2014, № 2 (7), т. 2

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6141

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 37

Development of integral economics in countries, regions and cities
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Kovalevskiy, Georgiy; Grynenko, Volodymyr; Krasnokutska, Yulia
The integral economics is named the economics of a man. A (man) human being, satisfaction of her/his rights and necessities, increase of welfare, quality and duration of life is the main figure in the integral economics of man. The task is of the research is to determine principles of this new type of economics in which to improve the quality and length of life of each person are integrated, that is, extended to the new, higher level, as soon as possible all the achievements of science and practice around the world. There are two absolutely new methods offered in this paper - method of balances of indexes-indicators and the method of the integral system; The new concepts and methods of integral economics of man have been developed in this paper first time: integral systems of development of a human being, the balance of indicators of economic and social development of a human being. Every without exception major factor of development of integral economics of man has been integrated firstly in the integral systems, in integral balances of indicator: human factors, productivity, financial, manager's and informative factors, factors of economic freedom, scientific and technical advance, consumer demand and supply, factors of quality of life, number of lives and life time of a human being. The developed systems can be applied on any level – international, national or on a micro level.
Private label як маркетинговий інструмент збільшення обсягів товарообігу торговельних підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Безпарточний, М. Г.
Предметом дослідження є власні торгові марки торговельних підприємств. Мета роботи полягає у дослідженні використання власних торгових марок у господарській діяльності торговельних підприємств. При розгляді механізмів використання власних торгових марок торговельними підприємствами використано монографічний метод; для представлення статистичних даних використано графічний і табличний метод. За результатами здійснених досліджень встановлено, що у зв’язку із зниженням платоспроможного попиту населення виникає необхідність оптимізації господарської діяльності щодо зниження роздрібних цін та удосконалення товарного асортименту шляхом використання власних торгових марок; існує відповідна класифікація власних торгових марок за різними ознаками; основними перевагами використання власних торгових марок торговельними підприємствами є менша ціна на аналогічну продукцію іншого виробника за відповідним рівнем якості, оптимізація витрат на маркетинг і логістику; питома вага власних торгових марок у товарному асортименті торговельних підприємств є низькою порівняно із міжнародними торговими мережами; запропоновано стратегії підвищення ефективності використання власних торгових марок торговельними підприємствами. Сфера застосування результатів – господарська діяльність торговельних підприємств, забезпечення збільшення обсягів товарообігу та подальшого формування конкурентних переваг. Висновки: торговельні підприємства мають значний ресурсний потенціал щодо підвищення питомої ваги власних торгових марок у товарному асортименті; при використанні власних торгових марок торговельні підприємства орієнтуються на ціновий сегмент за рівнем витрат споживачів; виникає необхідність удосконалення механізмів формування ефективних організаційно-економічних зв’язків із виробниками продукції щодо ресурсного забезпечення торговельних підприємств власними торговими марками.
Визначення поняття аутсорсингу в сучасних умовах глобалізації та віртуалізації економіки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Горова, К. О.
Сучасні умови господарювання, що характеризуються стрімким розвитком економічних систем, глобалізацією та віртуалізацією економіки, вимагають від підприємств впровадження у практичну діяльність ефективних способів організації бізнесу, одним з яких є аутсорсинг. Оскільки це поняття є новим для української економіки, доцільним є визначення його сутності в економічних умовах сьогодення. Вивчення результатів наукових досліджень вітчизняних і закордонних вчених довело комплексність поняття аутсорсингу і відсутність єдиного підходу до його визначення. Узагальнення теоретичних джерел дозволило виділити основні аспекти аутсорсингу: функціональний, коопераційний, ресурсний, організаційний, стратегічний, цільовий, глобалізаційний, які було запропоновано автором доповнити мобільним та віртуалізаційним. На основі урахування наведених аспектів автором було удосконалено визначення поняття аутсорсингу, що враховує місце аутсорсингу в процесах глобалізації та віртуалізації економіки. Також в статті визначено суб’єкт, предмет, об’єкт та мету аутсорсингу. Суб’єктом аутсорсингу виступає аутсорсер, що представляє собою організацію або індивідуального спеціаліста або підприємця, що бере на себе виконання, вдосконалення та розвиток бізнес-процесів іншої організації на договірній платній основі на умовах довгострокового партнерства. Предметом аутсорсингу є бізнес-процеси або функції підприємства, що передаються на виконання аутсорсеру. Об’єктом аутсорсингу в свою чергу виступають аутсорсингові взаємовідносини, що виникають між замовником послуг та аутсорсером. А головною метою аутсорсингу можна вважати забезпечення організації бізнесу, що характеризується високою ефективністю, гнучкістю, конкурентоспроможністю, особливістю якої є зосередження на основних конкурентних перевагах або бізнес-процесах, їх розвиток та вдосконалення, за умови передачі всіх функцій, що них не стосуються, на виконання стороннім організаціям.
Витоки синергетики як науки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Якімцов, В. В.
У статті розглянута історія виникнення, становлення та розвитку синергетики як науки. Представлено вклад наукових шкіл у становлення синергетики. Сучасні дослідження висвітлюють розвиток економічних процесів, ґрунтуючись на процесах самоорганізації та відкритості. В основу цього підходу покладено фундаментальні праці І. Пригожина, Г. Хакена, В. Занга, І. Лукінова, М. Моісеєва та ін., дослідження яких обґрунтували основні етапи та формування розвитку відкритих систем, шляхом еволюційних змін через точки біфуркації, катастрофи та хаос. Дослідження показали, що складні системи до яких зараховують економічні системи, що мають характеристики самоорганізації та відкритості, є дисипативними структурами, здатними відтворювати свої дії та подальший шлях існування на основі внутрішнього потенціалу, для реалізації якого необхідні певні умови, створені природно чи внаслідок регуляторних дій. Подано перспективи розвитку синергетики, нелінійної динаміки як методології розв’язку проблем, що постають перед економікою зокрема та людством загалом. Нелінійна наука, яку іноді відносять до постнекласичної, ґрунтується на ще більш хиткій основі: на результатах комп’ютерного моделювання та теоретичного аналізу незвичайних явищ у фізиці, хімії, біології, соціальній сфері. Багато експериментів, нові алгоритми, фундаментальні теорії все частіше спираються на образи і методи нелінійного світу. Перш за все, проблеми необхідно вирішувати у динаміці, що давно вже не є новим у теорії досліджень. Синергетика використовується як узагальнена назва наукових напрямів, в рамках яких досліджуються процеси самоорганізації та еволюції, упорядкованої поведінки складних нелінійних систем. Синергетика, нелінійна наука дає для цього хороші шанси. Шанси на те, що величезний потенціал, накопичений математикою і природничими науками, виявиться затребуваним і корисним при відповіді на ключові питання, що стосуються нашого буття. Це дає шанс гуманітарних наукам на те, що ми, нарешті, навчимося робити уроки з історії і користуватися розумом там, де це найбільш необхідно.
Відвідуваність матчів як показник ефективності управління брендом футбольного клубу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Островерх, С. А.
Мета роботи: дослідження сутності та обґрунтування класифікації показника відвідуваності футбольних матчів, виявлення факторів динаміки та тенденції змін показників відвідуваності. Предмет роботи: відвідуваність футбольних матчів. Результати: обґрунтовано необхідність дослідження показника відвідуваності футбольних матчів як критерію ефективності управління брендом професійного футбольного клубу в умовах тотальної збитковості професійного футболу як найпопулярнішого виду спорту на пострадянському просторі. Розглянуто показник відвідуваності матчів, що характеризує ступінь лояльності уболівальників до бренда футбольного клубу. Досліджено взаємозв’язок відвідуваності матчів та спортивних результатів футбольних клубів України та Російської Федерації. Проаналізовано ступінь лояльності уболівальників футбольних клубів УПЛ (Української Прем’єр-ліги) та РФПЛ (Російської футбольної Прем’єр-ліги). Дано визначення показнику відвідуваності матчів, запропоновано його класифікацію. Виділено фактори відвідуваності матчів футбольних клубів на пострадянському просторі, в результаті аналізу виявлено тенденції щодо динаміки змін показника відвідуваності, зроблено відповідний прогноз. Запропоновано класифікацію показника відвідуваності матчів: середня, загальна, домашня, виїзна, у чемпіонаті, у розіграші кубку, в євро кубках. Виокремлено фактори впливу на динаміку рівня відвідуваності домашніх та виїзних матчів: поточні спортивні результати клубу; пора року, час доби, день тижня, коли проводяться матчі; статус суперника, статус матчу та турніру; місткість стадіону; сила бренда футбольного клубу; віддаленість стадіону суперника, ступінь його відомості та популярності. Метод проведення роботи: системний аналіз. Результати дослідження можна застосовувати в сфері управління підприємствами, що здійснюють економічну діяльність у сфері спорту.
Дослідження методів управління економічним ризиком в діяльності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Онісіфорова, В. Ю.
В статті розглянуто питання управління економічним ризиком в діяльності підприємства, проаналізовано сутність, особливості використання, переваги та недоліки класичних методів ризикменеджменту. Предметом дослідження є методи управління економічним ризиком підприємства. Метою дослідження є формування переліку головних методів ризик-менеджменту підприємницької діяльності, визначення ефективності їх практичного використання. В статті використано методи аналізу та синтезу при виокремленні підходів до управління економічним ризиком та дослідженні їх сутності; метод логічного аналізу при визначенні переваг та недоліків окремих видів ризик-менеджменту; табличний метод при оформленні результатів проведеного дослідження. Результатом роботи є визначення переліку головних класичних методів управління економічним ризиком в діяльності підприємства, групування їх за сутністю управлінського впливу, виокремлення обмежень застосування методів в практичній діяльності підприємства. Відповідно до проведеного дослідження, головними методами ризик-менеджменту є страхування, хеджування, резервування, розподілення та диверсифікація. Названі методи відрізняються, в першу чергу, за своєю економічною сутністю, яка полягає в передачі ризику третій особі (при страхуванні, хеджуванні та розподіленні) або в залишенні його на власному утриманні (при резервуванні, диверсифікації, мінімізації шляхом керування активами та пасивами). Іншим критерієм класифікації може бути об’єкт управління, в якості якого може виступати ймовірність настання або підлеглість ризику (при хеджуванні, розподіленні, диверсифікації та керуванні активами та пасивами) або чисті втрати внаслідок проявлення ризику (при резервуванні та страхуванні). Відповідно до визначеної сутнісної характеристики методів сформовано перелік недоліків та переваг їх використання.
Дослідження тенденцій розвитку міжнародної торгівлі послугами в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Навроцький, О. О.
Мета статті полягає в аналізі сучасних тенденцій розвитку міжнародної торгівлі послугами та механізму її регулювання в Україні з метою переходу до постіндустріальної економіки. У статті досліджено особливості послуг як предмета експорту та імпорту, проведено оцінку сучасного стану та факторів, що впливають на розвиток міжнародної торгівлі послугами в Україні, а також виявлено основні тенденції та закономірності розвитку сфери послуг на сучасному етапі перехідної економіки країни та обґрунтуванні пріоритетні напрямки нарощування вітчизняного зовнішньоекономічного потенціалу та ефективності експорту та імпорту послуг. Виходячи з проведеного дослідження, зовнішня торгівля послугами України носить асиметричний характер, адже більшість національного експорту послуг припадає на поставки традиційних низько технологічних видів – транспортних послуг і послуг з переробкиматеріальних ресурсів, з іншого боку, майже по вісімнадцять відсотків імпорту припадає на фінансові та ділові послуги проти трьох відсотків у структурі експорту. Аналіз напрямів розвитку зовнішньої торгівлі послугами свідчить про те, що вартісні обсяги та структура експорту-імпорту послуг України є характерні для економіки індустріального типу, коли максимальна частка експорту припадає на послуги третього сектора економіки, а імпорту на послуги п'ятого, найбільш високотехнологічного сектора економіки, виходячи з того, що розвиток торгівлі послугами відбувається завдяки змінам в технології. Звідси можна позначити тенденцію посилення ролі інформаційних технологій, яка в свою чергу в сукупності з іншими факторами підкреслює першорядність вирішення завдання розвитку зовнішньої торгівлі пос- 76 лугами України через нарощування обсягу експорту послуг п'ятого управлінсько-соціального сектора економіки. З метою нарощування вітчизняного зовнішньоекономічного потенціалу та ефективності експорту та імпорту послуг необхідною є підтримка держави у напрямках, що є пріоритетними для економіки знань.
Загальна характеристика механізму визначення договірної ціни на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Лисенко, А. О.
Статтю спрямовано на розвиток теоретичних засад управління витратами підприємств дорожнього господарства в межах формування договірної ціни на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування. Використання методу теоретичного узагальнення, наукової абстракції та структурно-логічного підходу дозволили окремо виділити одинадцять етапів в структурі механізму визначення договірної ціни, починаючи з встановлення кошторисних норм витрачання ресурсів на експлуатаційне утримання та завершуючи етапом формування кошторисного прибутку дорожнього підприємства. В роботі даний механізм представлено у вигляді графічної схеми, що наочно встановлює послідовність реалізації зазначених етапів з урахуванням покрокового додавання до суми кошторисної вартості робіт з експлуатаційного утримання автодоріг відповідних податків, коштів на покриття додаткових витрат, адміністративних витрат та кошторисного прибутку тощо. В ході дослідження структури механізму доведено, що групування експлуатаційних витрат дорожніми підприємствами здійснюється лише за елементами та статтями калькулювання, що має обмежений характер використання узагальненої класифікації витрат будівельного підприємства. Встановлено, що кошторисна вартість робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг розраховується за локальними кошторисами шляхом підсумовування прямих витрат (результату множення кошторисної трудомісткості робіт та кількості необхідних матеріально-технічних ресурсів на відповідну вартість – поточну ціну – витрачених ресурсів) та загальновиробничих витрат, що визначаються на підставі обґрунтованої їх величини і структури, характерної для дорожнього підприємства за попередній звітний період (рік) згідно бухгалтерської звітності та його завантаженості в межах показників, передбачених чинним законодавством в сфері кошторисного ціноутворення. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами дорожнього господарства з метою удосконалення процесу управління витратами.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014)
Информационная технология моделирования экономической устойчивостью предприятия в условиях неопределенности исходных данных
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Лыба, В. А.
В современных условиях все большей популярности приобретают вопросы связанные с обеспечением устойчивого развития предприятий с целью повышения их конкурентоспособности. Именно поэтому моделирование экономической устойчивости предприятий и формирование процедуры взаимодействия информационных потоков является актуальным направлением исследования. Целью данного исследования является разработка метода, позволяющего оценивать уровень экономической устойчивости, и принимать эффективные управленческие решения направленные на обеспечение достаточного уровня экономической устойчивости. Определено, что экономическая устойчивость предприятия это особое состояние системы, при котором осуществляется реагирование, адаптация к изменениям негативно влияющих факторов на деятельность предприятия, а также их преодоление путем принятия управленческих решений с учетом сохранения параметров функционирования. Выяснено, что широкого распространения приобрели методы оценивания экономической устойчивости при помощи интегральных показателей, в результате чего получена модель оценивания экономической устойчивости предприятия, которая обладает формализованным аппаратом отбора и оценивания факторов. С учетом влияния неопределенности данных разработанная модель представлена в интервальной форме. С целью управления процессами, связанными с поддержкой необходимого уровня экономической устойчивости предприятия была разработана процедура взаимодействия информационных потоков, моделей и инструментальных средств оценивания и управления экономической устойчивостью предприятия в условиях неопределенности, которая в отличие от существующих основана на математических методах моделирования уровня экономической устойчивости предприятия, интервальных операциях и методах оценивания рисков, что дает возможность управлять ими, а также разрабатывать и принимать эффективные управленческие решения для адаптации предприятия к этим изменениям. В дальнейшем планируется усовершенствование модели оценивания экономической устойчивости и процедуры взаимодействия информационных потоков путем кодирования результатов в программный продукт.
Концептуальні аспекти формування теорії трансакційних витрат як складової еволюційного розвитку теорії фірми
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Мартинець, В. В.
Предметом дослідження є процес становлення та розвитку наукових підходів до формування теорії трансакційних витрат в системі еволюції теорії фірми. Мета дослідження полягає в аналізі наукових підходів та виявлення передумов формування теорії трансакційних витрат як елементу загальної теорії управління фірмою. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, фундаментальні положення загальної економічної теорії, історії менеджменту, інституціональної економіки, еволюційної теорії фірми та теорії трансакційних витрат. При вирішенні поставлених завдань дослідження застосовувалися такі методи: ретроспективний аналіз (при дослідженні еволюції природи фірми), системний підхід і методи наукового узагальнення (при визначенні особливостей наукових напрямків формування теорії фірми), абстрактно-логічний та системно-структурний аналіз (при формуванні теорії трансакційних витрат в загальній системі управління фірмою). В ході проведених досліджень нами були виявлені і обґрунтовані основні напрямки та особливості розвитку фірми, а саме: з позиції технологічного підходу, теорії ігор, інституціонального підходу. На основі проведеного аналізу автором виявлені передумови формування теорії трансакційних витрат як елементу загальної теорії управління фірмою. Оскільки, одиницею аналізу в теорії трансакційних витрат є різного роду трансакції здійснення яких супроводжується трансакційними витратами. Сферою застосування результатів проведеного дослідження є теорія та практика управління фірмою. В результаті проведеного аналізу підходів до дослідження природи фірми можна зробити ряд висновків: в сучасних умовах розвитку інституціонального середовища фірма є не тільки технологічною одинице, а й "пучком контрактів". Діяльність фірми спрямована на ефективну взаємодію з іншими економічними суб’єктами інституціонального середовища на основі укладання угод та мінімізації трансакційних витрат.
Логістичні принципи побудови організаційної структури торговельного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Муромець, Н. Є.; Черненко, А. А.
Предметом статті виступають принципи побудови організаційної структури торговельного підприємства. Метою роботи є обґрунтування теоретичних засад формування логістичних принципів побудови організаційної структури торговельного підприємства. Методичними засадами є використання аналізу порівняння, індукції, дедукції та синтезу у теоретичному обґрунтуванні логістичних принципів побудови організаційної структури торговельного підприємства. Так як ефективність управління обумовлена точністю підбору методів дослідження, в статті розглянуто логістичні підходи управління торговельним підприємством. Ефективна діяльність торговельного підприємства забезпечується дотриманням логістичних принципів побудови організаційної структури торговельного підприємства. Розроблено логістичні принципи побудови організаційної структури торговельного підприємства на основі поєднання організаційних принципів та принципів логістики. Запропоновано дотримання таких принципів, як принцип впровадження змін і реагування на зміни, так як на сучасному етапі розвитку більшість підприємств прагнуть досягти конкурентного переваг на ринку. Запропоновані логістичні принципи побудови організаційної структури торговельного підприємства відповідають принципам системності та комплексності управління, що забезпечить ефективність управління підприємством, високі темпи розвитку та зростання його конкурентоспроможності. Розроблено алгоритм процесу побудови організаційної структури торговельним підприємством управління та визначено чинники, що впливають на її формування. Все це має значення при побудові ефективної організаційної структури конкурентоспроможного торгового підприємства.
Маркетингові дослідження споживчих переваг в сфері інтернет-реклами
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Попова, Л. О.; Мітяєва, Т. Л.; Прядко, О. М.
В сучасних умовах важливим напрямком успішної діяльності підприємств, засобом підвищення конкурентоспроможності є специфічні інструменти, принципи, методи маркетингу, які орієнтовані на максимальне задоволення попиту споживачів. Від використання елементів комплексу маркетингу залежить ставлення споживачів до товару (послуги), їхня обізнаність, прийняття ними рішення щодо купівлі. Тому використання такого елементу, як реклама, зокрема Інтернет-реклама, допомагає просувати товар на ринку. Інтернет стає активним учасником життя людини. Реклама досить швидко прониклав Інтернет, практично відразу ж, лише він став доступним для широкого кола користувачів. Предметом дослі- 111 дження є теоретичні засади щодо управління віртуальною рекламою на підприємствах інтернет-послуг та вивчення споживчих вподобань. Метою статті є аналіз маркетингової та рекламної діяльності підприємств Інтернет послуг,дослідження користувачів Інтернет-реклами, вивчення їх вподобань, з метою підвищення попиту через мережу Інтернет. Методологічною основою роботи стали фундаментальні теоретичні положення з маркетингу, психології, економіки, викладені у вітчизняних і закордонних наукових працях. Результати дослідження виявили основні причини повільного розвитку інтернет-магазинів, запропоновано основні шляхи вирішення існуючих проблем.
Методичний підхід до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кудрявцева, О. В.
Предметом роботи є теоретичні засади оцінювання рівня економічної безпеки підприємства. Метою роботи є розробка методичного підходу до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства. З метою одержання обґрунтованих висновків у процесі роботи були використані методи наукової абстракції, аналізу і синтезу – для уточнення сутності комплексного оцінювання економічної безпеки підприємс- 135 тва, а також метод порівняльних характеристик – у процесі співставлення розробленого методичного підходу оцінювання рівня економічної безпеки з існуючими. В роботі визначено сутність економічної безпеки на рівні суб’єкта господарювання. Розглянуто існуючі методичні підходи до визначення її рівня. Розкрито сутність комплексного оцінювання економічної безпеки підприємства. Здійснено обґрунтування і розробку методичного підходу до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства, яка враховує наявність системи відповідних показників. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення роботи певною мірою можуть бути внеском до економічної теорії обґрунтування економічної безпеки і чинників, що її визначають. Основні методичні результати роботи можуть бути впроваджені у практичну діяльність підприємств. Отже, в роботі запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства, який полягає в створенні комплексної діагностичної програми забезпечення економічної безпеки та її оперативного регулювання залежно від зміни середовища, які дозволяють здійснити взаємозв’язок, а також інформаційне, методичне, методологічне й аналітичне забезпечення решти складових процесу забезпечення економічної безпеки підприємства.
Методичні підходи до діагностики середовища вітчизняних газотранспортних підприємств в контексті забезпечення їх подальшого розвитку
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Запухляк, І. Б.
Діагностика середовища функціонування підприємства, в межах якої системно аналізуються компоненти глобального та макрохарактеру, фактори ближнього зовнішнього середовища та ресурсного потенціалу підприємства (внутрішні можливості) є вихідним етапом дослідження та прогнозування напрямів розвитку підприємства. Після завершення цього етапу створюється інформаційна база, що дозволяє ґрунтовно виконати процес формування стратегічних цілей та альтернатив розвитку підприємства. В економічній літературі розроблено та запропоновано широкий арсенал методів оцінки стану зовнішнього середовища, які можуть бути агреговані у зазначені нижче групи: методи прогнозування, методи оцінки наслідків, експертні методи. Наведені методи широко використовуються у світовій практиці для виявлення характеру та сили впливу факторів середовища на функціонування підприємства та прогнозування напрямів його подальшого розвитку. Тому виникала необхідність у адаптації деяких з наведених методів для здійснення оцінки факторів зовнішнього середовища на функціонування та розвиток вітчизняних газотранспортних підприємств з врахуванням особливостей їх функціонування. Метою дослідження є вивчення методів діагностики середовища підприємства та обґрунтування їх застосування для діагностики дальнього, ближнього та внутрішнього середовища вітчизняних газотранспортних підприємств з врахуванням галузевих, технологічних, економічних та ін. особливостей їх функціонування. Це сприятиме виявленню як зовнішніх, так і внутрішніх потенційних можливостей для розвитку вітчизняних газотранспортних підприємств, або ж дозволить знизити ризики від негативного впливу факторів середовища на їх функціонування. Запропоновано здійснювати діагностування середовища функціонування та розвитку вітчизняних газотранспортних підприємств в наступній послідовності: І етап – діагностика факторів дальнього сере- 159 довища (макросередовища). В основу дослідження впливу факторів макросередовища покладено STEEPLEаналіз; ІІ етап – діагностика факторів ближнього середовища (мікросередовища) на основі здійснення аналізу галузі та проведення SWOT-аналізу; ІІІ етап – порівняльний аналіз вітчизняних газотранспортних підприємств та інших газотранспортних підприємств – партнерів/конкурентів, які є найважливішою компонентою ближнього середовища їх функціонування, на основі процесного бенчмаркінгу; IV етап – діагностика внутрішніх факторів, що впливають на розвиток підприємства на основі застосування моделі аналізу McKinsey 7S. Аналітичне дослідження компонент зовнішнього та внутрішнього середовища вітчизняних газотранспортних підприємств дозволить окреслити загальні напрями їх розвитку у взаємозв’язку із світовими тенденціями розвитку ринку газу, з’ясувати проблеми і перспективи розвитку вітчизняної нафтогазової галузі, виявити внутрішні джерела розвитку підприємства.
Наукові підходи до стратегічної ефективності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Артеменко, Л. П.
Предметом дослідження є концептуальні положення до оцінки стратегічної ефективності різних стадій розвитку підприємства при врахуванні фактору часу. Метою даного дослідження є формування наукових підходів до стратегічної ефективності підприємства. Для досягнення поставленої мети даної статті було використано наступні методи дослідження: системний аналіз, синтез, аналогія, порівняння, контент-аналіз, індукція, дедукція, узагальнення, абстрагування, метод експертних оцінок, групування, ранжування. В статті досліджено витратний, функціональний, інтеграційний, системний, сутнісного, ресурсний та інтегральний підходи до стратегічної ефективності підприємства. На основі дослідження розроблено авторське визначення стратегічної ефективності підприємства як динамічну стійкість економічної, соціальної і екологічної діяльності підприємства при відповідності стратегічним ініціативам, що враховує динамічне функціонування відповідно до цільових значень з позиції узгодження конфліктів між оперативними та стратегічними цілями, здатність не тільки зберігати ефективність, а й досягати синергійного ефекту при змінах зовнішнього середовища. Запропоновано динамічні критерії для певної стадії життєвого циклу, дозволяють сформувати та відслідковувати стратегічну ефективність підприємства в динаміці. Для оцінки стратегічної ефективності пропонується при формуванні системи цільових показників включати динамічні критерії, що відповідають певній стадії життєвого циклу та використовують порядок темпів зростання, що виражено рангами. Для стадії зародження найвищим буде ранг рентабельності інновацій, зростання - ранг попиту на продукцію, зрілості - ранг чистого прибутку. Оцінка стратегічної ефективності буде зводиться до визначення співвідношень між оптимальною та фактичною величинами зростання показників.
Організаційно-економічні аспекти переведення діяльності підприємства із сфери реальної торгівлі в сферу електронної
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Касатонова, І. А.
Сучасний розвиток економіки характеризується стрімким зростанням темпів інформатизації економічних процесів, поширенням масштабів електронного бізнесу та створенням віртуальних підприємств. Однак нова форма функціонування підприємств визначає необхідність розгляду загальних питань управління в умовах електронної комерції, зокрема організаційно-економічних факторів, для яких розкриваються нові можливості. Метою функціонування підприємств електронного бізнесу є отримання та максимізація прибутків, тому моніторинг фінансової складової та інтелектуальних якостей кадрів є необхідним для віртуальних підприємств. В статті розглянуті особливості функціонування підприємств реальної торгівлі та електронної комерції, загальні соціально-економічні аспекти їх управління. Предметом дослідження є віртуальні підприємства. Метою статті є дослідження змін у економіці, які формуються в умовах електронної торгівлі, зокрема переліку основних привабливих рис і недоліків віртуальних підприємств, що мають бути першочерговими для управління. Дослідження проводилися шляхом аналізу наукових робіт по темі і меті даної статті,які були надані як зарубіжними науковцями, так і вітчизняними. В роботі використані методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу інформації. Сьогодення показує, що Інтернет та технології онлайнової торгівлі відрізняються від операцій простої торгівлі обертом інформаційних потоків процесу придбання товару, що дозволяє значно знизити вартість транзакцій (зміна права розпорядження матеріальними благами або послугами, в якій бере участь більш ніж один суб'єкт). Віртуальні бізнес є перспективною формою функціонування підприємства в умовах подальшого розвитку та інформатизації економіки України.
Основні параметри стратегічного управління підприємствами
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Попова, Л. О.; Мітяєва, Т. Л.; Тарасов, І. Ю.
У ХХІ ст. економіка характеризується значними змінами, викликаними необхідністю участі країн та відповідно підприємств у глобальних економічних процесах. Проте не завжди всі вони готові до такого роду відкритості та здатності витримати конкуренцію з боку світових компаній. Це має відношення не тільки до нових підприємств, але й тих, які традиційно працюють на світових ринках. Розвиток теорії стратегічного управління було започатковано у 60-х роках ХХ сторіччя. З того часу сформовано досить багато різних концепцій стратегічного управління, а вже існуючі було розширено та доповнено. Проте, теорія стратегічного управління продовжує розвиватися відповідно до змін умов діяльності промислових підприємств. У межах цього доцільно дослідити існуючі поняття та концепції стратегічного управління та їх послідовну трансформацію під впливом середовища. Основною метою даної роботи є процес дослідження існуючих понять та концепцій стратегічного управління та їх послідовна трансформація під впливом середовища. В статті зроблено систематизацію цілей, форм, процесів та умов, що сприяє визначенню складових та побудові ієрархічності змісту стратегічного управління. Саме по собі стратегічне управління повинне визначатися умовами, процесами, формами та цілями, які формуються відповідно до особливостей діяльності підприємства та ринків, на яких воно працює. Таким чином, стратегічне управління повинне враховувати динамічність ринкового середовища на основі посилення маркетингової діяльності як аналітичної основи та інструменту виявлення і використання потенціалу підприємства відповідно до ринків, на яких працює підприємство.
Основні проблеми сталого розвитку фермерських господарств України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Іванченко, В. О.
У статті досліджуються та розкриваються основні проблеми сталого розвитку фермерських господарств. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів сталого розвитку фермерських господарств; метою статі є узагальнення теоретичних, методичних і прикладних аспектів проблеми сталого розвитку фермерських господарств України та розробка науково обґрунтованих пропозицій. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ і системний підхід до вивчення умов та механізмів організації сталого розвитку фермерських господарств, використання яких дало можливість комплексно і глибоко дослідити напрями вирішення деяких проблем сталого розвитку, також було використано прийоми абстрактнологічного методу, зокрема індукції та дедукції, аналізу і синтезу, аналогій та зіставлення, формалізації і моделювання. В аналітичних дослідженнях застосовано методи порівняння, елімінування, графічний, складання рядів динаміки і групування. 128 Досліджено, висвітлено та охарактеризовано основні проблеми, які пов’язані зі сталим розвитком фермерських господарств. На основі аналізу загальних обсягів виробництва сільськогосподарської продукції фермерськими господарствами України та її ефективності, асортименту продукції та її якості, охарактеризовано основні проблеми їх сталого розвитку. Запропоновано для сталого розвитку фермерських господарств зменшити ризики виробництва за рахунок збільшення різноманіття продукції, її асортименту, підвищення ефективності виробництва за рахунок запровадження інновацій, нових технологій та обміну знаннями і досвідом, підвищення виробничого потенціалу. Вивчено основні проблеми сталого розвитку фермерських господарств та окреслено шляхи їх вирішення. Обґрунтовано пропозиції щодо сталого розвитку фермерських господарствах. Результати роботи застосовуються в першу чергу в діяльності фермерських господарств, особистих (селянських) господарствах та підприємств агропромислового комплексу.
Основні підходи до створення схеми класифікації змін на підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Дмитрієв, І. А.; Курилова, Н. М.
Розглянуто підходи щодо класифікації змін за видами, надані вітчизняними і зарубіжними науковцями. З поміж них виділено існуючі класифікаційні ознаки, за якими науковці відносять зміни до конкретного виду. Предметом дослідження виступили основні підходи до виділення класифікаційних ознак змін і визначення їх місця в загальній класифікації по видам. Метою даної статті є дослідження і аналіз існуючих в науковій літературі теоретичних аспектів класифікації видів змін. Дослідження проводилося шляхом аналізу робіт вітчизняних і зарубіжних науковців, які займалися виділенням класифікаційних ознак і віднесенням до них відповідного типу змін. Досліджено і проаналізовано характеристику наданих змін. Відповідно до цього виділено ряд недоліків, які стосувалися наданих класифікацій. Так, в деяких випадках, науковцями було надано види змін з детальною їх характеристикою, але було відсутнє найголовніше – класифікаційна ознака. Деякі науковці надавали класифікацію ряду змін, але види змін при цьому були змішані. Іноді надана характеристика типів змін була надто короткою і замалою, щоб її можна було виділити під окремою класифікаційною ознакою. Це викликало необхідність систематизації існуючих видів змін за класифікаційними ознаками в один загальний підхід. В якості результату роботи автором було узагальнено існуючі види змін і класифікаційні ознаки у вигляді таблиці. В даній таблиці зміни було розділено на три блоки по груповій приналежності: група А - «зміни загального характеру», група В – «зміни, які стосуються діяльності організації, процесів і систем», група С – «зміни, які стосуються людського фактору». Групування змін за приналежністю дозволить полегшити процес виділення змін із загального числа шляхом створення схеми їх шифрування. Як наслідок вона дозволить сформувати архів змін, що може використовуватися підприємством в подальшому при виникнення аналогічної ситуації змін.

Переглянути

Перегляд 2014, № 2 (7), т. 2 за Назва