Перегляд за Автор "Babailov, V. K."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Mенеджмент и контроль: углубление понимания связи
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Бабайлов, В. К.; Babailov, V. K.
Повседневная практика менеджмента подтверждает, что одним из важнейших его элементов является функция контроль. Функция контроль призвана обеспечить руководство предприятия информацией о соответствии или несоответствии полученных после мотивации результатов деятельности поставленным в планировании целям, информацию для последующего согласования результатов с целями и/или целей с результатами. Согласование – главная цель функции контроль, это и её сущность. Но возникает вопрос – присутствует ли контроль во всех других элементах содержания менеджмента и занимает ли контроль всё пространство менеджмента или только его часть. 27 Отсутствие ответов на эти вопросы снижает глубину понимания менеджмента и эффективность его практики, в том числе и практики педагогики высшей школы – особой, специфической и важной формы менеджмента. Поэтому решение этой проблемы актуально как для теории, так и для практики менеджмента. Анализ последних исследований и публикаций показал, что ещё в 2015 году была высказана гипотеза о наличии согласования не только в функции контроль, но и во всех остальных функциях и связующих процессах менеджмента. Однако всеобъемлющего доказательства этой гипотезы не было сделано до сих пор. Доказательство этой гипотезы и явилось целью настоящего исследования. Для достижения цели были поставлены задачи: определить сущность и содержание контроля; установить наличие контроля в связующих процессах и функциях менеджмента; обобщить полученные результаты. Методики исследования: модель разработки парадигм BVK, обзор литературных источников, аналогия, 2С70, ВЕО, исторического-логического, индукция-дедукция, теория метода Бабайлова. Результаты: доказано, что контроль присутствует во всех элементах содержания менеджмента. Научная новизна: впервые обоснована тождественность понятий «менеджмент» и «контроль». Практическая значимость: обоснование тождественности понятий «менеджмент» и «контроль» углубит понимание менеджмента и повысит его эффективность.
Джерело утворення вартості: момент істини
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Бабайлов, В. К.; Приходько, Д. О.; Приходько, Д. А.; Babailov, V. K.; Prykhodko, D. O.
Найважливіше, ключове економічне поняття і явище «вартість» досліджується багатьма поколіннями економістів. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що джерелами утворення вартості автори вважають потреби і / або витрати праці. При цьому існують три основні, але різні концепції: Сміта, Ріккардо і маржиналістів, в яких немає єдиної точки зору на джерело утворення вартості, немає рішення проблеми визначення справжнього джерела утворення вартості. Ця проблема досі не вирішена до кінця. Так як економіка є організація вартості, то, в широкому сенсі, проблема визначення справжнього джерела утворення вартості є проблемою визначення дійсних меж економіки, проблема «чистоти» економіки. Метою даної публікації стало встановлення справжнього джерела утворення вартості. Завдання: провести аналіз еволюції сенсу та характеру зв’язку трудової, споживчої і мінової вартості; встановити роль потреб та витрат праці в утворенні вартості; узагальнити отримані результати. Методики дослідження: огляд літературних джерел, 2С70, ВЄО, історичного-логічного, індукція-дедукція, теорія методу Бабайлова. Результати: доведено, що потреби не є джерелом утворення вартості – вони виконують лише роль запуску механізму витрат праці; так звана «споживча вартість» взагалі не є вартістю; встановлено єдине, істинне джерело утворення будь-якої вартості – лише витрати праці. Наукова новизна: вперше встановлено єдине, істинне джерело утворення будь-якої вартості – лише витрати праці. Практична значущість: встановлення витрат праці єдиним і істинним джерелом утворення будь-якої вартості визначить чіткі межі, уточнить предмет економіки та позбавить її від невластивих їй функцій; це, в кінцевому рахунку, призведе до підвищення ефективності економічної діяльності.
Завершення формування науки макроекономіки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Бабайлов, В. К.; Приходько, Д. О.; Приходько, Д. А.; Babailov, V. K.; Prykhodko, D. O.
Як доведено сучасними фундаментальними дослідженнями у будь-якій науці зобов’язано бути чотири елементи змісту: об’єкт (межи науки); предмет (проблемна частина об’єкту); методика апробації, як методика вирішення проблеми предмету; парадигма (результат апробації основного закону). Відсутність хоча б одного з таких елементів означає відсутність усієї науки. Метою даного дослідження є завершення формування науки макроекономіки. Задачі: визначити чотири елементи змісту науки макроекономіки (основну теорію, основний закон, методики апробації основного закону, парадигми), сформулювати основні результати дослідження. Методики дослідження: порівняння, системного та комплексного підходу, абстрактно-логічного аналізу, узагальнення та абстрагування, логічна генерація висновків. Результати. Визначені всі чотири елементи змісту науки макроекономіки: основна теорія макроекономіки, головним елементом змісту якої є основний закон, як результат узагальнення законів приватних теорій макроекономіки; основний закон макроекономіки – це рівність сукупного попиту і сукупної пропозиції, яка відображає саму сутність макроекономіки – створення рівноважної ціни; основна методика апробації основного закону – методика «Час» як скорочений вираз методики історичного-логічного Гегеля; три парадигми макроекономіки (глобальні стратегії) відповідно: вільної конкуренції; стихійного (неконтрольованого) співвідношення конкуренції і монополії; оптимального (контрольованого) співвідношення конкуренції і монополії. Це означає завершення формування науки макроекономіки. Наукова новизна: вперше завершено формування науки макроекономіки. Практична значущість: сформована наука макроекономіки буде найефективнішим засобом вирішення проблем практики макроекономіки та мікроекономіки, а також матиме позитивний вплив на розвиток педагогіки вищої освіти.
Функции менеджмента как единство экономики, инженерии и администрирования
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Бабайлов, В. К.; Babailov, V. K.
В последние годы произошёл значительный прогресс в углублении понимания менеджмента – были установлены его: сущность как организация любой деятельности; содержание как четыре функции (планирование, проектирование, мотивация, контроль) и два связующих процесса (деловое общение и принятие решений); структура как единство экономики, инженерии и административной деятельности. Особым достижением явилась формулировка в 2016 году новой парадигмы менеджмента. Этому способствовало применение универсальной модели разработки парадигм. Однако до сих пор нет ответа на вопрос, который достаточно часто возникает в исследовательской практике, в том числе и в педагогической практике высшей школы: к какой сфере деятельности относятся каждая из функций менеджмента – экономике, инженерии или администрации. Решение этой проблемы явилось целью настоящего исследования. Для её достижения были поставлены такие задачи: определить сферу деятельности функции планирование; определить сферу деятельности функции проектирование; определить сферу деятельности функции мотивация; определить сферу деятельности функции контроль; обобщить полученные результаты. Методики исследования: обзор литературных источников; исторического-логического; аналогии; 2С70; ВЕО; модель BVK; теория метода Бабайлова. Результаты: установлено, что планирование – это экономическая функция, проектирование – инженерная, мотивация – административная, контроль – экономическая, инженерная и административная функции одновременно. Научная новизна: обоснование конкретной сферы деятельности каждой функции менеджмента. Практическая значимость: обоснование конкретной сферы деятельности каждой функции менеджмента будет углублять их понимание и повышать их эффективность.