Перегляд за Автор "Semenda, Olena"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Фактори та напрями підвищення інтенсифікації молочного скотарства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Семенда, Д. К.; Семенда, О. В.; Тернавська, І. Б.; Semenda, Dmytro; Semenda, Olena; Ternavska, Inna
У статті систематизовано фактори, механізми та напрями підвищення інтенсифікації молочного скотарства. Обґрунтовано, що до основних факторів інтенсифікації, які мають прояв у галузі молочного скотарства, належать: природно-біологічні, техніко-технологічні, організаційно-економічні, соціальні, екологічні, інноваційно-інвестиційні, інформаційні та інтелектуальні. Результати досліджень переконують, що фактори інтенсифікації діють комплексно, у взаємозв’язку, що вимагає обґрунтованого підходу до розкриття сутності їх взаємодії при розробленні й реалізації державних програм розвитку молочного скотарства. Для розвитку інтенсифікаційних процесів важливою складовою повинен стати інформаційний фактор, який поки що недостатньо досліджений і має дискусійний характер. Інтелектуальні фактори визначаються через розвиток науки, освіти, культури, наявності організацій, що ведуть НДДКР. Необхідно пам’ятати про роль науки в розробці рекомендацій, пропозицій і технологій, здатних інтенсифікувати виробництво молочної продукції, зробити його конкурентоспроможним і економічно вигідним. Доведено, що послідовну інтенсифікацію молочного скотарства на інноваційній основі слід розглядати, як першочерговий економічний важіль і запоруку підвищення прибутковості виробництва якісного молока й ефективнішого використання генетичного потенціалу продуктивності корів в аграрних підприємствах. Стратегія розвитку має бути спрямована на: підвищення рівня інтенсифікації, концентрації і спеціалізації виробництва та відновлення роботи придатних до подальшої експлуатації тваринницьких ферм, формування оптимальних за розмірами тваринницьких комплексів; істотне підвищення продуктивності худоби на основі поліпшення якісного складу поголів’я, охоплення селекційноплемінною роботою селянських і фермерських господарств; досягнення технологічного переоснащення та економічної стабільності галузі; впровадження ефективних ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції тваринництва; створення нових робочих місць та розширення зайнятості сільського населення.
Фінансування системи охорони здоров’я : проблеми та напрями їх вирішення
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Семенда, О. В.; Semenda, Olena
Окреслено сучасний стан фінансової забезпеченості системи охорони здоров’я. З цією метою використано економіко-статистичні інструменти, а саме метод абсолютних, відносних та cередніх показників, метод порівняння. Детально розглянуто джерела надходження коштів та напрями їх використання в системі охорони здоров’я. Зроблено акцент на неефективному використанні бюджетних коштів - в основному на заробітну плату працівників галузі (71-74% від загальної суми видатків). За таких обставин населення змушене витрачати на придбання медикаментів власні кошти (99,5% складають витрати аселення, в розвинутих європейських країнах даний показник становить 30-60%). Така ситуація вимагає захисту найуразливіших верств населення з боку держави. В 2015 році, з переходом на нові міжбюджетні відносини та запровадженням медичної субвенції, процес фінансування закладів та установ охорони здоров’я значно ускладнився через недостатній обсяг цієї субвенції (60-65% від наймінімальнішої потреби в коштах на дану мету), що спричинило невчасні розрахунки по заробітній платі та енергоносіях, і як наслідок - соціальну напругу. Заробітна плата працівників галузі охорони здоров’я залишається однією з найнижчих серед працівників інших галузей економіки. Рівень середньої заробітної плати в доларовому еквіваленті знизився майже на 40% (2013р. – 341,1 дол. США, 2014р. – 205,4 дол. США). До зниження рівня купівельної спроможності працівників галузі додаються ще й затримки з виплатою. Запропоновано в перспективі створити та запровадити систему медичного страхування, що слугуватиме додатковим джерелом фінансування галузі охорони здоров’я. Такі перетворення в галузі можливі лише за умови припинення антитеростичної операції на сході країни, подолання фінансово- економічної кризи та наближення соціальних стандартів до європейського рівня.