2016, № 3 (14), т. 1

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6542

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Планування економічного розвитку підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Сєркова, Г. М.; Sierkova, Hanna
Актуальною проблемою сучасності є забезпечення стабільного економічного розвитку підприємства, що зумовлює зростання ролі планування як основи прийняття управлінських рішень. Як показує аналіз, підприємства, які стали менше уваги приділяти прогнозуванню і плануванню своєї діяльності,в своїй значній більшості опинилися у важкому фінансовому положенні або стали банкрутами. Метою статті є дослідження планування економічного розвитку підприємства як основи прийняття управлінських рішень. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові і спеціальні методи: історизму, аналізу, синтезу, дедукції та індукції, наукової класифікації та групування, експертних оцінок, тех- 77 ніко-економічного аналізу тощо. В статті визначено, що планування є центральною ланкою господарського механізму управління та регулювання виробництва. Встановлено головними завданнями при розробці річного плану є мобілізація внутрішніх резервів підприємства на збільшення виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності, зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції і якнайповніше використання ресурсного потенціалу, збільшення прибутку (валового доходу), підвищення рівня рентабельності виробництва, зростання добробуту працівників підприємства. Наведено перелік основних розділів плану економічного розвитку за іншими джерелами та підкреслено відсутність єдиної думки щодо розділів і показників плану. Наголошено, що система показників планів розділена за економічним змістом на натуральні і вартісні; за економічним призначенням на кількісні та якісні; за способом характеристики предмета на абсолютні і відносні. Виділено методи планування (балансовий, розрахунково-аналітичний, економіко-математичний, графоаналітичний і програмноцільовий) та розкрито їх сутність.
Фрактальная теория – основа инновационного менеджмента в среде бизнеса восточных единоборств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Саенко, В. Г.; Saienko, Volodymyr
В статье нашли свое отражение положения теории фрактальности, которые способствуют раскрытию сервисного взаимодействия, сформировавшегося в постиндустриальном обществе. Учитываются качество и черты деятельности вероятностного, нестабильного и фрагментарного характера в инновационном менеджменте среды бизнеса восточных единоборств. Это позволяет традиционно используемые в расчетах информационные, материальные, трудовые и финансовые ресурсы заменить на параметры, которые отражают вероятностные и нестойкие качества связи, вызываемые свойством фрактальности. Научное исследование проведено для выявления концептуальных основ организационного движения новообразований, общественно-полезных процессов и способностей личностей. В зависимости от объекта приложения, применение находят метод фрактальности и метод синергетики. Потребителями выступают схемы мониторинга, менеджмента и маркетинга изучаемого предмета, каким может выступать организация, бизнес, новшество, процесс или способность, чтобы осуществить систематизацию, преобразование, трансформацию и стимулирование их движения или развития. Целью исследования выступает обоснование, позиционирование и продвижение принципиальных положений метода фрактального анализа для инновационного менеджмента среды бизнеса восточных единоборств на основе познания явления, теоретического обобщения его свойств и определения причинно-следственных взаимообусловленностей форм проявления и содержания на категориальном уровне. Обобщения предваряют результаты прикладных исследований в области разработки ряда экономических методик, которые предназначены для среды комплексного развития множества явлений, что распределены между производственно-территориальными, социально-экономическими и физкультурно-оздоровительными системами и субъектами деятельности. Основу данного подхода составили положения теории фрактальности (как носители общих методических и теоретических представлений об изучаемом явлении и метод описания, распознания и отражения слабо выраженных и недостаточно различительных свойств явления) и теории синергетики (как метод распознания исследуемого объекта по его деталям и как наука о самоорганизации, самопроизвольном возникновении и самоподдержке упорядоченных временных и пространственных структур в открытых нелинейных системах различной природы). Исходя из познания существа вероятности и обрывности, могут быть для них определены алгоритм и меры дальнейшего развития. Установлено взаимодействие множества программ, наиболее действенными из которых выступают программа самосохранения, программа жадности, программа уверенности и программа получения удовольствия. Структурно метод представлен на доказательной базе относительного баланса свойств (самоподобия и гибкости), результатов, получаемых от упорядочения управленческих проблем (определение фрактала организации и моделирование собственного фрактала), а также системного приспособления структуры фрактальной теории (установление вариантов циклически повторяющихся действий и выработка вариантов собственного развития на новых возможностях и основах будущего).
Основные принципы формирования концепции контроллинга в стоимостноориентированной модели менеджмента
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Чернова, В. В.; Chernova, Viktoriya
Одним из направлений развития менеджмента, которое может обеспечить гибкость и надежность функционирования предприятия, изменяя технологию принятия управленческих решений, является стоимостно- ориентированная концепция управления. Предметом исследования является методологические принципы контроллинга в данной концепции. Ключевой задачей контроллинга в такой модели является построение системы планирования, учета, контроля и анализа деятельности предприятия в рамках мониторинга изменений показателей стоимости. В настоящей статье описывается методика внедрения стоимостно-ориентированной системы управления, которая состоит из диагностики, проектирования и внедрения. Основным этапом является проектирование, где формируется видение будущей системы в соответствии с принципами концепции контроллинга - правилами, которые определяются параметрами функционирования системы управления и важнейшими требованиями, соблюдение которых призвано обеспечить эффективность управления. Такие принципы направленные на результаты, процессы и координацию деятельности. Принципы результатов раскрывают, что является критерием выполнения поставленных задач на каждом из этапов и шкалу их оптимальности, принципы процессов касаются характера и содержания деятельности, трактовки информационных потоков о внешних и внутренних бизнес-процессах, принципы координации определяют взаимодействие как между общими целями и задачами, так и внутри них. Проектирование системы контроллинга в стоимостно-ориентированной модели менеджмента позволит обеспечить четкую взаимосвязь планов предприятия и текущей деятельности с факторами стоимости; интегрировать и координировать все управленческие процессы предприятия на увеличение стоимости; своевременно реагировать на изменения внешней и внутренней среды, учитывая отклонения от поставленных задач; учитывать интересы собственников и инвесторов, избегая манипуляций со стороны менеджмента.
Корпоративне управління як основа формування стабільної системи менеджменту підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Анісімова, О. М.; Anisimova, Olha
Предметом роботи є система відносин щодо корпоративного управління в сучасних умовах господарювання українських корпорацій. Метою роботи є вивчення теоретико-методичних підходів та законодавчих актів щодо визначення ролі, сутності та специфічних особливостей корпоративного управління, аналіз основ класифікаційних ознак видів корпоративного управління з наведенням проблем їх адаптації до вітчизняних умов функціонування корпорацій. Методологічною основою проведення дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, законодавчі акти, праці вітчизняних і закордонних науковців з питань корпоративного управління. У ході дослідження були використані наступні методи: структурно-логічного аналізу – для побудови логіки та структури роботи; системного аналізу і синтезу – для дослідження сутності корпоративного управління; системного підходу – для розробки системно-цільового підходу до удосконалення системи корпоративного управління. У роботі запропоновано удосконалене визначення поняття «корпоративне управління». Досліджено різні моделі корпоративного управління, такі як англо-американська, західноєвропейська та японська. Встановлено, що специфіка їх використаннях у сучасних українських економічних реаліях залежить від їх сутнісне-змістовного навантаження, законодавчого регламентування, структури портфелю акцій, ефективного та обґрунтованого фінансування, формування ефективної системи механізмів. Проаналізовано ситуацію, пов’язану з формуванням сфери корпоративного управління в нашій країні, відзначено значну кількість проблем і неурегульованих питань, а також пропозиції щодо їх вирішення. Запропоновано елементи удосконалення засад корпоративного управління з переносом акцентів на задоволення інтересів акціонерів. Сферою застосування результатів дослідження є діяльність українських корпорацій. Результати дослідження можуть бути використані також акціонерами, фінансовими структурами, інвестиційними фондами, менеджментом компаній для практичного використання у своїй діяльності, а також для наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів для вивчення теоретичних основ корпоративного управління.
Розробка механізму управління економічною безпекою малих та середніх підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Колешня, Я. О.; Koleshnia, Yana
Метою статті є розробка теоретичних положень щодо формування простого та адаптивного механізму управління економічною безпекою малих та середніх підприємств (МСП) з урахуванням особливостей їх діяльності. Предметом роботи є механізм управління економічною безпекою МСП. При написанні статті використовувалися методи аналізу існуючих теоретичних положень щодо управління економічною безпекою підприємств, а також синтезу на основі отриманих даних нових теоретичних засад управляння економічною безпекою МСП. Результатом роботи є подальший розвиток факторів впливу на економічну безпеку підприємств, що враховують існуючі політичні, воєнні, законодавчі проблеми в Україні та розробка на цій основі адаптивного механізму управління економічною безпекою МСП, що передбачає можливість швидкого та поглибленого аналізу економічної безпеки підприємства в залежності від існуючих умов зовнішнього та внутрішнього середовищ. Водночас важливим елементом такого механізму має бути державна підтримка забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання у зв’язку з неможливістю впливу на деякі загрози з боку самих підприємств. Результати даної роботи можуть використовуватися МСП будь-якої галузі при формуванні політики діяльності, спрямованої на забезпечення та підтримку достатнього рівня економічної безпеки у відповідь на зростання нестабільності економічного, соціального, воєнного та політичного середовища. Враховуючи особливості МСП, посилення тиску на фінансову, інформаційну, соціальну, силову та інші складові безпеки підприємства є дуже важливою розробка механізму управляння економічною безпекою МСП, що враховував би ці моменти, передбачав можливість проведення частого експрес-аналізу економічної безпеки і включав державну підтримку.
«Ризик-менеджмент» як якісно перетворюючий процес в економіці підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Карташов, С. В.; Kartashov, Sergii
Розроблено методологічні підходи до комплексної діагностики «ризик-менеджменту» підприємств за умов зростання невизначеності ринкового середовища та кризових явищ у виробничій діяльності підприємств. Надано класифікацію найбільш поширених видів ризику, вказано на залежність та вплив ризику на методи управління підприємствами, на формування особливостей «ризикменеджменту» підприємств у умовах посилення ринкової конкуренції та структурних змін як 105 регіонального, так і національного рівнів. Обґрунтовано сутність «ризик-менеджменту» підприємств в умовах нестабільності ринкової кон’юнктури, посилення впливу зовнішніх факторів на виробничу діяльність підприємств. На основі визначення сутності та значимості ризику розроблені заходи щодо оціни ризику та встановлення політики нейтралізації ризиків, обґрунтовано сутність політики анризикових заходів та політики профілактики ризиків на підприємствах. Ризики можуть бути об’єднані у певні групи за напрямками їх виникнення та подальшої дії. Більшість наведених ризиків, мають складні форми, як за напрямками дії, так і за формою реалізації. В статті виділено ризики законодавчо-політичні. Виникнення та дія цих ризиків пов'язана з нестабільним макроекономічним середовищем, яке викликане нерішучістю та некомпетентністю у діях законодавчої та виконавчої влади, політичною нестабільністю, бездіяльністю державних органів влади та місцевих органів влади, які не підтримують та не забезпечують стабільність у сфері виробництва підприємств. Також розкрито ризики організаційно-управлінські. Стан сучасної організації та управління виробництвом відрізняється багатьма ризиками, серед яких, в першу чергу, слід виділити незахищеність промислової власності. Особливої уваги заслуговують ризики фінансово-економічні. Уникнення таких ризиків неможливе без оцінки цілого ряду факторів, які пов’язані з надходженням коштів на баланс підприємства, напрямків грошових потоків, курсу вітчизняної валюти, цінової політики підприємств та головного, мабуть фактора – фіскальної політики держави відносно виробників. Фіскальна політика держави принципово змінює стан сучасних підприємств, посилюючи їхні ризики.
Новая парадигма менеджмента
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Бабайлов, В. К.; Babailov, Vasyl
В цикле новейших исследований автора, проведенных в контексте мировой проблемы истощения природных ресурсов и предстоящей смены парадигм, были получены такие важные результаты. Введены новые термины и определены соответствующие им понятия «Основная теория» и «Основной закон» как основа формирования парадигм. Определено, что парадигма является результатом апробации Временем или Пространством Основного закона. Определено место парадигмы как завершающего элемента формирования Науки. Это способствовало углублению понимания и наиболее корректной дефиниции и самой Науки, её связи с парадигмой и другими фундаментальными методиками. Показано, что парадигма – важнейший элемент содержания науки, что без парадигмы нет и Науки! Создана универсальная модель разработки парадигм любых сфер деятельности в форме периодической системы, таблицы методик. Разработаны новые парадигмы двух важнейших видов менеджмента – предпринимательства и экономики, а также новая парадигма высшего образования. Но актуальной остаётся проблема формулировки новой парадигмы менеджмента в целом. Её решение и явилось целью исследования. Для её достижения были поставлены и решены такие задачи: сформулировать Основную теорию и определить Основной закон менеджмента; апробировать Основной закон менеджмента Временем; исследовать этапы развития менеджмента; сформулировать его прошлую, настоящую и будущую парадигму; обобщить и оценить полученные результаты; дать прогноз будущих проблем исследований. Методики исследования: модель разработки парадигм, обзор литературных источников, исторического-логического, аналогия, 2С70, индукция-дедукция, теория метода Бабайлова.
Oснови формування системи менеджменту інформаційної безпеки підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Маркіна, І. А.; Дячков, Д. В.; Markina, Iryna; Dyachkov, Dmytro
У статті розглянуто передумови формування системи інформаційної безпеки підприємства та визначено особливості управління нею, що пов’язані з постійним розвитком інформаційної інфраструктури підприємства, наданням різних видів інформаційних сервісів, автоматизації фінансової та виробничої діяльності, а також бізнес-процесів сучасної організації. Визначено дуальність поглядів на процес формування системи інформаційної безпеки підприємства: які, з однієї сторони – обумовлені обов’язковістю виконання вимог стандартів, нормативів, процесів ліцензування, тощо; з іншого – розумінням власника або вищого керівництва організації необхідності впровадження системи захисту інформації. Тому метою статті стало визначення вимог до формування ефективної моделі інформаційної безпеки підприємства та аналіз особливостей її формування. Відповідно до встановленої мети розглянуто та охарактеризовано основні драйвери формування системи інформаційної безпеки підприємства, серед яких провідне місце займають: необхідність відповідності різним нормативним актам, а також захист приватних та корпоративних даних. На основі проведеного аналізу сучасних підходів до визначення сутності інформаційної безпеки, на основі узагальнення теоретичних положень та досвіду функціонування організацій запропоновано систему інформаційної безпеки підприємства розглядати як модель інформаційного протиборства з факторами внутрішнього та зовнішнього середовища. Відповідно, елементом новизни стало формування моделі системи менеджменту інформаційної безпеки підприємства на основі ризик-орієнтованого підходу з врахуванням рекомендацій ISO / IEC 27003 «Information technology – Security techniques – Information security management system implementation guidance». Запропоновано етапи формування системи менеджменту інформаційної безпеки суб’єкту господарювання, що об’єднуються за трьома основними напрямами: встановлення сфери застосування і політики системи менеджменту інформаційної безпеки підприємства, вибір захисних заходів на основі системи ризик-менеджменту та отримання схвалення керівництва для впровадження засобів та форму- 81 вання заходів обробки ризиків та формулювання рівня можливості застосування вимог з каталогів вимог вітчизняних та міжнародних стандартів.
Відтворення інтелектуального капіталу підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Літвінов, О. С.; Litvinov, Oleksandr
В статті проаналізовано сутність поняття відтворення в економіці. Проблеми мікроекономічного відтворення прийнято розділяти на проблеми відтворення ресурсів (факторів виробництва) та відтворення економічних відносин. Визначено сутність економічного відтворення. Виявлено, що науковцями велику увагу приділено теоретичному аналізу всіх видів ресурсів за виключенням нематеріальних ресурсів і особливо інтелектуального капіталу підприємства. Розглянуто сутність та види нематеріальних ресурсів підприємства серед яких окремо розглянуто інтелектуальний капітал. Запропоновано визначення поняття відтворення інтелектуального капіталу підприємства, як безперервного процесу відновлення споживчих якостей інтелектуального капіталу підприємства. Втрата споживчих якостей інтелектуального капіталу підприємства відбувається в наслідок його морального зношування в результаті появи на ринку нової більш корисної інформації та загалом нових об’єктів нематеріальних ресурсів. Доведено, що без повного відтворення інтелектуального капіталу підприємства завдяки безперервному процесу його оновлення, неможливе відтворення й самої діяльності підприємства в сучасних умовах гос- 46 подарювання. Розроблено класифікацію відтворення інтелектуального капіталу за формою. Формами відтворення інтелектуального капіталу підприємства є натуральне, вартісне та відтворення споживчих якостей. Обґрунтовано першочергове значення відтворення споживчих якостей об’єктів інтелектуального капіталу підприємства. Відтворення інтелектуального капіталу підприємства в залежності від масштабу розділене на просте, розширене та звужене. Доведено можливість відтворення у різних масштабах інтелектуального капіталу підприємства у різних формах.
Oпределение обобщенного уровня имиджа предприятия
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Фёдорова, В. А.; Fedorova, Viktoriya
В статье приведен анализ различных подходов к определению уровней внешнего и внутреннего имиджа предприятия. Данный анализ показал, что в настоящее время отсутствуют рекомендации относительно того, как определить обобщенный уровень имиджа. Это, в свою очередь, затрудняет решение другой задачи – разработки стратегии формирования имиджа предприятия. В связи с этим основной целью исследования является определение обобщенного уровня имиджа предприятия. В основу решения поставленной цели положено построение матрицы определения обобщенного уровня имиджа предприятия путем сопоставления имиджа по мнению потребителей (внешнего имиджа) и имиджа по мнению работников предприятия (внутреннего имиджа). В соответствии с данной матрицей выделены девять уровней имиджа предприятия, характерных для различных стадий его жизненного цикла. Так, низкий уровень имиджа характерен для стадий зарождения или спада, средний – для стадии роста и высокий – для стадии зрелости жизненного цикла предприятия. Для каждого обобщенного уровня имиджа предприятия установлен диапазон измерения внутреннего и внешнего имиджа, приведена его 93 характеристика, а также возможные действия руководства по улучшению имиджа предприятия. На основе построения матрицы определения обобщенного уровня имиджа предприятия представляется возможным разработать стратегию формирования имиджа, учитывающую интересы, как потребителей услуг, так и работников предприятия.
Економічний зміст логістичного потенціалу регіону
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Хвищун, Н. В.; Khvyshchun, Nadiia
Поступовий розвиток економіки, глобалізація та спільний розвиток територій призводить до підвищення ролі логістики та використання принципів логістичного менеджменту в регіональному управлінні. У даній статті узагальнено наукові підходи зарубіжних та вітчизняних науковців підходи до трактування сутності логістичного потенціалу на макро-, мезо- та мікрорівнях; визначено основні структурні елементи логістичного потенціалу, серед яких в більшості випадків транспортну та складську інфраструктуру, матеріальні, трудові, інформаційні, фінансові та сервісні потоки, логістичні ланцюги; проведено групування дефініцій «логістичний потенціал», «логістичний потенціал регіону» за результативним здатність логістичної системи забезпечити досягнення поставлених цілей) та ресурсним (сукупність ресурсів) підходом; запропоновано власне визначення логістичного потенціалу регіону – сукупність факторів та об’єктів регіональної логістичної системи, які сприяють оптимізації логістичних потоків регіону для досягнення стратегічних цілей регіонального менеджменту. Результатами роботи є висновки про необхідність зміщення акцентів у бік регіональної логістики. Максимальний ефект можна отримати лише в тому випадку, коли економічні потоки регіону оптимізуються протягом усього логістичного ланцюга, а не у межах окремого підприємства. Проведений аналіз наукових джерел дозволяє зробити висновок про необхідність оцінки таких факторів як: економічне становище регіону; географічне розміщення регіону; аналіз логістичної інфраструктури регіону; кадровий потенціал регіону в сфері логістики; регіональні програми щодо розвитку логістики на території регіону тощо. Водночас, ні одна з існуючих на сьогодні методик оцінки логістичного потенціалу регіону не може бути визнаною універсальною.
Управління потенціалом як інтеграційний вид управлінської діяльності підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Рябенко, В. В.; Ryabenko, Volodymyr
Предметом дослідження є управління потенціалом підприємства як підсистеми управлінської діяльності підприємств. Метою дослідження є обґрунтування інтеграційної ролі управління потенціалом в системі загального управління підприємством. Досліджено основні проблеми управлінської діяльності, з якими зіштовхнулися підприємства в сучасних умовах. Шляхом узагальнення результатів наукових досліджень визначено сутність управління потенціалом підприємства. Управління потенціалом підприємства – це сукупність принципів, методів, механізмів, засобів і форм постійного цілеспрямованого впливу на процеси формування, використання і розвитку потенціалу з метою переведення підприємства з нинішнього стану в бажаний з дотриманням встановлених параметрів результативності. Запропоновано ключові положення, на основі яких ґрунтується інтеграційний характер управління потенціалом підприємства. Управління потенціалом підприємства дозволяє інтегрувати функціональні види управління, управління процесами функціонування і розвитку підприємства, поточне та стратегічне управління, а також інші специфічні напрямки управлінської діяльності. Визначено взаємозв’язки між елементами багаторівневої структури потенціалу підприємства та різними видами управління. Доведено визначальну роль формування потенціалу підприємства у відтворювальних процесах. Обґрунтовано необхідність впровадження системи управління потенціалом з метою інтеграції всієї сукупності управлінських впливів на рівні підприємства. Таким чином, управління потенціалом є необхідним базисом забезпечення як загального управління підприємством, так його окремих підсистем.
Стратегічне цілевизначення підприємства торгівлі під час обґрунтування адаптаційних рішень
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Гросул, В. А.; Филипенко, О. М.; Рачкован, О. Д.; Grosul, Viktoriia; Fylypenko, Olena; Rachkovan, Olga
Метою статті є обґрунтування необхідності та розробка системи цілей для формування стратегії адаптації підприємства до мінливого середовища функціонування з урахуванням специфіки торговельної галузі. В статті на основі узагальнення досвіду з питань стратегічного цілевизначення і враховуючи сутнісні характеристики стратегії адаптації, визначено стратегічну спрямованість адаптації як забезпечення життєздатності і ефективності функціонування підприємства торгівлі в довгостроковій перспективі на основі динамічного балансу з бізнес-середовищем. З огляду на це процес адаптації економічного суб’єкта у сфері торгівлі пропонується спрямувати на досягнення трьох основних цілей: забезпечення на основі коригувальних впливів: а) виживання, б) стабільного положення на ринку, в) стійкого розвитку і ефективного функціонування в довгостроковій перспективі. У запропоновану сис- 28 тему цілей включено об’єкти стратегії адаптації, тому що саме на зміну їх стану і властивостей спрямовуються керуючі впливи стратегії для усунення або попередження негативних впливів бізнессередовища. Запропонована система цілей та об’єктів стратегії адаптації підприємства дає комплексне уявлення про напрями прийняття адаптаційних рішень та є підґрунтям для визначення комплексу заходів здійснення впливу на зазначені об’єкти адаптаційного управління.
Розвиток стратегічного підходу до корпоративної соціальної відповідальності
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Камишникова, Е. В.; Kamyshnykova, Evelina
У центрі найуспішніших корпоративних соціально відповідальних політик і практик знаходиться сфера перетину економічних і соціальних цінностей та інтересів, що зумовлює актуальність вивчення питань, пов'язаних з формуванням та розвитком механізмів цілеспрямованого управління соціально відповідальною поведінкою підприємств у рамках стратегічного підходу. Предметом дослідження є сучасні теоретичні та практичні проблеми розвитку стратегічного підходу до корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Метою статті є обґрунтування розвитку стратегічного підходу до КСВ щодо взаємозв'язку з бізнес стратегією підприємства. Основні результати дослідження полягають у наступному: запропоновано класифікаційний підхід щодо етапів розвитку КСВ відносно взаємозв'язку з бізнес стратегією підприємства, який відображає змістовну характеристику впливу заходів КСВ на управління бізнесом. У відповідності з цією класифікацією виділено три етапи розвитку КСВ: сепаратний, частково-інтеграційний стратегічний етап і повний інтеграційний стратегічний етап. Реалізація двох останніх етапів узагальнено характеризує розвиток 33 стратегічного підходу до КСВ і відрізняється ступенем інтеграції принципів КСВ в стратегію управління бізнесом. Доведено, що при характеристиці впливу соціально відповідальних політик і практик на бізнес процеси підприємств, необхідно брати до уваги потреби та інтереси груп стратегічних стейкхолдерів. Застосування стратегічного підходу до КСВ дозволяє примножувати позитивний ефект від реалізації соціально відповідальних програм за рахунок об'єднання соціальних та економічних результатів діяльності, що веде до зростання рівня стратегічної конкурентоспроможності підприємства.
Oптимальна фондоозброєність і оцінка зон беззбиткового інвестування на базі виробничих функцій
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Янковий, В. О.; Iankovyi, Volodymyr
Розглядаються теоретичні та практичні питання економічної науки, що пов’язані з визначенням оптимального поєднання ресурсів у рамках виробничих функції Кобба-Дугласа та функції з постійною еластичністю заміщення факторів. Наводяться формули оптимальної фондоозброєності для вказаних моделей, а також нерівності, які забезпечують беззбитковість інвестування у виробництво, що адекватно описується функціями Кобба-Дугласа, Кобба-Дугласа-Тінбергена. На основі диференційного аналізу функції з постійною еластичністю заміщення факторів виводяться зони беззбиткового інвестування у виробництво для трьох випадків у залежності від значення показника ступеня однорідності функції. При цьому передбачається виконання умови про здійснення капіталовкладення у виробничі фонди і робочу силу в пропорції, що відповідає оптимальній фондоозброєності. Відзначається, що виконання виведених нерівностей прямо залежить від величини коефіцієнта шкали функції з постійною еластичністю заміщення факторів. Малі значення даного параметра, отримані в економіко-математичному дослідженні, сигналізують про негативний стан економіки підприємства (галузі, регіону, країни), в першу чергу, за рахунок недосконалості законодавства і податкової політики держави. Саме переважно фіскальний характер існуючої податкової політики держави по відношен- 89 ню до малого і середнього бізнесу проявляються при розрахунках даної функції у порівняно низьких значеннях коефіцієнта шкали. Виведені на основі оптимальної фондоозброєності зони беззбиткового інвестування можуть служити важливими додатковими характеристиками при застосуванні виробничих функції КоббаДугласа, Кобба-Дугласа-Тінбергена та функції з постійною еластичністю заміщення факторів в процесі аналізу випуску продукції на вітчизняних підприємствах.
Дослідження рівня конкурентоспроможності авіаційної та аерокосмічної промисловості України за моделлю конкурентних сил Майкла Портера
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Пшик-Ковальська, О. О.; Мірзоєва, Д. Р.; Pshyk-Kovalska, Orysia; Mirzoieva, Diana
У даній статті проаналізовано авіаційну та аерокосмічну промисловість України, яка розглядалась як конкурентна галузь у рамках глобалізаційних процесів та євроінтеграції. У результаті аналізу останніх публікацій було виявлено, що досі немає комплексного підходу до визначення конкурентних сил перспективних галузей України. Ціллю статті є вивчення конкурентних сил авіаційної та аерокосмічної промисловості України за моделлю конкурентних сил Майкла Портера. Зважаючи на це, здійснювалось оцінювання факторів, які впливають на формування конкурентних сил даної промисловості та визначення перспектив розвитку авіаційної та аерокосмічної промисловості як провідної галузі в економіці України. Наведено загальну характеристику цієї промисловості та обсяги експорту протягом десяти років. Дослідження здійснювалось згідно з теорією конкурентних сил Майкла Портера, оскільки ця методологія охоплює широкий спектр чинників впливу та формування конкурентних сил, а саме конкуренція між виробниками, загроза появи нових конку- 16 рентів, економічні можливості постачальників, економічні можливості споживачів та наявність товарівзамінників. У рамках даної методології виявлено, що попит на українські літаки зростає, через відносну низьку ціну порівняно з американськими та європейськими виробниками; негативні наслідки появи нових конкурентів нівелюються вдалим розміщенням України; є можливість співпраці тісної з європейськими постачальниками та захоплення великої частки ринку, завдяки виготовленню продукції різної цінової категорії. Результати дослідження підтверджують наявність потенціалу для формування конкурентних сил авіаційної та аерокосмічної промисловості України, активну інноваційну діяльність у даній галузі та перспективи розвитку у рамках євроінтеграції та глобалізації.
Eкологічний маркетинг: дилема корисності
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Блажей, І. О.; Blazhey, Iryna
Ключова ідея статті полягає у визначенні корисності екологічного маркетингу згідно концепції сталого розвитку. Через новітні реалії (забруднення, ресурсне виснаження, бідність, неконтрольоване споживання тощо) зміна напряму маркетингової діяльності стає не бажанням, а конкретною необхідністю на глобальному рівні. Метою є переосмислення важливості еко-маркетингу як для ведення бізнесу, так і для блага суспільства та навколишнього середовища. Проаналізовано функції екологічного маркетингу та розкрито їх взаємозв’язок. Запропоновано мотиви використання довкільного маркетингу для підприємства та пояснюється їх черговість. Розглянуто мотиви, що спонукають споживачів до купівлі екологічного товару чи послуги. Принципи екологічного маркетингу доцільного використовувати в усіх сферах діяльності, що так чи інакше впливають на збереження та вдосконалення довкілля, покращення стилю життя. Одержані результати можуть використовуватись підприємствами для кращого розуміння сутності екологічного маркетингу та корисності його інтеграції. Описані мотиви можуть сприяти популяризації «зелених» товарів та послуг серед населення. Висновки статті свідчать, що вивчення первинної мети екологічного маркетингу залишатиметься актуальним для створення «нового» суспільства згідно концепції сталого розвитку. Сьогодні переважна більшість підприємств залишається нечутливою до проблем довкілля, а значить використання примусу в таких умовах постає найпершим варіантом. Проте основна ціль – зміна сприйняття відношення бізнесу до навколишнього середовища та загального блага на найвищому рівні – свідомому. Тільки тоді корисності екологічного маркетингу приділятиметься відповідна увага.
Дослідження ринку туристських послуг Харківської області в умовах кризи
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Богдан, Н. М.; Краснокутська, Ю. В.; Довгопола, К. Є.; Bogdan, Nataliia; Krasnokutska, Yuliia; Dovgopola, Karyna
Метою статті є дослідження сучасного стану ринку туристських послуг Харківської області в умовах кризи. Для досягнення поставленої мети в роботі використано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: метод теоретичного узагальнення та абстрактно-логічний, метод порівняння, статистичні методи. В результаті дослідження визначено сучасний стан ринку туристських послуг Харківської області і визначено тенденції його розвитку, проаналізовано основні показники функціонування ринку туристських послуг за останні 10 років, що продемонстрували скорочення обсягу туристських послуг та зниження прибутковості підприємств туризму, окреслено проблеми, що заважають подальшому розвитку туристського ринку та вимагають негайного вирішення. Розроблено напрямки розвитку ринку туристських послуг Харківської області, які сприяють його активізації, відповідно до загальнодержавної стратегії розвитку туризму, що рекомендовано до використання при складанні програм і планів регіонального та галузевого розвитку. Запропоновано заходи, що покликані вирішити завдання, що допоможуть досягти поставленої мети, забезпечать поліпшення соціальноекономічних показників функціонування економіки області: збільшать податкові надходження до бюджету; підвищать рівень життя населення за рахунок зростання зайнятості населення та середньої зарплатні в туристській індустрії тощо.
Oсобливості реалізації операцій злиття і поглинання підприємств в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Панченко, А. В.; Герега, Я. Т.; Тимчишин, І. Є.; Panchenko, Anna; Hereha, Yaryna; Tymchyshyn, Iryna
У сучасних умовах ринку підприємці прагнуть зберігати і посилювати власні конкуренті позиції. У статті доведено, що успішні підприємства часто використовують процеси злиття та поглинання, внаслідок чого на ринку утворюються великі конгломерати, які утримують лідерські позиції на ринку. Такі операції проводяться з метою завоювання частку на ринку, виходу на нові ринки, зменшення витрат, отримання нових потоків інвестицій. Проте такі операції несуть за собою певні загрози, які необхідно прораховувати та запобігати їм. Предметом дослідження статті є операції, які були здійснені на ринку злиттів та поглинань, динаміка та обсяг в Україні протягом 2013-2015 років. В процесі дослідження виявлено, що ринок злиттів та поглинань України є дуже динамічним та прямо залежить від економічної та політичної ситуації в країні та в світі. Для проведення дослідження використовувались методи спостереження – аналіз сучасних тенденцій ринку, опрацювання наукових публікацій для визначення поняття злиття та поглинання підприємств, нормативно правової бази, що їх регулює, вимірювання - аналіз динаміки, обсягу та вартості операцій, що проводились на ринку злиттів та поглинань України, систематизація та узагальнення – упорядкування даних та формування висновків. Комплексна оцінка ринку дає змогу іноземним та вітчизняним інвесторам зробити висновки про доцільність вкладення коштів в підприємства України та перспективність таких підприємств для подальших операцій.
Розвиток системи міських залізниць в Україні та світі
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Горовий, Д. А.; Горова, К. О.; Свіязов, М. В.; Gorovyi, Dmytro; Gorova, Kseniia; Sviiazov, Maksym
Система міських залізниць у сучасних мегаполісах Західної Європи є одним з найбільш популярних видів транспорту. Ця система є дешевшою в експлуатації та побудуванні, проте здатна забезпечувати зв'язок між містом та його передмістями, при цьому органічно доповняючи загальну транспортну систему. На сьогодні в Україні, на жаль, немає такої системи міських залізниць, яка забезпечила б виконання даних функцій, а тому вони покладені на Укрзалізницю, чиї електрички частково виконують дане завдання. На даний момент вітчизняними науковцями ще не розглядалися питання розробки системи саме міських залізниць, дослідження закордонного досвіду тарифікації таких перевезень та розробка відповідних заходів, які б могла використати "Укрзалізниця", відповідно до поточної стратегії її розвитку. Метою статті є дослідження особливостей формування системи міських залізниць та ціни за користування її послугами на прикладі міст Західної Європи та прогнозування можливої ціни за дані послуги в Україні. Гнучка тарифна система є невід’ємною складовою потягів міських залізниць у країнах Європи. Пасажири приміських потягів мають вибір: купувати разові, денні квитки або постійні квитки на місяць. У Київській Міській Електричці також є система єдиного квитку для потягу та одного з трамвайних маршрутів, котрий обслуговує більшу кількість висаджених на певній станції пасажирів. Натомість, у країнах Європи існує розгалужена система тарифікації, особливо у Німеччині. Основними перевагами поїздів міських залізниць перед звичайними приміськими електричками мають бути: зменшення інтервалу між поїздами, оновлений рухомий склад, більш гнучка система доставки пасажирів. Проте основним питанням, яке постає перед формуванням нової транспортної системи в Україні, є розмір плати за користування такими послугами.

Переглянути

Перегляд 2016, № 3 (14), т. 1 за Дата публікації