Перегляд за Автор "Dedilova, Tetyana"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Галузеві особливості розвитку підприємств дорожнього господарства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Деділова, Т. В.; Dedilova, Tetyana
В роботі удосконалено теоретичні основи управління процесом розвитку на підприємствах дорожнього господарства шляхом визначення його основних галузевих особливостей функціонування. Використання структурно-логічного підходу та методу порівняльного аналізу дозволило встановити такий перелік напрямів розвитку підприємств дорожнього господарства, як взаємозв’язок з національною економікою; нормативно-правове регулювання діяльності; ринок будівельно-монтажних робіт; фінансування; інноваційна діяльність; ресурсозбереження; виробнича діяльність; продукція. В межах такого переліку було виокремлено групи факторів, що відображаються у вигляді певної класифікації за фінансово-економічною, інвестиційною, ресурсною, техніко-технологічною ознаками. В роботі відмічається, що фактори розвитку підприємств дорожнього господарства можна об'єднати у дві групи: екстенсивні (фактори, що відображають збільшення кількості ресурсів виробництва) і інтенсивні (фактори, що відображають використання інновацій). Співвідношення екстенсивності й інтенсивності розвитку підприємства дорожнього господарства виражається в показниках використання його виробничих і фінансових ресурсів. Обґрунтовано, що підрядні підприємства дорожнього господарства поєднують в собі одночасно характерні риси промислових будівельних підприємств і підприємств сфери обслуговування. Наслідком цього є прикордонний характер напрямів розвитку таких підприємств, що викликає необхідність комплексного підходу до вивчення їх факторів, і надає їм специфічні риси, не характерні для більшості виробничих підприємств. Встановлено, що характерні риси підприємств будівельного комплексу є присутніми в більшості напрямів розвитку, характерних для функціонування підприємств дорожнього господарства. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами дорожнього господарства з метою удосконалення процесу управління їх розвитком.
Обґрунтування доцільності стратегічної спрямованості держави на інноваційний вектор розвитку
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Деділова, Т. В.; Шершенюк, О. М.; Dedilova, Tetyana; Shershenyuk, Olena
Статтю присвячено питанням обґрунтування доцільності стратегічної спрямованості держави на інноваційний вектор розвитку. В роботі проведено аналіз існуючих в Україні урядових стратегій і програм інноваційного розвитку держави, на основі чого було встановлено відповідність запропонованих в таких документах пріоритетних напрямів цілям та напрямам державної політики України в інноваційній, науковій і науково-технічній діяльності в цілому. Доведено, що значущість інноваційної складової в національній довгостроковій Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» значно занижено, в наслідок чого в переліку основних реформ за «вектором розвитку» не наводяться конкретні напрями стосовно руху вперед вітчизняної інноваційної сфери. Дослідження показало, що фокусування ресурсів і зусиль на стратегічних пріоритетах інноваційного розвитку, які діяли протягом останніх років, не відбувається, що в цілому суперечить принципам стратегічного менеджменту щодо реалізації процесу стратегічного управління в довгостроковому періоді. Структуру взаємозв’язків стратегічних заходів щодо забезпечення моделі інноваційного розвитку держави з урахуванням провідного закордонного досвіду та у поєднанні зі Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020» було представлено у вигляді графічної схеми, за допомогою якої опосередковується уявлення щодо комплексного поєднання завдань економічної, політичної, соціальної, інституціональної сфер держави з її інноваційною сферою. В роботі наголошено, що обґрунтування концепції державної інноваційної політики повинно відбуватися на засадах методології стратегічного менеджменту та з урахуванням основних напрямів реформ а межах вектору розвитку, вектору безпеки, вектору гордості, вектору відповідальності.