Перегляд за Автор "Khoroshilova, I. A."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Впровадження кластерної моделі розвитку для реалізації інвестиційно-інноваційного потенціалу підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Благой, В. В.; Гніденко, А. В.; Блага, В. В.; Хорошилова, І. О.; Гниденко, А. В.; Хорошилова, И. А.; Blagoy, V. V.; Gnidenko, A. V.; Blaga, V. V.; Khoroshilova, I. A.
Мета: дослідити та обґрунтувати можливості впровадження кластерної моделі розвитку для реалізації інвестиційно-інноваційного потенціалу підприємств з виробництва екологічно чистої продукції. Методика дослідження: метод математичної статистики – для обробки та аналізу вихідних даних, виявлення тенденцій вихідних даних, виявленні тенденцій та закономірностей в зміні показників, що аналізуються, обґрунтування отриманих результатів; аналіз та узагальнення існуючих підходів щодо оцінки ефективності від реалізації екологічно орієнтованих інвестиційних проектів. Результати дослідження: визначено та обґрунтовано ключовий управлінський напрям реалізації інвестиційно-інноваційного вектору підприємств еко-продукції, який полягає у впровадженні схеми організації та взаємодії учасників кластеру еко-продукції на основі поєднання зусиль та економічних інтересів виробників плодів та ягід, переробних підприємств, наукових установ та органів влади. Наукова новизна: удосконалені методичні підходи щодо оцінки ефективності від реалізації екологічно орієнтованих інвестиційних проектів за рахунок доповнення їх показником комплексного ефекту на основі включення до його складу екологічного та інституціонального ефектів в негрошовій формі і управлінського ефекту в грошовій та негрошовій формах на підставі системного підходу. Практична значущість: запропонована схема організації та взаємодії учасників кластеру еко-продукції, яка забезпечує зростання показників складових інвестиційно-інноваційного 28 потенціалу. З метою формалізації даного управлінського напряму реалізації інвестиційно-інноваційного вектору розвитку підприємства еко-продукції розраховано фінансовий результат запропонованого кластерного об’єднання з урахуванням можливих моделей кластерізації. Проведені розрахунки показали, що за інших рівних умов існує пряма залежність між ступенем інтеграції підприємств та дохідністю інтегрованої структури кластерного типу.
Наукові школи як складова частина інноваційного середовища
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Блага, В. В.; Благой, В. В.; Хорошилова, І.О.; Благая, В. В.; Хорошилова, И. А.; Blaga, V. V.; Blagoy, V. V.; Khoroshilova, I. A.
Мета: дослідити вплив наукових шкіл, що надають знання фундаментального характеру, на інноваційний розвиток будь-якої галузі господарства та визначити їх місце в інноваційному середовищі з точки зору національних інтересів. Методика дослідження: аналіз значення науки як специфічної галузі людської діяльності та оцінка місця наукових шкіл в інноваційному середовище країни – для обґрунтування актуальності теми, мети за завдань дослідження; методи системного аналізу – для обґрунтування існуючого опосередкованого впливу наукових шкіл на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні. Результати дослідження: визначено, що саме освітянська наука не повинна бути безпосереднім виробником нового продукту ринку або нового практично використовуваного технологічного процесу. Саме сукупне знання суспільства, що кристалізується в науково-викладацькому середовищі, є основою виробництва конкурентоспроможної продукції і благополуччя суспільства в цілому. Так, абсолютно неможливо передбачити безпосередній економічний ефект від витрат на систему науки і освіти, неможливо навіть припустити кількість інновацій, яка зародиться саме завдяки функціонуванню системи. Наукова новизна: дістали подальшого розвитку функціональні особливості наукових шкіл, за рахунок включення опосередкованого впливу на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні, що надає сучасні можливості прикладному сектору у виробництві і сприйняття нових технік і технологій. Практична значущість: визначено та обґрунтовано, що розвинена система освіти і науки є саме тим «інноваційним середовищем», без якого неможливе виробництво таких нових знань, які безпосередньо комерціалізуються і тим самим забезпечують не тільки конкурентоспроможність окремих корпорацій, але й є двигуном конкуренції між країнами. При цьому основною складовою частиною цього інноваційного середовища повинні бути 31 наукові школи, здатні виробляти, зберігати і передавати знання в першу чергу фундаментального характеру.