Перегляд за Автор "Khobotova, Elina"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Використання системи дистанційного навчання MOODLE для викладання дисципліни «Хімія» у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Даценко, Віта Василівна; Хоботова, Еліна Борисівна; Datsenko, Vita; Khobotova, Elina
Розглянуто використання системи MOODLE та перспективи її застосування при вивченні дисципліни «Хімія» здобувачами вищої освіти на 1-му курсі автомобільного факультету ХНАДУ. Представлений навчальний дистанційний курс «Хімія», розроблений у системі MOODLE, дозволяє на новому рівні організувати навчання здобувачів вищої освіти. Наведені в роботі електронні ресурси платформи MOODLE сприяють підвищенню рівня знань здобувачів вищої освіти, розвитку в них навичок самостійної роботи, надають можливість самооцінки знань, що є необхідною умовою ефективності процесу навчання. Зроблено висновок, що система дистанційного навчання MOODLE являє собою педагогічну технологію, повністю побудовану на використанні інформаційних і комунікаційних систем. Інформаційно-освітнє середовище навчання MOODLE є гнучким і таким, що легко адаптується до вимог ЗВО та можливостей здобувачів вищої освіти.
Забезпечення компетентності й міждисциплінарних зв'язків як метод удосконалення радіоекологічної освіти
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Хоботова, Еліна Борисівна; Даценко, Віта Василівна; Khobotova, Elina; Datsenko, Vita
Запропоновано новий методологічний підхід для підготовки екологів під час вивчення дисципліни «Радіоекологія», який забезпечує формування міждисциплінарних зв'язків і науково-дослідного мислення, диференціацію навчання, можливість самостійної підготовки та вдосконалення навичок, високий рівень компетентності. Теоретична частина дисципліни забезпечує сприйняття її змісту, нових понять, явищ і процесів, набуття міцних знань, знайомство з сучасними досягненнями науки. Диференційована практична частина мотивує до навчальної діяльності та до пізнавального процесу, прищеплює навички вирішення конкретних практичних завдань з радіаційних проблем, підвищує рівень кваліфікації та компетентності майбутнього фахівця. Індивідуальні завдання розвивають навички аналізу, критичне мислення та здатність використовувати професійні знання у виробничій ситуації, що створює підстави для формування конкурентоздатної особистості. Самостійна підготовка студентів за тестовими завданнями дисципліни дозволяє здійснити контроль знань, перевірити наявність навичок і творчої компоненти в здобувачів освіти на різних етапах навчання. Новий методичний підхід щодо вивчення дисципліни «Радіоекологія» з огляду на міждисциплінарні зв'язки використаний в процесі створення підручника «Радіоекологія».
Поліфункціональні матеріали на основі феритів для очищення забарвлених стічних вод
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Даценко, Віта Василівна; Хоботова, Еліна Борисівна; Бєліченко, Олена Анатоліївна; Коров’янський, Віталій Сергійович; Datsenko, Vita; Khobotova, Elina; Belichenko, Olena; Korovianskyi, Vitaly
У роботі вивчено фізико-хімічні властивості композитного матеріалу (КФМ), що містить ферит, отриманого методом співосадження в разі додавання FeSO4·7Н2О до сульфатного мідно-цинкового електроліту під час нагрівання, послідовного введення розчину NaOH до рН 10‒10,5 і окисника К2S2O8. Визначено, що КФМ діє як адсорбент найбільш ефективно за умови відношення «ферит: барвник МВ» 500 з сорбційною обмінною ємністю 1,9 мг/г. КФМ має властивості суперпарамагнетика, адсорбенту й фотокаталізатора. Очищення вод від органічних барвників пов’язана з одночасним протіканням процесів фотокаталітичної деградації барвників та їхньої адсорбції на поверхні фериту.
Радіоактивність відходів металургійних підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Хоботова, Еліна Борисівна; Даценко, Віта Василівна; Khobotova, Elina; Datsenko, Vita
У складі доменних шлаків виявлено природні радіонукліди: 226Ra, 232Th і 40K. Вміст радіонуклідів варіює за фракціями відходів. За вкладом у величину сумарної активності ПРН можна розташувати в ряд: 40К > 226Ra > 232Th. Найбільш радіаційно чистою є фракція >20 мм відвального шлаку «Запоріжсталь», підвищено радіоактивність фракцій 1,25‒2,5 мм ДМК, 5‒10 і 0,63‒1,25 мм ММК та гранульованого шлаку «АрселорМіттал». Усі досліджені шлаки належать до першого класу радіаційної небезпеки (Сеф  370 Бк/кг) та можуть використовуватись у будівництві без обмежень. Досліджені шлаки відповідають міжнародним радіологічним показникам: Ra eq 370 Бк/кг, індекси радіаційної небезпеки Iγ, Iex, Iin і Iα 1, що свідчить про відсутність небезпеки підвищеного гамма-випромінювання та еманації радону й дочірніх продуктів його розпаду в повітря приміщення. Концентрація радону, що надходить у повітря приміщення, не перевищує 200 Бк/м3. Для середньої проби та фракцій шлаку <2,5 мм «АрселорМіттал» завищено значення індексу використання активності, що визначає безпеку практичного застосування відходів; потужність поглиненої дози на відкритому повітрі та річна ефективна еквівалентна доза вищі за середньосвітові значення, вони становлять відповідно 58 нГр/год і 0,07 мЗв, але водночас нижчі від значень, що рекомендується МАГАТЕ для населення 1 мЗв/рік. Надлишковий довічний канцерогенний ризик для дисперсних фракцій шлаку «АрселорМіттал» вищий за середньосвітове значення: 0,29·10–3, але нижчий за межу 0,05, встановлену Міжнародною комісією з радіаційного захисту. Визначено пряму кореляцію між кислотністю фракцій шлаків та збільшенням радіологічних показників. Зроблено спробу зв’язати радіоактивність доменних шлаків із сорбцією ПРН на негативно зарядженій поверхні шлакових частинок, що більш достовірно для аморфного сорбційно-активного гранульованого шлаку.