2020, № 2 (25)
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6835
Переглянути
Перегляд 2020, № 2 (25) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 19 з 19
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Теоретичний огляд моделей і форм фінансування мостобудування(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Левченко, Ярослава Сергіївна; Юрченко, Оксана Вікторівна; Левченко, Ярослава Сергеевна; Юрченко, Оксана Викторовна; Levchenko, Yaroslava; Yurchenko, OksanaЗанедбаний стан інфраструктури мостів, підвищення їх аварійності, недостатність державних коштів на їх будівництво та реконструкцію тільки спонукають державу та науку. Проблема реконструкції та будівництва мостів актуальна не тільки для України, а й для ряду держав світу. ому проблема фінансового забезпечення мостобудування є актуальним вектором дослідження. Метою дослідження є вивчення моделей і форм фінансування мостобудування для визначення найбільш прийнятних в реаліях України. Для досягнення поставленої було вирішено наступні задачі: визначено позитивні та негативні сторони сучасних моделей фінансування з позиції передового світового досвіду; узагальнено отримані результати та зроблено висновки. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків. Результати. Результати теоретичних досліджень зафіксували відсутність чіткої методики фінансування в цілому і мостобудування зокрема. Зафіксовано, що наразі для визначення розміру фінансування враховуються сильні і слабкі сторони потенційного об'єкта для фінансування, визначаються суспільні блага та позитивні зовнішні ефекти. Доведено, що такий підхід є неприйнятним, що породжує нагальну потребу в розробці методики точного визначення частки фінансування з позиції першочергової підтримки слабких регіонів. Наукова новизна. На основі аналізу форм та методів фінансування мостобудування та позитивного передового світового досвіду запропоновано розробку методики точного визначення частки фінансування з позиції першочергової підтримки слабких регіонів при реалізації проектів мостобудування. Практична значущість. Визначено нішу для перспективних досліджень − розробка методики точного визначення частки фінансування з позиції першочергової підтримки слабких регіонів при реалізації проектів мостобудування.Документ Тесеракт конкурентоспроможності як генератор концепції сталого розвитку автомобільної індустрії(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Шевченко, Інна Юріївна; Шевченко, Инна Юрьевна; Shevchenko, InnaМета: розроблення тесеракту конкурентоспроможності як генератору концепції сталого розвитку автомобільної індустрії. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, графічний метод. Результати: розроблено тесеракт конкурентоспроможності як генератор концепції сталого розвитку автомобільної індустрії. Грані внутрішнього куба тесеракту як елементи конкурентоспроможності підприємств автомобілебудівної підгалузі представлено у вигляді поєднання елементів конкурентоспроможності автомобілебудівної продукції («ціна», «якість», «асортимент» і «сервісне обслуговування») та елементів конкурентного потенціалу автовиробників («виробничий потенціал», «кадровий потенціал», «управлінський потенціал», «інноваційний потенціал», «фінансовий потенціал», «інвестиційний потенціал», «ринковий потенціал» і «стратегічний потенціал»). Вершини внутрішнього куба тесеракту як точки перетину його граней є точками виходу (початку) прямих, які з’єднують внутрішній і зовнішній куби тесеракту й уособлюють інструменти забезпечення конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств. Точки закінчення зазначених прямих служать вершинами зовнішнього куба тесеракту конкурентоспроможності та формують концепти (базові елементи концепції сталого розвитку автомобільної індустрії) у вигляді сторін зовнішнього куба. Наукова новизна: розроблений тесеракт забезпечує генерацію концепції сталого розвитку автомобільної індустрії у гармонізації з умовами конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств. Практична значущість: практичне застосування тесеракту конкурентоспроможності дозволило згенерувати сучасні концепти сталого розвитку автомобільної індустрії: франчайзингово-дилерська CRM-система; HR-брендинг; h -tech- менеджмент; кластеризація; соціальна відповідальність; інтеграція.Документ Ескроу-рахунки: облікові аспекти(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Ковальова, Тетяна Володимирівна; Ковалева, Татьяна Владимировна; Kovalova, Tetiana VolodimipovnaМетою дослідження є висвітлення процесу обліку на рахунках тимчасового зберігання (екскоу-рахунках). Методика дослідження: для досягнення поставленої мети у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; системного і комплексного підходу; абстрактно-логічний. Через новизну цього інституту для українських банків та підприємств, слід зважено використовувати механізм ескроу-рахунка – на практиці можливі труднощі з його використанням, особливо в обліковому аспекті. Результати дослідження: результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення і практичні рекомендації щодо обліку на рахунках-екускору. Бухгалтерський облік операцій з ескроу-рахунків має ряд відмінностей від бухгалтерського обліку операцій зі звичайними банківськими рахунками. Дослідження точок зору науковців дали можливість висловити свою точку зору на це питання і запропонувати варіанти вирішення проблемних моментів щодо обліку на рахунках-екскроу. ей вид рахунка є ефективним механізмом ризик-менеджменту і дає змогу досягти балансу інтересів сторін за допомогою організації розрахунків. Наукова новизна: полягає в комплексному дослідженні проблем, пов’язаних з обліком на рахунках екскроу. Запропоновано вести облік з використанням аналітичних рахунків та позабалансових, наведена система кореспонденції рахунків у депонента (власника рахунку). Практична значущість полягає в тому, що, за відсутності нормативного врегулювання з питань обліку на рахунках екскроу, вказані у роботі пропозиції дадуть змогу практикам покращити стан їх обліку.Документ Актуальні аспекти антикризового управління підприємством(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Онісіфорова, Валентина Юріївна; Сідельнікова, Владислава Костянтинівна; Онисифорова, Валентина Юрьевна; Сидельникова, Вдадислава Константиновна; Onisiforova, Valentyna; Sidelnikova, VladyslavaМета. Дослідження головних теоретичних аспектів антикризового управління як підсистеми управління підприємством, а саме визначення його сутності, суб’єкта, об’єкта, предмета та цілей. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є електронні інформаційні ресурси і матеріали періодичних видань. Результати. Аналіз досліджень науковців дозволив встановити наступні найпоширеніші погляди на сутність антикризового управління підприємством: управління з метою уникнення банкрутства та фінансового оздоровлення підприємства; управління з метою виявлення та ліквідації ознак кризового стану підприємства та забезпечення його стабільного функціонування; управління, яке попереджує появу або зменшує вірогідність настання криз в діяльності підприємства; управління, яке забезпечує розвиток та ефективне використання ресурсів в умовах кризового середовища. Відносно факту появи кризи в діяльності підприємства, антикризове управління визначають, як управління в умовах загальної кризи; передкризове управління; управління в умовах кризи підприємства. Отже, актуальне визначення сутності поняття «антикризове управління підприємством» є наступним − це попереджуюче управління, яке попереджає або мінімізує вірогідність настання криз в діяльності підприємства, забезпечуючи при цьому підвищення ефективності роботи підприємства та ефективність використання наявних в нього ресурсів. Відповідно до сформованого визначення, до існуючих предметів антикризового управління мають бути додані: вірогідність настання кризи; ефективність роботи підприємства; ефективність використання ресурсів. Перелік суб’єктів управління має обмежуватися власниками та функціональними керівниками і спеціалістами підприємства. До існуючого в дослідженнях переліку цілей антикризового управління, мають бути в сучасних умовах додані наступні: забезпечення ефективності використання ресурсів, яку власник підприємства вважає необхідною; підвищення ефективності роботи підприємства. Наукова новизна. Уточнено сутність поняття «антикризове управління підприємством». Уточнено об’єкти та суб’єкти антикризового управління. Доповнено перелік предметів та цілей антикризового управління підприємством. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при визначенні ефективних напрямків антикризового управління підприємством.Документ Розвиток інноваційного підприємництва в умовах кризи(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Блага, Вікторія Вікторівна; Гелеверя, Євгеній Михайлович; Хорошилова, Ірина Олександрівна; Благая, Виктория Викторовна; Гелеверя, Евгений Михайлович; Хорошилова, Ирина Александровна; Blaga, Viktoriya; Geleverya, Yevgeniy; Khoroshilova, IrinaМета: дослідити та визначити наявність синергетичного ефекту спільної діяльності інвесторів і виконавців інвест-проєктів в контексті розвитку інноваційного підприємництва. Методика дослідження: метод математичної статистики – для обробки та аналізу вихідних даних, виявлення тенденцій вихідних даних, виявленні тенденцій та закономірностей в зміні показників, що аналізуються, обґрунтування отриманих результатів; аналіз та узагальнення існуючих підходів щодо оцінки ефективності спільної діяльності інвесторів і виконавців інвест-проєктів. Результати дослідження: Доведено, що в питанні оцінки інноваційного потенціалу підприємства пріоритетним є встановлення взаємозв’язку впливу інноваційного потенціалу на ключові показники діяльності підприємства, а не оцінка як така його в якісному або кількісному вигляді. Встановлення домінуючих елементів інноваційного потенціалу за силою впливу на показники чистого прибутку або ринкової капіталізації дозволяє підприємству орієнтуватися при формуванні стратегії інноваційного розвитку підприємства в цілому. Наукова новизна: удосконалені методичні підходи щодо оцінки ефективності спільної діяльності інвесторів і виконавців інвест-проєктів за рахунок доповнення їх оцінкою рівня довіри як між інвесторами та менеджментом організацій, так і між організацією і споживачами її продукції, що дає можливість більш точно визначити передбачувану прибутковість від інвестицій. Практична значущість: визначено та обґрунтовано рекомендації щодо практичного використання шкали рангової оцінки рівня довірчих відносин, що складаються між інвесторами та менеджментом організацій, а також між компаніями і споживачами. В даний час показник прибутковості від інвестицій, що спрямовуються на розвиток інновацій − ROI, враховує лише зовнішні чинники, що виникають при здійсненні ринкових відносин, і не враховує вплив внутрішніх факторів, які чинять на нього істотний вплив. Перш за все, це стосується довіри, що має місце у відносинах між усіма учасниками бізнес- процесів.Документ Фінансові інструменти в системі забезпечення конкурентоспроможності регіональних промислових комплексів(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Носирєв, Олександр Олександрович; Деділова, Тетяна Вікторівна; Осипова, Світлана Костянтинівна; Носырев, Александр Александрович; Дедилова, Татьяна Викторовна; Осипова, Светлана Константиновна; Nosyriev, Oleksandr; Dedilova, Tetiana; Osypova, SvitlanaМета. Метою дослідження є вдосконалення системи застосування фінансових інструментів у процесах підвищення рівня конкурентоспроможності промисловості, регулювання та стабілізації регіонального промислового та економічного розвитку. Методика дослідження. Для досягнення зазначеної мети у роботі використано методи аналізу та синтезу, які було застосовано при аналізі сучасного стану використання фінансових важелів стимулювання промисловості регіонів. Результати. У роботі досліджено систему фінансового інструментарію забезпечення конкурентоспроможності промисловості та активізації розвитку регіональних промислових комплексів. Досліджено механізми підвищення конкурентоспроможності промисловості регіону у взаємозв’язку із фінансовою стабілізацією регіональної економіки. Визначено, що фінансова стабільність промислових підприємств є рівноважним станом, перебуваючи у якому промисловий комплекс спроможний формувати фінансові ресурси у достатньому обсязі та забезпечувати соціально-економічний розвиток, оперативно реагувати на зміни ринкової кон’юнктури. Запропоновано інструментарій та механізм підвищення конкурентоспроможності промисловості регіонів. Узагальнено основні проблеми регіонального розвитку регіонів України (нерівномірний економіко-соціальний розвиток областей, розбалансованість у техногенному навантаженні на окремі території, значні обсяги первинного ресурсоспоживання, орієнтованість окремих територій на сировинну та переробну галузь, затратний тип виробництва). Виявлено існування прямої залежності між рівнями конкурентоспроможності промисловості та фінансової стабілізації регіону. Запропоновано комплексне використання фінансового інструментарію активізації діяльності промислових підприємств, системність застосування якого матиме вплив на регулювання та стабілізацію регіонального промислового розвитку. Наукова новизна. У ході наукового дослідження було вдосконалено теоретико-методологічні основи фінансового інструментарію активізації регіональних промислових комплексів, зокрема, запропоновано авторське бачення системи стабілізаційних ефектів використання фінансових інструментів регіонального розвитку. Практична значущість. Сферою застосування результатів дослідження є система управління промисловістю на рівні держави та регіонів, що сприятиме економічному розвитку і функціонуванню держави на належному рівні. Результати можуть бути використані органами державної та місцевої влади при розробці програм стимулювання та розвитку промислових комплексів та програм регіонального економічного розвитку.Документ Фінансово-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності як інструмент стратегічного управління підприємством(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Носирєв, Олександр Олександрович; Осипова, Світлана Костянтинівна; Токар, Інна Іванівна; Носырев, Александр Александрович; Осипова, Светлана Константиновна; Токарь, Инна Ивановна; Nosyriev, Oleksandr; Osypova, Svitlana; Tokar, InnaМета. Метою дослідження є обґрунтування наукових засад формування фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства з урахуванням структури елементів стратегічного управління, що сприятиме вишукуванню фінансових резервів її підвищення і зміцненню ринкових конкурентних позицій. Методика дослідження. Для досягнення зазначеної мети у роботі використано: метод теоретичного узагальнення (для визначення дефініції «конкурентоспроможність підприємства»); структурний підхід (для виокремлення складових фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства за структурою елементів стратегічного управління). Результати. У роботі досліджено теоретичні основи формування фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Надано визначення категорії «конкурентоспроможність підприємства» як ймовірнісної здатності підприємства забезпечувати та підтримувати конкурентний потенціал господарюючого суб’єкта в стратегічному періоді, з властивими ознаками порівнюваності, просторовості, динамічності, предметності, атрибутивності, системності та об’єктивності. кремо наведено систему принципів стратегічного управління конкурентоспроможністю. Акцентовано увагу на місці фінансової складової забезпечення конкурентоспроможності в процесі реалізації зазначених принципів як такої, що спрямована на пошук та раціональний розподіл фінансових ресурсів підприємства. Запропоновано графічну інтерпретацію складових фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства за структурою елементів стратегічного управління. Наголошено на необхідності впровадження принципів і ідей стратегічного управління в практику фінансування заходів з підвищення конкурентоспроможності підприємства. Наукова новизна. тримав подальший розвиток теоретичний підхід до стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства шляхом графічної інтерпретації складових фінансово-економічного механізму забезпечення його конкурентоспроможності за структурою елементів стратегічного управління, що базується на структурному підході і дозволяє встановлювати фінансові цілі конкурентного розвитку підприємства, порівнювати їх із наявними фінансовими можливостями і конкурентним потенціалом в довгостроковому періоді, здійснювати діагностику конкурентоспроможності з позиції фінансових результатів, приймати рішення щодо реалізації заходів з її управління. Практична значущість. тримані результати дослідження можуть бути використані при розробці фінансової і маркетингової стратегії підприємства при вирішенні питань формування або підвищення існуючого рівня конкурентоспроможності.Документ Алгоритм реалізації та заходи антикризового управління підприємством(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Онісіфорова, Валентина Юріївна; Болотова, Тетяна Миколаївна; Онисифорова, Валентина Юрьевна; Болотова, Татьяна Николаевна; Onisiforova, Valentyna; Bolotova, TatyanaМета. Формування алгоритму реалізації антикризового управління підприємством та переліку його актуальних заходів. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є електронні інформаційні ресурси і матеріали періодичних видань. Результати. Антикризове управління повинне бути присутнім в системі менеджменту будь- якого вітчизняного підприємства. тже, слід розуміти чіткий алгоритм прийняття управлінських рішень в даній підсистемі управління підприємством. Ефективне рішення з антикризового управління підприємством повинне проходити під час своєї реалізації наступні етапи: збір та первинна обробка якісної, достовірної та достатньої інформації; аналіз фінансових показників підприємства; оцінка наявності в діяльності підприємства вже існуючої кризи; оцінювання вірогідності розгортання кризи в майбутньому; вибір загальної стратегії антикризового управління; розробка заходів з реалізації обраної антикризової стратегії; реалізація заходів антикризової стратегії управління; оцінка ефективності реалізованих заходів з точки зору досягнення цілей антикризового управління. В алгоритмі реалізації антикризового управління одним з найважливіших етапів є формування переліку його ефективних заходів, якими можуть бути: оптимізація статей витрат підприємства та скорочення їх обсягу; оптимізація податкового навантаження; ефективна кадрова політика; ефективна маркетингова стратегія та використання її потенціалу; впровадження ефективної системи управління підприємством в цілому; оптимізація системи планування; оптимізація бюджетування; контроль чистого грошового потоку; підвищення якості інформації. Наукова новизна. Сформовано алгоритм реалізації управлінського рішення з антикризового управління підприємством та уточнено перелік заходів антикризової стратегії підприємства. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані керівниками та власниками підприємств при формування системи антикризового управління.Документ Місце українського бізнесу в європейському енергетичному просторі(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Калініченко, Людмила Леонідівна; Багмут, Леонід Станіславович; Калиниченко, Людмила Леонидовна; Багмут, Леонид Станиславович; Kalinichenko, Liudmila Leonidovna; Bagmut, Leonid StanislavovichМета дослідження полягає у виявленні тенденцій та закономірностей функціонування структур паливно-енергетичного комплексу України та країн Європи. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані методи аналізу та синтезу, узагальнення та абстрагування – для систематизації тенденцій розвитку головних галузей паливно-енергетичного комплексу. Метод комплексного підходу до аналізу явищ допоміг здійснити структуризацію проблемних питань. Результати дослідження. У підготовки даної статті розглянуто значну кількість наукових праць та статей на тему енергетики та енергопостачання в рамках європейського регіону. Виявлено, що до головних питань енергетичної безпеки у авторів немає розходжень. Системний аналіз статистичного матеріалу дав змогу оформити найважливіші тенденції розвитку енергетики Євросоюзу та України. Для країн Європи головним зрушенням в галузях ПЕК є зниження долі ненадійних постачальників енергоресурсів і надзвичайно капіталоємна політика заміщення вугільної генерації на повітряну. Виявлені проблеми, що суттєво перешкоджають досягненню самозабезпечення нашою країною: проблеми інвестиційного клімату, проблеми неефективного енергоспоживання, низький рівень екологічної свідомості населення. Проблему становить державна політика в галузі екології та енергетики. На енергопросторі Європейського Союзу можна зазначити, що країни ЄС продовжують будівництво терміналів для прийняття скрапленого газу, що підвищує їх незалежність; альтернативні види енергії в Європі продовжують підтримуватися із бюджету. Наукова новизна. Полягає у підкресленні надзвичайних заходів країн Європейського союзу щодо створення розгалуженої системи з багатьох постачальників енергоресурсів. Практичне значення отриманих результатів. Матеріали даної статті можливо використовувати у викладанні дисциплін «Міжнародна економіка», «Міжнародні економічні відносини» та «Міжнародні ринки інтернаціональний бізнес».Документ Встановлення основного закону логістики(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Бабайлов, Василь Кузьмич; Приходько, Дар’я Олександрівна; Бабайлов, Василий Кузьмич; Приходько, Дарья Александровна; Babailov, Vasil; Prykhodko, DariaВідсутність основного закону логістики веде до значного обмеження практики структурування та оптимізації потоків у ній. Практика дослідницької діяльності свідчить, що для встановлення кількісної форми будь-якого основного закону необхідний певний мінімум конкретних приватних законів, причому у можливому найширшому діапазоні величин причин (витрат) і наслідків (результатів). Саме узагальнення, екстраполяція вказаної залежності й дозволить встановити основний закон логістики у кількісній формі. Але існування в даний час тільки трьох приватних законів логістики (20-80; 10-70; 5-50) недостатньо для цього. Для рішення цієї проблеми автори висказали гіпотезу о можливості встановлення ще двох приватних законів логістики, причому в двох ключових місцях диапазону: у самому його початку та у самому кінці. Саме це дозволить охопити фактично увесь диапазон приватних законів логістики і встановити основний закон логістики у кількісній формі. Метою даного дослідження є встановлення кількісної форми основного закону логістики. Методики дослідження: огляд літературних джерел, 2С70, ВЕ , історично-логічний, індукція-дедукція, теорія методу Бабайлова. Результати: відкриті два нові (четвертий і п’ятий) приватні закони логістики; на основі трьох існуючих і двох нових приватних законів логістики був встановлений основний закон логістики в його кількісній формі. Наукова новизна: вперше встановлені два нових приватних закони логістики і на цій основі встановлено основний закон логістики в його кількісній формі. Практична значущість: основний закон логістики у кількісній формі є єдиною методикою у практиці логістики, яка забезпечить раціональну (логістичну) організацію потоків для будь-яких співвідношень величин витрат і результатів.Документ Соціальна відповідальність як складова інноваційного освітнього процесу та забезпечення конкурентоспроможності закладу вищої освіти(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Кирчата, Ірина Миколаївна; Шершенюк, Олена Миколаївна; Кирчатая, Ирина Николаевна; Шершенюк, Елена Николаевна; Kyrchata, Іryna Mykolayivna; Shershenyuk, Elena NikolaevnaМета – обґрунтування моделі інноваційного освітнього процесу практико-орієнтованої підготовки фахівця, як соціально орієнтованої особистості з високим рівнем не тільки обов’язкових професійних компетенцій (навчальна і дослідницька компонента), але й інноваційно орієнтованого з підприємницькими здібностями. Методика дослідження. еоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених- економістів, в яких розглядається соціальна відповідальність в контексті забезпечення конкурентоспроможності закладів вищої освіти через партнерські відносини «освіта-суспільство-бізнес». Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Динамічні ринкові відносини вимагають від сучасної освітньої системи реалізації моделі інноваційного освітнього процесу практико-орієнтованої професійної підготовки фахівців з перенесенням вектору «викладач – дисципліна» на «здобувач освіти–професійні компетенції». обто технологія та програма професійної підготовки має системно модернізуватися, як за змістом, так і за аспектами забезпечення якості, за умови забезпечення реалізації комплексу певних педагогічних умов. Ефективне функціонування даної системи та професійна підготовка фахівців повинні забезпечуватися виконанням комплексу педагогічних умов, що відповідають запитам з боку суспільного виробництва, сфери бізнесу та очікуваних соціальних наслідків. Модель інноваційного освітнього процесу має використовувати єдність взаємодіючих елементів (підсистем): цільовий, нормативний, організаційний та результативний, які б сприяли всебічному формуванню сучасного ринкового мислення майбутнього фахівця та його свідомості щодо соціальної відповідальності. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність використання моделі інноваційного освітнього процесу професійної практико-орієнтованої підготовки фахівців, яка має бути цілісною багаторівневою структурно-функціональною педагогічною системою, поєднувати елементи загальної та професійної освіти, а також забезпечувати виховання соціально-орієнтованого фахівця. В такій моделі соціальна відповідальність виступає своєрідним інноваційним вектором розвитку системи вищої освіти, сприяє набуттю високого рівня не тільки традиційних професійних компетенцій, але й особистісних якостей майбутнього фахівця. Практична значущість. Практична реалізація практико-орієнтованої професійної підготовки фахівців пов’язана з освоєнням нової концепції в освітній діяльності, нового змісту та інноваційної форми педагогічної роботи на засадах соціальної відповідальності. Заклад вищої освіти несе в даному випадку повну солідарну соціальну відповідальність за результат підготовки та виховання соціально орієнтованої особистості, чим забезпечує собі набуття конкурентних переваг на майбутнє.Документ Бюджетування як ефективний інструмент поточного планування на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Онісіфорова, Валентина Юріївна; Осьмірко, Інна Володимирівна; Онисифорова, Валентина Юрьевна; Осьмирко, Инна Владимировна; Onisiforova, Valentyna; Osmirko, InnaМета. Комплексне дослідження основних теоретичних та практичних аспектів впровадження системи бюджетування на підприємстві. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є електронні інформаційні ресурси і матеріали періодичних видань. Результати. Бюджетування − це інструмент поточного планування господарських операцій підприємства та показників його фінансової діяльності. Переваги бюджетування як системи оперативного планування наступні: значно підвищує рівень мотивації керівників структурних підрозділів та центрів відповідальності, а також виконавців на місцях; дозволяє підвищити рівень координації дій окремих структурних підрозділів підприємства в процесі досягнення встановлених загальних цілей підприємства; дозволяє своєчасно реагувати на відхилення та вносити поточні корективи в ході реалізації планів підприємства, підвищує рівень реальності складених планів; є дієвим інструментом порівняння бажаних та досягнутих результатів, дозволяє своєчасно виявляти «вузькі місця»; сприяє удосконаленню розподілу ресурсів та раціональному їх використанню; підвищує загальний рівень керованості підприємства за рахунок посилення комунікацій; підвищує рівень самостійності підрозділів у витрачанні коштів в межах їх затверджених бюджетів; значно спрощує систему контролю на підприємстві; дозволяє оптимізувати документообіг, зменшити витрати робочого часу фахівців за рахунок мінімізації кількості показників. днак впровадження системи бюджетування на підприємстві має і свої недоліки, серед яких слід відзначити наступні найбільш принципові: бюджет вимагає високого рівня продуктивності праці під час його виконання, це може викликати протидію на місцях та супроводжуватися конфліктами та зловживаннями в процесі складання бюджетів з метою полегшення подальшого виконання; впровадження системи бюджетування потребує додаткових витрат та кваліфікованих фахівців; в процесі бюджетування постійно присутнє протиріччя між рівнем досягнення цілей та стимулюючим ефектом. Додатково суттєво впливають на ефективність бюджетування на вітчизняних підприємствах і такі фактори, як нестабільність та складність податкової системи, інфляційні процеси та нестабільність курсу національної валюти, складна організація закупівель сировини та реалізації продукції. Наукова новизна. Уточнено сутність поняття «бюджетування». Уточнено перелік переваг та недоліків впровадження системи бюджетування як інструмента поточного планування на підприємстві. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при впровадженні системи бюджетування на підприємстві.Документ Визначення прихильності споживачів до надавачів послуг на прикладі аптечних закладів(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Дорохова, Людмила Петрівна; Малий, Володимир Валентинович; Півень, Олена Петрівна; Дорохов, Олександр Васильович; Дорохова, Людмила Петровна; Малый, Владимир Валентинович; Пивень, Елена Петровна; Дорохов, Александр Васильевич; Dorokhova, Liudmyla; Malyi, Volodymyr; Piven, Olena; Dorokhov, OleksandrМета: аналіз і моделювання вибору аптек покупцями, зокрема, прихильності різних сегментів потенційних покупців до певного аптечного закладу, що передбачає попереднє сегментування покупців аптек, виділення типів відвідувачів і аналіз особливості їх вимог з одного боку, та рівня і параметрів сервісів, що надають певні аптеки, з іншого. Методика дослідження: експертні дослідження, сегментація відвідувачів аптечних закладів, комп’ютерне моделювання. Результати дослідження: визначено 54 потенційну прихильність різних сегментів покупців до аптечних закладів, яку розраховано на основі суміщення вимог різних груп споживачів до рівня складових обслуговування та можливостей надання бажаного рівня сервісу кожною з розглянутих аптек. Наукова новизна: запропоновано оригінальний підхід та розроблено відповідну комп'ютерну програму і проведено чисельні розрахунки в ній, котрі дозволяють досить повно і об'єктивно відобразити багатокритеріальні вимоги і критерії оцінки з боку різних груп потенційних покупців лікарських засобів та продукції фармацевтичного асортименту і призначення, виявити схильність їх до тих чи інших аптек, що конкурують на роздрібному фармацевтичному ринку, засновану на забезпеченні останніми певного, необхідного споживачам, рівня вимог та умов обслуговування. Практична значущість: надано практичний, простий та достовірний інструментарій, що дозволяє аптечним закладам визначити коло своїх потенційних покупців і здійснювати цілеспрямовану маркетингову політику, націлену на них, і, з іншого боку, встановити слабкі місця, недоліки за окремими критеріями, усунення яких дозволить залучити інші сегменти клієнтів, а також визначити найближчих конкурентів для різних сегментів.Документ Фінансові аспекти реконструкції, будівництва і експлуатації підприємств водопостачання та водовідведення(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Деділова, Тетяна Вікторівна; Носирєв, Олександр Олександрович; Юрченко, Оксана Вікторівна; Дедилова, Татьяна Викторовна; Носырев, Александр Александрович; Юрченко, Оксана Викторовна; Dedilova, Tetiana; Nosyriev, Oleksandr; Yurchenko, OksanaМета. Метою статті є розвиток теоретико-методичних засад фінансування реконструкції, будівництва, експлуатації підприємств водопостачання та водовідведення з позиції дослідження перспективних напрямів реформування водопровідно-каналізаційного господарства України. Методика дослідження. В роботі використано наступні методи: аналітичний метод (для визначення експлуатаційних показників очистки стічних вод в Україні), спостереження та узагальнення (для систематизації інформації відносно джерел фінансування проєктів реконструкції водоочисних споруд в Україні), методи стратегічного матричного аналізу (для оцінки стану діяльності підприємств водопостачання та водовідведення в галузевому розрізі), системно- структурний підхід (для виокремлення напрямів реформування сфери послуг водопостачання та водовідведення в системі управління водопровідно- каналізаційним господарством України). Результати. В дослідженні розглянуто фінансові аспекти реконструкції, будівництва і експлуатації підприємств водопостачання та водовідведення України. Зокрема, проаналізовано джерела фінансування проєктів реконструкції водоочисних споруд в Україні в розрізі надходження інвестиційних коштів на державному, корпоративному та інших рівнях інвестування. Проведено стратегічний аналіз діяльності підприємств водопостачання та водовідведення в галузевому розрізі з використанням матриці SWOT як інструменту подальшої побудови стратегії реформування. Запропоновано укрупнений перелік напрямів реформування сфери послуг водопостачання та водовідведення за технічною, технологічною, природною, соціально-економічною, політико-правовою складовою. Наукова новизна. тримав подальший розвиток теоретико-методичний підхід до фінансування об’єктів реконструкції, будівництва і експлуатації водопостачання та водовідведення України в межах діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства шляхом виокремлення напрямів реформування означеної сфери за технічною, технологічною, природною, соціально-економічною і політико-правовою складовою, деталізація яких спирається на результати стратегічного аналізу. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути взяті за основу розробки регіональних та місцевих програм реконструкції, будівництва і експлуатації підприємств водопостачання та водовідведення.Документ Інноваційне підприємництво як напрямок розвитку сучасного підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Сідельнікова, Ірина Володимирівна; Солопун, Наталія Миколаївна; Сидельникова, Ирина Владимировна; Солопун, Наталья Николаевна; Sidelnikova, Iryna; Solopun, NataliyaМета: У запропонованій роботі розглянуто важливу роль архітектури інноваційного простору підприємницької діяльності як важливої складової інноваційного розвитку сучасного підприємства. За умов переходу суспільства до наступного етапу розвитку технологій та умов ведення економічної діяльності підприємство має розробляти новітні адаптивні підходи до пристосування власної підприємницької діяльності до вимог сьогодення. Методика дослідження: метод діалектичного пізнання – для гнучкого, критичного та послідовного розгляду теоретичних питань інновацій та підприємницької діяльності; метод абстрагування – для відокремлення від другорядних ознак питань, що вивчаються, з паралельним виділенням тих властивостей, які є суттєвими для запропонованого дослідження; метод теоретичного узагальнення та загально логічні прийоми пізнання – для розгляду наявної наукової інформації щодо вказаного питання. Результати дослідження: Основним завданням в управлінні архітектурою інноваційного простору підприємства є синхронізація всіх елементів між собою. При цьому одним з ключових завдань є взаємозв’язок загальної бізнес-архітектури підприємства та архітектури інноваційного простору. У рамках даної статті розглянуто вагому роль архітектури інноваційного простору підприємницької діяльності як важливої складової інноваційного розвитку сучасного підприємства. Наукова новизна: у якості наукової новизни пропонується побудова архітектури інноваційного простору як складової інноваційної діяльності підприємства; систематизовано підсистеми інноваційного простору. Крім того, у якості наукової новизни виступає пропозиція розглядати процес створення архітектури інноваційного простору підприємства через розподіл його за стадіями життєвого циклу. Практична значущість результатів проведеного дослідження полягає у тому, що удосконалені аспекти теорії інновацій нададуть змогу адаптувати діяльність підприємства з впровадження інновацій до зовнішніх умов. За допомогою вірно побудованої архітектури інноваційного простору підприємство матиме змогу більш чітко прописувати бізнес-процеси, пов’язані з інноваційними проектами. така архітектура допомагає синхронізувати елементи інноваційного характеру між собою та ув’язувати їх із загальною структурою підприємства. При цьому однією з ключових завдань є взаємозв’язок загальної бізнес-архітектури підприємства та архітектури інноваційного простору з одного боку через документування, вдосконалення та стандартизацію бізнес-процесів, а з іншого через опис елементів інноваційної архітектури на логічному рівні, у обов’язковому взаємозв’язку з бізнес-процесами підприємства тощо.Документ Вплив пандемії COVID-19 на міграційні потоки з України до країн Європейського Союзу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Артьомова, Аліна Вадимівна; Кузнєцова, Юлія Володимирівна; Артемова, Алина Вадимовна; Кузнецова, Юлия Владимировна; Artyomova, Alina Vadimovna; Kuznetsova, Yuliya VolodymyrivnaМета дослідження – визначення основних факторів і характеру трудової міграції з України до країн Європейського Союзу та наслідків цього процесу для розвитку української економіки. Метою даної роботи є розробка підходів щодо вдосконалення методів розрахунку числа мігрантів по кожному регіону України в залежності від таких чинників як: чисельність робочої сили, середня почасова заробітна плата та рівень безробіття. При дослідженні теми, що розглядається, використано такі методи: метод узагальнення, економічно- статистичний аналіз, факторний аналіз, кореляційний аналіз та графічний аналіз. Результати. Причинами міграції України до країн ЄС є високий рівень безробіття, інфляція, низькі заробітні плати, незадоволеність рівнем життя в країні. Рейтинг числа мігрантів вдалося представити за допомогою побудови та аналізу багатофакторної лінійної моделі залежності міграційних потоків i-го регіону від чисельності робочої сили, середньої почасової заробітної плата та рівня безробіття -го регіону. Побудована модель є максимально наближеною до реальності. ей метод дозволяє проводити постійний та детальний моніторинг зміни міграційних потоків по кожному регіону України. е дозволяє відстежувати реальну картину дійсності та спостерігати наявні проблеми міграційного руху. Загалом же рівень міграції та відтоку робочої сили з України є досить високим, загострення ситуації відбувається ще й внаслідок економічної кризи, спричиненою COVID-19. Вирішення цієї проблеми потребує в першу чергу державного врегулювання. Наукова новизна полягає в тому, що авторами запропоновано виробничу функцію, яка дозволила кількісно та якісно проаналізувати важливі економічні залежності в сфері міграційних потоків, а її розв’язання на основі вихідних даних регіонів дозволило досліджувати та одержувати конкретні моделі. Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що запропонована модель може використовуватися статистичними службами, комітетами та органими, які займаються питаннями врегулювання міграції з метою детального дослідження та відтворення ситуації щодо міграції усіх регіонів країни. е дозволить прогнозувати міграційні потоки, щоб стабілізувати економіку країни.Документ Розробка інтегрального показника впливу на довкілля дорожнім будівництвом(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Юрченко, Оксана Вікторівна; Деділова, Тетяна Вікторівна; Токар, Інна Іванівна; Юрченко, Оксана Викторовна; Дедилова, Татьяна Викторовна; Токарь, Инна Ивановна; Yurchenko, Oksana; Dedilova, Tetiana; Tokar, InnaМета. Метою роботи є дослідження питань екологічної паспортизації автомобільних доріг, обґрунтування доцільності методики розроблення екологічного паспорта на прикладі автомобільних доріг третього екологічного класу Охтирського району Сумської області з застосуванням інтегрального показника впливу на довкілля дорожнім господарством, розробка рекомендації та пропозиції щодо покращення екологічного стану довкілля в межах функціонування Д К зазначеного регіону. Методика. В роботі використано наступні методи: спостереження та узагальнення (для вивчення існуючого стану інфраструктурного забезпечення соціально-екологічних умов виробництва); аналітичний метод (для аналізу ефективності економічних та еколого-соціальних показників розвитку споживчих характеристик автомобільних доріг загального призначення та співставлення їх для різних умов функціонування Д К); комплексний підхід (для врахування комплексу економічних, екологічних та соціальних факторів, які можуть впливати на прийняття господарських рішень). Результат. Розроблено екологічний паспорт автодоріг загального користування третього екологічного класу, який доповнюється введенням інтегрального показника екологічного стану об’єктів дорожнього господарства, що враховує такі складові: зміна ландшафту та погіршення гідрологічного режиму прилеглої території; рівень забруднення води, ґрунтів, полів бур’янами з узбіччя доріг; показники соціально- демографічного розвитку прилеглих до доріг населених пунктів; агролісомеліоративні заходи, під час будівництва дороги та експлуатації; забруднення атмосфери та придорожньої території; видобуток і транспортування матеріалів; показники запилення посівів; шумові фактори; зміна якісного стану прилеглої до автодороги території через забруднення атмосфери та ґрунтів відпрацьованими газами транспорту тощо. Запропоновано зміни та доповнення до галузевого стандарту України «Автомобільні дороги загального користування. Екологічний паспорт» в частині розширення його дії на дороги третього екологічного класу. Наукова новизна. Удосконалено наукові засади визначення рівня забруднення довкілля в результаті функціонування Д К, а також розробки екологічного паспорта автодоріг III екологічного класу, що дозволяє всебічно та вчасно проводити моніторинг стану навколишнього середовища в зоні будівництва, реконструкції, ремонтів, утримання автодоріг та функціонування інших виробничих структур. Практична значимість. Запропонована методика може використовуватися при розробленні проєктів інфраструктурного забезпечення соціально- екологічних умов функціонування промислового комплексу та екологічних паспортів існуючої мережі доріг. Напрацювання може використовуватися територіальними органами управління дорожнім господарством, проєктними, будівельно-монтажними й іншими організаціями для оцінювання екологічного стану автомобільних доріг під час їх проєктування, будівництва, реконструкції, експлуатації, утримання і ремонту, а також природоохоронними органами, іншими організаціями, що займаються оцінюванням і зниженням негативного впливу продуктів експлуатації автомобільної дороги на навколишнє природне та соціальне середовище.Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020)Документ Системний аналіз в сучасній теорії інтелектуального капіталу підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Смагін, Володимир Леонтійович; Яворська, Оксана Григорівна; Смагин, Владимир Леонтиевич; Яворская, Оксана Григорьевна; Smagin, Volodumur; Yavorska, OksanaМетою дослідження стало порівняльно-аналітичне вивчення сучасного економічного обґрунтування інтелектуального капіталу підприємства за результатами аналізу різних підходів та методів до вивчення інтелектуального капіталу підприємства. У цій роботі розглядається «інтелектуальний капітал» як сучасна концепція, що впливає на бізнес-процеси та інтелектуальне зростання підприємств. Інтелектуальний капітал як концепція активно розвивається серед економістів, теоретиків, дослідників. Методика дослідження. Дослідження спирається на об’єктивні принципи системного підходу, економічного аналізу, логічного та комплексного підходу до оцінки економічних явищ та процесів. У цій статті ми використали набір загальних та спеціальних методів: історико-логічного методу (для вивчення теоретичних основ інноваційного потенціалу та інтелектуального капіталу); метод аналізу та синтезу (для порівняння основних підходів до тлумачення понять); метод порівняння та групування (для систематизації тлумачення понять); абстрактно- логічний метод (для теоретичних узагальнень та висновків). Результати дослідження. Стаття присвячена сучасним підходам − одній із актуальних проблем дослідження інтелектуального капіталу, що вивчає досвід як українських, так і зарубіжних вчених. Аналіз наукових джерел показує, що вичерпне розуміння природи інтелектуальних активів ще не сформоване. тим не менше, тенденції до створення постіндустріального простору диктують необхідність пошуку шляхів розвитку та вдосконалення інтелектуальної складової підприємств. Дослідження теоретичних узагальнень інтелектуального капіталу компаній за останні роки дало безліч запропонованих методів і теорій. Кожна стаття вносить важливу інформацію про розуміння інтелектуального капіталу. Спектр, який вимагає уваги, широкий в аналізованих статтях − ми перелічимо тут лише частину: інтелектуальний капітал, знання та людський капітал, самоорганізація, конвертація капіталів, досягнення синергії, потік ресурсів, інновації. Наукова новизна. Запропоновано розглянутий термін «інтелектуальний капітал» з метою створення еволюції сутності досліджуваної концепції та розвитку векторів теорії інтелектуального капіталу. Практичне значення отриманих результатів. Проведений аналіз підходів з вивчення структури інтелектуального капіталу підприємств з урахуванням специфіки нематеріальних активів підприємства використовуються для підтримки управлінської політики та покращення практики утримання та управління людськими ресурсами, для управління підприємствами.