Удосконалення логiстичного управлiння рiзними видами транспорту, складуванням та переробкою вантажiв у транспортних вузлах

Abstract

Дисертація присвячена вирішенню науково-технічної задачі підвищення ефективності процесів логістичного управління у транспортних вузлах. В роботі приведені результати аналізу сучасного стану теорії та практики удосконалення логістичного управління в транспортних вузлах, а саме, наведені теоретичні положення концепції логістичного управління на транспорті, проведений аналіз теорії та практики в області удосконалення логістичного управління різними видами транспорту, складуванням та переробкою вантажів у транспортних вузлах. В результаті аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових публікацій за темою роботи визначено, що вони, як правило, не отримують широкого застосування в практиці логістичного управління у зв’язку з відсутністю спеціалізованого програмного забезпечення, що реалізує відповідні оптимізаційні і раціоналізаційні моделі, а також методичних вказівок практичного характеру. Аналіз практичного досвіду логістичного управління процесами функціонування транспортних вузлів свідчить, що основною сучасною тенденцією є використання спеціалізованого програмного забезпечення у вигляді модулів сучасних інформаційних систем для формування технологічних процесів обслуговування, їх контролю та аналізу. Відзначено, що найбільш адекватними інтегральними показниками оцінки ефективності функціонування транспортних вузлів є показники економічного характеру, оскільки вони дозволяють врахувати у комплексі 3 характеристики різних технологічних процесів. Тому моделі удосконалення технологічних процесів взаємодії різних видів транспорту, складування та переробки вантажів у транспортних вузлах повинні мати програмну реалізацію у вигляді модулів сучасних інформаційних систем. Досліджено найважливіші проблеми, що пов’язані з ефективним використанням логістичних підходів у вітчизняному підприємництві та поділено на об’єктивні й суб’єктивні причини їх виникнення. Об’єктивні причини відбиваються у недосконалості методологічної бази впровадження логістики в реальний сектор економіки України, невизначеності меж використання логістики в існуючих господарських системах, нестійкому правовому полі діяльності підприємницьких структур та слаборозвиненій транспортній інфраструктурі, яка не відповідає сучасним вимогам (високий ступінь фізичного і морального зносу транспортних засобів і, як наслідок, низька ефективність їх функціонування). Суб’єктивні причини – відсутність кваліфікованих фахівців з логістики і потенційне небажання менеджерів змінювати сталі стереотипи роботи на тлі загальної низької правової й управлінської культури. Виникнення проблемних ситуацій в процесі функціонування транспортних вузлів відбувається за рахунок часткового або повністю відсутнього системного підходу до управління вузлами як логістичними системами. З урахуванням ряду наведених в роботі проблемних ситуацій, що виникають у процесі переробки вантажопотоку в транспортних вузлах, а також указаних причин їх виникнення, доцільними є оптимізація структури і потужності виробничих фондів транспортних вузлів з урахуванням параметрів попиту на послуги з переробки вантажів. Відзначено, що логістичний підхід до управління підприємством націлений на забезпечення раціоналізації потокових процесів у рамках керованої системи з позиції єдиного ланцюга доставки, інтеграція окремих частин якого здійснюється на технічному, технологічному, економічному, методологічному рівнях, а мінімізація витрат часу і ресурсів досягається шляхом оптимізації наскрізного управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потока 4 ми. Таким чином, логістичне управління полягає в цілеспрямованому впливі на логістичні потоки з метою синхронізації їхньої взаємодії і досягнення ефекту синергізму. Загальною метою логістичного управління є реалізація й узгодження економічних інтересів безпосередніх і опосередкованих учасників підприємницьких процесів через найефективніше використання ресурсів в існуючих на даний час умовах господарювання. Транспортні вузли є структурними елементами логістичних ланцюгів, а в їх складі – елементами технологічних систем доставки вантажів, що являють собою сукупність технічних, технологічних, комерційних, правових рішень, які реалізуються із залученням багатьох посередників, найчастіше – декількох видів транспорту, та спрямовані на організацію і здійснення процесу доставки вантажів від вантажовідправника до вантажоодержувача. Відповідно, ефективність функціонування транспортних вузлів впливає на ефективність окремих логістичних ланцюгів доставки вантажів, і в цілому – на ефективність макрологістичних систем регіонів. Проаналізовані в роботі технологічні критерії не враховують вартісних аспектів функціонування транспортних вузлів в умовах макрологістичної системи ринку. Більшість існуючих економічних показників не враховують інтереси всіх суб'єктів транспортного процесу, а якісні показники в свою чергу не враховують в комплексі як технічних особливостей, так і вартісних показників, що не дозволяє використати їх для оцінки ефективності функціонування транспортних вузлів при вирішенні виділених оптимізаційних задач. При вирішенні задач оптимізації структури і потужності виробничих фондів транспортних вузлів як елементів макрологістичних систем пропонується використовувати питомий показник ефективності, що є відношенням прибутку від обслуговування клієнтури в транспортному вузлі до вартості виробничих ресурсів, які задіяні в процесі обслуговування та дозволяє вирішувати поставлені задачі з удосконалення логістичного управління різними видами транспорту, складуванням і переробкою вантажів у транспортних вузлах. Даний критерій містить загальноприйнятий в практиці логістичного управління показник 5 (сумарні витрати на обслуговування), але при цьому дозволяє врахувати внутрішньо-системну характеристику (вартість виробничих ресурсів). Описано математичну постановку задач удосконалення логістичного управління в транспортних вузлах. Модель функціонування транспортного вузла у загальному вигляді можна представити у виді кібернетичної моделі "білої скрині". Метою створення такої моделі є первинне представлення зв’язків між вхідними параметрами, елементами системи та критерієм ефективності її функціонування. Формалізовано зв’язки між елементами моделі процесу логістичного управління в транспортних вузлах. Досліджено попит на складування та переробку вантажів у транспортному вузлі (на прикладі Дніпропетровського річкового порту). Зазначені дослідження показали, що обсяг партії вантажу для заявок є нормально розподіленою величиною, а інтервал надходження заявок у потоці має експонентний розподіл не залежно від виду транспорту в потоці заявок. З використанням принципів об’єктно-орієнтованого програмування розроблено імітаційну модель процесів функціонування мультимодального транспортного вузла, що дозволяє врахувати стохастичну природу попиту на послуги транспортного вузла і процесів обслуговування матеріальних потоків та оцінити оптимальні параметри управління процесами обслуговування матеріального потоку у мультимодальному транспортному вузлі. Програмну реалізація базових класів і імітаційних моделей для процесів функціонування мультимодального транспортного вузла виконано із використанням мови програмування C# 4.0. Проведено повнофакторний імітаційний експеримент результати якого дозволяють визначити вплив чисельних параметрів виробничих ресурсів і попиту на послуги транспортного вузла на критерій ефективності його функціонування для кожного з альтернативних варіантів обслуговування. Регресійний аналіз чисельних результатів експерименту дозволив отримати моделі для оцінки рівня обслуговування матеріального потоку і витрат на обслуговування в залежності від параметрів попиту і кількості задіяних виробничих ресурсів. Розраховано економічний ефект від обґрунтування оптимальної кількості 6 виробничих ресурсів і вибору найбільш ефективного варіанту технологічного процесу для вантажного району «Амур-Гавань» Дніпропетровського річкового порту. Наукова новизна отриманих результатів полягає у запропонованому підході до удосконалення логістичного управління різними видами транспорту, складуванням та переробкою вантажів у транспортних вузлах за рахунок обґрунтування оптимальних параметрів виробничих ресурсів і вибору найбільш ефективного варіанту технологічного процесу обслуговування замовників. Вперше запропонований критерій ефективності функціонування транспортного вузла, який визначається як відношення прибутку до вартості виробничих ресурсів, задіяних в процесі обслуговування матеріального потоку, що дозволяє крім традиційних показників ефективності логістичного управління врахувати також внутрішньо-системну складову ефективності функціонування транспортного вузла. Отримали подальший розвиток: – підхід до оцінки попиту на послуги транспортного вузла як сукупності параметрів потоку заявок на обслуговування, який раніше не використовувався при дослідженні попиту на послуги мультимодальних транспортних вузлів; – об’єктно-орієнтований підхід до моделювання процесів функціонування транспортного вузла, що дозволяє оцінювати показники ефективності функціонування всіх учасників технологічного процесу, за рахунок використання при розробці імітаційних моделей спеціалізованої бібліотеки класів. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці підходів до визначення найбільш ефективного варіанту обслуговування матеріальних потоків, а також до визначення оптимальних чисельних характеристик виробничих ресурсів транспортного вузла. Практичне значення результатів дисертації підтверджується актами впровадження у Дніпропетровському річковому порті.