Система підтримки прийняття рішень щодо формування і реалізації стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури

Abstract

На стратегічному рівні державного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури присутній високий ступінь невизначеності в оцінці зовнішнього середовища, слабка формалізація методів управління і широке використання експертних оцінок і знань, багатокритеріальність при оцінці прийнятих рішень. З метою підвищення якості стратегічних процесів виникає необхідність використання систем підтримки прийняття рішень. На основі аналізу досліджень визначено, що системи підтримки прийняття рішень дозволяють подолати труднощі, пов’язані з багатокритеріальністю, обмеженістю ресурсів і неповнотою інформації. У дослідженні виділено три рівні систем підтримки прийняття рішень залежно від специфіки розв’язуваних завдань і використовуваних технологічних засобів. Авторами визначено склад системи підтримки прийняття рішень, що включає: системи накопичення файлів; системи аналізу даних; розрахункові системи; репрезентативні (образні) системи; оптимізаційні системи; рекомендаційні системи. Ґрунтуючись на існуючих підходах до побудови систем підтримки прийняття рішень і визначених процедурах стратегічного державного управління, в статті розроблено систему підтримки прийняття рішень щодо формування і реалізації стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Запропонована авторами система підтримки прийняття рішень щодо формування і реалізації стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури включає послідовну реалізацію блоків. У дослідженні ідентифіковано елементи такої системи, які включають сукупність блоків-завдань (цілепокладання, проєктних пропозицій, стратегічних альтернатив, мотивації, комунікації, контролінгу) та інструментальних модулів (даних, експертної оцінки, аналітики, моделювання). Використання розробленої системи підтримки прийняття рішень щодо формування і реалізації стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури дозволяє підвищити якість та обґрунтованість стратегічних рішень і відповідно забезпечити можливість ефективної реалізації стратегічного державного управління.