Перегляд за Автор "Babailov, V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Завершення формування науки мікроекономіки(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Бабайлов, В. К.; Левченко, Я. С.; Марченко, Г. І.; Марченко, Г. И.; Babailov, V.; Levchenko, Ya.; Marchenko, HalynaМікроекономіка займає особливе місце серед всіх видів економіки й особливо поряд з макро- і мегаекономікою. Саме мікроекономіка стає основою наступного формування макроекономіки. Тому удосконалення, поширення, поглиблення знань про мікроекономіку будь-якого її рівня й особливо вищого рівня знань, яким є наука мікроекономіка, є виключно актуальним питанням. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що постанова проблеми організації науки мікроекономіки відсутня взагалі. Існують такі основні причини такого стану: нерозуміння сенсу самої мікроекономіки; змішання її з макроекономікою; апріорне (бездовідне) ствердження про вже існування будь-яких наук мало не з античної епохи через змішання й навіть ототожнення наук з ученнями й навіть з теоріями. Тому є гостра необхідність прийняття таких мір з вирішення відповідних проблемних аспектів мікроекономіки, як: усунення змішування мікро- і макроекономіки; відокремлення проблемних аспектів науки і практики мікроекономіки; концентрація уваги на формуванні науки мікроекономіки. Саме формування науки мікроекономіки, як вищого рівня знань про мікроекономіку, буде сприяти й вирішенню проблем практики мікроекономіки. При цьому автори виходили з реального стану процесу формування будь-якої науки, а саме: окремі й навіть важливі елементи її змісту вже були частково сформовані. Так, був визначений її об’єкт – як межі науки, як основна теорія; предмет – як проблемна частка об’єкту; однак саме предмет будь-якої навіть однієї конкретної науки визначався до останнього часу по-різному. Більш того, як показали фундаментальні дослідження, це привело до невизначеності і єдиної, однієї, основної методики апробації предмету. Й як наслідок не міг бути визначений і результат апробації – четвертий елемент науки мікроекономіки. Залишалася незрозумілою, невирішеною й ще одна проблема – відсутність встановлення точної кількості елементів змісту будь-якої науки й в тому числі й науки мікроекономіки. Лише у 2013-2020 роках було встановлене, що будь-яка наука включає тільки чотири основні елементи: об’єкт; предмет; основну методику апробації предмету; результат цієї апробації. Методики дослідження: порівняльний аналіз 12 наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків, теорія методу Бабайлова. Результати. Визначені всі чотири елементи змісту науки мікроекономіки: основна теорія макроекономіки як теорія трудової вартості А. Сміта, головним елементом змісту якої є основний закон мікроекономіки, як результат узагальнення законів приватних теорій мікроекономіки; основний закон макроекономіки – це закон вартості А. Сміта: «Вартість визначається тільки затратами труда»; або «Мікроекономіка – це створення вартості, створення затрат труда»; основна методика апробації основного закону – методика «Час» як скорочений вираз методики історичногологічного Гегеля; результат апробації основного закону – три парадигми макроекономіки (глобальні стратегії відповідно Доіндустріальній, Індустріальній, Постіндустріальній епохах): переважно ручних затрат труда; переважно машинних затрат труда; переважно підприємницьких затрат труда. Це й означає завершення формування науки мікроекономіки. Наукова новизна: вперше завершено формування науки мікроекономіки. Практична значущість: сформована наука мікроекономіки, яка буде найефективнішим засобом вирішення проблем практики мікроекономіки.Документ Инженерия для экономистов: акцент на главном(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Бабайлов, В. К.; Левченко, Я. С.; Babailov, V.; Levchenko, Ya.Экономика и инженерия являются важнейшими элементами содержания менеджмента. Деятельность экономистов и инженеров теснейшим образом связана в практике любого предприятия. Инженерия для экономистов играет важную, но не главную роль: экономика глубоко и подробно излагается во многих дисциплинах, а инженерия – только в «Организации производства». Это вынуждает преподавание инженерии к концентрации внимания только на самых главных аспектах. Проблема установления и интерпретации главных аспектов инженерии, обязательных для подготовки студентов-экономистов, является актуальной. Решение этой проблемы явилось целью настоящего исследования. Для её достижения были поставлены задачи: установление главных аспектов инженерии; краткая интерпретация главных аспектов инженерии; обобщение полученных результатов. Методики исследования: обзор литературных источников, 2С70, ВЕО, исторического-логического, индукция-дедукция, теория метода Бабайлова. Результаты: установлены и интерпретированы главные аспекты инженерии: сущность; содержание; предмет; место; парадигмы; этимология термина; связь с менеджментом, технологией, механикой. Научная новизна: впервые установлен чёткий перечень главных аспектов инженерии, обязательный для подготовки студентов-экономистов. Практическая значимость: установление чёткого перечня аспектов инженерии и их интерпретация повысит эффективность подготовки студентов-экономистов.Документ Розробка парадигм управління(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Бабайлов, В. К.; Левченко, Я. С.; Кулай, О. О.; Babailov, V.; Levchenko, Ya.; Kulai, O.Мета. Управління – найважливіше явище і поняття в минулій і сучасній діяльності людства. Воно має давне походження, самі різні форми, сфери використання, зв’язки і розуміння. Незважаючи на давнє походження, досі існує помилкове визначення його важливих аспектів й навіть ототожнення з менеджментом. Управління тісно пов’язане з менеджментом, але це не однакові поняття і явища. Як свідчить практика, ступінь розуміння управління суттєво впливає на результати його використання. Тому правильні визначення його аспектів є актуальними складовими проблеми управління. Особливу актуальність набуває така невирішена складова проблеми як визначення його важливішого аспекту, яким без сумніву є його сутність, основний закон, а точніше результат його апробації методикою історичного-логічного Гегеля, тобто – глобальні стратегії, парадигми управління. Саме глобальні стратегії управління мають значне практичне застосування. Однак саме вони й досі не розроблені. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що у літературі існують різні трактування управління й характеру його зв’язку з менеджментом й навіть їх ототожнення; але його автори також навіть не ставлять проблему розробки парадигм управління. Вони концентрують увагу на другорядних аспектах управління, на характеристиках його видів і уникають визначення сутності, змісту, встановленні приватних законів управління. Але саме приватні закони і основний закон управління, як результат узагальнення його приватних законів, стає фундаментом для розробки парадигм управління. Причина цього в тому, що історично склалася ситуація, коли протягом всього ХХ століття увага спеціалістів була прикута до менеджменту. Тому, перш за все, були розроблені парадигми саме менеджменту. Але розробка парадигм управління залишається невирішеною проблемою. Однак, управління не зводиться до менеджменту, а тому й парадигми управління не можуть співпадати з парадигмами менеджменту. Виходячи з цього актуальним стає розробка парадигм управління. Метою статті є розробка парадигм управління. Для її досягнення була вирішена задача з визначення основних аспектів управління. Методики дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків, теорія методу Бабайлова. Результати: визначені основні аспекти управління (його сутність, зміст, основний закон); розроблені три парадигми управління: Доіндустріальний, Індустріальниій, Постіндустріальний. Наукова новизна: вперше розроблені парадигми управління. Практична значимість: розроблені парадигми управління, як його глобальні стратегії, будуть сприяти підвищенню ефективності стратегічного управління будь-якого підприємства (організації).Документ Історія економіки – основні аспекти першого етапу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Бабайлов, В. К.; Калгулова, Р. Ж.; Babailov, V.; Kalgulova, R.Увесь досвід організації економіки приводить до безперечного висновку, що існує одна, загальна, складна і виключне ємна її проблема – визначення організації економіки у часі і просторі. Аналіз історії економіки і економічної думки відносно організації економіки у часі приводить до безперечного висновку про існування чотирьох її основних етапів, на яких вирішувались чотирі відповідні проблеми. Перший етап – це етап вирішення проблеми доантичної організації господарської діяльності як єдиного цілого без відділення зі неї економіки. Другий етап – це етап вирішення проблеми відокремлення і формування понять економіки, як окремого явища в епоху Античності і Середньовіччя. Третій етап пов’язаний зі проблемою вже сформованої економіки, як окремого виду професійної діяльності, – зі проблемою підвищення її ефективності; концентровано це сформувалося в проблему вибору або директивної, або ринкової економіки у Індустріальну епоху. Четвертий етап – це етап вирішення принципово нової проблеми вже провідних країн світу, які успішно вирішили проблему досягнення гідного прибутку, це проблема його справедливого розподілення, проблема справедливості у соціальної економіці у майбутню, а часткове вже й у сучасну епоху. Відносно другої частини загальної проблеми організації економіки– організації економічної діяльності у просторі, – можна впевнено стверджувати, що вона вирішується саме у нутрі кожного зі чотирьох визначених етапів. На думку авторів статті логічне розглядати такі ємні чотирі проблеми в окремих статтях. Тому дана стаття присвячена тільки першому етапу організації економіки, де мова йтиме про проблему економіку відповідно на першому етапі, саме в межах господарської діяльності як єдиного цілого, без розподілення на інженерію, адміністрацію і особисто економіку. А вже у нутрі цього етапу розглядатиме економіку у просторах декількох провідних країн Стародавнього Сходу: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії . Саме засвоєння і використання їх досвіду є актуальною проблемою. Аналіз останніх досліджень і публікацій приводить до висновку, що вже у Доантичну епоху почалося формування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого. Але розумінні необхідності реалізації самого відокремлення все ж таки не існувало. Метою статті й стало доведення існування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого у всіх провідних країнах Стародавнього Сходу (Єгипту, Вавилону, Китаю і Індії). Задачі: визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Єгипту; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Вавилону; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Китаю; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавньої Індії; зробити висновки (визначити основні результати, їх наукову новизни і практичну значимість). Методики дослідження: огляд літературних джерел; 2С70 (один зі основних приватних законів логістики); ВЄО (все є організація); історичного-логічного Гегеля (коротко – методика час), аналогія. Результати: визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності у Стародавнього Єгипту як такі терміни, поняття і явища: власність, рабство, товарно-грошові відносини, облік трудових та матеріальних ресурсів, складалися земельні кадастри тощо; визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Вавилону, як відсоток, власність, податки, товарно-грошові відносини; визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Китаю, як соціально-економічна концепція господарської діяльності як єдиного цілого, трактат «Гуань-цзи», в якому задовго до Кейнса пропонується активне втручання держави в економічні справи; визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавньої Індії особливе у знаменному трактаті «Артхашастра», який охоплює широке коло питань і свідчить про зрілість економічних аспектів господарської діяльності Індії того часу і в якому ще задовго до Адама Сміта виказана думка про те, що багатство з'являється за рахунок витрат праці. Наукова новизна полягає в тому, що вперше визначені чотирі основні етапи розвитку світової економіки і детально розкритий його перший етап, в якому доведене існування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності у всіх провідних країнах Стародавнього Сходу. Практична значимість визначається тим, що ознайомлення і засвоєння сучасним і майбутніми поколіннями економістів наукової новизни, яка досягнена у даній статті, істотно доповнить їх творчий потенціал.