2020

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/4518

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Ефективність перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за разовими замовленнями
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Маслова, Тетяна Вячеславівна
Концепція оцінювання і зменшення невизначеності в задачах автотехнічної експертизи дорожньо-транспортних пригод
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Кашканов, Андрій Альбертович
Методологічні основи та практика створення мінімальноенергоємних робочих органів для формування комунікаційних порожнин в ґрунті
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Супонєв, Володимир Миколайович; Suponev, V. M.
Нові підходи в науці та практиці створення високоефективного обладнання для безтраншейного прокладання підземних комунікацій. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.05.04 «Машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт» (13 – Механічна інженерія). – Харківський національний автомобільно-дорожній університет Міністерства освіти і науки України, Харків, 2020. Дисертацію присвячено вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми забезпечення більш ефективного та керованого формування горизонтальних свердловин для безтраншейного прокладання розподільних підземних комунікацій шляхом узагальнення наукових основ створення установок і обладнання, обґрунтування їх раціональних конструктивних параметрів та створення силового типоряду установок, розширення області використання та технологічних можливостей статичних методів формування комунікаційних порожнин в ґрунті. В роботі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, описано методи дослідження, а також визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; надано інформацію про апробацію та публікації результатів дисертаційного дослідження. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні узагальнених теоретичних залежностей, які вперше отримані на основі закону рівності мас ґрунту до і після його руйнування та нормативних фізико-механічних властивостей ґрунтів, що сприяють створенню спеціальних високоефективних установок для безтраншейного прокладання інженерних підземних комунікацій на базі встановлених закономірностей взаємодії їх робочих органів з ґрунтовим середовищем методами статичного проколу ґрунту, його продавлювання та їх комбінації. Вперше: – обґрунтовані передумови підвищення ефективності безтраншейного прокладання підземних інженерних комунікацій за рахунок раціонального використання методів статичного проколу та продавлювання ґрунту і їх комбінації при створенні комунікаційних порожнин; – отримано теоретичні залежності процесів формування свердловин в ґрунті статичними методами та виконано комплексне дослідження впливу на режимні параметри виконання робіт форм наконечників проколюючих головок у вигляді конусу, циліндричного кільця, конусного кільця і асиметричного наконечника з урахуванням властивостей поширених типів ґрунтів; – визначено величину зниження опору ґрунту при його проколі конічним наконечником з виступом та з умови мінімізації витрат зусиль встановлено його мінімально ефективний діаметр, який дозволив отримати розміри оптимального діаметру свердловини та межі ефективного використання методу проколу ґрунту, за якими слід переходити на інші методи формування свердловини; – встановлені теоретичні залежності для визначення зони деформації ґрунту навколо конічно-циліндричних наконечників з зовнішнім конусом відповідно до їх параметрів, діаметру свердловини та властивостей поширених типів ґрунтів; – визначені конструктивні та режимні параметри роботи асиметричного (зрізаного циліндра) наконечника грунтопроколюючої головки для керованого проколу в залежності від конструкції штанг, їх матеріалу і ґрунтового середовища та розроблені рекомендації для проектування траєкторії траси з максимально допустимим відхиленням руху головки від прямої осі; – обґрунтовано області ефективного використання методів статичного формування комунікаційних порожнин в ґрунті та визначено алгоритми розрахунку раціональних параметрів робочих органів з конусним, конусно-гвинтовим, конусно-кільцевим і асиметричним (зрізаним) наконечниками робочих органів та режимних параметрів приводу установок; – розрахунками економічної ефективності обґрунтовано рекомендації для створення силового типоряду установок статичної дії з можливістю комбінації методів проколу і продавлювання ґрунту та керування траєкторією руху при створенні горизонтальних свердловин для безтраншейного прокладання розподільних інженерних комунікацій, що знаходяться в межах до 400 мм діаметром та довжиною до 100 м; – розроблені узагальнені теоретичні положення процесів створення комунікаційних порожнин в ґрунті базуються на уявленні про зміну закону щільності ґрунту навколо свердловини, що визначається компресійним модулем деформації ґрунту, який залежить від фізико-механічних властивостей ґрунтів і дозволяє отримати закони розподілення нормального тиску ґрунту на робочі поверхні виконавчих інструментів на основі закону збереження ґрунтової маси до та після його ущільнення (без проведення експериментальних досліджень); – новизна пристроїв для формування горизонтальних свердловин шляхом статичного задавлювання робочих органів у ґрунт при безтраншейному прокладанні комунікацій, для яких загальним є раціональність конструктивних параметрів їх наконечників, підтверджена 9 патентами України. Результати наукових досліджень дисертаційної роботи полягають в обґрунтуванні вибору високоефективних методів статичного формування свердловин для безтраншейного прокладання інженерних комунікацій в залежності від її параметрів і ґрунтових умов та в створенні алгоритму визначення раціональних параметрів робочих органів для розробки ґрунту в кожному випадку. На основі розроблених рекомендацій та отриманих інженерних розрахунків було складено технічне завдання на створення типоряду установок, які були прийняті до сумісного виробництва підприємствами ТОВ «НВП «Газтехніка ЛТД» та ТОВ «СКТБ «Гідромодуль». Серійно освоєне виробництво наступних установок: для лідерного проколу ґрунту – малогабаритна установка – МП-125; для проколу ґрунту, його поетапного розширення конусними розширювачами або кільцевими робочими органами та можливістю окремого продавлювання ґрунту – МП-250М; для гвинтового проколу ґрунту УГ-2; для керованого проколу – установки: МП-250К та УКР-180 з телеметричною системою контролю СКР-2.4; для формування свердловин в ґрунті під різними кутами статичними методами та бурінням - універсальна установка УБГТ-180. Для їх впровадження було розроблено технологічні карти виконання робіт по безтраншейному прокладанню комунікацій методами статичного проколу, продавлюванню ґрунту та їх комбінації. Практичне використання при будівництві переходів установки отримали в цілому ряді спеціалізованих та будівельних компаніях, а саме: ДП «Управління механізованих робіт» ВАТ «Харківспецбуд», ТОВ «Харківспецбуд-1» та ТОВ «Промтехніка Плюс». Здійснено обґрунтування вибору високоефективних методів статичного формування свердловин для безтраншейного прокладання інженерних комунікацій в залежності від її параметрів та ґрунтових умов та створено алгоритми визначення раціональних параметрів робочих органів для розробки ґрунту в кожному випадку. Впровадження одержаних результатів виконаних досліджень на будівельних об’єктах з установками та робочим обладнанням для формування комунікаційних порожнин в ґрунті методами його статичного проколу, продавлювання та їх комбінації дозволило підвищити ефективність безтраншейного прокладання інженерних комунікацій, а саме: – знизити енергоємність процесу проколу ґрунту циліндрично-конічним наконечником на 24% за рахунок використання конічної частини з виступом, розмір якого відповідає еквівалентному діаметру; – збільшити діаметр свердловини при близькому її формуванні від поверхні основи доріг до 400 мм за рахунок використання обладнання конічно-трубчастої форми з зовнішнім загостренням ріжучої кромки, що майже на 26% менше ніж такий же наконечник, але з двостороннім загостренням кромки; – скоротити час виконання робіт за рахунок зменшення об’єму видалення ґрунту більше, ніж в 2 рази при використанні комбінованого методу формування свердловини; – підвищити точність проходки робочого органу при формуванні лідерної свердловини за рахунок керування траєкторії його руху в ґрунті, що дозволило збільшити довжину прольотів з 20–25 м до 100 м; – зменшити масу та габарити установок для безтраншейного прокладання підземних комунікацій та зменшити площу стартового котловану для їх розташування, що є важливим для стислих міських умов. Результати роботи можуть бути також корисними при створенні фортифікаційних та захисних споруд і об’єктів. На основі проведеного аналізу наявних підходів щодо підвищення ефективності виконання процесу безтраншейного прокладання підземних комунікацій було встановлено, що основними стримуючими факторами поширення сфери використання високоефективних установок статичної дії для створення горизонтальних свердловин в ґрунті при прокладанні підземних комунікацій є низькі темпи виконання земляних робіт, значна енергоємність процесів, особливо на близької відстані від поверхні, або до прилеглих комунікацій та невелика точність проходки ґрунтопроколюючої головки в ґрунті. Висунуто ідею раціонального розроблення комунікаційних порожнин шляхом комбінації методів проколу та продавлювання ґрунту. Встановлено, що для технологічної реалізації кожного методу формування свердловини відповідають робочі органи з різною формою наконечників. Для проколу ґрунту ця форма буде у вигляді конічно-циліндричного наконечника, для продавлювання трубчатого наконечника з загостреною кромкою та для комбінованого методу це буде конічно-трубчастий наконечник. Для керованого проколу ґрунту наконечник повинен бути асиметричним, а саме у зрізаного під кутом циліндру. В рамках розвитку методологічних основ створення комунікаційних порожнин в ґрунті для кожного з випадків було розроблено аналітичну закономірність процесів розробки ґрунту різними наконечниками на основі закону зміни щільності ґрунту при ущільнені, що визначається компресійним модулем деформації ґрунту, який залежить від фізико-механічних властивостей ґрунтів, що дає можливість отримати закономірності розподілення нормального тиску ґрунту на робочі поверхні виконавчих інструментів на основі закону збереження ґрунтової маси до та після його ущільнення (без проведення експериментальних досліджень). Отримані математичні залежності дозволили обґрунтувати можливості зниження сил опору ґрунту проколу до 26 % за рахунок виступаючої конічної кромки над циліндричною частиною проколюючої головки, який в супіску буде рівним 1,08 від діаметру циліндричної частини (фактично свердловини), в глині 1,22 та в суглинку 1,31, та встановити оптимальні розміри ефективного проколу ґрунту конічно-циліндричним наконечником, які дорівнюють: для суглинку – 236 мм, для глини – 295 мм та для супіску – 444 мм, що відповідають двом оптимальним діаметрам. Якщо діаметр свердловини більший за максимально-граничного, то прокладання підземних комунікацій необхідно здійснювати не проколом, а іншими способами, наприклад, продавлюванням або комбінованими методами. Порівнянням розрахунків опору ґрунту вдавлюванню трубчастих наконечників було встановлено, що наконечник з зовнішнім конічним загостренням ріжучої кромки на 25–30 % менша ніж з двоконусним загостренням за рахунок створення додаткового опору від деформування ґрунту внутрішнім конусом. Встановлені закономірності утворювання зон деформування ґрунту при просуванні робочих органів та визначені їх розміри. Сформульовано підходи до визначення параметрів робочого органу у вигляді зрізаного циліндра та їх вплив на траєкторію руху головки в ґрунті, встановлено мінімальний та максимальний кут його зрізу в залежності від ґрунтового середовища та жорсткості штанг. Розроблено експериментальну установку з можливістю керування процесом проколу ґрунту, що дозволило експериментально довести доцільність та ефективність практичної реалізації результатів дослідження щодо формування свердловин високоефективними методами та силовим обладнанням з раціональними параметрами робочих органів для їх реалізації. Розроблено методологію та алгоритм вибору методів та розрахунку робочого обладнання для створення комунікаційних порожнин відповідно до їх параметрів та умов проходки в різних типах ґрунтів. Обґрунтовано типоряд силових установок та параметри їх робочих органів. Ефективність практичної реалізації результатів дослідження щодо створення комунікаційних порожнин методами стичного проколу ґрунту, його продавлювання та їх комбінації визначається високою точністю проходки, обґрунтуванням вибору методів та визначенням раціональних параметрів робочого обладнання відповідно до технологічних умов розробки свердловини; малими габаритами та підвищенням продуктивності, які знижують енергетичні витрати на здійснення робочого процесу від 25 % до 40 % при підвищенні темпів робіт на 30 %. Проведені дослідження виявили ряд нових задач, зокрема розробки свердловини методом гвинтового проколу ґрунту, який має технічні переваги по відношенню до розглянутих в роботі обладнань, але потребує додаткових досліджень.
Методологічні основи та практика створення мінімальноенергоємних робочих органів для формування комунікаційних порожнин в ґрунті
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Супонєв, Володимир Миколайович; Suponev, V. M.
Сучасне забезпечення життєдіяльності населення, особливо у великих містах, неможливо уявити без якісного постачання енергоносіїв, води та каналізаційного відводу відходів. Постійний розвиток інфраструктури населених пунктів, широке впровадження сучасних технологій інформаційного забезпечення вимагає прокладання нових мереж. Великі обсяги земляних робіт і трудомісткість супутніх операцій створюють значні труднощі щодо використання траншейного способу прокладання інженерних комунікацій в обмежених умовах щільної забудови міст. Альтернативою цього є безтраншейні технології виконання робіт. З аналізу типорозмірів інженерних комунікацій розподільні мережі складають понад 85%. Для їх прокладання необхідно утворювати горизонтальну свердловину відносно невеликого діаметру – до 400 мм та довжиною підземних прольотів до 100 м. Найбільш ефективними для прокладання підземних комунікацій в визначених умовах є малогабаритні машини і установки, які створюють горизонтально спрямовані свердловини шляхом статичного проколювання та продавлювання ґрунту. Але ці методи мають суттєві недоліки, які обмежують їх використання, це: значні задавлюючи зусилля, низька точність і недостатня відстань проходки та великі зони деформації ґрунту навколо свердловини. З вище викладеного можливо визначити господарську проблему, яка полягає в забезпеченні безтраншейного прокладання розподільних інженерних комунікацій діаметром до 400 мм в стислих міських умовах з використанням високоефективних установок статичної дії для формування горизонтальних свердловин в ґрунті методами проколу, продавлювання та їх комбінаціями на довжину прольотів до 100 м за рахунок керованого процесу. Значна енергоємність та низька якість проходки свердловини розглянутими методами, їх малі значення ККД і визначають актуальність пошуку нових ефективних рішень по інтенсифікації процесу формування горизонтальних свердловин при безтраншейному прокладанні інженерних комунікацій. Отже, актуальною науковою проблемою є забезпечення більш ефективного та керованого формування горизонтальних свердловин для безтраншейного прокладання розподільних підземних комунікацій шляхом узагальнення наукових основ створення установок і обладнання, обґрунтування їх раціональних конструктивних параметрів та створення силового типоряду установок, розширення області використання та технологічних можливостей статичних методів формування комунікаційних порожнин в ґрунті. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження дисертаційної роботи виконано у відповідності до наукових напрямків та завдань державних науково-технічних програм: «Енергетична стратегія розвитку України на період до 2030 року» (Постанова Кабінету Міністрів України №145-р від 15 березня 2008 р.), «Концепція розвитку, модернізації та переоснащення газотранспортної системи України на 2009–2015 роки» (Постанова Кабінету Міністрів України №1417-р від 21 жовтня 2009 р.). Дослідження також виконувалися відповідно науковому напрямку кафедри будівельних і дорожніх машин Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (ХНАДУ), пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки України на період до 2020 року, зазначеними в Законі України від 9 вересня 2010 р. №2519-IV про внесення змін до Закону України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки» (Закон Україні «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11 липня 2001 р. № 2623-ІІІ), а також плану науково-дослідних і проектно конструкторських робіт НВП «Газтехніка» «Розвиток і впровадження нової техніки підприємства на період 2012-2017 роки» за темою: «Розробка технологій безтраншейного прокладання розподільних газопроводів з полімерних матеріалів». Мета дослідження. Метою роботи є дослідження закономірностей процесів формування горизонтальних свердловин спеціальним землерийним обладнанням методами статичного проколу і продавлювання ґрунту, їх комбінацій і створення алгоритмів для розрахунку технічних і конструктивних параметрів установок, їх робочих органів у вигляді конусних, конусно-циліндричних, загостреного кільця (кільцеподібний) і асиметричних наконечників на основі закону рівності мас ґрунту до і після його руйнування з урахуванням фізико механічних властивостей ґрунту та технологічних аспектів його розробки. Основні завдання дослідження: 1. Виконати системний аналіз результатів досліджень процесів проколу і продавлювання ґрунту та сформулювати науково обґрунтовані передумови підвищення їх ефективності. 2. Обґрунтувати підходи до удосконалення існуючих наукових положень, теорій процесів взаємодії робочих органів для проколу і продавлювання ґрунту, їхних комбінацій та на основі закону рівності мас ґрунту до і після його руйнування отримати узагальнені теоретичні залежності їх розрахунку з урахуванням відомих фізико-механічних характеристик ґрунтів та технологічних особливостей методів їх розробки. 3. Розробити метод розрахунку процесу статичного проколу гранту та виконати комплексні дослідження впливу форми наконечника ґрунтопроколюючої головки на режимні параметри створення свердловин з урахуванням властивостей поширених типів ґрунтів. 4. Розробити метод розрахунку процесу статичного продавлювання ґрунту та виконати комплексні дослідження впливу форми наконечника ґрунтопродавлюючої головки на режимні параметри продавлювання ґрунтів з урахуванням властивостей їх поширених типів. 5. Розробити метод розрахунку процесу керованого проколу ґрунту та виконати комплексні дослідження впливу форми наконечника ґрунтопроколюючої головки на режимні параметри проколу ґрунтів з урахуванням властивостей їх поширених типів. 6. Розробити методику експериментальних польових досліджень процесів статичного методів формування комунікаційних порожнин в ґрунті та створити експериментальні установки, стенди та натурні зразки наконечників робочих органів для відтворювання процесів, підтвердити їх працездатність і провести порівняння отриманих опитних даних з теоретичними розрахунками. 7. За результатами запропонованих методологічних основ створення високоефективних робочих органів для статичного формування комунікаційних порожнин розробити алгоритм вибору типу робочого обладнання відповідно до обраної технології та запропонувати інженерні методики визначення їх раціональних параметрів з урахуванням фізико-механічних властивостей поширених типів ґрунтів. Головна наукова ідея роботи полягає в підвищенні ефективності роботи спеціальних установок для створення горизонтальних свердловин при безтраншейному прокладанні підземних комунікацій на основі нового наукового підходу, що ґрунтується на законі збереження маси ґрунту до і після його руйнування. Об’єкт дослідження є процеси взаємодії проколюючих, продавлюючих та комбінованих робочих органів з ґрунтом. Предмет досліджень – закономірності процесів взаємодії з ґрунтом та створення наконечників робочих органів, які забезпечують керованість і мінімальні енергетичні витрати процесів утворення порожнин у ґрунті статичними методами, які призначені для безтраншейного прокладання інженерних комунікацій. Мета дослідження. Метою роботи є дослідження закономірностей процесівформування горизонтальних свердловин спеціальним землерийним обладнанням статичної дії та розробка методологічних основ створення мінімально енергоємних робочих органів для формування комунікаційних порожнин в грунті методами проколу і продавлювання ґрунту та їх комбінації. Наукова новизна та положення, які виносяться на захист. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні узагальнених теоретичних залежностей, які вперше отримані на основі закону рівності мас ґрунту до і після його руйнування та нормативних фізико-механічних властивостей ґрунтів, що сприяють створенню спеціальних високоефективних землерийних установок для безтраншейного прокладання інженерних комунікацій на базі встановлених закономірностей взаємодії їх робочих органів з ґрунтовим середовищем методами статичного проколу ґрунту, його продавлюванням та їх комбінаціями. Зокрема вперше одержані наступні результати: – обґрунтовані передумови підвищення ефективності безтраншейного прокладання підземних інженерних комунікацій за рахунок раціонального використання методів статичного проколу та продавлювання ґрунту і їх комбінації при створенні комунікаційних порожнин; – отримані теоретичні залежності процесів формування свердловин в ґрунті та виконані комплексні дослідження впливу на режимні параметри виконання робіт форм наконечників проколюючих голівок у вигляді конусних, конусно-циліндричних, загостреного кільця і асиметричного наконечника з урахуванням властивостей поширених типів ґрунтів; – визначено величину зниження опору ґрунту при його проколі конусним наконечником з виступом та з умови мінімізації витрат зусиль встановлено його мінімально ефективний діаметр, який дозволив отримати розміри оптимального діаметру свердловини та межі ефективного використання методу проколу ґрунту, за якими слід переходити на інші методи формування свердловини; – встановлено теоретичні залежності для визначення зони деформації ґрунту навколо кільцеподібних наконечників з зовнішнім конусом відповідно до їх параметрів, діаметру свердловини та властивостей поширених типів ґрунтів; – визначено конструктивні та режимні параметри роботи асиметричного (зрізаного циліндра) наконечника ґрунтопроколюючої головки для керованого проколу в залежності від конструкції штанг, їх матеріалу і ґрунтового середовища, розроблені рекомендації для проектування траєкторії траси з максимально допустимим відхиленням руху головки від прямої осі; – обґрунтовано області ефективного використання методів статичного формування комунікаційних порожнин в ґрунті, визначено алгоритми розрахунку раціональних параметрів робочих органів з конусно-циліндричним, кільцеподібним і асиметричним (зрізаним циліндром) наконечниками робочих органів та режимних параметрів приводу установок; – розрахунками економічної ефективності обґрунтовано рекомендації для створення силового типоряду установок статичної дії з можливістю комбінації методів проколу і продавлювання ґрунту та керування траєкторією руху при створенні горизонтальних свердловин для безтраншейного прокладання розподільних інженерних комунікацій, що знаходяться в межах до 400 мм діаметром та довжиною до 100 м; – розроблено узагальнені теоретичні положення процесів створення горизонтальних свердловин методами статичного проколу, продавлювання ґрунту та їхніх комбінацій на підставі запропонованого уявлення про зміну закону щільності ґрунту при ущільнені, що визначається компресійним модулем деформації ґрунту, який залежить від фізико-механічних властивостей ґрунтів і дозволяє отримати закони розподілення нормального тиску ґрунту на робочі поверхні виконавчих інструментів на основі закону збереження ґрунтової маси до та після його ущільнення (без проведення експериментальних досліджень); – новизна пристроїв для формування горизонтальних свердловин шляхом статичного задавлювання робочих органів у ґрунт при безтраншейному прокладанні комунікацій, для яких загальним є раціональність конструктивних параметрів їх наконечників, підтверджена 9 патентами України. Практичне значення отриманих результатів роботи полягає в обґрунтуванні вибору високоефективних методів статичного формування свердловин для безтраншейного прокладання інженерних комунікацій в залежності від їх технологічних особливостей прокладання і умов ґрунтового середовища та в створенні алгоритму визначення раціональних параметрів робочих органів і наконечників для їх реалізації. На основі розроблених алгоритмів та отриманих інженерних розрахунків було складено технічне завдання на створення типоряду установок, які були прийняті ТОВ «НВП «Газтехніка ЛТД» та ТОВ СКТБ «Гідромодуль» для впровадження в виробництво: для лідерного проколу ґрунту – малогабаритна установка – МП-125; для проколу ґрунту, його поетапного розширення конусними розширювачами або кільцевими робочими органами та можливістю окремого продавлювання ґрунту кільцеподібним наконечником – МП-250М; для гвинтового проколу ґрунту - УГ-2; для керованого проколу – установки МП-250К та УКР-180 з телеметричною системою контролю СКР-2.4; для формування свердловин в ґрунті під різними кутами статичними методами та бурінням – універсальна установка УБГТ-180. Для їх впровадження було розроблено технологічні карти виконання робіт по безтраншейному прокладанню комунікацій. Практичне використання при будівництві переходів установки отримали в цілому ряді спеціалізованих та будівельних компаніях, а саме: ДП «Спеціалізоване управління механізованих робіт», ТОВ «Харьковспецстрой-1» та ТОВ «Перша слобідська будівельна компанія». Результати досліджень використовуються в навчальному процесі при вивченні студентами спеціальних дисциплін «Машини для земляних робіт», «Динаміка БДМ», «Машини для підземного прокладання інженерних комунікацій» для студентів спеціальності 6.05.05.03 «Машинобудування» та 133 «Галузеве машинобудування». Особистий внесок здобувача. Всі основні наукові положення, результати, висновки та рекомендації дисертаційної роботи отримані автором самостійно та опубліковані у роботах [1–56]. Роботи [21–23, 28–29, 32, 36] були опубліковані без співавторів. У друкованих працях, які опубліковані у співавторстві, автору належать: обґрунтування ефективності використання методів статичного формування горизонтальних свердловин шляхом проколу та продавлювання ґрунту, що призначені для безтраншейного прокладання розподільних мереж, які обмежуються діаметром до 400 мм та довжиною прольотів до 100 м, та висунуто ідею раціонального розроблення комунікаційних порожнин шляхом комбінації цих методів [1–5, 8–12, 19, 23]; розроблення аналітичних залежностей по визначенню силових параметрів розробки ґрунту різними наконечниками на основі закону зміни щільності ґрунту при ущільнені, що визначається компресійним модулем деформації ґрунту, який залежить фізико-механічних властивостей ґрунтів та дає можливість отримати закономірності розподілення нормального тиску ґрунту на робочі поверхні виконавчих інструментів на основі закону збереження ґрунтової маси до та після його ущільнення (без проведення експериментальних досліджень) [16, 17, 19–21, 27, 36]; встановлення закономірності утворювання зон деформування ґрунту при просуванні робочих органів та визначенні їх розмірів [6, 7, 13, 15, 24, 26, 28, 33]; формулюванні підходів до визначення параметрів робочого органу у вигляді зрізаного циліндра та оцінки їх вплив на траєкторію руху головки в ґрунті, встановлено мінімальний та максимальний кут його зрізу в залежності від ґрунтового середовища та жорсткості штанг [14, 19, 22, 25, 31]; формулюванні ідеї створення обладнання для реалізації робочих процесів розробки ґрунту з натурними зразками моделей наконечників робочих органів та перевірки теоретичних положень дисертації та обґрунтовані типоряду силових установок для створення горизонтальних порожнин в ґрунті робочим обладнанням для проколу, продавлювання ґрунту та їх комбінації [23, 30, 32, 34, 35, 37]; розробка нових конструкцій наконечників робочих органів для формування свердловин в ґрунті статичними методами [38–46] та удосконалення гідравлічного приводу установок для статичного формування свердловин в ґрунті [3, 51–53, 56]; оцінка фактичного стану інженерних комунікацій, визначення їх надійності та розробка рекомендацій по впровадженню безтраншейних технологій їх реновації [47–50, 54, 55]. Апробація результатів дисертації. Окремі розділи і дисертація в цілому обговорювалися і отримали позитивну оцінку на науково-технічних, науково практичних конференціях і семінарах: на Міжнародній науково-практичній конференції «Нові досягнення в дослідженнях будівельних, дорожніх і підйомно транспортних машин» (м. Харків, ХНАДУ, 2014), Міжнародній науково-технічній конференції «ИНТЕРСТРОЙМЕХ-2015» (Росія, м. Казань, КГАСУ, 2014), VI Всеукраїнському науковому семінарі «Методи підвищення ресурсу міських інженерних інфраструктур» (м. Харків, ХНУБА, 2014), Konferencyjne Forgaz 2014: Techniki I technologie dla gazownictwa – pomiary, badania, eksploatacija (Krakov, Repablic of Polend, Stycznia 14-18, Instytut Nafty i Gazu, 2014), на конференціях: «Ефективне будівництво. Об’єкти будівництва, технології та матеріали» (м. Одеса, ОГАСА, 2015), Міжнародній науково-технічній конференції: «Нові досягнення в дослідженнях будівельних, дорожніх і підйомно-транспортних машин» (м. Харків, ХНАДУ, 2016), Всеукраїнській науково-технічній конференції молодих вчених та студентів: «Створення, експлуатація і ремонт автомобільного транспорту та будівельної техніки» (м. Полтава, ПНТУ ім. Ю.Кондратюка, 2016), Modern methods, Innovations, and experience of practical application in the field of technical sciences: International reseach and practice conference (Radom, Repablic of Polend, December 27– 28, Radom Academy of Economics, 2017), Міжнародній науково-практичній конференції «Підвищення ефективності піднімально-транспортних, будівельних, дорожніх машин і комплексів» (м. Дніпро, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, 2018), Міжнародній науково-практичній конференції «Underwater Technologies» (м. Київ, КНУБА, 2019). Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 56 друкованих працях, в тому числі, в монографії, навчальному посібнику, підручнику, 37 статтях фахових видань (3 з яких входять до наукометричної базі даних SCOPUS та 2 – в міжнародних виданнях), 9 – у матеріалах і тезах збірників доповідей на Всеукраїнських та міжнародних науково-технічних конференціях. По темі роботи отримано 9 патентів України на винаходи. Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел із 259 найменувань (26 сторінок) та 5 додатків. Повний обсяг роботи складає 419 сторінок, в тому числі 331 сторінок основного тексту, 24 таблиці, 149 ілюстрацій.
Наукові основи розв’язання спряжених задач термогазодинаміки при моделюванні гомогенного процесу дизельного двигуна
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Авраменко, Андрій Миколайович
Підвищення експлуатаційних властивостей міського пасажирського транспорту застосуванням електричного приводу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Аргун, Щасяна Валіковна
Підвищення енергоефективності автомобілів при маневруванні зниженням непродуктивних втрат енергії
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Мазін, Олексій Сергійович
Підвищення ефективності використання робочого обладнання автогрейдера стабілізацією навантаження механізму підвіски тягової рами
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Рагулін, Віталій Миколайович; Ragulin, V. M.
Актуальність теми. З літературних даних і досвіду експлуатації автогрейдерів відомо, що від 20 до 60 % виходів з ладу виконавчих гідроциліндрів механізму підвіски тягової рами (МПТР) відбувається із-за асиметричного навантаження по бортах машини, а також багатократного перевищення навантаження в одній порожнині гідроциліндра по відношенню до іншої цього ж гідроциліндра. Такий перерозподіл може спостерігатися як одно- і багаторазово в залежності від виконання технологічної операції. Саме багатократне, не контрольоване перевищення навантажень є визначальним у формуванні відмов цих гідроциліндрів, а також у зменшенні часу використання машини у зв'язку з відказом. Ефективна і продуктивна робота виконавчого обладнання автогрейдера і машини, в цілому, істотно залежить від можливості контролю прикладення, розподілу і напряму діючого зовнішнього зусилля на складну просторову систему МПТР, діючого через грейдерний відвал, який має можливість займати різноманітні положення в просторі відносно машини і робочої поверхні. Це значно ускладнює механізм керування даного вузла. Підвищення ефективності роботи автогрейдерів шляхом покращення конструкції системи керування гідравлічного МПТР, може бути здійснено модернізацією його додатковим механізмом положення нижньої точки кріплення гідроциліндра винесення тягової рами. Це забезпечить переміщення у бік точки кріплення штоку гідроциліндру виносу тягової рами і дозволить знизити різницю діючих зусиль у гідроциліндрах, отримати рівномірний їх розподіл у системі порожнин гідроциліндрів. Це приведе до збільшення ефективності використання автогрейдерів за рахунок зменшення відмов. На підставі вищевикладеного тема роботи, що спрямована на подальше вдосконалення систем керування робочим органом автогрейдерів, є актуальною. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до наукового напряму та завдання державної науково-технічної програми: «Енергетична стратегія розвитку України на період до 2030 року» (Постанова Кабінету Міністрів України №145-р від 15 березня 2008 р.). Дослідження також виконувалися відповідно напрямку наукових досліджень кафедри будівельних і дорожніх машин Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (ХНАДУ) і пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки України на період до 2020 року, зазначеними в Законі України від 9 вересня 2010 р. №2519-IV про внесення змін до Закону України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки» (Закон Україні «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11 липня 2001 р. № 2623-ІІІ), а також відповідно до держбюджетних науково-дослідницьких робіт за темами: № 0107U001006 «Теоретичні основи проектування модульних конструкцій землерийно-транспортних машин на прикладі автогрейдера» 2007-2009 рр. (виконавець); PK № 0112U008434 «Геометричне моделювання об’єктів, процесів та явищ техносфери за допомогою засобів комп’ютерної графіки» 2015-2018 рр. (виконавець). Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є підвищення ефективності роботи автогрейдерів за рахунок забезпечення стабілізації навантаження приводу керування МПТР. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання: – провести аналіз досліджень, присвячених засобам підвищення ефективності і зменшенню навантаження при роботі МПТР автогрейдерів; – розробити і обґрунтувати просторову розрахункову схему і математичну модель автогрейдерів з урахуванням особливості конструкції МПТР та встановити закономірності навантаженості в залежності від технологічної операції, що виконуються; – провести натурні випробування автогрейдера сімейства ДЗк-250 і на основі аналізу отриманих результатів визначити найбільш навантажене положення робочого обладнання з оцінкою достовірності отриманих результатів досліджень; – виявити закономірності навантаженості МПТР на основі моделювання його роботи, залежно від зміни кінематики підвіски робочого обладнання і визначити вплив розташування виконавчих гідроциліндрів МПТР на перерозподіл навантаженості гідроциліндрів; – модернізувати і дослідити методом комп’ютерного моделювання запропонований МПТР для зменшення відмов шляхом зміни траєкторії і її кінематики; – запропонувати практичні рекомендації щодо вибору раціонального положення виконавчих гідроциліндрів залежно від технологічних операцій, що виконуються автогрейдером; – визначити економічну ефективність застосування модернізованої конструкції механізму керування робочим обладнанням. Об’єктом дослідження є процес навантаження виконавчих гідроциліндрів механізму підвіски робочого обладнання залежно від кінематичних і робочих параметрів технологічного процесу. Предмет дослідження – взаємозв'язок силових і геометричних параметрів механізму підвіски робочого обладнання під час виконання технологічних операцій. Методи дослідження. В процесі вивчення стану питання за темою роботи проведено аналіз існуючих вітчизняних і зарубіжних літературних джерел при теоретичних і експериментальних дослідженнях використані класичні положення теорій коливань нелінійних систем, взаємодії робочих органів землерийних машин з ґрунтом, що розробляється, а також обробки результатів експериментів методами математичної статистики. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: – вперше за допомогою розробленої статичної просторової схеми і відповідної математичної моделі були визначені залежності зусиль у виконавчих гідроциліндрах від вхідних кінематичних характеристик та силових зовнішніх навантажень з урахуванням специфічних особливостей конструкції МПТР; – вперше за допомогою розробленої динамічної просторової схеми і відповідної математичної моделі були визначені залежності зусиль на грейдерний відвал від вхідних зовнішніх навантажень з урахуванням асиметричності конструкції МПТР; – вперше встановлено рівень нерівномірності зусиль у виконавчих гідроциліндрах МПТР при виконанні технологічних операцій; – встановлені нові закономірності розташування змінних координат приєднання виконавчих гідроциліндрів МПТР і режимів робочого процесу на перерозподіл навантаженості гідроциліндрів. Практична цінність роботи полягає в наступному: – розроблений інженерний метод визначення раціональних параметрів наванта- ження робочого обладнання; – модернізована конструкція механізму кріплення гідроциліндра винесення тягової рами убік, що дозволяє зменшити нерівномірність навантаження виконавчих гідроциліндрів підвіски робочого обладнання з ціллю збільшення ефективності роботи автогрейдерів за рахунок зменшення відмов (пат. України 104145). Результати наукових досліджень дисертаційної роботи впроваджені на ТОВ «Машгідропривід», ТОВ «Харківспецбуд-1», проектно-монтажній фірмі ДП «Спеціалізоване управління механізованих робіт», а також у навчальному процесі для підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування» у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, результати, висновки та рекомендації дисертаційної роботи отримані автором самостійно та опубліковані в роботах [1–17]. Роботи [6, 9, 15, 17] одноосібні. У друкованих працях, що опубліковані у співавторстві, здобувач оцінив вплив характерних різновидів руйнувань металоконструкції і елементів гідроприводу автогрейдерів [1, 6]; розробив просторову розрахункову схему і математичну модель автогрейдерів для дослідження напряму дії і розподілу зусиль із площин на різальній крайці грейдерного відвала [14, 16]; отримав аналітичні вирази, що дозволяють уточнити навантаженість гідроприводу керування робочого обладнання автогрейдерів при виконанні робочих операцій [5]; експериментально підтвердив закономірність зміни зусилля в порожнинах гідроциліндра винесення тягової рами убік при заданому положенні в просторі різальної крайки відвала [3, 12, 13]; встановив граничні положення кріплення нижньої опори гідроциліндра винесення тягової рами убік при експлуатації робочого обладнання в штатних режимах [4, 11]; встановив закономірності зміни величини зусилля в кожній порожнині гідроциліндрів механізму керування робочого обладнання залежно від типу виконуваних робіт [2, 7]; розробив механізм зменшення нерівномірності перерозподілу навантаженості керуючих гідроциліндрів МПТР [10]; отримав результати, що дозволяють проводити аналіз навантаженості гідроциліндрів механізму підвіски робочого обладнання автогрейдера методом комп'ютерного моделювання [8, 9, 15, 17]. Апробація результатів дослідження. Окремі положення дисертації обговорювалися і отримали позитивну оцінку на наукових конференціях Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (ХНАДУ) (м. Харків, 2012– 2019 рр.), конференціях Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури (ХДТУБА) (м. Харків, 2015 р, 2017 р), Міжнародній науково-технічній конференції. "Интерстроймех-2010" (м. Білгород, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми розвитку дорожньо-транспортного і будівельного комплексів" (м. Кіровоград, 2013 р.), Міжнародних науково-технічних конференціях "Високі технології в машинобудівному виробництві та транспортному машинобудуванні" (м. Полтава, 2013 р., 2017 р.), на засіданні Підйомно-транспортної академії наук України (ПТАНУ) (2014 р., 2016 р.), Міжнародній молодіжній науково-технічній конференції "Молода наука – роботизація і нано-технології сучасного машинобудування" (м. Краматорськ, 2019 р.). У повному об'ємі дисертація докладалася на засіданні Підйомно-транспортної академії наук України (ПТАНУ) (2018 р., 2019 р.), а також на розширеному семінарі кафедри будівельних і дорожніх машин (БДМ) Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (2018 р., 2019 р.). Публікації. Основні результати дисертаційної роботи наведені в 17 друкованих працях, у тому числі у 9 роботах, що опубліковані у фахових виданнях України, 5 з них – у збірниках, що індексується у наукометричних базах даних; у матеріалах 7 міжнародних науково-технічних конференціях, отримано 1 Патент України на корисну модель. Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел із 178 найменувань (17 сторінок), та 5 додатків. Повний обсяг роботи складає 202 сторінок, в тому числі 143 сторінок основного тексту, 29 таблиць, 76 ілюстрацій.
Підвищення ефективності використання робочого обладнання автогрейдера стабілізацією навантаження механізму підвіски тягової рами
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Рагулін, Віталій Миколайович; Ragulin, V. M.
Підвищення ефективності використання робочого обладнання автогрейдера стабілізацією навантаження механізму підвіски тягової рами. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.04 – машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт (13 – Механічна інженерія). – Харківський національний автомобільно-дорожній університет Міністерства освіти і науки України, Харків, 2020. Дисертацію присвячено вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми підвищення ефективності роботи автогрейдера за рахунок зменшення навантаження виконавчого обладнання. Це досягається шляхом стабілізації режиму навантаження механізму підвіски тягової рами (МПТР) модернізацією робочого обладнання шляхом використання додаткового елемента підвіски. Вона дозволить зменшити асиметричність навантаження виконавчих гідроциліндрів робочого обладнання автогрейдера та, як наслідок, відбувається вирівнювання навантаження машини при експлуатації. У роботі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, описано методи дослідження, а також визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Надано інформацію про апробації та публікації результатів дисертаційного дослідження, проведений літературний пошук та його аналіз відповідних досліджень, розроблені статична та динамічна моделі, проведені натурні експерименти у польових умовах з існуючим МПТР, розроблена віртуальна модель робочого обладнання та проаналізована кінематика існуючого та модернізованого обладнання, надані практичні рекомендації по раціональному вибору параметрів конструкції МПТР та встановлена економічна ефективність запропонованого методу підвищення ефективності роботи автогрейдера. Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному. Вперше: – за допомогою розробленої статичної просторової схеми і відповідної математичної моделі були визначені залежності зусиль у виконавчих гідроциліндрах від вхідних кінематичних характеристик та силових зовнішніх навантажень з урахуванням специфічних особливостей конструкції МПТР; – за допомогою розробленої динамічної просторової схеми і відповідної математичної моделі були визначені залежності зусиль на грейдерний відвал від вхідних зовнішніх навантажень з урахуванням асиметричності конструкції МПТР; – встановлено рівень нерівномірності зусиль у виконавчих гідроциліндрах МПТР при виконанні технологічних операцій; – встановлені нові закономірності розташування змінних координат точок приєднання виконавчих гідроциліндрів МПТР і режимів робочого процесу на перерозподіл навантаженості гідроциліндрів. Результати наукових досліджень дисертаційної роботи знайшли впровадження у діяльності на ТОВ «Машгідропривід», ТОВ «Харківспецбуд-1», проектно-монтажній фірмі ДП «Спеціалізоване управління механізованих робіт», а також у навчальному процесі для підготовки бакалаврів за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування» у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Результати роботи можуть бути використані при створенні нових та модернізації наявних систем керування робочим обладнанням автогрейдера. Основуючись проведеним аналізом наявних підходів щодо зменшення нерівномірності навантаження МПТР автогрейдера встановлено, що сучасна тенденція вирішення зазначеної проблеми пов’язана з неточністю при визначенні зусиль в гідроциліндрах МПТР. Допускають, що гідроциліндри підйому-опускання тягової рами сприймають найбільші зусилля при вертикальному розташуванні. При цьому не враховують зусилля, що припадають на гідроциліндр винесення тягової рами убік. Дане допущення позначається при виконанні технологічних операцій косовстановленного основного відвала з винесенням тягової рами або відвала. Виявлено відсутність єдиного підходу щодо досліджень і конструювання МПТР та робочого обладнання. Це не дозволяє зменшити різницю навантаженості між гідроциліндрами даного механізму шляхом перерозподілу нерівномірності дії зусиль на виконавчі гідроциліндри. Практично не розглядаються питання раціоналізації рухів МПТР з точки зору розподілення зусиль у самих гідроциліндрах, зменшення навантаження МПТР машини внаслідок поломки одного або декількох елементів даного механізму, а саме гідроциліндрів. Встановлено, що гідроциліндри МПТР розраховуються в умовах невизначеності, а саме, чітких параметрів кінематики при виконанні конкретних технологічних операцій з урахування мінімізації нерівномірності дії зусиль, які знижують кількість відмов на етапі проектування машини. Визначено передумови для розробки методологічних основ мінімізації впливу нерівномірності навантаженості гідроциліндрів МПТР для забезпечення ефективності використання робочого обладнання автогрейдера, в цілому. Математична модель вдосконалена при статичному та динамічному навантаженні стосовно використання їх для всіх типів автогрейдерів з урахуванням кінематичних залежностей МПТР, що гарантує отримання достовірності значень розрахунків з відносною похибкою у припустимих межах (довіреним інтервалом 0,9) та підвищення ефективності машини близько 25%. Уточнені та досліджені математичні моделі просторових схем з метою визначення залежностей зусиль у виконавчих гідроциліндрах від вхідних кінематичних характеристик та силових зовнішніх навантажень з урахуванням специфічних особливостей конструкції МПТР, а саме з урахуванням асиметричності конструкції МПТР. Розроблено новий метод розв’язання задачі кінематичного та математичного аналізу МПТР, що дозволяє визначити найбільш раціональні закономірності зміни приєднаних координат МПТР з точки зору мінімізації нерівномірності навантаженості елементів механізму у порівнянні з наявними рішеннями. У результаті цього встановлені нові закономірності розташування змінних координат точок приєднання гідроциліндрів МПТР і режимів робочого процесу на навантаженість виконавчих гідроциліндрів робочого обладнання на прикладі автогрейдера середнього класу сімейства ДЗк-250. Уперше експериментально досліджений вплив положення точки прикладення зовнішніх навантажень на основному відвалі на навантаженість МПТР, що свідчить про неточність використання раніше існуючих методик розрахунків. За результатами експериментальних досліджень встановлені найбільші аварійні навантаження на робочий орган, які залежать від геометричного положення елементів підвіски робочого обладнання, а саме: при центральному положенні відвала зусилля в гідроциліндрах підйому-опускання основного відвала не мають однакових значень, а розрізняються в 0,8…3,2 разів. Зміна кута захоплення відвала на 60° спричиняє за собою зниження зусилля в правому гідроциліндрі на 27%, а в лівому гідроциліндрі – збільшення на 10%, що підтверджують відповідні розрахунки даного МПТР. На основі додаткових задач був розроблений інженерний метод визначення раціональних параметрів навантаження робочого обладнання, котрий дозволив запропонувати модернізовану конструкцію механізму кріплення гідроциліндра винесення тягової рами убік, завдяки якому досягається зменшення нерівномірності навантаження виконавчих гідроциліндрів МПТР, що у свою чергу призводить до зменшення відмов і, як наслідок, підвищити ефективність роботи автогрейдера. Проаналізовано вплив зміщення точки прикладення зовнішнього навантаження уздовж різальної крайки основного відвала, встановлено, що зміна зусилля в гідроциліндрах МПТР автогрейдера не лише в абсолютному значенні (від 1,1 до 5,0 разів), а і зміна у напрямку діючих реакцій. Проведені дослідження виявили ряд нових задач, зокрема необхідність модернізувати МПТР для зменшення навантаженості шляхом зміни траєкторії і кінематики конструкції механізму. Комп'ютерне моделювання кінематики виконавчих гідроциліндрів МПТР існуючої і модернізованої підвісок показало можливість зменшення ступеню динамічних навантажень в МПТР автогрейдера за рахунок використання підвіски модернізованої конструкції МПТР. Розроблено комп’ютерну модель модернізованого механізму підвіски тягової рами автогрейдера, що дозволило результатам віртуальних досліджень запропонувати метод зміни кінематики підвіски тягової рами, котра забезпечує зменшення навантаженості при роботі автогрейдером. Впровадження одержаних результатів виконаних досліджень на автогрейдерах з модернізованим робочим обладнанням у вигляді додаткового механізму підвіски тягової рами дозволить зменшити навантаження МПТР і автогрейдера, в цілому, завдяки чому збільшиться час використання машини до ремонту, а також зменшити матеріальні витрати, що в підсумку дозволить підвищити ефективність виконання автогрейдера при виконані технологічних операцій.
Підвищення ефективності експлуатації засобів транспорту та їх функціональних систем, конвертованих для роботи на природному газі
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Манойло, Володимир Максимович
Підвищення ефективності роботи короткобазових колісних навантажувачів у транспортному режимі
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Мусаєв, Заур Разилович
Теоретичні основи формування розподілених систем управління дорожнім рухом у містах
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Абрамова, Людмила Сергіївна
Удосконалення динамічних властивостей електропневматичного гальмового керування колісного транспортного засобу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Дон, Євген Юрійович
Удосконалення технології санації тріщин в асфальтобетонному покритті бітумно-полімерними герметизуючими матеріалами
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Гнатенко, Роман Григорович
Формування пасажиропотоків у приміському сполученні на автомобільному транспорті
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Кочина, Анастасія Анатоліївна

Переглянути

Перегляд 2020 за Назва