Перегляд за Автор "Skurtol, Svitlana"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Моделювання точки беззбитковості виробництва з використанням інформаційних технологій(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Скуртол, С. Д.; Skurtol, SvitlanaДля визначення перспективності діяльності підприємства важливим є формування інфо- рмаційної системи, яка б забезпечувала інформацією для прийняття управлінських рішень, щодо доцільності організації бізнесу та оцінки обсягу виробництва продукції. У статті означено поняття «інформаційна система» як основи ефективного управління підприємством, зроблено аналіз, систематизацію та узагальнення теоретичних питань інформаційних технологій. Здійснено моделювання точки беззбитковості з використанням інформаційних систем на підприємствах. Дослідження процесу поведінки параметрів економічної системи доцільно проводити з використанням інформаційних систем та комп’ютерних моделей, за допомогою яких можна проводити розрахунки неодноразово та наочно побачити результати проведених досліджень. Моделювання точки беззбитковості виконувалось із використанням інформаційних систем. З проведеного дослідження видно, що всі параметри моделі є динамічними, оскільки зміна показника обсягу виробництва призводить до зміни суми прибутку (збитку) і рівня точки беззбитковості. Здійснюючи підбір значення обсягу реалізації продукції, можна визначати обсяг виробництва, при якому прибуток буде дорівнювати нулю. Використання оптимізаційних моделей дозволить дослідити ефективність функціонування підприємства, виявити резерви зростання результативності діяльності підприємства, сприятиме удосконаленню процесу прийняття управлінських рішень. Моделювання процесів діяльності підприємства сприятиме визначенню ефективності майбутніх заходів, визначенню оптимальних значень вхідних параметрів, прогнозуванню поведінки суб’єкта господарювання. Використання комп’ютерної техніки надасть можливість враховувати велику кількість факторних ознак при створенні різних моделей та одержувати кінцевий результат з прийнятною точністю, вчасно та з найменшими затратами фінансових ресурсів.Документ Сучасний стан та ефективність виробництва овочів відкритого ґрунту в Україні(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Пархоменко, Л. А.; Cкуртол, С. Д.; Parkhomenko, Lydmila; Skurtol, SvitlanaВ статті досліджено показники динаміки урожайності, посівних площ та валових зборів овочів відкритого ґрунту в Україні за досліджуваний період, також проведений їх аналіз у Черкаській та Вінницькій областях. Досліджено, що загальна площа посіву овочевих культур у всіх категоріях господарств України становила у 2013 р. 483 тис. га. Найбільші площі овочевих культур розміщені в Херсонській, Одеській та Харківській областях – 36,0; 32,9 та 30,9 тис. га відповідно. Стосовно урожайності, то ми можемо сказати, що за досліджуваний період найвища урожайність була у 2013 р. і становила 200,1 ц/га, а найменша – у 2000 р. - 112,3 ц/га. Розглянуто питому вагу категорій господарств у вирощуванні овочів. Якщо у 1990 р. частка сільськогосподарських підприємств у питомій вазі виробництва овочів становила близько ¾ від загального об’єму, то у 2012 р. – лише біля 14%. Основна частина овочів вирощується в даний час господарствами населення, частка яких зросла майже до 87%. Як перспективний виглядає варіант вирощування овочів фермерськими господарствами, так як овочівництво може розвиватись на невеликих за розмірами площами загальних угідь. Доведено, що у 2012 р. виробнича собівартість одиниці продукції овочівництва у господарствах України становила 759,6 грн., у підприємствах Кіровоградської області – 610,5 грн., а Черкаської – 598,4 грн. Якщо проаналізувати динаміку цього показника, то починаючи з 2005 р. він має стійку тенденцію до зростання. Але, виробництво овочів відкритого ґрунту в Україні приносить значні прибутки. Також в статті визначено шляхи підвищення ефективності овочівництва, а саме: підвищення врожайності овочів; зменшення втрат вирощених овочів на всіх стадіях від збирання до споживання (втрати становлять понад 30 % врожаю); зменшення у всіх господарствах нестандартної продукції.