Перегляд за Автор "Dedilova, T."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Justification of inflationary trends in the context of social and macroeconomic development of the national economy of Ukraine
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Dedilova, T.; Nesterenko, V.; Prokopenko, M.; Деділова, Т. В.; Нестеренко, В. Ю.; Прокопенко, М. В.
Purpose. The purpose of the study is analyzing the reasons for the deepening of the inflation process in Ukraine at the present stage and justification of inflationary trends in the context of social and macroeconomic development of the national economy of Ukraine. Methodology of research. The theoretical and methodological bases of the study were the works of leading domestic and foreign scientists devoted to the inflation as a factor in the development of the national economy. The method of theoretical generalization; method of analysis and synthesis; graphical methods were used in the study. Findings. Based on the results of the study, the factors of influence on inflationary processes in the context of social and macroeconomic development of the national economy of Ukraine are actualized. The patterns of development of inflationary processes in Ukraine in the period from 2000-2023 are determined. In the pre-war period of recent years, such a regularity of the inflationary process as the fear and panic of the population regarding the fact that the national currency will soon completely lose its purchasing power became characteristic of Ukraine. Also, the increase in the level of inflation in Ukraine is constantly intensified by the imbalance of state revenues and expenditures, the presence of a budget deficit; extensive use of domestic borrowing to cover the budget deficit. In addition, as a result of military operations in the country, the prices of consumer goods, which belong to strategic and socially significant groups of goods (fuel, groceries, hygiene products, pharmaceuticals, etc.), have increased significantly. Originality. The scientific and theoretical approach to managing inflationary processes in Ukraine was further developed through a retrospective analysis and actualization of inflationary forms in the context of social and macroeconomic development of the national economy of Ukraine in the wartime. Practical value. The practical value of the study is the possibility of using its results to develop strategic and tactical monetary policy decisions aimed at stimulating economic development while maintaining low inflation.
Гейміфікація як соціальний феномен і тренд сучасного маркетингу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Деділова, Т. В.; Юрченко, О. В.; Кононенко, Я. В.; Dedilova, T.; Yurchenko, O.; Kononenko, Y.
Метою дослідження є розкриття соціальної сутності гейміфікації та особливостей її застосування у різних сферах соціальної економіки, зокрема в маркетингу. Методика дослідження. Під час дослідження використовувалися: методи аналізу і синтезу для актуалізації характеристик гейміфікації як соціального феномена у сучасному економічному середовищі; метод логічного аналізу для систематизації різновиди ігрових механік у маркетингу. Результати. Гейміфікація виникла не лише як спроба залучити увагу аудиторії, а й як засіб мотивації та стимулювання дій. Заснована на ігрових механіках, вона перетворює навколишні завдання та взаємодії на захопливий процес. У сучасному суспільстві, де відчуття конкуренції та досягнень важливі, гейміфікація стала засобом об'єднання людей. Спільні гейміфіковані виклики, програми лояльності та конкурси перетворюються на соціальні події, сприяючи формуванню спільнот та розвитку взаєморозуміння. Водночас маркетингові кампанії, побудовані на принципах гейміфікації, не лише пропонують продукти чи послуги, але і створюють іммерсивне враження. Залучаючи елементи гри, вони стимулюють активну участь споживача та взаємодію з брендом. Тренди гейміфікації постійно змінюються, відображаючи сучасність. Інтерактивність, персоналізація та використання розширеної реальності – це лише деякі з напрямків, які визначають майбутнє гейміфікації у маркетинговій та соціальній сфері. Наукова новизна. Отримав подальший теоретичний розвиток маркетинговий підхід до управління соціальноекономічними процесами шляхом розкриття сутності гейміфікації з позиції її трактування не лише як маркетингового інструменту, а й як соціального феномена, що впливає на сприйняття та взаємодію людей з різноманітними сферами життя. Практична значущість. Результати дослідження, зокрема, актуалізовані характеристики гейміфікації як соціального феномена у сучасному економічному середовищі, можуть бути використані при розробці маркетингових стратегій та стратегій соціального розвитку.
Економічні аспекти впливу інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Юрченко, О. В.; Деділова, Т. В.; Кирчата, І. М.; Шершенюк, О. М.; Yurchenko, O.; Dedilova, T.; Kyrchata, І.; Shershenyuk, О.
Мета. Дослідження ступеня впливу інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства, спрямованого на покращення капіталізації нематеріальних активів такого суб’єкта господарювання в ринкових умовах. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду інституційно-правових та економічних аспектів утворення і застосування об’єктів інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів підприємства, питань управління об’єктами інтелектуальної власності з боку підприємств. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу. Результати. В роботі доведено, що інтелектуальна власність підприємства є стратегічним активом, що забезпечує сталі конкурентні переваги та покращує конкурентоспроможність підприємства. Встановлено, що отримані за рахунок використання об’єктів інтелектуальної власності конкуренті переваги є нестабільними, а їх стан значним ступенем залежить від багатьох неконтрольованих або слабко контрольованих факторів у складі системи її управління. Як такі фактори, для українських підприємств виділено: низьку швидкість трансферу сучасних технологій; недосконалість правового захисту результатів інтелектуальної діяльності; неналежний стан соціально-економічних умов для розвитку ефективного ринку інтелектуальної власності; ускладненість в розрахунках економічної ефективності використання її об’єктів та ін. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток теоретичний підхід до обліку економічного аспекту впливу інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства шляхом побудови стратегічного ланцюга «інтелектуальна власність – конкурентоспроможність підприємства», який є логічним процесом управління і дозволяє встановлювати стійкі взаємозв’язки в процесі управління означеними категоріями. Практична значущість. Рекомендовано процес розробки і впровадження стратегії управління нематеріальними активами підприємства здійснювати за принципом побудови господарського портфелю з урахуванням результатів аналізу стратегічного середовища відносно впливу на об’єкти інтелектуальної власності та у невід’ємному зв’язку такої стратегії з функціональними стратегіями підприємства.
Перехід дорожнього господарства на ринкові методи господарювання при дотриманні екологічної безпеки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Деділова, Т. В.; Юрченко, О. В.; Дедилова, Т. В.; Dedilova, T.; Yurchenko, O.
Мета. Обґрунтування та розробка теоретико-методичних засад забезпечення функціонування дорожнього господарства України та його розвитку за ринкових умов шляхом дослідження прямого впливу вантажного автотранспорту на стан автодоріг й опосередкованого його впливу на довкілля. Методика дослідження. В роботі використано наступні методи: діалектичний метод (при виявленні причинно-наслідкового зв’язку економічних і екологічних процесів); аналітичний метод (для систематизації інформації щодо нормативного навантаження автодороги автомобільним транспортом); спостереження та узагальнення (для розробки рекомендацій щодо стратегії реформування дорожньої галузі). Результати. У дослідженні визначено роль еколого-економічної безпеки в системі стратегії розвитку дорожнього господарства України в контексті реалізації процесу поліпшення стану довкілля в цілому. Акцентовано увагу на значені автоматизованої системи моніторингу за станом доріг та фінансуванні охорони природного довкілля в Україні. Досліджено проблеми природокористування, пов’язані з експлуатацією автомобільних доріг, і встановлено шляхи їх рішення. Запропоновано основні напрями з реалізації заходів з реформування дорожньої галузі України. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток теоретико-методичний підхід до забезпечення функціонування дорожнього господарства України шляхом дослідження прямого впливу вантажного автотранспорту на стан автомобільних доріг й опосередкованого його впливу на довкілля, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє встановлювати основні напрями з реалізації заходів з реформування дорожньої галузі України з урахуванням екологічного фактору. Практична значущість. Результати дослідження можуть слугувати методичними рекомендаціями органам державного управління при розробці регіональних програм з будівництва та експлуатації автодоріг, розвитку транспортної мережі регіону.
Соціальне підприємництво як драйвер соціально-економічного розвитку України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Деділова, Т. В.; Токар, І. І.; Жованик, О. О.; Кононенко, Я. В.; Dedilova, T.; Tokar, I.; Zhovanyk, O.; Kononenko, Y.
Метою дослідження є розкриття сутності та змісту соціального підприємництва як драйвера соціально-економічного розвитку України в умовах війни. Методика дослідження. Під час дослідження було використано: метод логічного аналізу для визначення місця соціального підприємництва у єдності елементів сталого розвитку; аналізу і синтезу для групування критеріїв ідентифікації бізнесу за ознакою його приналежності до категорії соціального підприємства. Результати. В роботі проведено аналіз змісту соціального підприємництва з урахуванням його місця у єдності елементів сталого розвитку. Наведено приклади впровадження підприємницької бізнес-моделі на засадах соціальної значущості в країнах Європейського Союзу, та окремо – в Україні, в результаті чого наголошено на тому, що усі ці приклади базуються на концепції справедливості, екології та суспільного розвитку у своїй діяльності. На основі ретроспективного аналізу діяльності українських соціально відповідальних підприємств запропоновано три ключові групи критеріїв, за якими можна визначити, чи відноситься той чи інший бізнес саме до категорії соціального підприємства. За такі критеріальні ознаки було обрано: спрямованість прибутку на соціальну мету; інтеграцію вразливих груп на ринку праці; створення соціальної цінності через продукцію чи послуги. Встановлено тенденцій розвитку соціального підприємництва в Україні в умовах повномасштабної війни, а також акцентовано увагу на необхідності включення підтримки соціального підприємництва в стратегію поствоєнного розвитку України як ключового напрямку для подолання проблем та відновлення стабільності. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток теоретичний підхід до визначення сутності та змісту соціального підприємництва як драйвера соціально-економічного розвитку України в умовах війни шляхом виокремлення тенденцій розвитку українського соціального підприємництва в умовах повномасштабної війни з позиції подвійності характеру впливу воєнного стану на розвиток такої діяльності (одночасного існування соціальних викликів і можливостей для українського бізнесу). Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при розробці стратегій сталого розвитку на регіональному та бізнесовому рівнях.
Стратегічний розвиток агропромислового комплексу як основа забезпечення економічної безпеки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Кирчата, І. М.; Шершенюк, О. М.; Деділова, Т. В.; Kyrchata, І.; Shershenyuk, О.; Dedilova, T.
Мета. Розробка та реалізація ефективної стратегії розвитку, будучи перспективно-орієнтованим етапом забезпечення економічної безпеки, стає підґрунтям для набуття довгострокових конкурентних переваг, а тому залишається надалі актуальною проблемою та виступає основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних учених-економістів, в яких розглядаються сучасні аспекти стратегічного управління, інвестування та інноваційного розвитку агропромислового комплексу (АПК), проблеми стратегічного розвитку та економічної безпеки як надважливої складової національної економіки. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Успішність стратегії розвитку значною мірою залежить від обґрунтованості заходів реагування на зміни та очікування ринку в довгостроковій перспективі, тобто від ефективності стратегічного управління та реалізації системи заходів із забезпечення найбільш раціонального використання стратегічних ресурсів, виявлення резервів та належного рівня економічної безпеки. В сучасних умовах рівень безпеки є важливим фактором, що впливає на діяльність всіх господарюючих суб'єктів, а також на стан і динаміку розвитку конкурентоспроможності підприємств АПК. Завдяки правильно обраним стратегічним орієнтирам та вчасному проваджені стратегії розвитку підприємства АПК можуть боротися за збільшення частки ринку і набувати нових конкурентних переваг. Наукова новизна. Запропоновано визначати та нейтралізувати загрози економічній безпеці АПК в рамках програмно-цільового підходу, який передбачає: виявлення джерела загроз, оцінка і розробка програмно-цільових заходів, спрямованих на нейтралізацію можливих загроз економічній безпеці, аналіз ступеня важливості загроз, економічна оцінка планованих заходів, розробка стратегії економічної безпеки агропромислових регіонів. Практична значущість. В роботі визначено, що забезпечення сталого розвитку та економічної безпеки АПК в якості розділів цільових програм має включати заходи щодо поглиблення міжрегіональної та внутрішньорегіональної інтеграції з використанням агропромислової кластеризації і дорожнього картування, агротехнопарків, центрів трансферу агротехнологій та ін.