2014, № 1 (6)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд 2014, № 1 (6) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 56
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Сутність економічної безпеки підприємства та її місце в загальній системі економічної безпеки суспільства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Близнюк, А. О.В статті пропонується визначення сутності та змісту економічної безпеки підприємства, а її також місця в загальній системі економічної безпеки суспільства. Предметом є економічна безпека підприємства. Метою статті є дослідження проблеми управління економічною безпекою підприємства де на перший план виходить необхідність уточнення самого поняття «економічна безпека підприємства», його сутності та змісту, а також місця в загальній системі економічної безпеки соціуму. У роботі використано метод угруповання, який було застосовано при виявленні підходів до визначення сутності досліджуваного поняття «економічна безпека підприємства». У роботі визначено економічний зміст поняття «економічна безпека підприємства», яке повинне передувати визначенню його місця та підпорядкованості в загальній системі безпеки суспільства та держави. Вплив економічної безпеки підприємства на суспільство полягає у поєднанні всіх виявлених у роботі аспектів на рівні особистості, тобто економічна безпека підприємства є визначною для економічної безпеки суспільства, особливо в кризових умовах та в умовах значних ринкових 167 перетворень, які мають місце в більшості сучасних країн. Сферою застосування результатів дослідження є транспортна галузь, яка є надзвичайно важливою для економічного розвитку будь-якої держави. Саме вона є запорукою товарообігу, а, відповідно, й ефективного функціонування більшості інших галузей економіки. У роботі встановлено, що між поняттями безпека держави та економічна безпека підприємства існує наступний структурно-функціональний зв'язок – економічна безпека підприємства формує економічну безпеку держави, національну безпеку в цілому та значним чином впливає на загальну безпеку держави.Документ Механізм формування конкурентоспроможності підприємств дорожнього господарства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Токар, І. І.Стаття присвячена питанням розробки механізму формування конкурентоспроможності підприємств дорожнього господарства. В роботі виділено теоретичні підходи, що застосовуються при дослідженні конкурентоспроможності як економічної категорії. Наведено групи інтегральних показників оцінки рівня конкурентоспроможності дорожнього підприємства як спеціалізованого будівельного підприємства. Розвиток теоретичних основ управління конкурентоспроможністю підприємств дорожнього господарства відбувався шляхом побудови механізму формування конкурентоспроможності за допомогою графічної інтерпретації структури та зображення взаємозв’язків між його окремими елементами в межах стратегічного підходу. Структура механізму формування конкурентоспроможності підрядних дорожніх підприємств показує послідовність комплексної реалізації його елементів відповідно до встановлених цілей управління конкурентоспроможністю дорожнього підприємства. Визначено, що згідно стратегічного підходу оцінка ефективності реалізації управлінських заходів з підвищення конкурентоспроможності дорожнього підприємства реалізується за групами з п’яти внутрішніх факторів стратегічного середовища, а урахування зовнішніх факторів стратегічного середовища відбувається на етапі визначення цілей управління конкурентоспроможністю дорожнього підприємства та етапі вивчення структури підрядного ринку. Запропонований механізм окремо виділяє розробку системи управлінських дій щодо підвищення конкурентоспроможності дорожнього підприємства та її реалізацію як відособлений етап, спрямований на управління матеріально-технічним забезпеченням та збутом, капітальним будівництвом та експлуатаційним утриманням автодоріг, технологічною підготовкою та технологічними процесами, фінансовою діяльністю, організацією виробництва. Зазначено, що при оцінці власних можливостей дорожнього підприємства слід окремо враховувати інноваційну складову зростання та розвитку останнього, спрямовану на активізацію управлінських зусиль щодо збільшення виробничої потужності за рахунок впровадження науково-технічних досягнень і провідного виробничого досвіду.Документ Оцінка ефективності функціонування і розвитку підприємств пасажирського транспорту(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Гудкова, В. П.В сучасних умовах господарювання в наслідок збитковості значної частки пасажирських перевезень економічна діяльність багатьох підприємств пасажирського транспорту характеризується низьким рівнем ефективності. Необхідність забезпечення на підприємствах галузі можливостей самофінансування і саморозвитку вимагає зміни умов їхнього господарювання. Дослідження можливих варіантів зміни умов господарювання підприємств пасажирського транспорту вимагає побудови системи показників оцінки соціальної-економічної ефективності кожної з альтернатив. З урахуванням тенденцій суспільного розвитку було запропоновано чотири узагальнених (композиційних) сценарії, розкрито зміст, охарактеризовано механізм дії та визначено наслідки реалізації кожного з них. Виходячи з необхідності задоволення різних суспільних інтересів та в наслідок відмінності цілей в оцінці результатів діяльності підприємств пасажирського транспорту, для окремих суб’єктів ринку транспортного обслуговування населення були виявлені основні ефекти та сформовані підсистеми показників ефективності, утворюючих загальну систему оцінки. Для досягнення мети дослідження було використано загальнонаукові, спеціальні і міждисциплінарні методи та прийоми теоретичного пізнання, зокрема семантичний та логічний аналіз для визначення змісту понять соціальної та економічної ефективності, аналіз і синтез для узагальнення сценаріїв майбутнього функціонування і розвитку підприємств пасажирського транспорту, абстрагування та систематизації для встанов- 63 лення ключових оціночних показників, спеціальні – графічний та табличний методи, елементи системного аналізу для інтерпретації значень множини показників соціально-економічної ефективності. Запропонована система оцінки, сформована з сукупності ключових показників ефективності, дозволяє урахувати економічні інтереси зацікавлених сторін, виявити рівень соціальної корисності пасажирських перевезень та є інструментом вимірювання ступеня досягнення поставлених цілей при виборі умов функціонування та сценарію розвитку підприємств пасажирського транспорту.Документ Удосконалення системи мотивації персоналу на промислових підприємствах в умовах кризи(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Чебанова, Д. В.Стаття присвячена дослідженню шляхів удосконалення системи мотивації персоналу на промислових підприємствах в умовах кризи, тому що саме мобілізація кадрового потенціалу та підвищення продуктивності праці дозволить підприємству підвищити свою ефективність в умовах оптимізації витрат. В статті надане визначення мотивації в у мовах економічної кризи. Розглянуті недоліки системи мотивації персоналу на промислових підприємствах в умовах фінансової кризи в Україні. Обґрунтована доцільність відмови від відрядної системи оплати праці і встановлення почасово-преміальної. Надані рекомендації по формуванню політики базової та змінної винагороди на промисловому підприємстві в умовах економічної кризи: розділення посад на рівні та проведення аналізу відповідності заробітних плат на підприємстві існуючому ринку заробітної плати в Україні, визначення об’єктивних показників оцінки результатів праці, розробка анкет для визначення якості виконання робіт працівниками, розробка «плаваючих окладів» для перехідного періоду, періодичний перегляд місячного окладу працівників, введення доплат за виконання додаткових об’ємів робіт (поєднання професій, розширення зони обслуговування, збільшення об’ємів робіт), збільшення окладу працівника при тимчасовому переводі на іншу посаду. Приведено перелік разових заохочувальних і компенсаційних виплат та обґрунтовано доцільність і ефективність їх застосування в умовах фінансової кризи. Обґрунтована раціональність застосування системи нематеріального стимулювання та приведено перелік ефективних нематеріальних стимулів в умовах економічної кризи. Висновком статті є визначення головних характеристик, якими повинна відзначатися ефективна система мотивації персоналу на промисловому підприємстві в умовах кризи: гнучкість, справедливість, відкритість для працівників та оперативність.Документ Основні аспекти облікової політики банку відносно розрахунків з працівниками(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Цятковська, О. В.Досліджено та проаналізовано основні аспекти формування положень облікової політики банку відносно розрахунків з працівниками та її роль і значення для банківського сектору. Метою статті є дослідження облікової політики банку та основних організаційно-методичних аспектів формування положень облікової політики банку відносно розрахунків з працівниками. Основними методами дослідження є такі методи, як аналіз, моделювання, синтез, дедукція, індукція. Розглянуто та проаналізовано основні аспекти облікової політики банку відносно розрахунків з працівниками, за допомогою характеристики основних складових положення про облікову політику відносно розрахунків з працівниками банків. Встановлено, що визначальним документом, який регулює та координує, тобто регламентує діяльність всієї системи бухгалтерського обліку в кожній банківській установи є облікова політику банку. На основі проведеного аналізу нормативних документів які регламентують формування положень облікової політики банку, було визначено що облікова політика є важливим елементом господарської діяльності банківської установи. Розкрито сутність поняття «облікова політика». В процесі дослідження даної проблеми здійснено аналіз основних складових облікової політики банку відносно розрахунків з працівниками та наведено загальну характеристику цих складових. Автор детально та ґрунтовно розкриває сутність поняття «облікова політика». Визначено основні складові облікової політики банку відносно розрахунків з працівниками банку. Отже, основні аспекти облікової політики банку відносно розрахунків з працівниками банку було досліджено та проаналізовано зважаючи на діяльність банківських установ, основних вимог нормативно-правових документів у галузі регулювання бухгалтерського обліку та оподаткування, статусу та важливості працівників для банків.Документ Державне стимулювання рівня цін на послуги метрополітену(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Приймук, О. Р.Політика ціноутворення є частиною економічної політики держави і в ринкових умовах має особливе значення. Вплив держави на процеси ціноутворення є одним з важливих і систематично застосовуваних методів економічної політики розвинених країн. Одною із найважливіших напрямків ціноутворення на міському пасажирському транспорті є забезпечення соціальних гарантій для малозабезпечних громодян, включаючи систему компенсаційних виплат. На сучасному етапі метрополітен зіштовхнувся з проблемами не доотримання дотацій з перевезення пасажирів. В статті автор узагальнює роль держави у формуванні тарифів на послуги метрополітену щодо забезпечення доступності транспортних послуг та створення умов для здійснення сталих і безпечних пасажироперевезень. Розглядається динаміка зміни тарифу на перевезення одного пасажира у крупних метрополітенах світу в порівнянні з вітчизняними. Стрімке зростання тарифів на послуги метрополітенів країн СНД відбувається у зв’язку зниження покупної спроможності національної валюти за даний період часу. Пасажирські перевезення в місті збиткові, тому держава або місцеві влади дотують ці перевезення. В Україні існує висока бюджетна залежність метрополітена, а також відсутність повної компенсації витрат за послуги. Це пояснюється тим, що формування витратної частини міського бюджету здійснюється в умовах обмеженості фінансових можливостей його доходної частини, а також необхідність дотримання вимог щодо забезпечення в повному обсязі засобами захищених статей видатків, пов’язаних з виплатою заробітної плати та забезпеченням життєдіяльності бюджетних установ. Не доотримання бюджетних коштів щодо компенсації збитків від перевезення пасажирів примушує керівництво метрополітену переглянути розмір тарифу, щоб підвищити безпеку перевезення пасажирів, продовжувати будівництво нових станцій та ліній, поновлювати рухомий склад, впрова- 118 джувати новітні інформаційні та автоматизовані технології, що у комплексі забезпечить підвищення стану та ефективності функціонування метрополітену.Документ Формування процесу генерування ідей інноваційно-активним персоналом підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Василичев, Д. В.; Цвілий, С. М.Розкрито проблеми функціонування системи інноваційного розвитку персоналу підприємства. Визначено зміст процесу інноваційного розвитку персоналу та в цілому підприємства. Проведено аналіз взаємозв’язку між індивідуальним трудовим потенціалом підприємства та його інноваційним мисленням, в якому виявлено, що інноваційне мислення є не у кожного працівника. Однак, розвиток новаторської та інноваційної складової мислення працівників може бути мотивовано за рахунок проведення індивідуальних і групових тренінгів, а також за рахунок саморозвитку особистості. Представлено набор найбільш розповсюджених методів зупинки інноваційних процесів. Запропоновано кроки розуміння інноваційної стратегії розвитку персоналу підприємств, які включають такі етапи, як обговорення питання про те, як тлумачиться в організації само поняття інновацій; розробку декларації про розуміння інновацій; розробку інноваційної стратегії, яка дозволить об'єднати всі всілякі інноваційні зусилля організації і підтримати загальну орієнтацію на інновації; доведення до загального висновку про те, що інновації складають мету організації і що розвиток кожного з її співробітників як персонально, так і організаційних інноваційних здібностей, що буде всебічно заохочено. Визначено, що одним з важливійших умов успіху нововведень є наявність інноватору, ентузиасту, який захвачений новою ідеєю та готовий прикласти максимум зусиль, для впровадження її до життя. Представлено одне з напрямів інноваційного розвитку персоналу - інноваційний клімат як частина загальної організаційної культури підприємства.Документ Визначення вартості людського капіталу, інформаційних ресурсів та бренду промислових підприємств України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Горовий, Д. А.В роботі проведено порівняльний аналіз вартості бренду на основі сукупного балу рейтингу бренду, що пропонувався у даній роботі, та вартості бренду, що визначається сучасною фінансовою звітністю. На основі цього визначено вартість одного балу у цінах 2012 року (для зменшення впливу інфляції за ці роки) та справедливу вартість бренду підприємства і обсяг його недооцінки або переоцінки підприємством. Також визначено вартість інформації, розраховану за модифікованою формулою Шеннона. Оскільки ентропія, що в ній використовується, є фізичною величиною, то вважається, що на підприємствах, залежно від стану певності чи непевності можливий позитивний (прибуток) або негативний (збиток) фінансовий результат. Також розраховано необхідний обсяг інформації у вартісному вигляді (вартість інформації) залежно від стану певності чи непевності інформаційного забезпечення діяльності підприємства. Оцінку вартості людського капіталу в роботі проведено за допомогою методики розрахунків вартості кадрового потенціалу комерційного підприємства В. Аллавердяна. Проте слід визнати, що при спробі використання цієї методики на сучасних підприємствах України гудвіл кадрового потенціалу всіх працівників підприємства створює не позитивний, а від’ємний ефект, та зменшує вартість людського, а відповідно, і віртуального капіталу підприємства.Документ Антикризове управління трудовими ресурсами(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Бабкін, Д. О.; Нікітіна, О. А.У статті досліджено теоретичні аспекти антикризового управління трудовими ресурсами в підприємствах, для яких ключовим і одночасно найбільш витратним активом бізнесу є персонал. На жаль, криза змушує керівників скорочувати витрати на трудові ресурси. І дуже важливо зробити це правильно і без великих втрат. Метою статті є дослідження процесу антикризового управління трудовими ресурсами на підприємстві. Головними завданнями дослідження є: вивчення і систематизація теоретичних питань, задля удосконалення системи управління в організації; розробка пропозицій щодо вдосконалення системи управління, а також оцінка ефективності зроблених пропозицій. Особливо складним завданням процес антикризового управління трудовими ресурсами є для великих підприємств і компаній з територіально розподіленою структурою, де дуже важко об'єктивно оцінити роль кожного співробітника у розвитку бізнесу підприємства. Проте, управління трудовими ресурсами є одним з найважливіших функцій в стратегії підприємства, оскільки в умовах сучасного виробництва роль людини зростає, і до його здібностям, рівню знань і кваліфікації пред'являються все більш високі вимоги. У статті доведено, що антикризове управління персоналом передбачає не тільки формальну організацію роботи з персоналом, але і сукупність факторів соціально-психологічного, морального характерудемократичний стиль управління, турботливе ставлення до потреб людини, врахування його індивідуальних особливостей і пр. Зусилля подальших досліджень мають бути направлені на розробку алгоритму дії функціювання кадрової політики в умовах кризи та виявлення потенційних загроз ефективній діяльності вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках.Документ Маніпулювання фінансовими результатами: передумови, ознаки та способи виявлення(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Проскуріна, Н. М.Світова фінансова криза загострила увагу суспільства до питання достовірності фінансової звітності. Погіршення показників фінансової звітності внаслідок кризи спонукають підприємства на навмисне викривлення даних звітності. Причин викривлення фінансової звітності багато – від рівня кваліфікації бухгалтерів до відвертої фальсифікації показників з ініціативи управлінського персоналу підприємства. Маніпуляція зі звітними даними – є найпоширенішою підставою підготовки недостовірної фінансової звітності. Маніпулювання фінансовою звітністю – це навмисне викривлення або приховання інформації про фінансовий стан підприємства з метою здійснення впливу на рішення користувачів цієї звітності. Мета маніпуляцій зі звітністю – задоволення очікувань окремих її користувачів, яким фінансова звітність буде представлена. Як показує практика, застосування положень (стандартів) бухгалтерського обліку надає широкий простір для махінацій. Потенційно можливе викривлення майже будь-якого показника фінансової звітності (виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), сукупного доходу, чистого фінансового результату і т.ін.). Об'єктами маніпулювання на рівні фінансової звітності також можуть бути: система формування та обробки облікової інформації; недосконалість бізнес-процесів і система внутрішнього контролю підприємства. Які б не були мотиви, фактором реального втілення в життя шахрайських дій є можливість здійснити ту або іншу дію через відсутність контролю або перешкод. Саме тому, в останні роки і фінансове співтовариство і менеджмент підприємств більш серйозно стали ставитися до питань зниження ризиків шахрайства, класифікації шахрайських дій, системам моніторингу і тестування бізнес-середовища підприємства, системам забезпечення інформаційної безпеки. Проблема викривлення фінансової звітності вимагає комплексного підходу. Розуміння мотивів, і скорочення «потенційних можливостей для махінацій» або вразливих місць у системі операційного і організаційного функціонування підприємства; проведення зовнішнього аудиту; налагодження системи внутрішнього контролю; інформування про випадки шахрайства – це кращі способи зниження ризиків шахрайства і викривлення фінансових показників.Документ Визначення стадії життєвого циклу бренду підприємства на базі кореляційно-регресійного аналізу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Приходько, Д. О.Загальні економічні цикли формують такі умови, які впливають на життєві цикли підприємств, товарів та брендів. Тому в межах розробки нового методу оцінки вартості брендів промислових (автомобілебудівних) підприємств доцільним є врахування життєвого циклу брендів в оцінці їх вартості. Метою роботи є визначення стадії життєвого циклу брендів автомобілебудівних підприємств на базі кореляційно-регресійного аналізу. 256 У статті було визначено стадії життєвого циклу брендів автомобілебудівних підприємств через побудову лінійного рівняння регресії та визначення кореляційної залежності двох економічних змінних, а саме, частки ринку та чистого доходу (виручки) віл реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для оцінки якості (точності) рівняння регресії використовувався коефіцієнт кореляції, для оцінки статистичної значущості рівняння регресії використовувався розрахунковий та табличний F-критерій Фішера. Відповідно, дослідивши лінію тренду та лінію зміни залежності показників за роками можна визначити стадію життєвого циклу бренду та присвоїти їй відповідний бал, тобто в роботі було розроблено бальну оцінку життєвого циклу бренду. На базі визначення стадії життєвого циклу бренду, за класифікаційною ознакою «вплив часу на бренд» запропонована бальна оцінка бренду, що дозволяє оцінити перспективи бренду. Було надано обґрунтування бальних оцінок. Застосування зазначеного методу визначення стадії життєвого циклу бренду та впливу часу на бренд надає можливість враховувати зазначені чинники в оцінці вартості бренду підприємства, вони є важливими складовими, які дозволяють прогнозувати вартість бренду в майбутньому.Документ Функціонування ринку праці в сегменті робітничих професій(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Волкова, Н. В.Метою статті є дослідження стану ринку праці в сегменті робітничих професій. Даний сегмент вивчається з позиції ефективності системи підготовки кваліфікованих робітників. Головним критерієм ефективності функціонування ринку вважається наявність балансу між попитом та пропозицією праці. З огляду на зареєстровані в державній службі зайнятості вакансії, важливе значення у збалансуванні ситуації на ринку праці має професійно-технічна освіта. Дана галузь освіти на сьогоднішній день має найбільш тісні зв’язки із роботодавцями. Проте існують проблеми якості підготовки та працевлаштування випускників цих навчальних закладів, їх закріплення на робочих місцях. Дослідження ґрунтується на принципах комплексності та системності, діалектичному підході, методах аналізу. Стаття виявляє протиріччя на ринку праці, з’ясовує причинно-наслідкові зв’язки з ринком освітніх послуг, причини дисбалансу ринку праці в сегменті робітничих професій. Причинами такого дисбалансу названі наступні: труднощі середньострокового прогнозування ринку внаслідок економічної та політичної ситуації в країні, централізація управління професійно-технічною освітою, відсутність можливості впливу місцевих органів управління освітою на коригування обсягів і структури державного замовлення, недостатня ефективність діяльності державної служби зайнятості та недостатній рівень розвитку взаємодії соціальних партнерів у підготовці кваліфікованих робітників. Виявлено протиріччя, що полягає у одночасному існуванні вимоги часу до інноваційного розвитку економіки і великого обсягу зареєстрованого попиту на представників найпростіших професій. Визначені фактори професійного розвитку працівників. Розроблені пропозиції щодо збалансування попиту і пропозиції на ринку праці в сегменті робітничих професій.Документ Современная парадигма конкурентоспособности и её детерминанты(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Селиванова, Ю. В.Современные условия функционирования предприятий в Украине, характеризующиеся нестабильностью бизнес-среды и ориентацией национальной экономики на интеграцию в мировое сообщество, актуализируют проблему повышения конкурентоспособности субъектов хозяйствования. Поскольку конкурентоспособность является производной системы влияющих на нее факторов, исследование детерминант достижения конкурентных преимуществ создает надежный фундамент поиска инструментов обеспечения устойчивого успеха на рынке. Предметом статьи является совокупность фундаментальных научных установок об обеспечении конкурентоспособности на разных уровнях функционирования экономической системы. Целью работы является исследование современного содержания конкурентоспособности, систематизация подходов к определению ее детерминант, которое ориентировано на обоснование эффективных инструментов достижения рыночных преимуществ. В работе использованы методы анализа, синтеза, сравнения и теоретического обобщения. Результаты исследования касаются определения современной парадигмы конкурентоспособности на основе систематизации общепризнанных в научном сообществе фундаментальных представлений о её сущности, структуре и детерминантах. В частности, определено, что конкурентоспособность находится в эпицентре внимания экономического научного истеблишмента. При этом фундаментом современной парадигмы конкурентоспособности выступает иерархический подход, согласно которому последняя должна быть дифференцирована на товарном, микро- , мезо - и макро- уровнях. Аргументировано, что наиболее важными детерминантами конкурентоспособности продукции, как условия обеспечения её на уровнях более высокой иерархии, выступают качество и цена. Достижение конкурентоспособного соотношения качества и цены возможно лишь при условии надлежащего управления производственно-технологическими, маркетинговыми, финансово-экономическими и кадровыми составляющими предприятия.Документ Формування алгоритму визначення та подолання кризи на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Плетньова, Ю. К.; Ахновська, І. О.Кожне підприємство прагне до довготривалого економічного росту, але дуже часто стикається з періодами економічної нестабільності і кризами. Предметом статті є господарська діяльність підприємства та пов’язані з нею проблеми. Мета статті полягає в розробці алгоритму виявлення перших симптомів кризи на підприємстві та їх подолання спеціальними методами та за домогою різноманітних інструментів. Розглянутий у статті методичний підхід до аналізу кризисних станів на підприємстві дозволить проводити своєчасну фінансову діагностику та виявляти кризові прояви вже на ранніх стадіях. Результатом роботи можна вважати виділення п’яти типів фінансової кризи, які мають різні характеристики: криза платоспроможності, криза обмежених ресурсів, криза прибутковості, криза ефективності, стратегічна криза. У статті розроблено алгоритм діяльності менеджерів при виникненні на підприємстві негативних явищ. В першу чергу треба визначити тип кризи на підприємстві. Для цього потрібен розрахунок показників (коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, темп зростання обсягів виробництва, темп зростання власних коштів, прибуток (збиток) від продажу (реалізації), чистий прибуток, рентабельність активів, чиста рентабельність продажів, трудовий потенціал підприємства, коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності та інші). Розрахунок кожного з показників та порівняння отриманих результатів з нормативними дозволить чітко визначити, до якого типу відноситься криза на підприємстві. Головна мета менеджера є подолання кризових явищ на підприємстві. Для цього у статті розроблено ряд антикризових заходів, які потрібно застосовувати для покращення фінансової стійкості підприємства. Наприклад, при кризі платоспроможності підприємство прагне до реструктуризації кредиторської заборгованості, при кризі обмежених ресурсів – до оптимізації потоків грошових коштів, при кризі прибутковості – до стимулювання продажів; при кризі ефективності – оптимізації витрат; при стратегічній кризі – до відновлення виробничого потенціалу підприємства та визначення довгострокових факторів успіху.Документ Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку зовнішньоторговельної діяльності регіонів україни в контексті поглиблення інтеграційних процесів(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Бікулова, Д. У.; Бондаренко, Н. В.У статті показано, що питання удосконалення зовнішньоторговельної діяльності регіонів України є вкрай важливими і актуальними в умовах поглиблення інтеграційних процесів, насамперед, з ЄС, а також необхідності вирішення поставленої задачі реформування місцевого самоврядування, надання регіонам реальних фінансових важелів для забезпечення соціально-економічного розвитку, у тому числі за рахунок розширення та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Метою статті є оцінка сучасного стану та перспектив розвитку зовнішньоторговельної діяльності регіонів України, їх експортного потенціалу та розробка рекомендацій, спрямованих на подолання проблем розвитку експортного потенціалу в умовах поглиблення інтеграційних процесів. Предмет дослідження – теоретико-прикладні аспекти оцінки стану зовнішньоторговельної діяльності регіонів України та перспектив розвитку їх експортного потенціалу. Проведено аналіз регіональної структури експорту за показником відношення експорту до валової доданої вартості по кожному регіону, який дозволив визначити регіони, що мають найбільш потужний експортний потенціал, а також виявити такі регіони, експортний потенціал який є досить слабким. Базуючись на методичних підходах, запропонованих в монографії колективу авторів за загальною редакцією А.А. Мазаракі, в статті проведено групування регіонів України за ступенем чутливості їх економічних систем до подальшої лібералізації зовнішньої торгівлі за двома критеріями: за критерієм споживання товарів населенням регіону та критерієм рівня конкуренції вітчизняної продукції з імпортною. Дано оцінку одержаних результатів. Вони можуть стати в пригоді при створенні зони вільної торгівлі з ЄС. Запропоновано рекомендації, спрямовані на удосконалення зовнішньоторговельної діяльності регіонів, підвищення ефективності використання їх експортного потенціалу, здійснення широкої товарної та географічної диверсифікації експорту, при цьому пріоритетом має стати розширення торгівлі з ЄС.Документ Управління продуктивністю праці на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Бабкін, Д. О.; Малежикова, А. О.Метою статті є дослідження процесу управління продуктивністю праці на підприємстві. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких наукових задач: визначити сутність, структуру і систематизувати сучасні концепції управління продуктивністю праці; узагальнити світовий і вітчизняний досвід розвитку теорії управління продуктивністю праці як складового елемента системи управлення підприємством, проаналізувати механізм управління продуктивністю праці на рівні підприємства; визначити пріоритетні фактори, що обумовлюють рівень продуктивності праці на виробничих підприємствах; проаналізувати стан організації планування підвищення продуктивності праці. У статті висвітлено теоретико-методологічні аспекти поняття «продуктивності праці», визначено чинники та резерви підвищення продуктивності праці. Наведені фактори підвищення продуктивності праці, які поділяються на дві основні групи: зовнішні та внутрішні. Зовнішні перебувають поза контролем з боку окремого підприємства, а внутрішні, перебувають в зоні контролю окремого підприємства і поділяються на «тверді» та «м'які». Розглянуто механізм управління продуктивністю праці, який вивчається в функціональному і змістовому аспектах. В роботі виділені основні вимоги для забезпечення ефективного управління продуктивністю праці підприємства. Отримані в роботі результати побудови системи мотивації персоналу мають значне практичне значення.Документ Проблеми та перспективи організації охорони праці в фермерських господарств Кіровоградської області(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Іванченко, В. О.У статті досліджується організація охорони праці, її проблеми та перспективи у фермерських господарствах. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів організації охорони праці фермерських господарств; метою статі є узагальнення теоретичних, методичних і прикладних аспектів проблеми організації охорони праці та розробка науково обґрунтованих 67 пропозицій щодо її покращення у фермерських господарствах. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ і системний підхід до вивчення умов та механізмів організації охорони праці фермерських господарств, використання яких дало можливість комплексно і глибоко дослідити напрями підвищення рівня техніки безпеки, також було використано прийоми абстрактно-логічного методу, зокрема індукції та дедукції, аналізу і синтезу, аналогій та зіставлення, формалізації і моделювання. В аналітичних дослідженнях застосовано методи порівняння, елімінування, графічний, складання рядів динаміки і групування. Досліджено, висвітлено та охарактеризовано основні теоретичні та методологічні аспекти організації техніки безпеки та охорони праці фермерських господарств. На основі аналізу розмірів фермерських господарств Кіровоградської області та організації охорони праці в них, охарактеризовано організацію охорони праці. Запропоновано розділяти організацію охорони праці в малих фермерських господарствах, як самоорганізацію, в середніх та великих фермерських господарствах – як службу з техніки безпеки та охорони праці. Вивчено основні проблеми при організації охорони праці фермерських господарств та окреслено шляхи їх вирішення. Обґрунтовано пропозиції щодо покращення організації охорони праці у фермерських господарствах. Результати роботи застосовуються в першу чергу в діяльності фермерських господарств, особистих (селянських) господарствах та підприємств агропромислового комплексу.Документ Визначення основних загроз економічній безпеці автотранспортних підприємств(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Пушкар, Т. А.; Козін, О. Є.У статі розглянуто найбільш поширені науково-методичні підходи до визначення економічної безпеки підприємства. Окреслено основні тенденції розвитку транспортного комплексу, місце і значення автомобільного транспорту у ньому. Визначено необхідність розробки новітніх підходів до забезпечення й оцінки належного рівня економічної безпеки автотранспортного підприємства як умови стабільного функціонування і можливостей подальшого зростання. Розглянуті теоретико-методичні підходи до визначення економічної безпеки. Для оцінки рівня економічної безпеки автотранспортного підприємства запропоновано її визначення не як стану, а як ступеню реалізації його економічних інтересів. Окреслено основні загрози економічній безпеці автотранспортних підприємств, які поділено на зовнішні і внутрішні. До основних зовнішніх загроз віднесено необґрунтовані зміни у законодавстві, ліцензуванні діяльності на транспорті; нестабільність політичної і соціальної ситуації у країні та її регіонах; зміни у зовнішньоекономічній політиці держави; загострення політичних і економічних конфліктів; зміни у митному законодавстві й ускладнення митних процедур; зростання цін на світовому ринку паливно-мастильних матеріалів, зростання залежності від їх експорту; погіршення інвестиційного клімату та інші. До основних внутрішніх загроз віднесено зниження безпеки здійснення перевезень у зв’язку з погіршення стану транспортної інфраструктури; значний фізичний і моральний знос рухомого складу; зниження ефективності мотивації праці на автотранспорт; зниження відповідальності і компетентності водіїв автотранспортних засобів та інші. Найбільш перспективним методом оцінки рівня економічної безпеки автотранспортних підприємств визначено метод нечіткої логіки, який надає можливість поєднати якісну і кількісну оцінку.Документ Розбудова напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства в ринкових умовах господарювання(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Пруднікова, Г. І.Предмет роботи. Предметом дослідження є організаційно-економічний зміст напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства. Мета роботи. Метою дослідження є розбудова організаційно-економічного змісту напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства та виокремлення критеріїв обрання оптимального з них. Методика проведення роботи. У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення й порівняння, аналізу й синтезу (для дослідження напрямів диверсифікації діяльності та критеріїв обрання оптимального з них), структурно функціональний метод, методи індукції та дедукції (при обґрунтуванні способів реалізації кожного з напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства). Результати роботи. В результаті дослідження розбудовано організаційно-економічний зміст напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства та виокремлено критерії обрання оптимального з них. Сфера застосування результатів. Результати роботи можуть бути використані керівництвом торговельних підприємств для обґрунтування оптимального напряму здійснення диверсифікації діяльності. Висновки. В результаті проведеного наукового дослідження розбудовано організаційно-економічний зміст напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства у вигляді запропонованих альтернативних способів їх реалізації, кожен з яких передбачає досягнення торговельним підприємством конкурентних переваг у певній сфері. Для кожного із встановлених способів диверсифікації діяльності визначені властиві їм характеристики, які у відповідності із встановленими критеріями виступають основою для прийняття ефективного господарського рішення стосовно проведення диверсифікації діяльності за найбільш оптимальним для торговельного підприємства напрямом.Документ Сучасні проблеми та перспективи управління фінансовою стійкістю підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Головко, О. Г.; Ковальов, О. Є.; Губарев, О. О.Післякризовий період в економіці України створює для підприємств нові, більш конкурентні умови господарювання. До цих умов треба пристосовуватись, адаптувати усі системи підприємства, перетворити їх так, щоб суб’єкт господарювання ефективно функціонував і розвивався. Фінансова стійкість – це комплексне поняття, яке перебуває під впливом різних фінансовоекономічних процесів. Визначення межі фінансової стійкості підприємств має істотне практичне значення і належить до найважливіших економічних проблем в умовах переходу до ринку, тому що, недостатня стійкість суб’єктів господарювання в Україні багато в чому є причиною неплатежів, обсяг яких постійно зростає. Стаття присвячена рішенню актуальній проблемі – аналізу та пошуку напрямків підвищення ефективності системи управління фінансовою стійкістю підприємства. Об’єктом дослідження є фінансова стійкість підприємства, предметом дослідження – теоретико-методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства. Метою статті є аналіз підходів до визначення сутності та оцінки 49 фінансової стійкості підприємства, а також розробка рекомендацій для покращення фінансового стану ТОВ «Нью Системс АМ». Для досягнення мети вирішено основні задачі: вивчено теоретичні основи фінансової стійкості та методичні підходи її аналізу; визначено заходи з вдосконалення управління фінансовою стійкістю підприємства. Методи дослідження - системний підхід, методи економічного та фінансового аналізу, методи порівняння. Основні результати дослідження: визначено теоретико-суттєву характеристику фінансової стійкості підприємства; запропоновано нове визначення поняття фінансової стійкості підприємства; проаналізовано методи оцінки фінансової стійкості підприємства; проведено аналіз фінансової стійкості ТОВ «Нью Системс АМ»; запропоновано шляхи підвищення фінансової стійкості ТОВ «Нью Системс АМ».
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »