2013, № 2 (5)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6090

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 32

Актуальність проблеми управління запасами на торговельному підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Огієнко, С.О.; Коваль, Т. М.
Стаття присвячена розгляду проблем управління запасами на торговельному підприємстві, які виникають через суперечності основних сфер бізнесу (маркетингу, торгівлі та фінансів). Сформульовані цілі кожної сфери бізнесу стосуються запасів. В даний час у вітчизняній і зарубіжній літературі немає єдиної думки щодо визначення термінів «запаси» і «товарні запаси». У зв'язку з цим у статті проведено аналіз робіт деяких авторів, присвячених дослідженню управління запасами і було визначено, що запаси торгового підприємства визначаються як товарні. Сформульовано визначення поняття «товарні запаси». Визначена мета створення товарних запасів на торговельному підприємстві. Також у роботі дано визначення таким поняттям як: «управління запасами» і «ефективне управління запасами». У зв'язку з тим, що вітчизняні торгові підприємства не приділяють належної уваги питанням управління запасів, у статті запропоновано використання зарубіжного досвіду в цій галузі. Розглянуто оду з популярних зарубіжних моделей управління запасами «точно в строк». У статті запропоновано використання елементів мерчандайзингу, для підвищення оборотності запасів торговельного підприємства. Методи ABC - аналізу та XYZ - аналізу використовуються на підприємствах різних сфер діяльності для оптимізації рівня запасів на підприємстві, у сфері торгівлі ці методи також застосовні. Запропонована програма Inventor для автоматизації процесу проведення ABC - аналізу та XYZ-аналізу, яка прискорить період отримання інформації про стан запасів на підприємстві торгівлі, і скоротить час на ухвалення рішень щодо управління ними. застосування зарубіжного досвіду і комп'ютерних технологій в управлінні запасами торговельного підприємства надасть згладжувати вплив на суперечать аспекти діяльності підприємства.
Аналіз ділової активності підприємства як системна оцінка ефективності використання власних ресурсів
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Анісімова, О. М.
Предметом дослідження є сутність поняття «ділова активність», яке є багатокритеріальним. Метою статті є розкриття характерних ознак поняття ділова активність, обґрунтування взаємодії видів активності підприємства та обґрунтування комплексного підходу до оцінки ділової активності підприємства. Прерогатива показників ділової активності полягає у визначенні інтенсивності економічного зростання. Проведене дослідження визначень «ринкова активність підприємства» і «ділова активність підприємства» свідчать, що ринкова активність – характеризує діяльність підприємства у зовнішньому ринкову середовищі, має певний рівень інтенсивності і обмежена конкретним ринком і часовим терміном, а ділова активність підприємства пов’язана з внутрішніми чинниками розвитку підприємства : швидкість обороту матеріальних та фінансових ресурсів підприємства за відповідний період, шви дкість обороту вкладеного в них капіталу, аналізу стану оборотних активів та швидкість оборотності його кредиторської заборгованості, що дає можливість визначати рівень ефективності використання ресурсів підприємства; з'ясувати, доцільність використання вкладених коштів підприємства протягом фінансового циклу; визначити наявні можливості щодо зміцнення фінансового стану підприємства, його платіжної дисципліни і становища на ринках акцій, продукції та послуг. Результати дослідження можуть бути застосовані для розрахунку рівня ділової активності на промислових підприємствах. Зроблено висновки, що від оптимального розміру та структури оборотних активів підприємства, ступеня забезпечення їх власними джерелами формування та ефективності використання залежить рівень ділової активності суб'єкта господарювання, ефективність та кінцевий результат його діяльності, що є особливо актуальним саме зараз, коли в Україні на більшості підприємств досі остаточно не вирішена проблема оптимізації розміру оборотних активів.
Багатокритеріальна модель оптимізації структури капіталу підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Котькалова-Литвин, І. В.
Стаття спрямована на вдосконалення методичних підходів щодо управління фінансовими ресурсами підприємств та ставить за мету обґрунтування багатокритеріальної підходу до оптимізації структури капіталу підприємств. Результати дослідження можуть бути застосовані фінансовими менеджерами підприємств в поточній діяльності при пошуку найвигідніших джерел залучення фінансових ресурсів, а також при прийнятті рішень щодо оцінки ефективності використання позикового капіталу підприємства. Наведена модель побудови раціональної структури капіталу слугує теоретичною основою формування гнучкої фінансової політики підприємств.
Дослідження методів проведення змін на сучасних підприємствах
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Дмитрієв, І. А.; Курилова, Н. М.
Розглянуто основні методи і підходи до управління змінами, які існують в вітчизняній та зарубіжній літературі. Проведено дослідження існуючих методів управління змінами на сучасних підприємствах. Надано класифікацію підходів до управління змінами і приведено характеристику кожного методу. За результатами проведеного аналізу узагальнено і систематизовано існуючі підходи і методи проведення змін на підприємстві у вигляді дерева класифікації методів. В ході дослідження було виявлено, що в науковій літературі існує поняття моделі управління змінами і методи управління змінами. В результаті проведеного аналізу було виявлено, що моделі дослідження управління змінами – поняття більш широке і розгалужене. Тому основна увага приділялася саме методам дослідження, які передбачають конкретний і детальний опис того, як і в якій послідовності повинні проводитися зміни на сучасному підприємстві і надано рекомендації по управлінню даних змін. В результаті проведеного дослідження було виявлено, що методи управління змін можна поділити за трьома класифікаційними ознаками – орієнтованість на людей і культуру, орієнтованість на завдання і технології, орієнтованість на структуру і стратегію. В свою чергу методи, орієнтовані на людей і культуру поділяють на наступні: обговорення результату організаційного діагнозу; «побудова команди»; «консультування з процесу»; програма якості життя на роботі; система «високі зобов’язання – високі результати». Методи, орієнтовані на завдання і технології поділяються на наступні: проектування роботи; соціо-технічні системи; гуртки якості; реінжінірінг бізнес-процесів; загальне управління якістю. Методи, орієнтовані на структуру і стратегію бувають наступних видів: адаптивні організаційні структури; стратегічні зміни. В якості результату автором була запропонована узагальнена класифікація методів управління змінами, яка є найбільш доречною для використання на сучасному підприємстві. Дані методи були віднесені до однієї з трьох класифікаційних ознак. Було надано коротку і зрозумілу характеристику кожного методу.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013)
Класифікація автовиробників України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Приходько, Д. О.
Дослідження діяльності світових автовиробників, пожвавлена цікавість до вартості їх брендів, обумовлює актуальність дослідження автомобільної промисловості України, у тому числі дослідження вартості брендів українського автопрому. Дана стаття присвячена огляду основних автовиробників України та їх брендів. Виявлено, що автомобільна промисловість України представлена виробництвом легкових, вантажних автомобілів, виробництвом автобусів. Деякі підприємства паралельно ще розвивають напрям з виробництва тролейбусів та займаються суміжною діяльністю пов’язаною з автобудуванням. Встановлено, що підприємства українського автопрому можна поділити на виробничі підприємства, що входять до складу корпорацій та виробничі підприємства, що діють як самостійні виробники. Простежується особливість, що найбільш крупні автовиробники України входять до складу корпорацій, самостійні автовиробники зазвичай є невеликими. Не всі підприємства Українського автопрому характеризуються повним циклом виробництва, деякі з них займаються повноцінною збіркою авто за відповідними дозволами та ліцензіями. До підприємств з повним циклом виробництва можна віднести Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» та Публічне акціонерне товариство «АвтоКрАЗ». Всі інші підприємства характеризуються збіркою автомобілів на базі агрегатів інших провідних підприємств. За результатами розглянутих підприємств було виявлено, що не всі автовиробники України мають власний бренд під яким виробляють продукцію, більшість з них випускають продукцію під брендом інших підприємств на основі відповідних дозволів та ліцензій. Було визначено торгові марки, якими володіють автовиробники України. Перспективою досліджень у даному напрямі є оцінка вартості брендів українського автопрому.
Комплексна оцінка ефективності інвестиційного проекту розвитку соціальної інфраструктури організації залізничному транспорту з урахуванням його впливу на соціально- економічний розвиток регіону
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Третяк, В. П.
Метою статті є доповнення теоретичних та методологічних засад дослідження проблем збалансованого розвитку залізничного транспорту України, ефективного управління та розвитку його соціальної інфраструктури в умовах обмежених інвестиційних ресурсів. Предмет статті: основні тенденції та умови розвитку залізничного транспорту (включаючи його вплив на пожвавлення і розвиток базових видів економічної діяльності регіонів України); етапи та показники для оцінки соціально-економічного ефекту від реалізації інвестиційних проектів розвитку залізничної інфраструктури; структура показників, що характеризують соціально-економічну ефективність інвестиційного проекту; алгоритм комплексної оцінки ефективності інвестиційного проекту розвитку соціальної інфраструктури організації залізничному транспорту (з урахуванням його впливу на соціально-економічний розвиток регіонів України). Результати. Виявлено основні тенденції та умови розвитку залізничного транспорту, включаючи його вплив на пожвавлення і розвиток базових видів економічної діяльності регіонів України. Конкретизовано етапи та показники для оцінки соціально-економічного ефекту від реалізації інвестиційних проектів розвитку залізничної інфраструктури. Обґрунтовано узагальнену структуру показників, що характеризують соціально-економічну ефективність інвестиційного проекту. Розроблено алгоритм комплексної оцінки ефективності інвестиційного проекту розвитку соціальної інфраструктури організації залізничному транспорту з урахуванням його впливу на соціально-економічний розвиток регіонів України. Обґрунтовано доцільність його використання в практичній діяльності аналітичних служб організацій залізничного транспорту України. Сфера застосування: комплексна оцінка відповідними аналітичними службами ефективності інвестиційних проектів розвитку соціальної інфраструктури організації залізничному транспорту з урахуванням його впливу на соціально-економічний розвиток регіонів України.
Марочний капітал як фактор забезпечення ринкової капіталізації підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Ковалевська, А. В.
В статті порушується проблема взаємозв’язку та взаємозалежності показника капіталізації підприємства та вартості торговельної марки. Авторський підхід заснований на тому, що показник капіталізації підприємства є найбільш об’єктивним та сучасним показником, що відображує рівень ефективності діяльності суб’єкту господарювання. Значення даного показника залежить від численних факторів та складових. Одним із впливових факторів визначено фактор вартості торговельної марки – показник марочного капіталу, який відображує вартість суттєвої складової нематеріальних активів підприємства. Це обумовило мету роботи – визначення сутності марочного капіталу та його впливу на капіталізацію підприємства. Доведено, що марочний капітал є суб’єктивною нематеріальною оцінкою марки з позиції споживача; є складовою нематеріальних активів підприємства, яка обов’язково має бути врахована в процесі визначення вартості бізнесу. Саме вартість торговельної марки разом із лояльністю і прихильністю споживачів є маркетинговими джерелами створення вартості підприємства. Проведений аналіз підходів до формування маркетингових активів підприємства доводить, що формування марочного капіталу має відбуватися у межах використання концепції Invest in, яка передбачає вживання спеціальних заходів і маркетингових програм, спрямованих на всі групи інтересів зацікавлених осіб, які, в свою чергу, зацікавлені у зростанні капіталізації бізнесу. Саме в межах використання даного підходу підприємство вирішує питання зростання власної інвестиційної привабливості, зростання показника капіталізації за рахунок нематеріальних активів. При цьому маркетинг розглядається як інвестиційна діяльність, що здійснюється не лише з метою отримання прибутків, а й задля вирішення соціальних та екологічних питань, які є відображенням загальних суспільних інтересів. Наголошено, що важливо при цьому дотримуватися принципів соціально відповідального бізнесу шляхом реалізації соціальних програм та здійснення соціальних інвестицій. Реалізація соціально відповідальної діяльності принесе підприємству довгострокові очікувані вигоди.
Методологія оптимізації зв’язків між елементами інституціональної інфраструктури підприємництва
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Антонюк, Д. А.
Предмет дослідження – горизонтальні та вертикальні зв’язки між елементами інституцыональної інфраструктури підприємництва. Мета статті – дослідження характеристик горизонтальних і вертикальних зв’язків, які виникають під час взаємодії між елементами інституціональної інфраструктури підприємництва, а також обґрунтування методології їх оптимізації. В процесі дослідження використано такі методи: кабінетні дослідження – шляхом аналізу інформації – з метою визначення гіпотетичних зв’язків між ринковими суб’єктами та елементами інфраструктури; моделювання та матричного аналізу – для опису ланцюгів інфраструктурних елементів та їх оптимізації. Запропоновано розглядати горизонтальні і вертикальні зв’язки між елементами інституціональної інфраструктури підприємництва у вигляді матриці ланцюга інфраструктурних зв’язків із відповідними витратами часу та транзакційними витратами. Доведено, що ефективне інституціональне інфраструктурне забезпечення може бути досягнуто завдяки максимально швидкій інфраструктурній підтримці за мінімальних транзакційних витрат; швидкість здійснення операції між суб’єктами підприємницької діяльності буде тим вищою, чим вище вертикальний рівень, на якому приймається рішення, на кожному горизонтальному ланцюзі; транзакційні витрати на здійснення операції будуть мінімальними при мінімальній довжині ланцюга. На основі запропонованої матриці встановлено, що підвищити ефективність інституціонального інфраструктурного забезпечення та зменшити транзакційні витрати можливо за рахунок створення найкоротших шляхів у ланцюзі інфраструктурного забезпечення, що досягається завдяки: створенню ланцюгів швидкого узгодження, удосконаленню механізмів узгодження; укрупненню елементів інфраструктури шляхом поєднання декількох функцій у одному елементі чи створенню інструментів одночасної концентрації ресурсів (бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів); впровадженню інструментів спільного використання ресурсів (кластери, технопарки, промислові зони тощо). Результати дослідження можуть бути використані під час моделювання та оптимізації ланцюгів інфраструктурних елементів у практичній діяльності, що сприятиме підвищенню ефективності інституціонального інфраструктурного забезпечення та зменшенню транзакційних витрат.
Определение стоимости жилой недвижимости вторичного рынка для целей налогообложения
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Жуков, П. П.
Рассмотрен подход определения оценочной стоимости жилых объектов недвижимости на вторичном рынке, для целей налогообложения. Целью данной работы является рассмотрение вопроса определения оценочной стоимости предлагаемого к продаже объекта жилой недвижимости для целей налогообложения с маркетинговых позиций через ценность того или иного параметра, которые прямо или косвенно влияют на формирование цены продажи, как со стороны продавца, так и со стороны поку- пателя. Для установления цены на объект недвижимости для продажи с точки зрения покупателя можно использовать метод priсe sensitivity meter (PSM), который принадлежит к методам «восприятия ценности». Этот метод был предложен голландским экономистом Ван Вестендером. Для определения рыночной стоимости объекта оценки в материальной форме с применением сравнительного подхода информация о подобном имуществе должна отвечать таким критериям: - условия соглашений покупки-продажи или условия предложения относительно заключения таких соглашений не должна отличаться от условий, отвечающим требованиям, выдвигаемых для определения рыночной стоимости; - продажа подобного имущества состоялась с соблюдением типичных условий оплаты; - условия на рынке подобного имущества, которые определяли формирование цен продажи или предложения, на дату оценки существенно не изменились или изменения, которые состоялись, могут быть учтены. Основными элементами сравнения являются характеристики подобного имущества по месту его расположения, физическими и функциональными признаками, условиями продажи и тому подобное. Результаты работы предполагаются использовать при разработке алгоритма и программы для альтернативной оценки объектов жилой недвижимости вторичного рынка для целей налогообложения.
Організаційна культура торговельного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Огієнко, С. О.; Злобіна, В. О.
Стаття присвячена розгляду проблем управління організаційною культурою на торговельному підприємстві, що виникають через недостатній досвід у сфері управління вітчизняних підприємств. На сьогоднішній день найважливішим джерелом конкурентних переваг соціально‐економічних систем стають не стільки фінансові й матеріально‐технічні фактори, скільки розвиненість та особливості їхньої організаційної культури. В Україні дослідження проблем організаційної культури тільки започатковуються, а тому не мають системного характеру та належного обґрунтування питання оцінки організаційної культури підприємства в цілому та окремих її елементів. У зв'язку з цим у статті проведено аналіз робіт деяких авторів, присвячених дослідженню поняття «організаційна культура» та сформульовано визначення даного поняття. Визначена мета створення організаційної культури на торговельному підприємстві. Також у роботі дано визначення таким поняттям як: «технологія управління» і «технологія управління організацією». У зв'язку з тим, що вітчизняні торгові підприємства не приділяють належної уваги питанням організаційної культури, у статті запропоновано використання зарубіжного досвіду в цій галузі. Розглянуто один з популярних підходів до управління організаційною культурою – «інтелектуальна організація». Головною якісною характеристикою інтелектуальної організації стає перехід від адміністративного контролю та координації до прямої відповідальності та контролю виконавців, які працюють у взаємопов'язаних групах, які складаються з рівних за рангом людей. Саме вони в новому столітті будуть створювати потужну високорозвинену економіку, неможливу без розвитку та експлуатації сукупного творчого потенціалу її учасників. Застосування зарубіжного досвіду в управлінні організаційної культури торговельного підприємства надасть позитивний вплив на діяльність підприємства.
Особливості економічної безпеки підприємств будівельної галузі
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Пушкар, Т. А.; Дяченко, К. С.
У статті визначено роль будівельної галузі в національній економіці країни, розглянуто сучасний стан підприємств будівельної галузі, висвітлено фактори, що впливають на галузеві особливості будівельних підприємств; визначено та детально охарактеризовано комплекс загроз, що включає в себе кожен з наведених факторів. Проаналізовано існуючі наукові підходи до визначення економічної безпеки підприємства. Визначено, що економічна безпека підприємства є складним багатозначним поняттям, яке запропоновано розглядати з різних позицій відповідно до мети дослідження. У статті економічну безпеку визначено як захищеність діяльності підприємства, його потенціалу, інтересів, ресурсів; певний стан ресурсів, відносин, зв’язків господарюючого суб’єкта; систему заходів, спрямованих на забезпечення його конкурентоспроможності, стійкості, економічних інтересів; властивості підприємства до розвитку, самовиживання, досягнення визначених цілей; гармонізацію економічних інтересів тощо. Представлено комплексне бачення економічної безпеки будівельного підприємства як системи; встановлено особливості її прояву, визначено ключові особливості та характерні риси економічної безпеки будівельних підприємств, систематизовано та узагальнено класифікацію загроз економічної безпеки будівельного підприємства та розроблено пропозиції щодо її забезпечення з урахуванням галузевої специфіки. Окреслена специфіка діяльності будівельних підприємств, що дозволило зробити висновок про складність та неоднозначність визначення економічної безпеки підприємств будівельної галузі. Визначено, що розвиток будівельних підприємств в сучасних умовах можливо здійснити на основі ефективного управління їх економічною безпекою. Запропоновано у подальших дослідженням розробити теоретико-методичні засади оцінки економічної безпеки будівельних підприємств з урахуванням галузевої специфіки.
Оценка государственного финансирования развития туризма в Украине
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Максимюк, Н. В.
В статье изучены процесс финансирования туризма и направления использования средств государственного бюджета Украины и бюджета АР Крым. Цель исследования - оценка государственного финансирования развития туризма в Украине в целом и в АРК в частности. Достижение цели исследования основано на результатах использования: 1) графического метода для анализа динамики расходов на финансовую поддержку развития туризма из государственного бюджета Украины и динамики расходов на мероприятия по подготовке к курортному сезону в бюджете АРК за счет средств общего фонда; 2) регрессионного метода математической статистики изучения связей для построения уравнения простой линейной регрессии, которая адекватно описывает взаимосвязь между государственными расходами на услуги, предоставляемые на коллективной основе, и прямым вкладом туризма в ВВП Украины. Результаты: усовершенствован процесс государственного финансирования развития туризма в Украине и методический подход к оценке воздействия государственного финансирования туризма на ВВП индустрии туризма (прямой взнос). Сферами применения результатов является государственное управление туристической деятель- ностью в Украине и менеджмент на предприятиях индустрии туризма. В результате исследования выявлены проблемы: нестабильное финансирование туризма в Украине и в АРК в том числе за счет бюджетных средств, недостатки в документах, определяющих порядок использования государственных средств, и др. Даны рекомендации по усовершенствованию государственного финансирования развития туризма в Украине, например, необходимо: совершить переход системы сбора статистической информации на систему вспомогательных счетов по туризму (TSA); обеспечить стабильный характер государственного финансирования стратегических целей; повысить эффективность государственного финансирования путем построения партнерских отношений государства с бизнесом, общественными организациями и вузами, и др.
Оцінка ефективності корпоративного управління на підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Горова, К. О.
Розвиток акціонерних товариств як ефективної форми організації підприємств в Україні спричинив необхідність розробки теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо здійснення ефективного корпоративного управління. Першим кроком до цього має стати розробка методики оцінки ефективності корпоративного управління на підприємстві. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних засад корпоративного управління на підприємстві.Метою даної статті є розробка рекомендацій щодо оцінки ефективності корпоративного управління на вітчизняних підприємствах. В ході дослідження було використано метод логічного аналізу при вивчені літературних джерел та узагальненні поданої інформації стосовно оцінки корпоративного управління; метод експертного опитування для зібрання інформації та рейтинговий метод для визначення інтегрального індексу корпоративного управління. В статті розглянуто проблеми та перспективи становлення корпоративної власності в Україні та проблеми визначення ефективності корпоративного управління підприємством; досліджено існуючі методики оцінки ефективності корпоративного управління, охарактеризовано їх сутність та визначено об’єкти оцінювання; запропоновано методику оцінки ефективності корпоративного управління на основі врахування відповідності діяльності підприємства принципам корпоративного управління (відповідність мети підприємства інтересам його акціонерів, дотримання прав акціонерів, ефективна робота спостережної ради та правління, розкриття інформації про підприємство та прозорість його діяльності, контроль за його фінансово-господарською діяльністю, взаємодія із зацікавленими особами) та фінансових результатів діяльності підприємства (фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, загальні витрати, рентабельність); показано взаємозв’язок принципів корпоративного управління з об’єктами оцінювання; здійснено оцінку ефективності корпоративного управління на вітчизняних підприємствах та визначено інтегральний показник ефективності корпоративного управління.
Оцінка персоналу: сучасні методи та інструменти її проведення
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Бондаревська, К. В.; Сорокотяга, Т. Л.
Актуальність проблем оцінки персоналу, важливість встановлення відповідності компетентісного рівня працівників до умов розвитку сучасних організацій обумовлює завдання даного дослідження. У статті вказано основні аспекти оцінки персоналу, висвітлено сучасні методи, інструменти проведення оцінки, обґрунтовано шляхи вирішення проблеми питання в сфері планування і проведення оцінки персоналу. В процесі дослідження було використано як специфічні (зокрема, абстрактно-логічний метод), так і загальнонаукові методи (аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння тощо). Проаналізовано вплив оцінки персоналу на співробітників та керівництво організації, основні види помилок, які найчастіше допускаються експертами в процесі оцінювання, а також наслідки цих помилок у результаті непрофесійного проведення оцінки. Досліджено сучасні методи оцінювання персоналу, зокрема, їх сутність, результати, вплив на прийняття управлінських рішень та кадрову політику в цілому. Крім того, було рекомендовано оптимальні, на думку авторів, методи оцінки, які доцільно застосовувати в сучасних умовах розвитку економічних відносин, обґрунтовано їх позитивні риси та значення. Практичне використання таких методів, як «360 градусів», матричний метод, асесмент-центр, метод компетенцій, фотографія робочого дня, надає можливість отримати інформацію про комплексну оцінку кожного працівника, проблеми, які необхідно вирішити в підрозділах організації з метою підвищення продуктивності праці; формування кадрового резерву; затрати робочого часу на виконання різних видів роботи; визначення потенційних кандидатів на заміщення вакантних посад. Також у статті запропоновані ключові напрямки підвищення ефективності процедури оцінювання персоналу, серед яких врахування факторів дієвості та гнучкості методики оцінювання, забезпечення зворотного зв’язку та прогнозування результативності оцінки. Результати дослідження можуть бути використані при побудові, впровадженні та вдосконаленні процедури оцінки персоналу на сучасних підприємствах (в організаціях) будь-якої форми власності як виробничої сфери, так і сфери послуг.
Оцінка результативності організації управлінської діяльності на підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Лаврова, Ю. В.
Стаття присвячена питанню оцінки результативності управлінської діяльності на основі підходу, що базується на врахуванні інтересів різних груп економічних агентів підприємства. Вказаний підхід є актуальним в умовах кризових економічних явищ, оскільки дозволяє виявити ступінь задоволеності і клієнтів підприємства і персоналу, оцінити досягнення економічних цілей власників підприємства, тобто визначити доцільність подальшого функціонування. Метою запропонованого методичного підходу є виявлення «вузьких місць», усунення впливу яких підвищить результативність функціонування системи управління. Результати оцінки використовуються для обґрунтування необхідності заходів з вдосконалення організаційної структури та процесу управління підприємством, з метою забезпечення їх розвитку або відсутності такої необхідності. Основним джерелом інформації для даної оцінки є бухгалтерська (фінансова) звітність, дані з обліку кадрів, внутрішня документація, що регламентує діяльність управлінського персоналу. Етапи проведення вказаної оцінки наступні: збір, систематизація даних, що формують інформаційне поле дослідження; експрес-оцінка – визначення інтегрального показника «узгодженості»; розрахунок значень часткових показників за критеріями: досягнення встановлених підприємством цілей, упорядкування структури управління та зв’язків між підрозділами, адаптивність до змін у зовнішньому середовищі, врахування інтересів менеджерів – комплексна оцінка результативності організації управлінської діяльності;. порівняння розрахованих значень з тими, що рекомендуються; 5. ухвалення рішення про необхідність здійснення коригуючих дій, спрямованих на підвищення результативності організації структури та процесу управління. Запропоновані показники, являють собою збалансовану інформаційну модель, яка якнайповніше охоплює істотні характеристики об'єкта оцінки, відображають у своїй сукупності існуючі сучасні підходи до розуміння сутності результативного функціонування системи управління підприємством. Для досягнення мети дослідження використано системний підхід, методи теоретичного узагальнення та формалізації.
Построение системы формирования заработной платы сотрудника автотранспортного предприятия (АТП) на основе выявленного мотивационного ранга
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Костюченко, Е. А.
Предметом исследования является процесс формирования заработной платы с учетом мотивационных особенностей работников АТП. Целью данной работы является построение системы формирования заработной платы сотрудника автотранспортного предприятия (АТП) на основе выявленного мотивационного ранга. В работе использовались общие методологические подходы, используемые для анализа, такие как системный, процессный и поведенческий. Кроме того, был использован метод эмпирических исследований. В работе были рассмотрены наиболее распространенные теории мотивации, которые используются в настоящее время в процессе управления персоналом. Было выявлено, что для усиления мотивации сотрудников к труду наиболее эффективной системой стимулирования является материальная, так как практически не существует работников, основной формой стимулирования которых были бы моральные стимулы. Используя метод мотивационного конструктора, была предложена система формирования заработной платы сотрудников АТП на основе выявленного мотивационного ранга. Мотивационный ранг – это показатель, который связывает потребности сотрудника с его мотивационным типом. В процессе построения системы формирования заработной платы с использованием мотивационного ранга последний выступает некоторым коэффициентом, увеличивающим или уменьшающим уровень заработной платы сотрудника АТП. Был сделан вывод о том, что применение данной системы повысит заинтересованность сотрудников АТП в получении лучших результатов и, как следствие, увеличит эффективность деятельности предприятий автотранспорта в целом. Изменение уровня заработной платы в результате изменения мотивационного ранга, на наш взгляд, будет способствовать достижению желательной для предприятия мотивации сотрудников. Полученные результаты могут быть использованы в процессе управления персоналом.
Потребности в системе взаимодействия реального и виртуального секторов экономики
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Ганжерли, А. О.
Рассмотрено влияние взаимодействия реального и виртуального секторов экономики на формирование личных потребностей. Виртуальный финансовый сектор преимущественно негативно влияет на реальный сектор. Среди негативных факторов влияния финансового виртуального сектора на систему потребностей необходимо отметить деактуализацию общественных потребностей, низкий удельный вес социальных потребностей по отношению к индивидуальным. В соотношении духовных и материальных потребностей также происходит перевес в сторону материальных потребностей. Под этим воздействием изменяется структура индивидуальных и общественных потребностей, возникает символическое удовлетворение потребностей. Границы между реальным и символическим удовлетворением потребности весьма размыты. Личные потребности человека формируются в системе координат, где происходит взаимодействие реального и виртуального секторов экономики. В этих условиях наблюдается тенденция манипулирования ценностными представлениями людей путем направления их усилий не столько на удовлетворение реальных потребностей, сколько на повышение социального статуса консюмера через обладание дорогими предметами, имеющими некоторую символическую ценность. Производственные потребности под влиянием финансового сектора направлены не на реальное развитие производства для удовлетворения общественных потребностей, а на прибыльность. Развитие духовных потребностей невозможно осуществлять без изменения системы взаимодействия реального и финансового секторов экономики. Обоснована необходимость анализа потребностей и способов их удовлетворения в контексте вектора современного развития. Потребительское поведение лежит в плоскости трансформации культуры. Для гармоничного развития человека в ХХI веке важным является доминирование духовных потребностей и актуализация общественных потребностей в их иерархической структуре.
Проблема теневого рынка занятости в России (на примере Тамбовской области)
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Манохин, А. Ю.
На современном этапе исторического развития во многих странах, независимо от господствующей в них социально-экономической системы, наблюдается рост теневого рынка труда. Это масштабное и серьезное явление, имеющее сложную структуру, способное влиять на социальную и политическую ситуацию в конкретной стране. Возрастающий объем нелегального рынка труда в российской экономике актуализировал изучение теоретических и практических проблем организации нелегального рынка занятости. Возникновение рынка теневого рынка труда стало действенным фактором, оказываю- щим существенное влияние на всю структуру занятости. Особое значение это имеет для дотационных регионов, например, такого как Тамбовская область. Предметом исследования является изучение структуры регионального теневого рынка труда, формирования новых методов исследования проблемы управления занятостью, разработки новой политики занятости населения. Целью настоящего исследования является комплексный анализ состояния и основных направлений развития неформального рынка труда на региональном уровне и оценка эффективности используемых средств и механизмов воздействия на современный рынок труда в России. Теоретико-методологической основой исследования являются методологические и методические принципы организации исследовательской деятельности, разработанные отечественным и зарубежными авторами в области экономики. Результаты исследования могут быть использованы в разработке региональных программ и мероприятий, направленных на формирование регионального рынка труда. Исследование причин, природы и последствий негативных процессов теневого рынка занятости как социальной основы криминализации экономики требует постановки и анализа, сравнительно новых для российской экономической теории вопросов.
Роль государства в институциональном преобразовании трансформационной экономики
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Назыров, К. З.
Рассмотрены причины длительности и сложности системных преобразований на пути трансформации экономической системы Украины. Доказана необходимость институционального подхода к исследованию рыночных преобразований. Обзор роли государства в институциональном анализе свидетельствует о его особой роли в качестве и сроках осуществления задач трансформационного периода. Государство создает институциональную среду, соответствующую новому типу социально- экономической системы. Институциональные преобразования являются процессом формирования на национальной почве инструментов, соответствующих представлениям о цивилизованной организации общественной жизни. Проанализирована роль государства и его модернизация в условиях глобализации. Эффективное государство необходимо для создания правил и институтов, позволяющих рынкам процветать, а людям – вести более здоровую и счастливую жизнь. Государство как организация является источником формальных институтов в обществе. Институциональное проектирование может проходить двумя способами – импортированием из более развитых стран и собственным проектированием, созданием новых институтов. В переходной экономике в процессе институциональных изменений существует проблема институционального выбора. Основная сложность и проблема трансформационных экономик заключается в том, что само общество, его структуры находятся в состоянии неопределенности. Успешное реформирование как переход на более высокую траекторию развития предполагает особую деятельность государства по предотвращению потерь, связанных с активизацией перераспределительной хозяйственной деятельности, направленной на изменение пропорций производимого продукта без роста его объема и качества. Государство должно стать активным инициатором созидательной деятельности. Это предполагает поиск своей национальной социокультурной формулы институционального выбора. Рассмотрены условия проектирования качественных институтов в национальной социокультурной среде.

Переглянути

Перегляд 2013, № 2 (5) за Назва