Закономiрностi функцiонування системи мiського пасажирського транспорту мiста Кабул

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної задачі підвищення ефективності функціонування системи міського пасажирського транспорту на підставі обліку сформованих закономірностей транспортного обслуговування населення міста Кабул. Перший розділ дисертаційної роботи присвячений аналізу існуючих умов функціонування системи міського пасажирського транспорту міста Кабул, сучасних методів збору вихідної інформації для розробки заходів щодо підвищення ефективності функціонування міського пасажирського транспорту, існуючих моделей і методик формування матриць пасажирських кореспонденцій та критеріїв оцінки ефективності функціонування маршрутних систем міського пасажирського транспорту. За результатами виконання першого розділу дисертаційної роботи встановлено, що в даний час в місті Кабул склалася дуже велика кількість проблем, основна частина з яких пов’язана з відсутністю грошових коштів для його розвитку та функціонування, а також недосконалістю законодавчої бази. Слід відзначити, що наслідки цих проблеми, в першу чергу, стосуються ефективності функціонування транспортної системи міського пасажирського транспорту. Результати аналізу існуючих методів збору інформації про попит на пересування населення в містах свідчать про їхню складність використання на прикладі транспортної системи міста Кабул. Це пов’язано з наступними причинами: недосконалість законодавчої бази сфери транспорту, відсутність підготовлених фахівців з 3 транспортного планування, які можуть спланувати, організувати та провести обстеження пасажиропотоків. Установлено, що основою більшості методів моделювання матриць пасажирських кореспонденцій є використання загальноміських територіальних характеристик для отримання місткостей транспортних районів і подальшому розподілі цих місткостей між кореспонденціями на основі апріорних гіпотез та засновані на великій кількості учасників транспортного процесу. Результати аналізу методів оцінки ефективності функціонування систем маршрутного пасажирського транспорту в містах свідчать про велику різноманітність підходів до вирішення цього питання – від експертних оцінок до складних методик, заснованих на оцінці стану організму людини. У другому розділі дисертаційної роботи вибрано і обґрунтовано критерій ефективності функціонування системи міського пасажирського транспорту, розроблені теоретичні основи формування моделі попиту на пересування населення міським пасажирським транспортом, базою яких є результати візуального обстеження пасажиропотоків на маршрутній мережі міста, представлені принципи виділення укрупнених транспортних районів і вибору місць для проведення візуального обстеження пасажиропотоків, а також виділені особливості міста Кабул, які необхідно враховувати при застосуванні програмного продукту VISUM у процесі формування транспортної моделі міста. В рамках другого розділу встановлено, що існуючі методи дослідження пасажиропотоків, не в повній мірі враховують особливості транспортного обслуговування населення міста Кабул, а також можливості і професіоналізм місцевих фахівців із транспортного планування. Доведено, що найбільш підходящим інструментом, з точки зору мінімізації трудомісткості та фінансових витрат на організацію і проведення обстеження пасажиропотоків, є візуальний метод, який має бути реалізований на основних транспортних магістралях, що сполучають укрупнені транспортні райони з використанням відеоапаратури. Встановлено, що основними труднощами на шляху формування об'єктивної моделі транспортного попиту є значні розміри міста Кабул, що не дає можливості 4 якісного проведення обстеження пасажиропотоків на транспортній мережі міста, а також відсутність сучасних методик моделювання матриць пасажирських кореспонденцій, які враховують специфіку транспортного обслуговування населення в подібних містах. Слід розуміти, що для моделювання пасажирських кореспонденцій основною вихідною інформацією є місткості транспортних районів з відправлення та прибуття пасажирів, які, в рамках даної дисертаційної роботи, визначаються шляхом розподілу місткостей укрупнених транспортних районів з відправлення та прибуття пасажирів відносно площі транспортних районів і кількості населення. У свою чергу, критеріями виділення транспортних районів із укрупнених транспортних районів є щільність населення та тип забудови. В дисертаційній роботі місткості укрупнених транспортних районів з відправлення та прибуття пасажирів визначаються на підставі відомої функції розселення населення, яка має вигляд гамма-закону розподілу. Використовуваний підхід дозволяє визначити місткості укрупнених транспортних районів з відправлення та прибуття пасажирів з урахуванням транзитних пасажиропотоків і внутрішніх пересувань, що істотно підвищує точність сформованої для міста Кабул матриці пасажирських кореспонденцій. Запропоновані принципи вибору місць проведення візуального обстеження пасажиропотоків ураховують специфіку транспортного обслуговування населення міста Кабул та не суперечать існуючим інструкціям, підходам, методикам вибору місць проведення транспортних обстежень, а також не знижують точність і об'єктивність одержуваної інформації У третьому розділі дисертації наведені результати натурних обстежень пасажиропотоків на маршрутній мережі міста Кабул, виконані експериментальні дослідження процесу формування моделі попиту на пасажирські перевезення, а також розроблена модель транспортної пропозиції міста Кабул. За результатами візуального спостереження за пасажиропотоками на обраних точках маршрутної мережі міста Кабул із використанням візуального методу з залученням відеоапаратури визначена потужність пасажиропотоків, які надходять в укрупнені транспортні райони та виходять з них. Отримана інформація є основою 5 для визначення місткостей транспортних районів з відправлення та прибуття пасажирів і подальшого формування загальноміської матриці пасажирських кореспонденцій із застосуванням аналітичних моделей розрахунку. Розроблена з використанням програмного комплексу з транспортного планування VISUM модель транспортної пропозиції міста Кабул є основою для формування раціонального варіанта транспортного обслуговування міського населення і гостей міста. При цьому, як критерій ефективності функціонування маршрутної системи міського пасажирського транспорту доцільно використовувати витрати часу пасажирів на пересування, як одного з основних показників, що характеризують якість функціонування самої маршрутної системи та обслуговування пасажирів. Розроблений метод формування моделі попиту на пасажирські пересування ґрунтується на використанні параметрів функції розселення міського населення та дозволяє отримати загальноміську матрицю кореспонденцій, з урахуванням транзитних і внутрішньорайонних пересувань пасажирів, для розглянутого періоду. У свою чергу, параметри функції розселення можуть бути отримані на підставі результатів проведення вибіркового обстеження дальності трудових поїздок пасажирів у місті. Запропонований метод формування матриці пасажирських кореспонденцій може бути реалізований на прикладі міста Кабул за умови виділення укрупнених територіальних одиниць. Розроблені в дисертаційній роботі принципи виділення укрупнений транспортних районів дозволяють розрахувати потрібну їх кількість і раціональні розміри, а також визначити необхідну кількість контрольних точок для обстеження пасажиропотоків, за якої отримані дані характеризуються достатньою точністю і об'єктивністю для формування матриці пасажирських кореспонденцій. У четвертому розділі дисертаційної роботи отримані закономірності розподілу дальності пересування пасажирів територією міста, формалізована методика формування моделі попиту на основі заданої функції розселення населення, представлені принципи формування раціонального варіанта маршрутної системи міського пасажирського транспорту для міста Кабул і проведена оцінка його ефективності. 6 Перспективний варіант пасажирської маршрутної системи для міста Кабул побудований з використанням стратегії основного маршруту. Розроблені принципи формування перспективного варіанта маршрутної системи спрямовані на підвищення ефективності функціонування маршрутних транспортних засобів і збільшення її частки в транспортному обслуговуванні населення міста. Новий варіант пасажирської маршрутної системи складається з семи основних (діаметральних) маршрутів, одинадцяти допоміжних (радіальних і тангенціальних) маршрутів і сімнадцяти місцевих маршрутів і має загальну довжину 557,6 км. Запропонований варіант маршрутної системи охоплює всю вулично-дорожню мережу міста та дозволяє забезпечити задоволення всіх потреб населення в пересуваннях протягом доби. Використання запропонованого варіанту маршрутної системи дає можливість значного підвищення швидкості сполучення громадського транспорту на 64,7%, збільшення його частки в обслуговуванні пасажирів на 45,4%, а також зниження середнього часу пересування пасажирів у маршрутній системі міста на 22,8%, за умови обов'язкового виділення окремої смуги для руху міського пасажирського транспорту.