2013, № 1 (4)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6089

Переглянути

Перегляд 2013, № 1 (4) за Ключові слова "658.78 (142)"

Або введіть перші символи:
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Thumbnail Image
    Документ
    Система логістичної координації ланцюгів постачання сучасних корпорацій
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Майорова, І. М.
    Предметом статті є організація координації логістичних ланцюгів постачання сучасних промислових корпорацій та партнерство і взаємодія між системами складних ланцюгів. Сучасні ситуація свідчить, що сьогодні на ринку успішно конкурують не окремо взяті підприємства, а цілі ланцюги поставок, які являють собою інтегровані логістичні системи, що охоплюють постачальників, виробників, посередників та продавців. Саме тому метою роботи постає дослідження сучасних підходів до інтеграції та координації ланцюгів постачання в складні логістичні системи промислових корпорацій. Методологічну базу даної роботи становлять положення економічної теорії щодо відтворення і розбудови логістичних ланцюгів постачання промислових корпорацій і їх взаємодія в складних логістичних системах, сучасні теоретичні надбання з теорії управління логістичними промисловими системами та їх координація в ланцюги постачання. В процесі дослідження використовувалися методи логіки, емпіричні методи пізнання логістичних механізмів координації ланцюгів постачання. Результати дослідження показали можливість конфігурації ланцюгів постачання на підґрунті партнерських відносин серед підприємницьких структур. У вітчизняних промислових корпорацій в центрі формування сучасних ланцюгів постачання виступає виробництво, найбільший недолік яких – недостатня орієнтація на споживчий попит. Ефективність ланцюгів цього класу обмежується низьким рівнем продуктивності окремих ланок. Сфера застосування результатів полягає в координації зв’язків між ланцюгами постачання вертикально і горизонтально інтегрованих підприємницьких структур. До висновків роботи відносяться такі: українські металургійні компанії віддають перевагу вертикальній інтеграції як у напрямі сировинної бази, так і в напрямі наближення до споживачів, ринків збуту продукції; характерними рисами «споживчої» інтеграції металургійних українських підприємств є: модернізація та розширення виробничих потужностей на національному ринку; консолідація ніш металургійних підприємств за кордоном з метою замикання ланцюгу створення вартості металопрокату; прагнення розвивати свої метало-торгові компанії з метою наближення до споживача продукції.