Перегляд за Автор "Vorobyov, Dmytro"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Вплив конструктивних особливостей розпилювача паливної форсунки на процес упорскування дизельного палива
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Афонін, В. М.; Afonin, Valentyn; Воронков, О. І.; Voronkov, Oleksandr; Авраменко, А. М.; Avramenko, Andrii; Воробйов, Д. В.; Vorobyov, Dmytro
Наведено результати порівняльного чисельного моделювання з оцінювання впливу кількості та діаметра соплових отворів розпилювача паливної форсунки транспортного дизе-льного двигуна типу 6Ч 15/15 на процес упорскування палива. Для проведення чисельного моде-лювання було сформовано геометрію проточної частини розпилювача паливної форсунки (штатний та модернізований варіанти). У штатного варіанта – сім соплових отворів діаме-тром 0,25 мм, рівномірно розташованих щодо осі розпилювача, а в модернізованого – чотири отвори діаметром 0,3 мм на штатному місці, рівномірно розташованих щодо осі розпилюва-ча, та додатково – чотири отвори діаметром 0,2 мм зверху (у ділянці запірного конуса), рів-номірно розташованих щодо осі розпилювача, але з поворотом навколо осі розпилювача на 45 градусів щодо нижніх отворів. Результати показали, що використання двох рядів соплових отворів різного діаметра для розпилювача паливної форсунки транспортного дизельного дви-гуна дає змогу ефективно організувати процес упорскування палива.
Зниження рівня інфрачервоного випромінювання наземної транспортної машини під час її руху
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Афонін, Валентин Миколайович; Авраменко, Андрій Миколайович; Лєвтєров, Антон Михайлович; Воронков, Олександр Іванович; Воробйов, Дмитро Володимирович; Afonin, Valentyn; Avramenko, Andrii; Levterov, Anton; Voronkov, Oleksandr; Vorobyov, Dmytro
Наведено порівняльні результати чисельного моделювання процесу течії відпрацьованих газів у проточній частині випускного тракту двигуна наземної транспортної машини, зважаючи на їх розбавлення атмосферним повітрям. Для моделювання використовувався метод кінцевих об’ємів. Задачу розв’язано в тривимірній стаціонарній постановці. Як робоче тіло розглядалися відпрацьовані гази з відповідними теплофізичними властивостями та атмосферне повітря. Для моделювання в’язкої турбулентної течії використовувалась k-∑-модель турбулентності. У роботі показано, що додавання атмосферного повітря дозволяє ефективно знижувати температуру відпрацьованих газів. Застосування штатної системи ежекції дає змогу реалізувати зниження температури відпрацьованих газів на 10–12 градусів – без додаткових енерговитрат. За певних умов експлуатації це забезпечить зниження рівня інфрачервоного випромінювання наземної транспортної машини з двигуном внутрішнього згоряння, а відтак, і ймовірність її виявлення та враження.