2016, № 3 (14), т. 2

Постійне посилання зібрання

https://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6543

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 22

Шляхи удосконалення системи управління ризиками підприємства в сучасних умовах господарювання
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Прокопенко, М. В.; Prokopenko, Mykola
У представленій статті розглядається ряд питань, пов’язаних з виникненням та деякими соціально – економічними аспектами ризиків промислового підприємства. Висвітлено перелік методичних та прикладних принципів ефективного управління ризиком які включають соціальномотиваційні, виробничо-управлінські, майнові та фінансово-страхові інструменти. У статті розглядаються основні методики зменшення та стримування ризиків промислового підприємства, стратегія і тактика політики управління ризиком. Розглянуті основні суб'єкти та об’єкти формування ризику як підприємства, так і національної економіки в цілому, механізм формування ризику в залежності від ринкової ситуації. Підвищення ефективності та конкурентоспроможності національної економіки стає пріоритетним завданням в умовах постійно зростаючої невизначеності, обумовленої політичними і економічними факторами. Зміни в політичних уподобаннях, негативна динаміка на ринках економічних ресурсів призводять до зниження темпів зростання практично за всіма промисловим галузям, і навпаки, формування передумов для сталого розвитку промисловості країни є об'єктивним фактором ризикозахищеності і безпечного розвитку всіх суб'єктів економіки. Забезпечення економічної ризикозахищеності - це гарантія незалежності країни, умова стабільності й ефективної діяльності промисловості, досягнення успіху в соціальній та інших сферах діяльності. Промисловість є один з найважливіших елементів національної економіки, і, отже, поняття національної ризикозахищеності буде не повним без оцінки ризикологічних проблем промислового виробництва, його стійкості при можливих зовнішніх і внутрішніх загроз. Саме тому забезпечення економічної ризикозахищеності належить до числа найважливіших національних пріоритетів будь-якої країни і її суб'єктів. Особливе значення в сучасних умовах надається вдосконаленню системи управління ризиками промислових підприємств. Визначення перспектив розвитку промисловості, якісна ідентифікація ризиків, визначення розміру ймовірних втрат, розробка заходів превентивного протидії ризикам - пріоритетні напрямки забезпечення сталого розвитку промисловості.
Способи захисту прав інтелектуальної власності на інноваційний продукт: компаративний аналіз
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Заріпова, А. О.; Zaripova, Anna
Дана стаття присвячена питанню захисту прав інтелектуальної власності на інноваційний продукт. Оскільки інноваційний курс розвитку багатьох підприємств набуває дедальшого поширення, а інновація є засобом генерування вищих прибутків та загалом – досягнення вищих показників ефективності й результативності, постає питання необхідності захисту прав інтелектуальної власності 62 на інновацію. Таким чином, метою статті є дослідження сутності інтелектуальної власності, принципів захисту прав інтелектуальної власності на інноваційну розробку, винахід, а також аналіз основних способів захисту прав на інноваційний продукт. Предметом статті виступає сукупність теоретичних та методичних питань щодо аспектів захисту прав інтелектуальної власності на інноваційний продукт. В процесі дослідження проблемних питань статті було досягнуто висновку, що серед чотирьох способів захисту прав інтелектуальної власності на інновацію найбільший ступінь захищеності досягається за рахунок офіційної реєстрації винаходу. Це можливо одним із методів: реєстрація авторських прав, патентування або реєстрація торгової марки. Четвертий метод – комерційна таємниця – передбачає більше ризиків, і захищеність завершується з моменту розголошення таємної інформації. Окрім методів захисту прав на інноваційний продукт, було розглянуто десять принципів, за рахунок яких забезпечується цей захист. Дані принципи певною мірою регламентують досліджувані методи. В них наголошується на тому, що до самого процесу встановлення прав на розробку, варто підходити системно: важливо не лише безпосередньо створити продукт, а й дослідити ринок на наявність аналогій, провести аналіз існуючих патентів на схожість, правильно підійти то встановлення прав інтелектуальної власності з юридичної точки зору, залучаючи до цього спеціалістів.
Кваліметрична оцінка як інструмент управління персоналом готелю
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Александрова, С. А.; Aleksandrova, Svitlana
Предметом статті виступає кваліметричний підхід в системі управління персоналом підприємства готельного господарства; мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні важливості та наданні практичних рекомендацій щодо впровадження кваліметричної оцінки як інструменту управління персоналом готелю; методи дослідження: порівняння, аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення, логічного моделювання та ін. Результати роботи. Обґрунтована доцільність та дієвість кваліметричної оцінки працівників та їх трудової діяльності як одного з інструментів управління персоналом готелю, визначено складові кваліметричної оцінки працівників готельного господарства, що дасть можливість розробляти та впроваджувати прозорі та ефективні управлінські дії щодо роботи з персоналом. Представлено факторнокритеріальну кваліметричну модель оцінки професійно-комунікативної компетентності працівника готелю, як особливо значущої компоненти профілю фахівців готельного підприємства, професійна діяльність яких передбачає постійну міжособистісну взаємодію. Показано ключові напрямки кваліметричної оцінки компетентності персоналу та його трудової діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків та рекомендацій у систему управління персоналом готельних підприємств з метою забезпечення їх ефективної діяльності. Висновок. Вітчизняні підприємства готельного господарства постійно стикаються із проблемами відсутності адекватної та прозорої системи оцінки персоналу, дієвих системи мотивації, навчання, просування співробітників, що негативно позначається на результатах діяльності готелів. Одним із шляхів вирішення означених проблем є застосування кваліметричного підходу при оцінці знань, умінь, особистісних якостей, трудової діяльності працівників як підгрунтя для прийняття управлінських рішень щодо роботи з персоналом.
Management of investment attractiveness of motor transport enterprises (on the example of Ukraine)
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Levchenko, Iaroslava; Левченко, Ярослава
Modern economy is characterized by global processes indicating its crisis state. This period is the most favorable for restructuring the activities of motor transport enterprises (MTE). Such restructuring is connected with the impact of systemic factors on the level of investment attractiveness (IA) of MTEs and efficiency of managing IA of MTEs. The transport sector is vital for economic development of any country. It is a guarantee of the trade turnover, and, consequently, the effective functioning of most of the other economic sectors. Therefore, the rate of economic growth and the population welfare depend on the state of the transport system and efficiency of the functioning of motor transport enterprises. Since the object of the research are the enterprises of motor transport sector of Ukraine, the level of investments attractiveness was identified, the main factors of influencing on the level of motor transport enterprises IA was defined, the elasticity coefficients were calculated, the deviation of the actual index from the optimal one was calculated, a conclusion regarding the need for increasing the values of the factors influencing the level of MTE IA was made.
Оптимізація державних заходів з приводу підвищення конкурентоспроможності на національному і регіональному рівні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Кудрявцева, О. В.; Kudryavtseva, Oksana
Предметом роботи є теоретичні засади формування регіональної і національної конкурентоспроможності. Метою роботи є виявлення основних шляхів оптимізації державної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності на національному і регіональному рівні . З метою одержання обґрунтованих висновків у процесі роботи були використані абстрактнологічний метод; системно-структурний аналіз, та метод порівнянь. В роботі було виділено й обґрунтовано три напрями спрямовані на підвищення регіональної та державної конкурентоспроможності, а саме, зовнішньоекономічна, регіональна і структурна політика. Обґрунтовано ступінь важливості коректного погодження дій на зазначених напрямках, оскільки їх тісний взаємозв’язок, та особливості відкритої економіки, можуть надати певних труднощів у вирішенні даного питання. Крім того, проаналізовано і запропоновано оптимальний для підтримки високого рівня регіональної і державної конкурентоспроможності, порядок функціонування влади, та розмежування повноважень «по вертикалі» – між центральними, регіональними та місцевими органами влади. Для успішного функціонування усіх рівнів влади потрібне ретельне узгодження регіональних і загальнонаціональних інтересів. У звязку з цим, в роботі надане власне трактування поняття конкурентоспроможності країни, а також запропоновано ряд завдань які доцільно вирішити для підвищення її рівня.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016)
Вплив організаційної культури на процес підбору та відбору персоналу організації
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Сливка, О. А.; Slyvka, Oksana
У статті розглянуто вплив організаційної культури на процес підбору та відбору персоналу на різних етапах розвитку підприємства. Результати дослідження отримані на основі аналізу теоретичних аспектів формування та розвитку організаційної культури та вивчення основних процесів, пов’язаних із підбором та відбором персоналу на підприємствах. На даний час, розглянуті аспекти впливу організаційної культури на процес підбору та відбору персоналу на різних етапах розвитку організації не отримали широкого вивчення. Предметом дослідження є розгляд процесу впливу організаційної культури на формування вимог до кандидатів у процесі відбору та підбору персоналу на різних етапах розвитку організації. Метою статті є вивчення впливу організаційної культури підприємства на процес відбору персоналу на різних етапах розвитку організації. Методичними засадами дослідження є системний підхід до вивчення, узагальнення та аналізу сучасних наукових підходів до формування організаційної культури та її впливу на процес підбору та відбору персоналу. Організаційна культура організації є певним індикатором відображення успішності підприємства та сталого його розвитку. Безумовно, вона впливає на задоволеність працею найманих працівників та її необхідно враховувати у процесі здійснення підбору та відбору персоналу. Для багатьох підприємств України характерна досить висока текучість кадрів, яку пов’язують не лише з низькою заробітною платою та умовами праці, але й з неможливістю працівника пристосуватися до організаційної культури підприємства. В процесі дослідження з’ясовано, що для успішного процесу найму працівника на вакантну посаду необхідно врахувати основні елементи організаційної 46 культури у процесі підбору та відбору персоналу. У перелік вимог до оцінки кандидата повинні бути включені вимоги до поведінки та внутрішніх установок, які визначають рівень його відповідності організаційній культурі. З’ясовано, що вплив організаційної культури на процеси підбору та відбору персоналу змінюється в залежності від стадій розвитку організації.
Характеристика необхідності удосконалення державного регулювання в Україні, як невід’ємна складова ринкової економіки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Мельник, В. В.; Melnyk, Viacheslav
У статті визначено зміст та необхідність державного регулювання ринку в Україні. Висвітлені особливості структурної перебудови вітчизняної економіки, її модернізація, що є головним інструментом забезпечення конкурентоздатності держави. В умовах сучасного розвитку суспільства та формування суспільства інформаційної економіки, вітчизняній економіці слід адаптуватися до змін, що викликані так званою четвертою промисловою революцією. Результатами дослідження є виявлення та структуризація проблем в забезпеченні інноваційного розвитку – недосконалість законодавства, зміна термінів проведення тендерів, часті зміни митного законодавства, за короткий термін повернення валютних цінностей, складність митної документації, високий рівень податків, відсутність пільгового режиму оподаткування для високотехнологічних виробництв, несвоєчасне повернення бюджетом невідшкодованого ПДВ, відсутність державної цільової програми розвитку підтримки вітчизняного виробника та підтримки в створенні нової техніки та впровадження нових технологій. Державне регулювання намагається доповнювати ринковий економічний механізм, і незважаючи на те, що ринкова система стала регульованою, державний вплив має свої межі, які визначаються можливостями ринкового механізму попиту і пропозиції за умов недосконалої конкуренції. Держава бере на себе лише ті функції, які не підвладні ринку і пов’язані з необхідністю задоволення суспільних потреб. Метою статті є обґрунтування необхідності удосконалення використання державного регулювання економіки України. У статті було проведено аналіз методів державного регулювання. Їх застосування дає змогу створити економічні умови на ринку, які спонукають суб’єктів ринку діяти в необхідному напрямі, вирішувати ті, чи інші завдання згідно з загальнодержавними інтересами та приватними (особистими), а також зберегти право на вільний вибір своєї поведінки. Вагомого значення набуває формування ефективної державної політики регулювання ринку. В сучасних умовах соціально-економічного розвитку, активне державне регулювання має стати запорукою формування соціально-ринкової економіки в Україні.
Розвиток інноваційного підприємництва на ринку туристичних послуг
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Солов’янчик, А. В.; Solovianchyk, Аliona
Стаття присвячена питанню розвитку інноваційного підприємництва на ринку туристичних послуг, об’єктом дослідження виступають інноваційні процеси, що відбуваються на ринку туристичних послуг, а предметом - методи, технології, стратегії забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів підприємництва у сфері туризму. В умовах стрімкого розвитку новітніх комп'ютерних технологій, мережі Інтернет тощо підприємці повинні формувати стратегію подальшого розвитку з врахуванням інновацій, які існують у світі, тільки в цьому випадку вони зможуть перемогти в конкурентній боротьбі. Головною метою статті є дослідження сучасного стану ринку туристичних послуг, визначення шляхів впровадження стратегії розвитку інноваційного підприємництва. Тема інноваційного розвитку та інноваційного підприємництва активно досліджується останні роки, але важливо пам’ятати, що кожна сфера діяльності має свої особливості, тому ринок туристичних послуг як перспективна галузь потребує окремого дослідження. У результаті дослідження розкрито сутність поняття інноваційне підприємництво, визначені основні тенденції розвитку інновацій на світовому ринку та їх вплив на діяльність українських підприємств. Вивчена практика впровадження інновацій на світовому ринку туристичних послуг. Проаналізовано український ринок туристичних послуг на можливість та необхідність розвитку інноваційного підприємництва за допомогою методики SWOT-аналізу. За результатами дослідження розроблена інноваційна модель бізнес-процесів діяльності туристичного підприємства, яка орієнтована на впровадження існуючих технічних інновацій у роботу туристичної агенції. У роботі розкриті такі методології як SWOT-аналіз та моделювання бізнес-процесів. Сфера застосування: вітчизняний ринок туристичних послуг.
Страхування автотраспорту в Україні: стан розвитку та сучасні новації
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Русул, Л. В.; Rusul, Liubov
Досліджено сучасний стан розвитку страхування автотранспорту в Україні. Проаналізовано основні фактори впливу та проблемні питання на даний час. Проаналізовано динаміку росту страхових платежів та страхових виплат, рівень страхових виплат з транспортного страхування за 2014-2015 роки. Визначено частку автострахування серед інших видів ризикового страхування та особливості розвитку в період зменшення кількості договорів в цілому. Визначено необхідність вирішення питання високого рівня аварійності на дорогах та актуальність розробок в галузі страхової телематики. Наведено механізм дії телематичного обладнання та його вплив на розвиток автотранспортного страхування. Розглянуто зарубіжний досвід впровадження телематики. Зокрема розглянуто досвід США, Бразилії та Італії. Наведено основні перспективні напрямки розвитку та переваги для страховий компаній та страхувальників. Впровадження телематики дасть можливість створення нових продуктів, запровадження індивідуального обліку ризиків, зменшення випадків страхового шахрайства в автотранспортному страхуванні. Розглянуто необхідність інноваційних розробок у сфері телематики, налагодження дієвого діалогу між страховиками і страхувальниками, створення ринкових механізмів регулювання цін на послуги страхування КАСКО з урахуванням телематичного обладнання. Визначено важливість даного дослідження для страхових компаній, виробників автомобілів, страхувальників, науковців та ін. Визначено основні фактори впливу при визначенні ціни страхової послуги: кількість пройдених кілометрів, час доби, різке гальмування або прискорення. Зазначено соціальний ефект від впровадження телематичного обладнання, зокрема зниження рівня аварійності на дорогах. Поступовий перехід на використання автотранспорту з телепатичним обладнанням дасть можливість застосування індивідуального підходу щодо формування ціни на страхову послугу, мінімізувати ризик аварійності. Підведено підсумки та запропоновано налагодити дієвий механізм реалізації нових продуктів автотранспортного страхування на ринку, провадження раціональної цінової політики.
Циклічність кризових явищ у зовнішньоекономічній діяльності України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Дунська, А. Р.; Усачова, І. Д.; Dunska, Alla; Usachоva, Inna
У статті наведено результати дослідження циклічності виникнення кризових явищ у зовнішньоекономічній діяльності України. Досліджено стан експортно-імпортної діяльності України за період 20 років. З’ясовано основні проблеми, з якими країна зіткнулася у період 1996-2015 рр.. Проаналізовано сальдо зовнішньоторговельного балансу України за останні роки та наведено причини виникнення певних економічних явищ. Предметом дослідження виступає динаміка циклу зовнішньоторговельного балансу України. Метою дослідження є здійснення аналізу стану експортно-імпортної діяльності України та визначення характерних фаз, які притаманні певним періодам в історії становлення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни. Основні методи дослідження застосовані в роботі: метод статистичного аналізу, методи економіко-математичного і порівняльного аналізу, метод системного підходу та метод графічного моделювання. Циклічність розвитку економік світу характеризуються високим рівнем економічної активності, яка у пік свого розвитку змінює спрямованість вектору у бік спаду. Цикли мають закономірність повторюватись, відрізняючись двома характерними ознаками: тривалість та фактори спричинення циклічних коливань. Зовнішньоекономічна діяльність України розвивається за економічними принципами циклічності. За період економічного становлення ЗЕД країни перебувала на різних стадіях циклу, які відображали стан економічного розвитку держави. Циклічність розвитку зовнішньоекономічної сфери характеризується значним та нерівномірним впливом на неї великої сукупності зовнішніх та внутрішніх факторів. Теорії циклічності надають можливість передбачити виникнення кризових явищ у зовнішньоекономічній діяльності України та своєчасно застосувати заходи щодо мінімізації негативних наслідків . Сферою застосування результатів дослідження може бути: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, експортноорієнтовані підприємства, , приватний сектор тощо. Досягнути позитивних результатів у зовнішньоекономічній діяльності та стимулювати її розвиток можна завдяки правильному визначенню періодичності циклічних коливань та вчасному застосуванню заходів щодо контролю виникнення кризових ситуацій.
Шляхи удосконалення обліку фінансових результатів діяльності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Костенко, Ю. О.; Kostenko, Yuriy
Основним фактором, який в основній мірі характеризує діяльність підприємства, є фінансовий результат. Отриманий фінансовий результат визначає можливість подальшого розвитку підприємства (розширення виробництва, оновлення його основних засобів, впровадження нових передових технологій тощо) і створює запас фінансової стійкості. Облік є досить складною інформаційною системою у якої важливою складовою є облік фінансових результатів адже вона накопичує данні щодо доходів і витрат на основі яких формується фінансовий результат діяльності підприємства. Для покращення обліку фінансових результатів важливим чинником є аналіз сучасних тенденцій шляхів удосконалення обліку фінансових результатів на підприємствах. Предметом дослідження є обліково-аналітичні процеси покращення формування фінансових результатів діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання. Метою статті є дослідження сутності економічної дефініції «фінансовий результат» і аналіз тенденцій шляхів удосконалення обліку фінансових результатів діяльності підприємства. В процесі написання даної статті були використані наступні методи теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, та спостереження. За результатами дослідження доцільно вважати, що фінансовий результат формується шляхом співставлення доходів і витрат суб’єктів господарювання (результатом співставлення є прибуток або збиток) який приводить до зміни власного капіталу (прибуток до зростання, збиток до зменшення). Аналіз наведених шляхів удосконалення показав, що основними об’єктами удосконалення є рахунки 79 «Фінансові результати», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 73 «Інші фінансові доходи» та 71 «Інший операційний дохід». Ще одним шляхом удосконалення обліку фінансових результатів є використання елементів управлінського обліку, а саме створення на підприємствах центрів відповідальності.
Сутність, форми та функції засобів масової комунікації в сучасних умовах
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, Mykola
В статті розглянуто основні підходи до визначення та теоретичного дослідження поняття та сутності засобів масової комунікації. Розглянуто основні розбіжності поглядів стосовно ролі та впливу засобів масових комунікацій, в результаті чого виявлено що вони зазвичай, виникають в результаті впровадження та використання різних методологічних підходів та настанов в процесі вивчення процесу масової комунікації. Проведено аналіз основних досліджень і публікацій вітчизняних та зарубіжних науковців, за результатами якого проведено узагальнення підходів стосовно сутності, форм та функцій масової комунікації, особливостей сприйняття людиною інформації та основних принципів формування громадської думки. Виявлено, що під засобами масової комунікації розуміють сукупність каналів розповсюдження інформації, яку адресовано необмеженому колу осіб, соціальних груп, держав з метою оперативного інформування їх відносно подій і явищ у світі, конкретній країні, певному регіоні, а також для виконання спеціальних соціальних функцій. Розглянуто основні форми засобів масової комунікації в сучасних умовах. Виокремлено та проаналізовано, з урахуванням новітніх тенденцій світового інформаційного простору, основні функції засобів масової комунікації, серед яких було виділено три основні групи: - функції які можуть задовольняти основні потреби людини як індивіда; - функції які можуть задовольняти основні 84 потреби відповідних соціальних груп, а також людини як члена відповідної групи; - функції які можуть задовольняти основні потреби суспільства, а отже і людини як елемента суспільства. В результаті дослідження сформовано висновок, стосовно того, що засоби масової комунікації майже у всіх системах здійснюють агентивні функції тих груп впливу, які мають державну або економічну владу, проте не зважаючи на це найважливішим принципом демократичної організації мас-медіа є плюралізм самих засобів масової комунікації.
Негативні чинники, що впливають на забезпечення фінансової безпеки держави у банківській сфері та шляхи їх вирішення
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Дубровін, О. В.; Dubrovin, Oleksandr
Предметом статті є процеси забезпечення фінансової безпеки держави у банківській сфері. Мета статті полягає у визначенні взаємозв’язку між банківською системою і фінансовою безпекою держави, встановлення основних найбільш шкідливих для фінансової безпеки диспропорцій, що сформувалися в банківській системі України, та визначення способів їх усунення у майбутньому. За допомогою методів статистичного аналізу та порівняння на підставі методології системного підходу розглянуто питання взаємозв’язку банківської системи та фінансової безпеки держави. Встановлено вплив кризи банківської системи на розвиток та зниження рівня забезпечення фінансової безпеки держави. Визначено негативні чинники, що перешкоджають ефективному функціонуванню економіки, її сталого розвитку та банківської системи. На основі аналізу вжитих НБУ заходів обґрунтовано шляхи щодо зниження рівня загроз фінансовій безпеці держави: активізації кредитування банками економічного розвитку базових галузей економіки; забезпечення подальшого зниження рівня облікової ставки як основного джерела для здешевлення кредитних ресурсів за рахунок стабілізації ситуації на грошовокредитному та валютному ринках; надання учасникам ринку з боку НБУ рефінансування виключно на рівні відпливу депозитів; забезпечення додаткової капіталізації банків їх акціонерами, шляхом поступової відмови від чинних обмежень руху капіталу в частині виплати дивідендів за кордон; завершення процедури оздоровлення банківської системи шляхом виведення з ринку проблемних банків. Отримані результати можуть бути використані у діяльності НБУ та інших органів виконавчої влади, що займаються питаннями державного регулювання економіки, зокрема, стабілізації фінансової системи.
Развитие крымскотатарского национального образования как экономическая база развития этноса: исторический экскурс
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Коралевский, Якуб; Koralewski, Jakub
Современные исторические и экономические исследования, к сожалению, мало уделяют внимания именного педагогическому национальному обучению, как основам развития этносов и народов. А ведь именно историческое изучение джадидизма дает возможность понять предпосылки современных тенденций развития общества. Общеизвестно, что джадидизм не является мононациональным, замкнутым в себе движением педагогов крымских татар. Как любое прогрессивное гуманистическое явление в общественной жизни, оно имело широкую географию распространения. Разумеется, новые методы обучения, в первую очередь, 89 нашли своих последователей в тех странах, где проживали, прежде всего, народы тюркской языковой группы. Джадидизм в Крыму имел ряд специфических особенностей, совершенно не характерных для развития этого движения в иных регионах империи. Вся борьба за создание и развитие сети новометодных школ обычно шло по пути законности и дискуссия велась лишь в существовавших правовых рамках, лишь изредка выходя за эти пределы. В последних случаях, деятели национального просвещения все же стремились войти в легальную сферу, пытаясь изменить законодательство путем убеждения чиновников и демонстрацией прогрессивных моментов в крымскотатарском образовании. Таким образом, джадидизм в Крыму оказал глубокое и всестороннее влияние на развитие общественной, культурной, экономической и педагогической мысли в регионе. Идеи джадидизма проникали и за пределы Таврической губернии, везде, где жили тюркские народы, где мусульмане стремились к лучшему, где в детях видели будущее своей нации и цивилизации.
Методичні основи моделювання інтеграційних процесів сільськогосподарських підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Николюк, О. М.; Nykolyuk, Olga
Предметом дослідження є сукупність методологічних та методичних аспектів моделювання інтеграційних процесів сільськогосподарських підприємств. Метою проведення дослідження є виділення методичних основ побудови моделей інтеграції сільськогосподарських підприємств, орієнтованих на максимізацію ефектів кожного окремого учасника об’єднання та у цілому інтегрованої структури. Методологічною основою дослідження є положення системного підходу, на базі якогох проведено системний аналіз процесу функціонування об’єднання сільськогосподарських підприємств. В основу моделювання інтеграції покладено процес трансформації вхідних сигналів (потенціалів сільськогосподарських підприємств) на вихідні (результативні ефекти). У статті виділено компоненти моделі інтеграції у сільському господарстві, до яких включено систему цільових функцій (у розрізі окремих учасників і об’єднання у цілому) та інтеграційні обмеження. Обґрунтовано доцільність створення багаторівневих інтегрованих структур, які передбачають як горизонтальну інтеграцію (кооперацію) сільськогосподарських товаровиробників – нижній рівень ієрархії, так і розвиток вертикальної інтеграції у формі об’єднань корпоративного, контрактного і кластерного типів – проміжні та верхній рівні ієрархії. Розвиток інтеграційних процесів пов’язано із фракталізацією об’єднань на засадах децентралізації управління її членів із одночасним поглибленням внутрішніх взаємозв’язків. Доведено доцільність застосування положень теорії ігор з метою стратегічного управління процесами інтеграції у сільському господарстві. Виділено етапи формалізації задачі обґрунтування оптимальної стратегії інтеграції. Результати дослідження можуть використовуватись для побудови моделей різних типів і форм інтеграції сільськогосподарських підприємств.
Захист депозитних вкладів фізичних осіб – запорука банківської безпеки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Бучко, І. Є.; Buchko, Iryna
У статті обґрунтовано основні засади захисту депозитних вкладів фізичних осіб у системі банківської безпеки. Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Метою статті є обґрунтування основних засад захисту депозитних вкладів фізичних осіб в Україні та надання рекомендацій стосовно ефективної діяльності Фонду з метою забезпечення банківської безпеки. У даному дослідженні ми використовували метод аналізу та аналогії. У статті обґрунтовано основні підходи до гарантування вкладів фізичних осіб. Розкрито основне завдання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Охарактеризовано систему гарантування вкладів фізичних осіб в Україні та запропоновано систему заходів для ефективної діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою забезпечення банківської безпеки. Проаналізовано виплату відшкодувань вкладникам ліквідованих банків, що здійснювалась Фондом у 2015 році через банки-агенти, визначені у відповідності до вимог Положення про порядок визначення банків – агентів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Для ефективного управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб держава повинна здійснити наступні заходи: досягти стабільності національної валюти; створити ефективну інфраструктуру української банківської системи; знизити вартість кредитів, що збільшить їх обсяг; здійснити диверсифікацію умов залучення депозитних ресурсів; упорядкувати національне законодавство, яке регулює правовідносини щодо діяльності ФГВФО, завершити формування сприятливого правового середовища банківської системи, за якого фізичні особи будуть більш зацікавлені у проведенні депозитних операцій. Вихід системи гарантування вкладів фізичних осіб на принципово новий рівень – важкий процес, який потребує не лише залучення грошових коштів, але й займатиме багато часу, проте сприятиме безпеці депозитних вкладів фізичних осіб.
Oбоснование факторов формирования имиджа банка
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Фёдорова, В. А.; Fedorova, Viktoriya
В статье выполнен анализ факторов формирования имиджа банка в сознании клиента. Данный анализ показал, что приведенные исследователями факторы формирования имиджа банка в сознании клиента отражают характеристики как услуги, так и банка в целом без их разграничения, а также выделены в большинстве случаев интуитивно без указания признака их выделения. В соответствии с этим обоснованы факторы формирования имиджа банка в сознании клиента на двух уровнях: уровне банка и уровне банковских услуг. На уровне банка факторы формирования имиджа выделены по способу его восприятия клиентами (осязаемые и когнитивные). К составляющим осязаемого имиджа на уровне банка в целом отнесены название, удобство месторасположения, дизайн зданий и помещений, фирменный стиль. Когнитивный имидж выражен уровнем лояльности банка к клиентам, историей возникновения и развития банка, представлением клиентов о заявленной миссии и стратегии банка, уровнем осведомленности об услугах банка, информационной открытостью, графиком работы банка, надежностью, известностью банка, авторитетом руководителя, участием зарубежного капитала, а также уровнем взаимосвязи банка с государственной, региональной и муниципальной властями. В свою очередь, на уровне банковской услуги факторы формирования имиджа, выделенные по способу его восприятия клиентами (осязаемые и когнитивные), сгруппированы по элементам комплекса маркетинга «7Р» (услуга, цена, распределение, продвижение, персонал, материальное окружение, процесс предоставления).
Методологічні основи формування інвестиційної стратегії аграрної галузі
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Новак, І. М.; Novak, Inna
Предметом статті є дослідження методологічних основ формування інвестиційної стратегії для підприємств аграрної галузі. Вказано, що на інвестиційному ринку країни можна стверджувати про наявність недоліків та проблем у функціонуванні, що призвели до дисбалансу основних категорій, попиту та пропозиції. Стан рівноваги на інвестиційному ринку, як і на будь-якому іншому, є бажаною ситуацією як для об’єкта, так і для суб’єкта інвестування. Утримання збалансованого попиту та пропозиції, або зміна їх співвідношень в бажаному напрямі є ключовими питаннями, що визначають можливість управління результатами економічного зростання, дозволяють сформувати стратегії залучення капіталу в стагнуючі галузі. Досліджено методологію процесу формування категорії попит на інвестиційні ресурси. Проаналізовано погляди Дж. Кейнс на прикладі економік, що перебувають у стані глибокої кризи, з високим рівнем безробіттям та недозавантаженими виробничими потужностями. Відзначено, що дана ситуація може бути адаптована до нинішнього етапу розвитку аграрного сектора та економіки країни в цілому. На основі дослідження сформовано алгоритм прийняття рішення про здійснення інвестування, що визначає формування інвестиційної стратегії аграрної галузі. Проаналізувавши етапи формування методологічного апарату теорій впливу сукупного попиту на економічне зростання підприємства, галузі чи країни вказано, що між досліджуваними явищами існує причинно-наслідковий зв'язок, при цьому саме інвестиції (інвестиційний попит) в інноваційний розвиток визначають темпи економічного зростання. Запропоновано авторський погляд на методологічну послідовність планування етапів формування інвестиційних стратегій для аграрної галузі. Вказано, що розробку інвестиційної стратегії аграрної галузі потрібно розпочинати з визначення обсягу інвестиційного попиту та формування заходів державної політики задля забезпечення уникнення парадоксу ощадливості.
Організаційно-економічний механізм антикризового управління на підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Мельниченко, О. О.; Melnychenko, Olexandr
В статті доведено актуальність розробки організаційно-економічного механізму антикризового управління на промисловому підприємстві в умовах нестабільності економічного стану в Україні, що відобразилася на ефективності функціонування господарюючих суб’єктів. Наведено огляд досліджень з обраної тематики, окреслено основні наукові надбання та недостатньо розроблені питання. Метою статті є розробка організаційно-економічного механізму антикризового управління на промисловому підприємстві, що враховуватиме поточні проблеми господарювання та дозволить охопити найважливіші бізнес-процеси підприємства. В статті наведено базові положення здійснення антикризового управління на підприємстві, що включають його мету, завдання, актуальність запровадження, інструменти та індикатори результативності. В статті запропонований організаційно-економічний механізм антикризового управління на промисловому підприємстві, який базується на врахуванні окремих бізнес-процесів підприємства, видів антикризового управління за глибиною поширення кризи та проведенні заходів з оцінки імовірності настання кризи, заходів із її запобігання та подолання й прогнозування розвитку кризи в майбутньому та її впливу на господарський стан підприємства.

Переглянути

Перегляд 2016, № 3 (14), т. 2 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування