Перегляд за Автор "Prokopenko, Mykola"

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

До питання оптимального вибору системи ціноутворення на підприємстві
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Прокопенко, М. В.; Prokopenko, Mykola
У статті розглядаються основні системи ціноутворення на продукцію промислового підприємства, стратегія і тактика цінової політики. Розглянуті основні суб'єкти та об’єкти формування ціни, механізм встановлення підприємцем оптимальної ціни в залежності від ринкової ситуації. В ринкових умовах ефективна цінова політика виступає вирішальним важелем майбутнього розвитку підприємства. Необхідність поглиблення теоретичних аспектів розробки цінової політики підприємства є надзвичайно актуальним та відображає досить складний комплекс економічних відносин. Аналіз вітчизняних та зарубіжних праць показує, що певні досягнення в розгляді даного питання є, але існуючі теоретичні засади цінової політики підприємства потребують певного обґрунтування, а це свідчить про те, що сучасна наукова думка ще не визначилась з сутністю основних понять з цього напряму. Саме тому назріла потреба в проведенні відповідного дослідження з метою уточнення теоретичного аспекту цінової політики підприємства з позицій вдосконалення цього процесу засобами сучасного математичного аналізу. З огляду на вищезазначене, актуальним є розкриття теоретичного та практичного аспекту цінової політики підприємства, тому що цій проблематиці присвячено надто мало ґрунтовних досліджень, в посібниках теоретичні аспекти цінової політики висвітлено неповно, однобічно, іноді спотворено, суб’єктивно. Крім того, необхідно розкрити вплив та можливості застосування сучасних методів «швидкого ціноутворення» у підвищенні ефективності цінової політики підприємства.
Оцінка ролі організаційної звітності в управлінні репутаційним ризиком
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Прокопенко, М. В.; Prokopenko, Mykola
Особливе значення в сучасних умовах надається вдосконаленню системи управління ризиками організацій. Визначення перспектив розвитку, якісна ідентифікація ризиків, визначення розміру вірогідних втрат, розробка заходів превентивної протидії ризикам – пріоритетні напрями забезпечення стійкого розвитку організації. Велике значення, що приділяється визначенню рівня погроз з боку зовнішніх і внутрішніх чинників дозволяє ефективно ідентифікувати більшість соціально-політичних, виробничо-технологічних, фінансово-економічних, професійних, маркетингових та інших ризиків, що приводить до формування адекватного управлінського рішення і відповідності планованого і фактичного стану організації. Сьогодні одним з ризиків, що суттєво впливають на діяльність організації є репутаційний ризик. Репутаційний ризик - це ризик зниження довіри зацікавлених сторін, що посилюється при виявленні порушень, які, на думку сторін, відіб'ються на їх економічних інтересах. Репутаційні ризики посилюються внаслідок настання певних подій, це означає, що втрати репутації відносно однієї (декілька) груп контрагентів настали, а відносно інших партнерів дані втрати лише підсилюють репутаційний ризик. Також репутаційні ризики приводять до появи інших видів ризику (платоспроможності, ліквідності та ін.), це означає, що інтереси певної групи партнерів не отримали своєчасної уваги і переросли у втрати репутації відносно даної групи. Задоволення інформаційних потреб партнерів досягається в першу чергу за допомогою звітності компанії. Для виконання ролі інформаційно-аналітичного інструментарію управління репутаційними ризиками компанії, звітність повинна містити інформацію про стійкість господарських стосунків з основними групами залучених сторін, включаючи загальну характеристику стійкості стосунків, опис існуючих ризиків, зроблених заходів по їх мінімізації, а також досягнутих результатів.
Раціоналізація використання триєдності основних ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових) як напрям підвищення конкурентоспроможності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Прокопенко, Микола Вікторович; Костенко, Юрій Олексійович; Prokopenko, Mykola; Kostenko, Yurii
Мета дослідження полягає у вивчення теоретичних аспектів процесу підвищення конкурентоздатності підприємства в сучасних умовах господарювання та розробки пропозицій щодо їх вдосконалення за допомогою раціонального поєднання основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних) та математико-статистичного прогнозування. Методика дослідження. Було застосовано статистичний аналіз, математичне допущення, задіяні середні, максимальні та граничні показники, прийоми «раціоналізації» об’єднань показників, побудовано графік залежності кінцевих результатів від ефективності фінансової діяльності, застосовано методи економетричного та статистичного моделювання. Результати дослідження. Основним завданням дослідження був аналіз та розробка шляхів підвищення конкурентоздатності підприємства. Результатом дослідження є доведена можливість використання раціоналізації сумісного використання трьох основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних) з метою підвищення рівня конкурентоспроможності. Для моделювання та отримання економіко-статистичної моделі було використано програму Microsoft Excel. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в аналізі та розробці теоретико – практичних засад вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства за допомоги «ресурсного» підходу. Запропонована методика аналізу можливості підвищення конкурентоспроможності підприємства за допомогою використання елементів раціоналізації співвідношення основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних), модель реалізована у середовищі Microsoft Excel. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження дають можливість визначити раціональне співвідношення між значеннями фінансово-господарських показників суб'єкта господарювання, реально досяжне при конкретних початкових параметрах. Практична сторона дослідження дозволяє на основі розробленого підходу управління підприємством досягти максимальної ефективності використання ресурсів і сприятиме зростанню конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародному ринках.
Удосконалення механізму оплати праці за допомогою мотиваційно - стимулюючих складових «змагальних» технологій та надтарифних виплат
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Прокопенко, Микола Вікторович; Костенко, Юрій Олексійович; Prokopenko, Mykola; Kostenko, Yurii
Мета дослідження полягає у вивчення теоретичних аспектів процесу визначення заробітної платні працівників підприємства, методик встановлення заробітної плати та розробки пропозицій щодо їх вдосконалення за допомогою мотиваційно – мотивуючих методів, «змагальних» технологій та засобів статистичного прогнозування. Методика дослідження. Було застосовано статистичний аналіз, математичне допущення, задіяні середні, максимальні та граничні показники, прийоми «змагальних» технологій, побудовані графіки динаміки продуктивності праці, динаміки фондів оплати праці і продуктивності, застосовано методи економетричного та статистичного моделювання. Результати дослідження. Основним завданням дослідження був аналіз та розробка шляхів удосконалення механізму оплати праці на підприємстві. Результатом дослідження є доведена можливість використання елементів «змагальних» технологій та надтарифних виплат для моделювання можливості підвищення ефективності системи оплати праці на підприємстві. Для моделювання та отримання економіко-статистичної моделі було використано програму Microsoft Excel. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в аналізі та розробці теоретико – практичних засад вирішення проблем удосконалення механізму оплати праці з точки зору підвищення мотивації та продуктивності праці робітників підприємства. Запропонована методика підвищення продуктивності праці за допомогою використання елементів «змагальних» технологій та надтарифних виплат, модель реалізована у середовищі Microsoft Excel. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані в удосконаленні механізму оплати праці на підприємстві виробничої галузі. Також можливе широке застосування в підвищенні мотивації до праці персоналу підприємства. Практична сторона дослідження дозволяє значно підвищити продуктивність праці виробничого персоналу підприємства.
Шляхи удосконалення аналізу фінансових ризиків корпорації
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Прокопенко, М. В.; Prokopenko, Mykola
Зростання уваги до проблем управління ризиками корпоративного сектора економіки об'єктивно обумовлений процесами що відбуваються як в сучасній українській економіці, так і на світовому ринку. В цілому очевидно, що ризикова ситуація у вітчизняному корпоративному секторі якісно відрізняється від європейської або американської у бік більшої складності і невизначеності. Відповідно, і важливість питань управління ризиками об'єктивно набуває все більшого значення яке зростатиме і в майбутньому. Крім того, особливістю ризик-менеджменту в нашій країні є те, що в силу специфіки вітчизняного ринку механізми управління ризиками повинні забезпечувати участь багатьох чинників в рішенні завдань ефективної організації контролю ризику. Слід підкреслити, що в сучасних умовах науково-обґрунтованим і потенційно-ефективним є управління фінансовими ризиками корпорацій, дія яких на бізнес і суспільство підпорядкована певним об'єктивним закономірностям. Ці закономірності можуть бути виявлені у рамках економічного аналізу і описані за допомогою математичного інструментарію. У наш час розроблені різноманітні методики діагностики ризику банкрутства підприємств, що передбачає можливість використання цих методик для аналізу корпоративних фінансових ризиків. Широко використовуваними західними методиками прогнозування ризику банкрутства є моделі Альтмана, Лиса і Таффлера. Відомими методиками є двохфакторна і чотирьохфакторна моделі прогнозування ризику банкрутства. Проте варто відмітити, що в зарубіжних моделях не враховується увесь спектр ризикоутворюючих чинників, властивих вітчизняним умовам: економічна обстановка в країні, темпи інфляції, умови кредитування, особливості податкової системи і т. д. Тому для більшої об'єктивності фінансовий стан корпорації необхідно оцінювати за допомогою декількох методів інтегральної оцінки, які повинні пройти перевірку на адекватність і застосовність у вітчизняних умовах господарювання.
Шляхи удосконалення системи управління ризиками підприємства в сучасних умовах господарювання
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Прокопенко, М. В.; Prokopenko, Mykola
У представленій статті розглядається ряд питань, пов’язаних з виникненням та деякими соціально – економічними аспектами ризиків промислового підприємства. Висвітлено перелік методичних та прикладних принципів ефективного управління ризиком які включають соціальномотиваційні, виробничо-управлінські, майнові та фінансово-страхові інструменти. У статті розглядаються основні методики зменшення та стримування ризиків промислового підприємства, стратегія і тактика політики управління ризиком. Розглянуті основні суб'єкти та об’єкти формування ризику як підприємства, так і національної економіки в цілому, механізм формування ризику в залежності від ринкової ситуації. Підвищення ефективності та конкурентоспроможності національної економіки стає пріоритетним завданням в умовах постійно зростаючої невизначеності, обумовленої політичними і економічними факторами. Зміни в політичних уподобаннях, негативна динаміка на ринках економічних ресурсів призводять до зниження темпів зростання практично за всіма промисловим галузям, і навпаки, формування передумов для сталого розвитку промисловості країни є об'єктивним фактором ризикозахищеності і безпечного розвитку всіх суб'єктів економіки. Забезпечення економічної ризикозахищеності - це гарантія незалежності країни, умова стабільності й ефективної діяльності промисловості, досягнення успіху в соціальній та інших сферах діяльності. Промисловість є один з найважливіших елементів національної економіки, і, отже, поняття національної ризикозахищеності буде не повним без оцінки ризикологічних проблем промислового виробництва, його стійкості при можливих зовнішніх і внутрішніх загроз. Саме тому забезпечення економічної ризикозахищеності належить до числа найважливіших національних пріоритетів будь-якої країни і її суб'єктів. Особливе значення в сучасних умовах надається вдосконаленню системи управління ризиками промислових підприємств. Визначення перспектив розвитку промисловості, якісна ідентифікація ризиків, визначення розміру ймовірних втрат, розробка заходів превентивного протидії ризикам - пріоритетні напрямки забезпечення сталого розвитку промисловості.