2023, № 1 (30)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/16641

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

Ризик-управління - це управління втратами від ризику
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Бабайлов, Василь Кузьмич; Дмитрієва, Оксана Іллівна; Babailov, Vasil; Dmytriieva, Oksana
В даний час спостерігається значне зростання інтересу до проблеми поглиблення розуміння ризиків і особливе до удосконалення управління ризиками. Зовсім недавно здійснений значний крок у цьому напрямку – зроблений важливіший висновок про необхідність поділення ризикменеджменту на три професійно орієнтовані частини: ризик-економіку, ризикінженерію і ризик-адміністрацію. Тобто, управління економічними, інженерними і адміністративними ризиками зобов’язані робити окремо відповідні спеціалісти. Але подальше поглиблення розуміння ризиків авторами даної публікації привело до сумніву і виникненню питання у правомірності використання у літературі і особливе у практиці управління словосполучення «управління ризиками». Відповідь на це питання, на цю складову загальної проблеми стає сучасною і актуальною. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що всі автори без усякого сумніву вважають існування саме управління ризиками. Й тому питання (або управління ризиками, або втратами від ризиків) не ставиться ними навіть взагалі. Навпаки, на думку авторів даної публікації, управління ризиками не існує ні в якої формі, але існує тільки управління втратами в умовах ризику. Метою статті й стало доказ або спростування цієї гіпотези. При формуванні задач ураховувався саме такий важливий факт: інших словосполучень, щодо дій з ризиками, крім «управління ризиками» і «управління втратами в умовах ризику» у практики сучасного ризик-менеджменту не існує. Приймалося до уваги й така важлива обставина: під управлінням ризиками зараз розуміються всі три основні його форми: вибір меншого ризику з декількох різних; використання у ризику безризикової частки; страхування від ризику (причому в самих різних його формах). Отже, з урахуванням цих приміток були сформульовані й такі задачі: акцентувати увагу на істинному сенсі поняття «управління»; довести, що вибір меншого ризику, використання безризикової частки ризику і страхування від ризику – це не є управління ризиками; обґрунтувати висновок про відсутність управління ризиками і існування тільки управління втратами від ризиків; визначити основні результати проведеного дослідження. Методики дослідження: аналогія, поняття, огляд літературних джерел, 2С70, ВЄО. Результати: визначене відмінність, нетотожність управління і менеджменту (управління є сума менеджменту і виробництва); встановлене, що вибір меншого ризику – це не є управління ризиками; доведено, що використання безризикової частки ризику – це теж не є управління ризикам; аргументоване, що страхування від ризику у всіх його формах– й це не є управління ризиками; обґрунтоване, що управління ризиками не снує ні в якої формі, а існує тільки управління втратами від ризику; визначені сутність ризик-управління, як управління втратами від ризиків, і його зміст, який містить два елементи: ризик-менеджмент і ризиквиробництво. Наукова новизна: вперше спростована розповсюджена думка про існування так званого «управління ризиками» і необхідність усунення його з практики; визначений сенс нового терміну і поняття «ризик-управління», саме як управління витратами від ризиків. Практична значимість: Отримані результати приведуть до кардинальних змін у розумінні природи ризиків, що сприятиме усуненню зайвих затрат на помилковий і зайвий процес так званого «управління ризиками» і приведе до значного підвищення ефективності управління саме втратами від ризиків.
Розробка стратегії розвитку підприємництва на засадах ESG-орієнтирів
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Кирчата, Ірина Миколаївна; Шершенюк, Олена; Kyrchata, Іryna; Shershenyuk, Оlena
Мета. Дослідження сутності та визначення концептуального змісту ESGкомпонентів як інструменту стратегії сталого розвитку підприємництва. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є положення економічної теорії, основні закони функціонування ринкової економіки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких акцентується увага на необхідності поєднання принципів корпоративної соціальної відповідальності з ESG-компонентами. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Інтеграція ESGкомпонент в діяльність суб’єктів підприємництва сприяє розширенню спектру можливостей для формування переваг в умовах сталого розвитку. Проте недостатньо опрацьованим залишається питання стратегічного розвитку підприємництва на засадах поєднання традиційного корпоративного управління з ESG-компонентами, як передумови забезпечення інвестиційної привабливості та набуття довгострокової конкурентної переваги. В останні роки виникла гостра необхідність у розвитку екологічної та соціальної компонент ESGінвестування в світі. ESG-інвестування має на меті збільшити значення компаній, які працюють з врахуванням соціальних, екологічних та управлінських принципів, а тому є тим самим інструментом, що сприятиме досягненню сталого розвитку підприємств. ESG-компоненти є ключовим інструментом управління ризиками та можливостями в рамках стратегічного розвитку підприємництва. Вони допомагають компаніям оцінити та управляти ризиками, пов'язаними з екологією, соціальними питаннями та управлінням, а також створити можливості для поліпшення фінансової результативності компанії. Загалом, використання ESG-компонентів є важливою складовою сталого розвитку бізнесу в сучасному світі. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність інтеграції ESG-компонентів, як ключового інструмента стратегії сталого розвитку підприємництва. Визначено принципи та основні орієнтири ESG орієнтованої стратегії як передумови формування довгострокових конкурентних переваг. Практична значущість. В роботі доведено, що інтеграція ESG-компонент на засадах поєднання з традиційним корпоративним управлінням в діяльність суб’єктів підприємництва розширює можливості формування переваг в умовах сталого розвитку та виступає передумовою забезпечення інвестиційної привабливості.
Methodological bases of management of business activity of enterprises in the conditions of globalization
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Ptashchenko, Olena; Shersheniuk, Elena; Птащенко, Олена Валеріївна; Шершенюк, Олена Миколаївна
Summary. The main aspects of managing the business activity of enterprises in the conditions of globalization are considered in the presented work. The development of market relations, which is characterized by the complication of business processes, an increase in the required level of scientific knowledge of manufactured products, a reduction in the life cycle of goods and the development of information, leads to awareness of the importance and necessity of introducing innovations and ensuring innovative activity. With the help of innovations, a systematic process of creation, introduction of new goods, equipment or technology (production, management, information support, etc.) or reduction of the cost of existing products is carried out, with the aim of increasing business activity and obtaining a socio-economic effect. Thus, innovations are an important functional area of business activity of enterprises. The purpose of the work is research and development of methodological foundations of management of economic activity of enterprises in the conditions of globalization. Research methods. The main research methods are observation, forecasting, methods of analysis and synthesis, logical method. All proposed research methods are aimed at determining the main trends of modern times in the direction of managing the business activity of enterprises in order to increase their competitiveness in the conditions of globalization and changes. Results. A methodological approach to managing business activity has been developed. The analyzed methodological approaches to the analysis of business activity made it possible to classify them depending on the application of the used methods on the main functional areas of business activity of enterprises. Given that the functional areas of business activity are divided into five categories (marketcommercial, financial, investment, personnel, production), the proposed classification of business activity analysis methods takes into account the specific properties inherent in each relevant area, which constitutes the novelty of the research. Scientific novelty. In addition, the author's development improved the structuring of business activity assessment methods, which today is characterized by differences of opinion regarding its implementation, assigning this or that method to a certain functional area. The given classification contributes to the systematization of methods of analysis of business activity, allows you to choose one or more of the most appropriate methods for a certain specific situation among their large number. Practical significance. The proposed approach, based on the structuring of methods for assessing the business activity of enterprises, allows optimizing marketing and management decisions at the enterprise and increasing its competitiveness.
Раціоналізація використання триєдності основних ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових) як напрям підвищення конкурентоспроможності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Прокопенко, Микола Вікторович; Костенко, Юрій Олексійович; Prokopenko, Mykola; Kostenko, Yurii
Мета дослідження полягає у вивчення теоретичних аспектів процесу підвищення конкурентоздатності підприємства в сучасних умовах господарювання та розробки пропозицій щодо їх вдосконалення за допомогою раціонального поєднання основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних) та математико-статистичного прогнозування. Методика дослідження. Було застосовано статистичний аналіз, математичне допущення, задіяні середні, максимальні та граничні показники, прийоми «раціоналізації» об’єднань показників, побудовано графік залежності кінцевих результатів від ефективності фінансової діяльності, застосовано методи економетричного та статистичного моделювання. Результати дослідження. Основним завданням дослідження був аналіз та розробка шляхів підвищення конкурентоздатності підприємства. Результатом дослідження є доведена можливість використання раціоналізації сумісного використання трьох основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних) з метою підвищення рівня конкурентоспроможності. Для моделювання та отримання економіко-статистичної моделі було використано програму Microsoft Excel. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в аналізі та розробці теоретико – практичних засад вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства за допомоги «ресурсного» підходу. Запропонована методика аналізу можливості підвищення конкурентоспроможності підприємства за допомогою використання елементів раціоналізації співвідношення основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних), модель реалізована у середовищі Microsoft Excel. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження дають можливість визначити раціональне співвідношення між значеннями фінансово-господарських показників суб'єкта господарювання, реально досяжне при конкретних початкових параметрах. Практична сторона дослідження дозволяє на основі розробленого підходу управління підприємством досягти максимальної ефективності використання ресурсів і сприятиме зростанню конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародному ринках.
Удосконалення методичних підходів щодо визначення напрямів фінансової безпеки регіонів України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Дмитрієва, Оксана Іллівна; Мордовцев, Олександр Сергійович; Dmytriieva, Oksana; Mordovtsev, Oleksandr
Мета: розробка теоретико-методичних та практичних пропозицій щодо удосконалення методичних підходів за різними напрямами забезпечення фінансової безпеки регіонів України у сучасних умовах глобалізації економічного сектору. Результати: З’ясовано, що вирішальний вплив на економіку часто мають інтереси людей і суспільні інститути, що не відображені в офіційних нормативно-правових документах та актах. Узагальнені дослідження вчених-економістів щодо трактування категорії «фінансова безпека» та згідно з цими трактуваннями виокремлені основні складові фінансової безпеки держави. Надано авторське визначення категорії «фінансова безпека» у контексті проблем дослідження. Розроблено теоретико-методичний зміст концепції фінансової безпеки України та доведено, що зміст такого документу не має бути догмою, а повинен постійно системно оновлюватися. Сформований універсальний та дієвий інституційно-правовий механізм кредитно-грошової політики забезпечення фінансової безпеки держави, який спрямовано на побудову ефективної системи органів публічного управління із залученням центральних суб’єктів формування фінансової безпеки – територіальних громад. Наукова новизна: Розроблено організаційноекономічний механізм кредитно-грошової політики забезпечення фінансової безпеки України, ключовим елементом якого є здійснення стратегічні цілей та напрямків розвитку цієї політики. Удосконалено методичні підходи за секторальними напрямами фінансової безпеки України, а саме: банківська система, фінансово-кредитна інфраструктура; небанківські фінансово-кредитні організаційно-правові інститути. Практична значущість: виконання представлених теоретико-методичних заходів дозволить зміцнити фінансову безпеку України за різними секторальними напрямами, зменшити рівень тінізації кредитно-грошового сектору, усунути загрозу зниження потенціалу загальної фінансової системи країни та впровадити сучасні механізми управління фінансовою безпекою на макроекономічному та мікроекономічному рівнях.
Еколого-економічні аспекти розробки шлаколужних бетонів на щеберіті для застосування в промисловому та дорожньому будівництві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Юрченко, Оксана Вікторівна; Нестеренко, Валентина Юріївна; Yurchenko, Oksana; Nesterenko, Valentyna
Мета. Метою роботи є аналіз властивостей шлаколужного бетону на щебериті за міцністю, морозостійкістю, корозійною стійкістю до дії поперемінного зволоження і висихання, деформацій усадки і набрякання; дослідження характеристик в'яжучих та їх регулювання для подальшого узагальнення технологічного досвіду приготування бетонної суміші в контексті економо-екологічного аспекту. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних науковців, присвячені дослідженню питань економіко-екологічної оцінки ефективності використання вторинних ресурсів у будівництві. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу; метод експерименту. Результати. В результаті дослідження встановлено зв'язок, і залежність міцності бетону в часі, залежність морозостійкості від щільності розчину затвердіння лужного компонента. Низька умовність продуктів гідратації шлакоблочних в'яжучих, які відрізняються структурою та розвиненою питомою поверхнею, забезпечує високоміцного та довговічного, що дозволяє використовувати шлакоблочні бетони у будівельному виробництві. Запропонований метод пошуку оптимального варіанта шлаколужних бетонів дозволяє отримувати рішення щодо прийняття складу цементу залежно від виду шлаку цементно-піщаного розчину та затверджувачів. Визначальним чинником вибору оптимального рішення є початковий стан шлаколужного бетону на щеберіті. Перспективним при розробці композиційних в'яжущіх є використання великотоннажних промислових відходів у виробництві будівельних матеріалів. Наукова новизна. Розроблено метод виробництва шлаколужного бетону на щеберіте у виробничих умовах, який дозволяє значно зменшити вартість бетону при використанні будівельних матеріалів. Практична значущість. Запропонований метод є перспективним напрямом вирішення проблеми екологічної безпеки в регіоні шляхом зменшення кількості виробничих відходів.
Ризик-інженерія і ризик-виробництво як управління в умовах інженерних і виробничих ризиків
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Бабайлов, Василь Кузьмич; Дмитрієва, Оксана Іллівна; Babailov, Vasil; Dmytriieva, Oksana
Зовсім недавно у розвитку управління в умовах ризиків стався значний прогрес – були введені нові терміни: «ризик-інженерія», «ризик-виробництво», «ризик-економіка» і «ризик-адміністрація», як чотирі частини ризикуправління. При цьому був зроблений такий найважливіший висновок: кожним з чотирьох вказаних видів ризик-управління зобов’язані займатися виключно відповідні спеціалісти. Це приведе до кардинальних змін у поглядах, трактуванні і практиці управління в умовах ризиків. Тому з’явилася загальна проблема – визначення сенсу кожного з чотирьох елементів ризик-управління. Дана публікація присвячена невирішеної складової загальної проблеми – визначення сенсу тільки інженерних і виробничих ризиків як основи ризикінженерії і ризик-виробництва. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що більшість авторів все ще знаходяться у полоні традиційної практики управління в умовах ризиків, які не класифіковані через професійний критерій; тому й досі відсутнє прийнятне розподілення на інженерні і виробничі ризики. Зараз існують такі однакові, типові, характерні, загальні риси уявлень про ризики: відсутність чітких критеріїв класифікації ризиків; розгляд ризиків у межах єдиного, неподіленого цілого ризик-управління; інженерні ризики майже взагалі не розглядаються. Аналіз також показав, що причина такого сумбурного підходу до класифікації ризиків одна – відсутність обґрунтованого критерію класифікації ризиків, критерію, заснованого на поділення ризиків через професії, тобто, поділення, перш за все, на інженерні, економічні, адміністративні і виробничі ризики. Невирішеною складовою загальної проблеми залишається визначення сенсу саме інженерних і виробничих ризиків. А без цього не може визначитиме й сенс ризик-інженерії і ризик-виробництва. Метою статті стало визначення ризик-інженерії і ризик-виробництва через найбільш повне трактування найважливіших аспектів інженерних і виробничих ризиків. Для її досягнення були поставлені задачі: обґрунтування пріоритету класифікації ризиків за професійним критерієм; встановлення природи, схожості, відмінності і зв’язку інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризик-виробництва; визначення інших аспектів ризикінженерії і ризик-виробництва; характеристика основних результатів дослідження. Методики дослідження: аналогія, поняття, огляд літературних джерел, 2С70, ВЄО. Результати: обґрунтований пріоритет класифікації ризиків за професійним критерієм; встановлене природу, схожість, відмінність і зв’язок інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризиквиробництва; визначений характер взаємозв’язку ризик-інженерії і ризиквиробництва. Наукова новизна: вперше визначений сенс нових понять «ризик інженерія» і «ризик-виробництво» через найбільш повне трактування найважливіших аспектів інженерних і виробничих ризиків. Практична значимість: Отримані результати сприятиме суттєвому підвищенню розуміння природи інженерних і виробничих ризиків, а значить – й підвищенню ефективності управління в їх умовах. Вони також надають модель, зразок управління в умовах будь-яких інших ризиків.
Критерії та фактори сталого розвитку транспортного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Кудрявцев, В’ячеслав Михайлович; Kudriavtsev, Vyacheslav
Мета. Виявити та згрупувати фактори сталого розвитку транспортного підприємства, що безпосередньо впливають на досягнення конкурентних переваг у соціально-економічній сфері, подолання актуальних викликів зовнішнього та внутрішнього середовища, зменшення потенційних ризиків і сприяють виживанню компанії. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та підприємств транспорту зокрема. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. Нами запропоновано та розкрито критерії сталого розвитку транспортного підприємства: конкурентоспроможність, зниження фінансових і нефінансових ризиків, адаптивність (відповідність мінливим соціальним цінностям), прозорість (відкритість компанії на рівні двосторонньої комунікації), відповідальність за весь життєвий цикл основної діяльності, відкритість (партнерські стосунки зі стейкхолдерами), довгостроковість ("довгострокове розуміння часу"), економічна (фінансова) стійкість (беззбитковість, збереження платоспроможності та кредитоспроможності), соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічність, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екстремальність, соціальна стійкість, економічна стійкість, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічна стійкість (допустимий вплив на навколишнє середовище), внесок компанії у сталий розвиток суспільства. Виокремлено шість груп чинників, до внутрішніх чинників належать управлінські, виробничі, фінансові та соціально-екологічні, до зовнішніх – прямі та непрямі чинники. Наукова новизна: Запропоновано та розширено систему факторів сталого розвитку транспортного підприємства, а саме класифікацію зовнішніх факторів сталого розвитку компанії доповнено новими факторами, що дають змогу визначити основні напрями діяльності підприємства для досягнення цілей сталого розвитку. Практична значущість: уточнено класифікацію внутрішніх чинників сталого розвитку, що є основою для розроблення методики інтегральної оцінки сталого розвитку транспортного підприємства.
Клієнтоорієнтованість як стратегічний орієнтир формування моделі купівельної поведінки споживача та розвитку бізнесу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Кирчата, Ірина Миколаївна; Приходько, Дар’я Олександрівна; Kyrchata, Іryna; Prykhodko, Daria
Мета. Дослідження основних засад формування моделі купівельної поведінки споживача та обґрунтування необхідності використання клієнтоорієнтованого підходу в процесі стратегічної адаптації підприємства до сучасних умов ведення бізнесу залишається надалі актуальною проблемою та визначено основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є наукові праці, в яких досліджуються питання вивчення споживчої поведінки покупців та клієнтоорієнтовані інструменти ведення бізнесу. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Сучасні умови ведення бізнесу вимагають постійної перебудови внутрішніх процесів та послуг, задля набуття необхідного рівня клієнтоорієнтованості в новому економічному просторі. Успішність стратегії розвитку бізнесу значною мірою залежить від обґрунтованості заходів реагування на запити та очікування покупців, а тому організація, яка зможе першою зрозуміти потреби і почне взаємодіяти з ними, зможе стати інноваційною не тільки за рахунок своїх власних розробок, а й за рахунок того, що споживачі теж є новаторами та можуть висловлювати не тільки побажання, а й націлювати на конкретні рішення. Клієнтоорієнтованість та поведінковий підхід в торгівлі дозволяють дізнатися більше про потреби та бажання споживачів, а тому створюють міцний фундамент для підвищення рівня їх задоволеності та підвищення продажів. Наукова новизна. Дослідження основних тенденцій формування моделі купівельної поведінки споживача довело обґрунтовану необхідність використання клієнтоорієнтованого підходу як стратегічного орієнтира та адаптації підприємств до сучасних умов ведення бізнесу, а також дозволило запропонувати основні заходи, які доцільно вживати для забезпечення стратегічного розвитку бізнесу на засадах інноваційності та клієнтоорієнтованості. Практична значущість. Основні практичні результати дослідження зводяться до того, що тренди у споживчій поведінці розвиваються динамічно, а тому складно визначити і прийняти за константу єдиний критерій для моделювання споживчої моделі. В роботі визначено ключові тенденції формування моделі споживчої поведінки, надано обґрунтовані рекомендації з організації та проведення правильного впливу на психологічні процеси, оскільки саме споживач виступає модератором процесу взаємодії, критеріїв та факторів, які необхідно закладати в бізнес–модель.
Формування пріоритетів повоєнного відновлення постраждалих сільских територій та подальшого їх сталого розвитку
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Третяк, Вікторія Павлівна; Бреус, Денис Костянтинович; Tretyak, Viktoriia; Breus, Denys Kostyantynovich
Мета. Розвинути теоретичні підходи до визначення поняття «сільська територія» відповідно покладених на них функцій та формування пропозицій щодо визначення пріоритетів повоєнного відновлення сільських територій. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи логічного аналізу, узагальнення і систематизації. Інформаційними ресурсами дослідження є нормативно-правові акти України, електронні інформаційні ресурси, публікації провідних вітчизняних і зарубіжних авторів, монографічні дослідження фахівців за тематикою дослідження. Результати. Здійснено аналіз підходів щодо трактування терміну «сільська територія» та зроблено узагальнюючий висновок, що категорію «сільська територія» слід розглядати як багатофункціональну просторову соціально-економічну систему, яка характеризується взаємодією і взаємозалежністю її складових (просторовогеографічні; адміністративно-територіальні; господарсько-економічні; соціально-демографічні) та розвивається під впливом різноманітних внутрішніх і зовнішніх чинників. Визначено, що необхідність розвитку політики стимулювання соціально - економічного розвитку сільських територій в Україні обумовлена необхідністю: ліквідації наслідків воєнних дій на сільських територіях, наближення державної політики щодо сільських територій до відповідник політик ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС; прогнозування та мінімізації впливу усіх можливих негативних наслідків, пов'язаних із запровадженням ринкового обігу сільськогосподарських земель. Зазначено, що на теперішній час процес ідентифікації ільських територій, які заходяться у несприятливих умовах життєдіяльності та господарювання, слід проводити відносно визначення наступних питань: проведення аудиту збитків, понесених внаслідок війни окремими сільськими територіями; шляхів відновлення та соціально – економічно розвитку окремих сільських територій; можливостей відновлення та розбудови інфраструктури окремих сільських територій; державної та регіональної політики відносно відтворення та сталого розвитку секторів агропромислового комплексу, систем охорони здоров’я та освіти, забезпечення соціального захисту сільського населення; забезпечення екологічної безпеки сільських територій. В цілому це дозволить сформувати дієвий механізм, який буде сприяти реалізації інтересів територіальних громад, як основних суб’єктів комплексного розвитку сільських територій. Відновлення України від наслідків війни, а саме розбудова інфраструктури сільських територій, передбачає необхідність формування дієвого механізму взаємодії державно – приватного партнерства, що потребує поєднання зусиль держави та бізнесу в першу чергу у сферах критичної інфраструктури та соціального забезпечення населення. Мова йде про розробку державної та регіональних програм, взаємодії державноприватного партнерства, створенні й ефективному функціонуванні їх спільної взаємодії, задоволення інтересів ключових груп стейкхолдерів (місцеві громади, сільське населення, місцевий бізнес). Наукова новизна. Розвинуто підходів щодо трактування терміну «сільська територія» для можливості забезпечення реалізації пріоритетів повоєнного відновлення сільських територій та подальшого їх сталого розвитку. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, органи місцевого самоврядування, представниками бізнес середовища при ідентифікації сільських територій, які заходяться у несприятливих умовах життєдіяльності та господарювання та формуванні пріоритетів їх повоєнного відновлення.
Проблеми та перспективи розвитку екологічного підприємництва в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Поясник, Георгій Володимирович; Пахомова, Людмила Володимирівна; Poyasnik, Georgiy; Pakhomova, Liudmyla
Екологічне підприємництво відіграє вирішальну роль у досягненні сталого розвитку шляхом забезпечення екологічної ефективності та економічного зростання. Україна стикається з численними екологічними викликами, але також має потенціал для розвитку екологічного підприємництва. Метою дослідження є виявлення проблем та перспектив розвитку екологічного підприємництва в Україні та визначення його практичної значущості. Методи дослідження. У дослідженні використано аналіз наукових джерел, статистичних даних, звітів та інформації організацій, що займаються екологічним підприємництвом. Для аналізу даних використано аналітичний, порівняльний та синтетичний методи. Результати. Дослідження показало сучасний стан екологічного підприємництва, зокрема показало кількість виробництва продукції екологічного значення, кількість сертифікованих компаній, питання поводження з відходами, використання енергії, екологічного виробництва. Наукова новизна. За результатами дослідження виявлено низку проблем, що перешкоджають розвитку екологічного підприємництва в Україні, зокрема обмежений доступ до фінансування, недосконалість нормативно-правової бази та недостатній рівень обізнаності. Водночас воно також визначає можливості для зростання та підкреслює позитивний вплив екологічного підприємництва на сталий розвиток. Практичне значення полягає в отриманні цінної інформації для політиків, бізнесу та зацікавлених сторін. Впровадження заходів підтримки та створення сприятливої екосистеми для екологічного підприємництва може сприяти економічному зростанню, збереженню довкілля та досягненню цілей сталого розвитку.
Використання системи управління запасами «мінімум-максимум» при обгрунтуванні розмірів закупівель інструментів
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Непран, Андрій Володимирович; Солопун, Наталія Миколаївна; Постольна, Наталія Олександрівна; Nepran, Andrey; Solopun, Nataliya; Postolna, Natalya Oleksandrivna
Мета – удосконалення порядку та методики обчислення параметрів системи управління запасами «мінімум-максимум» для її застосування на машинобудівних заводах. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для обґрунтування параметрів системи управління запасами. Результати. Основною системою планування, визначення потреби та купівлі інструментів на заводах масового та крупносерійнойного виробництва є система «на склад», або як її називають, система «мінімум-максимум». Сутність цієї системи полягає в тому, що запаси інструменту в центральній коморі і в цехових інструментально-роздавальних коморах повинні постійно підтримуватися на рівні, що забезпечує безперервне і безперебійне постачання основного виробництва. Замовлення повинно видаватися в розмірі різниці між максимальним і мінімальним запасами рівної партії поповнення в штуках. Величина мінімального запасу встановлюється на основі обсягу та режиму споживання, можливих коливань, витрат і часу, необхідного для поновлення розміру запасу інструменту на підприємстві. За системою «мінімум-максимум» поставки здійснюються за умови, що запаси у встановлений момент часу виявилися рівними пороговому значенні (точка замовлення) або менше її. У випадку видачі замовлення його розмір повинен розраховуватися таким чином, щоб поставки поповнили запаси до бажаного рівня. Наукова новизна. Застосування методу «мінімум-максимум» дозволить оптимізувати закупівлі інструментів на машинобудівному заводі. При цьому досягається закупівля оптимальної партії та не допускається утворення наднормованих запасів. Враховується запаси цехів, створення оборотного фонду інструментів. Практична значущість полягає у використанні статистичних методів для закупівлі інструментів на машинобудівних заводах.
Тенденції та закономірності дорожньо-транспортних пригод в україні як соціально-економічного деструктора
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Шевченко, Інна Юріївна; Васильченко, Михайло Сергійович; Shevchenko, Inna; Vasylchenko, Mykhailo
Мета: виявлення тенденцій і закономірностей дорожньо-транспортних пригод в Україні як соціально-економічного деструктора. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, критичний аналіз, традиційні прийоми економічного аналізу. Результати: виявлено тенденції та закономірності дорожньо-транспортних пригод в Україні як соціально-економічного деструктора в період 2020-2022 рр. у контексті реалізації Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2024 року та Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року. Виявлено позитивну тенденцію зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод, кількості загиблих і травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні у 2021-2022 рр. порівняно з базовим 2020 р. Виявлено негативну тенденцію зростання фатальності та травматичності дорожньо-транспортних пригод в Україні у 2022 р. порівняно з 2020-2021 рр. Виявлено закономірність спричинення дорожньо-транспортних пригод в Україні головним чином такими порушеннями ПДР як «перевищення безпечної швидкості» та «порушення правил маневрування». Виявлено закономірність прояву дорожньотранспортних пригод в Україні головним чином у вигляді «зіткнення» та «наїзду на пішохода». Наукова новизна: запропоновано розрахунок коефіцієнтів фатальності (відношення кількості загиблих внаслідок дорожньотранспортних пригод до кількості дорожньо-транспортних пригод із загиблими та/або травмованими) та травматичності (відношення кількості травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод до кількості дорожньо-транспортних пригод із загиблими та/або травмованими) дорожньо-транспортних пригод у якості невід’ємного елементу аналізу тенденцій і закономірностей дорожньотранспортних пригод. Практична значущість: розуміння тенденцій і закономірностей дорожньо-транспортних пригод в Україні дозволить розробити рекомендації щодо вдосконалення державної стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху, що сприятиме нівелюванню деструктивного впливу дорожньо-транспортних пригод на національну соціально-економічну систему.
Українська економіка природокористування: проблеми та перспективи розвитку в реаліях глобальної нестабільності
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Поясник, Георгій Володимирович; Poyasnik, Georgiy
Мета. Стаття присвячена вивченню проблем та перспектив розвитку української економіки природокористування в контексті глобальної нестабільності. Мета дослідження - показати вплив глобальної нестабільності, зокрема російсько-української війни на економіку природокористування. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети, у статті використані методи наукового аналізу, синтезу та порівняння. Виконано огляд літератури та аналізування статистичних даних, що дозволило отримати реальну картину сучасного стану української економіки природокористування. Результати. Результати дослідження вказують на існуючі проблеми, такі як недостатнє ефективне використання природних ресурсів, недостатня регуляторна база та недосконалість механізмів контролю. Крім того, виявлено негативний вплив глобальної нестабільності, зокрема війн та конфліктів, на економіку природокористування в Україні. Російсько-українська війна, яка триває з 2022 по 2023 рік, має негативний вплив на економіку та природокористування. Бойові дії призвели до обстрілу промислових та інфраструктурних об'єктів, спричиняючи пожежі та забруднення повітря, ґрунту та води. Знищення лісів та використання деревини для військових потреб порушили природні біоценози. Контроль над радіаційно небезпечними об'єктами в Чорнобильській зоні був втрачений, що призвело до підвищення рівня радіаційного фону та загрози для радіаційної безпеки. Крім того, бойові дії порушили спокій диких тварин та загрожують виживанню їх потомства. Це має вплив на біологічну різноманітність та екологічну рівновагу. Усі ці фактори в сукупності викликали значні збитки в економіці та природокористуванні під час російсько-української війни 2022-2023 року. Наукова новизна. Практичне значення статті полягає у визначенні основних напрямів подолання проблем та розвитку української економіки природокористування в умовах глобальної нестабільності. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективних стратегій та політик у сфері природокористування, а також для прийняття відповідних рішень на рівні державного управління з метою забезпечення сталого розвитку та екологічної безпеки.
Використання статистичних методів в управлінні якістю продукції
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Непран, Андрій Володимирович; Чуйко, Наталія Василівна; Воронкова, Алла Анатоліївна; Nepran, Andrey; Chuyko, Nataliya; Voronkova, Alla
Мета – розробка теоретичних засад використання статистичних методів в управлінні якістю промислової продукції. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи математичної статистики – для визначення розміру вибірки, середнього відхилення, граничних меж допусків, допустимих значень відхилень середніх арифметичних значень. Результати. Для аналізу якості та попередження появи шлюбу важливе значення мають статистичні методи управління якістю. Цей метод контролю виробництва та якості продукції ґрунтується на застосуванні методів математичної статистики до систематичного контролю за якістю виробів та станом технологічного процесу з метою підтримки його стійкості та забезпечення заданого рівня якості виготовлення продукції. На конкретному прикладі обґрунтовані показники верхніх та нижніх меж допусків, а також верхніх та нижніх меж зони допустимих значень відхилень від середніх арифметичних значень. Наукова новизна. Обгрунтовано порядок застосування методу середніх та розмахів для контролю якості продукції на промислових підприємствах. Практична значущість. Використання даного методу дозволить знизити трудомісткість оцінки якості продукції та забезпечити контроль технологічних процесів. Доцільно на підприємствах серійного та масового виробництва.
Актуальні напрямки маркетингу в умовах цифровізації
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Деділова, Тетяна Вікторівна; Сідельнікова, Владислава Костянтинівна; Dedilova, Tetiana; Sidelnikova, Vladyslava
Мета. Дослідження сучасних цифрових напрямків маркетингу та визначення найбільш ефективних серед них відповідно до переваг, які вони надають підприємству. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Сьогодні існує велика кількість ефективних сучасних напрямків у маркетингу, які підприємства можуть використовувати для просування своїх товарів і послуг. Цифровий маркетинг - один з найефективніших і найпоширеніших методів маркетингу сьогодні. Серед найбільш розповсюджених та ефективних напрямків цифрового маркетингу можна виокремити такі, як маркетинг в соціальних медіа, інфлюенс-маркетинг, маркетинг контенту, аналітика маркетингу, маркетингова автоматизація, маркетинг на основі даних, маркетинг в реальному часі. Перевагами цифрового маркетингу є: глобальне охоплення; висока ефективність; великий вибір каналів; взаємодія з; низькі витрати; вимірюварність. Маркетинг в соціальних медіа є одним з найбільш ефективних способів просування бренду і залучення клієнтів в даний час. Інфлюенс-маркетинг – це форма маркетингу, в якій компанії співпрацюють з людьми, що мають власні облікові записи в соціальних мережах, щоб просувати свій бренд і продукти. Маркетинг контенту – це створення та поширення вмісту та цікавого контенту, який залучає та підтримує увагу потенційних клієнтів. Наукова новизна. Визначено перелік сучасних методів маркетингу, ефективність яких базується на використанні аспекту цифровізації суспільства. Сформовано перелік переваг окремих напрямків цифрового маркетингу. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані дослідниками, керівниками та власниками підприємств при формуванні ефективних напрямків маркетингу.
Теоретично-методичні аспекти маркетингу відносин спортивних клубів
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Дмитрієв, Ілля Андрійович; Шевченко, Інна Юріївна; Говоров, Антон Сергійович; Dmytriiev, Illia; Shevchenko, Inna; Hovorov, Anton
Мета: дослідження теоретично-методичних аспектів маркетингу відносин спортивних клубів. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, критичний аналіз, традиційні прийоми економічного аналізу. Результати: досліджено теоретично-методичні аспекти маркетингу відносин спортивних клубів. Виділено етапи та надано рекомендації щодо розроблення програм лояльності спортивних клубів. Класифіковано клієнтів спортивних клубів за ознаками: вік; стать; схильність до відвідування конкретного спортивного клубу. Оцінено рівень задоволеності клієнтів та рівень лояльності клієнтів спортивних клубів м. Харкова – «Д7», «Темп» і «Кентавр». Розглянуто заходи деяких спортивних клубів м. Харкова щодо формування лояльності клієнтів. Наукова новизна: запропоновано наступну класифікацію клієнтів спортивних клубів за критерієм «схильність до відвідування конкретного спортивного клубу»: «високий сегмент» (постійні клієнти, що відвідують спортивний клуб зазвичай не рідше, ніж три дні на тиждень і, як правило, не роблять великих перерв у відвідуванні спортивного клубу); «середній сегмент» (клієнти, що відвідують спортивний клуб досить часто, але не системно та подекуди роблять невеликі перерви у відвідуванні спортивного клубу); «низький сегмент» (разові клієнти, що відвідують спортивний клуб не регулярно, як правило сезонно, протягом одного-двох тижнів (в окремих випадках – до місяця), а потім припиняють заняття на тривалий час). Запропоновано при розробленні програми лояльності спортивних клубів здійснювати реалізацію індивідуального підходу до задоволення потреб клієнтів за допомогою наступних елементів комплексу маркетингу: ціна; послуги; люди; уподобання споживачів; зручність; якість; турбота про споживача. Практична значущість: на сучасному етапі розвитку ринку послуг у сфері спорту та фізичної культури дієва програма лояльності є суттєвою конкурентною перевагою спортивних клубів.
Особливості складання кошторисної документації за укрупненими кошторисними нормами при визначенні вартості будівництва
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Юрченко, Оксана Вікторівна; Нестеренко, Валентина Юріївна; Демченко, Володимир Володимирович; Yurchenko, Oksana; Nesterenko, Valentyna; Demchenko, Volodymyr
Мета. Метою дослідження є пошук шляхів зниження трудомісткості розробки економічної частини проєктів за складом та змістом на основі розробки алгоритму послідовності складання кошторисної документації на основі укрупнених кошторисних норм (УКН). Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних науковців, присвячені дослідженню ринкового ціноутворення будівельної продукції в умовах українського підрядного ринку. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу; графічний метод. Результати. В роботі наголошено на актуальності реалізації основних завдань щодо формування кошторисної вартості будівельних проектів, зокрема скороченні термінів розробки кошторисів; повноцінного включення до зведеного кошторисного розрахунку усіх глав і статей витрат; отримання більш реальних техніко-економічних показників. Виділено особливості розроблення кошторисної документації на технічне переоснащення і реконструкцію об’єктів будівництва. Окремо розписано послідовність складання усіх різновидів кошторисів (локальних, об’єктних, зведених) в межах алгоритму послідовності розробки кошторисної документації на основі УКН. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток науково-методичний підхід щодо визначення вартості будівництва шляхом розробки алгоритму послідовності розробки кошторисної документації на основі укрупнених кошторисних норм, що є перспективним напрямком зниження трудомісткості процедури формування економічної частини проєктів за складом та змістом. Практична значущість. Запропонований алгоритм послідовності розробки кошторисної документації на основі УКН забезпечує чітке засвоєння базису ціноутворення об’єктів промислового та цивільного будівництва, а також та спрощують роботу кошторисника.
Актуальні аспекти підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Деділова, Тетяна Вікторівна; Осьмірко, Інна Володимирівна; Dedilova, Tetiana; Osmirko, Inna
Мета. Визначення факторів, що визначають ефективність маркетингової діяльності підприємства в умовах висококонкурентного ринкового середовища, та обґрунтування заходів, що сприяють підвищенню цього рівня для підприємств матеріальної сфери виробництва. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Сучасна маркетингова діяльність підприємства є багатоаспектним та комплексним явищем, на ефективність якого впливає низка факторів: визначення цільової аудиторії, якість продукту або послуги, використання правильних маркетингових каналів, об’єктивне вимірювання та аналіз результатів, конкурентне ринкове середовище. Говорячи, про ефективність маркетингової діяльності підприємства слід також розуміти певні особливості, які визначаються його галузевою приналежністю. Отже, для підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства промисловості слід звернути увагу на такі актуальні аспекти цього процесу: перманентне проведення дослідження ринку, визначення конкурентних переваг в розрізі конкретного продукту, використання цільових маркетингових каналів, формування і просування бренду, оптимізація виробничих процесів. Таким чином, маркетингова діяльність сучасного підприємства перебуває під впливом низки факторів, які значним чином визначають її ефективність, а отже, мають бути враховані під час її побудови і оцінювання її результативності. Особливо це стає важливим в умовах висококонкурентного ринкового середовища, коли на перший план виходить чітке бачення цільової аудиторії та розуміння вподобань ті критеріїв вибору товару конкретним клієнтом. Наукова новизна. Уточнено фактори, які здійснюють визначний вплив на ефективність маркетингової політики підприємства та сформовано перелік напрямків підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства матеріальної сфери виробництва. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані науковцями, керівниками та власниками підприємств при обґрунтуванні ефективних напрямків маркетингової діяльності підприємства.

Переглянути

Перегляд 2023, № 1 (30) за Дата публікації