Спосіб діагностування рульового керування автомобіля

Abstract

Спосіб діагностування рульового керування автомобіля, в якому в кінематичній схемі рульового керування і, відповідно, в структурі люфтів виділяють три контури, ізольовані відносно дії в них сил, які циклічно змінюють, а саме: паралельний, що складається з сумарного люфту сполучень від поворотного важеля першого керованого колеса до поворотного важеля другого керованого колеса, і два послідовних, що складаються з суми люфтів послідовних сполучень від поворотного важеля кожного з керованих коліс через рульову передачу до рульового колеса; ізольовані контури отримують за допомогою звільнення-фіксації рульового колеса; послідовно в контурах на тестових режимах збуджують циклічно змінні сили; вимірюють в контурах вільні ходи (люфти), визначають за допомогою математичної обробки вільні ходи (люфти) послідовних ланок контурів, порівнюють значення цих вільних ходів (люфтів) послідовних ланок контурів з контрольними значеннями і формулюють діагноз. При цьому тестові режими відтворюють при обертанні керованих коліс нерухомого автомобіля, для цього колеса вивішують за нижні маятникові важелі і розкручують до частоти обертання не менше 140 об./хв; циклічну зміну напрямку руху навколо осі повороту керованих коліс отримують тимчасовою установкою на колеса додаткових незбалансованих мас у площині, відмінній від головної площини обертання колеса; вимірювання люфту у відповідному контурі здійснюють за допомогою датчиків кутового або лінійного переміщення, що встановлюють на поворотний кулак колеса з додатковою масою, причому при вимірюванні люфту в паралельному контурі друге кероване колесо не блокують, використовують одну додаткову масу на першому колесі і датчики переміщення на обох колесах, при цьому датчики переміщення включають у вимірювальний пристрій за диференціальною схемою.