Випуск 36

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/3458

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 11 з 11

Використання тесту Хогана для вдосконалення процесу кадрового забезпечення суб’єктів корпоративного управління
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Ковальова, О. П.; Kovalova, O.; Ковалева, О. П.
На підприємствах усіх форм власності та видів діяльності кадрове забезпечення є одним з найважливіших аспектів для пошуку, оцінювання та залучення необхідного кількісного та якісного складу працівників з метою проведення інтелектуальної праці для досягнення цільових орієнтирів у довгостроковій перспективі. Наглядова рада як суб’єкт корпоративного управління займає центральне місце у захисті та узгодженні конфліктів інтересів стейкхолдерів та всіх зацікавлених осіб. Саме тому використання тесту Хогана як специфічного тестування під час кадрового забезпечення суб’єктів корпоративного управління, як елемент вдосконалення, призведе до довго¬строкового та сталого розвитку підприємства, допоможе зберегти довіру з боку інвесторів як вітчизняних, так і іноземних, та залучити більше довгострокового капіталу. Метою дослідження є аналіз поняття та складових кадрового забезпечення, виокремлення необхідності та особливостей специфічного тестування, а саме – використання тесту Хогана для вдосконалення процесу кадрового забезпечення суб’єктів корпоративного управління. Методика дослідження: для досягнення поставленої мети у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; системного і комплексного підходу; монографічний; абстрактно-логічний. Результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення поняття та складових кадрового забезпечення. Обґрунтовано використання тесту Хогана для оцінки лідерських якостей претендента на посаду члена наглядової ради як специфічного тестування під час кадрового забезпечення суб’єктів корпоративного управління. Сформовано авторську думку щодо мінімальної кількості балів, яку претендент на посаду члена наглядової ради має отримати під час тесту Хогана. Виокремлено компетенції, якими, згідно звіту тесту Хогана, володіють лідери з аналогічними результатами. Наукова новизна: обґрунтовано необхідність та особливості специфічного тестування, а саме використання тесту Хогана для вдосконалення процесу кадрового забезпечення суб’єктів корпоративного управління. Доведено, що оцінка лідерських якостей претендента на посаду члена наглядової ради з використання теста Хогана покращує 2 етап процесу кадрового забезпечення, а саме відбір, або оцінювання. Практична значущість дослідження полягає в пропозиції використання тесту Хогана для оцінки лідерських якостей претендента на посаду члена наглядової ради та встановлення мінімальної кількості балів, яку претендент на посаду члена наглядової ради має отримати під час тесту Хогана.
Дослідження еволюції підходів до аналізу змісту результативності діяльності
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Догадайло, Я. В.; Суконна, Н. Г.; Dogadaylo, Ya.; Sukonnaya, N.; Догадайло, Я. В.; Суконная, Н. Г.
У статті досліджено еволюції підходів до аналізу змісту поняття «результативність» вітчизняними та закордонними вченими за останні тридцять років. Аналітичним матеріалом стали двадцять шість літературних джерел, вибраних на підставі наявного алгоритму дослідження, що передбачає дослідження не менш ніж вісімнадцяти думок експертів з питання, що досліджується. Визначено, що останні п’ять років спостерігається певна єдність думок щодо суттєвої ознаки поняття «результативність», тому саме поняття будуть предметом подальшого дослідження.. У процесі роботи подальший розвиток отримало визначення змісту поняття «результативність діяльності підприємства» за допомогою комплексного врахування її призначення, всебічності, взаємозв’язку чинників загального середовища підприємства та особливостей функціонування підприємств у сучасних умовах ринкової економіки. Результативністю діяльності підприємства запропоновано визначати категорію, що характеризує успіх підприємства в умовах ринку є комплексним результатом його діяльності, що відображає рівень досягнення та правильність поставленої мети з мінімально можливими витратами та помилками. Для отримання зазначених вище результатів були використані такі методи дослідження: історичний, узагальнення, абстрагування, порівняння, аналогії, моделювання, формалізації, аналізу, синтезу, дедукції, індукції, системний підхід, метод морфологічного аналізу, ранжування, контент-аналізу, групування та експертних оцінок. Здійснення управління результативністю діяльності підприємства на основі визначеного змісту цього поняття дозволить керівникам підприємства та їхнім підлеглим організовувати роботу підприємства відповідно до вимогам успішного розвитку в сучасних умовах. У подальшій роботі планується визначити перелік критеріїв результативності на підставі їхньої відповідності глобальній меті сталого розвитку до 2030 року.
Дослідження КСВ як основи концепції сталого розвитку підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Бочарова, Н. А.; Федотова, І. В.; Bocharova, N.; Fedotova, I.; Федотова, И. В.
У статті досліджено глобальні тренди розвитку корпоративної соціаль¬ної відповідальності (КСВ) з особливим акцентом на сталий розвиток життє¬здатності підприємств. Проаналізовано наявні моделі сталого розвитку, які були запропоновані дослідниками. Запропоновано сферичну модель сталого розвитку підприємства, яка складається з трьох просторів зовнішнього середовища, з якими взаємодіє підприємство, та інструментів управління ними на засадах корпоративної соціальної відповідальності. У запропонованій моделі подано ієрархічне розташування економічної, соціальної та екологічної сфер і визначена галузь корпоративної соціальної відповідаль¬ності підприємства. Запропоновано напрями застосування інструментів управління, за допомо-гою яких підприємство впливає на простір, з яким взаємодіє, та відповідає на сучасні за-пити суспільства про життя в безпечному середовищі. Ці напрями впровад¬ження ін-струментів управління орієнтовані на збереження стійкості та життєздат¬ності підприємства й підтримання його сталого розвитку. Це спосіб вирішення проблеми при-стосування в ситуації, що склалася, відповідно до кожної сфери, з якою стикається підприємство. Запропонована модель дозволяє досягти довготривалої рівноваги між ос-новними сферами сталого розвитку підприємства (економічною, соціальною, екологіч¬ною) з відповідними напрямами впровадження інструментів управлін¬ня корпоративною соціальною відповідальністю. Модель побудована для суспільства загалом, але її можна адаптувати для формування моделі сталого розвитку підприємства з точки зору забезпе-чення його життєздатності. Застосування на практиці соціальної відповідаль¬ності надає переваги в процесі поліпшення управління завдяки запобіганню ризиків, поліп¬шення репутації підприємства, збільшення обсягів продажів і частки ринку, мотивації співробітників, лояльності інвесторів, поліпшення фінансових показників, налагодження відносин з державним сектором і суспільством, а також охорони навколишнього середо-вища, що призведе до формування довготривалої життєздатності підприємства.
Еволюція інституту концесії як основи розвитку транспортної інфраструктури
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Дмитрієва, О. І.; Dmytriieva, O.
Незважаючи на значну кількість дискусій щодо проблем інституту концесії, акцент в більшості випадків робиться на методичних і практичних аспектах цього питання. Це може створити потенційні проблеми в процесі розвитку механізму концесії в Україні. У статті розглядається теоретичне забезпечення питання концесії у сфері суспільно важливої інфраструктури, систематизована еволюція концесійного механізму в світовій практиці. Здійснено аналіз ЗУ «Про концесію», який розроблено відповідно до правової бази ЄС, що регулює питання державно-приватного партнерства. Визначено, що закон спрямований на спрощення процедури залучення до сфери державно-правового партнерства приватного капіталу іноземних і національних інвесторів. Наведено та проаналізовано основні позитивні нововведення ЗУ «Про концесію». Встановлено, що єдиного визначення поняття «концесія» на сьогодні в науковій літературі не існує, здійснено аналіз наявних підходів щодо його дефініції. На основі дослідження наукових робіт за тематикою концесії автор зробив висновок, що існує безліч її різновидів, наведена систематизація різноманітних видів концесії. Важливим є те, що концесії застосовуються не тільки у взаєминах бізнесу і держави, а й в середовищі організацій і фізичних осіб. До основних видів концесії належить комерційна концесія, франчайзинг, інфраструктурна концесія, надання права на ведення певного виду діяль¬ності, концесії з розроблення природних ресурсів, концесії у галузі надрокористування, концесія публічної служби. Здійснено аналіз основних умов концесійного договір (тобто умов, за яких сторони повинні досягти згоди, щоб такий договір вважався укладеним) Суспільно важливою інфраструктурою є комплекс підприємств і об’єктів, що забезпечують загальні умови для здійснення тієї чи іншої діяльності, необхідної для функціонування суспільства. У дослідженні розглянуто основні етапи процедури концесії в Україні. На останньому етапі дослідження автором надано визначення концесії у сфері суспільно важливої інфраструктури.
Життєздатність підприємства: поняття й специфічні риси
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Федотова, І. В.; Санджай, Кумар Бал; Fedotova, I.; Sanjay, Kumar Bahl; Федотова, И. В.; Санджай, Кумар Бал
Управління життєздатністю підприємства неможливе без чіткого розуміння змісту поняття «життєздатність підприємства», що актуалізує питання систематизації та узагальнення наявних наукових підходів, визначення змісту та умов використання цієї категорії. Здійснено теоретичні дослідження визначень цього поняття, що демонструє наявність порівняно невеликої кількості робіт, в яких проаналізовано підходи й аналіз змісту й визначення змістовних характеристик поняття «життєздатність підприємства». Під час вирішення зазначеної проблеми використаний інструментарій категоріально-системної методології і теорії динамічних інформаційних систем. У статті пропонується новий підхід до дослідження змістових аспектів життєздатності підприємства та конструювання понятійного простору, що використовують для аналізу цього феномена. Для отримання системи категорій, що забезпечують повний і несуперечливий аналіз об’єкта дослідження застосовують категоріальний метод дворівневого тріадичного дешифрування базового поняття. Виділено такі базові характеристики терміна «життєздатність підприємства», як здатність, взаємодія, результат. Розглянуто функціональні особливості запропонованих характеристик, які розкривають ці напрями для оптимального використання можливостей щодо забезпечення життєздатності підприємства. Проведено дешифрування трьох базових характеристик, кожна з яких визначена трьома поняттями: функціонування, адаптація, розвиток, час, внутрішнє та зовнішнє середовище, ефективність, результативність, конкуренто¬спроможність. Здійснено дворівневе тріадичне дешифрування поняття життєздатності підприємства та отримано його визначення, що дозволяє більш змістовно визначити природу цього феномена. Результати дослідження сприяють формуванню системного уявлення про життєздатність підприємства в межах розроблення наукової концепції життєздатності підприємства.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020)
Концепція вдосконалення управління конкурентоспроможністю автотранспортних підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Шинкаренко, В. Г.; Shynkarenko, V.
У статті розглядається розроблення концепції удосконалення управління конкурентоспроможністю автотранспортних підприємств. Основною метою дослідження є встановлення проблем управління конкурентоспроможністю автотранспортних підприємств і формування гіпотез їх вирішення в сучасних умовах. Як об’єкти дослідження визначені процеси проектування та забезпечення функціонування управління, розроблення нових й удосконалення наявних методів реалізації функцій управління конкурентоспроможністю автотранспортних підприємств і його послуг. Як суб’єкти управління визначені власники підприємств, вищій управлінський персонал, лінійні менеджери операційних підрозділів та керівники функціональних служб підприємств, а також державні управлінські структури. Актуальність дослідження насамперед пов’язана з тією функцію що здійснює управління в боротьбі за досягнення підприємством конкурентних переваг. До цього слід додати зміни в методології стратегічного управління підприємствами – впровадження ресурсного підходу до розроблення стратегії на принципово різних засадах. У статті розглянуті проблеми, що пов’язані з удосконаленням ринкового підходу до розроблення стратегії функціонування диверсифікованих підприємств у конкурентному середовищі, а також проблеми щодо його впровадження. Вони передусім пов’язані з іншим джерелом конкурентних переваг, зокрема з формуванням стратегії підприємства не зверху вниз, як за умови ринкового підходу, а знизу вверх. Перелічені недоліки ринкового підходу в розробленні стратегії розвитку диверсифікованих підприємств та нові підходи в розробленні стратегії ресурсними методами дозволити сформувати перелік проблем удосконалення управління конкурентоспроможністю автотранспортних підприємств та визначити гіпотези їх вирішення.
Механізм управління фінансовими потоками в логістичних системах
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Ачкасова, Л. М.; Удоденко, А. В.; Аchkasova, L.; Udodenko, A.; Ачкасова, Л. Н.
Сучасний стан економіки України вимагає від українських підприємств адаптації до раціонального споживання фінансових ресурсів та функціонування ринкових механізмів управління господарюванням, які мають свою специфіку. Матеріальний поток є важливішою складовою, що забезпечує функціонування підприємства і рух матеріальних та інших видів ресурсів. Незважаючи на активну дискусію щодо забезпечення ефективності управління фінансовими потоками, досі мало уваги приділяється механізму управління ними в логістичних системах. Метою статті є формування механізму управління фінансовими потоками відповідно до особливостей логістичних систем. Для формування вищеозначеного механізму були використані такі методи: проаналізовано та синтезовано інформацію щодо управління фінансовими потоками в логістичних системах підприємства. У процесі дослідження також широко використо-вувалися методи порівняльного, економіко-статистичного, техніко-економічного аналізу, графоаналітичні методи відображення результатів досліджень. У статті отримав подальший розвиток механізм управління фінансовими пото-ками, який на відміну від наявних враховує специфіку управління фінансовими потоками в логістичних системах і має комплексний характер. Отримана методика дозволяє підприємствам досягати мети і вирішувати завдання окремих учасників, забезпечувати стабільне й ефективне функціонування логістичних систем. Отримані результати, що полягають в розробленні механізму управління фінансовими потоками в логістичних системах дозволяють здійснювати подальші дослідження питань управління фінансовими потоками на підприємстві та визначати резерви для підвищення ефективності діяльності логістичних систем.
Модель аналізу результативності логістичної діяльності
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Криворучко, О. М.; Kryvoruchko, O.; Криворучко, О. Н.
Забезпечення успішного функціонування підприємств, зниження загаль¬них витрат, одержання якісного логістичного обслуговування досягається викорис¬танням логістичних підходів, здійсненням результативної логістичної діяльності. У цьому випадку необхідно оцінювати логістичну діяльність, її ефективність та резуль¬тативність. Однак у сучасній літературі та практичній діяльності відсутні комплексні моделі оцінювання логістичної діяльності, що потребує їхнього розроблення. У роботі розроблено комплексну модель оцінювання результативності логістичної діяльності як постійного динамічного процесу на підставі використання теоретичних положень загаль¬ного управління якістю (TQM) та премій Європейської досконалості якості. Розроблення та стандартизація логістичних процедур дозволяє оцінювати отримані результати не тільки після здійснення логістичної діяльності, але і в оперативному режимі, тобто на кожному окремому етапі її реалізації. Критерії оцінювання результативності логістич¬ної діяльності подані двома групами, одна з яких оцінює можливості логістичної системи, а інша – результати. Початком реалізації логістичних процесів є певні обмеження, що є зовнішніми та внутрішніми факторами логістичної діяльності. Процеси логістичної діяльності також розглядають як сукупність логістичних бізнес і організаційних процесів логістичного менеджменту. Логістичні бізнес-процеси (взаємопов’язана сукупність операцій і функцій, що перетворюють ресурси підприємства на певний результат, що задається логістичною стратегією) ідентифікуються залежно від специфіки діяльності підприємства. Найбільш розповсюдженими з них є бізнес-процеси постачання, виробництва і збуту. Організаційні процеси логістичного менеджменту спрямовані на регулювання логістичних операцій, функцій, функціональних сфер різних господарюючих суб’єктів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій і технічних засобів. Результати є сукупністю логістичних (витрати, тривалість циклу, якість, задо-волення споживачів тощо) та організаційних результатів (задоволення персоналу, позиція у суспільстві тощо). Комплексність моделі оцінювання результативності логіс¬тичної діяльності полягає в поєднанні оцінювання можливостей та результатів, встановленні невідповідностей між максимально можливим та фактичним рівнем з подальшим розробленням заходів щодо покращення відповідних сфер роботи.
Систематизація видів стратегій управління персоналом за типом трудового колективу підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Водолажська, Т. О.; Vodolazhska, T.; Водолажская, Т. А.
У статті розглянуто різні класифікаційні ознаки стратегій управління персоналом, що застосовуються в теоретичній і практичній діяльності підприємств, та виділено три основні підходи до їхної класифікації (пов’язані із корпоративною стратегією та розвитком підприємства, кадровою політикою й філософією менеджменту, окремими елементами (місією підприємства, типом трудового колективу, функціями управління тощо)). Встановлено, що на сьогодні ключовою конкурентною перевагою та основним ресурсом кожного підприємства є його персонал. Тому актуальною та обґрунтованою класифікаційною ознакою, що необхідно використовувати для розроблення стратегій управління персоналом, є тип трудового колективу, що також передбачає врахування впливу фактора внутрішнього середовища організації, – його культури. Основна мета статті – систематизувати види стратегій управління персоналом підприємства відповідно до типу трудового колективу шляхом упорядкування основних їхніх ознак та обґрунтування видів. Визначено, що нині у відповідній літературі є певна кількість напрацювань науковців з питань формування стратегій управління персоналом за ознакою типу трудового колективу. Однак вони є загальними та поверхневими, не містять методичного забезпечення розроблення стратегій управління персоналом за ознакою типу трудового колективу. Крім того, залишається невирішеним питання щодо конкретизації змісту власне стратегій управління персоналом, що відповідають вибраному типу трудового колективу за кожним із сегментів, також не передбачено способу їхнього взаємоузгодження. У статті запропоновано загальну класифікацію стратегій управління персоналом за ознакою типу трудового колективу, наведену у вигляді куба, що, на відміну від наявних, передбачає комплексне врахування трьох відповідних ознак: функцію керівника колективу, характер внутрішньоколективних взаємостосунків, рівень мотивації до роботи. Відповідно до куба стратегій управління персоналом за типами трудового колективу розроблено всі можливі комбінації таких загальних стратегій та конкретизовано їхній зміст згідно з ключовими факторами, що впливають на них. Розроблені загальні стратегії управління персоналом залежно від наявного типу колективу є підставою для формулювання інструментальних стратегій управління персоналом (планування потреби в персоналі, наймання персоналу та його звільнення, мотивації працівників, контроль за їхньою роботою).
Удосконалення логістичних процесів в аграрному секторі України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Волинець, Л. М.; Волынец, Л. Н.; Volynets, L.
У статті досліджено сучасний етап розвитку логістики в Україні, яка значною мірою є аграрною країною, характеризується складними соціально-економічними процесами створення ефективно дієвої ринкової економіки, що закономірно потребує вдосконалення логістичних процесів аграрного сектору, оскільки саме ця галузь є базовою для здійснення ринкових перетворень в усіх сферах економіки України. Обґрунтовано проблематику роботи аграрного сектору що має відхилення в системі управління підприємством та логістичним процесом, які накопичуються та призводять до неефективної діяльності підприємства. Адже в основі будь-якого процесу є логістика. Виробництво, постачання, збуту – все це логістичні процеси. Проаналізовано сучасний стан зернового ринку в Україні та перспективи його розвитку, охарактеризовано експортний потенціал ринку та досліджено транспорт, яким здійснюються експортні перевезення продукції, визначено основні проблеми та недоліки перевізного процесу, а також здійснено оцінювання економічної ефективності використання контейнерів для перевезення зернових культур. Виявлено, що рівень експорту зернових культур з України має тенденцію до збільшення. За останні роки Україна за об’ємами експортованої продукції посіла третє місце серед головних постачальників агропродовольчої продукції. Це ще раз підтверджує те, що Україна має досить великий потенціал і повинна розвивати аграрну сферу та збільшувати обсяги експорту. Щодо видів транспорту, якими здійснюється перевезення зернових вантажів, то це морський, автомобільний, залізничний та річковий. Відповідно до статистичних даних що¬року обсяги перевезень зростають, проте транспортна система не є досконалою і, сьогодні, аграрії мають досить багато перепон на своєму шляху. Досліджено шляхи підвищення ефективності перевезень зернових вантажів залізничним транспортом через доцільність транспортування зернових вантажів на далекі дистанції саме залізницею. Для підвищення ефективності транспортування вантажів є необхідність модернізувати залізничний, річковий та автомобільний транспорт відповідно до європейських вимог. Ці заходи дозволять значно підвищити пропускну спроможність шляхів сполучення та збільшити обсяги експортованого зерна, тому необхідно якомога скоріше усунути всі недоліки та працювати над удосконаленням логістичної системи, оскільки це має не аби яке значення. Запропоновано систему мультимодальних перевезень зерна в Україні, оскільки завдяки цьому можна підвищити ефективність логістики експорту, зменшити собівартість українського зерна за рахунок зменшення логістичних витрат і заразом збільшити його конкурентоспроможність на зовнішніх ринках та валютні надходження до державного бюджету.

Переглянути

Перегляд Випуск 36 за Назва