Оцінювання пожежної безпеки епоксидних композитів для будівництва способом розрахунку теплоти згоряння активних розріджувачів

Abstract

У роботі проаналізовано й порівняно експериментальні й теоретичні значення теплоти згоряння активних розріджувачів епоксидних смол – аліфатичних гліцидилових етерів. Установлено, що молярна теплота згоряння досліджуваного ряду закономірно зростає від 2355,6 кДж/моль (для метилгліцидилового етеру) до 4392,2 кДж/моль (для н-бутилгліцидилового етеру). Доведено, що найбільш точним для прогнозування пожежної безпеки є метод, у якому беруться до уваги структурні особливості, де похибка становить лише 0,1–1,7 %. Метод розрахунку за елементним складом продемонстрував середню похибку 2,8–3,0 %, проте він не розрізняє структурні ізомери (н-бутил- і трет-бутилгліцидилові етери). Виявлено непридатність методу енергій хімічних зв’язків для зазначеного класу сполук, оскільки він систематично занижує результат на 482,1–933,1 кДж/моль, а похибка сягає 20,5–21,2 %. Отримані показники дають змогу оптимізувати склад епоксидних композитів для будівництва з метою підвищення їх вогнестійкості.