2015, № 3 (10), т. 1

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6372

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 32

Фінансова складова інвестиційного забезпечення діяльності фермерських господарств України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Іванченко, В. О.; Ivanchenko, Vitaliy
У статті досліджуються та розкриваються основні проблеми інвестиційного забезпечення діяльності фермерських господарств зокрема фінансової складової. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів інвестиційного забезпечення фермерських господарств; метою статті є узагальнення теоретичних, методичних і прикладних аспектів проблеми фінансової складової інвестиційного забезпечення фермерських господарств України та розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо його покращення. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ і системний підхід до вивчення умов та механізмів організації інвестиційного забезпечення інвестиційної діяльності фермерських господарств, використання яких дало можливість комплексно і глибоко дослідити фінансову складову забезпечення інвестиційної діяльності, також було використано прийоми абстрактно-логічного методу, зокрема індукції та дедукції, аналізу і синтезу, аналогій та зіставлення, формалізації і моделювання. В аналітичних дослідженнях застосовано методи порівняння, елімінування, графічний, складання рядів динаміки і групування. Досліджено, висвітлено та охарактеризовано основні проблеми, які пов’язані із фінансовою складовою інвестиційного забезпечення діяльності фермерських господарств. На основі аналізу кредитування, вексельного обігу та аграрних розписок, лізингу та державного фінансування фермерських господарств України, охарактеризовано основні проблеми інвестиційного забезпечення. Запропоновано, для покращення інвестиційного забезпечення діяльності фермерських господарств потрібно збільшити державну підтримку інвестування аграрного сектору економіки, сприяти залученню міжнародних інвестицій, нарощення прямих експортних поставок продукції на міжнародному ринку, тощо. Вивчено основні проблеми інвестиційного забезпечення діяльності фермерських господарств та окреслено шляхи їх вирішення. Обґрунтовано пропозиції щодо інвестиційного забезпечення діяльності фермерських господарствах. Результати роботи застосовуються в першу чергу в діяльності фермерських господарств, підприємств малого бізнесу та підприємств агропромислового комплексу.
Аналіз особливостей залучення іноземних інвестицій в національну економіку України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Бабич, В. Д.; Babych, Volodymyr
Посилення міжнародних інтеграційних процесів, зростання конкурентної боротьби обумовлюють формування нового підходу щодо розвитку економічного середовища, де провідну роль грає інноваційний розвиток на основі залучення інвестицій в національну економіку. Зміни в підходах формування господарського механізму України зумовлені необхідністю переходу до інноваційної економіки, яка потребує підвищення уваги до вирішення питань державного регулювання інвестиційної активності. Особливу роль в підвищенні інвестиційної активності в економічній системі України має відігравати створення умов для взаємовигідного залучення інвестицій з закордону, з метою модернізації економіки, впровадження новітніх технологій до виробництва та виходу українських товаровиробників на якісно новий рівень конкурентоспроможності. Тому дослідження особливостей залучення іноземних інвестицій в економіку України та удосконалення напрямів формування інвестиційної політики є актуальним завданням. Предметом виконуваного дослідження є процес залучення іноземних інвестицій та його особливості. З метою аналізу сучасного стану та особливостей залучення іноземних інвестицій в національну економіку було використано наступні методи наукового дослідження: синтезу, наукової абстракції, системного аналізу, індукції, дедукції, розрахунково-аналітичний. В роботі було обґрунтовано та систематизовано основні проблеми формування ефективної інвестиційної політики спрямованої на інноваційний розвиток; виявлено та простежено тенденції зміни інвестиційної активності в Україні.
Предпринимательство – особая функция менеджмента
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Бабайлов, В. К.; Babaylov, Vasyl
Уточнение дефиниции и связи важнейших понятий – актуальная проблема науки менеджмента. И она носит не абстрактный, не оторванный от практики характер. Её разрешение приведёт исключительно к позитивным практическим результатам. В данном контексте особую значимость приобретают понятия, отражающие ключевые виды деятельности, - это, прежде всего: «Управление», «Менеджмент», «Маркетинг», «Предпринимательство», «Бизнес», «Производство». Но особенно актуальным и нерешённым аспектом проблемы является уточнение связи Предпринимательства (Бизнеса) и Менеджмента. Эта связь по-разному трактуется в научной литературе. Концентрированно она отражена в двух противоречащих друг другу концепциях: в Современной концепции менеджмента и социальнофилософской концепции Бернштейна и Шмидта. Это противоречие до сих пор не снято. Оно и явилось предметом исследования. Цель – снять указанное противоречие, то есть установить истинный характер связи Предпринимательства (Бизнеса) и Менеджмента. Для достижения цели были оставлены задачи: выбрать методики исследования; провести анализ концепции Бернштейна и Шмидта и Современной концепции менеджмента; установить истинный характер связи Предпринимательства (Бизнеса) и Менеджмента. Методики исследования: обзор литературных источников, исторического-логического, аналогии, «2С70», теория метода Бабайлова. Результат работы: установлено, что Бизнес и Предпринимательство – это особые функции менеджмента, это соответственно Инвестиционный и инновационноинвестиционный менеджмент. Сфера применения результата – наука и практика менеджмента.
Дослідження ринку споживчого попиту на прикладі готельних послуг
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Рябєв, А. А.; Ryabev, Anton
Розглядаються проблеми формування споживчих ринків України, забезпечення населення доброякісними споживчими товарами та послугами, поліпшення структури і динаміки споживання на прикладі готельного господарства. Мета роботи – розробка рекомендації щодо формування національної моделі культури споживання та формування на її основі споживчого попиту на готельні послуги. Досліджено поведінку споживчого ринку, який визначається наявністю обмеженості матеріальних ресурсів у більшості населення, що призводить до зменшення витрати на послуги культури, відпочинку та ін. Подібні витрати становлять мінімальний рівень у загальному обсязі споживчих витрат. Дана проблема відбивається і в сфері споживання готельних послуг, де готельні послуги запитані обмеженим числом споживачів, що пов’язано з відсутністю пропозиції диференційованих послуг за ціною, кількістю, якістю. Необхідно формувати новий ринок споживчого попиту на готельні послуги. Модель культури споживання повинна бути побудована не за аналогією західної моделі «суспільства споживачів», а бути орієнтована на її розвиток з урахуванням національних особливостей, на примиренні матеріального з духовним і природним у людському побуті. Доцільне урахувати досвід формування ринку споживчого попиту традиційними японськими готелями – рьокан. В Україні аналогом рьокан могли би виступити хостели, що здатні забезпечити різноманітні комфортні умови. та створити відповідну нову модель культури споживання. Подібні інновації утворять нові робочі місця; підсилять конкуренцію; повернутися до традиційної культури України, впровадити її в готельне господарство та сформувати нову модель культури споживання готельних послуг; створити умови розміщення в готельних підприємствах з урахуванням споживчого попиту на різноманітні послуги за якістю, кількістю і ціною.
Переваги та недоліки впровадження аутсорсингу в діяльність підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Носик, Л. В.; Nosyk, Liliia
В статті проаналізовано світовий досвід використання аутсорсингу як цінного інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств. У роботі розкрито винятковість запровадження аутсорсингу у різних країнах світу та в Україні, виділено ряд спеціальних характеристик, переваги та недоліки використання аутсорсингу ґрунтуючись на можливості зменшити обома сторонами витрати на виробництво та покращення якості роботи підприємств, а також ґрунтуючись на можливих проблемах, ризиках та причин його використання. Визначено основні чинники, що спричиняють необхідність прийняття рішення про аутсорсинг. Наведено класифікації його видів за економічним значенням і за засобами організації взаємодії між підприємствами. Результати оцінки виявили необхідність в використанні стратегії аутсорсингу на підприємствах, а також необхідність в поліпшені українського законодавства в цій області.
Розвиток конкурентного потенціалу як основа забезпечення конкурентоспроможності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Кирчата, І. М.; Kirchata, Irina
В статті розглянуто питання пов’язані з підвищенням рівня конкурентоспроможності підприємства, досліджено сутність та визначено місце конкурентного потенціалу в загальній системі управління конкурентоспроможністю підприємства. Предметом дослідження виступає конкурентоспроможність підприємства, яка є необхідною умовою досягнення достатньої прибутковості в майбутньому, а підвищення її рівня є складовою загальної системи управління підприємством. Мета роботи обумовила необхідність визначення ролі розвитку конкурентного потенціалу в забезпеченні підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства. Для вирішення поставлених завдань були використані загальнонаукові та прикладні методи дослідження, а саме: теоретичного узагальнення і систематизації (при дослідженні літературних джерел, понятійного апарату). На основі комплексного дослідження в роботі визначено, що в основі побудови системи управління конкурентоспроможністю підприємства має бути механізм, що враховує з одного боку ефективність використання конкурентного потенціалу підприємства та виявлення резервів, а з іншого, - положення підприємства на ринку та вплив зовнішнього середовища.
Концептуальні основи формування та використання інвестиційного портфелю підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Саталкіна, Л. О.; Satalkina, Liliya
Представлене дослідження присвячене концептуальним основам формування та використання інвестиційних портфелів підприємств. Основним предметом дослідження є інвестиційні портфелі підприємств, а зокрема проблеми пов’язані із забезпеченням їх формуванням та використанням. Метою роботи є розроблення концептуальних основ формування та використання інвестиційних портфелів з метою оптимізування цих процесів в межах діяльності підприємства. За допомогою методів систематизації, теоретичного узагальнення, системного аналізу, структурно-логічного та графічного запропоновано теоретичне підґрунтя для розуміння сутності визначених процесів, розвинуто типологію факторів, які впливають на зазначені процеси, представлено загальну концептуальну модель. Представлене трактування поняття інвестиційного портфелю підприємства характеризується виокремленням двох складових: портфелю проектів і портфелю ресурсів, що, в свою чергу, визначає розроблену класифікацію інвестиційних портфелів підприємства. В результаті дослідження визначено, що процеси формування та використання інвестиційного портфелю відбувають послідовно і взаємопов’язано, із врахуванням певних етапів кожного з процесів та під впливом визначених факторів і принципів. В статті визначені основні елементи концептуальної моделі формування та використання інвестиційного портфелю, серед яких основна увага сконцентрована на комплексних цілях, факторах та суб’єктах. Розроблено класифікацію основних факторів впливу окремо на процес формування (із виокремленням груп факторів макросередовища та мікросередовища), а також на процес використання (із виокремленням факторів, які характеризують забезпечення і факторів, які характеризують проект). Результати дослідження можуть бути використані в межах діяльності підприємства з метою оптимізування його інвестиційної діяльності.
Актуальные проблемы качества и конкурентоспособности товаров
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Огиенко, С. А.; Колесник, В. Ю.; Ogiienko, Svitlana; Kolisnyk, Viktoriya
В работе рассмотрены проблемы качества и конкурентоспособности товаров. Представлены признаки качественных показателей конкурентоспособности товаров. Проанализирована ситуация конкурентоспособности на рынке товаров Украины. Учитывая при соединение Украины к зоне свободной торговли с странами Европейского Союза и превращению отечественного рынка сбыта на европейский рынок, все больше актуальности приобретает рассмотрение вопросов касающихся повышению качества и конкурентоспособности товаров отечественных предприятий. Предметом исследования в данной статьи выступает качество и конкурентоспособность товаров отечественных товаров. Цель статьи исследования проблем качества и конкурентоспособности товаров и разработка подходов по их устранения. О низком уровне конкурентоспособности украинской продукции на европейском рынке свидетельствуют: низкая эффективность отрасли торговки по сравнению с другими странами; несоответствие структуры украинского экспорта с стран Европейского Союза, а рынок товаров Украины становиться более масштабным по отношению Европейским рынком. Раскрыты теоретические и методологические подходы к оценке конкурентоспособности продукции на внутреннем и внешнем рынках. Проанализирована суть понятия конкурентоспособности товаров. Осуществлен анализ современного состояния данного рынка и выявлены основные его тенденции развития. Определены предпосылки формирования потенциала управленческой структуры рынка. Выделена роль государства в оптимизации деятельности торговых предприятий региона на основе повышения конкурентоспособности их товаров. В значительной степени препятствуют укреплению конкурентоспособности товаров такие факторы, как: низкий уровень развития отечественной финансово-кредитной системы; неразвитость инфраструктуры актуальных проблем конкурентоспособности; недостаточная гармонизация украинских стандартов качества с международными; недостаточность государственного селевого финансирования научно-прикладных разработок. По результатам исследований определены основные стратегические направления дальнейшего развития подходов по повышению качества и конкурентоспособности товаров отечественных предприятий, среди которых: формирование и эффективное использование ресурсного потенциала отечественных предприятий; развитие предпринимательства, интеграции и кооперации; формирование и эффективное развитие продовольственного рынка. С учетом существующих проблем представляется целесообразным осуществление реализации мероприятий по следующим основным направлениям, гармонизация отечественных стандартов на продукцию в соответствии со стандартами Европейского Союза; налаживание современной инфраструктуры рынка; усиление кооперации хозяйств населения производителей продукции.
Конкурентні стратегії торговельного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Круглов, В. В.; Коваленко, O. C.; Kruglov, Vitaliy; Kovalenko, Olena
Суб'єкти господарської діяльності знаходяться під впливом значних змін, створених дією ринкових сил. Споживачі все більш вимогливіше ставляться до продукції, що реалізується, конкуренція у відповідних товарних категоріях зростає, боротьба підприємств за споживача продукує нові підходи та інструменти. Особливо гостро конкуренція виявляє себе серед підприємств сфери торгівлі, де сконцентрована велика кількість одноманітних пропозицій продукції, а споживач знаходиться в ситуації вибору між практично рівнозначними рішеннями у придбанні необхідних речей. Метою даної статті є: аналіз основних конкурентних стратегій торговельного підприємства. Підвищення конкурентоспроможності торговельних підприємств досягається за рахунок відповідних правил, дій, заходів, прийомів, що використовують в стратегічному управлінні суб'єкта господарської діяльності. В процесі вироблення певних управлінських дій, підприємство вирішує питання, які направлені на досягнення конкурентних переваг та зміцнення свого положення у відповідній ринковій ніші. Така проблематика вимагає побудови правильної, дієвої стратегії. З аналізу понять "конкуренція", "стратегія" можна зробити висновок, що конкурентна стратегія є способами дій, які визначаються в довгостроковому плануванні шляхом позиціонуванні на ринку, змінами під впливом дій зовнішнього середовища, застосуванні методів і видів конкуренції та управління зазначеними діями підприємства, що дає можливість досягти поставлених цілей. В процесі застосування різних конкурентних стратегій торговельне підприємство в залежності від ринкової ситуації має можливості звужувати чи розширювати частку ринку; вирішувати питання сегментування ринку; знижувати витрати; динамічно реагувати на ринкові зміни; фокусування на вузькому сегменті; впровадження новацій та ін.
Перспективи удосконалення економічної дипломатії українськими компаніями
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Мамалига, О. О.; Mamalyga, Olena
Предметом статті є теоретичні положення економічної дипломатії у зовнішньоекономічній діяльності українських компаній. Метою статті є дослідження перспектив удосконалення економічної дипломатії вітчизняними підприємствами. У статті застосовані методи аналізу та синтезу; діалектичний та системно-структурний метод. Стаття висвітлює основні напрямки покращення організації економічної дипломатії підприємства. Ефективність економічної дипломатії забезпечує конкурентні позиції суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на світових ринках, тому активні форми дипломатичного впливу обумовлюють більш суттєві успіхи у цій сфері. Країни, що практикують економічну дипломатію на макрорівні, застосовують політико-адміністративна підтримку вітчизняного експорту, певні заходи для покращання умов доступу національних компаній на зовнішні ринки, цілеспрямований вплив на партнерів із застосуванням фінансових, матеріально-ресурсних, військових та інших важелів тиску. З метою вдосконалення і підвищення ефективності економічної дипломатії українськими компаніями необхідно створити цілісну систему управління зовнішньоекономічними зв’язками, яка б сприяла активному просуванню національних економічних інтересів на глобальному ринку не лише крупного бізнесу, але і малих і середніх підприємств. За результатами дослідження, значно посилилась роль економічної дипломатії у діяльності національних підприємств. Для удосконалення економічної дипломатіїв на рівні малих та середніх підприємств, необхідна адекватна до умов його роботи структура управління зовнішньоекономічними операціями, що складається з маркетингових, юридичних і фінансових служб. Взаємодія цих служб дає змогу підприємству обрати стратегію виходу на міжнародні ринки, що відповідає його можливостям та інтересам.
Ефективність виробництва олійних культур і дослідження його тенденцій в ПСП “Синюха” Новоархангельського району Кіровоградської області
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Пархоменко, Л. А.; Parkhomenko, Lydmila
В статті досліджено показники динаміки урожайності, посівних площ та валових зборів за досліджуваний період, також проведений їх аналіз у ПСП «Синюха» Новоархангельського району Кіровоградської області. Досліджено, що посівна площа олійних культур з 2011 р. по 2013 р. збільшилась на 8,8% і становить 570 га. Урожайність олійних культур в господарстві низька, але має тенденцію до збільшення. Урожайність соняшнику в 2013 р. порівняно з 2011р. збільшилась на 51,5%. А урожайність сої, навпаки, зменшилась за три роки на 1,8%. Валовий збір соняшнику та ріпаку у 2013р. порівняно з 2012р. збільшився на 31% та 430% відповідно. Валовий збір сої, навпаки, зменшився на 46,3%. Розглянуто вплив факторів на зміну валового збору та економічну ефективність виробництва олійних культур у досліджуваному господарстві. Виробництво олійних культур в господарстві за досліджуваний період є рентабельним і прибутковим. Найвищим рівень рентабельності соняшнику був у 2012 році – 54,7%, сої – у 2011р.-51,4%. Це пояснюється тим, що на ринку склалася досить висока ціна реалізації. Доведено, що ПСП «Синюха» пристосоване до господарювання в ринкових умовах. Виробництво олійних культур в даному господарстві приносить значні прибутки. Також в статті визначено перспективні напрями стратегії розвитку ринку олійних культур, а саме: формування оптових ринків олійних культур, розвиток інфраструктури в сільській місцевості, створення розвиненої системи кооперативів, асоціацій самими виробниками олійних культур для спільного зберігання і реалізації насіння олійних культур великими партіями, основна увага розвитку біржової торгівлі насінням олійних культур.
Трансформації сучасного глобального господарства в теорії постіндустріального суспільства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Давидов, Д. С.; Davydov, D.
Стаття присвячена аналізу основних підходів дослідження сучасних трансформацій глобального господарства за допомогою теорії постіндустріального суспільства. Метою роботи є обґрунтування головних методологічних положень постіндустріальної теорії, які дають змогу висвітлити ключові тенденції сучасного розвитку. Показані основні підходи до розуміння постіндустріального суспільства, як нового етапу господарського розвитку та їх відмінність. В роботі розкриті різні точки зору щодо розуміння сутності поняття постіндустріального господарства в залежності від різних критеріїв. Висвітлені ключові риси сучасного етапу розвитку глобального господарства. Основну увагу приділено формуванню суспільству знань та особливій ролі мережевих структур. Показана тенденція збільшення долі послуг в структурі зайнятості у передових економіках в світі. Проаналізована тенденція становлення творчості, як нового домінуючого виду діяльності, який прийшов на зміну праці у вузькому розумінні. Вказано, що однією з головних тенденцій сучасного розвитку є формування перших основ постекономічного суспільства, яке принципово відрізняється від домінуючою раніше господарської системи. На етапі становлення постекономчного суспільства на перше місце виходять не зовнішні, вузько економічні, а внутрішні чинники господарського розвитку, пов’язані з духовним виробництвом і ціннісною складовою. У підсумку роботи показані три основних положення (масштаб дослідження, методологічна обмеженість, недостатня кореляція з досягненнями постнекласичного знання), які не дають змогу постіндустріальній теорії цілісно і всебічно розглянути сучасні трансформації та протиріччя. Результати роботи можуть бути застосовані для вдосконалення методології дослідження сучасних тенденцій і протиріч глобального господарства з метою виявлення нових можливостей підвищення конкурентоспроможності національної економіки.
Фактори та напрями підвищення інтенсифікації молочного скотарства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Семенда, Д. К.; Семенда, О. В.; Тернавська, І. Б.; Semenda, Dmytro; Semenda, Olena; Ternavska, Inna
У статті систематизовано фактори, механізми та напрями підвищення інтенсифікації молочного скотарства. Обґрунтовано, що до основних факторів інтенсифікації, які мають прояв у галузі молочного скотарства, належать: природно-біологічні, техніко-технологічні, організаційно-економічні, соціальні, екологічні, інноваційно-інвестиційні, інформаційні та інтелектуальні. Результати досліджень переконують, що фактори інтенсифікації діють комплексно, у взаємозв’язку, що вимагає обґрунтованого підходу до розкриття сутності їх взаємодії при розробленні й реалізації державних програм розвитку молочного скотарства. Для розвитку інтенсифікаційних процесів важливою складовою повинен стати інформаційний фактор, який поки що недостатньо досліджений і має дискусійний характер. Інтелектуальні фактори визначаються через розвиток науки, освіти, культури, наявності організацій, що ведуть НДДКР. Необхідно пам’ятати про роль науки в розробці рекомендацій, пропозицій і технологій, здатних інтенсифікувати виробництво молочної продукції, зробити його конкурентоспроможним і економічно вигідним. Доведено, що послідовну інтенсифікацію молочного скотарства на інноваційній основі слід розглядати, як першочерговий економічний важіль і запоруку підвищення прибутковості виробництва якісного молока й ефективнішого використання генетичного потенціалу продуктивності корів в аграрних підприємствах. Стратегія розвитку має бути спрямована на: підвищення рівня інтенсифікації, концентрації і спеціалізації виробництва та відновлення роботи придатних до подальшої експлуатації тваринницьких ферм, формування оптимальних за розмірами тваринницьких комплексів; істотне підвищення продуктивності худоби на основі поліпшення якісного складу поголів’я, охоплення селекційноплемінною роботою селянських і фермерських господарств; досягнення технологічного переоснащення та економічної стабільності галузі; впровадження ефективних ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції тваринництва; створення нових робочих місць та розширення зайнятості сільського населення.
Контролювання реалізації управлінських рішень на торговельному підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Огієнко, С. О.; Лучкін, К. В.; Ogіienko, Svitlana; Luchkin, Kirill
Стаття присвячена огляду основних принципів прийняття управлінських рішень на сучасних підприємствах. Проаналізовано підходи вчених, які займались вивченням даної проблеми, та подано деякі поради щодо прийняття рішення керівником підприємства. В статті розглядаються основні підходи щодо формування процесу підготовки до прийняття та контролювання управлінських рішень на торговельних підприємствах, проаналізовано фактори впливу на процес прийняття управлінських рішень та запропоновано алгоритм, який покликаний сприяти ефективній організації та реалізації процесу прийняття управлінського рішення. Предметом дослідження в даній статті виступає процес підготовки до прийняття та контролювання управлінських рішень на торговельних підприємствах. Основною метою даної статті є огляд підходів щодо розробки управлінських рішень керівниками торговельних підприємств та формування ряду заходів щодо реалізації дій для контролювання процесу ствердження розроблених рішень. В статті розкрито суть поняття «управлінське рішення», запропоновано ряд підходів щодо розробки процесу прийняття управлінських рішень і організації контролю за ним, який представлено у вигляді алгоритму дій, які необхідно пройти для досягнення поставленої мети. Стаття включає деякі поради та вимоги стосовно якостей менеджера, який є не просто штатним робітником. До їх складу віднесено певні здібності та професіональні якості, які необхідні менеджеру для проведення якісного контролю, відстеження правильності дій на усіх ланках алгоритму прийняття управлінського рішення. У статті також розкрито основні напрямки, які необхідні для здійснення якісного контролю за прийняттям управлінських рішень. Розкрито сутність впливу деяких факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на прийняття та контроль управлінських рішень. Стан підприємства залежить від великої кількості факторів, деякі з них ми не в силах контролювати. Але деяк фактори мікросередовища підприємства, треба дуже ретельно відстежувати, аналізувати, прогнозувати їх стан та поведінку. Тому у статті так багато присвячується ролі менеджера в процесі контролю за прийняттям управлінських рішень.
Системно-структурні засади формування інноваційного механізму розвитку промислового підприємства в умовах світового ринку
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Дунська, А. Р.; Dunska, Alla
Предметом статті є системно-структурні засади формування інноваційного механізму розвитку промислового підприємства. Метою роботи виступає визначення та наукове обґрунтування концептуальних системно-структурних засад формування інноваційного механізму розвитку промислового підприємства в умовах світового ринку. Для досягнення визначеної мети були застосовані наступні методи наукового дослідження: діалектичний метод пізнання – для дослідження теоретичного підґрунтя формування інноваційних механізмів на макрорівні; структурно-логічний методи та методи узагальнення – для визначення компонентів інноваційного механізму та формування зв’язків залежності та координації між ними. До основних результатів роботи доцільно віднести розробку концептуальної схеми формування інноваційного механізму розвитку підприємства та визначення елементів інноваційного механізму, які надають можливість у подальших дослідженнях деталізувати напрями и засоби розвитку промислових підприємств, розробити відповідні інноваційні проекти. Були визначені такі системні засади формування інноваційного механізму: внутрішні інноваційні можливості підприємства; взаємодія із зовнішнім середовищем; процес трансформації стану економічної системи. У статті структуровано елементи інноваційного механізму розвитку промислового підприємства на п’ять основних компонентів: 1) механізм діагностики, який охоплює процеси виявлення проблем, оцінювання інноваційного потенціалу, зовнішнього середовища та інші процеси інформаційно-аналітичного характеру, що формують основу для прийняття управлінських рішень; 2) механізм впливу, дія якого охоплює процедури прийняття управлінських рішень в усіх функціональних підсистемах підприємства та взаємодію і координацію виконання цих рішень; 3) механізм забезпечення, який передбачає наявність матеріальних та нематеріальних ресурсів промислового підприємства для досягнення визначених цілей розвитку; 4) механізм трансформації, що передбачає реалізацію переходу підприємства із одного стану у інший, більш прогресивний, стан на основі запровадження інноваційних змін; 5) механізм взаємодії, який забезпечує системну координацію усіх елементів інноваційного механізму, а також взаємодію підприємства із зовнішнім середовищем на національному та світовому рівнях.
Формування системи складування на підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Огієнко, С. О.; Івахненко, А. І.; Ogіienko, Svitlana; Іvakhnenko, Alina
Основні питання, що розглядаються в даній статті стосуються оптимізації процесів, направлених на формування системи складського обслуговування на підприємстві. Предметом дослідження виступають теоретичні аспекти щодо оптимізації процесу формування ефективної системи управління складської діяльністю на підприємстві. Метою даної статті є теоретичне обґрунтування пропозицій з формування системи управління складською діяльністю на підприємстві. Дослідження підходів щодо формування системи складського обслуговування на підприємстві, надане вітчизняними і зарубіжними науковцями показало, що на сьогоднішній день мало уваги приділяється розгляду питань, які стосуються саме організації складського обслуговування у вигляді системи, яка складається з взаємопов’язаних елементів. Проведений аналіз дозволив виявити, що до переліку підсистем системи складського обслуговування, які виділяються в науковий літературі, а саме – техніко-економічна, функціональна, підтримуюча, слід додати таку підсистему як інформаційна. Відповідно до даних підсистем було виділено ряд елементів, які повинні входити до їх складу. Так в якості елементів техніко-економічної підсистеми було виділено наступні: складова вантажна одиниця, вид складування, обладнання з обслуговування складу. До елементів функціональної підсистеми віднесено: управління переміщенням вантажу, комплектація замовлень. Інформаційна система повинна включати в себе обробку інформації, автоматизацію складських процесів, інформаційне обслуговування. До елементів підтримуючої підсистеми віднесено систему комплектації і елемент «будівля» (конструктивні особливості будівель і споруд). Також проведений аналіз показав необхідність вибору раціональної системи складського обслуговування. Для цього було оптимізовано процес формування системи управління складською діяльністю і представлено у вигляді алгоритму. Даний алгоритм розбито на ряд етапів. В якості результату отримано оптимізований підхід щодо формування системи складського обслуговування.
Проблема антикризового управління підприємством в сучасних умовах господарювання
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Черкас, П. П.; Cherkas, Pavlo
Незадовільні умови господарювання, які склались для українських підприємств, під впливом нестабільної політичної та соціально-економічної обстановки вимагають від нас приділити більше уваги вивченню проблеми антикризового управління та розробки науково-методичних підходів до вирішення даної проблеми. Метою дослідження э формування понятійного апарату проблеми антикризового управління підприємством в Україні та узагальнення поняття кризи на підприємстві. У проведених дослідженнях був використаний загальнонауковий метод та методи аналізу і синтезу. На основі аналізу матеріалів досліджень різних науковців, автором пропонується власне визначення поняття кризи – це нестандартна ситуація, яка порушує нормальну роботу підприємства та має неоднозначний наслідки на нього, з одного боку це погіршення фінансових показників, спад виробництва, втрата конкурентних позицій, збільшення заборгованості та збитків, а з іншого боку – це можливість оздоровлення підприємства, пошук нових шляхів розвитку та нарощування виробництва і збільшення впливу на конкурентів та розширення ринків збуту. Також в статті на основі аналізу та узагальненні літературних джерел було сформовано таблиця 1 «Значення поняття «криза» у її економічному розумінні різних науковців» та таблиця 2 «Класифікація криз за її характером». Результати дослідження мають лягти в подальші дослідження проблеми та розробку механізму антикризового управління підприємством. Зазначимо, що для вирішення проблеми виходу підприємства з кризи «панацеї» не існує і до вирішення даної проблеми потрібно підходити комплексно. Специфіка проблем та особливості діяльності кожного окремо взятого підприємства вимагає від керівництва самостійно формувати належний набір антикризових заходів та інструментів для виведення підприємства з кризового стану, стабілізації його роботи та підвищення ефективності господарювання.
Автомобілебудування як провідна підгалузь машинобудування в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Шевченко, І. Ю.; Shevchenko, Inna
Предметом статті є прикладні аспекти функціонування підприємств вітчизняного автомобілебудування; метою дослідження  виявлення основних тенденцій розвитку автомобілебудування як провідної підгалузі машинобудування в Україні. Методологію написання статті склали загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: метод аналізу та синтезу, системний підхід і традиційні прийоми економічного аналізу. У ході дослідження було проведено ретроспективний аналіз зміни обсягів виробництва легкових, вантажних автомобілів і автобусів в Україні; виявлено динаміку зміни обсягів експорту та імпорту автомобілів в період 2004-2014 рр. та основні країни-імпортери і країни-експортери автомобілебудівної продукції; ідентифіковано основних вітчизняних автовиробників і охарактеризовано їх асортименту політику; оцінено зміни конкурентних позицій вітчизняних автомобілебудівників на національному ринку продажу автомобілів в останнє п’ятиріччя. Зроблено висновок про необхідність впровадження активних протекційних заходів з боку держави щодо забезпечення стабілізації розвитку підприємств автомобілебудування в Україні та посилення конкурентних позицій вітчизняних автовиробників на національному і міжнародному ринку продажу автомобілів. Результати дослідження мають цінність як зведена статистична інформація для зарубіжних і вітчизняних учених, аналітиків ринку продажу автомобілів, працівників органів державної влади.
Вдосконалення організації фінансового планування на підприємстві за рахунок впровадження контролінгу грошових потоків
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Буднік, М. М.; Аскеров, Т. Т.; Budnik, Maryna; Askerov, Timur
Стаття присвячена проблемі вдосконалення організації фінансового планування на підприємстві за рахунок впровадження контролінгу грошових потоків. Предметом дослідження є процес фінансового планування на підприємстві. Метою статті є аналіз існуючих проблем щодо удосконалення організації фінансового планування на підприємстві за рахунок впровадження контролінгу грошових потоків. У статті розглянуті сучасні наукові підходи та методи щодо удосконалення організації фінансового планування на підприємстві за рахунок впровадження контролінгу грошових потоків. В ході дослідження було розглянуто теоретичні підходи до створення концепції контролінгу на підприємстві. Для вдосконалення системи управління грошовими потоками: відокремлено напрями контрольних заходів на підприємстві, розроблено послідовність побудови системи контролінгу грошових потоків на підприємстві, наведені етапи системи моніторингу показників стану грошових потоків, що контролюється. Для ідентифікації відхилень, виявлених на рівні стратегічного та тактичного контролю на підприємстві, розроблені матриці ідентифікації масштабів відхилень та адекватних заходів стабілізації ситуації підприємства. Надана графічна інтерпретація відхилень грошових потоків підприємства, що виявляється в процесі стратегічного та тактичного контролю. Використання побудованної та впровадженної в практику діяльності підприємства ефективної системи контролінгу грошових потоків дозволить координувати взаємозв’язки між формуванням інформаційної бази управління грошовими потоками на підприємстві, їх аналізом, оптимізацією та плануванням, що дозволить значно підвищити ефективність управління ними.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015)

Переглянути

Перегляд 2015, № 3 (10), т. 1 за Дата публікації