Перегляд за Автор "Shershenyuk, Olena"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Обґрунтування доцільності стратегічної спрямованості держави на інноваційний вектор розвитку(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Деділова, Т. В.; Шершенюк, О. М.; Dedilova, Tetyana; Shershenyuk, OlenaСтаттю присвячено питанням обґрунтування доцільності стратегічної спрямованості держави на інноваційний вектор розвитку. В роботі проведено аналіз існуючих в Україні урядових стратегій і програм інноваційного розвитку держави, на основі чого було встановлено відповідність запропонованих в таких документах пріоритетних напрямів цілям та напрямам державної політики України в інноваційній, науковій і науково-технічній діяльності в цілому. Доведено, що значущість інноваційної складової в національній довгостроковій Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» значно занижено, в наслідок чого в переліку основних реформ за «вектором розвитку» не наводяться конкретні напрями стосовно руху вперед вітчизняної інноваційної сфери. Дослідження показало, що фокусування ресурсів і зусиль на стратегічних пріоритетах інноваційного розвитку, які діяли протягом останніх років, не відбувається, що в цілому суперечить принципам стратегічного менеджменту щодо реалізації процесу стратегічного управління в довгостроковому періоді. Структуру взаємозв’язків стратегічних заходів щодо забезпечення моделі інноваційного розвитку держави з урахуванням провідного закордонного досвіду та у поєднанні зі Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020» було представлено у вигляді графічної схеми, за допомогою якої опосередковується уявлення щодо комплексного поєднання завдань економічної, політичної, соціальної, інституціональної сфер держави з її інноваційною сферою. В роботі наголошено, що обґрунтування концепції державної інноваційної політики повинно відбуватися на засадах методології стратегічного менеджменту та з урахуванням основних напрямів реформ а межах вектору розвитку, вектору безпеки, вектору гордості, вектору відповідальності.Документ Теоретико-методологічні засади антикризового управління автотранспортним підприємством(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Шершенюк, О. М.; Shershenyuk, OlenaСучасний стан більшості суб'єктів господарювання в Україні фахівці визнають як кризовий. Розвиток кризових явищ і зацікавленість держави в максимальному збереженні підприємств, які мають необхідний потенціал виживання та є стратегічно важливими для країни в цілому, зумовили виникнення та поширення нового для України, специфічного за своїми завданнями й функціями виду управління – антикризового. Автотранспортні підприємства відіграють важливу роль в економічному та соціальному секторах будь-якої економічної системи, їх кризовий стан безпосередньо проецирується на національні економічні інтереси. Зміна наукових поглядів на підходи до розробки критеріїв управління підприємств транспортної галузі, вплив зовнішнього середовища, що характеризуються зміною показників, які зумовлюють їх системну стійкість, стають у підґрунті формування нових теоретичних засад антикризового управління. В статті проведено дослідження теоретико-методологічних основ антикризового управління. Вивчення вітчизняних наукових джерел дозволяє констатувати присутність в економічній думці наступних тенденцій: по-перше, немає єдності у баченні сутності даної економічної категорії, і, відповідно, не чіткою видається функціональна структура антикризового управління, його місце та роль в системі менеджменту; подруге, спостерігається поширення тенденції «універсалізації» антикризового менеджменту, і, таким чином, порушується його самостійність серед інших систем, концепцій, методів та підходів до управління. В результаті проведеного дослідження розкрито багатоаспектність антикризового управління підприємством та здійснено систематизацію підходів до тлумачення сутності антикризового управління на основі зазначених груп критеріїв. В результаті чого сформульовано дефініцію сутності антикризового управління, яка дозволяє охопити варіанти структурно-функціональної реалізації моделі антикризового управління за ознаками виділених критерійних груп. Необхідно відзначити, що уточнення і розуміння сутності антикризового управління дозволить розробити дієвий механізм виводу підприємства або з передкризового, або з кризового становища, а це, в свою чергу, істотно позначиться на оздоровленні економіки країни в цілому.