2015, № 2 (9)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6276

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

Aутстафінг як перспективна форма трудового співробітництва при інтеграції підприємств у кластерні структури
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Решетило, В. П.; Федотова, Ю. В.
Стаття присвячена дослідженню проблеми сучасних трудових взаємовідносин у інтеграційних структурах. Об’єктом дослідження виступає застосування аутстафінгу у кластерах. Методологічною основою дослідження є аналіз теоретичних концепцій і чинного законодавства України. Встановлено, що кластерні структури, згідно чинного законодавства, підпадають під форму асоціацій, тому зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність. У разі, коли кластер приймає форму «м’якої структури», він не має загального майна, а отже узагальнені форми звітності відсутні. При об’єднанні підприємств у кластер шляхом утворення асоціації виникає необхідність мінімізації витрат через застосування нових методах залучення персоналу. Одним із сучасних методів зниження витрат юридичних осіб є аутстафінг. Для учасників кластеру застосування аутстафінгу надає наступні переваги: скорочення штатної чисельності персоналу при збереженні необхідної продуктивності праці; зниження адміністративних і фінансових витрат; забезпечення легальності та юридичної підтримки персоналу; можливість концентрації на основному бізнесі; підвищення конкурентоспроможності підприємств кластеру. При використанні послуги з аутстафінгу відсутня необхідність вести кадровий облік, а також витрачати кошти на додатковий персонал. 124 До недоліків аутстафінгу відносять: ризик витоку комерційної інформації, виникнення конфліктних ситуацій через несприйняття працівниками,залученими за договором аутстафінгу цілей, місії підприємства. Персонал підприємств не можна називати трудовим колективом, оскільки він не є єдиним утворенням. Це створює протиріччя між групами працівників, тому що умови праці серед них можуть суттєво відрізнятися. В цілому, застосування аутстафінгу надає суттєву мінімізацію коштів, необхідну при реалізації проектів кластерів. Результати дослідження можуть бути застосовані при розробці стратегії розвитку кластеризації.
Cучасний стан та ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Тернавська, І. Б.; Ternavska, Inna
У статті розглядаються організаційно-економічні проблеми виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області. Проаналізовано показники розвитку галузі молочного скотарства в агроформуваннях регіону. Доведено необхідність переорієнтації роботи підприємств на інтенсивний шлях розвитку. Основними його напрямами є: використання високопродуктивних порід корів, збалансована їх годівля, автоматизація та механізація виробничих процесів тощо. Проаналізовано вплив продуктивності корів на ефективність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за допомогою методу аналітичних групувань. Одержані результати підтверджують, що у галузі молочного скотарства має місце інтенсивний процес розвитку за рахунок підвищення продуктивності. За допомогою кореляційного-регресійного аналізу проведено дослідження взаємозв’язку між продуктивністю корів та факторами, що на неї впливають. Встановлено, що з-поміж включених у модель залежності продуктивності корів від факторів найвагомішим є фактор 77 витрати на корми у розрахунку на одну корову. Тобто, продуктивність корів у першу чергу визначається рівнем їх годівлі, якістю кормів та збалансованістю раціонів годівлі. Наведено основні напрями підвищення економічної ефективності виробництва молока. Наголошено, що найбільш дієвим способом підвищення ефективності молочного виробництва є великотоварне виробництво. З підвищенням рівня концентрації виробництва зменшуються витрати на одиницю продукції за рахунок економії умовно-постійних витрат. З огляду на вищу якість виробленого молока, ціна реалізації у великих за розмірами підприємств вища, ніж у дрібних. Великотоварні підприємства в змозі впроваджувати інноваційні технології, що сприяє підвищенню продуктивності праці і якості виробленого молока.
Mетодологічні аспекти раціонального поєднання підприємств в аграрному секторі економіки України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Резнік, Н. П.; Reznik, Nadya
Розглядається проблема раціонального поєднання малих, середніх і великих підприємств та необхідність у розробці відповідної методології. Доведено, що у довгостроковій перспективі бачиться можливим тільки двоєдине вирішення названої проблеми: з одного боку, послідовна орієнтація на ринкові відносини для гарантії забезпечення конкурентоспроможності продукції всіх підприємств – малих, середніх і великих; з іншого – підвищення якості життя, розвиток соціальної інфраструктури сільської місцевості, що збереже її як основу життєдіяльності і зайнятості населення. Зроблено спробу розробити відповідну методологію для вирішення проблем раціонального поєднання малих, середніх і великих підприємств аграрного сектору, що полягає у виборі ознак або показників, за допомогою яких можуть бути охарактеризованими або визначеними розміри підприємств та було побудовано шкалу для їх співставлення. Визначено необхідний обсяг виробництва і виробничі потужності підприємств. Вони можуть бути як сконцентрованими в одному місці, що формує велике підприємство, так і просторово розосереджені, що веде до створення середніх і малих підприємств в залежності від відстані розгалуження. Співвідношення підприємств залежить, таким чином, від їх кількості і складу. Обґрунтовано, що розміри наново організованих підприємств повинні корелюватися з розмірами діючих так, щоб їх загальна кількість була зв’язана із сумарною величиною потреб у відповідній продукції, необхідним рівнем резервних запасів, економічно виправданою величиною виробничих потужностей, рівнем культури споживання і ступенем використання вторинних ресурсів, швидкістю здійснення технічних і технологічних нововведень. Доведено, що тільки двоєдине вирішення названої проблеми: з одного боку, послідовна орієнтація на ринкові відносини для гарантії забезпечення конкурентоспроможності продукції всіх підприємств – малих, середніх і великих; з іншого – підвищення якості життя, розвиток соціальної інфраструктури сільської місцевості, що збереже її як основу життєдіяльності і зайнятості населення.
Аналіз діяльності підприємств автомобільного транспорту Харківської області
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Токар, І. І.; Tokar, Inna
Роботу присвячено питанням аналітичного забезпечення управління діяльністю підприємств автомобільного транспорту України та Харківської області. В статті наголошується на тому, що розвиток транспортної інфраструктури України передбачає реалізацію стратегічного плану дій щодо вдосконалення діяльності підприємств і об’єктів транспортно-дорожнього комплексу, спрямованого на модернізацію й оновлення рухомого складу, а також на підвищення експлуатаційних характеристик шляхів сполучення. На основі порівняльного аналізу вантажообороту та пасажирообороту підприємств транспорту Харківської області та України за 2013-2014 рр. встановлено, що в діяльності підприємствлідерів вантажних та пасажирських перевезень спостерігається незбалансованість структури вантажних та пасажирських перевезень, а також абсолютне зниження їх обсягів. Аналіз діяльності транспортного комплексу Харківської області зазначив низький рівень оновлення та розвитку матеріальнотехнічної бази та основних засобів підприємств, який зумовлює низький показник введення в дію нових основних засобів та негативно характеризує стан капітальних інвестицій транспортної галузі по Харківській області в цілому. Відмічено, що фінансування експлуатаційного утримання та реконструкції автомобільних доріг загального користування Харківської області, що обслуговуються підприємствами дорожнього господарства, переважно здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, розподіл яких у поточному році відбувається за залишковим принципом. Встановлено, що результатом системного недофінансування дорожнього господарства в цілому по Україні та в Харківській області є зростаючі обсяги збитків, що були отримані протягом останнього періоду підприємствами транспорту, а також низький рівень рентабельності операційної діяльності підприємств транспорту.
Визначення економічної сутності кризи підприємства та основних її видів
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Мельниченко, О. О.; Melnychenko, Olexandr
Погіршення господарського стану вітчизняних підприємств в умовах економічної та політичної нестабільності в країні обумовлює необхідність розробки науково-методичних засад з антикризового управління. Особливої уваги заслуговує визначення поняття кризи на підприємстві та виокремлення основних її видів. В статті автором на основі дослідження наукових джерел окреслено основні підходи до визначення поняття кризи як небажаного стану суб’єкта господарювання, наслідку невизначеності, порушення рівноваги у соціально-економічній системі, поштовху до оновлення та оптимізації системи, фази життєвого циклу підприємства, переходу до нового стану рівноваги в економіці. Автором пропонується власне визначення цього поняття, згідно якого криза на підприємстві - це його стан, що характеризується різким погіршенням господарських показників діяльності, викликаний загостренням протиріч підприємства з зовнішнім середовищем або у його внутрішньому середовищі, що спричинені невідповідністю виконання окремих бізнес-процесів підприємства, серед яких управління, маркетинг, постачання, виробництво, збут, проведення розрахунків, сучасним умовам господарювання, що різко змінилися внаслідок інноваційного або інформаційного розвитку. В статті на основі узагальнення літературних джерел автором розроблено класифікацію криз, що включає в себе найбільш вагомі ознаки для здійснення ефективного антикризового управління. До того ж в статті запропоновано виділити класифікаційну ознаку за стадіями операційного циклу підприємства. Результати проведеного дослідження мають лягти в основу розробки механізму антикризового управління на підприємстві в сучасних вітчизняних умовах господарювання.
Визначення місця України на світовому ринку аутсорсингу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Горова, К. О.; Gorova, Kseniia
На сьогоднішній день економічний розвиток України напряму залежить від того, чи посяде вона достойне місце на міжнародному ринку аутсорсингу. Покращити економічний стан вітчизняних підприємств можна розширивши міжнародне співробітництво з іноземними партнерами. Отримання замовлень на аутсорсинг окремих бізнес-процесів та частини виробництва дозволить вітчизняним підприємствам залучити фінансові та технологічні ресурси, оновити виробничі потужності, підвищити кваліфікацію персоналу. Тому необхідним є визначення перспективних галузей, в яких Україна могла б стати вагомим гравцем на світовому ринку аутсорсингу. Для цього в статті було проведено дослідження основних тенденцій світового ринку аутсорсингу на основі публікацій ряду консалтингових фірм. Було встановлено, що на даний момент лідером з постачання аутсорсингових послуг є Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Лідерами серед країн є Індія, Китай, В’єтнам, Філіппіни, Малайзія. В Європі найуспішнішими постачальниками аутсорсингових послуг є Ірландія та Польща. Нажаль, Україна поки що не знайшла своє місце на ринку аутсорсингу, хоча за прогнозами фахівців до 2015 року мала зайняти провідні позиції на ньому. Високий рівень корупції, економічна та політична нестабільність відштовхують іноземні компанії від розміщення аутсорсингових замовлень в Україні. Єдина галузь, в якій Україна досягла успіху, - ІТ-аутсорсинг. Це відбулося завдяки високому інтелектуальному потенціалу вітчизняних фахівців та можливості здійснення такої діяльності без значних інвестиційних витрат. Проте Україні необхідно розвиватися в напрямку надання аутсорсингових послуг і в інших видах діяльності. Україна може стати потужним виробничим аутсорсером, оскільки має велику кількість промислових підприємств, що володіють виробничими потужностями, досвідченими працівниками інженерних та робітничих професій. Саме розвиток виробничого аутсорсингу дозволить покращити господарський стан вітчизняних підприємств та сприятиме розвитку національної економіки.
Галузеві особливості розвитку підприємств дорожнього господарства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Деділова, Т. В.; Dedilova, Tetyana
В роботі удосконалено теоретичні основи управління процесом розвитку на підприємствах дорожнього господарства шляхом визначення його основних галузевих особливостей функціонування. Використання структурно-логічного підходу та методу порівняльного аналізу дозволило встановити такий перелік напрямів розвитку підприємств дорожнього господарства, як взаємозв’язок з національною економікою; нормативно-правове регулювання діяльності; ринок будівельно-монтажних робіт; фінансування; інноваційна діяльність; ресурсозбереження; виробнича діяльність; продукція. В межах такого переліку було виокремлено групи факторів, що відображаються у вигляді певної класифікації за фінансово-економічною, інвестиційною, ресурсною, техніко-технологічною ознаками. В роботі відмічається, що фактори розвитку підприємств дорожнього господарства можна об'єднати у дві групи: екстенсивні (фактори, що відображають збільшення кількості ресурсів виробництва) і інтенсивні (фактори, що відображають використання інновацій). Співвідношення екстенсивності й інтенсивності розвитку підприємства дорожнього господарства виражається в показниках використання його виробничих і фінансових ресурсів. Обґрунтовано, що підрядні підприємства дорожнього господарства поєднують в собі одночасно характерні риси промислових будівельних підприємств і підприємств сфери обслуговування. Наслідком цього є прикордонний характер напрямів розвитку таких підприємств, що викликає необхідність комплексного підходу до вивчення їх факторів, і надає їм специфічні риси, не характерні для більшості виробничих підприємств. Встановлено, що характерні риси підприємств будівельного комплексу є присутніми в більшості напрямів розвитку, характерних для функціонування підприємств дорожнього господарства. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами дорожнього господарства з метою удосконалення процесу управління їх розвитком.
Глобализация как фактор развития экономики Украины
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Попова, В. В.; Popova, Anzhela
Предметом статьи является процесс глобализации, как фактор развития экономики Украины, выполняется анализ макроэкономических показателей в динамике для определения точек бифуркации в макроэкономических показателях, используя теорию хаоса. Что даст возможность достигнуть цели исследования, а именно исследование изменений украинской экономики, используя мировой экономический опыт. Приоритетной задачей для определения возможностей развития является определения места Украины в мировом экономической системе с помощью показателей развития и соотнося их с экономическими показателями других стран. Возможности глобализации и ее различные проявления как экономические, так и информационные дают возможность выполнить данную задачу, используя современные средства коммуникаций, универсальные источники информации, современные средства обработки больших массивов данных. Учитывая динамику экономических процессов в мире, это позволит использовать изменения для оптимизации экономических процессов украинской экономики. И одной из приоритетных сфер является инвестиционная привлекательность Украины, что позволит подняться в рейтинге инвестиционной привлекательности на более высокий уровень. Так согласно рейтингу BDO International Business Compass Украина занимает 89 место, всего в рейтинге представлены 174 страны[1]. Так США на 14 месте, Китай – 83-й, Молдова – 87-я, Россия – 100-я, Узбекистан – 144-й. И, если учитывать сложившуюся экономическую и политическую ситуации в Украине, особенно важным является быстрый экономический рост, который может обеспечить повышение инвестиционной привлекательности Украины и как следствие повышение экономического роста и уровня благосостояния страны. Использование данной информации и создавшиеся условия возможно создание условий для нового качественного прыжка в развитии Украины и успешной интеграции в мировой рынок.
Деякі проблемні питання застосування фінансового аналізу для об’єктивного прийняття управлінських рішень
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Голеско, І. О.; Golesko, Irina
Розглядається сукупність проблемних питань застосування засобів фінансового аналізу при комплексному використанні результатів фінансової звітності у формах на основі даних бухгалтерського обліку. Мета роботи – виявлення основних проблем, що виникають в ході аналізу фінансовій звітності підприємства та шляхів забезпечення прозорості економічного стану суб’єкта господарювання, як для власника, так і для його партнерів шляхом формування об’єктивної узагальненої інформації про фінансовий стан та належного підґрунтя для прийняття ефективних управлінських рішень. Проблемність ефективності зовнішнього і внутрішнього аналізу фінансових результатів базується на методологічній відокремленості висновків при дослідженні впливу деяких показників, зокрема при визначені: факторів прибутковості продаж і оборотності активів в показнику коефіцієнта прибутковості власного капіталу (ROE), що має враховувати специфіку формування обсягу реалізації в залежності від галузевих особливостей і облікової політики підприємства. Поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності має базуватись на сукупності підсумків річних звітів, як фінансових, так і статистичних. При цьому має бути врахований інтегральний річний показник рентабельності власного капіталу та постійний (місячний) моніторинг обмеженого числа показників за результатами поточного місяця (динаміка доходу та його структура, рівень витрат та показники прибутковості, величина робочого капіталу і грошові потоки, використання активів. Результати мають методологічне значення для формування підґрунтя ефективності використання фінансового аналізу в сфері аудиторської діяльності та бухгалтерського обліку. Висновки вказують на потребу комплексного підходу до створення відповідної системи фінансовоекономічної інформації на підставі багатокомпонентного та поглибленого врахування результатів експрес-аналізу, моніторингу фінансових показників внутрішнього аналізу та результатів фінансової діагностики підприємства, що надасть можливість прийняти обґрунтовані управлінські рішення, направлені на підвищення ефективності його діяльності.
Ефективність мотивації праці трудових ресурсів підприємств санаторнокурортного комплексу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Семенов, В. Ф.; Нєчева, Н. В.
У статті розглянуті та проаналізовані теорії мотивації персоналу, підходи до підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємств санаторно-курортного комплексу, застосування сучасних мотиваційних механізмів праці, шляхи подальшого удосконалення та впровадження у практику підприємств санаторно-курортного передового досвіду розвинутих держав з урахуванням особливостей національної економіки. В умовах формування ринкової економіки перед організаціями встає необхідність працювати по новому, зважаючи на закони ринку, з огляду на всі складові людського фактору (економічні, психологічні, соціальні). У зв'язку із цим зростає внесок кожного працівника в 128 кінцеві результати діяльності підприємства. У нових умовах становлення нових форм власності невирішеним є пошук ефективних способів управління працею шляхом активізації людського фактору через мотивацію. Для розвитку трудового потенціалу підприємств санаторно-курортного комплексу були розроблені практичні дії, серед яких, основними є: створення належних умов для розширеного відтворення трудового потенціалу,особливо професійно-інтелектуального розвитку; створення можливостей для продуктивного його використання через відповідне економічне підґрунтя, впровадження системи стимулів до праці, забезпечення умов праці, а також реалізація соціальних гарантій персоналу, що створить передумови для поліпшення всіх параметрів формування трудового потенціалу. Мотиваційні елементи у структурі механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємств санаторно-курортного комплексу мають стати безпосередніми складовими державної політики, спрямованої на стимулювання індивідуальних інвестицій у людський капітал; забезпечення відповідності якості робочої сили структурним змінам у суспільстві; постійне підвищення кваліфікації керівних кадрів.
Забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Сливка, О. А.; Slyvka, Oksana
У статті розглянуто основні аспекти системи забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства. В основному результати дослідження формування та реалізації концепції людського розвитку розглядаються на рівні держави та регіонів, комплексні дослідження, які б розглядали зазначену вище теорію на мікрорівні відсутні. Предметом дослідження є розгляд соціальноекономічних відносин на рівні підприємства у напрямку реалізації цілей концепції людського розвитку. Метою статті є визначення та аналіз основних елементів системи забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства. Методичними засадами дослідження є системний підхід до вивчення, узагальнення та аналізу сучасних наукових підходів до визначення елементів системи забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства. Концепція людського розвитку може бути основою для отримання конкурентних переваг країни, яка націлена на зростання людського потенціалу на рівні держави, регіонів, підприємства. Для досягнення її мети необхідно визначити основні ресурси, які будуть задіяні у цьому процесі на усіх рівнях управління, особливо організації. Забезпечення людського розвитку на підприємстві можливе за умови чіткого дотримання основних її елементів. В процесі дослідження з’ясовано, що основними елементи системи забезпечення людського розвитку на підприємстві є кадрове, матеріальне, фінансове та інформаційне забезпечення. Сучасний стан системи забезпечення концепції людського розвитку на підприємстві дає можливість стверджувати, що наявні ресурси використовуються в неповному обсязі, і не дають можливості для повноцінної реалізації потенціалу персоналу.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015)
Когнітивний підхід до управління розвитком ситуації у сфері військовотехнічного співробітництва
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Шемаєв, В. М.; Shemayev, Volodymyr
Предметом статті є управління розвитком ситуацій на світовому ринку озброєнь, як відкритою системою з компонентами зовнішнього середовища. Метою статті є обґрунтування можливостей використання когнітивного моделювання для аналізу та управління розвитком ситуації на ринку озброєнь з урахуванням інтересів та структури елементів внутрішнього середовища сторін. В якості методології дослідження ситуацій на світовому ринку озброєнь використано математичний апарат когнітивного моделювання, який заснований на нечітких когнітивних картах, що дозволяє проводити як аналіз ситуації, так і цільовий синтез прогнозних стратегій управління її розвитком. Основними результатами дослідження є:  отримано висновок щодо необхідності створювати систему підтримки прийняття рішень в слабо структурованих областях з урахуванням суб’єктних чинників;  запропоновано когнітивний підхід до моделювання ситуації в суб’єктно - орієнтованої системи підтримки прийняття рішень;  наведено результати моделювання стратегії управління експортом озброєнь з урахуванням чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. Отримані результати можуть бути використані як підґрунтя прийняття управлінських рішень в органах державного управління з питань військово-економічного співробітництва, в наукових дослідженнях з проблем забезпечення економічної та воєнно-економічної безпеки держави. Висновки: доведено що використання систем когнітивного моделювання для управління ситуацією на ринку озброєнь надає можливість залучення до процесу прийняття рішень творчого потенціалу експортера, розширює його можливості щодо досягнення бажаних цілей, значно підвищує якість прийнятих ним рішень.
Концептуальні основи формування міжнародних фінансових центрів
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Ліфанова, М. І.; Lifanova, Maryanа
У роботі розглянуті теоретичні аспекти функціонування й основні особливості міжнародних фінансових центрів. У даній статті розкрито поняття та елементи формування міжнародних фінансових центрів. Проведено оцінку характерних рис взаємодії фінансових центрів, що формують глобальну фінансову систему. Приділена увага теоріям та моделям, які лягли в основу утворення міжнародних фінансових центрів, а саме «Конкурентний ромб» (або «Діамант») Портера, концепція «глобального місті» С. Сассена, урбаністична модель Пітера Хола, модель «центр-периферія» Дж. Фрідмана. Також визначено роль фінансових центрів у глобальній економіці. Зроблено висновок, що для панування та конкуренції на міжнародному фінансовому ринку необхідна ретельно розроблена політика держави й бізнесу, спрямована на пом'якшення бар'єрів для залучення іноземного капіталу. Особливу роль та значення ця тема набуває в умовах виходу на світові ринки капіталу нових регіональних фінансових центрів. Відзначено, що Київ є не тільки столицею, а й найважливішим мегаполісом України, який концентрує на своїй території усі політичні, соціальні та культурні відносини. Згідно Стратегії розвитку міста Києва планується заохочення міжнародних транснаціональних компаній до розміщення фінансових активів через у місті. Запропоновано інструменти масштабного залучення міжнародних компаній у столицю, оскільки місто має низку вагомих конкурентних переваг для розміщення міжнародних компаній. Не залишилися поза увагою позитивні та негативні сторони формування фінансового центру для країни-базування. Зроблено висновок, що враховуючи незаперечні позитивні наслідки створення міжнародних фінансових центрів існують і негативні: ризик швидкого відтоку капіталу, ймовірність збільшення масштабів фінансового шахрайства тощо.
Коучинг - эффективный инструмент управления человеческим капиталом
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Слободянюк, Н. А.; Slobodyanyuk, Natalia
Управление человеческим капиталом сочетает в себе современные технологии с передовой методологией формирования, управления и развития человеческого капитала для достижения и поддержания конкурентных преимуществ фирмы. В статье проведено исследование структуры человеческого капитала, обоснована необходимость применения коучинга как эффективной технологии менеджмента человеческим активом, изучено влияние инструментов коучинга на качественно-количественные характеристики оценки человеческого 138 капитала. Предметом исследования является инструментарий коучинга в структуре человеческого капитала. Целью статьи является научное обоснование и систематизация общих и специфических инструментов коучинга в системе менеджмента человеческим капиталом. Методологическую основу исследования составили методы научного познания категории «человеческий капитал»,а также методы научной абстракции, логического обобщения, анализа и синтеза. Практическое значение полученных результатов состоит в том, что основные положения работы могут быть использованы в экономической теории обоснования методологии управления человеческим капиталом. Методические результаты исследования могут быть внедрены в практическую деятельность предприятий с целью повышения эффективности управленческих решений относительно компонентов структуры человеческого капитала.
Математична модель аналізу потоків інформації нафтогазовидобувних підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Устенко, А. О.; Василик, І. І.; Ustenko, Andriy; Vasylyk, Ivanna
Побудова інформаційних моделей нафтогазовидобувних підприємств – найбільш трудомісткий процес у всьому комплексі робіт з аналізу існуючих систем. Це пояснюється передусім їх великою розмірністю, великою кількістю вхідних і вихідних документів, складністю виробничих процесів, значною кількістю задач, які вирішуються у виробничих підрозділах. Метою даної роботи є побудова моделі потоків інформації на основі теорії графів цеху капітального та підземного ремонту свердловин нафтогазовидобувного управління. Предметом дослідження є основні форми документів та завдання, які вирішуються у цеху капітального та підземного ремонту свердловин. Ремонт свердловини як складної інженерно-технічної споруди є довготривалим та високовитратним заходом, який потребує якісного підходу, чіткого планування і залучення великої кількості фахівців різних підрозділів та служб нафтогазовидобувного підприємства. Дослідження проводилися шляхом аналізу наукових робіт по темі і меті даної статті,які були надані як зарубіжними науковцями, так і вітчизняними. В роботі використані методи теорії графів, теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу інформації. 191 Сферою застосування даної інформаційної моделі є усі виробничі підрозділи нафтогазовидобувного управління, де можна проводити аналогічний аналіз інформаційних потоків з використанням операцій над графами і над матрицями. Аналіз інформаційного графа або відповідної йому інформаційної матриці цеху капітального та підземного ремонту свердловин дозволяє встановити: кількість вирішуваних завдань; кількість та перелік завдань, що вирішуються незалежно від інших завдань цеху; число різновидів вихідної, проміжної і результативної інформації; частоту використання різних видів інформації; перелік завдань, що вирішуються з використанням проміжних результатів; послідовність вирішення завдань.
Методичні підходи до оцінки підприємницької активності підприємств автотранспорту
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Майборода, Ю. В.; Mayboroda, Yuliya
У статті обґрунтовано методичний підхід до оцінки підприємницької активності підприємств автотранспорту як показника, що характеризує результативність його діяльності. Предметом дослідження у статті виступили теоретичні та методичні аспекти оцінки підприємницької активності підприємства. Дослідником запропоновано оцінювати підприємницьку активність на основі комплексного показника, який включає три компоненти: виробничо-збутову, фінансову і безпосередньо підприємницьку. Виробничо-збутову компоненту формують показники, що характеризують майновий стан підприємства, обсяги автотранспортних послуг у натуральних показниках, кількість працюючих, кількість одиниць рухомого складу, що використовується при здійсненні основних видів перевезень. Розрахунок інтегрального показника за фінансовою компонентою базується на основних фінансових результатах діяльності підприємства, показниках ефективності виробництва і реалізації послуг - основних показниках, що характеризують фінансовий стан підприємства. Підприємницька компонента формується на основі кількості впроваджених нових видів автотранспортних послуг, кількості нових маршрутів, кількості додаткових послуг, кількості робітників, що підвищили кваліфікації або отримали права вищої категорії, оновлення рухомого складу, кількості отриманих ліцензій та дозволів. Розрахунок інтегрального показника базується на таксономічному методі. Підприємство характеризує більший рівень активності за будь-якою із компонент, якщо значення таксономічного показника відповідно більш наближене до одиниці. Для кожної із компонент у подальшому визначається достатній рівень активності, який стає основою формування комплексного показника. У свою чергу, комплексний показник підприємницької активності підприємств автотранспорту стає основою визначання дієвих заходів із формування організаційноекономічного механізму розвитку їх підприємницької діяльності.
Механізм інформаційного забезпечення системи управління інвестиційною привабливістю АТП
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Левченко, Я. С.; Levchenko, Yaroslava
Предметом роботи є наукові підходи та економічний інструментарій механізму інформаційного забезпечення системи управління інвестиційною привабливістю (ІП) АТП. Метою роботи є теоретико-методологічне обґрунтування механізму інформаційного забезпечення системи управління ІП АТП. Для досягнення поставленої мети у роботі були використані такі загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу – для дослідження теоретичних засад системи управління ІП; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення і формулювання висновків. В роботі розглянуто механізм інформаційного забезпечення системи управління ІП АТП. При цьому даний механізм є не простою сумою організаційно-економічних форм, а виступає як певне утворення в системі управління ІП і сам, у свою чергу, є системою. Дія механізму повинна бути направлене на забезпечення управління ІП як в даний час, так і на перспективу. Визначено, що функціонування системи управління ІП АТП значною мірою залежить від її інформаційного забезпечення, тому розроблено систему підтримки прийняття рішень (СППР) щодо управління інвестиційною привабливістю, як головний елемент механізму інформаційного забезпечення системи управління ІП АТП і визначені її структурні елементи.
Можливості та напрями розвитку експортної діяльності підприємств в умовах інтеграції України в європейський економічний простір
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Кендюхов, О. В.; Залізнюк, В. П.; Kendyuhov, Oleksandr; Zaliznyuk, Viktoriya
Предметом статті є вплив інтеграції України в європейський економічний простір на експортну діяльність вітчизняних промислових підприємств. Метою статті є оцінка перспектив експортної діяльності українських підприємств в умовах інтеграції в європейський економічний простір, визначення можливостей, загроз, переваг та недоліків. В роботі використано загальнонаукові методи гносеологічного аналізу для розкриття сутності інтеграції України в європейський економічний простір; узагальнення для систематизації раніше накопиченого аналітичного матеріалу; SWOT-аналіз для дослідження сили та слабкості, можливостей та загроз експортної діяльності вітчизняних промислових підприємств внаслідок інтеграції України до ЄС. Встановлено, що вітчизняні підприємства від інтеграції України до європейського економічного простору можуть отримати переваги у вигляді зняття обмежень на ввіз своєї продукції на ринок країн-членів Євросоюзу, збільшення обсягу продажів; перехід на європейські технічні регламенти обумовить впровадження нових технологій; полегшення пошуку та залучення іноземних інвесторів та інші. Стаття має практичну цінність для українських підприємств, які займаються експортною діяльністю.
Мотивація персоналу в умовах світової кризи
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Кощенко, К. В.; Koshchenko, Kateryna
Кризисна ситуація в економіці загрожує підприємству не лише фінансовими проблемами а й втратою своїх позицій на ринку, й втратою кваліфікованих кадрів, без яких подолати кризу неможливо. Утримати найбільш вагомих співробітників – одна з основних задач менеджменту компанії на етапі кризи. Але керівники більшості вітчизняних підприємств концентрують свою увагу на управлінні виробництвом, маркетингом, рекламою, фінансами в той час, коли вдосконаленню системи мотивації приділяється недостатня увага. В статті розглядаються особливості мотивації персоналу в умовах кризи, принципи та методи матеріальної та нематеріальної мотивації, обґрунтовується її важливість для організації. Найскладнішим моментом в кризисній ситуації для підприємства є втрата кваліфікованих кадрів, без яких подолати кризу неможливо. Це обумовлено насамперед тим, що керівники помилково вважають, що в умовах кризи проблем з мотивацією та ефективною працею персоналу виникати не повинно, бо співробітники розуміють конкуренцію з боку кількох тисяч звільнених, які можуть погодитися виконувати цю роботу й за меншу заробітну платню. Таким чином, сам факт збереження робочого місця для співробітника розглядається як мотивація до більш якісної та ефективної праці. Проблема в тому, що в умовах зовнішньої нестабільності та численних звільнень співробітників в різних сферах економіки персонал залишився демотивованим. Мотивація персоналу в умовах кризи вимагає змін як в системі матеріального, так і в системі нематеріального стимулювання співробітників, що й розглядається більш детально в цій статті.

Переглянути

Перегляд 2015, № 2 (9) за Назва