Перегляд за Автор "Suponev, Vladimir"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Визначення максимально допустимого діаметру свердловини при заданій глибині проходки методом статичного проколу ґрунту
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Супонєв, Володимир Миколайович; Рагулін, Віталій Миколайович; Кравець, Святослав Володимирович; Suponev, Vladimir; Ragulin, Vitaliy; Kravets, Svyatoslav
З аналізу технічної літератури встановлено, що серед безтраншейних технологій прокладання підземних інженерних комунікацій найбільш ефективною є та, що працює з утворюванням горизонтально спрямованої свердловини в ґрунті з використанням ґрунтопроколювальних установок, які працюють за методом статичного проколювання. Цей метод полягає у створенні свердловини в ґрунті способом його силового радіального ущільнення в масив конічно-циліндричним робочим органом та в протягуванні в неї захисного футляра у вигляді труби зі сталі, поліетилену, кераміки тощо. Земляні роботи в цьому разі зводяться до мінімуму. Одним із важливих недоліків методу статичного проколювання ґрунту є великі напруження в ґрунті навколо свердловини. Це може викликати пошкодження прилеглих комунікацій або основи доріг. Проведеними дослідженнями встановлено, що поширення цієї зони визначається діаметром свердловини й фізико-механічними властивостями ґрунту. Установлення розміру зони пружно-пластичної деформації навколо свердловини визначалося експериментальним способом під час проколювання ґрунту в природних умовах. Для польових досліджень було створено експериментальний зразок ґрунтопроколювальної установки з гідравлічним приводом подачі робочого органа в ґрунт від двох гідроциліндрів. Максимальне зусилля надавлювання за умови тиску від гідростанції 20 МПа становило 250 кН. Діаметри моделей проколювальних головок – 65 мм та 108 мм. Унаслідок досліджень отримано рівняння регресії для найбільш поширених типів ґрунтів: суглинку, супіску та глини ІІ–ІІІ категорій щільності. Критерієм оцінювання можливості ущільнення ґрунту прийнято значення його пористості. Так, наприклад, було встановлено, що в процесі проколювання ґрунту на глибині 2,5м допустимий діаметр свердловини, який створений методом статичного проколювання, не має перевищувати: для ґрунтів з пористістю 38 % – 170 мм; для ґрунтів з пористістю 45 % – 240 мм; для ґрунтів з пористістю 53 % – 300 мм. Отримана розрахункова залежність для практичного застосування на етапі проєктування мереж та вибору ефективного методу для проходки свердловини під дорогами або іншими перешкодами.
Вплив кінематики робочого обладнання землерийних машин на процес глибокого вібраційного різання зв’язаних ґрунтів
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Супонєв, Володимир Миколайович; Рагулін, Віталій Миколайович; Ковалевський, Сергій Германович; Орел, Олександр Володимирович; Кравець, Святослав Володимирович; Нечидюк, Анатолій Анатолійович; Suponev, Vladimir; Ragulin, Vitaliy; Kovalevskyi, Serhii; Orel, Oleksandr; Kravets, Svyatoslav; Nechydiuk, Anatolii
У статті наведені результати досліджень впливу кінематики обладнанням землерийних машин на процес вібраційного різання ґрунтів під час безтраншейного прокладання лінійно-протяжних підземних комунікацій та дренажних систем. Установлено значення шляху та швидкості переміщення ножового робочого органа в будь-який момент часу від частоти його коливання, амплітуди за умови фіксованих значень швидкості руху та визначено напрямок коливань залежно від співвідношення поступальної та вібраційної швидкостей. Аналіз впливу кінематики робочого обладнання на процеси глибокого різання ґрунтів дав змогу отримати умови ефективного використання вібраційного приводу, що спрямовано на зниження тяглового зусилля та зменшення енерговитрат на процес.
Сучасний технічний стан магістральних трубопроводів та аналіз екологічної безпеки під час транспортування ними енергетичних носіїв
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Богатов, Олег Ігорович; Супонєв, Володимир Миколайович; Рагулін, Віталій Миколайович; Ярижко, Олександр Володимирович; Мусійко, Володимир Данилович; Bogatov, Oleg; Suponev, Vladimir; Ragulin, Vitaliy; Yaryzhko, Aleksandr; Musiiko, Volodymyr
У статті наведено аналіз технічного стану магістральних трубопроводів та запропоновано ефективні способи його покращення. Розроблено методику та шкалу аналізу екологічної безпеки під час транспортування ними енергоносіїв, що може допомогти у виявленні відповідних тенденцій зі змінення екологічного стану в процесі паспортизації обʼєктів будівництва, аналізу їхньої екологічної безпеки та доцільності подальшої експлуатації. Універсальна інженерно-екологічна шкала стану природно-технічної геосистеми визначається такими показниками, як рівень технічного впливу, обсяг часу, який відведено на відновлення стану навколишнього середовища. На основі проведеного аналізу та створеної методики автори дійшли висновків щодо необхідності прискорення темпу здійснення робіт з реконструкції магістральних нафто- та газових систем. Визначено, що значна частина цього процесу повʼязана з великою кількістю земляних робіт. Для їх ефективного проведення рекомендовано використовувати розроблений механізований комплекс для безперервного та безпідʼємного ремонту лінійної частини магістральних трубопроводів.