Випуск 31

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/2378

Переглянути

Перегляд Випуск 31 за Ключові слова "658.8"

Або введіть перші символи:
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Thumbnail Image
    Документ
    Сучасне розумiння поняття "якiсть логiстичної дiяльностi"
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Криворучко, О. М.; Овчаренко, А. Г.; Криворучко, О. Н.; Овчаренко, А. Г.; Kryvoruchko, О.; Оvcharenko, А.
    З кожним роком під впливом глобальних тенденцій зростає роль логістики та актуальність її наукових досліджень. Споживачеві потрібен якісний товар у потрібній кількості, в потрібному місці, в потрібний час і доставлений з мінімальними витратами. Саме тому виникає потреба в забезпеченні якості логістичної діяльності. У статті досліджено та розмежовано поняття «логістика», «логістична діяльність». Доведено, що логістична діяльність є цілеспрямованою сукупністю послідовних взаємо-пов’язаних логістичних бізнес-процесів, що розглядаються як ланцюжок «постачальник – виробник – споживач», пов’язані з постачанням, виробництвом, транспортуванням та збутом продукції з метою гармонізації інтересів виробників, постачальників та споживачів. «Логістика» є більш широким поняттям, ніж «логістична діяльність». Логістика включає виробничу й управлінську складові: управління процесами матеріально-технічного постачання, виробництва, розподілу і збуту продукції; діяльність із планування, виконання та контролю фізичного переміщення матеріалів, готової продукції тощо. Уточнено, що логістика – це управління логістичними бізнес-процесами (що охоплює безпосередньо логістичну діяльність як об’єкт управління та управлінську діяльність) з метою задоволення вимог ринку з мінімальними операційними та капітальними витратами. Визначено, що якість логістичної діяльності означає сукупність властивостей і характеристик послідовних взаємопов’язаних логістичних бізнес-процесів, пов’язаних із постачанням, ви-робництвом, транспортуванням та збутом продукції, що виникає в результаті взаємодії споживача і виробника, а також інших зацікавлених сторін, ступінь (рівень) яких дозволяє задовольняти різні соціально-економічні потреби, що постійно змінюються.