2015, № 2 (9)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6276

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

Можливості та напрями розвитку експортної діяльності підприємств в умовах інтеграції України в європейський економічний простір
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Кендюхов, О. В.; Залізнюк, В. П.; Kendyuhov, Oleksandr; Zaliznyuk, Viktoriya
Предметом статті є вплив інтеграції України в європейський економічний простір на експортну діяльність вітчизняних промислових підприємств. Метою статті є оцінка перспектив експортної діяльності українських підприємств в умовах інтеграції в європейський економічний простір, визначення можливостей, загроз, переваг та недоліків. В роботі використано загальнонаукові методи гносеологічного аналізу для розкриття сутності інтеграції України в європейський економічний простір; узагальнення для систематизації раніше накопиченого аналітичного матеріалу; SWOT-аналіз для дослідження сили та слабкості, можливостей та загроз експортної діяльності вітчизняних промислових підприємств внаслідок інтеграції України до ЄС. Встановлено, що вітчизняні підприємства від інтеграції України до європейського економічного простору можуть отримати переваги у вигляді зняття обмежень на ввіз своєї продукції на ринок країн-членів Євросоюзу, збільшення обсягу продажів; перехід на європейські технічні регламенти обумовить впровадження нових технологій; полегшення пошуку та залучення іноземних інвесторів та інші. Стаття має практичну цінність для українських підприємств, які займаються експортною діяльністю.
Методичні підходи до оцінки підприємницької активності підприємств автотранспорту
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Майборода, Ю. В.; Mayboroda, Yuliya
У статті обґрунтовано методичний підхід до оцінки підприємницької активності підприємств автотранспорту як показника, що характеризує результативність його діяльності. Предметом дослідження у статті виступили теоретичні та методичні аспекти оцінки підприємницької активності підприємства. Дослідником запропоновано оцінювати підприємницьку активність на основі комплексного показника, який включає три компоненти: виробничо-збутову, фінансову і безпосередньо підприємницьку. Виробничо-збутову компоненту формують показники, що характеризують майновий стан підприємства, обсяги автотранспортних послуг у натуральних показниках, кількість працюючих, кількість одиниць рухомого складу, що використовується при здійсненні основних видів перевезень. Розрахунок інтегрального показника за фінансовою компонентою базується на основних фінансових результатах діяльності підприємства, показниках ефективності виробництва і реалізації послуг - основних показниках, що характеризують фінансовий стан підприємства. Підприємницька компонента формується на основі кількості впроваджених нових видів автотранспортних послуг, кількості нових маршрутів, кількості додаткових послуг, кількості робітників, що підвищили кваліфікації або отримали права вищої категорії, оновлення рухомого складу, кількості отриманих ліцензій та дозволів. Розрахунок інтегрального показника базується на таксономічному методі. Підприємство характеризує більший рівень активності за будь-якою із компонент, якщо значення таксономічного показника відповідно більш наближене до одиниці. Для кожної із компонент у подальшому визначається достатній рівень активності, який стає основою формування комплексного показника. У свою чергу, комплексний показник підприємницької активності підприємств автотранспорту стає основою визначання дієвих заходів із формування організаційноекономічного механізму розвитку їх підприємницької діяльності.
Визначення економічної сутності кризи підприємства та основних її видів
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Мельниченко, О. О.; Melnychenko, Olexandr
Погіршення господарського стану вітчизняних підприємств в умовах економічної та політичної нестабільності в країні обумовлює необхідність розробки науково-методичних засад з антикризового управління. Особливої уваги заслуговує визначення поняття кризи на підприємстві та виокремлення основних її видів. В статті автором на основі дослідження наукових джерел окреслено основні підходи до визначення поняття кризи як небажаного стану суб’єкта господарювання, наслідку невизначеності, порушення рівноваги у соціально-економічній системі, поштовху до оновлення та оптимізації системи, фази життєвого циклу підприємства, переходу до нового стану рівноваги в економіці. Автором пропонується власне визначення цього поняття, згідно якого криза на підприємстві - це його стан, що характеризується різким погіршенням господарських показників діяльності, викликаний загостренням протиріч підприємства з зовнішнім середовищем або у його внутрішньому середовищі, що спричинені невідповідністю виконання окремих бізнес-процесів підприємства, серед яких управління, маркетинг, постачання, виробництво, збут, проведення розрахунків, сучасним умовам господарювання, що різко змінилися внаслідок інноваційного або інформаційного розвитку. В статті на основі узагальнення літературних джерел автором розроблено класифікацію криз, що включає в себе найбільш вагомі ознаки для здійснення ефективного антикризового управління. До того ж в статті запропоновано виділити класифікаційну ознаку за стадіями операційного циклу підприємства. Результати проведеного дослідження мають лягти в основу розробки механізму антикризового управління на підприємстві в сучасних вітчизняних умовах господарювання.
Інституційне регулювання відтворення капіталу портових підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Брагарник, О. О.; Bragarnyk, Olga
Становлення ринкових відносин, поява господарських структур різних форм власності та джерел фінансування, кардинальні зміни амортизаційної, інвестиційної та податкової політики держави - все це робить необхідним розробку нових підходів до організації відтворення капіталу портових підприємств і формування відповідного інституційного середовища. Інституціональні умови формування відтворювальної системи портової галузі слід сприймати як сукупність правил і механізмів, що примушують суб'єкти господарювання до виконання цих норм. Відповідно і регулювання відтворення капіталу портових підприємств повинно спиратися на інституційний під- 210 хід через створення адекватного механізму, який можна визначити як сукупність способів регулювання та стимулювання відтворення капіталу, об'єднаних спільною метою, методами і спрямованих на досягнення ефективності. На внутрішнє інституційне середовище підприємства найбільш істотно впливають фактори зовнішнього середовища, що безпосередньо пов'язані з регулюючими функціями держави, до яких відноситься бюджетна та податкова політика, механізми державного регулювання ринкових відносин, формальні і неформальні правила з регулювання окремих ринків, нормативно-правове середовище. Формування сучасного інституційного середовища створить сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у портову галузь, подальшої структуризації господарського комплексу. Коли інституційні умови носять системний характер, то це сприяє виникненню синергетичного ефекту. Так, у розвинених країнах інтереси як підприємця, так суспільства і держави виявляються ідентичними, збалансованими, що сприяє активізації підприємницької діяльності. Інституційні умови розвитку підприємництва та відтворення капіталу в Україні ще не представляється можливим охарактеризувати як системні.
Розвиток підприємництва в Україні за індикаторами рейтингу світового банку “doing business”
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Рєпіна, І. М.; Шергіна, Л. А.; Рєпін, К. С.; Riepina, Inna; Shergina, Lidiya; Riepin, Kirill
Предметом статті є сукупність індикаторів рейтингової діагностики стану підприємництва у розрізі окремої країни; мета дослідження полягає в оцінюванні стану розвитку підприємництва в Україні з огляду на ключові світові індикатори та виокремлення стимуляторів і дестимуляторів приєднання вітчизняного бізнесу до світової економічної спільноти. Методологічною базою дослідження став синтез теоретичних принципів та підходів прикладної економіки та загальнонаукових і спеціальних методів аналізу, а саме: системного, статистичного і рейтингового. Окремі висновки базуються на економіко-математичних методах дослідження, зокрема для визначення тенденції зміни рейтингу за окремими індикаторами використано поліноміальну лінію тренду. Основні результати наукового дослідження полягають у наступному: авторами з’ясовано, що міжнародними організаціями розраховуються декілька різноманітних рейтингів інвестиційної привабливості, які, ґрунтуючись на різних методиках і базах об'єктивних і суб'єктивних первинних даних, відображають якість інвестиційного клімату більшості країн світу. Рейтинг «Doing Business» є потужним інструментом аргументації необхідності проведення реформ в різних країнах світу, він фокусується на умовах ведення бізнесу, оцінює адміністративні бар’єри, які долає підприємство протягом усього періоду функціонування. Він передбачає збір і аналіз даних для зіставлення умов регулювання підприємницької діяльності між країнами, що дозволяє виявити не тільки недоліки державного регулювання економіки в порівнянні з країнами світу, а й відстежити успішність здійснених реформ відносно покращення бізнес-клімату в країні. Результати дослідження вже стимулювали широкі політичні дебати по всьому світу і сприяли проведенню численних дослідних робіт, які вивчають питання про те, як регулювання підприємницької діяльності впливає на економічні показники країн. Уряди багатьох країн розглядають індикатори рейтингу як стратегічні орієнтири здійснення соціальноекономічних реформ.
Галузеві особливості розвитку підприємств дорожнього господарства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Деділова, Т. В.; Dedilova, Tetyana
В роботі удосконалено теоретичні основи управління процесом розвитку на підприємствах дорожнього господарства шляхом визначення його основних галузевих особливостей функціонування. Використання структурно-логічного підходу та методу порівняльного аналізу дозволило встановити такий перелік напрямів розвитку підприємств дорожнього господарства, як взаємозв’язок з національною економікою; нормативно-правове регулювання діяльності; ринок будівельно-монтажних робіт; фінансування; інноваційна діяльність; ресурсозбереження; виробнича діяльність; продукція. В межах такого переліку було виокремлено групи факторів, що відображаються у вигляді певної класифікації за фінансово-економічною, інвестиційною, ресурсною, техніко-технологічною ознаками. В роботі відмічається, що фактори розвитку підприємств дорожнього господарства можна об'єднати у дві групи: екстенсивні (фактори, що відображають збільшення кількості ресурсів виробництва) і інтенсивні (фактори, що відображають використання інновацій). Співвідношення екстенсивності й інтенсивності розвитку підприємства дорожнього господарства виражається в показниках використання його виробничих і фінансових ресурсів. Обґрунтовано, що підрядні підприємства дорожнього господарства поєднують в собі одночасно характерні риси промислових будівельних підприємств і підприємств сфери обслуговування. Наслідком цього є прикордонний характер напрямів розвитку таких підприємств, що викликає необхідність комплексного підходу до вивчення їх факторів, і надає їм специфічні риси, не характерні для більшості виробничих підприємств. Встановлено, що характерні риси підприємств будівельного комплексу є присутніми в більшості напрямів розвитку, характерних для функціонування підприємств дорожнього господарства. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами дорожнього господарства з метою удосконалення процесу управління їх розвитком.
Науково-методичні підходи до оцінки інноваційних проектів з урахуванням esg-критерію
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Захаркін, О. О.; Zakharkin, Oleksii
Предметом дослідження в роботі є інноваційна діяльність підприємств та зовнішні ефекти, які виникають при її здійсненні. Метою роботи є розробка науково-методичних принципів оцінки інноваційних проектів з урахуванням факторів екологічного, соціального розвитку та корпоративного управління та створеної суспільної вартості. В роботі було використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, зокрема: монографічний метод – при огляді та вивченні літературних джерел щодо впливу інновацій на суспільство; системний підхід – для ідентифікації видів зовнішніх ефектів діяльності підприємства та оцінка ймовірності їх позитивного чи негативного впливу при реалізації інноваційного проекту; аналізу та синтезу – при розробці алгоритму формування сукупної (корпоративної та суспільної) вартості в результаті соціально-відповідальних інновацій; діалектичний метод – при узагальненні матеріалів, обґрунтуванні результатів дослідження та формулюванні висновків. В результаті роботи був запропонований науково-методичний підхід до оцінки інноваційних проектів з урахуванням ESG-критерію та величини створеної сукупної (корпоративної та суспільної) вартості, що включає реалізацію 5 основних етапів від вибори інноваційної мети підприємства до перевірки відповідності до неї отриманих показників та прийняття рішення щодо інноваційного проекту. Застосування запропонованого науково-методичного підходу дасть змогу відбирати інноваційні проекти, які б одночасно задовольняли критеріям фінансової ефективності та створення цінності для суспільства. Запропонований підхід сприятиме переорієнтації підприємств від забезпечення приросту виключно своєї ринкової вартості до додаткового створення «суспільної вартості», тобто задоволення певних соціальних, екологічних, етичних потреб суспільства у вигляді формування позитивних ефектів або мінімізації негативних впливів.
Теоретико-методологічні підходи до оцінювання узгодженості економічних інтересів туристської галузі та міста
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Писаревський, І. М.; Богдан, Н. М.; Pisarevskyi, Illya; Bogdan, Natalya
У статті досліджується проблема узгодження та створення балансу економічних інтересів туристської галузі та міста. Інтереси туристської галузі та інтереси міст знаходяться в постійній динамічній взаємодії, що потребує безперервного їх дослідження та узгодження. Метою статті є дослідження процесів реалізації та узгодженості економічних інтересів туристської галузі та міста. Предметом статті є розробка теоретичних та методологічних підходів щодо оцінки ступеню збалансованості економічних інтересів міста та галузі туризму. Методологічною базою для досягнення мети та завдань дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: метод аналізу та синтезу, системний підхід, статистичний та інтегральний методи. Результати дослідження полягають в розробці теоретико-методологічних підходів до оцінки узгодженості економічних інтересів туристської галузі та міста, а також моделювання їх балансу на основі формування системи показників і критеріїв. Проведене дослідження показало, що оцінку ступеню збалансованості економічних інтересів міста та галузі туризму необхідно визначати на основі розробки збалансованої системи показників і критеріїв, що характеризують не тільки поточний стан а й динаміку та перспективи їх розвитку. Тільки з урахуванням таких критеріїв можливо створити дієвий та ефективний механізм узгодженості інтересів, що буде спрямований на взаємний позитивний вплив розвитку галузі та міста.
Экологический маркетинг: новый концептуальный подход и стратегический потенциал производителей
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Болотная, О. В.; Сардак, Я. И.; Bolotna, Oksana; Sardak, Yana
Взаимодействие экологии и маркетинга формирует новый менталитет, как в предпринимательстве, так и в отношениях человека и природы. В современном мире дефицита природных ресурсов и ухудшения состояния окружающей среды необходимо найти равновесие между стремлением общества к удовлетворению своих потребностей и желанием сохранить свою среду обитания. И возможным ключом к решению этой проблемы может стать «Экологический маркетинг». Существует объективная необходимость в реализации комплекса целенаправленных мероприятий по удовлетворению экологических потребностей, в первую очередь на ключевом уровне взаимодействия системы «общество – природная среда» – на уровне предприятия, на основе всестороннего изучения факторов внутренней и внешней среды хозяйствующего субъекта. При этом востребован инструмент организационно-экономического механизма в системе взаимоотношений «производитель – потребитель», регулирующий соотношение полученной прибыли при соблюдении экологической и социальной ответственности бизнеса и призванный на уровне оперативного управления способствовать экологизации функционирования предприятия на всем жизненном цикле его продукции, включая ресурсопотребление, изготовление продукции, ее эксплуатацию и утилизацию отходов. Экологический маркетинг востребован в практической маркетинговой деятельности предприятия, прежде всего как средство в экологизации производства, удовлетворения потребностей населения в зоне воздействия предприятия в благоприятных условиях жизнедеятельности. В статье рассмотрена и проанализирована роль экологического маркетинга в современных социально-экономических процессах и его влияния на деятельность компаний, выявлены основные проблемы, связанные с применением экологического маркетинга в отечественной практике и приведен опыт применения экологического маркетинга в зарубежных компаниях.
Основні загрози державного і галузевого управління економічною безпекою на прикладі транспортної галузі
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Кудрявцева, О. В.; Kudryavtseva, Oksana
Предметом роботи є теоретичні засади формування державного і галузевого управління економічною безпекою. Метою роботи є виявлення основних загроз державного і галузевого управління економічною безпекою. З метою одержання обґрунтованих висновків у процесі роботи були використані абстрактнологічний метод; системно-структурний аналіз, та метод порівнянь. В роботі визначено сутність порогового значення індикаторів економічної безпеки. Встановлено необхідність розглядання економічної безпеки транспортної галузі в аспекті економічної безпеки держави. Виявлено загрози економічної безпеки держави і галузі, та запропоновано набір індикаторів економічної безпеки, який враховує вплив галузі на забезпечення макроекономічної безпеки, а також дозволяє оцінити здатність виконання безпосередньо функціональних завдань галузі – здійснення перевезень. Основні методичні результати роботи можуть бути впроваджені у практичну діяльність підприємств транспорту. Отже в роботі розглянуто загрози економічної безпеки держави і транспортної галузі, а також запропоновано систему показників – індикаторів стану забезпечення економічної безпеки, яка дозволить своєчасно реагувати на вплив внутрішніх і зовнішніх загроз економічній безпеці держави і транспортної галузі, як невід’ємної її складової.
Фінансове забезпечення реструктуризації сільськогосподарських підприємств та тенденції його подальшого розвитку
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Смоленюк, Р. П.; Smoleniuk, Ruslan
Розкрито роль та особливості процесу фінансового забезпечення реструктуризації сільськогосподарських підприємств в умовах фінансової невизначеності. Метою дослідження є наукове обґрунтування пріоритетів фінансового забезпечення реструктуризації сільськогосподарських підприємств в умовах розбалансування національної економіки та ускладнення управління боргами для досягнення взаємопов’язаних цілей, а саме забезпечення фінансової стабільності аграрного бізнесу в Україні. У процесі дослідження використано методи: діалектичний, наукової абстракції, суб’єктивно-об’єктивний, категоріально-понятійного й порівняльного аналізу, концептуального моделювання. Показано специфічні риси фінансування в розрізі укладів господарств з високою соціальноекономічною роллю для сільських громад і великих сільськогосподарських товаровиробників. Особливу увагу приділено розкриттю специфіки оцінки ефективності фінансування сільськогосподарських підприємств у рамках здійснення інтегрованої оцінки джерел фінансування розвитку підприємств; виявлення проблемних джерела фінансування підприємств; здійснення порівняльного аналізу кількісно-якісної характеристики джерел фінансування підприємств. Висвітлено зв’язок фінансових інновацій зі світовими процесами. Концептуальне моделювання фінансового забезпечення реструктуризації підприємств треба проводить з урахуванням суб’єктно-об’єктної спрямованості сільськогосподарських укладів, реалізованих у визначених інституційних умовах та за допомогою використання фінансових технологій для підвищення ефективності державної аграрної політики. Зроблено висновки, що в перспективі створення сприятливих фінансовоекономічних, податкових та організаційних умов для діяльності та модернізації сільського господарства потребує: удосконалення системи фінансового забезпечення реструктуризації сільськогосподарських підприємств, а також формування дієвого механізму страхування аграрних ризиків за умов державної підтримки; системного розвитку спеціалізованої фінансово-кредитної інфраструктури, орієнтованої на обслуговування сільськогосподарського виробництва; розробки інфраструктурних проектів галузевого значення та проектів гарантування експорту на основі фінансової підтримки державно-приватного партнерства; розвитку біржового ринку, запровадження фінансових та інших інструментів на ринках сільськогосподарської продукції (аграрні розписки, ф’ючерсні і форвардні контракти); систематизації інституційних та економічних умов інтеграції малих форм господарювання в організований аграрний ринок.
Забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Сливка, О. А.; Slyvka, Oksana
У статті розглянуто основні аспекти системи забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства. В основному результати дослідження формування та реалізації концепції людського розвитку розглядаються на рівні держави та регіонів, комплексні дослідження, які б розглядали зазначену вище теорію на мікрорівні відсутні. Предметом дослідження є розгляд соціальноекономічних відносин на рівні підприємства у напрямку реалізації цілей концепції людського розвитку. Метою статті є визначення та аналіз основних елементів системи забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства. Методичними засадами дослідження є системний підхід до вивчення, узагальнення та аналізу сучасних наукових підходів до визначення елементів системи забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства. Концепція людського розвитку може бути основою для отримання конкурентних переваг країни, яка націлена на зростання людського потенціалу на рівні держави, регіонів, підприємства. Для досягнення її мети необхідно визначити основні ресурси, які будуть задіяні у цьому процесі на усіх рівнях управління, особливо організації. Забезпечення людського розвитку на підприємстві можливе за умови чіткого дотримання основних її елементів. В процесі дослідження з’ясовано, що основними елементи системи забезпечення людського розвитку на підприємстві є кадрове, матеріальне, фінансове та інформаційне забезпечення. Сучасний стан системи забезпечення концепції людського розвитку на підприємстві дає можливість стверджувати, що наявні ресурси використовуються в неповному обсязі, і не дають можливості для повноцінної реалізації потенціалу персоналу.
Концептуальні основи формування міжнародних фінансових центрів
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Ліфанова, М. І.; Lifanova, Maryanа
У роботі розглянуті теоретичні аспекти функціонування й основні особливості міжнародних фінансових центрів. У даній статті розкрито поняття та елементи формування міжнародних фінансових центрів. Проведено оцінку характерних рис взаємодії фінансових центрів, що формують глобальну фінансову систему. Приділена увага теоріям та моделям, які лягли в основу утворення міжнародних фінансових центрів, а саме «Конкурентний ромб» (або «Діамант») Портера, концепція «глобального місті» С. Сассена, урбаністична модель Пітера Хола, модель «центр-периферія» Дж. Фрідмана. Також визначено роль фінансових центрів у глобальній економіці. Зроблено висновок, що для панування та конкуренції на міжнародному фінансовому ринку необхідна ретельно розроблена політика держави й бізнесу, спрямована на пом'якшення бар'єрів для залучення іноземного капіталу. Особливу роль та значення ця тема набуває в умовах виходу на світові ринки капіталу нових регіональних фінансових центрів. Відзначено, що Київ є не тільки столицею, а й найважливішим мегаполісом України, який концентрує на своїй території усі політичні, соціальні та культурні відносини. Згідно Стратегії розвитку міста Києва планується заохочення міжнародних транснаціональних компаній до розміщення фінансових активів через у місті. Запропоновано інструменти масштабного залучення міжнародних компаній у столицю, оскільки місто має низку вагомих конкурентних переваг для розміщення міжнародних компаній. Не залишилися поза увагою позитивні та негативні сторони формування фінансового центру для країни-базування. Зроблено висновок, що враховуючи незаперечні позитивні наслідки створення міжнародних фінансових центрів існують і негативні: ризик швидкого відтоку капіталу, ймовірність збільшення масштабів фінансового шахрайства тощо.
Розвиток людського капіталу сучасної держави
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Горовий, Д. А.; Gorovyi, Dmytro
Головною проблемою економіки України на даному етапі її розвитку є непристосованість людського капіталу країни до умов сьогодення. Підсумовуючи основні визначення цієї категорії видно, що більшість дослідників головною рисою людського капіталу визначає сукупність знань (вмінь, навичок, освіти), інвестицій у здоров’я, мотивації, за допомогою яких людина здатна принести користь собі та іншим (оточуючим, власнику фірми, суспільству). Проте у сучасних роботах не визначено, які саме складові цієї категорії впливають на кінцевий результат – отримання доходу (прибутку), які з них здатні приносити позитивний результат, а які – негативний. Також слід визначити, які саме характеристики цього капіталу набувають все більшої актуальності у сучасному реальному і віртуальному світі, і як це все може вплинути на розвиток економіки нашої держави. Метою статті є побудова теоретичної моделі розвитку людського капіталу сучасної держави за допомогою визначення основних складових людського капіталу, що впливають на варіанти такого розвитку. В статті визначено, що існуючи моделі людського капіталу на даний час є вельми однобокими, адже вони розглядають людський капітал як набір здібностей (компетентності) у відриві їх застосування – відповідальності. Проте саме відповідальність позволяє оцінити дійсну ефективність від використання (володіння) таким специфічним капіталом. Окремо визначені активи людського капіталу по двом цим головним його складникам.
Особливості оцінки еколого-економічного потенціалу нафтогазових підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Гавадзин, Н. О.; Мельничук, І. В.; Gavadzyn, Nataliya; Melnychuk, Ivanna
Актуальними питаннями сьогодення є збереження навколишнього природного середовища при задоволенні потреб суспільства в паливно-енергетичних ресурсах. Часткове вирішення даного питання можливе за рахунок оцінювання еколого-економічного потенціалу нафтогазових підприємств. Для досягнення поставленої мети використано теоретичний і семантичний методи. В статті уточнено дефініцію еколого-економічний потенціал нафтогазовидобувного підприємства – це сукупність природних, техніко-технологічних, фінансових, інформаційних та інтелектуальних ресурсів, а також новітніх управлінських технологій, механізмів, методів та інструментів їх реалізації, які використовуються у процесі пошуків, розвідки і розробки нафтових і газових родовищ з метою економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності і соціально-економічного розвитку нафтогазовидобувного підприємства поряд зі зниженням його деструктивних впливів на довкілля. Охарактеризовано підготовчий, основний та заключний етапи оцінювання еколого-економічного потенціалу нафтогазових підприємств. Зазначено процеси, які притаманні кожному етапу оцінювання. Визначено, що основними проблемами, які постають перед процесом оцінювання є: невідповідність методичних підходів оцінювання еколого-економічного потенціалу сучасним економічним умовам і існуючій статистичній базі; значна кількість соціальних, екологічних, інформаційних та інших показників важко піддаються кількісній оцінці. Основним принципом оцінювання є взаємодія в системі «господарство – соціум – навколишнє природне середовище». Запропоновано якісний та кількісний підходи для оцінки еколого-економічного потенціалу нафтогазових підприємств. Якісний підхід передбачає виокремлення показників наявності та показників приросту. Кількісний підхід розмежує показники на економічний та екологічний блоки. Ця система показників характеризує взаємозв’язок екологічних і економічних процесів на нафтогазових підприємствах.
Ефективність мотивації праці трудових ресурсів підприємств санаторнокурортного комплексу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Семенов, В. Ф.; Нєчева, Н. В.
У статті розглянуті та проаналізовані теорії мотивації персоналу, підходи до підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємств санаторно-курортного комплексу, застосування сучасних мотиваційних механізмів праці, шляхи подальшого удосконалення та впровадження у практику підприємств санаторно-курортного передового досвіду розвинутих держав з урахуванням особливостей національної економіки. В умовах формування ринкової економіки перед організаціями встає необхідність працювати по новому, зважаючи на закони ринку, з огляду на всі складові людського фактору (економічні, психологічні, соціальні). У зв'язку із цим зростає внесок кожного працівника в 128 кінцеві результати діяльності підприємства. У нових умовах становлення нових форм власності невирішеним є пошук ефективних способів управління працею шляхом активізації людського фактору через мотивацію. Для розвитку трудового потенціалу підприємств санаторно-курортного комплексу були розроблені практичні дії, серед яких, основними є: створення належних умов для розширеного відтворення трудового потенціалу,особливо професійно-інтелектуального розвитку; створення можливостей для продуктивного його використання через відповідне економічне підґрунтя, впровадження системи стимулів до праці, забезпечення умов праці, а також реалізація соціальних гарантій персоналу, що створить передумови для поліпшення всіх параметрів формування трудового потенціалу. Мотиваційні елементи у структурі механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємств санаторно-курортного комплексу мають стати безпосередніми складовими державної політики, спрямованої на стимулювання індивідуальних інвестицій у людський капітал; забезпечення відповідності якості робочої сили структурним змінам у суспільстві; постійне підвищення кваліфікації керівних кадрів.
Коучинг - эффективный инструмент управления человеческим капиталом
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Слободянюк, Н. А.; Slobodyanyuk, Natalia
Управление человеческим капиталом сочетает в себе современные технологии с передовой методологией формирования, управления и развития человеческого капитала для достижения и поддержания конкурентных преимуществ фирмы. В статье проведено исследование структуры человеческого капитала, обоснована необходимость применения коучинга как эффективной технологии менеджмента человеческим активом, изучено влияние инструментов коучинга на качественно-количественные характеристики оценки человеческого 138 капитала. Предметом исследования является инструментарий коучинга в структуре человеческого капитала. Целью статьи является научное обоснование и систематизация общих и специфических инструментов коучинга в системе менеджмента человеческим капиталом. Методологическую основу исследования составили методы научного познания категории «человеческий капитал»,а также методы научной абстракции, логического обобщения, анализа и синтеза. Практическое значение полученных результатов состоит в том, что основные положения работы могут быть использованы в экономической теории обоснования методологии управления человеческим капиталом. Методические результаты исследования могут быть внедрены в практическую деятельность предприятий с целью повышения эффективности управленческих решений относительно компонентов структуры человеческого капитала.
Розвиток магістральних напрямків транспортування вантажів як один із шляхів подальшого розвитку морських портів України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Котлубай, В. О.; Kotlubay, Vyacheslav
У статті наведено результати дослідження сучасного становища морських торговельних портів, а саме наведено основні тенденції щодо зміни вантажної бази за останні тринадцять років. Предметом дослідження виступає розвиток магістральних напрямків транспортування вантажів. Метою дослідження є проведення аналізу сучасного стану вантажної бази морських торгівельних портів України та визначення можливих напрямків її розвитку. Основними методами дослідження виступають структурний метод і метод статистичного аналізу, методи економіко-математичного і порівняльного аналізу, метод системного підходу, метод експертних оцінок. В якості одного із шляхів для подальшого розвитку портів пропонується об'єднання VII міжнародного транспортного коридору з транспортним маршрутом гирла р. Дунай - Чорне море - Азовське море - Волго-Донський судноплавний канал - р. Волга - Каспійське море. Подовження VII міжнародного транспортного коридору до портів Каспійського моря, дозволить завершити формування єдиної євроазіатської глибоководної воднотранспортній системи, що в свою чергу сприятиме розвитку транзитних перевезень, що здійснюються через територію України. Крім вищенаведеного напряму формування єдиної євроазіатської глибоководної воднотранспортної системи для розвитку транзитної складової України також слід розглядати річкове сполучення Гданськ-Варшава-Брест-Пінськ-Мозир-Київ-Херсон, тобто відродження водного шляху Е-40. Яке дозволить з'єднати басейни Балтійського моря і Чорного моря. Сферою застосування результатів дослідження може бути: Міністерство інфраструктури України, Адміністрація морських портів України, морські торгівельні порти України, Науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути, приватний сектор тощо. Для досягнення розвитку вантажної бази вітчизняних портів необхідна консолідація зусиль фахівців міністерств, галузевих інститутів, морських портів та інших підприємств стосовно прийняття відповідних стратегічних напрямків для подолання проблеми зменшення вантажної бази.
Cучасний стан та ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Тернавська, І. Б.; Ternavska, Inna
У статті розглядаються організаційно-економічні проблеми виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області. Проаналізовано показники розвитку галузі молочного скотарства в агроформуваннях регіону. Доведено необхідність переорієнтації роботи підприємств на інтенсивний шлях розвитку. Основними його напрямами є: використання високопродуктивних порід корів, збалансована їх годівля, автоматизація та механізація виробничих процесів тощо. Проаналізовано вплив продуктивності корів на ефективність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за допомогою методу аналітичних групувань. Одержані результати підтверджують, що у галузі молочного скотарства має місце інтенсивний процес розвитку за рахунок підвищення продуктивності. За допомогою кореляційного-регресійного аналізу проведено дослідження взаємозв’язку між продуктивністю корів та факторами, що на неї впливають. Встановлено, що з-поміж включених у модель залежності продуктивності корів від факторів найвагомішим є фактор 77 витрати на корми у розрахунку на одну корову. Тобто, продуктивність корів у першу чергу визначається рівнем їх годівлі, якістю кормів та збалансованістю раціонів годівлі. Наведено основні напрями підвищення економічної ефективності виробництва молока. Наголошено, що найбільш дієвим способом підвищення ефективності молочного виробництва є великотоварне виробництво. З підвищенням рівня концентрації виробництва зменшуються витрати на одиницю продукції за рахунок економії умовно-постійних витрат. З огляду на вищу якість виробленого молока, ціна реалізації у великих за розмірами підприємств вища, ніж у дрібних. Великотоварні підприємства в змозі впроваджувати інноваційні технології, що сприяє підвищенню продуктивності праці і якості виробленого молока.
Соціокультурний ресурс як провідний чинник формування національної інноваційної економіки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Бабенко, В. А.; Babenko, Victoria
Стаття присвячена аналізу соціокультурного ресурсу як ключового чинника національної інноваційної економіки. Предметом дослідження виступає соціокультурний ресурс. Метою дослідження є визначення основних напрямків і пріоритетів розвитку та вдосконалення соціокультурного ресурсу. Методологією аналізу виступає системний підхід. На підставі аналізу сучасного стану інтелектуального потенціалу України можна констатувати його неефективне використання. Визначено найсуттєвіші проблеми, що гальмують розвиток соціокуль- 205 турного ресурсу, до яких, зокрема, належать: низький рівень бюджетного фінансування системи освіти і науки, прогалини у якості підготовки фахівців, недостатній розвиток науково-технічної інфраструктури, незадовільний стан захисту інтелектуальної власності, виїзд за кордон фахівців вищої кваліфікації. Автор наголошує, що першочерговим заходом формування національної інноваційної економіки має стати збереження освітнього компоненту соціокультурного ресурсу. Невідкладними заходами державної інноваційної політики мають стати: зміна підходу до інноваційної політики як такої – вона стає самостійним національним інноваційним проектом, основою якого виступає соціокультурний ресурс; зміна підходу до фінансування гуманітарної сфери – замість нерентабельного соціального навантаження на бюджет воно стає пріоритетною прибутковою інноваційною стратегією; підвищення якості середньої та вищої освіти; вдосконалення безперервної освіти та освіти впродовж життя на інноваційних засадах; захист інтелектуальної власності.

Переглянути

Перегляд 2015, № 2 (9) за Дата публікації