Перегляд за Автор "Dmytriieva, O. I."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Impact of the COVID-19 pandemic on the production and sales of cars in the world
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Shevchenko, I. Y.; Dmytriiev, I. A.; Dmytriieva, O. I.; Шевченко, І. Ю.; Дмитрієв, І. А.; Дмитрієва, О. І.
Problem. The global automotive industry has already had an experience of recovery from the global financial crisis of 2008, but the pandemic crisis of 2020 is quite different in nature and pattern of progress: in recent history it has had no analogues and it will be premature to state its completion. Therefore, it is important to determine the impact of the pandemic on the production and sale of cars in order to overcome the negative consequences. To address this issue, the article identifies the sensitivity of this subsector of mechanical engineering to destructive changes in the environment; an analysis of changes in the volume of production and sales of cars by countries of the world over the past period has been made. Goal. The aim of the work is to determine the destructive consequences and trends of the COVID-19 pandemic impact on the global automotive industry, namely the production and sale of cars. Methodology. To determine the impact of the COVID-19 pandemic, a vertical and horizontal analysis of car production and sales in the world has been conducted. Results. The results of the analysis allowed the authors to group the countries of the world by the destructive effects of the pandemic crisis of 2020 for the automotive industry. Originality. The carried out classification of countries by the destructive effects of the COVID-19 pandemic provided an opportunity to gain insight into its impact on the automotive industry, in particular on the production and sale of cars. Practical value. The obtained results can be recommended to identify further ways to overcome the negative effects of the COVID-19 pandemic in the automotive industry.
Формування комплексу інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку транспортної інфраструктури на засадах цифровізації
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Дмитрієва, О. І.; Аділов, Е. К.; Дмитриева, О. И.; Адилов, Э. К.; Dmytriieva, O. I.; Adilov, E. K.
Мета дослідження полягає у розробці комплексу інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку транспортної інфраструктури на засадах цифровізації. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для визначення процесу цифровізації інноваційного розвитку транспортної інфраструктури; концепція відкритих інновацій до розробки комплексу інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Результати дослідження. У статті визначено, що цифрові технології повинні не тільки обслуговувати традиційний процес надання транспортних послуг, а й забезпечувати формування вартості транспортно-логістичної послуги шляхом безпосередньої участі в ціноутворенні. Встановлено, що першочерговими завданнями є закладення на національному та регіональному рівнях інституційних засад цифровізації, смарт-спеціалізації та інтеграція потенціалу науково-освітнього та сектору транспортної інфраструктури, а також внесення відповідних змін до існуючого законодавства. На основі аналізу та визначених завдань сформовано постійний, своєчасний та спеціалізований комплексу інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку, реальний сектор якого запропоновано доповнити інтерактивним сектором, що базується на концепції відкритих інновацій. Наукова новизна. Полягає у розробленому спеціалізованому комплексі інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку, реальний сектор якого доповнено інтерактивним сектором, що базується на концепції відкритих інновацій. Практичне значення отриманих результатів. Впровадження галузевої платформи інноваційного розвитку є підґрунтям для більшої прозорості і підзвітності в діяльності учасників інноваційної діяльності при істотному скороченні витрат взаємодії та підвищенні ступеня відкритості під час конкурентної боротьби всередині галузі і, як наслідок, підвищення якості товарів (послуг), а також зниження їх ціни.
Формування наукової парадигми державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Дмитрієва, О. І.; Дмитриева, О. И.; Dmytriieva, O. I.
Мета дослідження полягає у формуванні нової наукової парадигми державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для проведення аналізу тверджень законодавчого характеру щодо інноваційного розвитку транспортної інфраструктури; інтелектуальний і партнерський підходи до формування парадигми державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Результати дослідження. У статті проведений аналіз законодавчої бази щодо інноваційного розвитку транспортної інфраструктури України. На основі аналізу визначено, що діюча в Україні політика державного регулювання інноваційного розвитку характеризується хаотичністю та локальністю владних дій. Встановлено основні недоліки діючої наразі системи державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Враховуючи встановлені недоліки і пріоритети державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури була розроблена модель принципово нової наукової парадигми державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури, що ґрунтується на конвергенції положень інтелектуального і партнерського підходів до модернізації управлінських технологій та передбачає якісну перебудову організаційноуправлінських процесів державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури, формування реального і віртуального середовища взаємодії держави та бізнесу з метою реалізації інноваційних проєктів. Наукова новизна. Полягає у формуванні парадигми державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури, що ґрунтується на конвергенції положень інтелектуального і партнерського підходів. Практичне значення отриманих результатів. Запропонована парадигма є теоретичним підґрунтям для розроблення положень щодо підвищення результативності державного регулювання у сфері забезпечення інноваційного розвитку транспортної інфраструктури.