2014, № 2 (7), т. 1

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6120

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 39

Administrative port fee as means of local authorities interest in the development of the port infrastructure
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Kotlubai, Viacheslav; Redina, Yevgeniya; Khaiminova, Iuliia; Котлубай, В. О.; Редіна, Є. В.; Хаймінова, Ю. В.
В роботі визначається вплив у фінансовій заінтересованості за рахунок частини коштів, що отримуються морськими портами від портових зборів міської влади у розширенні та оновленні портової інфраструктури. Метою статті є визначення основних напрямків у фінансовій зацікавленості, за рахунок коштів від портових зборів, міської влади у розвитку інфраструктури морських портів. Розглядається декілька варіантів передачі частини коштів, що отримуються портами від портових зборів та навантажувально-розвантажувальних робіт до місцевих бюджетів. Визначено, що найбільш доцільним варіантом є повернення до розподілу адміністративного портового збору на 10 % та 90 % з передачею останньої частини місцевим бюджетам. Закордонна практика показує, що міська влада може слугувати досить великим помічником у пошуку можливих інвесторів, наданні земельних ділянок, вирішенні питань щодо під’їзних шляхів тощо. Тому необхідно запровадження такого фінансового механізму, який би стимулював міську владу надавати максимальну допомогу у розвитку портової інфраструктури. Одним за таких механізмів може слугувати зарахування до місцевого бюджету частини від адміністративного портового збору.
Актуалізація соціальної функції ціни в умовах інфляції
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Жегус, О. В.
Метою статті є формулювання та розкриття соціальної функції ціни у сучасних умовах. Головними завданнями дослідження є аналіз цінової ситуації в Україні та моніторинг цін на продовольчому ринку Харківської області й визначення на цій основі тенденцій споживчої поведінки; розробка практичних рекомендацій щодо управління цінами в умовах зростання інфляції. Розглянуто функціональний механізм ціни в умовах трансформаційної економіки. За результатами аналізу статистичної інформації обґрунтовано актуалізацію соціальної функції ціни як чинника розвитку споживчого ринку. Досліджено цінову ситуацію в Україні та виявлено прискорення інфляційних процесів. Проаналізовано соціально-економічні показники рівня життя населення, на основі чого визначено його низький рівень, що у сукупності із підвищенням цін призводитиме до зниження платоспроможності населення, а також – рівня споживання основних продовольчих товарів, внаслідок чого знижуватиметься продовольча безпека. Доведено посилення соціальної функції ціни та доцільність державного регулювання цін, але визначено необхідність перегляду його механізму. Його основою має бути визначення на державному рівні пільгових груп населення та розмірів соціальної ціни на найбільш життєво необхідні товари та послуги, яка має бути нижчою за середню ціну на ринку, що сприятиме підвищенню їх цінової доступності й забезпеченню належного рівня споживання малозабезпечених верств населення. Результати дослідження та пропозиції щодо державного регулювання цін в умовах зниження рівня економічного розвитку, прискорення інфляційних процесів, зниження соціальних стандартів дозволять підвищити ефективність державного регулювання на загальнонаціональному та місцевих рівнях.
Аналіз методичного інструментарію формування інвестиційного портфеля підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Попкова, К. О.
В статті розглянуті основні моделі, методи та підходи формування інвестиційного портфеля підприємства. Метою статті є ідентифікація та аналіз особливостей застосування моделей вибору інвестиційного портфеля та розробка механізму формування структури інвестиційного портфеля в умовах ризику. Методологічною базою для підготовки статті стали праці відомих українських, російських та західних економістів з предмету дослідження. Спираючись на проведений аналіз методичного інструментарію формування інвестиційного портфеля розроблено механізм, основними етапами якого є: вибір оптимальної кількості активів; визначення прибутковості ризикового та без ризикового активів; визначення власного та ринкового ризиків портфеля;визначення чутливості інвестицій до непередбачених змін; створення балансу між доходом та ризиком інвестиційного портфеля. Запропонований механізм формування структури інвестиційного портфеля в умовах ризику дає змогу інвестору врахувати власні пріоритети: рівень доходності, який він прагне отримати від інвестування у певні об’єкти, рівень ризику, який задовольняє суб’єкта інвестиційної діяльності, а також врахувати співвідношення між цими двома показниками. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами при формуванні інвестиційного портфеля на зовнішніх і внутрішньому ринках.
Аналіз складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кузенко, О. Л.
У статті представлено результати аналізу складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин, зокрема фінансової безпеки держави та її складових: боргової, банківської, валютної, безпеки грошового ринку та інфляційних процесів, безпеки фондового та страхового ринків. Метою статті є аналіз складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин: боргової, банківської, валютної, безпеки грошового ринку та інфляційних процесів, безпеки фондового та страхового ринків. В сучасних умовах спостерігається загальна негативна тенденція стану бюджетної безпеки України, що спричинено в першу чергу недосконалістю бюджетної складової фінансової безпеки держави, зокрема, зростання рівня фінансування дефіциту переважно за рахунок зовнішніх запозичень та не виважена міжбюджетна трансфертна політика обумовлюють порушення системи фінансових відносин, наслідком чого, є зменшення обсягів інвестицій, коливання курсу національної валюти та інфляційні процеси. Проведений аналіз складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин, зокрема фінансової безпеки держави та її складових дозволив зробити висновки про необхідність розробки та впровадження стратегії та тактики бюджетування щодо підвищення якості прогнозів макроекономічних показників, що використовуються в бюджетному плануванні; комплексного підходу до реформування бюджетного процесу на державному, місцевому рівнях та рівні міжбюджетних відносин; зменшення зовнішнього боргу України, шляхом прямого зменшення чистих зовнішніх залучень уряду та погашення довгострокових залучень реального сектору економіки; врегулювання рівня монетизації економіки; зниження рівня інфляційної динаміки; зменшення рівня доларизації економіки країни; оптимізація структури золотовалютних резервів; підвищення капіталізації та ліквідності організованого ринку цінних паперів; узгодження вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин; удосконалення системи оподаткування страховиків та операцій перестрахування у перестраховиків-нерезидентів тощо.
Вдосконалення організації виробництва в умовах інноваційного розвитку підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Хвостіна, І. М.
Сучасна система економічних відносин, вимагає докорінної зміни змісту і форм управління організацією виробництва підприємств на основі критеріїв і економічних механізмів, властивих ринковій економіці. Ефективність організації виробничих процесів підприємства є одним з джерел конкурентоспроможності та дієвості промислового підприємства. Вплив процесів розвитку виробництва на прийняття організаційних рішень поступово розширюються, і якщо спочатку вони спирались лише на трудові процеси, то сьогодні вони також включають і виробничі процеси підприємства. Організація виробництва взаємодіє з іншими елементами управління виробництвом, тому запровадження будь-яких нововведень повинно супроводжуватись змінами в самій системі управління підприємством. Метою даної статті є проведення аналізу існуючої системи організації виробництва, дослідження її складових елементів та визначення напрямів її вдосконалення спираючись на інноваційний розвиток. Вдосконалення організації виробничих процесів на підприємстві передбачають оптимізацію всіх її складових елементів, забезпечення відповідності продукції технічним нормам і стандартам якості, цілям діяльності, оптимального співвідношення результату діяльності і витрат понесених для його отримання. В статті запропоновано алгоритм розробки програми вдосконалення організації виробництва в умовах інноваційного розвитку враховуючи дані аналізу та оцінки функцій а також закономірностей виробничих процесів, які дозволять здійснити якісні зміни в організації виробництва підприємств та сформувати таку організацію виробництва, яка буде ефективною для конкретного виробництва. Запропонований алгоритм програми вдосконалення організації виробництва в умовах інноваційного розвитку може бути використаний при формуванні організації виробничих процесів як суб’єктами малого підприємництва так і великими промисловими підприємствами.
Вдосконалення системи управління персоналом підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Буднік, М. М.; Гетманова, Є. Ю.
Стаття присвячена проблемі вдосконалення системи управління персоналом. Предметом дослідження є процес побудови та впровадження ефективної системи управління персоналом на підприємстві. Метою статті є аналіз існуючих проблем щодо формування, розвитку та вдосконалення системи управління персоналом. У статті розглянуті сучасні наукові підходи та методи щодо удосконалення системи управління персоналом на підприємствах. В ході дослідження було розглянуто теоретичні підходи до створення концепції, сформульовано головну мету системи управління персоналом; розглянуті різні підходи до побудови системи управління персоналом. Проведено аналіз різних класифікацій методів управління персоналом. Для вдосконалення системи управління персоналом на підприємстві були визначені основні етапи впровадження системи управління персоналом та наведені принципи, яких необхідно дотримуватись. Для ефективного функціонування системи управління персоналом запропоновано перелік методів, що можуть бути використані при її побудові. Використання комплексу методів дозволить з різних сторін оцінити систему і уникнути можливих прорахунків. Для подальшого розвитку системи управління персоналом було розроблено нормативно-методичне забезпечення системи. Добре налагоджена система управління персоналом дозволить у значній мірі підвищити результативність праці працівників, ефективність виробництва, що, у свою чергу, забезпечить конкурентні переваги підприємства.
Визначення сутності інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Дубинська, О. С.; Колесов, С. В.
Тенденцією останніх двох десятиріч в економічній науці стало вживати термін «потенціал» стосовно сфери інвестицій та інновацій. В роботі в якості предмету, що досліджується було здійснено обґрунтування поняття потенціалу підприємства. З цією метою у статті проведено дослідження сучасних підходів до визначення сутності категорії «потенціал» стосовно сфери інвестицій та інновацій, обґрунтування коректності розгляду, інвестиційних та інноваційних процесів на підприємстві як єдиного інноваційно-інвестиційного процесу. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи: аналізу та синтезу, логічного порівняння – для доведення єдності інноваційних та інвестиційних процесів на підприємстві та встановлення сутності категорії «інноваційно-інвестиційний потенціал». Проведені дослідження можуть бути застосовані як беспосередньо на великих підприємствах, так і в системах вищого рівня: регіон, галузь. Результати дослідження дозволили зробити висновок, що інноваційно-інвестиційний потенціал можна визначити як гіпотетичний стан підприємства, при якому його інноваційна система з максимально можливою продуктивністю в інноваційно-інвестиційній сфері використовує максимально можливі інноваційно-інвестиційні ресурси. Виходячи з того, що основною метою інноваційно-інвестиційних процесів на підприємстві є забезпечення розвитку підприємства, інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства можна визначити і як можливості підприємства забезпечувати інвестиційно-інноваційний процес у середньо та довготривалому періоді. Такий процес може тривати аж доки підприємство не досягне гіпотетичного стану, який відповідає інноваційно-інвестиційному потенціалу. Цим визначенням було підкреслено, що підприємство не здійснює інвестиції та інновації просто так, ці процеси викликані необхідністю розвитку підприємства. Саме тому чітке визначення поняття інноваційно-інвестиційного потенціалу дозволяє забезпечувати розвиток підприємства.
Вплив зміни валютних курсів на фінансову звітність: аналіз закордонного та вітчизняного досвіду
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Смірнова, І. В.; Смірнова, Н. В.
Предметом статті є вплив зміни валютних курсів на статті фінансової звітності. Мета даної статті полягає у порівняльному аналізі відображення впливу зміни валютних курсів на фінансову звітність у відповідності до національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й фінансової звітності. При написанні статті були використані такі методи: критичний підхід до діючої в Україні та закордоном практики відображення у фінансовій звітності зміни курсу іноземної валюти; системний аналіз - для деталізації і розчленування об’єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез – для узагальнення різних аспектів обліку впливу зміни валютних курсів на показники фінансової звітності, абстрагування – для формування узагальнених висновків на основі системного аналізу і синтезу теорії обліку валютних операцій; конструктивний – для групування пропозицій щодо удосконалення обліку впливу валютних курсів. У статті здійснено порівняльний аналіз відображення на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності зміни валютних курсів за міжнародними та національними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності. В результаті дослідження були зроблені наступні висновки: П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» передбачає використання лише другого типу валютних трансляцій за монетарно-немонетарним методом, для валютного перерахунку фінансової звітності закордонних господарських одиниць передбачено використання методу курсу «закриття» та часового методу, а Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України – лише методу курсу «закриття». Існуючі на сьогодні відмінності між вимогами вітчизняних нормативних актів та МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» потребують проведення подальших досліджень питань, пов'язаних із валютним перерахунком, з метою наукового обґрунтування доцільності внесення змін у П(С)БО 21.
Відтворювальні цілі реструктуризації капіталу підприємств портової діяльності
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кібік, О. М.; Брагарник, О. О.
Розглянуто особливості процесу реструктуризації різних елементів капіталу сучасних підприємств портової діяльності України з метою визначення особливостей та відтворювальних цілей сучасного етапу реструктуризації портових підприємств України. Методологічною основою дослідження є системний підхід, закони і закономірності економічного розвитку, наукові роботи провідних вчених та фахівців з економіки портової діяльності. Всі сфери функціонування портових підприємств (організаційно-правова структура, майновий комплекс, виробничий комплекс, структурований фінансовий об’єкт, соціально-організаційний комплекс) мають бути взаємопов’язаними з позиції ефективності відтворення капіталу підприємства портової діяльності. Досліджено систему чинників мікро- та макрорівнів, які обумовлюють процеси реструктуризації сучасних підприємств портової діяльності, якими є соціальноекономічна структура держави, на території якої функціонує портове підприємство, історія розвитку та національні традиції, геополітичне положення портового підприємства, види робіт та послуг, що виконують та надають підприємства, наявність та ефективність використання елементів капіталу тощо. Результативність відтворювального процесу визначає система чинників, основними з них визначено специфіку інноваційного розвитку; якість, кількість, вік, ступінь використання засобів виробництва; форму інвестиційного забезпечення; рівень інформаційного забезпечення; характер робочої сили, що використовується; характер організації та якості управлінської діяльності. Результати можуть бути використані в процесі реструктуризації морських портів та стивідорних компаній України. Сучасна портова індустрія України повинна реорганізуватися шляхом залучення приватного капіталу і зменшення державного втручання для реалізації відтворювальних цілей з врахуванням сучасних тенденцій на фінансових, промислових, транспортних ринках та процесів реструктуризації в різних сферах.
Глобальний капітал як причина суперечностей світової економіки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Дейнека, Т. А.
Предметом дослідження є суперечності процесу глобалізації світової економіки. Мета полягає у з’ясуванні ролі, яку на сучасному етапі еволюції світової економічної системи відіграє глобальний капітал. Завданням є аналіз суперечностей, зумовлених тенденцією глобального капіталу до гегемонії. Методологічну основу дослідження утворює потенціал сучасної політичної економії, зокрема новий напрям цієї науки – міжнародна політична економія. Застосування результатів проведеного аналізу полягає у розширенні сфери знань фундаментальної економічної науки про суперечності глобалізованої економіки. Основні результати дослідження та висновки полягають у такому: 1. Обґрунтовано, що в масштабах світового економічного простору капітал діє не тільки як капітал-функція (що традиційно спрямовано на процеси відтворення в реальному секторі економіки та продукування нових благ) та капітал-власність (значущість якого істотно зростає внаслідок превалювання керованої глобалізації над природною), але також як квазі капітал-функція – похідна від інституціалізації повноважень на наднаціональному рівні, продуктом якої є прирощення влади, що забезпечує через механізм рентних відносин отримання прибутків. 2. Доведено існування на сучасному етапі еволюції світової економіки передумов виникнення мультиплікаційного ефекту при розв’язанні суперечності, пов’язаної з трансформацією суспільноекономічної системи; ефект виникає спочатку на рівні контрарного (через те, що з одного боку відбувається концентрація влади, а з іншого – функціонує велика кількість національних економічних систем і складних відносин між ними) та поширюється далі на рівень спільного (через те, що світова економіка як системно утворена єдність набуває нової постіндустріальної якості).
Економічна вітчизняна освіта наприкінці хіх ст. та її аксіологічний потенціал
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Лантух, І. В.
У статті висвітлюється нагальна потреба, що виникла перед вітчизняною промисловістю в кінці ХІХ ст., а саме потреба в освічених кадрах, що було пов`язано з модернізацією промисловості. Ця потреба актуалізувалася тим, що усього менше 7 % працівників промисловості мали освіту, що одержали не тільки у вищих технічних навчальних закладах, але й закінчили курс у середніх і початкових професійних школах. Отже, предметом дослідження є професійна середня і початкова освіта. Мета роботи - дослідити ланцюг задоволення потреби у професійних кадрах різних галузей промисловості через розгортання середньої і початкової професійної освіти в цей період, а також превентивно дослідити справу народної освіти, якою опікувалася держава і яка готувала підґрунтя для відтворення професійно навчених працівників промисловості. Автор доводить, що економічна освіта має свій аксіологічний потенціал, який почав закладатися ще в кінці ХІХ ст, про що свідчить праця освічених працівників на вітчизняних підприємствах, яка була у півтора рази продуктивніша від праці неписьменних. Методами дослідження стали історична аналогія, порівняльн0-аналітичний метод, метод кореляції, метод інтерпретації. Результати дослідження полягають в тому, що автор прослідкував пряму залежність між ланками нижчої, або народної освіти, та економічної освіти. Матеріали цієї роботи можуть використовуватися при викладанні навчальних курсів економічної історії, державного регулювання економіки, національної економіки. Автор прийшов до висновку, що саме в кінці ХІХ ст. закладаються підвалини перетворення освіти у виробничу силу суспільства.
Ефективність інвестицій у виробництво ріпаку та біопалива на його основі
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Боярчук, В. М.; Фтома, О. В.; Боярчук, О. В.
Приведено динаміку виробництва ріпаку озимого та його урожайності в Україні. Розглянуто тенденції та проблеми розвитку галузі ріпаківництва. Проведено аналіз досліджень економіки виробництва ріпаку озимого. Обґрунтовано методику вибору модельних господарств для дослідження економічної та енергетичної ефективності виробництва ріпаку та біопалива на його основі. Встановлено, що розподіл господарств за виробничими затратами на вирощування озимого ріпаку описується нормальним законом. Отримано прямолінійну кореляційну залежність урожайності ріпаку від виробничих затрат. Досліджено залежність собівартості виробництва ріпаку від виробничих затрат та урожайності. Отримані криволінійні кореляційні залежності, які показують, що зменшення собівартості виробництва ріпаку озимого відбувається при урожайності вищій 2,5 т/га та інвестиціях у виробництво більше 6,5 тис.грн/га. Встановлено, що із збільшенням інвестицій у виробництво ріпаку озимого в умовах Західного регіону України чистий дохід змінюється за криволінійною кореляційною залежністю. Зростання чистого доходу спостерігається при інвестиціях більше 5 тис.грн/га. Кореляційний зв'язок між рентабельністю виробництва озимого ріпаку та виробничими затратами має криволінійний характер. Зростання рентабельності спостерігається при інвестиціях більше 6,5 тис.грн/га. Найвища рентабельність є при мінімальних витратах виробництва. Досліджено залежність обсягів отриманої енергії насіння та соломи ріпаку озимого з одного гектара посіву від виробничих затрат. Встановлено рівняння криволінійної кореляційної залежності. Значний приріст обсягів отриманої енергії відбувається при інвестиціях понад 5,0 тис.грн/га. Собівартість одного МДж отриманої енергії зростає із збільшенням урожайності ріпаку до 3,0 т/га. При урожайності понад 3,5-4,0 т/га - собівартість МДж енергії насіння ріпаку і соломи знижується. Встановлено мінімально-необхідні обсяги інвестицій у виробництво, для забезпечення рентабельності на рівні 50%. Обґрунтовано доцільність виробництва біопалива на основі ріпаку.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014)
Законодавче забезпечення інноваційної адаптивності підприємств машинобудування в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Войтун, Т. В.
Сьогодні для українських підприємств мaшинобудувaння нерозв’язаною зaлишaється і проблемa оргaнізaції виробництвa нa основі формувaння інновaційного потенціалу, і проблема зaбезпечення результaтивності інновaційного процесу, і якомогa швидкої aдaптивності до сучaсних реaлій і світових стaндaртів. Отже, постaє необхідність пошуку тa впровaдження відповідних зaконодaвчих вaжелів, підходів тa методів зaбезпечення адаптивності підприємств до сучасних реалій, що стимулювaтимуть підвищення їх інновaційного потенціaлу. Для вітчизняних підприємств постaє необхідність створення сучaсної aдеквaтної прaвової бaзи, в тому числі із інновaційної спрямовaності, якa булa б гнучкою тa швидко пристосовувaлaся до змін зовнішнього середовищa. В статті досліджується сутність та проблеми реалізації інноваційного потенціалу, а також потреба законодавчого забезпечення інноваційної адаптивності підприємств машинобудування в Україні, як визначального важеля впливу та гарантії незворотності дій і державної підтримки процесу просування економіки нашої країни у світовий економічний простір.
Метод визначення областей динамічної стійкості параметрів економічного зростання України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Ревенко, Д. С.
Предметом дослідження виступають детерміновані моделі та методи моделювання динамічної стійкості розвитку економіки України. Метою статті є формування методу визначення областей стійкості економічного розвитку України, який оснований на моделі економічного зростання в рамках теорії динамічних систем. Зазначено, що при дослідженні динамічної стійкості систем одним з практичних завдань є визначення області значень параметрів системи, якими треба керувати для забезпечення стійкості цієї системи. Останнім часом все більше фахівців в області моделювання приділяють увагу стійкості економічного зростання України, що формує актуальність цієї статі. На основі моделі економічного зростання Солоу побудовано модель для економіки України. Зазначено, що модель росту Солоу долає ряд обмежень кейнсіанських моделей і дозволяє точніше описати особливості макроекономічних процесів. Отримано імітаційну модель досліджуваного процесу. На основі теорії динамічних систем побудовано метод визначення областей стійкості керованих параметрів макроекономічної системи України. Цей метод складається з етапів визначення коефіцієнтів характеристичного поліному системи у функції досліджуваних параметрів; отримання за допомогою символьних обчислень поліноміальних матриць, що входять до умови стійкості і отриманні символьних визначників матриць. В практичному сенсі отримано передавальну функцію розробленої моделі і матрицю постійних коефіцієнтів системи, використано умову стійкості за Ляпуновим. Для визначення областей стійкості використано алгебраїчний критерій Л’єнара–Шипара. У подальшому, перспективним напрямом цього дослідження є розроблення методів для дослідження меж стійкості динаміки розвитку економіки України в умовах коли вхідні дані є невизначеними.
Методичні рекомендації щодо інтеграції підрозділу управління економічною безпекою в організаційну структуру підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Близнюк, А. О.
В статті обґрунтовано необхідність впровадження в організаційну структуру підприємства підрозділу з управління економічною безпекою, проведено аналіз особливостей проведення такої інтеграції в умовах найбільш розповсюджених типів організаційних структур управління підприємством. Предметом є економічна безпека підприємства. Метою статті є обґрунтування доцільності створення відособленого структурного підрозділу управління економічною безпекою на підприємстві, та визначення особливостей його інтеграції відповідно до різних типів організаційних структур управління. У роботі використано метод логічного аналізу при встановленні місця підрозділу з управління економічною безпекою в організаційній структурі підприємства та графічний метод при поданні результатів інтеграції підрозділу в організаційну структуру підприємства. У роботі визначене місце підрозділу з управління економічною безпекою в різних видах організаційних структур на підприємстві. Практично кожна галузь промисловості може бути сферою застосування результатів дослідження, але пріоритетною є транспортна галузь, що є надзвичайно важливою для економічного розвитку будь-якого підприємства та держави взагалі. Суттєво важливим при створенні будь-якого нового підрозділу є збереження існуючих виробничих зв’язків та потоків інформації всередині підприємства, підвищення загальної ефективності управління. Ефективне впровадження підрозділу управління економічною безпекою в організаційну структуру підприємства передбачає виконання таких вимог як забезпечення прямого зв'язку з підрозділами, що відповідають за рівень певної складової економічної безпеки підприємства, та їх працівниками відповідно до ієрархії в межах підрозділу; забезпечення повного доступу до інформації; забезпечення персоналом відповідного рівня кваліфікації; непорушення принципу єдиновладдя; забезпечення традиційного для підприємства розподілу чисельності керівників та працівників виробничих підрозділів.
Механізм реалізації та забезпечення інвестиційної безпеки підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кудрявцев, В. М.
Предметом роботи є наукові підходи та економічний інструментарій механізму реалізації та забезпечення інвестиційної безпеки підприємства. Метою роботи є теоретико-методологічне обґрунтування механізму реалізації та забезпечення інвестиційної безпеки на підприємстві. Для досягнення поставленої мети у роботі були використані такі загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу – для дослідження теоретичних засад та інструментарію інвестиційної безпеки; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення і формулювання висновків. В роботі розглянуто механізм реалізації та забезпечення інвестиційної безпеки підприємства. При цьому даний механізм є не простою сумою організаційно-економічних форм, а таким явищем, в якому відображаються взаємозв'язок між ними, взаємодія, взаємопереходи, тобто механізм виступає як певне утворення в системі економічної безпеки і сам, у свою чергу, є системою. Дія механізму повинна бути направлене на забезпечення інвестиційної безпеки як в даний час, так і на перспективу. Результатом функціонування цього механізму є надходження необхідних для організації процесу виробництва інвестиційних ресурсів і інформації відповідно до системи пріоритетних інтересів підприємства, мінімізація витрат на придбання ресурсів у необхідній кількості і належної якості. Реалізація запропонованого механізму, перш за все, потребує належної уваги з боку керівника до питань забезпечення інвестиційної безпеки підприємства, кваліфікованості співробітників компанії, значних витрат корпоративних ресурсів та чіткої організації.
Моделі інноваційного розвитку
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Олексенко, Л. В.
Метою статті є розробка моделі інноваційного розвитку України із врахуванням сучасних тенденцій глобалізації економіки. Розглянуто застосування поняття «інновація» залежно від концептуальності та змістовної спрямованості. Проаналізовані моделі інноваційного процесу, які є чисто структурними і характеризуються значним спрощенням уявлень про інноваційний процес, ігноруванням інформаційних та управлінських потоків, порушенням деяких динамічних зв’язків і послідовності функцій. Але такі спрощені моделі дають можливість застосовувати принципи методології управління процесами і визначати «вузькі місця» інноваційного процесу: витратні центри, дублювання функцій, а також відсутність або неповноту інформації. Перша модель інноваційного процесу «технологічний поштовх» – описується у вигляді лінійної послідовності циклічно повторюваних етапів. У другій моделі інноваційного процесу – «виклик ринку» – ринок є джерелом інноваційних ідей і формує замовлення на інноваційну розробку, яке передається або корпоративному дослідницькому центру тієї компанії, яка проводила маркетингові дослідження, або зовнішній дослідницькій структурі – університету, лабораторії і т.п. Третя модель інноваційного процесу полягає у виділенні логічно послідовних, функціонально відокремлених, але взаємодіючих і взаємозалежних етапів. Четверта модель інноваційного процесу – це японська модель передового досвіду, що відрізняється акцентом на паралельну діяльність інтегрованих груп, зовнішні горизонтальні і вертикальні зв'язки. Вибір базової моделі інноваційної діяльності багато в чому обумовлений історично сформованими інституційними системами. В результаті проведених досліджень нами запропонована концепція ітераційного маркетингу – який повторюється на всьому протязі інноваційного циклу комплексу специфічних заходів, результатом яких є активне формування як самої продукції або послуги, так і майбутніх ринків для її споживання.
Нові підходи до організації регіонального освітнього менеджменту в контексті впливу чинників розвитку освітньої системи
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Зелінська, Г. О.
В статті визначено вплив чинників середовища регіональної освітньої системи (РОС) на необхідність формування регіонального освітнього менеджменту (РОМ) в контексті переходу до економіки знань в Україні з обґрунтуванням доцільності його організації на концептуально нових підходах, адекватних умовам соціально-економічної нестабільності та циклічності розвитку . В цих умовах на функціонування РОС посилюється дія глобалізації, технологічних змін, що проявляються в змісті та організації праці та навчанні. Пріоритети віддаються збільшенням обсягу попиту на кваліфіковану робочу силу, посилюється значущість інвестування у підготовку та перепідготовку кадрів на виробництві, реформування освіти, системи професійного навчання. Нова економіка потребує, щоб людина стала носієм цілого ряду нових компетенцій та якостей – уміння працювати в команді у сучасному інформаційному середовищі; уміння вчитися; готовність до змін та нововведень тощо. Їх не можна сформувати поза системою освіти. Саме вона є визначальним інноваційним чинником формування і підвищення конкурентоспроможності робочої сили і включає не лише рівень освіти, а й освітній потенціал та освітню компетентність. Сучасні умови глобалізації з одної сторони та регіоналізації – з другої вимагають від РОМ використання різнобічних загальнонаукових й спеціальних знань та креативного інтелектуального потенціалу. Темпи соціально-економічного розвитку України обумовлюють також потребу посилення регіональних аспектів всіх складових інноваційності з метою забезпечення розвитку конкурентоздатності держави. На вирішення цих завдань направлений новий вектор формування ефективного РОМ, основним призначенням якого має стати розробка відповідного методологічного інструментарію стану розвитку регіональної освітньої системи для отримання у подальшому інформації про її ефективність на всіх рівнях управління, що дозволить приймати обґрунтовані рішення щодо подальших трансформацій з метою забезпечення конкурентоздатності фахівців та затребуваності їх на підприємствах різної форми власності.
Особливості реалізації трудового процесу персоналом комерційного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Деділова, Т. В.
В роботі отримали розвиток теоретичні основи управління персоналом комерційного підприємства шляхом графічної інтерпретації механізму реалізації трудового процесу в площині «виробництво-оптова торгівля». Використання структурно-логічного підходу та методу теоретичного узагальнення дозволили визначити основні етапи такого механізму (формування цілей, аналіз, забезпечення, реалізація, результат), між якими було встановлено взаємозв’язок та послідовність дій щодо організації та реалізації трудового процесу. На прикладі розробленого механізму встановлено, що трудовий процес протікає у двох взаємопов’язаних площинах (матеріальному та нематеріальному виробництві). Як головну відмінність трудових процесів, що реалізуються торгівельним персоналом (блок «оптова торгівля»), від трудових процесів виробничого персоналу (блок «виробництво») було визначено задоволення потреб споживачів підприємства переважно за рахунок трудових операцій невиробничого характеру. Обґрунтовано, що поєднання структури трудового процесу відбувається опосередковано через організаційне та ресурсне забезпечення праці для працівників виробничої та торгівельної сфери діяльності з відповідними особливостями визначення комерційного підприємства як суб’єкта підприємництва. Розроблений механізм враховує особливості формуванні внутрішнього середовища підприємства у відповідності до факторів зовнішнього середовища шляхом поєднання комерційної та торговельної діяльності при оптимальному ресурсному забезпеченні трудового процесу виробничого та торгівельного персоналу. Реалізація означеного механізму супроводжується практичним впровадженням ефективної організаційної структури, спрямованої на взаємодію підрозділів з матеріально-технічного забезпечення та збуту продукції (робіт, послуг) згідно з виконуваними ними функціями. Результати дослідження можуть бути використані комерційними підприємствами з метою удосконалення процесу управління персоналом.

Переглянути

Перегляд 2014, № 2 (7), т. 1 за Назва