2014, № 2 (7), т. 2

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6141

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 37

Стан та проблеми українського підприємництва за результатами суб’єктивних оцінок
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Лігоненко, Л. О.
Предметом дослідження є стан , проблеми та перешкоди розвитку підприємництва в Україні. Метою даної статті є аналіз стану розвитку українського підприємництва на основі суб’єктивних даних, тобто результатів опитувань, які проводилися в Україні та є актуальними до теперішнього часу, а також власного дослідження. В процесі дослідження використані методи теоретичного узагальнення і порівняння, аналізу та синтезу (для обробки та інтерпретації результатів анкетного дослідження). Інформаційною базою є результати експертного опитування населення та підприємців України. В результаті проведеного дослідження здійснені оцінки якості українського підприємництва , визначені внутрішні та зовнішні проблеми, які гальмують його розвиток та підвищення ефективності здійснення. Отримані результати мають бути враховані при визначені напрямів удосконалення діяльності Державної службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва , в процесі розробки Національної програми підтримки та розвитку підприємництва на 2015 та подальші роки. Суб’єктивні оцінки стану розвитку підприємства поряд з кількісними, статичними показниками є джерелом вагомої інформації, яка має використовуватися органами державної та регіональної влади при визначенні зусиль, спрямованих на активізацію підприємницької активності та покращення якості українського підприємництва. Опитування, які проводилися за останні 5-7 років, є некомплексними, проводилися епізодично та були спрямовані на задоволення інформаційних потреб їх організаторів. В той же час отримана за їх допомогою інформація є достатньо важливою для вирішення багатьох болючих проблем. Проведені опитування демонструють сприйняття підприємництва в суспільстві, високу зацікавленість у започаткування власного бізнесу, яка блокується наявністю багатьох дестимуляторів, перш все інституціонального характеру . Визнаючи важливість проведення системних досліджень підприємництва на основі суб’єктивних даних, викладені пропозиції щодо організації їх проведення в Україні на основі співпраці органів державної влади та провідних дослідницьких університетів.
Дослідження методів управління економічним ризиком в діяльності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Онісіфорова, В. Ю.
В статті розглянуто питання управління економічним ризиком в діяльності підприємства, проаналізовано сутність, особливості використання, переваги та недоліки класичних методів ризикменеджменту. Предметом дослідження є методи управління економічним ризиком підприємства. Метою дослідження є формування переліку головних методів ризик-менеджменту підприємницької діяльності, визначення ефективності їх практичного використання. В статті використано методи аналізу та синтезу при виокремленні підходів до управління економічним ризиком та дослідженні їх сутності; метод логічного аналізу при визначенні переваг та недоліків окремих видів ризик-менеджменту; табличний метод при оформленні результатів проведеного дослідження. Результатом роботи є визначення переліку головних класичних методів управління економічним ризиком в діяльності підприємства, групування їх за сутністю управлінського впливу, виокремлення обмежень застосування методів в практичній діяльності підприємства. Відповідно до проведеного дослідження, головними методами ризик-менеджменту є страхування, хеджування, резервування, розподілення та диверсифікація. Названі методи відрізняються, в першу чергу, за своєю економічною сутністю, яка полягає в передачі ризику третій особі (при страхуванні, хеджуванні та розподіленні) або в залишенні його на власному утриманні (при резервуванні, диверсифікації, мінімізації шляхом керування активами та пасивами). Іншим критерієм класифікації може бути об’єкт управління, в якості якого може виступати ймовірність настання або підлеглість ризику (при хеджуванні, розподіленні, диверсифікації та керуванні активами та пасивами) або чисті втрати внаслідок проявлення ризику (при резервуванні та страхуванні). Відповідно до визначеної сутнісної характеристики методів сформовано перелік недоліків та переваг їх використання.
Формування конкурентного статусу підприємств торгівлі: чинники впливу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Павлик, І. Л.
Предметом статті є дослідження чинників, які мають значний вплив на забезпечення конкурентоздатності та зміцнення конкурентного статусу підприємств торгівлі. Конкурентний статус відображає ступінь адаптації підприємств торгівлі до постійних змін зовнішнього середовища, спонукає до ефективного використання внутрішніх резервів. Оптимізація стану внутрішнього середовища підприємства залежить від впливу чинників зовнішнього середовища у певний момент часу, що є підґрунтям забезпечення ефективної діяльності підприємства. Дослідження чинників, що впливають на формування конкурентоспроможності та зміцнення конкурентного статусу підприємств торгівлі є важливим аспектом їх господарської діяльності. Інтенсивність прояву чинників залежить від внутрішнього стану підприємства, ефективності використання його ресурсної бази, досконалості системи управління тощо. Рівень конкурентного статусу визначає позицію підприємства у конкурентній боротьбі. Частка підприємства на ринку, відображаючи результати конкурентної боротьби, свідчить про ступінь домінування підприємства на ринку, його вплив на структурні й об’ємні характеристики попиту та пропозиції товарів. Основна мета – дослідити вплив чинників зовнішнього середовища на формування конкурентного статусу підприємств торгівлі. Основним завданням щодо формування та зміцнення конкурентного статусу підприємств торгівлі варто вважати урахування впливу зовнішнього середовища. При визначенні впливу чинників зовнішнього середовища використано монографічний метод; для характеристики критеріїв формування та зміцнення конкурентного статусу підприємств торгівлі застосовано табличний метод. Застосування отриманих результатів на практиці має забезпечити високу економічну ефективність підприємств торгівлі, їх адаптації до функціонування в умовах конкурентного середовища. Сфера застосування результатів – підприємства торгівлі;обґрунтування стратегій формування та зміцнення конкурентного статусу. Основна мета формування та зміцнення конкурентного статусу підприємств торгівлі полягає у необхідності перемогти у конкурентній боротьбі, що зумовлює потребу врахування впливу чинників зовнішнього середовища. Перспективи подальших досліджень мають торкатися проблем формування ефективних організаційно-економічних відносин підприємств торгівлі з суб’єктами ринку.
Методичний підхід до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кудрявцева, О. В.
Предметом роботи є теоретичні засади оцінювання рівня економічної безпеки підприємства. Метою роботи є розробка методичного підходу до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства. З метою одержання обґрунтованих висновків у процесі роботи були використані методи наукової абстракції, аналізу і синтезу – для уточнення сутності комплексного оцінювання економічної безпеки підприємс- 135 тва, а також метод порівняльних характеристик – у процесі співставлення розробленого методичного підходу оцінювання рівня економічної безпеки з існуючими. В роботі визначено сутність економічної безпеки на рівні суб’єкта господарювання. Розглянуто існуючі методичні підходи до визначення її рівня. Розкрито сутність комплексного оцінювання економічної безпеки підприємства. Здійснено обґрунтування і розробку методичного підходу до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства, яка враховує наявність системи відповідних показників. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення роботи певною мірою можуть бути внеском до економічної теорії обґрунтування економічної безпеки і чинників, що її визначають. Основні методичні результати роботи можуть бути впроваджені у практичну діяльність підприємств. Отже, в роботі запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства, який полягає в створенні комплексної діагностичної програми забезпечення економічної безпеки та її оперативного регулювання залежно від зміни середовища, які дозволяють здійснити взаємозв’язок, а також інформаційне, методичне, методологічне й аналітичне забезпечення решти складових процесу забезпечення економічної безпеки підприємства.
Якість автомобільних пасажирських перевезень як об’єкт управління
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Стогул, О. І.; Дмитрієв, В. І.
В статті проаналізовано основні підходи до формування об’єктів управління. Визначено що якість автомобільних пасажирських перевезень формується в границях автомобільного транспортного підприємства (АТП), в ході певних виробничих процесів, але під активним впливом споживача. У ході аналізу виявлено ряд особливостей та специфіку формування «петлі якості» пасажирських перевезень в плані конкретних просторових границь цього об’єкту управління: сутність послуги як товару визначає невід’ємність виробництва і споживання; якість автомобільних пасажирських перевезень як категорія менеджменту якості і об’єкт управління досить динамічна; складно визначитися з критеріями якості такої послуги як автомобільні пасажирські перевезення. Автором запропоновано розвиток класичної «петлі якості» для такої послуги, як автомобільні пасажирські перевезення, та актуалізацією стратегічних підходів до управління якістю. На основі аналізу зовнішнього середовища з урахуванням внутрішніх можливостей визначено загальні стратегії якості продукції підприємства, а саме: формувати необхідний стан якості послуги; утримувати певний рівень якості; розвиток, підвищення рівня якості послуги. Визначено, що якість послуги автомобільних пасажирських перевезень як об’єкт управління це складна комплексна категорія, яка поєднує в собі інтереси цільового споживача, суспільства і виробника послуги, що, в багатьох випадках входять в протиріччя і породжують проблему, яку може бути вирішена в ході управління якістю. В статті визначаються і обґрунтовуються підходи до формування якості автомобільних пасажирських перевезень як об’єкту управління з активізацією стратегічних підходів до управління.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014)
Логістичні принципи побудови організаційної структури торговельного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Муромець, Н. Є.; Черненко, А. А.
Предметом статті виступають принципи побудови організаційної структури торговельного підприємства. Метою роботи є обґрунтування теоретичних засад формування логістичних принципів побудови організаційної структури торговельного підприємства. Методичними засадами є використання аналізу порівняння, індукції, дедукції та синтезу у теоретичному обґрунтуванні логістичних принципів побудови організаційної структури торговельного підприємства. Так як ефективність управління обумовлена точністю підбору методів дослідження, в статті розглянуто логістичні підходи управління торговельним підприємством. Ефективна діяльність торговельного підприємства забезпечується дотриманням логістичних принципів побудови організаційної структури торговельного підприємства. Розроблено логістичні принципи побудови організаційної структури торговельного підприємства на основі поєднання організаційних принципів та принципів логістики. Запропоновано дотримання таких принципів, як принцип впровадження змін і реагування на зміни, так як на сучасному етапі розвитку більшість підприємств прагнуть досягти конкурентного переваг на ринку. Запропоновані логістичні принципи побудови організаційної структури торговельного підприємства відповідають принципам системності та комплексності управління, що забезпечить ефективність управління підприємством, високі темпи розвитку та зростання його конкурентоспроможності. Розроблено алгоритм процесу побудови організаційної структури торговельним підприємством управління та визначено чинники, що впливають на її формування. Все це має значення при побудові ефективної організаційної структури конкурентоспроможного торгового підприємства.
Витоки синергетики як науки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Якімцов, В. В.
У статті розглянута історія виникнення, становлення та розвитку синергетики як науки. Представлено вклад наукових шкіл у становлення синергетики. Сучасні дослідження висвітлюють розвиток економічних процесів, ґрунтуючись на процесах самоорганізації та відкритості. В основу цього підходу покладено фундаментальні праці І. Пригожина, Г. Хакена, В. Занга, І. Лукінова, М. Моісеєва та ін., дослідження яких обґрунтували основні етапи та формування розвитку відкритих систем, шляхом еволюційних змін через точки біфуркації, катастрофи та хаос. Дослідження показали, що складні системи до яких зараховують економічні системи, що мають характеристики самоорганізації та відкритості, є дисипативними структурами, здатними відтворювати свої дії та подальший шлях існування на основі внутрішнього потенціалу, для реалізації якого необхідні певні умови, створені природно чи внаслідок регуляторних дій. Подано перспективи розвитку синергетики, нелінійної динаміки як методології розв’язку проблем, що постають перед економікою зокрема та людством загалом. Нелінійна наука, яку іноді відносять до постнекласичної, ґрунтується на ще більш хиткій основі: на результатах комп’ютерного моделювання та теоретичного аналізу незвичайних явищ у фізиці, хімії, біології, соціальній сфері. Багато експериментів, нові алгоритми, фундаментальні теорії все частіше спираються на образи і методи нелінійного світу. Перш за все, проблеми необхідно вирішувати у динаміці, що давно вже не є новим у теорії досліджень. Синергетика використовується як узагальнена назва наукових напрямів, в рамках яких досліджуються процеси самоорганізації та еволюції, упорядкованої поведінки складних нелінійних систем. Синергетика, нелінійна наука дає для цього хороші шанси. Шанси на те, що величезний потенціал, накопичений математикою і природничими науками, виявиться затребуваним і корисним при відповіді на ключові питання, що стосуються нашого буття. Це дає шанс гуманітарних наукам на те, що ми, нарешті, навчимося робити уроки з історії і користуватися розумом там, де це найбільш необхідно.
Пріоритети розвитку малого підприємництва в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Торопков, В. М.; Сиваненко, Г. П.
Стаття присвячена аналізу стану та визначенню пріоритетних напрямів розвитку малого підприємництва в Україні. На основі характеристики сучасного його стану та основних бар’єрів, які заважають подальшому розвитку малого бізнесу в нашій країні, автори виокремлюють та формулюють бачення головних чинників і пріоритетів стимулювання й підтримки малого бізнесу. Метою даного дослідження є визначення пріоритетних напрямів розвитку малого підприємництва в Україні на основі аналізу кількісних і якісних його характеристик з урахуванням основних бар'єрів, які ускладнюють його функціонування Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні аспекти формування малого бізнесу в Україні. В статті використані наступні методи дослідження: статистичний, економічний, графічний, експертних оцінок, порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення. Авторами запропоновано концептуальні основи розвитку малого підприємництва в економіці України які необхідно враховувати при формуванні державних програм розвитку та підтримки малого підприємництва. При розробці проектів по удосконаленню законодавства України в сфері МП, необхідно врахувати зміни податкового законодавства, установленні для суб'єктів малого підприємництва пільг по оподатковуванню, розробки механізмів дієвої фінансової підтримки шляхом пільгового кредитування, надання державних гарантій банкам які співпрацюють з МП. Також державі необхідно стимулювати великі промислові підприємства в частині органіції малого промислового підприємництва шляхом організації технопарків, в межах яких можливо надання малому бізнесу виробничих потужностей, устаткування, технологій, кадрів тощо. В підсумку можемо зазначити, під розвитком малого підприємництва варто розуміти такі трансформаційні перетворення, які сприяють забезпеченню розвитку економіки країни і як, результат, підвищенню рівня життя населення.
Формування сировинної бази молокопереробних підприємств Черкаської області
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Бондарець, В. В.
Стаття присвячена аналізу стану сировинної бази молокопереробних підприємств Черкаської області. Завданням статті є дослідження основних тенденцій виробництва молока та формування сировинної бази молокопереробних підприємств України та Черкаської області, аналіз зміни обсягів виробництва молока за категоріями господарств, визначення ефективності використання ресурсного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах молокопродуктового підкомплексу Черкаської області. В статті встановлено, що аналіз ринку молочної продукції має відбуватись послідовно, починаючи з першого сектора (сировинного), у якому зароджуються майбутні споживчі характеристики кінцевого товару, і, закінчуючи споживчим сектором, у якому відбуваються процеси придбання і споживання продукту. Визначено, що сировинний ринок – це сукупність ринків сировинних товарів, які безпосередньо формують умови їх купівлі і продажу. Основними учасниками сировинного молочного ринку виступають сільськогосподарські виробники молока. Обсяги виробництва продукції галузі формуються в залежності від чисельності поголів’я корів та їх продуктивності. В свою чергу, на ці показники впливає ряд чинників. Досліджено основні показники виробництва молока в Україні та Черкаській області, динаміка обсягів виробництва молока за категоріями господарств, структуру виробництва молочної продукції Черкаської області. Здійснено групування сільськогосподарських підприємств Черкаської області за продуктивністю молочного стада. Розраховано ефективність використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств молокопродуктового підкомплексу Черкаської області. Розглянуто географічну структуру виробництва молочної продукції та визначено, що в Україні частка переробленого молока все ще залишається значно меншою порівняно навіть зі середньосвітовим показником. Отже, ефективність функціонування молокопродуктового підкомплексу та конкурентоспроможність підприємств у його складі залежить, передусім, від відродження й розвитку молочного скотарства регіону, особливо у межах сільськогосподарських підприємств.
Методичні підходи до діагностики середовища вітчизняних газотранспортних підприємств в контексті забезпечення їх подальшого розвитку
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Запухляк, І. Б.
Діагностика середовища функціонування підприємства, в межах якої системно аналізуються компоненти глобального та макрохарактеру, фактори ближнього зовнішнього середовища та ресурсного потенціалу підприємства (внутрішні можливості) є вихідним етапом дослідження та прогнозування напрямів розвитку підприємства. Після завершення цього етапу створюється інформаційна база, що дозволяє ґрунтовно виконати процес формування стратегічних цілей та альтернатив розвитку підприємства. В економічній літературі розроблено та запропоновано широкий арсенал методів оцінки стану зовнішнього середовища, які можуть бути агреговані у зазначені нижче групи: методи прогнозування, методи оцінки наслідків, експертні методи. Наведені методи широко використовуються у світовій практиці для виявлення характеру та сили впливу факторів середовища на функціонування підприємства та прогнозування напрямів його подальшого розвитку. Тому виникала необхідність у адаптації деяких з наведених методів для здійснення оцінки факторів зовнішнього середовища на функціонування та розвиток вітчизняних газотранспортних підприємств з врахуванням особливостей їх функціонування. Метою дослідження є вивчення методів діагностики середовища підприємства та обґрунтування їх застосування для діагностики дальнього, ближнього та внутрішнього середовища вітчизняних газотранспортних підприємств з врахуванням галузевих, технологічних, економічних та ін. особливостей їх функціонування. Це сприятиме виявленню як зовнішніх, так і внутрішніх потенційних можливостей для розвитку вітчизняних газотранспортних підприємств, або ж дозволить знизити ризики від негативного впливу факторів середовища на їх функціонування. Запропоновано здійснювати діагностування середовища функціонування та розвитку вітчизняних газотранспортних підприємств в наступній послідовності: І етап – діагностика факторів дальнього сере- 159 довища (макросередовища). В основу дослідження впливу факторів макросередовища покладено STEEPLEаналіз; ІІ етап – діагностика факторів ближнього середовища (мікросередовища) на основі здійснення аналізу галузі та проведення SWOT-аналізу; ІІІ етап – порівняльний аналіз вітчизняних газотранспортних підприємств та інших газотранспортних підприємств – партнерів/конкурентів, які є найважливішою компонентою ближнього середовища їх функціонування, на основі процесного бенчмаркінгу; IV етап – діагностика внутрішніх факторів, що впливають на розвиток підприємства на основі застосування моделі аналізу McKinsey 7S. Аналітичне дослідження компонент зовнішнього та внутрішнього середовища вітчизняних газотранспортних підприємств дозволить окреслити загальні напрями їх розвитку у взаємозв’язку із світовими тенденціями розвитку ринку газу, з’ясувати проблеми і перспективи розвитку вітчизняної нафтогазової галузі, виявити внутрішні джерела розвитку підприємства.
Наукові підходи до стратегічної ефективності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Артеменко, Л. П.
Предметом дослідження є концептуальні положення до оцінки стратегічної ефективності різних стадій розвитку підприємства при врахуванні фактору часу. Метою даного дослідження є формування наукових підходів до стратегічної ефективності підприємства. Для досягнення поставленої мети даної статті було використано наступні методи дослідження: системний аналіз, синтез, аналогія, порівняння, контент-аналіз, індукція, дедукція, узагальнення, абстрагування, метод експертних оцінок, групування, ранжування. В статті досліджено витратний, функціональний, інтеграційний, системний, сутнісного, ресурсний та інтегральний підходи до стратегічної ефективності підприємства. На основі дослідження розроблено авторське визначення стратегічної ефективності підприємства як динамічну стійкість економічної, соціальної і екологічної діяльності підприємства при відповідності стратегічним ініціативам, що враховує динамічне функціонування відповідно до цільових значень з позиції узгодження конфліктів між оперативними та стратегічними цілями, здатність не тільки зберігати ефективність, а й досягати синергійного ефекту при змінах зовнішнього середовища. Запропоновано динамічні критерії для певної стадії життєвого циклу, дозволяють сформувати та відслідковувати стратегічну ефективність підприємства в динаміці. Для оцінки стратегічної ефективності пропонується при формуванні системи цільових показників включати динамічні критерії, що відповідають певній стадії життєвого циклу та використовують порядок темпів зростання, що виражено рангами. Для стадії зародження найвищим буде ранг рентабельності інновацій, зростання - ранг попиту на продукцію, зрілості - ранг чистого прибутку. Оцінка стратегічної ефективності буде зводиться до визначення співвідношень між оптимальною та фактичною величинами зростання показників.
Проблеми розвитку системи лізингу в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Машлякевич, А. О.
Кризисна ситуація в економіці України загрожує будь-якому підприємству фінансовими проблемами. Однією з ключових проблем розвитку підприємництва України є відновлення й розвиток економічного потенціалу, здатного забезпечити виробництво продукції орієнтоване на діяльність в умовах сучасних ринкових відносин. Одним з найважливіших факторів розвитку є реновація основних засобів на підприємствах різних галузей за допомогою лізингових послуг і операцій. Предметом статті являється проблематика формування та функціонування механізмів розвитку лізингових відносин. Мета - це аналіз стану лізингу в Україні, виявлення проблематики формування та функціонування механізмів розвитку лізингових відносин у різних сферах, а також визначити фактори, за рахунок яких забезпечується підвищення ефективності виробництва при використанні лізингових відносин. Сфера застосування - підприємства України будь-якої галузі виробництва. Висновки: Освоєння лізингу як особливої форми орендних відносин відбувається в умовах низької інвестиційної активності. Незважаючи на це, існують певні передумови для вирішення цієї проблеми. Для цього, в умовах, коли звернення до банківського кредиту ускладнене, особливо для малого бізнесу, необхідно активніше переходити від традиційного механізму відновлення основних засобів до пошуку інших перспективних видів фінансування, одним з яких є лізингова діяльність. Стан справ в українській економіці показує, що використання цієї форми забезпечення виробників будь-якої продукції основними фондами буде сприяти формуванню лізингового ринку, що може вплинути на відродження й розвиток економічного потенціалу нашої країни.
Відвідуваність матчів як показник ефективності управління брендом футбольного клубу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Островерх, С. А.
Мета роботи: дослідження сутності та обґрунтування класифікації показника відвідуваності футбольних матчів, виявлення факторів динаміки та тенденції змін показників відвідуваності. Предмет роботи: відвідуваність футбольних матчів. Результати: обґрунтовано необхідність дослідження показника відвідуваності футбольних матчів як критерію ефективності управління брендом професійного футбольного клубу в умовах тотальної збитковості професійного футболу як найпопулярнішого виду спорту на пострадянському просторі. Розглянуто показник відвідуваності матчів, що характеризує ступінь лояльності уболівальників до бренда футбольного клубу. Досліджено взаємозв’язок відвідуваності матчів та спортивних результатів футбольних клубів України та Російської Федерації. Проаналізовано ступінь лояльності уболівальників футбольних клубів УПЛ (Української Прем’єр-ліги) та РФПЛ (Російської футбольної Прем’єр-ліги). Дано визначення показнику відвідуваності матчів, запропоновано його класифікацію. Виділено фактори відвідуваності матчів футбольних клубів на пострадянському просторі, в результаті аналізу виявлено тенденції щодо динаміки змін показника відвідуваності, зроблено відповідний прогноз. Запропоновано класифікацію показника відвідуваності матчів: середня, загальна, домашня, виїзна, у чемпіонаті, у розіграші кубку, в євро кубках. Виокремлено фактори впливу на динаміку рівня відвідуваності домашніх та виїзних матчів: поточні спортивні результати клубу; пора року, час доби, день тижня, коли проводяться матчі; статус суперника, статус матчу та турніру; місткість стадіону; сила бренда футбольного клубу; віддаленість стадіону суперника, ступінь його відомості та популярності. Метод проведення роботи: системний аналіз. Результати дослідження можна застосовувати в сфері управління підприємствами, що здійснюють економічну діяльність у сфері спорту.
Особливості формування системи індикаторів розвитку кризових явищ на підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Животенко, В. О.
Постійний розвиток ринкового середовища та зміна ринкової кон’юнктури призводить до поглиблення кризових явищ на підприємствах з низьким рівнем конкурентоспроможності. Забезпечення високого рівня конкурентоспроможності можливе лише за рахунок формування нової концепції протистояння формуванню та розвитку кризових явищ з орієнтацією не лише на внутрішні можливості підприємства, а й на зовнішні чинники впливу у перспективі. Основоположним елементом такої концепції слід вважати ефективне використання системи індикаторів розвитку кризових явищ на підприємстві. Виходячи з цього, слід зазначити, що актуальною є проблема науково-методичного підґрунтя фор- 163 мування системи індикаторів розвитку кризових явищ, їх формування та розвитку, ефективного створення протекціоністських бар’єрів та розробки методів підвищення ефективності їх формування та використання для забезпечення стійкого розвитку та підвищення конкурентоспроможності підприємств національної економіки. Відповідно до назви статті, предметом дослідження є процес формування системи індикаторів розвитку кризових явищ на підприємстві. Метою статті є визначення індикаторів розвитку кризових явищ на підприємствах та особливостей їх формування. У статті розглянуто проблеми та особливості формування системи індикаторів розвитку кризових явищ на підприємстві. Визначено, що проблема формування та розвитку кризових явищ на підприємствах стоїть дуже гостро та потребує розробки ефективних управлінських рішень. За результатами статті сформовано групи показників конфліктності, які виступають індикаторами формування та розвитку кризових явищ. Крім цього, дані показники можуть виступати і бар’єрами розвитку кризових явищ, шляхом їх зміцнення, через призму створення необхідного запасу фінансової стійкості. Запропонована система індикаторів може використовуватися на підприємствах різних галузей національної економіки, як важкої так і легкої промисловості.
Дослідження тенденцій розвитку міжнародної торгівлі послугами в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Навроцький, О. О.
Мета статті полягає в аналізі сучасних тенденцій розвитку міжнародної торгівлі послугами та механізму її регулювання в Україні з метою переходу до постіндустріальної економіки. У статті досліджено особливості послуг як предмета експорту та імпорту, проведено оцінку сучасного стану та факторів, що впливають на розвиток міжнародної торгівлі послугами в Україні, а також виявлено основні тенденції та закономірності розвитку сфери послуг на сучасному етапі перехідної економіки країни та обґрунтуванні пріоритетні напрямки нарощування вітчизняного зовнішньоекономічного потенціалу та ефективності експорту та імпорту послуг. Виходячи з проведеного дослідження, зовнішня торгівля послугами України носить асиметричний характер, адже більшість національного експорту послуг припадає на поставки традиційних низько технологічних видів – транспортних послуг і послуг з переробкиматеріальних ресурсів, з іншого боку, майже по вісімнадцять відсотків імпорту припадає на фінансові та ділові послуги проти трьох відсотків у структурі експорту. Аналіз напрямів розвитку зовнішньої торгівлі послугами свідчить про те, що вартісні обсяги та структура експорту-імпорту послуг України є характерні для економіки індустріального типу, коли максимальна частка експорту припадає на послуги третього сектора економіки, а імпорту на послуги п'ятого, найбільш високотехнологічного сектора економіки, виходячи з того, що розвиток торгівлі послугами відбувається завдяки змінам в технології. Звідси можна позначити тенденцію посилення ролі інформаційних технологій, яка в свою чергу в сукупності з іншими факторами підкреслює першорядність вирішення завдання розвитку зовнішньої торгівлі пос- 76 лугами України через нарощування обсягу експорту послуг п'ятого управлінсько-соціального сектора економіки. З метою нарощування вітчизняного зовнішньоекономічного потенціалу та ефективності експорту та імпорту послуг необхідною є підтримка держави у напрямках, що є пріоритетними для економіки знань.
Теоретичні підходи щодо управління стратегічними змінами на підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Буднік, М. М.; Тур, О. Ю.
Розглянуто основні підходи до визначення понять «стратегічні зміни» і «управління стратегічними змінами», наданих як зарубіжними, так і вітчизняними науковцями. Проведено дослідження щодо визначення місця стратегічних змін в системі стратегічного управління. Проаналізовано основні підходи по розробці алгоритму управління стратегічними змінами на підприємстві. Розглянуто вплив змін на стратегію що розробляється підприємством. Визначено місце і роль змін в результаті реалізації стратегії підприємства, їх силу впливу на стратегію. В ході проведеного аналізу було виділено п’ять типів стратегічних змін, які можуть бути реалізовані на підприємстві у відповідності з обраною стратегією. Відповідно до кожного типу змін виділено ряд переваг і недоліків. Окремо проаналізовано і виділено аспекти, на які потрібно звертати увагу при розробці алгоритму управління стратегічними змінами. Запропоновано підхід щодо формування алгоритму управління стратегічними змінами. Результати проведеного дослідження показали, що його доцільно поділити на декілька етапів: підготовчий, основний і заключний. Відповідно до змісту підготовчого етапу доцільно зазначити, що тут відбувається саме розробка стратегії діяльності підприємства. Стосовно основного етапу, доцільно виконати ряд робіт по розробці програми стратегічних змін. Заключний етап направлений на оцінку ефективності проведення стратегічних змін на підприємстві. Предметом дослідження виступили теоретичні підходи до процесу управління стратегічними змінами на підприємстві. Метою даної статті є визначення ролі, місця та сили впливу змін на розроблену стратегію підприємства. Дослідження проводилося шляхом аналізу наукових робіт зарубіжних і вітчизняних науковців по 124 темі статті. В якості результату автором було запропоновано власне бачення на процес управління стратегічними змінами, який доцільно представляти у вигляді конкретного алгоритму.
Формування підприємницького середовища в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Ачкасов, А. Є.; Петрова, В. Ф.; Піонтківський, П. В.
У статті розглянуті основні принципи формування ефективного підприємницького середовища в Україні. Проаналізовано місце і роль підприємництва у становленні національної економіки. Наведено статистичні дані, що характеризують динаміку розвитку підприємницького сектора. Визначено структурні зрушення у підприємницькому секторі. Підприємницьке середовище визначено як сукупність умов і факторів, які здійснюють вплив на підприємницький сектор і стають основою дій підприємців щодо розвитку своєї діяльності. Обґрунтовано, що основою підприємницького сектора в Україні є мале підприємництво, яке відіграє визначальну роль у його формуванні. Окреслено роль держави у становленні підприємницького середовища в Україні, розглянуто основні заходи з його розвитку. Представлено аналіз динаміки позицій України у міжнародних рейтингах введення бізнесу та інвестиційного клімату. Визначено, що за останні роки в Україні відбуваються значні динамічні зміни у розвитку підприємницького середовища. Зміни, що відбуваються, сприяють зміцненню позицій України у міжнародних рейтингах умов введення бізнесу. На основі міжнародних рейтингових порівнянь запропоновано основні напрями підвищення ефективності підприємницького середовища: подальше впровадження заходів зі зниження державного тиску на сектор підприємництва, спрощення процедур оформлення земельних ділянок, спрощення процедури ліцензування, створення сприятливих умов започаткування бізнесу. У статті визначено поняття соціального партнерства у підприємницькому секторі, яке базується на поєднанні приватної підприємницької ініціативи і заходів державного впливу на підприємницький сектор. Серед основних принципів соціального партнерства підприємництва і держави виділено поєднання економічних інтересів, прозорість, взаємна відповідальність, соціальна корисність, ефективність.
Формування та реалізація стратегії конкуренції для торгового підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Огієнко, С. О.; Гонтар, Т. О.
Предметом дослідження статті є процес розробки та реалізації стратегії конкуренції торгового підприємства. Об’єктом дослідження є стратегії конкуренції торговельного підприємства. Метою роботи є обґрунтування теоретичної засади формування та реалізації стратегії конкуренції для торгового підприємства. Методичними засадами є використання аналізу порівняння, індукції, дедукції та синтезу у теоретичному обґрунтуванні поняття «стратегія конкуренції». Сферою застосування можуть бути різні торговельні підприємства, які забезпечують населення продовольчими та непродовольчими товарами. Отримано такий висновок: сформоване власне бачення поняття конкурентна стратегія для торгового підприємства - це довгостроковий план, який забезпечує досягнення цілей шляхом використання своїх сильних сторін і можливостей, та слабких сторін конкурентів для задоволення різноманітних потреб споживачів. Одним із пріоритетних завдань управління на торговому підприємстві виступає питання розробки та впровадження стратегій конкуренції. Від того, наскільки ефективною буде обрана та впроваджена стратегія, буде залежати успіх підприємства як на національному, так і міжнародному ринку. Система конкурентних стратегій підприємства тісно пов’язана з іншими стратегіями організації. Проектування стратегій конкуренції має свої особливості для підприємств різних розмірів, сфер діяльності, 144 організаційно-правових форм. Конкурентні стратегії торгових підприємства повинні бути адаптованими до особливостей структури конкурентного середовища, а також до особливостей динаміки ринку. Одночасно з розробкою стратегії конкуренції торговому підприємству необхідно враховувати часовий фактор та соціально-етичний аспект, оскільки вони сприятимуть підвищенню рівня його конкурентоспроможності та привнесуть такі конкурентні переваги як поліпшення іміджу і авторитету компанії, формування позитивного сприйняття бренду, збільшення кількості клієнтів, моральне стимулювання співробітників, можливість соціального впливу.
Проблеми логістичного обслуговування клієнтів торговельного підприємства в ланцюзі постачань
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Муромець, Н. Є.; Молчанов, Д. Є.
Стаття присвячена науковому обґрунтуванню і розробці теоретичних та методичних засад формування системи логістичного обслуговування споживачів торговельного підприємства в ланцюзі постачань. Уточнено місце і значення обслуговування споживачів в управлінні ланцюгом поста- 92 чань,визначено сутність, елементи та показники системи логістичного обслуговування в діяльності торговельного підприємства, надана оцінка логістичного обслуговування у формуванні партнерських стосунків зі споживачами. Запропоновано методичні підходи щодо здійснення маркетингової оцінки системи логістичного обслуговування: запропоновано способи та ознаки сегментування ринку у дослідженні системи логістичного обслуговування, принципи внутрішнього оцінювання цієї системи. Результати методичних підходів, що запропоновані у статті, впроваджено в діяльності торговельного підприємства шляхом оцінювання системи логістичного обслуговування його клієнтів. Здійснено класифікацію стратегій логістичного обслуговування за ознакою рівня конкурентоспроможності торговельного підприємства;запропоновано критерії вибору стратегії логістичного обслуговування клієнтів та надано рекомендації з обґрунтування оптимального рівня та розробки стандартів логістичного обслуговування.

Переглянути

Перегляд 2014, № 2 (7), т. 2 за Дата публікації