єкт, соціально-організаційний комплекс) мають бути взаємопов’язаними з позиції ефективності відтворення капіталу підприємства портової діяльності. Досліджено систему чинників мікро- та макрорівнів, які обумовлюють процеси реструктуризації сучасних підприємств портової діяльності, якими є соціальноекономічна структура держави, на території якої функціонує портове підприємство, історія розвитку та національні традиції, геополітичне положення портового підприємства, види робіт та послуг, що виконують та надають підприємства, наявність та ефективність використання елементів капіталу тощо. Результативність відтворювального процесу визначає система чинників, основними з них визначено специфіку інноваційного розвитку; якість, кількість, вік, ступінь використання засобів виробництва; форму інвестиційного забезпечення; рівень інформаційного забезпечення; характер робочої сили, що використовується; характер організації та якості управлінської діяльності. Результати можуть бути використані в процесі реструктуризації морських портів та стивідорних компаній України. Сучасна портова індустрія України повинна реорганізуватися шляхом залучення приватного капіталу і зменшення державного втручання для реалізації відтворювальних цілей з врахуванням сучасних тенденцій на фінансових, промислових, транспортних ринках та процесів реструктуризації в різних сферах.
Управління потенціалом будівельного підприємства на основі фінансового планування
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Писаревський, І. М.; Старченко, М. В.
Протягом усього періоду переходу та розвитку ринкових відносин в українській економіці продовжує зберігатися проблема пошуку по оптимізації управління потенціалом підприємства. Недолік відповідних теоретичних розробок, відсутність практичних механізмів управління фінансовим потенціалом підприємства, втіленого в єдину технологію стратегічного управління, досить повно відповідає сучасним вимогам, з одного боку, а з іншого, - назріла необхідність розробки принципово нових підходів і способів ефективного управління потенціалом підприємницьких структур в умовах перехідної економіки, зумовлюють наявність протиріччя між практикою управління структурами бізнесу в сучасних умовах і методами управління їх потенціалом. Тому, в даній статті розглянуто один з актуальних на сьогоднішній день економічних питань - стратегії формування виробничого плану підприємства на основі фінансового планування як одного з факторів ефективності управління потенціалом будівельного підприємства. Даний аспект орієнтовано на довгострокову перспективу в ув'язці з тактичними завданнями, тому є гарантією успішної діяльності підприємства в складних умовах конкурентного середовища і повинен виходити з кінцевих результатів виробництва з урахуванням потреб ринку, сформованих особливостей виробничого процесу, стилю і методів управління, рівня організаційної культури. Метою даного дослідження є опис науково-методичних аспектів фінансового планування, що впливають на розвиток будівельних підприємств України. Ключовим аспектом виступає сполука досвіду роботи в умовах адміністративно-командної економіки, адаптації до конкурентних умов ринку і до специфіки роботи. Визначено завдання і цілі фінансового планування. Описано заходи, що сприяють підвищенню ефективності управління потенціалом будівельного підприємства. Також в статті запропоновані стратегії з оптимізації виробничої програми, які базуються на основі формування та мобілізації наявних фінансових ресурсах підприємства. На підставі проведеного дослідження були зроблені висновки і позначені основні принципи при формуванні стратегії фінансового планування.
Глобальний капітал як причина суперечностей світової економіки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Дейнека, Т. А.
Предметом дослідження є суперечності процесу глобалізації світової економіки. Мета полягає у з’ясуванні ролі, яку на сучасному етапі еволюції світової економічної системи відіграє глобальний капітал. Завданням є аналіз суперечностей, зумовлених тенденцією глобального капіталу до гегемонії. Методологічну основу дослідження утворює потенціал сучасної політичної економії, зокрема новий напрям цієї науки – міжнародна політична економія. Застосування результатів проведеного аналізу полягає у розширенні сфери знань фундаментальної економічної науки про суперечності глобалізованої економіки. Основні результати дослідження та висновки полягають у такому: 1. Обґрунтовано, що в масштабах світового економічного простору капітал діє не тільки як капітал-функція (що традиційно спрямовано на процеси відтворення в реальному секторі економіки та продукування нових благ) та капітал-власність (значущість якого істотно зростає внаслідок превалювання керованої глобалізації над природною), але також як квазі капітал-функція – похідна від інституціалізації повноважень на наднаціональному рівні, продуктом якої є прирощення влади, що забезпечує через механізм рентних відносин отримання прибутків. 2. Доведено існування на сучасному етапі еволюції світової економіки передумов виникнення мультиплікаційного ефекту при розв’язанні суперечності, пов’язаної з трансформацією суспільноекономічної системи; ефект виникає спочатку на рівні контрарного (через те, що з одного боку відбувається концентрація влади, а з іншого – функціонує велика кількість національних економічних систем і складних відносин між ними) та поширюється далі на рівень спільного (через те, що світова економіка як системно утворена єдність набуває нової постіндустріальної якості).
Метод визначення областей динамічної стійкості параметрів економічного зростання України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Ревенко, Д. С.
Предметом дослідження виступають детерміновані моделі та методи моделювання динамічної стійкості розвитку економіки України. Метою статті є формування методу визначення областей стійкості економічного розвитку України, який оснований на моделі економічного зростання в рамках теорії динамічних систем. Зазначено, що при дослідженні динамічної стійкості систем одним з практичних завдань є визначення області значень параметрів системи, якими треба керувати для забезпечення стійкості цієї системи. Останнім часом все більше фахівців в області моделювання приділяють увагу стійкості економічного зростання України, що формує актуальність цієї статі. На основі моделі економічного зростання Солоу побудовано модель для економіки України. Зазначено, що модель росту Солоу долає ряд обмежень кейнсіанських моделей і дозволяє точніше описати особливості макроекономічних процесів. Отримано імітаційну модель досліджуваного процесу. На основі теорії динамічних систем побудовано метод визначення областей стійкості керованих параметрів макроекономічної системи України. Цей метод складається з етапів визначення коефіцієнтів характеристичного поліному системи у функції досліджуваних параметрів; отримання за допомогою символьних обчислень поліноміальних матриць, що входять до умови стійкості і отриманні символьних визначників матриць. В практичному сенсі отримано передавальну функцію розробленої моделі і матрицю постійних коефіцієнтів системи, використано умову стійкості за Ляпуновим. Для визначення областей стійкості використано алгебраїчний критерій Л’єнара–Шипара. У подальшому, перспективним напрямом цього дослідження є розроблення методів для дослідження меж стійкості динаміки розвитку економіки України в умовах коли вхідні дані є невизначеними.

Переглянути

Перегляд 2014, № 2 (7), т. 1 за Дата публікації