2022, № 1 (28)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/7193

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Планування витрат міського бюджету
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Блага, В. В.; Благой, В. В.; Федорець, К. О.; Blaga, V.; Blagoy, V.; Fedorets, K.
Мета: розробити методику формування, розробки й реалізації цільових муніципальних програм та визначити порядок ухвалення рішення про розробку цільових муніципальних програм і регламентований порядок контролю за ходом реалізації муніципальних цільових програм. Методика дослідження: аналіз практики планування фінансових ресурсів на рівні суб'єкта України й муніципального утворення – для обґрунтування актуальності теми, мети та завдань дослідження; методи системного аналізу – для обґрунтування запропонованої методики бюджетного аналізу, яка дає можливість зіставити заплановані напрямки муніципальної соціально-економічної політики і їхню дійсну реалізацію. Результати дослідження: визначено, що застосовувана в даний час система оцінки фінансових ресурсів муніципальних утворень (зокрема система оцінки доходів і витрат бюджетів муніципальних утворень Харківської області) недостатньо об'єктивна й не враховує потреби муніципальних утворень, що приводить до зниження фінансової самостійності органів місцевого самоврядування. Наукова новизна: удосконалена методика формування, розробки й реалізації цільових муніципальних програм, за рахунок доповнення її показником дугової логарифмічної еластичності, що дозволяє розрахувати міру реагування витрат (по статтях) бюджету муніципального утворення на зміну його доходів. Запропонована методика бюджетного аналізу дає можливість зіставити заплановані напрямки муніципальної соціально-економічної політики і їхню дійсну реалізацію. Практична значущість: розроблена методика носить прикладний характер. При плануванні витрат бюджету підприємствами м. Харкова Управлінням економічного розвитку й інвестицій адміністрації м. Харкова був сформований перелік цільових програм, що підлягають фінансуванню. Таким чином, прийняття методики дозволило Управлінню економічного розвитку й інвестицій адміністрації міста, привівши до єдиного стандарту муніципальні цільові програми, при плануванні витрат міського бюджету виключити необґрунтовані витрати.
Облік роялті за національними та міжнародними стандартами
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Ковальова, Т. В.; Костенко, Ю. О.; Kovalova, T.; Kostenko, Yu.
Метою дослідження є висвітлення питань обліку роялті за національними та міжнародними стандартами; розробка пропозицій щодо його удосконалення. Методика дослідження: для досягнення поставленої мети у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; системного і комплексного підходу; абстрактно-логічний. Результати дослідження: результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення і практичні рекомендації щодо обліку роялті в сучасних умовах господарювання. Роялті, як платіж за право користування результатами інтелектуальної власності, займає важливу роль в теперішніх економічних і політичних умовах розвитку України. Ведення обліку з використанням як національних так і міжнародних стандартів повинен забезпечити отримання інформації щодо роялті для прийняття та реалізації управлінських рішень. Наукова новизна: полягає в комплексному дослідженні проблем, пов’язаних з обліком роялті на підприємствах нашої країни. Запропоновані пропозиції щодо удосконалення обліку роялті. Практична значущість полягає в тому, що, за відсутності узагальнення інформації щодо ведення обліку за національними та міжнародними стандартами, вказані у роботі пропозиції дадуть змогу працівникам бухгалтерської служби підвищити ефективність її роботи.
Використання статистичних методів для розрахунку страхових виробничих запасів промислового підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Непран, А. В.; Осьмірко, І. В.; Nepran, A. V.; Osmirko, I. V.
Мета – використання статистичних методів для прогнозування обсягів страхових матеріально-виробничих запасів промислового підприємства, що спрямоване на підвищення ефективності логістичних процесів управління запасами. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для обґрунтування необхідності страхових запасів; методи математичної статистики – для визначення розміру страхових запасів. Результати. В практиці статистичного аналізу поставок ресурсів широко використовуються методи розрахунку показників коливання, зокрема коефіцієнт варіації, що характеризує рівномірність постачання виробничих запасів. Чим вищий коефіцієнт варіації, тим більша нерівномірність поставок. При рівномірних поставках, коли варіація в рядах відсутня, коефіцієнт варіації буде рівний нулю. Для визначення страхового запасу може бути використаний підхід обчислення граничної помилки вибірки. Середня помилка, помножена на прийнятий коефіцієнт t, в теорії статистики носить назву граничної помилки вибірки. Це і буде шукана величина страхового інтервалу. Таким чином, середній страховий запас в днях складе i СЗ = tµ-. В прикладі із нерівномірним інтервалами та обсягами надходження запасів розмір страхового запасу складе 10,8 тонн. ). Використання вказаних рекомендацій в практичній роботі логістиці, на наш погляд, дозволить підвищити якість формування політики управління запасами і суттєво укріпить конкретно спроможність підприємства на ринку. Наукова новизна. Застосування статистичний методів дозволить обґрунтувати необхідний розмір страхових запасів, що дозволить прийняти правильне управлінське щодо їх розмірів. Статистичний підхід в розрахунку страхових запасів представляє можливість отримання досить прийнятих результатів. Разом з цим важливою умовою застосування статистичних методів є врахування ряду інших факторів, які на практиці нерідко мають вирішальне значення (митне оформлення, відстань від постачальників тощо). Практична значущість полягає у використанні статистичних методів для обчислення страхових запасів. Наукове обґрунтування страхових запасів дозволить сформувати їх на оптимальному рівні, що буде сприяти підвищенню ефективності логістичного менеджменту на підприємстві.
Methodology for determining the most effective scenario for deploying a transport corridor
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Kaptur, V.; Kniazieva, O.; Каптур, В. А.; Князєва, О. А.
In the context of deepening integration processes, the leading role belongs to the formation of international transport corridors (ITC), the development of which is faced with the need to determine its potential efficiency. Most scientific developments do not consider the issues of determining the effectiveness of the codeployment of several infrastructures in the framework of the scenario analysis of ITC projects. The purpose of the work is to form scientific and methodological approaches to determining the most effective scenario for the design of a transport corridor in the context of the co-deployment of several infrastructure flows. Research methods. The information base includes international regulations, statistical information and UN directives. Several methodology of research of scientific cognition have been applied, theoretical generalization, empirical analysis, comparison, forecasting, etc. Findings. A generalized algorithm for determining the most appropriate model for the development of ITC has been developed. A method is proposed for determining promising infrastructure flows, based on an assessment of demand and considering the unevenness of the load, the influence of the internal and external contours. An approach has been developed to determine capital investments and maintenance (operational) costs based on the division of technological processes into non-trivial and scalable. It is proposed to use indicators of net present value (NPV) and an index of the rate of specific growth in value (IS) as criteria for efficiency. The proposed approach was tested on the example of ITC Almaty (Kazakhstan) – Cholpon-Ata (Kyrgyzstan), which showed that the project with the existing flows is ineffective and requires a different design solution or a significant increase in flows. Originality. The improvement of methods for evaluating design solutions in the design of ITC in terms of determining the potential flows of each of the possible scenarios (by direct calculation, extrapolation or reverse method) with the subsequent calculation of the potential efficiency of each. Practical value. Offered approach to determining the most effective scenario for the deployment of a transport corridor based on the application of a scenario approach with a subsequent assessment of each scenario.
Розробка парадигм управління
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Бабайлов, В. К.; Левченко, Я. С.; Кулай, О. О.; Babailov, V.; Levchenko, Ya.; Kulai, O.
Мета. Управління – найважливіше явище і поняття в минулій і сучасній діяльності людства. Воно має давне походження, самі різні форми, сфери використання, зв’язки і розуміння. Незважаючи на давнє походження, досі існує помилкове визначення його важливих аспектів й навіть ототожнення з менеджментом. Управління тісно пов’язане з менеджментом, але це не однакові поняття і явища. Як свідчить практика, ступінь розуміння управління суттєво впливає на результати його використання. Тому правильні визначення його аспектів є актуальними складовими проблеми управління. Особливу актуальність набуває така невирішена складова проблеми як визначення його важливішого аспекту, яким без сумніву є його сутність, основний закон, а точніше результат його апробації методикою історичного-логічного Гегеля, тобто – глобальні стратегії, парадигми управління. Саме глобальні стратегії управління мають значне практичне застосування. Однак саме вони й досі не розроблені. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що у літературі існують різні трактування управління й характеру його зв’язку з менеджментом й навіть їх ототожнення; але його автори також навіть не ставлять проблему розробки парадигм управління. Вони концентрують увагу на другорядних аспектах управління, на характеристиках його видів і уникають визначення сутності, змісту, встановленні приватних законів управління. Але саме приватні закони і основний закон управління, як результат узагальнення його приватних законів, стає фундаментом для розробки парадигм управління. Причина цього в тому, що історично склалася ситуація, коли протягом всього ХХ століття увага спеціалістів була прикута до менеджменту. Тому, перш за все, були розроблені парадигми саме менеджменту. Але розробка парадигм управління залишається невирішеною проблемою. Однак, управління не зводиться до менеджменту, а тому й парадигми управління не можуть співпадати з парадигмами менеджменту. Виходячи з цього актуальним стає розробка парадигм управління. Метою статті є розробка парадигм управління. Для її досягнення була вирішена задача з визначення основних аспектів управління. Методики дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків, теорія методу Бабайлова. Результати: визначені основні аспекти управління (його сутність, зміст, основний закон); розроблені три парадигми управління: Доіндустріальний, Індустріальниій, Постіндустріальний. Наукова новизна: вперше розроблені парадигми управління. Практична значимість: розроблені парадигми управління, як його глобальні стратегії, будуть сприяти підвищенню ефективності стратегічного управління будь-якого підприємства (організації).
Стратегічний розвиток агропромислового комплексу як основа забезпечення економічної безпеки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Кирчата, І. М.; Шершенюк, О. М.; Деділова, Т. В.; Kyrchata, І.; Shershenyuk, О.; Dedilova, T.
Мета. Розробка та реалізація ефективної стратегії розвитку, будучи перспективно-орієнтованим етапом забезпечення економічної безпеки, стає підґрунтям для набуття довгострокових конкурентних переваг, а тому залишається надалі актуальною проблемою та виступає основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних учених-економістів, в яких розглядаються сучасні аспекти стратегічного управління, інвестування та інноваційного розвитку агропромислового комплексу (АПК), проблеми стратегічного розвитку та економічної безпеки як надважливої складової національної економіки. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Успішність стратегії розвитку значною мірою залежить від обґрунтованості заходів реагування на зміни та очікування ринку в довгостроковій перспективі, тобто від ефективності стратегічного управління та реалізації системи заходів із забезпечення найбільш раціонального використання стратегічних ресурсів, виявлення резервів та належного рівня економічної безпеки. В сучасних умовах рівень безпеки є важливим фактором, що впливає на діяльність всіх господарюючих суб'єктів, а також на стан і динаміку розвитку конкурентоспроможності підприємств АПК. Завдяки правильно обраним стратегічним орієнтирам та вчасному проваджені стратегії розвитку підприємства АПК можуть боротися за збільшення частки ринку і набувати нових конкурентних переваг. Наукова новизна. Запропоновано визначати та нейтралізувати загрози економічній безпеці АПК в рамках програмно-цільового підходу, який передбачає: виявлення джерела загроз, оцінка і розробка програмно-цільових заходів, спрямованих на нейтралізацію можливих загроз економічній безпеці, аналіз ступеня важливості загроз, економічна оцінка планованих заходів, розробка стратегії економічної безпеки агропромислових регіонів. Практична значущість. В роботі визначено, що забезпечення сталого розвитку та економічної безпеки АПК в якості розділів цільових програм має включати заходи щодо поглиблення міжрегіональної та внутрішньорегіональної інтеграції з використанням агропромислової кластеризації і дорожнього картування, агротехнопарків, центрів трансферу агротехнологій та ін.
Інтегрально-матрична діагностика розвитку трудового потенціалу України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Шевченко, І. Ю.; Петрик, А. В.; Shevchenko, I.; Petryk, A.
Мета: інтегрально-матрична діагностика розвитку трудового потенціалу України. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, факторний аналіз, графічний метод. Результати: запропоновано й апробовано методичний інструментарій інтегрально-матричної діагностики розвитку трудового потенціалу. На першому етапі здійснюється інтегральна діагностика якісного та кількісного розвитку трудового потенціалу та його базових компонент, таких як демографічний потенціал, інтелектуальний потенціал, творчий потенціал, професійно-кваліфікаційний потенціал, підприємницький потенціал. На другому етапі здійснюється ідентифікація характеру (стимуляційного або деструктивного) впливу комплексних показників демографічного потенціалу, інтелектуального потенціалу, творчого потенціалу, професійно-кваліфікаційного потенціалу, підприємницького потенціалу на значення інтегральних індексів якісного та кількісного розвитку трудового потенціалу. На третьому етапі за значеннями інтегральних індексів якісного та кількісного розвитку трудового потенціалу та його базових компонент будується матриця, яка складається з 4-х квадрантів: «Квадрант кризового стану», «Квадрант стагнації», «Квадрант накопичення внутрішніх резервів», «Квадрант успішного функціонування». Запропонований методичний інструментарій інтегрально-матричної діагностики розвитку трудового потенціалу апробовано на прикладі трудового потенціалу України в період 2018-2020 рр. За результатами прикладного дослідження виявлено, що: трудовий потенціал України та практично всі його базові компоненти (демографічний потенціал, творчий потенціал, професійно-кваліфікаційний потенціал, підприємницький потенціал) характеризуються кризовим станом; інтелектуальний потенціал України перебуває у стані стагнації. Наукова новизна: надано подальшого розвитку інтегральному підходу до діагностики розвитку трудового потенціалу в частині його доповнення 4-х-квадрантною матрицею розвитку трудового потенціалу. Практична значущість: результати прикладного дослідження є основою для подальшого розроблення стратегії розвитку трудового потенціалу України.
Економічні аспекти впливу інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Юрченко, О. В.; Деділова, Т. В.; Кирчата, І. М.; Шершенюк, О. М.; Yurchenko, O.; Dedilova, T.; Kyrchata, І.; Shershenyuk, О.
Мета. Дослідження ступеня впливу інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства, спрямованого на покращення капіталізації нематеріальних активів такого суб’єкта господарювання в ринкових умовах. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду інституційно-правових та економічних аспектів утворення і застосування об’єктів інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів підприємства, питань управління об’єктами інтелектуальної власності з боку підприємств. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу. Результати. В роботі доведено, що інтелектуальна власність підприємства є стратегічним активом, що забезпечує сталі конкурентні переваги та покращує конкурентоспроможність підприємства. Встановлено, що отримані за рахунок використання об’єктів інтелектуальної власності конкуренті переваги є нестабільними, а їх стан значним ступенем залежить від багатьох неконтрольованих або слабко контрольованих факторів у складі системи її управління. Як такі фактори, для українських підприємств виділено: низьку швидкість трансферу сучасних технологій; недосконалість правового захисту результатів інтелектуальної діяльності; неналежний стан соціально-економічних умов для розвитку ефективного ринку інтелектуальної власності; ускладненість в розрахунках економічної ефективності використання її об’єктів та ін. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток теоретичний підхід до обліку економічного аспекту впливу інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства шляхом побудови стратегічного ланцюга «інтелектуальна власність – конкурентоспроможність підприємства», який є логічним процесом управління і дозволяє встановлювати стійкі взаємозв’язки в процесі управління означеними категоріями. Практична значущість. Рекомендовано процес розробки і впровадження стратегії управління нематеріальними активами підприємства здійснювати за принципом побудови господарського портфелю з урахуванням результатів аналізу стратегічного середовища відносно впливу на об’єкти інтелектуальної власності та у невід’ємному зв’язку такої стратегії з функціональними стратегіями підприємства.
Інновації у сільськогосподарському підприємництві та їх вплив на конкурентоспроможність
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Нестеренко, В. Ю.; Мороз, А. Р.; Болотова, Т. М.; Nesterenko, V. Yu.; Moroz, A. R.; Bolotova, T. M.
Мета. Дослідження впливу інновацій на рівень конкурентоспроможності в сільськогосподарському підприємництві. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є електронні інформаційні ресурси і матеріали періодичних видань. Результати. Поточний стан інноваційної сфери впливає на якість продукції, її новизну та конкурентоспроможність. Україна вже створила стабільну групу компаній із безперервним інноваційним характером, але темпи зростання інноваційної активності залишаються недостатніми. Економічний розвиток має супроводжуватися постійним підвищенням конкурентоспроможності продукції. Поточний етап інноваційного процесу в українських фермерських господарствах характеризується наступними ознаками: відносно висока інноваційна активність; обмежене використання агропідприємствами власних інноваційних розробок (ресурсів та технологій), використання агропідприємствами або адаптованих до власних умов, або розробки спеціалізованих організацій або зарубіжної розробки; взаємозалежність ступеня інноваційної активності підприємства та її рентабельності; диверсифікація інноваційної діяльності ефективних підприємств; абсолютне переважання власних ресурсів підприємств серед джерел фінансування інновацій; низький рівень використання інституційних джерел інформації про інноваційні розробки та можливості їх впровадження сільськогосподарськими підприємствами; різноманітність інноваційної діяльності підприємств рослинництва та тваринництва за видами. Внаслідок впровадження екологічних інновацій агрохолдинги досягли наступного економічного ефекту: зниження матеріаломісткості на одиницю продукції, зниження енерговитрат на одиницю продукції, зменшення забруднення ґрунту, води чи повітря. Ефективність використання та динаміка розвитку інноваційної сфери стали вирішальним чинником забезпечення конкурентоспроможності економіки та багато в чому визначають місце кожної країни у світі. Наукова новизна. Визначено вплив інновацій на рівень конкурентоспроможності підприємства. Сформовано ознаки сучасного інноваційного процесу в сільськогосподарському підприємництві. Практична значущість. Запропоновані рекомендації можуть бути використані у сільськогосподарському підприємництві для обґрунтування впровадження інновацій.
Історична еволюція та сучасна інтерпретація дефініції соціально-економічної категорії «трудовий потенціал»
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Дмитрієв, І. А.; Шевченко, І. Ю.; Dmytriiev, І.; Shevchenko, I.
Мета: дослідження історичної еволюції та надання сучасної інтерпретації дефініції соціально-економічної категорії «трудовий потенціал». Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, історичний метод, метод узагальнення, метод порівняння, монографічний метод. Результати: досліджено історичну еволюцію дефініцій соціально-економічної категорії «трудовий потенціал» у ретроспективі від проголошення незалежності України до сьогоднішнього часу. Виявлено спільні риси наданих науковцями ессенціальних характеристик соціально-економічної категорії «трудовий потенціал»: трудовий потенціал інтегрує кількісні й якісні характеристики; трудовий потенціал містить реалізовану (існуючу, наявну, реальну) та нереалізовану (потенційну, можливу, запасну, резервну, перспективну, майбутню) частини; реалізація трудового потенціалу сприяє досягненню поставлених цілей (особистісних цілей; стратегічних, тактичних і оперативних цілей суб’єктів господарювання/підприємництва або цілей їх окремих проєктів; цілей стратегій і програм розвитку галузей, регіонів, держави); формування, розвиток і використання трудового потенціалу здійснюється під впливом об’єктивних (зовнішніх) факторів і суб’єктивних (внутрішніх) факторів. Наукова новизна: спираючись на результати теоретичного дослідження та розуміння трудового потенціалу як тієї частини людського потенціалу, яка може розвиватися та реалізовуватися через трудову діяльність, було запропоновано наступну інтерпретацію дефініції соціально-економічної категорії «трудовий потенціал»: «трудовий потенціал – це кількісно-якісна характеристика частини людського потенціалу, що реалізується на даний момент і/або може бути реалізована в майбутньому через трудову діяльність задля досягнення системи цілей на особистісному рівні, мікро-, мезо- та макрорівнях під впливом об’єктивних (зовнішніх) факторів і суб’єктивних (внутрішніх) факторів». Практична значущість: агрегаційний характер наданої дефініції соціально-економічної категорії «трудовий потенціал» забезпечує більш повну її відповідність сучасним умовам, що своєю чергою сприятиме підвищенню ефективності управління трудовим потенціалом за умови обрання за основу запропонованої ессенціальної характеристики.
Тенденції розвитку інноваційного підприємництва та стартап проєктів в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Дмитрієва, О. І.; Dmytriievа, O.
Мета: дослідження тенденцій розвитку інноваційного підприємництва та стартап проєктів в Україні. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, монографічний метод. Результати: Досліджено різні підходи до визначення дефініцій «інноваційне підприємництво» та «стартап». Виявлено, що це вид підприємницької діяльності з використанням особливих інноваційних здібностей підприємця, а стартап це засіб їх реалізації. Проведено аналіз найбільш успішних українських стартап проєктів, які вже вийшли не тільки на вітчизняний, а й на міжнародний ринок. Проведено аналіз джерел фінансування стартап проєктів на початковому етапі, визначено існуючі та актуальні грантові програми. Досліджено джерела інформації щодо грантових програм для стартапів. Визначено, що діяльність більшості бізнес-інкубаторів орієнтована саме на ІТ- сектор, що відповідає світовим тенденціям орієнтації бізнесу на цифрову економіку, що зараз становить для України велику перспективу. Наукова новизна: на підставі аналізу теоретичних положень щодо інноваційного підприємництва та стартап проєктів, успішних українських стартапів та можливих джерел їх фінансування систематизована теоретична база щодо зазначеного питання. В результаті дослідження виявлено, що більшість стартапів в Україні орієнтовані на онлайн послуги та спеціалізовані додатки до гаджетів, що пояснюється сучасними тенденціями у світи: цифровізацією та діджиталізацією. Визначено, що перспективним напрямом розвитку стартапів в Україні є створення бізнес-інкубаторів, найбільш дієві в Україні: Eastlabs, iHUB, HappyFarm, Growthüp, Wannabiz, Voomy IT–парк і Polyteco. Практична значущість: результати дослідження тенденцій розвитку інноваційного підприємництва та стартап проєктів дає змогу побачити позитивні та негативні тенденціє в цій сфері, що дає змогу як підприємцям, так і органам державної влади шукати шляхи відновлення та розвитку підприємництва в Україні та перейти на інноваційних шлях розвитку економіки.
Автоматизація обліку і управління та перспективи розвитку для малого бізнесу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Хорошилова, І. О.; Khoroshylova, I.
Мета дослідження є аналіз сучасного стану автоматизації обліку і управління, пропозиції щодо можливостей розвитку в сфері автоматизації управління та обліку на підприємствах малого бізнесу. Методика дослідження: для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків. Результати дослідження: результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення і практичні рекомендації щодо автоматизації обліку та управління на підприємствах малого бізнесу. Автоматизація є обов'язковою умовою швидкого розвитку будь-якої організації завдяки закладеним у ній ефективним алгоритмам управління та обліку. З погляду автоматизації малий бізнес має цілу низку очевидних переваг. Зокрема, більш прозорими та гнучкими бізнес-процесами, а також можливістю швидкого освоєння нових можливостей за рахунок невеликого розміру організацій, а значить і відсутності серйозної бюрократичної тяганини. Наукова новизна: полягає в комплексному дослідженні проблем, пов’язаних з автоматизацією обліку та управління на підприємствах малого бізнесу. Запропоновано й надалі впроваджувати конструктивні кроки з запровадження інноваційних інформаційних технологій в напрямі автоматизації обліку та управління підприємствами. Практична значущість полягає в тому, що з впровадженням актуальних кроків в системі автоматизації обліку та управління виникнуть сприятливі умови для ведення ефективної діяльності та покращення фінансово-економічного стану підприємств малого бізнесу України.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022)
Формування ціново – збутової політики підприємства з використанням елементів «теорії ігор»
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Прокопенко, М. В.; Сідельнікова, В. К.; Prokopenko, M.; Sidelnikova, V.
Мета дослідження полягає у вивчення теоретичних аспектів процесу ціноутворення та збуту продукції підприємства, методик встановлення ціни та розробки пропозицій щодо їх вдосконалення за допомогою методів статистичного прогнозування (теорії ігор). Методика дослідження. Було застосовано статистичний аналіз, математичне допущення, задіяні середні, максимальні та граничні показники, прийоми «теорії ігор», трендова модель, побудовані графіки валових доходів, витрат і прибутку, графіки зміни граничного доходу, граничних витрат і граничного прибутку, методи економетричного та трендового моделювання. Результати дослідження. Основним завданням дослідження був аналіз та розробка шляхів удосконалення політики ціноутворення та збутової діяльності підприємства. Результатом дослідження є доведена можливість використання елементів «теорії ігор» для моделювання вищеназваних показників. Для моделювання та отримання економіко-статистичної моделі було використано програму Microsoft Excel. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в аналізі та розробці теоретико – практичних засад вирішення проблем ціноутворення та збуту з точки зору підвищення ефективності функціонування підприємства. Запропонована методика отримання максимального прибутку за допомогою використання елементів «теорії ігор», реалізованих у середовищі Microsoft Excel. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані в удосконаленні цінової політики підприємства виробничої сфери. Також можливе широке застосування в визначені оптимального об’єму збуту продукції. Практична сторона дослідження дозволяє максимізувати прибуток як у короткостроковому періоді, так і в пролонгованому (середньостроковий, довгостроковий).

Переглянути

Перегляд 2022, № 1 (28) за Дата публікації