Перегляд за Автор "Blyzniuk, A."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Основні напрямки ефективного використання персоналу АТП
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Близнюк, А. О; Кудрявцева, О. В; Blyzniuk, A.; Kudriavtseva, O.
Мета статті полягає у дослідженні основних напрямків з ефективного використання персоналу на автотранспортному підприємстві. Методичною основою в даній статті є наукові праці видатних науковців та матеріали періодичних видань. Під час дослідження у роботі використано метод логічного аналізу для обґрунтування чинників, що впливають на продуктивність праці та кадровий потенціал в цілому. З метою одностайного прийняття об’єкта дослідження і комплексної оцінки сучасних методів у межах визначеної проблеми було використано метод системного аналізу. Одним із головних чинників успіху АТП є грамотна робота керівництва, його здатність приймати правильні рішення, ставити цілі та знаходити шляхи їх здійснення. Але не дивлячись на це, головним чинником вдалої діяльності підприємства залишається вміння керівника управляти людськими ресурсами. Процес управління ресурсами на транспортно му підприємстві розглядається як процес прийняття і реалізації управлінських рішень, які спрямовані на раціоналізацію використання, нарощення та оптимізацію ресурсного потен ціалу підприємства задля досягнення поставлених цілей і забезпечення стійкого функціону вання транспортного підприємства. Ефективне формування та використання персоналу підприємства зумовлюється світовими тенденціями в розвитку людського капіталу та професійних компетенцій деяких працюючих. Для зростання ефективного використання персоналу необхідна реалізація процесу стратегічного планування ще до початку трудової діяльності окремого працівника, обґрунтованості шляхів розвитку кадрового потенціалу, а також формування кадрових резервів на транспортному підприємстві. Ефективне використання персоналу безпосередньо пов'язане з ефективністю виробничого процесу, тому оцінка й аналіз стану та раціоналізації використання персоналу мають відігравати ключову роль у системі загального аналізу господарської діяльності автотранспортного підприємства. Ретельно розроблена система управління ресурсним потенціалом дасть змогу автотранспортному підприємству підвищити ефективність використання свого ресурсного потенціалу, а також забезпечити фінансову стабільність, збільшити прибутковість, розвинути підприємство в конкурентному середовищі транспортних послуг.
Особливості управління інноваційною діяльністю на АТП
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Близнюк, А. О.; Кудрявцева, О. В.; Blyzniuk, A.; Kudriavtseva, O.
Мета статті полягає у виявленні особливостей управління інноваційною діяльністю підприємства, а також у визначенні джерел інформації, необхідних для оцінки інноваційної діяльності автотранспортного підприємства. Методичною основою в даній статті є наукові праці видатних науковців та матеріали періодичних видань. Під час дослідження у роботі використано метод логічного аналізу для обґрунтування та визначення основних передумов для інноваційної діяльності. З метою оцінювання ефективності інноваційної діяльності було використано метод системного аналізу. Також у статті використано графічний метод для подання класифікації джерел інформації щодо аналізу інноваційної діяльності підприємств. Ініціатива в галузі інновацій на будь-якому підприємстві завжди спрямована на формування та залучення новаторських ідей із зовнішнього середовища з метою підвищення конкурентоспроможності, зміцнення позицій на ринку і забезпечення перспектив розвитку. Однак різні підприємства мають значні відмінності в можливостях залучення інновацій, що здебільшого зумовлено наявністю обмежень у ресурсах. Певні особливості та сама система управління інноваційною діяльністю на автотранспортних підприємствах не є еквівалентною системі управління підприємством у цілому. Вона включає певні функції і дії, пов’язані із вибором, ініціацією та реалізацією на підприємстві відповідних інноваційних процесів. Ці процеси посприятимуть створенню суттєвих конкурентних переваг за наявних ресурсних обмежень та забезпечать належну економічну віддачу ресурсів. Оцінюючи результати дослідження, можна стверджувати, що управління інноваційною діяльністю є ключовим елементом його якісного, довгострокового та ефективного функціонування. Проте інноваційна діяльність, як і будь-яка інша, вимагає відповідного управління через механізм, що має бути частиною загального стратегічного управлінського механізму підприємства. Інформація для подальшого аналізу інноваційної діяльності та мінімізації ризиків інвестування має визначальний вплив на якість підсумкових даних діяльності автотранспортного підприємства. Якісний аналіз рівня техніко-технологічного розвитку підприємства слугує інформаційною базою для визначення напрямів інвестування в модернізаційні процеси АТП.
Сучасні методи інноваційного управління підприємством
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Близнюк, А. О.; Кудрявцева, О. В.; Blyzniuk, A.; Kudriavtseva, O.
Метою статті є дослідження сучасних методів інноваційного управління та їхнє застосовування для підвищення ефективності господарської діяльності на підприємстві. Методичною основою в даній статті є наукові праці видатних науковців та матеріали періодичних видань. Під час дослідження у роботі використано метод логічного аналізу для обґрунтування завдань з інноваційного управління, де існує чітка організація та забезпечення злагодженої роботи колективів. З метою одностайного прийняття обʼєкта дослідження і комплексної оцінки сучасних методів у межах визначеної проблеми було використано метод системного аналізу. Сучасний розвиток економіки диктує певні умови, де суттєвим чинником ефективного довгострокового функціонування будь-якого підприємства є успішна реалізація інноваційної діяльності, яка дозволяє більшою мірою гарантувати його технікотехнологічний та економічний розвиток. Ці цілі передбачають необхідність підвищення інноваційної активності підприємства, нарощування інноваційного потенціалу, здійснення систематичного планування, а також розробку та впровадження інновацій. Процес управління інноваціями використовує основні положення певних галузей знань у комплексі, органічно поєднуючи їх, підпорядковуючи основним завданням господарського керівництва виробництвом. Проблема управління полягає в обґрунтованому визначенні генеральних напрямів розвитку керованого обʼєкта, що діє не тільки згідно із загальними економічними законами, а й у виборі кожного окремого періоду часу правильних рішень у системі поточного керівництва. Це означає, що елементом вирішальних основ управління інноваціями є облік реальної обстановки та обʼєктивних тенденцій розвитку як народного господарства загалом і його окремих ланок, так і необхідного врахування тих особливостей, що впливають на характер виробництва, його розміщення та деяких інших суттєвих факторів. Завданням менеджменту підприємства є розробка теоретичних положень, що визначають механізм дії обʼєктивних основ управління інноваційними процесами та засобів впливу на цей механізм з метою створення найбільш сприятливих умов підвищення ефективності виробництва. Запропонована ксасифікація факторів, яка, на відміну від попередніх, враховує умову економічного сьогодення, що дозволяє удосконалити методи інноваційного управління підприємством, які можна використовувати вкрай ефективно для субʼєктів господарської діяльності.
Удосконалення процесу формування та використання крос-культурної моделі управління персоналом організації
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Кудрявцева, О. В.; Близнюк, А. О.; Kudriavtseva, O.; Blyzniuk, A.
У роботі обґрунтовано необхідність формування крос-культурної моделі управління персоналом в умовах сучасних соціально-економічних відносин. На основі проведеного аналізу основних представлених у спеціальній літературі визначень в роботі уточнено зміст економічного поняття «крос-культурна модель управління персоналом організації». Характер крос-культурної моделі управління конкретною організацією безпосередньо залежить від особливостей домінантних для неї видів крос-культурних відмінностей у структурі персоналу. На базі цього в роботі надана класифікація видів крос-культурності за найбільш значущими соціально-демографічними та економічними ознаками. Однією зі значущих методичних проблем крос-культурного менеджменту загалом та обґрунтування раціональної крос-культурної моделі управління персоналом, зокрема, є кількісне оцінювання значущості крос-культурної диференціації кадровогоскладу організації. У зв'язку з цим в роботі пропонується комплексний індекс крос-культурної диференціації персоналу організації. Крім того, представлено основні групи показників, включені до складу пропонованого комплексного індексу крос-культурної диференціації персоналу організації, та охарактеризовано логіку включення окремих приватних індикаторів. Наприкінці продемонстровано взаємозв'язок типів крос-культурних відмінностей в організації і пропонованого індексу крос-культурної диференціації персоналу організації.