Випуск 39

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/5417

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 11 з 11

Digital-інновації та їх вплив на транспортно-логістичні організації в умовах VUCA
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Попова, Н. В.; Шинкаренко, В. Г.; Криворучко, О. М.; Popova, N.; Shynkarenko, V.; Kryvoruchko, O.
VUCA-світ, який характеризується швидкістю змін, невизначеністю, складністю та неоднозначністю подій, що відбуваються, впливає на розвиток бізнесу, поведінку споживачів та потребує гнучкого реагування на його виклики. Це можливо за рахунок діджиталізації та впровадження інновацій у всі сфери життя суспільства. Особливу роль в цих умовах відведено транспортно-логістичній системі, від діяльності якої залежить ефективність бізнесу та його зв’язків зі споживачами. Вона також потребує діджитал-інновацій у різних сферах своєї діяльності. Тому метою статті є визначення основних тенденцій діджитал-інновацій, які впливають на розвиток транспортно-логістичної системи в умовах VUCA-світу і які потрібно враховувати організаціям транспорту та логістики у своїй діяльності. Враховуючи значну роль транспорту та логістики в сучасних умовах, зміну поведінки споживачів в епоху діджиталізації, у статті визначено такі тенденції розвитку діджитал-інновацій, як зростання ролі аналітики, основаної на Bigdata; перехід до більш широкого використання хмарних технологій, що дасть можливість організаціям транспорту та логістики зберігати дані, обмінюватися файлами, спілкуватися з командами, співпрацювати зі стейкхолдерами; формування гнучкої системи менеджменту транспортно-логістичних процесів і сучасних ланцюгів постачань, основаних на діджитал-технологіях, та формування ефективної системи постачань «останньої милі» в електронній комерції. Розглянуто також широке використання діджитал-маркетингу, в тому числі такі його елементи, як візуалізація та персоналізація контенту, застосування нативної реклами, чат-ботів, запровадження прямих трансляцій, перехід до корисного контенту, управління репутацією у мережі як важливу складову діяльності організацій в епоху соціальних мереж. Таким чином, визначені в статті основні тенденції діджитал-інновацій, які впливають на розвиток організацій транспортно-логістичної системи в умовах VUCA- світу, дають можливість швидкого та гнучкого реагування на зміни, що відбуваються в світі, бізнесі та поведінці споживачів.
Взаємозв’язок показників ефективності й результативності ланцюгів постачань
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.
У статті досліджено різницю понять ефективності та результативності ланцюгів постачань. Встановлено, що ефективне управління процесами виробництва та логістики будь-якого підприємства не можливе без визначення актуальної і структурованої інформації про стан елементів ланцюга постачань та процесів, що в ньому протікають. Досліджено та сформульовано, що загальновизнаною системою вимірювання ефективності підприємства є збалансована система ключових показників ефективності ланцюгів постачань. Но основі аналізу різних точок зору вчених визначено, що для оцінки ефективності ланцюгів постачань підприємств переважна кількість вчених пропонує використовувати десять основних показників, а саме: якість обслуговування, якість продукції, час виконання замовлення (швидкість відгуку), загальні логістичні витрати, фінансові показники (витрати), додану вартість, надійність, гнучкість (маневреність), потужність, активи. Досліджено і встановлено відмінності моделі SCOR, що застосовується на трьох рівнях метрик, призначені для оцінки ефективності рішень на стратегічному рівні. При цьому на першому рівні виділяються показники, що характеризують загальний стан ланцюга постачань, – ключові показники ефективності (KPI – Key Performance Indicator). На другому рівні – показники, що допомагають діагностувати показники 1-го рівня та виявити відхилення. Третій рівень показників діагностує показники 2-го рівня відповідно. При цьому всі метрики повинні мати ієрархічну структуру. Встановлено, що основні відмінності між поняттями ефективності й результативності ланцюгів постачань полягають у тому, що ефективність пов’язана з мінімізацією всіх пов’язаних ресурсів і процесів, тоді як результативність спрямована на досягнення всіх цілей, вищих результатів, завершених заходів і підвищення задоволеності клієнта, орієнтуючись на клієнта і мету, наскільки це можливо, отже досягнення оптимізації ланцюга постачань. Результативність – це найвища спроба скоротити всі ресурси за рахунок максимального використання всіх потужностей, реагування намагатися бути максимально гнучким і орієнтованим на клієнта. Запропоновано матрицю результативності ланцюгів постачань, що враховує показники їхньої ефективності. Ефективність та результативність можуть покращити продуктивність ланцюга постачань через посилену співпрацю з усіма відповідними учасниками.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022)
Класифікація логістичних стратегій підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Водолажська, Т. О.; Vodolazhska, T.
У статті здійснено наукову розвідку найновішої наукової та практич¬ної літератури, що включає напрацювання і досягнення сучасних вчених у галузі страте¬гічного управління логістичною діяльністю підприємств, зокрема публікацій з розробки ло¬гістичної стратегії. Встановлено, що нині цей напрямок проходить первинний етап свого розвитку, водночас є одним із провідних та найбільш затребуваних. Цей факт певною мі¬рою спричиняє та пояснює існування проблемних питань вироблення логістичних страте¬гій, що виступають предметом обговорень та дискусій наукових діячів, зокрема стосовно їх класифікації, тому зумовлюють необхідність подальших ретельних опрацювань. Основна мета статті - удосконалити класифікацію логістичних стратегій шляхом виявлення, обґрунтування та впорядкування їх ознак та видів. Розгорнутий аналіз наукових робіт, присвячених розробці логістичної стратегії підприємства, дозволив констатувати факт їх існування та застосування поодинці, тоб-то спостерігається відсутність певної системності, впорядкованості та взаємозалеж-ності між окремими видами логістичних стратегій. Водночас у більшості праць авторами не деталізується ознака їх класифікації, що зумовлює відсутність ієрархічного уявлення (виділення першорядних та другорядних таких класифікаційних ознак). У дослідженні доведено, що логістичну стратегію слід розглядати як поглиблення бізнес-стратегії підприємства. На підставі дефініції терміна «логістична стратегія» та виявлених відповідних її істотних ознак здійснено групування логістичних стратегій на двох рівнях: перший рівень передбачає виділення загальних логістичних стратегій відповідно до типу бізнес-стратегії підприємства (стратегія мінімізації загальних логістичних витрат; поліпшення якості логістичного сервісу; інноваційна логістична стратегія); другий рівень окреслює підтипи логістичних стратегій першого рівня згідно із відповідними напрямками і програмами дій. Пропонована класифікація логістичних стратегій підприємства є базисом для мо-делювання їх видів залежно від цілей, умов та можливостей кожного окремого підприєм-ства, а також є підставою для подальших наукових досліджень та розробок у цій галузі.
Маркетинговий підхід до оцінки конкурентоспроможності автотранспортних послуг
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Шинкаренко, В. Г.; Криворучко, О. М.; Попова, Н. В.; Shynkarenko, V.; Kryvoruchko, О.; Popova, N.
В даній статті розглядається методика створення моделі залежності конкурентоспроможності автотранспортних послуг від спонукальних факторів маркетингу та їх складових. Ця модель пропонується для визначення впливу факторів маркетингу на конкурентоспроможність автотранспортних послуг і прийняття на її підставі управлінських рішень щодо збільшення попиту на послуги у відповідності до запитів споживачів. Побудова моделі конкурентоспроможності автотранспортних послуг здійснюється в чотири етапи: 1) критичний аналіз методів встановлення існуючих залежностей конкурентоспроможності від різних факторів; 2) обґрунтування спонукальних факторів маркетингу та їх складових, що впливають на конкурентоспроможність автотранспортних послуг; 3) оцінка сили їх впливу; 4) розрахунок показника конкурентоспроможності автотранспортних послуг залежно від різних значень спонукальних факторів та їх складових. Результатом виконання першого етапу було встановлено, що вплив спонукальних факторів маркетингу на конкурентоспроможність автотранспортних послуг ще не досліджувався. На другому етапі дослідження на підставі існуючої моделі купівельної поведінки споживачів були визначені спонукальні фактори маркетингу: послуга, ціна, методи розподілу, процес, персонал, матеріальне оточення та різні види їх прояву; надана їм бальна оцінка. Для визначення сили впливу цих факторів на конкурентоспроможність використовувався метод аналізу ієрархій, результатом виконання якого стала отримана кількісна оцінка впливу кожного фактора на конкурентоспроможність автотранспортних послуг. На останньому етапі була здійснена перевірка можливості використання запропонованого методу для оцінки впливу розглянутих факторів на конкурентоспроможність автотранспортних послуг. Пропонується використовувати запропонований методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності автотранспортних послуг для визначення напрямків збільшення попиту на послуги і задоволення запитів споживачів в якісних і конкурентоспроможних послугах.
Метод емпатії в аналізі та оцінюванні інвестиційних ризиків підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Амеліна, Н. К.; Тарануха, О. М.; Левіщенко, О. С.; Amelina, N.; Levishchenko, O.; Taranukha, O.
В умовах світової фінансової нестабільності посилилась роль соціально-психологічних факторів у прийнятті інвестиційних рішень і постає необхідність перегляду значення управління інвестиційними ризиками та оновлення існуючих методів оцінювання ризиків як з точки зору інвестора, держави, галузі, так і підприємств. Отже, оцінювання ризиків часто потрібно формувати та реалізовувати за принципом унікальності, відмінності тощо. Кожний ризик потребуватиме виявлення низки джерел, які не зустрічаються у виникненні інших видів ризиків. Саме тому метою статті є розробка та удосконалення методів аналізу та оцінювання інвестиційних ризиків, що потребують подальшого доопрацювання. На основі систематизації і проведення порівняльної характеристики існуючих на сьогодні методів оцінювання та аналізу ризиків, що застосовуються у сучасній економічній практиці здійснення інвестиційної діяльності, пропонується вдосконалити інструментарій аналізу й оцінювання ризиків шляхом включення методу емпатії, що надає можливість використовувати не лише економічні критерії оцінювання та аналізу, а й комбінацію суб’єктивних та об’єктивних когнітивних оцінок інвестора. Враховуючи умови, що впливають на сприйняття того, що один із інвестиційних ризиків виявиться нижчим або вищим у визначений період часу чи на визначеному етапі проведення інвестування, незалежно від профілю ризику, в статті пропонується розглядати «сприйняття ризику» як дві окремі складові: сприйняття ризику та сприйняття можливості ризику. Сприйняття можливості ризику є позитивним для інвестування, хоча одночасно має свої негативні наслідки для підприємства, що розвивається. Вплив цього можна виявити лише після визначення профілю ризику на тому етапі, коли підприємство має конкретні пропозиції та перспективи від залучення інвестицій. Сукупність факторів, що складають «профіль» ризику і вже неодноразово розглядалися в методиках оцінки ризику, доповнено новими складовими, такими як «терпимість» та «сприйняття» ризику, які стосовно до інвестиційного ризику раніше не застосовувались. Отже, запропонований метод емпатії для оцінювання та аналізу ризиків дозволяє врахувати вплив таких факторів, як сприйняття, толерантність, терпимість та привабливість ризику, що дозволить в кінцевому результаті сформувати чіткий і логічний профіль ризиків та зможе надати можливість з’ясувати, які з цих факторів мають найбільший, а які опосередкований вплив на прийняття рішення стосовно залучення інвестицій.
Механізм управління життєздатністю автотранспортного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Федотова, І. В.; Fedotova, I.
У сучасних умовах багатьом вітчизняним автотранспортним підприємствам потрібно впроваджувати нові механізми управління з метою забезпечення їхнього виживання в складних умовах господарювання та підтримання необхідного рівня ефективності діяльності, що актуалізує питання розробки ефективного механізму управління життєздатністю підприємства. Проведено теоретичні дослідження існуючих підходів до формування механізму управління підприємством. Визначено, що в науковій літературі приділено замало уваги питанню щодо формування механізму управління життєздатністю підприємства. Відсутність системності та повноти розглянутої структури життєздатності підприємства перешкоджають формуванню механізму управління життєздатністю підприємства. Ціллю роботи є удосконалення механізму управління життєздатністю підприємства, який сприяє збільшенню частки прийняття та реалізації ефективних управлінських рішень. У статті запропоновано інтегрований механізм управління життєздатністю автотранспортного підприємства, який є взаємозалежною системою окремих взаємопов’язаних елементів: цілі управління, принципи управління, функції управління, методи управління, ресурси управління та процес управління, який реалізується через ряд етапів. Сформований механізм управління життєздатністю автотранспортного підприємства базується на системному підході, відповідно до цього механізм наведений у вигляді взаємопов'язаної сукупності структурних елементів. Наведено характеристику структурних елементів механізму управління. Запропонований механізм управління життєздатністю підприємства забезпечує ефективне виконання прийнятих рішень. Реалізація механізму управління дозволить підвищити ефективність управління життєздатністю підприємства, досягти її цільового рівня. Це, в свою чергу, приведе до формування довготривалої життєздатності підприємства.
Особливості системи інформаційної логістики підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Кудрявцева, О. В.; Kudriavtseva, O.
Оскільки система інформаційної логістики повинна забезпечувати інформаційну взаємодію між системами організації, що охоплюють її основні бізнес-процеси, в роботі розглянуто особливості системи інформаційної логістики (СІЛ) підприємства залежно від виду його економічної діяльності. Для цього було виділено основні елементи та функції системи інформаційної логістики, визначено коло завдань і виявлено характерні бізнес-процеси для торгівельного та виробничого підприємства. Систему інформаційної логістики з управління виробництвом виділено в окремий клас, який обʼєднує в собі виконавчу систему виробництва, автоматизовану систему управління виробництвом та інформаційно-обчислювальну систему. Системи такого класу вирішують завдання синхронізації, координують, аналізують і оптимізують випуск продукції в рамках будь-якого виробництва в режимі реального часу. В роботі проведено порівняльний аналіз MES (системи, що забезпечують оперативне планування) і ERP (системи, що реалізують довгострокове планування) систем, які обслуговують різні рівні інформаційної структури. Даний аналіз показав, що MES-системи забезпечують більшу ефективність виробництва і підвищують його рентабельність за рахунок більш оперативної реакції на зовнішні зміни, а також у результаті застосування математичних методів для підвищення ступеня виконання планових завдань. На базі проведеного аналізу в роботі запропоновано виділити кілька універсальних систем інформаційної логістики, які повинні існувати на будь-якому підприємстві. Крім того, в роботі представлена матриця відповідності систем інформаційної логістики підприємства відповідно до специфіки його економічної діяльності.
Оцінка компетентностей менеджменту корпорацій
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Криворучко, О. М.; Ковальова, О. П.; Kryvoruchko, О.; Kovalova, O.
Забезпечення успішноcті реалізації корпоративного управління, трива¬лість корпоративних відносин потребує формування відповідних компетентностей персо¬налу і особливо менеджменту. Компетентність характеризує потенційну можливість та реальну здатність до розв'язання стратегічних завдань корпорації, спроможність реалізувати знання й уміння для балансування інтересів зацікавлених сторін. Модель компетентностей персоналу, що використовується в корпоративному управлінні, дозволить вирішити різні завдання в галузі управління персоналом, просунути компанію до досягнення стратегічних цілей, забезпечити конкурентоспроможність тощо. У статті доведено, що модель компетенцій повинна включати корпоративні ком-петенції, що безпосередньо залежать від цінностей корпорації (організації, підприємст¬ва) та є універсальними для усіх його співробітників, а також компетенції менеджерів, що необхідні для виконання обов’язків та досягнення запланованого результату. Корпоративні (ключові) компетентності є загальними, спрямовані на формування та підтримку корпоративної культури і реалізації стратегічних цілей корпорації та формуються завдяки впливу управлінських, професійних і особистісних компетентностей. Управлінські компетенції включають перелік, необхідний для виконання управлінських обов'язків. Професійні характеризують знання, уміння і навички, необхідні для ефективного виконання роботи на конкретній посаді, також особисті здібності, мотиви розвитку та ін. Особистісні компетентності стосуються окремого працівника і включають високу самоорганізацію, високі комунікативні дані та ін. Запропонована модель компетентностей менеджменту корпорацій є ієрархічною та відображає внесок певних видів компетенцій у загальні (корпоративні компетенції). Це забезпечує можливість прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо прийому персоналу, просування, подальшого розвитку, мотивації.
Психологічний механізм підвищення ефективності роботи персоналу підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Ачкасова, Л. М.; Аchkasova, L.
Ефективність професійної діяльності працівників є важливішим фактором у конкурентоспроможності підприємства. Метою статті є розробка психологічного механізму підвищення ефективності роботи персоналу підприємства. Для реалізації цілей статті було використано такі методи: проаналізовано та синтезовано інформацію щодо хронологічної і змістовної динаміки зміни форм управління та проаналізовано суб’єкт пізнання і діалектику процесу пізнання. За допомогою логічного підходу визначено, що процес пізнання є вихідним у психологічному механізмі підвищення ефективності роботи персоналу. У ході дослідження також широко використовувався системний підхід, графічний метод і метод синтезу для формування психологічного механізму підвищення ефективності роботи персоналу підприємства. У статті отримав подальший розвиток психологічний механізм підвищення ефективності роботи працівників підприємства, який, на відміну від існуючих, різні фази процесу пізнання і відповідні для них механізми психологічної регуляції. Запропоновані удосконалення дозволять відповідно до конкретної ситуації розподіляти пріоритети в активізації різних психічних сфер у різних фазах діяльності на різних етапах професійного формування працівника. Отримані результати, що полягають в розробці удосконаленого психологічного механізму підвищення ефективності роботи працівників підприємства, дозволяють здійснювати подальші дослідження щодо системи заходів для підвищення рівня сформованості і зв’язку механізмів психологічної регуляції на кожній фазі для забезпечення успішності наступної фази перетворення пізнавальної діяльності працівника.
Сталий розвиток як цільова функція сучасної парадигми економічного росту транспортного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Кудрявцев, В. М.; Kudriavtsev, V.
Метою даного дослідження є теоретичне обґрунтування основних по¬ложень сучасної парадигми економічного росту транспортних підприємств, спрямованих на ефективну адаптацію їхньої господарської діяльності до умов зовнішнього середовища, що швидко змінюються, та розгляд сталого розвитку як її цільової функції. Для досягнення поставленої мети використано ряд сучасних загальнонаукових методів та прийомів до-слідження, а саме: абстрактно-логічний, включаючи аналіз і синтез, індукцію та дедук-цію; узагальнення – для здійснення огляду інформаційних джерел, уточнення сутності основних понять і категорій, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду; системного аналізу – з метою цілісного сприйняття об’єкта дослідження і комплексного аналізу зв’язків елементів у межах визначеної проблеми в цілому; проблемно-орієнтованого – для наукового обґрунтування стратегічних пріоритетів та їх організаційно-економічного аспекту; графічного – для унаочнення отриманих результатів. Сталий економічний розвиток підприємства визначається економічним розвитком (на який впливають рівень економічного зростання, якісні зміни, що здійснюються в підси-стемах підприємства) та економічною стійкістю (яка визначається економічною рівно-вагою, економічною адаптацією та економічною гнучкістю), досягнення яких, у свою чер-гу, забезпечується обсягом інвестиційних вкладень в інноваційні види продукції та техно-логії, а також рівнем менеджменту підприємства. Сталий розвиток транспортних під-приємств можливий шляхом розробки та реалізації стратегії економічного інноваційного розвитку на основі забезпечення оптимальних темпів економічного росту, за яких алго-ритм моделювання рівня досяжного росту використовується стосовно транспортних підприємств. Теоретичне обґрунтування основних положень сучасної парадигми економіч-ного росту транспортних підприємств, спрямованих на ефективну адаптацію їхньої гос-подарської діяльності до умов зовнішнього середовища, що швидко змінюються, та роз-гляд сталого розвитку як її цільової функції. Запропоновані в статті теоретичні виснов-ки, підходи і рекомендації можуть бути використані для розроблення сучасної парадигми економічного росту транспортного підприємства на засадах сталого розвитку.

Переглянути

Перегляд Випуск 39 за Назва