Вплив держави на підвищення міжнародної конкурентоспроможності її регіонів

Abstract

В роботі виявлено ряд глибинних проблем, пов’язаних із недооцінкою регіональної конкурентоспроможності. Перша, фундаментальна обставина полягає у тому, що уряд зазвичай керується міркуваннями вищого ідеологічного порядку – як зміцнення обороноздатності чи зростання життєвого рівня громадян, отже для політиків конкурентоспроможність є не самоціль, а підлеглий засіб, нехай і важливий. Політичні цілі уряду можуть досягатися й іншими засобами. Друга обставина пов'язана з цілим блоком технічних складнощів. Конкурентоспроможність – явище комплексне і з цього важко піддається не тільки прямому регулюванню, а й формалізації. Зрештою, третя обставина пов'язана із самим порядком функціонування держави. В роботі також виділено і обґрунтовано три варіанти, які пропонує світова практика у вирішенні протиріч між просторовою організацією економіки та адміністративно-політичним устроєм. Виявлено проблему розмежування повноважень по «вертикалі» між центральними, регіональними та місцевими органами влади. Запропоновано перелік завдань, які необхідно вирішувати центральним органам влади у сфері підвищення регіональної конкурентоспроможності, а також розглянуто варіанти економічної політики які може реалізувати уряд по цим напрямам. Це обумовило більш детально проаналізувати вплив держави на конкурентоспроможність регіону, та запропонувати відповідну методику яка складається з шості етапів. На першому етапі проводиться загальна оцінка конкурентоспроможності країни та конкретного регіону – визначаються галузі спеціалізації, тип конкурентної стратегії, основні детермінанти конкурентоспроможності. Далі досліджуються цілі регіональної політики держави за весь вибраний період часу; виділяються основні «поворотні точки», коли політика зазнавала суттєвого перегляду. Потім на основі проведеної періодизації досліджуються період за періодом, та проводиться оцінка ефективності державної політики з погляду її впливу на регіональну конкурентоспроможність. На основі проведеного дослідження та аналізу сучасних тенденцій в економіці та політиці, визначаються перспективні проблеми регіональної конкурентоспроможності та завдання держави, що випливають звідси. Отримані результати аналізуються з погляду інтересів держави та її регіонів. Після цього в роботі розглянуто та проаналізовано два підходи до кількісної оцінки конкурентоспроможності. Даний аналіз дав змогу зробити висновок, що жоден із наведених показників, взятий окремо, не описує всієї повноти картини. Тому при аналізі вони повинні використовуватися спільно, доповнюючи та уточнюючи один одного.