2013, № 1 (4)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6089

Переглянути

Перегляд 2013, № 1 (4) за Ключові слова "334.784"

Або введіть перші символи:
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Thumbnail Image
    Документ
    Значення аутсорсингу у сучасній економіці
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Горова, К. О.
    Сьогодні для забезпечення свого ефективного функціонування та розвитку підприємства мають взаємодіяти з іншими суб’єктами господарювання для доступу до додаткових матеріальних14 та фінансових ресурсів, інформації, досвіду інших організацій, впровадження новітніх технологій, залучення висококваліфікованих кадрів. Взаємодія між підприємствами сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності, фінансової стійкості, зміцненню їх положення на ринку. Вище перераховане може бути досягнуто за рахунок створення об’єднань підприємств, різних способів кредитування та оренди, субпідряду. Особливої уваги заслуговує і нова для вітчизняної економіки форма організації бізнесу - аутсорсинг, що давно вже отримала широке розповсюдження в світі. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних засад використання аутсорсингу в діяльності підприємств України. Метою статті є порівняння аутсорсингу з іншими формами взаємодії господарюючих суб’єктів з ціллю залучення додаткових ресурсів та визначення його ролі в сучасній економіці України. В роботі досліджено основні форми взаємодії господарюючих суб’єктів, визначено їх переваги та недоліки, особливості застосування та відмінності від аутсорсингу. В статті розглянуто, які ресурси підприємство може залучити, застосовуючи ту чи іншу форму взаємовідносин. Аутсорсинг порівняно з іншими формами кооперації, об’єднаннями підприємств, запозиченням праці, орендою, кредитуванням, лізингом. В роботі визначено, що аутсорсинг в сучасних економічних умовах виступає способом розвитку віртуалізації бізнесу і створення віртуальних організацій, забезпечує гнучкість та мобільність бізнесу. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами при прийняття рішення щодо застосування аутсорсингу або іншої форми взаємодії господарюючих суб’єктів.