Випуск 42

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/17659

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 17 з 17

Correlation between cultural dimensions and their influence on conflict style preferences
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Rachwal-Mueller, A.; Рахвал-Мюллер, А.
This paper offers a multifaceted exploration of the intricate interplay between cultural dimensions and preferences in conflict resolution styles. It delves into the profound influence of cultural values on the choices individuals make when managing conflicts, enhancing our understanding of this complex relationship. Defining culture and conflict as central constructs, the paper investigates several key cultural dimensions within Hofstede's framework. It focuses on individualism and collectivism, high and low power distance, and high and low uncertainty avoidance. Few studies cover the research on power distance and conflict style preference, underscoring the importance of understanding how individuals choose styles that align with their cultural norms, whether maintaining low or high power distance within their own cultures. The study uncovers the correlation between different cultural types and conflict management styles. In cases of individualism, there is a preference for an avoidance style of conflict management, while collectivist cultures typically lean towards compromising and obliging conflict styles. In situations marked by high power distance, members of high power cultures are more likely to adopt an avoidance conflict style. The research holds significance for managing intercultural conflicts across various contexts, particularly in the realms of global governance, international relations, and multicultural team management. The findings provide a valuable reference for managers striving to navigate intercultural tensions and promote effective conflict resolution strategies aligned with cultural values. While this study offers valuable insights, it highlights the need for further in-depth research on additional cultural dimensions. This paper contributes to understanding the intricate relationship between culture and conflict resolution. It serves as a guide for analyzing preferences in intercultural conflicts, promoting conflict resolution management in multicultural projects, and advancing cross-cultural cooperation and understanding. Continuous research in this field is essential for more effective conflict management in an increasingly diverse global landscape.
Creative industry of cities and regions: main features
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Abasova, A.; Mamedova, K.; Абасова, А. А.; Мамедова, К. М.
The article focuses on the importance of the developing creative industries in cities and regions as impulses for increasing the economic potential of territories and expanding the range of goods and services produced within territories. They could also be of tremendous importance working as translators of the territory’s local identity to the global world. Analysis of recent research and publications underscores the creative sector's importance as a critical growth factor and a magnet for intellectual, creative personnel in the global arena. Theoretical and methodological foundations of the creative economy, popularized in recent decades, continue to be promising scientific developments in the search for progressive drivers of economic growth. Unresolved components within the creative industry demand meticulous examination, outlining primary challenges that persist and merit further exploration. The objectives of the article are to illuminate the pivotal role of creative industries in urban and regional development, emphasizing their contribution to economic, social, and cultural dynamics. The study explores stimulating conditions and production factors propelling the development of creative spheres, contributing to the ongoing discourse on progressive drivers of economic development in the contemporary world. Beyond economic parameters, the paper elucidates the profound intellectual and cultural implications of the creative industry. It serves as a reservoir for generating new knowledge, ideas, and technologies, preserving cultural heritage, promoting intercultural interaction, and transferring knowledge to subsequent generations. The main material of the research emphasizes the role of creative spheres as a special human activity meeting modern requirements for progressive development. The creative industry, as a branch of the economy, is based on the development of ideas, human intellectual activity, and technologies. It is concluded that the main feature of creative industries is the presence of a source of individual creativity, skills and talent with the potential to create jobs and well–being through the production and exploitation of intellectual property. A number of positive effects of developing creative industries (economic, social, cultural, innovative) are highlighted, allowing flexible integration into the new economic reality and contributing to the implementation of mechanisms for generating the creative potential of cities and regions. The development of creative industries ensures the disclosure of creative, intellectual, and innovative potential, adapting to deep and dynamic changes.
Evaluation of the innovation-investment factor for augmenting the competitiveness of construction enterprises
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Nagdiev, O.; Нагдієв, О. А.
This article delves into the multifaceted realm of innovation and investment processes, shedding light on their intrinsic nature, economic ramifications, and pivotal roles in fostering resource efficiency. The study meticulously examines investment policies, delving into the imperative factors that drive investments in innovations, thereby necessitating the enhancement of management systems. The crux of the narrative emphasizes the profound significance of integrating innovations and investments to optimize resource utilization effectively. The exploration begins by scrutinizing the economic landscape during the initial years of the Republic of Azerbaijan's independence. It dissects the strategic steps taken to reconstruct the economy, highlighting the pivotal role played by state investment programmes. Special attention is devoted to the nuanced analysis of investments in the construction industry. This scrutiny extends to the impact of the landmark "Agreement of the Century" and the strategic development of the construction sector of Azerbaijan. Utilizing data from 1995 to 2021, the research analyzes the growth trends of fixed assets and investments in fixed capital in the construction sector. Despite a setback in 2020 due to the COVID-19 pandemic, the sector demonstrated resilience, rebounding in 2021. The findings reveal a substantial increase in both fixed assets and investments over the studied period, underscoring the sector's pivotal role in the country's economic development. The research recommends a dual-perspective consideration of innovation and investment activities – both as internal management processes and as fields for capital application for potential investors. The importance of effective dynamic management of investment needs and resources is emphasized, especially in the early stages of innovative projects. The study also explores the correlation between the share of construction in investments in fixed capital and the degree of economic openness in Azerbaijan. The article suggests the necessity of adapting the management structure of construction enterprises to innovation and investment activities, involving the creation of specialized units within construction enterprises. This extended exploration underscores the intricate relationship between innovation, investment, and economic dynamics, portraying them as symbiotic elements crucial for the sustainable growth of construction enterprises. The research contributes valuable insights into the economic dynamics of Azerbaijan's construction sector, offering recommendations for policymakers and industry stakeholders to foster sustained growth and competitiveness.
Ефект трансформаційного процесу: організаційні зміни та математична статистика
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Гетьман, О. О.; Величко, Я. І.; Hetman, O.; Velychko, Ya.
Організаційні зміни з метою розвитку підприємства, як тема наукових досліджень, особливо актуальні для України зараз, коли організації потребують системно го та постійного розвитку, що в більшості випадків залежить від того, як відбуватиметь ся процес трансформації структурної конфігурації у процесі реалізації стратегії підприємства, якщо саме перетворення конфігурації необхідне внаслідок зміни рівня впливу основних характеристик зовнішнього середовища. В свою чергу, факт досягнення мети трансформації неможливо розглядати без визначення ефекту даного процесу. Необхідність теоретичного обґрунтування ефекту трансформації організації як економічної категорії виникла задовго до появи більшості сучасних методів побудови організаційних структур та методів математичної статистики. На сучасному рівні розуміння процесу трансформації важливими є нові моделі організаційної побудови. Тому у цій статті розглянуто застосування методів математичної статистики у контексті визначення ефекту трансформації підприємства у разі впровадження організаційних змін. У роботі пропонується розглянути можливість визначення методом математичного моделювання ефекту трансформаційного процесу для підприємств, що займають монопольне становище на ринку товарів і послуг у разі фіксації ціни реалізації продукції з боку державних регуляторів і для організацій, що відносяться до ринкових структур недосконалої та досконалої конкуренції, нерегульованої монополії й олігополії. Доведено, що саме розширення зони беззбиткової діяльності підприємства після трансформації конфігурації організаційної форми, що визначається відношенням функціональних залежностей витратної та дохідної частин від часу, можна розглядати як показник ефекту трансформаційного процесу підприємства. Саме показник ефекту трансформаційного процесу, що характеризується зміною у бік розширення зони беззбитковості, слід застосовувати у різних випадках трансформаційних змін, зокрема, у разі існуючих обмежень загального обсягу реалізації продуктів підприємства при оптимізації зростання витрат виробництва.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023)
Методика оцінки рівня сталого розвитку транспортного підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Кудрявцев, В. М.; Кудрявцева, О. В; Kudriavtsev, V.; Kudriavtseva, O.
Метою цієї статті є розробка методики оцінки рівня сталого розвитку транспортного підприємства, яка дає змогу доповнювати і розширювати систему коефіцієнтів, враховуючи специфічність вихідних та граничних умов функціонування, а також характер поставлених цілей підприємства, що дає можливість адаптуватися до середовища, яке динамічно змінюється. Для досягнення поставленої мети використано ряд сучасних загальнонаукових методів та прийомів дослідження, а саме: абстрактно логічний, включаючи аналіз і синтез, індукцію та дедукцію; узагальнення – для здійснення огляду інформаційних джерел, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду; системного аналізу – з метою цілісного сприйняття об’єкта дослідження і комплексного аналізу зв’язків елементів у межах визначеної проблеми в цілому; проблемно-орієнтованого – для наукового обґрунтування методики оцінки рівня сталого розвитку транспортного підприємства. Сучасні економічні тенденції дають змогу наголосити на теоретичній і практичній значущості проблеми збільшення ефективності та стійкості підприємств транспорту на основі технологічної трансформації. При цьому сталий розвиток транспорту потягне за собою технічний і технологічний прогрес економіки в цілому. Розглянута у роботі методика оцінки рівня сталого розвитку транспортних підприємств передбачає п'ять етапів. Також у рамках роботи було розроблено приблизну систему цілепокладання, яку підприємство може редагувати відповідно до власних пріоритетів. В даному дослідженні відбулася систематизація показників сталого розвитку, які були розділені за двома групами на якісні та кількісні, спираючись на сформовані цілі. Також у статті було запропоновано загальний інтегральний показник оцінки рівня сталого розвитку підприємства на підставі цільового підходу, у межах якого здійснюється поділ на показники щодо досягнення якісних і кількісних цілей у напрямах економічної, екологічної, соціальної та технологічної діяльності, що дає змогу оцінити ступінь їх виконання. Запропоновані в статті теоретичні висновки, підходи і рекомендації можуть бути використані для визначення рівня сталого розвитку транспортного підприємства, на базі чого можна сформулювати висновок про його можливість здійснювати подальшу діяльність, що дасть змогу прийняти правильні управлінські рішення.
Обґрунтування складових транспортно-логістичної системи підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Ачкасова, Л. М.; Водолажська, Т. О.; Аchkasova, L.; Vodolazhska, T.
Швидкість і технології доставки вантажів, мобільність і якість перевезень, своєчасність і цінова політика – все це та багато інших параметрів забезпечуються транспортно-логістичною системою підприємства. Для удосконалення управління такою системою необхідно розуміти її складові, щоб враховувати всі можливі фактори, які визначають її ефективність. Саме тому питання обґрунтування складових транспортно-логістичної системи підприємства є актуальним. Для реалізації цілей статті були використані такі методи: проаналізовано та синтезовано інформацію щодо визначення поняття «транспортно-логістична система» і встановлено, що автори сходяться в питанні призначення цієї системи, але відрізняються у визначенні складових. За допомогою системного та інформаційно-логічного підходу визначено, що транспортно-логістична система підприємства має складатися з елементів, які можна розглядати в якості ресурсів, підсистем управління цими елементами і процесів надання послуг. У ході дослідження також широко використовувався аналітичний і графічний методи та метод синтезу для формування структури транспортно-логістичної системи підприємства. У статті отримали подальший розвиток складові транспортно-логістичної системи підприємства, які, на відміну від існуючих, доповнені процесами надання послуг, що відіграють значну роль в ефективності надання транспортно-логістичних послуг. Запропоновані удосконалення дозволять стабілізувати процес управління транспортно-логістичною системою підприємства і сформувати комплексне уявлення про систему і фактори, які на неї впливають. Отримані результати, що полягають в розробці удосконаленої транспортно логістичної системи підприємства, дозволяють здійснювати подальші дослідження щодо цифрової трансформації існуючої системи підприємства.
Операційна стратегія: дефініція поняття та місце у піраміді стратегій підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Водолажська, Т. О.; Ачкасова, Л. М.; Vodolazhska, T.; Achkasova, L.
У статті наведено основні результати проведеного наукового дослідження в галузі операційного менеджменту. Встановлено, що для вирішеннянагальних завдань із досягнення підприємствами і господарствами стратегічного розвитку в складних умовах (досить високий рівень конкуренції; функціонування в умовах невизначеності; необхідність миттєвого реагування на глобальні та локальні зміни, що зумовлюють потребу швидкої адаптації до нових реалій; потреба у забезпеченні модернізації, діджиталізації, інноваційного розвитку, підвищення якості, раціоналізації як виробництва, так і управління підприємствами в цілому, тощо) вкрай необхідним є формування та впровадження ефективного набору стратегій, однією із складових якого є операційна стратегія. Завдання уточнення її сутності, видів, складових елементів, підходів до формування, черговості розроблення і реалізації є дійсно доречними та вимагають деталізації. Передусім конкретизації змісту потребує термін «операційна стратегія». Здійснено ґрунтовний огляд сучасних напрацювань та досягнень науковців і практиків, присвячених дефініції операційної стратегії. Незважаючи на значний науковий доробок, підсумовано, що розглянуті визначення є абстрактними; деякі з них не дають чіткого розуміння її підпорядкованості, не окреслюють місце в загальній системі стратегічного управління підприємством. Основна мета статті – сформулювати дефініцію терміна «операційна стратегія» на підставі акцентування на суттєвих його ознаках та конкретизації її місця у загальній піраміді стратегій. У підсумку дослідження на підставі виокремлення сукупності суттєвих ознак шляхом використання опорних прийомів логіки, а також врахування змісту опорних (базових) термінів (стратегія та операційний менеджмент) сформульовано та конкретизовано дефініцію терміна «операційна стратегія підприємства». Основними суттєвими ознаками цього терміна встановлено: рішення щодо питань загальної політики та планів використання ресурсів; підтримка/забезпечення довгострокової конкурентної стратегії; досягнення стратегічної конкурентної переваги; план використання ресурсів фірми. Конкретизовано місце операційної стратегії у загальній піраміді стратегій: розробляється на третьому рівні управління відповідно до конкурентної стратегії та є рівнозначною поряд із іншими функціональними стратегіями підприємства.
Основні напрямки ефективного використання персоналу АТП
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Близнюк, А. О; Кудрявцева, О. В; Blyzniuk, A.; Kudriavtseva, O.
Мета статті полягає у дослідженні основних напрямків з ефективного використання персоналу на автотранспортному підприємстві. Методичною основою в даній статті є наукові праці видатних науковців та матеріали періодичних видань. Під час дослідження у роботі використано метод логічного аналізу для обґрунтування чинників, що впливають на продуктивність праці та кадровий потенціал в цілому. З метою одностайного прийняття об’єкта дослідження і комплексної оцінки сучасних методів у межах визначеної проблеми було використано метод системного аналізу. Одним із головних чинників успіху АТП є грамотна робота керівництва, його здатність приймати правильні рішення, ставити цілі та знаходити шляхи їх здійснення. Але не дивлячись на це, головним чинником вдалої діяльності підприємства залишається вміння керівника управляти людськими ресурсами. Процес управління ресурсами на транспортно му підприємстві розглядається як процес прийняття і реалізації управлінських рішень, які спрямовані на раціоналізацію використання, нарощення та оптимізацію ресурсного потен ціалу підприємства задля досягнення поставлених цілей і забезпечення стійкого функціону вання транспортного підприємства. Ефективне формування та використання персоналу підприємства зумовлюється світовими тенденціями в розвитку людського капіталу та професійних компетенцій деяких працюючих. Для зростання ефективного використання персоналу необхідна реалізація процесу стратегічного планування ще до початку трудової діяльності окремого працівника, обґрунтованості шляхів розвитку кадрового потенціалу, а також формування кадрових резервів на транспортному підприємстві. Ефективне використання персоналу безпосередньо пов'язане з ефективністю виробничого процесу, тому оцінка й аналіз стану та раціоналізації використання персоналу мають відігравати ключову роль у системі загального аналізу господарської діяльності автотранспортного підприємства. Ретельно розроблена система управління ресурсним потенціалом дасть змогу автотранспортному підприємству підвищити ефективність використання свого ресурсного потенціалу, а також забезпечити фінансову стабільність, збільшити прибутковість, розвинути підприємство в конкурентному середовищі транспортних послуг.
Проблеми та виклики щодо впровадження аналітики даних у сфері логістики України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Муха, Т. А.; Попова, Н. В.; Muha, T.; Popova, N.
Аналітика даних є важливою складовою сучасного управління логістичними процесами в Україні. Вона базуєтьсяна методах й інструментах оброблення‚ аналізу, інтерпретації великого обсягу даних з метою виявлення корисних зв'язків‚ закономірностей та особливостей функціонування логістичних систем. Одним з ключових аспектів аналітики даних є збір та оброблення інформації. Для цього необхідно мати структуровану базу даних‚ до якої можна звертатися для отримання потрібних даних. Процес збору даних може включати різні джерела‚ такі як логістичні системи‚ довідкова інформація‚ електронні бази даних тощо. Після збору даних потрібно їх обробити та підготувати до подальшого аналізу. Другим важливим аспектом аналітики даних є аналіз та інтерпретація. Для цього використовуються різні методи та інструменти‚ зокрема статистичний аналіз‚ машинне навчання‚ аналітичні моделі тощо. Аналіз даних дозволяє виявляти тенденції‚ залежності та приховану інформацію‚ яка може бути корисною для прийняття рішень у логістичних процесах. Інтерпретація даних полягає в пошуку сенсу та значення отриманих результатів і перетворенні їх на практичні рекомендації та стратегічні рішення. Важливість аналітики даних в логістичних процесах не може бути переоцінена. В сучасних умовах, коли ринок України стає все більш конкурентним, здатність швидко та ефективно аналізувати інформацію може стати вирішальним фактором успіху. Третім ключовим аспектом є використання отриманих даних. Після аналізу та інтерпретації інформації компанії повинні бути здатні імплементувати отримані знання у свої логістичні стратегії. Це може включати оптимізацію ланцюгів поставок, покращення взаємодії з клієнтами або впровадження нових технологій. Аналітика даних відіграє ключову роль у сучасному управлінні логістичними процеса ми. Вона дозволяє компаніям не лише розуміти поточний стан ринку, але й передбачати майбутні тенденції, адаптуватися до змін і залишатися конкурентоспроможними. Для ефективного використання аналітики даних організації повинні інвестувати в розвиток своїх аналітичних здібностей, включаючи навчання персоналу, впровадження новітніх технологій та створення ефективних механізмів збору й обробки даних.
Система стратегічного управління знаннями як конкурентна перевага сучасної організації
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Гетьман, О. О.; Криворучко, Г. В.; Hetman, O.; Kryvoruchko, H.
У статті розглянуто сучасні теоретико-практичні рекомендації щодо управління знаннями на підприємстві. Досліджено наукові праці, які присвячені проблемі управління знаннями. Наведено основні етапи моніторингу з побудови системи управління знаннями підприємства. Відзначено, що процес управління знаннями має бути керованим, контрольованим, створеним з певних послідовних взаємопов’язаних дій, зрозумілим для одержувача. Визначено основні завдання з управління знаннями на підприємствах. Запропоновано для полегшення управління знаннями на підприємствах використовувати інформаційні технології. Визначено основні перешкоди, які виникають при впровадженні системи управління знаннями. З метою мінімізації дії перешкод запропоновано використання підходів таких шкіл стратегічного менеджменту як когнітивна, навчання та культури, оскільки когнітивна школа ставить акцент на тому, що необхідно змінити одне з головних питань побудови стратегії, а саме: замість того що треба знати стратегу, необхідно запитати, в чому суть його розумового процесу, школа навчання намагається перетворити менеджмент в управління, що впливає за допомогою змін та привносить у вивчення процесу формування стратегії практичний зміст, а школа культури визначає підходи до побудови стратегії розвитку для організацій з багатою історією і культурою та привносить важливе колективне вимір соціального процесу. Запропонована система управління знаннями на підприємстві, до якої віднесено три підсистеми: управління людським капіталом; управління обміном знаннями (інформаційне забезпечення); управління комунікаційними технологіями. Основними умовами створення системи управління знаннями можуть виступати такі конкурентні переваги: створення умови для стимулювання та мотивації подальшого неперервного розвитку персоналу (через професійне навчання та самоосвіту працівників), що сприяє підвищенню ефективності професійного навчання та розвитку працівників; підвищення ефективності використання людського капіталу, що забезпечить покращення конкурентоспроможності підприємств (через створення середовища поділу та розповсюдження знань, залучення персоналу до командної роботи та інше); створення ефективного зворотного зв’язку із суб’єктами зовнішнього середовища тощо.
Системно-інноваційний підхід до корпоративного управління: аспекти сталого розвитку та тайм-менеджменту
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Федотова, І. В.; Бочарова, Н. А.; Fedotova, I.; Bocharova, N.
У статті розглядаються виклики, що стоять перед транспортно-логістичними підприємствами в умовах воєнного конфлікту та обмежень у функціонуванні. Досліджується важливість інноваційного управління та сталого розвитку в цьому контексті. Висвітлено роль автотранспортних компаній у відновленні, сталому розвитку країни, а також важливість корпоративного тайм-менеджменту та інтеграції принципів сталого розвитку для досягнення ефективності і сталості в умовах викликів. Проведено теоретичні дослідження існуючих підходів до корпоративного управління. Досліджено важливість інноваційного управління та сталого розвитку підприємств. Вказано на відсутність системи інноваційно-орієнтованого корпоративного управління та необхідність розробки комплексного підходу, який об'єднує сталий розвиток, тайм-менеджмент й інноваційні практики для досягнення гармонії в системі корпоративного управління підприємствами транспортно-логістичної сфери. Ціллю роботи є розробка моделі системи корпоративного інноваційно-орієнтованого управління автотранспортним підприємством, що базується на інтеграції принципів сталого розвитку та ефективного корпоративного тайм-менеджменту. Удосконалена система корпоративного управління в контексті підприємств транспортно-логістичного комплексу визначається відповідно до зовнішнього середовища та включає ключові аспекти корпоративного менеджменту. Вплив зовнішнього середовища на побудову системи корпоративного управління оснований на розгляді економічних, соціально-політичних та екологічних факторів, які формують стратегічні підходи і функціонування корпорації. Об'єктом управління є підприємство транспортно-логістичного сектору, яке потребує ефективного управління своєю діяльністю та ресурсами для досягнення сталого розвитку. Суб'єктом управління виступає керівництво та власники підприємства, які здійснюють стратегічне планування, розробку політик і впроваджують їх на практиці. Запропоновано систему корпоративного управління на основі системного підходу, яка включає основні підсистеми: стратегічне інноваційне управління для забезпечення сталого розвитку, екологічний менеджмент, соціальний менеджмент, економічне управління, інноваційний менеджмент, управління ланцюгами поставок, взаємодію зі стейкхолдерами та функціональні підсистеми. Функціональне управління включає в себе керування різними функціональними підсистемами, такими як фінанси, маркетинг, виробництво та інші. Кожна з цих підсистем має свої конкретні завдання та взаємозв'язки для забезпечення ефективного управління та досягнення стратегічних цілей підприємства. Запропонована система корпоративного управління допоможе автотранспортним підприємствам забезпечити сталий розвиток, оптимізувати управління ресурсами та залишатися конкурентоспроможними у змінному зовнішньому середовищі.
Формування гнучкої системи внутрішньофірмового планування на підприємствах автомобільного транспорту
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Кудрявцева, О. В.; Кудрявцев, В. М.; Kudriavtseva, O.; Kudriavtsev, V.
У роботі встановлено, що у зв'язку з динамічністю і невизначеністю зовнішнього оточення, формування та впровадження гнучкої системи внутрішньофірмового планування стає особливо актуальним. Основою для формування гнучкої системи внутрішньофірмового планування є критерій гнучкості планування, суть якого полягає у здатності системи планування АТП адаптуватися до змін, що відбуваються. Для цього в роботі було сформульовано основні вимоги до гнучкої системи внутрішньофірмового планування АТП, в якому було представлено інструментарій управління підприємствами АТ, що включає стратегічні, тактичні та оперативні плани, лежить в основі гнучкої системи внутрішньофірмового планування. За допомогою цього інструментарію забезпечується швидке реагування на зміни внутрішнього або зовнішнього середовища, в якому здійснюється діяльність АТП. Для того щоб розробити універсальну процедуру формування інструментарію в рамках гнучкої системи внутрішньофірмового планування, в роботі виокремлено варіанти характеристик розвитку цієї системи, які можна вважати найбільш спрощеними, тобто представлено характеристики розвитку системи внутрішньофірмового планування підприємств АТ. Для розвитку системи внутрішньофірмового планування запропонована процедура формування інструментарію гнучкої системи внутрішньофірмового планування, яка містить сукупність послідовних етапів. У рамках гнучкої системи внутрішньофірмового планування, коли ефективність визначається як ступінь її відповідності переслідуваним цілям, оцінювати таку систему необхідно за допомогою використання критеріїв гнучкості. Така оцінка дається з використанням системи кількісних показників. Комплексна оцінка при цьому може бути отримана тільки під час проведення аналізу показників у динаміці – до початку проведення заходів, пов'язаних із формуванням інструментарію гнучкої системи в рамках внутрішньофірмового планування і після закінчення певного періоду часу функціонування інструментарію гнучкої системи. Запропонована в роботі модель гнучкої системи в рамках внутрішньофірмового планування побудована на цій основі і створює ключові елементи, які відносяться до цього інструменту управління, і повною мірою розкриває існуючі взаємозв'язки, даючи спрощений вигляд механізму взаємодії цих елементів.
Формування наглядових рад як основи забезпечення якості корпоративного управління
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Криворучко, О. М.; Ковальова, О. П.; Kryvoruchko, О.; Kovalova, О.
Якість корпоративного управління залежить від ефективності виконання наглядовою радою своїх функцій. Для цього наглядова рада повинна мати належний склад та структуру, а її члени повинні бути незалежними від виконавчого органу, мати необхідні знання та досвід, щоб ефективно виконувати свої обов'язки. Аналіз наявних теоретичних положень та практичного досвіду забезпечення якості корпоративного управління в частині створення наглядової ради і кадрового забезпечення корпоративного менеджменту показав, що цьому питанню приділено недостатньо уваги. Потребують удосконалення процедури відбору та призначення членів наглядової ради. У статті обґрунтовано теоретико-методичний підхід до забезпечення якості корпоративного управління через систему підбору членів наглядових рад та формування системи корпоративного менеджменту: розроблено порядок формування наглядової ради і методичне забезпечення його реалізації. Особливістю запропонованого порядку є поетапне оцінювання членів наглядової ради: професійної компетентності кандидатів у члени ради; порівняльне оцінювання як частини процесу підбору складу наглядової ради; встановлення рівня ділової активності членів наглядової ради. Діловою активністю є комплексна характеристика члена наглядової ради, що відображає його зусилля, спрямовані на забезпечення динамічності розвитку, досягнення поставлених цілей, розвитку та ефективності здійснення корпоративного управління. Для оцінювання ділової активності запропоновано використовувати характеристики три «Р»: базовий ресурс; результати діяльності; репутація суб'єкта. Розроблено критерії оцінювання ділової активності. Впровадження запропонованих положень дозволить компаніям сформувати ефективні наглядові ради, які будуть сприяти забезпеченню якості корпоративного управління. Напрямками подальших наукових досліджень є розроблення політики формування наглядових рад, науково-методичних рекомендацій щодо регулярного аудиту складу та структури наглядової ради, обґрунтування підходів до навчання і розвитку членів наглядової ради.
Формування наукового визначення дефініції «Корпоративне управління» на основі когнітивного методу дворівневого тріадичного дешифрування
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Бочарова, Н. А.; Федотова, І. В.; Bocharova, N.; Fedotova, I.
Проаналізовано поняття корпоративного управління і визначено його загальні та конкретні характеристики. У дослідженні розглянуто різні підходи до визна чення корпоративного управління. Перша точка зору, якою керуються міжнародні фундації та деякі вчені, розглядає корпоративне управління як систему прав та обов'язків. Друга точка зору розглядає корпоративне управління як сукупність практик фірми. Це означає використання конкретних стратегій та методів для досягнення цілей компанії, включаючи прийняття рішень, розробку стратегій та управління ризиками. Третя точка зору підкреслює збалансування грошей, робочої сили, технологій та управління для гармонізації інтересів різних зацікавлених сторін та компанії. Це означає врахування потреб акціонерів, співробітників, клієнтів та інших учасників, а також забезпечення взаємовигідних відносин між ними. Результати дослідження показують, що корпоративне управління може бути розглянуте з різних точок зору, але всі вони спрямовані на досягнення ефективного та стій кого функціонування компанії. Урахування цих аспектів є ключовим для успішної діяльності підприємства. В роботі запропоновано використання когнітивного методу дворівневого тріадичного дешифрування для формулювання визначення поняття корпоративного управління. Застосування цього методу дозволило систематизувати та узагальнити ключові аспекти наукового поняття, що є важливим кроком у розумінні й аналізі принципів та механізмів ефективного корпоративного управління. За допомогою прийому мутацій тріад зроблено перестановку вторинних понять вихідної категоріальної схеми, що відображає суть корпоративного управління, сконструйованої в результаті застосування методу дворівневого тріадичного дешифрування. Узагальнення трьох ієрархічно структурованих понять дозволило сформулювати визначення, в якому корпоративне управління розглядається як систематична і планомірна діяльність, спрямована на забезпечення балансу у відносинах між усіма учасниками цього процесу (власниками (акціонерами), засновниками, директорами, менеджерами та іншими зацікавленими сторонами). Такий підхід дозволяє підприємствам системно підходити до корпоративного управління та враховувати його динамічний характер, сприяючи подальшим дослідженням сутності й особливостей використання цього поняття в сучасній бізнес-практиці.
Формування показників для оцінювання рівня сталого розвитку логістичних організаційних структур
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Воркут, Т. А.; Волинець, Л. М.; Волинець, Я. Є.; Vorkut, T.; Volynets, L.; Volynets, Ya.
Визначено необхідність забезпечення сталого розвитку логістичних організаційних структур, адже, попри значний потенціал розвитку сфери логістики в Україні та її важливість для економіки держави, здійснення логістичних операцій супроводжується низкою негативних впливів, що згодом проявляється у проблемах соціального, екологічного й економічного характеру. Сучасні тенденції щодо глобалізації та визначеного курсу інтеграції України до ЄС актуалізують потребу реформування транспортно-логістичних систем у відповідності до світових стандартів, збалансованості нагальних потреб та захисту інтересів майбутніх поколінь, тобто забезпечення сталого розвитку. Аналіз наукових робіт показав, що дослідженню проблем сталого розвитку, теоретико-методичним засадам впровадження принципів концепції в транспортно логістичні системи приділяють увагу досить велика кількість українських та зарубіжних науковців. Але наукова прогалина ідентифікується в частині необхідності вдосконалення і подальшого розвитку систем показників для оцінювання рівня сталого розвитку логістичних організаційних структур. Розроблено структурну модель ієрархічної будови інтегрального показника і на її основі з використанням адитивної формули сформовано показник для оцінювання рівня збалансованості сталого розвитку логістичних організаційних структур. Дану збалансованість пропонується оцінювати за такими аспектами: територіальним, процесним і діяльнісним. Останній, у свою чергу, має узгоджуватися з аспектами, які відповідають концепції сталого розвитку: економічним, екологічним і соціальним. Показники сталого розвитку можна пропонувати розглядати в розвиток концепції збалансованої системи показників, за окрему, п’яту, складову в останній, поряд із такими складовими як: задоволення потреб (очікувань клієнтів) і/або споживачів; розвиток внутрішніх бізнес-процесів; забезпечення фінансової ефективності; навчання та розвиток персоналу. Подальші дослідження мають лежати в площині аналізу і систематизації показників, які можуть використовуватися як часткові за пропонованим інтегральним критерієм.
Формування управлінського рішення щодо вибору логістичної стратегії підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Величко, Я. І.; Гетьман, О. О.; Velychko, Ya.; Hetman, O.
Одним з найбільш важливих управлінських процесів логістичного менеджменту є процес розробки та реалізації управлінських рішень щодо вибору логістичної стратегії підприємства, відповідної умовам ринку, стану підприємства і його корпоративній стратегії. Аналіз останніх досліджень і публікацій з питань управління логістикою свідчить про наявність невирішених проблем із визначення та розрахунку показників оцінки стану логістичної системи підприємства з позицій процесного підходу та використання для розрахунків доступних для підприємства даних. Визначено, що об'єктами оцінки стану логістичної системи підприємства виступають: суб’єкт управління (кадри управління, організаційна структура управління, технологія та інформаційне забезпечення управління) та об’єкт управління – сама логістична система або логістичні бізнес-процеси (взаємодія з постачальниками, складування, диспетчеризація, транспортування, експедиційні операції та фінансові розрахунки). У ході написання наукової статті визначено, що потребують подальшого дослідження такі питання: оцінювання стану логістичної системи, ефективності логістичних витрат у цілому по підприємству та у розрізі окремих бізнес-процесів, а також уточнення впливу стану логістичної системи підприємства та рівня ефективності логістичних витрат на загальну ефективність управління логістичною діяльністю підприємства і вибір відповідних логістичних стратегій. Проаналізовано існуючі основні типології логістичних стратегій підприємств та представлено їх аналітичні характеристики. Також надано характеристику основних логістичних бізнес-процесів автотранспортних підприємств, виходячи зі специфіки пропозиції та надання автотранспортних послуг. Розроблено двовимірну модель формування управлінського рішення щодо вибору логістичної стратегії підприємства залежно від стану логістичної системи (за її об’єктною і суб’єктною складовими) та рівня ефективності логістичних витрат підприємства (економічності). Для оцінки стану логістичної системи пропонується використати методи бальної оцінки, експертного опитування та аналізу ієрархій. Оцінка ефективності логістичних витрат передбачає використання інтегральної оцінки та таксономічного методу. Запропоновано вибір конкретної логістичної стратегії здійснювати за ключовими факторами, на які орієнтоване управління логістикою підприємства (витрати, якість, час, логістичні активи). Розроблено загальний індикатор якості реалізації обраної логістичної стратегії - відносна зміна стану логістичної системи повинна перевищувати відносну зміну ефективності логістичних витрат. Це сприятиме тому, щоб витрати на основні логістичні інструменти за досліджуваний період були ефективними.

Переглянути

Перегляд Випуск 42 за Назва