2016, № 2 (13), т. 1

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6499

Переглянути

Перегляд 2016, № 2 (13), т. 1 за Автор "Cкуртол, С. Д."

Або введіть перші символи:
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Thumbnail Image
    Документ
    Сучасний стан та ефективність виробництва овочів відкритого ґрунту в Україні
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Пархоменко, Л. А.; Cкуртол, С. Д.; Parkhomenko, Lydmila; Skurtol, Svitlana
    В статті досліджено показники динаміки урожайності, посівних площ та валових зборів овочів відкритого ґрунту в Україні за досліджуваний період, також проведений їх аналіз у Черкаській та Вінницькій областях. Досліджено, що загальна площа посіву овочевих культур у всіх категоріях господарств України становила у 2013 р. 483 тис. га. Найбільші площі овочевих культур розміщені в Херсонській, Одеській та Харківській областях – 36,0; 32,9 та 30,9 тис. га відповідно. Стосовно урожайності, то ми можемо сказати, що за досліджуваний період найвища урожайність була у 2013 р. і становила 200,1 ц/га, а найменша – у 2000 р. - 112,3 ц/га. Розглянуто питому вагу категорій господарств у вирощуванні овочів. Якщо у 1990 р. частка сільськогосподарських підприємств у питомій вазі виробництва овочів становила близько ¾ від загального об’єму, то у 2012 р. – лише біля 14%. Основна частина овочів вирощується в даний час господарствами населення, частка яких зросла майже до 87%. Як перспективний виглядає варіант вирощування овочів фермерськими господарствами, так як овочівництво може розвиватись на невеликих за розмірами площами загальних угідь. Доведено, що у 2012 р. виробнича собівартість одиниці продукції овочівництва у господарствах України становила 759,6 грн., у підприємствах Кіровоградської області – 610,5 грн., а Черкаської – 598,4 грн. Якщо проаналізувати динаміку цього показника, то починаючи з 2005 р. він має стійку тенденцію до зростання. Але, виробництво овочів відкритого ґрунту в Україні приносить значні прибутки. Також в статті визначено шляхи підвищення ефективності овочівництва, а саме: підвищення врожайності овочів; зменшення втрат вирощених овочів на всіх стадіях від збирання до споживання (втрати становлять понад 30 % врожаю); зменшення у всіх господарствах нестандартної продукції.