Перегляд за Автор "Ternavska, Inna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Cучасний стан та ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Тернавська, І. Б.; Ternavska, Inna
У статті розглядаються організаційно-економічні проблеми виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області. Проаналізовано показники розвитку галузі молочного скотарства в агроформуваннях регіону. Доведено необхідність переорієнтації роботи підприємств на інтенсивний шлях розвитку. Основними його напрямами є: використання високопродуктивних порід корів, збалансована їх годівля, автоматизація та механізація виробничих процесів тощо. Проаналізовано вплив продуктивності корів на ефективність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за допомогою методу аналітичних групувань. Одержані результати підтверджують, що у галузі молочного скотарства має місце інтенсивний процес розвитку за рахунок підвищення продуктивності. За допомогою кореляційного-регресійного аналізу проведено дослідження взаємозв’язку між продуктивністю корів та факторами, що на неї впливають. Встановлено, що з-поміж включених у модель залежності продуктивності корів від факторів найвагомішим є фактор 77 витрати на корми у розрахунку на одну корову. Тобто, продуктивність корів у першу чергу визначається рівнем їх годівлі, якістю кормів та збалансованістю раціонів годівлі. Наведено основні напрями підвищення економічної ефективності виробництва молока. Наголошено, що найбільш дієвим способом підвищення ефективності молочного виробництва є великотоварне виробництво. З підвищенням рівня концентрації виробництва зменшуються витрати на одиницю продукції за рахунок економії умовно-постійних витрат. З огляду на вищу якість виробленого молока, ціна реалізації у великих за розмірами підприємств вища, ніж у дрібних. Великотоварні підприємства в змозі впроваджувати інноваційні технології, що сприяє підвищенню продуктивності праці і якості виробленого молока.
Фактори та напрями підвищення інтенсифікації молочного скотарства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Семенда, Д. К.; Семенда, О. В.; Тернавська, І. Б.; Semenda, Dmytro; Semenda, Olena; Ternavska, Inna
У статті систематизовано фактори, механізми та напрями підвищення інтенсифікації молочного скотарства. Обґрунтовано, що до основних факторів інтенсифікації, які мають прояв у галузі молочного скотарства, належать: природно-біологічні, техніко-технологічні, організаційно-економічні, соціальні, екологічні, інноваційно-інвестиційні, інформаційні та інтелектуальні. Результати досліджень переконують, що фактори інтенсифікації діють комплексно, у взаємозв’язку, що вимагає обґрунтованого підходу до розкриття сутності їх взаємодії при розробленні й реалізації державних програм розвитку молочного скотарства. Для розвитку інтенсифікаційних процесів важливою складовою повинен стати інформаційний фактор, який поки що недостатньо досліджений і має дискусійний характер. Інтелектуальні фактори визначаються через розвиток науки, освіти, культури, наявності організацій, що ведуть НДДКР. Необхідно пам’ятати про роль науки в розробці рекомендацій, пропозицій і технологій, здатних інтенсифікувати виробництво молочної продукції, зробити його конкурентоспроможним і економічно вигідним. Доведено, що послідовну інтенсифікацію молочного скотарства на інноваційній основі слід розглядати, як першочерговий економічний важіль і запоруку підвищення прибутковості виробництва якісного молока й ефективнішого використання генетичного потенціалу продуктивності корів в аграрних підприємствах. Стратегія розвитку має бути спрямована на: підвищення рівня інтенсифікації, концентрації і спеціалізації виробництва та відновлення роботи придатних до подальшої експлуатації тваринницьких ферм, формування оптимальних за розмірами тваринницьких комплексів; істотне підвищення продуктивності худоби на основі поліпшення якісного складу поголів’я, охоплення селекційноплемінною роботою селянських і фермерських господарств; досягнення технологічного переоснащення та економічної стабільності галузі; впровадження ефективних ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції тваринництва; створення нових робочих місць та розширення зайнятості сільського населення.