2015, № 1 (8), т. 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015)Документ Визначення основних джерел доходів державних бюджетів країн світу для забезпечення їх економічної безпеки(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Горовий, Д. А.; Gorovyi, DmytroМетою статті є класифікація країн світу залежно від джерел наповнення їх бюджету та чисельності населення, як основних факторів, що впливають на економічну безпеку держави. Актуальність статті обумовлена тим, що жоден з авторів робіт з питань формування бюджету країни не розглядав питання наповнення бюджету та залежно від факторів глобалізації та конкурентоспроможності галузі – донора бюджету у світовій економіці. Також залишаються ще питання «спроможності» галузі забезпечити такі надходження до бюджету, які здатні врівноважити видатки, обумовлені чисельністю населення країни. З цією метою в статті розглянуто основні тенденції формування доходної частини бюджетів різних країн світу залежно від їх чисельності населення. Пропонуються заходи з розвитку в Україні експортоорієнтованих галузей економіки, що здатні не лише забезпечити надходження коштів для бюджету, але й сприятимуть стабілізації курсу національної валюти. Також розглянуті питання відбору таких галузей для їх пріоритетного розвитку через умови глобалізації, світового поділу праці. Наведені приклади як позитивного, так і негативного відбору галузей для формування бюджету країни та вплив цих процесів на загальну економічну безпеку країни. Надані рекомендації для відбору таких галузей в сучасних умовах економіки України.Документ Сучасні тенденції розвитку зовнішньоторговельної діяльності України та напрямки її удосконалення(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Бікулова, Д. У.; Bikulova, DinaraВ статті показано, що у теперішній дуже складний час зовнішньоторговельна діяльність є не тільки одним з вирішальних чинників економічного зростання країни, а й все більше перетворюється в один з головних чинників національної безпеки України. Підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності є актуальною і важливою задачею, особливо у зв’язку з новим позиціюванням України як асоційованого члена ЄС. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій розвитку зовнішньоторговельної діяльності України та розробка науково-практичних рекомендацій, спрямованих на її удосконалення в контексті поглиблення євроінтеграційних процесів. Предмет дослідження – напрямки удосконалення зовнішньоторговельної діяльності України в сучасних умовах. У дослідженні використано ряд загальнонаукових і спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку, а саме: системний підхід, метод аналізу та синтезу, статистичні методи. Проведено аналіз сучасних тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі України, розглянуто товарну структуру експорту та імпорту, обґрунтовано їх недосконалість і необхідність докорінної перебудови. Визначено фактори, що обумовлюють низьку ефективність зовнішньоторговельної діяльності України і чинять негативний вплив на зростання національної економіки. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що дотепер інтеграція економіки України у світовий, зокрема європейський, економічний простір відбувається за сценарієм «сировинного придатку» та експортера дешевої робочої сили. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності України дозволив виявити диспропорції, які мали стабільну негативну тенденцію. На основі проведеного аналізу запропоновано науково-практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення зовнішньоторговельної діяльності України. Ці рекомендації можуть бути використані при розробці довгострокових державних програм перебудови зовнішньоекономічної діяльності України.Документ Використання візуалізації у міжнародному бізнесі(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Попова, А. М.; Popova, A. M.Предметом статті є використання візуалізації у міжнародному бізнесі, як легкий для сприйняття і лаконічний засіб за допомогою зображення «розповісти» бізнес плани чи результати роботи, показники за якийсь період чи в динаміці. Додатково це сприяє зменшенню потенційних втрат від мовних бар’єрів та культур сприйняття. Використання карт або маппінг для зображення показників по регіонах, країнах дає можливість одразу сформувати всю картину, встановити залежності, що є досить складним при використанні звичайних статистичних таблиць. Використання навіть простих засобів візуалізації, як діаграм, дає можливість сформувати легкі для сприйняття, як в межах держави, так і для іноземців, прикладом чого може слугувати звіт по соціально-економічному розвитку України за 2014 рік. Зображена в цьому звіті інформація сприймається легко і майже не потребує перекладу чи пояснень, оскільки представлена послідовно та логічно, аналіз проведено по розділах і одразу можливо побачити залежності. Це дає можливість зацікавленим чи потенційним інвесторам оцінити можливості розвитку країни, її перспективи і напрями фінансування, які можуть бути цікавими. Це сприяє в сучасних умовах представляти Україну, як країну, що використовує передові технології та допомагає формувати інтерес у світі до нашої країни, як інвестиційно привабливої. Що у свою чергу дасть змогу великим підприємствам отримати інвестиції для розвитку своїх виробництв, створити додаткові робочі місця, сприятиме розвитку вітчизняних товарів для заміщення імпортованих.Документ Використання підходів холістичного маркетингу в міжнародному бізнесі(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Солопун, Н. М.; Пономарьов, А. М.; Solopun, Nataliia; Ponomaryov, AndriyСьогодні швидкий розвиток суспільства спричиняє зміни у всіх сферах господарювання, зокрема й у сфері міжнародного маркетингу. Новітні вимоги ринку диктують правила нової «гри» для підприємців, й тому вони мають шукати нові підходи до здійснення маркетингових дій у міжнародному середовищі. Зокрема, з’являються новітні напрямки у маркетингу. Слід виробити таку концепцію маркетингу, яка б об’єднувала всі сучасні напрямки розвитку маркетингу у єдине ціле з метою не роздроблення, а вироблення єдиної стійкої концепції. Для вирішення такого завдання пропонується використання холістичного (цілісного) маркетингу. Метою статті є розгляд теорії використання засад холістичного маркетингу на підприємстві, що здійснює міжнародну економічну діяльність. Для досягнення встановленої мети у роботі було використано такі загальнонаукові та спеціальні методи та прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, системного і комплексного підходу абстрактно-логічний, монографічний тощо. Треба зазначити, що серед багатьох розумінь маркетингу, зокрема й у його холі стичному прояві, слід відзначити його розуміння як соціальної технології. Для цілісного сприйняття ситуації на ринку необхідно розглядати процес спілкування з клієнтом крізь призму довгих хвиль – циклів та ритмів тощо. У процесі розгляду проблеми слід відзначити, що поведінка клієнта може буди розглянута з точки зору циклічності. Тому у процесі маркетингової діяльності вкрай важливо вивчати попередній досвід діяльності як власної, так і конкурентів. У зв’язку з цим принцип холізму в маркетингу передбачає врахування переплетення і взаємопроникнення реальностей різних масштабів у просторі історії даного ринку та комунікаційних процесів на ньому в цілому. Ключовим завданням в даному випадку буде побудова «диференційованих моделей» пояснення реалій минулого з подальшим синтезом результатів і різномасштабних інтерпретацій.Документ Характеристика особливостей іноземного інвестування Львівщини(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Шумська, І. Ю.; Shumska, IrynaУ статті наведено характеристику особливостей, а також здійснено оцінку іноземного інвестування Львівщини у сучасних умовах. З цією метою використовувались економіко-статистичні інструменти, а саме метод абсолютних, відносних та середніх величин, графічний метод. Оцінку інвестицій зовнішньоекономічної діяльності Львівської області проведено за такими напрямами: динаміка залучення іноземних інвестицій; напрями інвестування; структура надходжень іноземних інвестицій; вилучення іноземного капіталу; країни-інвестори; боргові інструменти; інвестиційні індикатори у стратегії розвитку області. На думку автора, матеріали даної статті є реальною інформаційною підтримкою управлінських рішень, спрямованих на розвиток інвестиційної активності суб’єктів підприємництва на Львівщині, а відтак –її сталого розвитку в інтересах громади, бізнесу та української держави. Незважаючи на політичні зміни, що зараз відбуваються в Україні, та вибір європейського вектору розвитку, очікувати значного припливу приватного іноземного капіталу найближчим часом (в короткотерміновій перспективі) все ж не варто. Адже інвестиційний ринок України є надто ризикованим для вкладень великого капіталу, що не дозволяє зарубіжним компаніям будувати довгострокові плани. У нинішній ситуації інвестори змушені шукати альтернативу гарантованого збереження та примноження своїх активів. У майбутньому за умови проведення реформ і стабілізації економічної та політичної ситуації приплив прямих іноземних інвестицій в область буде мати тенденцію до збільшення. Однак, навіть за оптимістичними прогнозами цього слід чекати не швидше 2016 року. До того часу вкладення капіталу в підприємства Львівщини здебільшого будуть здійснювати інвестори, які вже мають досвід такої співпраці і адаптувалися до нестабільних і непередбачуваних умов ведення бізнесу в Україні.Документ Чотирьохкомпонентний компаративний статичний аналіз енергетичної сфери країн “Великої Сімки” та країн “Великої Двадцятки”(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Войтко, С. В.; Сапсай, К. В.; Voitko, Sergii; Sapsai, КaterynaПредметом є дослідження місця розташування країн у просторі індексів якості та безпеки життя населення, а також показників електроенергетичного забезпечення. Основною метою є визначення певної взаємозалежності розшарування країн “Великої Сімки” та “Великої Двадцятки” у координатах обсягів експорту, імпорту електроенергії та індексах якості і безпеки життя населення. Методами дослідження є системний комплексний аналіз, а також запропонований авторами компаративний аналіз співвідношення значень індексів якості і безпеки життя та показників імпорту, експорту електроенергії. На основі цього методу розроблено та апробовано чотирьохкомпонентний компаративний статичний аналіз. Визначено залежність розміщення країн серед показників експорту, імпорту енергії та індексів якості і безпеки життя населення на координатній площині. Результатом наукового дослідження є визначення певної закономірності у розташуванні країн “Великої Сімки” та країн “Великої Двадцятки” на основі запропонованої методики. Результати даного дослідження можуть бути використані різноманітними енергетичними організаціями та установами задля покращення якості та умов постачання і використання електроенергії країни. Приведена методика надала можливість виявити певну закономірність розташування країн серед обраних у дослідженні координат. На основі запропонованої візуалізації визначається те, яке саме положення займають країни в координатній площині залежно від рівня життя населення у цих країнах. Розміщення країн “Великої Сімки” підтверджує залежність обсягів експорту електроенергії від рівня якості та безпеки життя населення. Така ж сама закономірність спостерігається для країн “Великої Двадцятки”, проте, дане співвідношення є обернене: чим нижче рівень життя населення у країні тим більші обсяги імпорту електроенергії.Документ Оцінка корисності міжнародної інвестиційної діяльності в умовах ризику(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Попкова, К. О.; Popkova, KseniaВ статті розглянуті основні проблеми прийняття інвестиційних рішень в умовах невизначеності. Метою статті є ідентифікація та обґрунтування вибору потенційних іноземних інвесторів та розробка механізму оцінки корисності прийняття інвестиційних рішень в умовах ризику. Методологічною базою для підготовки статті стали праці відомих економістів з предмету дослідження. Спираючись на проведений аналіз методичного інструментарію оцінки корисності міжнародної інвестиційної діяльності в умовах ризику розроблено механізм, основними етапами якого є: визначення вхідних параметрів (показників, які характеризують інвестиційний клімат України); визначення особистого ставлення інвестора до зміни аналізованих показників шляхом присвоєння вагомості; визначення інтегрального показника, що характеризує інвестиційний клімат України; визначення схильності іноземного інвестора до ризику (готовності інвестора до прийняття рішень в умовах невизначеності). Запропонований механізм оцінки корисності міжнародної інвестиційної діяльності в умовах ризику дає змогу інвестору врахувати власні пріоритети: рівень доходності, який він прагне отримати від інвестування у певні об’єкти, рівень ризику, який задовольняє суб’єкта інвестиційної діяльності. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами України при пошуку та виборі потенційного інвестора.Документ Інтрапренерство і активізація високотехнологічної діяльності підприємств(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Захарченко, Н. В.; Zakharchenko, N.Розглянуто необхідність впровадження інтрапренерських підходів в перебудові організаційних структур підприємств, у яких є потреба в інноваціях та високотехнологічній діяльності. Метою статті є обґрунтування необхідності створення інтрапренерських підрозділів, з метою досягнення стійкості і підвищення ефективності функціонування підприємства в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Дослідження проводилося шляхом аналізу робіт вітчизняних і зарубіжних науковців, на основі яких визначені передумови, цілі, алгоритм створення інтрапренерського підрозділу підприємства. В дослідженні запропонований порядок організації інтрапренерської діяльності дозволить підприємству шляхом впорядкованих логічних дій удосконалити механізм управління господарськими процесами, оскільки передбачає активізацію високотехнологічної діяльності, що забезпечує життєздатність виробництва. Використання даної моделі передбачає зміни в організаційній структурі підприємства, раціональне використання трудових, інтелектуальних та виробничих ресурсів. В якості результату роботи автором було обґрунтовано необхідність забезпечення інноваційної системи відповідною інфраструктурою (інноваційною, технологічною, фінансовою, кадровою, інформаційною, маркетинговою), а також наявністю належної нормативно-правової бази. Запропоновано оцінювати ефективність створення інтрапренерського підрозділу з позиції ефективності прийнятих економічних рішень при реалізації гармонізованої промислово-торговельної політики підприємства. У зв'язку з цим показник, що оцінює економічну ефективність створеного інтрапренерського підрозділу, може використовуватися в якості критерію оптимальності. За цим критерієм відбувається відбір найкращого з розглянутих варіантів становлення інтрапренерського підрозділу, але відповідно до обраної програми розвитку базового підприємства. Поряд із перевагами у статті уточнені недоліки застосування цієї моделі, основним з яких є обмеженість сфери застосування. Створення інтрапренерських підрозділів ефективне лише у деяких секторах виробничої сфери, стосовно діяльності яких існує достатня кількість науково обґрунтованих інновацій. Тому, подальші наукові дослідження полягають в розробці ефективних шляхів, розширення спектру дії, адаптації інтрапренерства, його впровадження, насамперед у невиробничі галузі економіки.Документ Організація і управління працею на підприємстві: фінансові моменти(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Потьомкін, М. Л.; Potiomkin, MykolaПідвищення ефективності виробництва: сучасні мотиваційні системи. У статті розглянути найважливіші напрями підвищення ефективності функціонування підприємств АПК і фінансовій мотивації найманого персоналу до збільшення обсягів виробництва, а також сучасні системи мотивації праці найманих працівників. У статті запропоновані чотири напрямку фінансування з метою підвищення її рівня, а також міри його впливу на ефективність виробництва. Пропонована схема організації фінансування персоналу надає пряму дію на економічні показники його функціонування і в першу чергу - фінансові ресурси. Розроблена концепція, яка взаємозв'язана з розробкою нової політики здобуття доходів (за рахунок зміцнення взаємозв'язку між ефективністю виробничого процесу і продуктивністю праці ) з одного і зарплатою з іншого боку. Підкреслено, що мінімальний рівень зарплати визначається виконуваною роботою, а останні параметри - господарським положенням підприємства з врахуванням його платоспроможності. Принциповим моментом функціонування промислових підприємств є захист встановленого рівня оплати найманого персоналу від кон'юнктурних конкурентних коливань. Ефективнішим вважається її вплив на зниження цін, кількість реалізованої продукції, характер і якість товарів і послуг, в порівнянні з негативною дією на масу видаваних на руки грошових мас і рівень інфляції. Практика впровадження обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати робить позитивний вплив на структуру винагороди за виробничу діяльність і багато в чому визначає соціальну справедливість трудових стосунків.Документ Формування стратегічного набору підприємств лісового господарства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Суска, А. А.; Бабич, А. П.; Suska, Anastasiia; Babych, AnatoliiВ статті обґрунтовується необхідність розвитку відомих підходів до формування стратегічного набору для підприємств лісового господарства. Виходячи з того, що виробнича діяльність підприємств лісового господарства, на відміну від підприємств інших галузей економіки, в більшості випадків, ґрунтується на використанні природних ресурсів, зокрема лісових ресурсів, виникає необхідність включення в стратегічний набір підприємств таких стратегій, як стратегії екологічної безпеки (екологічних стратегій). Це дозволить забезпечити екологічну безпеку матеріального навантаження на лісові ресурси, як важливу складову загальноприродного балансу. На сьогоднішній день, для підприємств лісового господарства найбільш ефективним і перспективним видом господарської діяльності є експортне виробництво. Виходячи з цього, важливою складовою екологічних стратегій підприємств лісового господарства повинні бути стратегії екологічної безпеки експортного виробництва. При визначенні місця і ролі стратегій екологічної безпеки в загальному стратегічному наборі підприємств лісового господарства потрібно враховувати наступне: в кожному географічному районі природні системи мають свій екологічний потенціал, свій рівень стійкості і можливості щодо відновлення, одне і те ж антропогенне навантаження, зокрема експортне виробництво, може викликати різний рівень порушень екологічного балансу; експортна діяльність підприємств лісового господарства пов’язана не тільки з виробництвом експортної продукції, а і з процесами реалізації результатів цього виробництва на зовнішньому ринку, які, в багатьох випадках, протікають в умовах жорсткої міжнародної конкуренції, що може бути спокусою формувати такі переваги через цінні, в деяких випадках, унікальні породи деревини, які вирубуються для виробництва експортної продукції; екологічні стратегії експортної діяльності формуються в межах законодавчого поля, щодо норми і правила використання природних ресурсів, їх збереження і відтворення. При розробці екологічних стратегій експортної діяльності потрібно враховувати те, що підприємство лісового господарства, в більшості випадків, вилучає з різних екологічних об’єктів різні обсяги і види (породи) деревинних ресурсів, що несуть в собі певне загальноекологічне і соціальне навантаження. Тобто, експортне виробництво носить поліпродуктовий характер і, відповідно, поліекологічний характер, що викликає необхідність формування «портфелю стратегій екологічної безпеки експортної діяльності екологічних об’єктів» як сукупності стратегій екологічної безпеки екологічних об’єктів підприємства, що знаходяться під впливом експортного навантаження. Загальна стратегія екологічної безпеки експортного виробництва формується на основі оптимізації «портфеля стратегій екологічної безпеки експортної діяльності екологічних об’єктів».Документ Контроль в системі управління інтелектуальною власністю підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Семенова, В. Г.; Semenova, ValentinaСтаття присвячена дослідженню основ контролю в системі управління інтелектуальною власністю підприємства в сучасних умовах господарювання. Предмет дослідження – сучасні теоретичні та методологічні проблеми формування ефективної системи контролю використання інтелектуальної власності (ІВ) підприємства. Метою статті є визначення місця та ролі контролю в системі управління ІВ підприємства. Методи дослідження. Теоретико-методологічну базу дослідження складають фундаментальні положення економічної теорії та практики, а також загальнонаукові та спеціальні методи пізнання економічної дійсності. Основні методи, які були використані: - структурно-логічний (при побудові логіки та структури роботи); - загальнофілософський (для логічного викладення власних думок та поглядів); - порівняльний (під час розгляду різних поглядів науковців та аналізу підходів); - метод деталізації та синтезу (для вивчення предмету та взаємозв’язку його складових частин). Результати роботи. Досліджено економічну сутність категорії «контроль»; визначені основні завдання системи контролю ІВ на підприємствах; виявлені основні недоліки системи контролю ІВ; обґрунтовані основні принципи контролю використання ІВ; проведено аналіз основних чинників формування ефективної системи контролю використання ІВ; досліджено основні вимоги щодо створення дієвої системи контролю; розглянуті етапи формування системи контролю ІВ на підприємстві. Сфера застосування результатів роботи. Наукові результати та розробки автора мають не тільки теоретико-методичне, а й прикладне значення для вирішення конкретних практичних проблем на промислових підприємствах для формування ефективної системи контролю створення та використання ІВ. Висновки. Контроль використання інтелектуальної власності є важливою складовою системи управління ІВ підприємства. Та сьогодні, на жаль, на вітчизняних підприємствах відсутня ефективна система контролю ІВ. Для її формування необхідно враховувати недоліки існуючої системи контролю та здійснювати необхідні перетворення з врахуванням завдань, принципів та етапів створення системи контролю ІВ.Документ Визначення вагових коефіцієнтів системи ключових показників процесу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Роскладка, А. А.; Roskladka, AndriyПредметом дослідження наукової статті є методологія визначення вагових коефіцієнтів в системі ключових показників процесу інформаційного забезпечення діяльності вищого навчального закладу. Метою роботи є дослідження, аналіз та впровадження методології визначення вагових показників процесу на основі розширеного методу аналізу ієрархій з використанням групових оцінок експертів з інформаційного забезпечення різних вищих навчальних закладів. Визначити вагові коефіцієнти шляхом математичного моделювання досить складно, оскільки переважна більшість показників вищого навчального закладу важко представити у числовому вираженні. Тому, як правило, для ранжування елементів системи ключових показників застосовують експертні методи такі як використання моделей лінійного впорядкування, метод упорядкування об’єктів за набором ознак та інші. Одним із найбільш поширених методів обробки експертних оцінок є метод аналізу ієрархій. Однак, при всіх позитивних рисах метод аналізу ієрархій у практичному застосуванні містить значну долю суб’єктивізму, зумовленого впливом людського фактору в процесі експертної оцінки переваг. Для зменшення суб’єктивного впливу експертів на результат ранжування варто використати розширений метод аналізу ієрархій із груповою оцінкою експертів, який виступає методологічною базою проблеми, що досліджується в рамках цієї статті. В основі цього методу лежить проведення групової експертизи показників процесу. Об’єктивність і якість оцінки вагомості показників можуть бути значно підвищені шляхом залучення до експертизи керівників процесів, маркетологів, фахівців з економічного аналізу та моделювання, постачальників ресурсів та споживачів результатів процесу.Документ Підхід щодо розробки програми управління ризиками на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Ріщук, Л. І.; Кушлик, О. Ю.; Rishchuk, Liliya; Kushlyk, OksanaПредметом роботи є теоретичні, методичні та прикладні засади управління ризиками господарської діяльності та його документальне забезпечення на промислових підприємствах. Метою роботи є розробка рекомендацій щодо формування ефективної програми управління ризиками на підприємствах, що дозволить зменшити негативні наслідки впливу окремих подій. Для досягнення поставленої мети в процесі роботи були використані методи порівняння, аналізу та синтезу, діалектичного, абстрактно-логічного й системного аналізу, графічний та експертний методи. Запропоновано програму управління ризиками для нафтопереробних підприємств, основними етапами якої є: опис бізнесу, визначення місії та цілей, опис та розмір збитків підприємства, визначення факторів ризику, оцінка ризику, побудова сигнальної карти, вибір методів впливу на ризик та оцінка ефективності даної програми. На основі важливих факторів було виявлено основні ризики та здійснено оцінку ймовірності їх появи, ступеня наслідків, якості управління ними, а також враховано значущість групи факторів. Для відображення на сигнальній карті було обрано ризики з найбільшою підсумковою оцінкою, серед яких ризик зменшення доходу через недотримання партнерами умов договору, ризик зростання цін на сировину, ризик недопостачання сировини, ризик незавантаженості обладнання, ризик зменшення надходження інвестицій, ризик зниження фінансової стійкості, та запропоновано методи управління ними. Ефективність запропонованої програми доцільно розраховувати за умов оптимістичного та песимістичного сценаріїв. Запропонована програма управління є вагомим інструментом, що описує виявлені ризики й методи впливу на них, та може бути розроблена і впроваджена в діяльність промислових підприємств різних галузей економіки.Документ Формування системи аналітичних показників для потреб управління операційною діяльністю(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Мосійчук, М. М.; Mosiychuk, MariaПитання аналітичного забезпечення управління операційною діяльністю є надзвичайно актуальними та важливими з позицій підвищення ефективності управління нею. Однак на сьогодні недостатньо дослідженими залишаються питання формування комплексної методики аналізу операційної діяльності шляхом систематизації та узгодження існуючих оціночних показників у розрізі відповідних підсистем управління. Предметом статті є теоретико-методичні аспекти щодо аналізу операційної діяльності в системі управління підприємством. Метою статті є дослідження теоретичних положень і методичних підходів щодо удосконалення методики аналізу операційної діяльності в системі управління підприємством. Для досягнення поставленої мети даної статті було використано наступні як загальнонаукові методи дослідження – аналіз, синтез, індукція, дедукція, так і спеціальні – порівняння, групування, аналіз коефіцієнтів та інші. На основі дослідження існуючих підходів розроблено авторське визначення основних завдань інформаційно-аналітичного забезпечення у процесі управління операційною діяльністю суб’єктів господарювання. Для прийняття і підтримки управлінських рішень важливим є використання аналітичної інформації щодо витрат операційної діяльності, доходів і фінансових результатів операційної діяльності, грошових потоків операційної діяльності, оборотних активів, запасів, дебіторської заборгованості. В статті розроблені та згруповані показники щодо аналітичного забезпечення операційної діяльності за даними напрямками управління, що дозволить вивести його на якісно новий рівень. Таким чином, використання розроблених автором теоретико-методичних підходів стане важливим інструментом управління підприємством, потужним інформаційним ресурсом строго координованої організації операційної діяльності відповідно до критеріїв операційного менеджменту.Документ Визначення основних елементів процесу управління змінами на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Курилова, Н. М.; Kurilova, NatalyaОсновні моменти даної статті присвячені розгляду питання стосовно формування процесу управління змінами та, відповідно, виділенню елементів, з які повинні входити до його складу. Предметом дослідження виступають основні теоретичні підходи щодо визначення елементів процесу управління змінами та постановки бачення використання системного підходу до процесу управління змінами на підприємстві. Метою даної статті є виділення основних елементів процесу управлінн змінами на підприємстві та встановлення між ними взаємозв’язків. Проведене дослідження теоретичних аспектів формування процесу управління змінами в вітчизняній і зарубіжній науковій літературі показало, що основна увага приділяється саме процесу управління змінами. Тому в даній статті було розглянуто узагальнену модель процесу змін, яку представяють трьома взаємозв’язаними блоками: поточний стан організації; перехідна стадія; майбутній стан. Окремо було встановлено взаємозв’язок між процесами управління змінами і стратегічного управління. В результаті виявлено, що зміни впливають на стратегію підприємства, примушуючи керівництво до трансформації бізнесу. Цього і потрібен процес управління, в даному випадку саме змінами. В якості елементів в статті виділено наступні: «Трьохмірна карта» змін, «Законодавча база» змін, «Документальна база» змін, програма змін, алгоритм процесу змін. Окремо до кожного елементу процесу змін надано його характеристику. Для забезпечення ефективного процесу управління змінами, підприємствам, в даній статі, запропоновано використовувати системний підхід до процесу управління змінами. Даний підхід враховує дію зовнішніх і внутрішніх факторів, які здійснюють вплив на процес управління змвінами. Як результат, на виході системи, отримують зміну або трансформацію об’єкта.Документ Організаційні засади управління інтеграційними об’єднаннями холдингового типу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Дідур, Г. І.; Колмогорова, І. В.; Didur, Аnna; Kolmohorova, IrinaВ статті розглядаються особливості створення інтеграційних об’єднань холдингового типу за участю сільськогосподарських товаровиробників, що, як правило, створюються шляхом оренди землі потужними промисловими підприємствами, фінансовими і сервісними структурами, які інвестують кошти у виробничу й соціальну сферу села. При формуванні структури управління об’єднання доцільно відокремити управління власністю і управління виробництвом, визначити порядок формування відповідних органів управління, їх функції, права, обов’язки, відповідальність. Складність організаційної структури агрохолдингу залежить від кількості та складу виробничих і обслуговуючих об’єктів, що входять до об’єднання. З метою підвищення ефективності функціонування агрохолдингу пропонується формування управлінської структури шляхом створення управлінської компанії у вигляді акціонерного товариства, засновниками якого будуть підприємства-учасники. Відзначаються два основних шляхи організації управління: - в управляючій компанії створюються централізовані служби: маркетингова служба, інформаційно-консультаційна служба, фінансово-розрахунковий центр, аудиторсько-правовий відділ, служба постачання; - побудови системи управління агрохолдингом на основі процесної моделі з виділенням в управляючій компанії спеціалізованих структур, які координують відповідні процеси на основі єдиних технологічних підходів. Управління будується не на основі виробничої спеціалізації, а на основі цілісного процесу - планування, вирощування, збирання, зберігання, реалізація. До задач управляючої компанії також потрібно віднести постійний контроль за дотриманням договірних зобов’язань, збереження балансу інтересів підприємств - учасників і інвестора, попередження і усунення конфліктних ситуацій. При створенні управляючої компанії економічний ефект для підприємств-учасників міститься у зниженні собівартості продукції завдяки повному завантаженню потужностей і ефекту масштабу, збільшення обсягів продажу і доходу внаслідок обміну факторами виробництва в системі (між учасниками).Документ Рентабельність як основний показник оцінки діяльності підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Бержанір, І. А.; Гвоздєй, Н. І.; Улянич, Ю. В.; Berzhanir, Inna; Gvozdei, Nataliya; Ulyanych, YuliyaПредметом дослідження є теоретико-методичні засади діагностики рентабельності підприємства. Метою дослідження є аналіз основних показників рентабельності підприємств України та визначення напрямів її підвищення. Методологічною основою дослідження є фундаментальні основи економічної теорії, законодавчі та нормативні акти України з питань оцінки фінансової діяльності підприємств, теоретичні та науковопрактичні дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців із проблем теорії та практики управління прибутковістю підприємств. У процесі дослідження використано монографічний, абстрактно-логічний підхід до вивчення теоретичних і практичних проблем аналізу фінансового стану підприємств та формування понятійного змісту категорії ,,рентабельність”; порівняння, аналізу та синтезу – при вивченні думок вчених стосовно визначення цього формулювання; фінансового аналізу, групування та порівняння – для визначення фінансових показників, які необхідні для діагностики рентабельності підприємств України; статистичного порівняння – для зіставлення даних підприємств у динаміці; структурний і системний методи – для розробки основних напрямів формування збалансованої системи показників оцінки рентабельності підприємств; діалектичний – при узагальненні матеріалів та обґрунтуванні теоретичних результатів дослідження. В статті узагальнено трактування економічної сутності рентабельності підприємства, розглянуто методичні аспекти формування системи показників її оцінки, проаналізовано індикатори рентабельності підприємств України за видами економічної діяльності та наведено напрями її підвищення. Практична значущість роботи полягає в обґрунтуванні методичних підходів до аналізу рентабельності підприємств, що включають систему ключових індикаторів і дозволяють своєчасно виявити необхідність зміни пріоритетів в управлінні прибутковістю підприємств.Документ Вибір ефективного стилю керівництва в бізнесі з урахуванням диференціації соціальної активності працівників трудового колективу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Лисанова, А. М.; Кірєєва, М. П.; Lysanova, Alla; Kirieieva, MarynaУ статті розкрите поняття соціальної активності особистості в сфері ділових відносин. Розроблено рекомендації щодо вибору стилю керівництва лід-менеджера з обліком реалізованих працівниками трудового колективу видів соціальної активності. Пропозиція заключається в удосконалюванні підходу до визначення загальновідомого поняття «рівень професійної зрілості підлеглих». При цьому виконана й запропонована до використання при виборі ефективного стилю керівництва класифікація підлеглих з обліком реалізованої ними соціальної активності. Проведена класифікація видів соціальної активності, що реалізуються працівниками трудового колективу, а саме: професійно-творча активність, індивідуальна активність і антисуспільна активність. Ступінь реалізації перерахованих вище видів соціальної активності працівників трудового колективу визначає вибір поведінки лід-менеджера: задачецентричної або антропоцентричної. І задачецентрична і антропоцентрична поведінка ліденеджера залежать також від рівня реалізації професійної зрілості працівників трудового колективу. Вироблена диференціація стилю керівництва з урахуванням усіх трьох елементів, що впливають на остаточний вибір ефективного стилю керівництва управляючої системи при її впливі на об'єкт управління, дозволяє повною мірою реалізувати ситуаційний менеджмент в практику функціонування конкретного бізнесу. Запропонована класифікація містить у собі наявність п'яти груп, кожна з яких має свої специфічні характеристики щодо видів соціальної активності підлеглих. Дослідження, виконані авторами, можуть і повинні бути критерієм вибору найбільш ефективного стилю керівництва ліденеджера при управлінні трудовим колективом.Документ Про моніторинг фонду оплати праці як джерела наповнення пенсійного фонду(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Маліков, В. В.; Malikov, VolodymyrУ статті запропоновано один із можливих варіантів зменшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України. Автор зазначає, що загострення проблеми дефіциту Пенсійного фонду вимагає здійснення термінових заходів щодо моніторингу його наповнення за рахунок усіх можливих джерел. Головним таким джерелом справедливо вважається фонд оплати праці. У статті надаються пропозиції щодо можливості зменшення дефіциту бюджету фонду за допомогою державного планування платникам нормативних сум внесків до Пенсійного Фонду через встановлення їм нормативів фонду оплати праці. Розглядаються основні фактори на рівні підприємства, від яких залежатиме його нормативний фонд оплати праці. З урахуванням наведених факторів для моніторингу унормованого підприємству значення фонду оплати праці пропонується оригінальна аналітична модель.