Перегляд за Автор "Levchenko, Ya."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Ensuring of dual education in Ukraine
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Britchenko, I.; Levchenko, Ya.
The causal component is not the readiness of graduates to work independently
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Põlajeva, T.; Levchenko, Ya.
Завершення формування науки мікроекономіки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Бабайлов, В. К.; Левченко, Я. С.; Марченко, Г. І.; Марченко, Г. И.; Babailov, V.; Levchenko, Ya.; Marchenko, Halyna
Мікроекономіка займає особливе місце серед всіх видів економіки й особливо поряд з макро- і мегаекономікою. Саме мікроекономіка стає основою наступного формування макроекономіки. Тому удосконалення, поширення, поглиблення знань про мікроекономіку будь-якого її рівня й особливо вищого рівня знань, яким є наука мікроекономіка, є виключно актуальним питанням. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що постанова проблеми організації науки мікроекономіки відсутня взагалі. Існують такі основні причини такого стану: нерозуміння сенсу самої мікроекономіки; змішання її з макроекономікою; апріорне (бездовідне) ствердження про вже існування будь-яких наук мало не з античної епохи через змішання й навіть ототожнення наук з ученнями й навіть з теоріями. Тому є гостра необхідність прийняття таких мір з вирішення відповідних проблемних аспектів мікроекономіки, як: усунення змішування мікро- і макроекономіки; відокремлення проблемних аспектів науки і практики мікроекономіки; концентрація уваги на формуванні науки мікроекономіки. Саме формування науки мікроекономіки, як вищого рівня знань про мікроекономіку, буде сприяти й вирішенню проблем практики мікроекономіки. При цьому автори виходили з реального стану процесу формування будь-якої науки, а саме: окремі й навіть важливі елементи її змісту вже були частково сформовані. Так, був визначений її об’єкт – як межі науки, як основна теорія; предмет – як проблемна частка об’єкту; однак саме предмет будь-якої навіть однієї конкретної науки визначався до останнього часу по-різному. Більш того, як показали фундаментальні дослідження, це привело до невизначеності і єдиної, однієї, основної методики апробації предмету. Й як наслідок не міг бути визначений і результат апробації – четвертий елемент науки мікроекономіки. Залишалася незрозумілою, невирішеною й ще одна проблема – відсутність встановлення точної кількості елементів змісту будь-якої науки й в тому числі й науки мікроекономіки. Лише у 2013-2020 роках було встановлене, що будь-яка наука включає тільки чотири основні елементи: об’єкт; предмет; основну методику апробації предмету; результат цієї апробації. Методики дослідження: порівняльний аналіз 12 наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків, теорія методу Бабайлова. Результати. Визначені всі чотири елементи змісту науки мікроекономіки: основна теорія макроекономіки як теорія трудової вартості А. Сміта, головним елементом змісту якої є основний закон мікроекономіки, як результат узагальнення законів приватних теорій мікроекономіки; основний закон макроекономіки – це закон вартості А. Сміта: «Вартість визначається тільки затратами труда»; або «Мікроекономіка – це створення вартості, створення затрат труда»; основна методика апробації основного закону – методика «Час» як скорочений вираз методики історичногологічного Гегеля; результат апробації основного закону – три парадигми макроекономіки (глобальні стратегії відповідно Доіндустріальній, Індустріальній, Постіндустріальній епохах): переважно ручних затрат труда; переважно машинних затрат труда; переважно підприємницьких затрат труда. Це й означає завершення формування науки мікроекономіки. Наукова новизна: вперше завершено формування науки мікроекономіки. Практична значущість: сформована наука мікроекономіки, яка буде найефективнішим засобом вирішення проблем практики мікроекономіки.
Инженерия для экономистов: акцент на главном
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Бабайлов, В. К.; Левченко, Я. С.; Babailov, V.; Levchenko, Ya.
Экономика и инженерия являются важнейшими элементами содержания менеджмента. Деятельность экономистов и инженеров теснейшим образом связана в практике любого предприятия. Инженерия для экономистов играет важную, но не главную роль: экономика глубоко и подробно излагается во многих дисциплинах, а инженерия – только в «Организации производства». Это вынуждает преподавание инженерии к концентрации внимания только на самых главных аспектах. Проблема установления и интерпретации главных аспектов инженерии, обязательных для подготовки студентов-экономистов, является актуальной. Решение этой проблемы явилось целью настоящего исследования. Для её достижения были поставлены задачи: установление главных аспектов инженерии; краткая интерпретация главных аспектов инженерии; обобщение полученных результатов. Методики исследования: обзор литературных источников, 2С70, ВЕО, исторического-логического, индукция-дедукция, теория метода Бабайлова. Результаты: установлены и интерпретированы главные аспекты инженерии: сущность; содержание; предмет; место; парадигмы; этимология термина; связь с менеджментом, технологией, механикой. Научная новизна: впервые установлен чёткий перечень главных аспектов инженерии, обязательный для подготовки студентов-экономистов. Практическая значимость: установление чёткого перечня аспектов инженерии и их интерпретация повысит эффективность подготовки студентов-экономистов.
Розробка парадигм управління
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Бабайлов, В. К.; Левченко, Я. С.; Кулай, О. О.; Babailov, V.; Levchenko, Ya.; Kulai, O.
Мета. Управління – найважливіше явище і поняття в минулій і сучасній діяльності людства. Воно має давне походження, самі різні форми, сфери використання, зв’язки і розуміння. Незважаючи на давнє походження, досі існує помилкове визначення його важливих аспектів й навіть ототожнення з менеджментом. Управління тісно пов’язане з менеджментом, але це не однакові поняття і явища. Як свідчить практика, ступінь розуміння управління суттєво впливає на результати його використання. Тому правильні визначення його аспектів є актуальними складовими проблеми управління. Особливу актуальність набуває така невирішена складова проблеми як визначення його важливішого аспекту, яким без сумніву є його сутність, основний закон, а точніше результат його апробації методикою історичного-логічного Гегеля, тобто – глобальні стратегії, парадигми управління. Саме глобальні стратегії управління мають значне практичне застосування. Однак саме вони й досі не розроблені. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що у літературі існують різні трактування управління й характеру його зв’язку з менеджментом й навіть їх ототожнення; але його автори також навіть не ставлять проблему розробки парадигм управління. Вони концентрують увагу на другорядних аспектах управління, на характеристиках його видів і уникають визначення сутності, змісту, встановленні приватних законів управління. Але саме приватні закони і основний закон управління, як результат узагальнення його приватних законів, стає фундаментом для розробки парадигм управління. Причина цього в тому, що історично склалася ситуація, коли протягом всього ХХ століття увага спеціалістів була прикута до менеджменту. Тому, перш за все, були розроблені парадигми саме менеджменту. Але розробка парадигм управління залишається невирішеною проблемою. Однак, управління не зводиться до менеджменту, а тому й парадигми управління не можуть співпадати з парадигмами менеджменту. Виходячи з цього актуальним стає розробка парадигм управління. Метою статті є розробка парадигм управління. Для її досягнення була вирішена задача з визначення основних аспектів управління. Методики дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків, теорія методу Бабайлова. Результати: визначені основні аспекти управління (його сутність, зміст, основний закон); розроблені три парадигми управління: Доіндустріальний, Індустріальниій, Постіндустріальний. Наукова новизна: вперше розроблені парадигми управління. Практична значимість: розроблені парадигми управління, як його глобальні стратегії, будуть сприяти підвищенню ефективності стратегічного управління будь-якого підприємства (організації).
Система підтримки прийняття рішень щодо формування і реалізації стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Дмитрієва, О. І.; Левченко, Я. С.; Dmytriieva, O.; Levchenko, Ya.
На стратегічному рівні державного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури присутній високий ступінь невизначеності в оцінці зовнішнього середовища, слабка формалізація методів управління і широке використання експертних оцінок і знань, багатокритеріальність при оцінці прийнятих рішень. З метою підвищення якості стратегічних процесів виникає необхідність використання систем підтримки прийняття рішень. На основі аналізу досліджень визначено, що системи підтримки прийняття рішень дозволяють подолати труднощі, пов’язані з багатокритеріальністю, обмеженістю ресурсів і неповнотою інформації. У дослідженні виділено три рівні систем підтримки прийняття рішень залежно від специфіки розв’язуваних завдань і використовуваних технологічних засобів. Авторами визначено склад системи підтримки прийняття рішень, що включає: системи накопичення файлів; системи аналізу даних; розрахункові системи; репрезентативні (образні) системи; оптимізаційні системи; рекомендаційні системи. Ґрунтуючись на існуючих підходах до побудови систем підтримки прийняття рішень і визначених процедурах стратегічного державного управління, в статті розроблено систему підтримки прийняття рішень щодо формування і реалізації стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Запропонована авторами система підтримки прийняття рішень щодо формування і реалізації стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури включає послідовну реалізацію блоків. У дослідженні ідентифіковано елементи такої системи, які включають сукупність блоків-завдань (цілепокладання, проєктних пропозицій, стратегічних альтернатив, мотивації, комунікації, контролінгу) та інструментальних модулів (даних, експертної оцінки, аналітики, моделювання). Використання розробленої системи підтримки прийняття рішень щодо формування і реалізації стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури дозволяє підвищити якість та обґрунтованість стратегічних рішень і відповідно забезпечити можливість ефективної реалізації стратегічного державного управління.