Випуск 32

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 12 з 12
  • Документ
    ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018)
  • Документ
    Метод статистичного аналізу бухгалтерських рахунків як інструмент CVP-аналізу
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Догадайло, Я. В.; Лабунська, А. О.; Dogadaylo, Ya.; Laboonskaya, A.
    У статті на підставі аналізу існуючих методів класифікації витрат за критерієм реагування на зміни в обсязі діяльності було обґрунтовано доцільність використання в якості інструменту CVP-аналізу метод статистичного аналізу бухгалтерських рахунків. Він дозволяє здійснити класифікацію з урахуванням динамічного характеру середовища підприємства. На підставі розроблених критеріїв були виявлені та усунені недоліки обраного методу. В результаті удосконалено метод статистичного аналізу бухгалтерських рахунків шляхом використання іншого підходу до визначення величин змінних та постійних витрат, що дозволяє максимально враховувати сезонні коливання обсягу діяльності підприємства протягом року. На підставі використання удосконаленого методу були класифіковані витрати підприємств дорожнього господарства на постійні та змінні у постатейному розрізі. Планування та контроль витрат за запропонованими статтями дозволить у будь-який час визначати змінні витрати на одиницю діяльності та постійні витрати без повторного використання методу класифікації витрат. Окрім того, в статті уточнено сутність CVP-аналізу в сучасних умовах. Під ним пропонується розуміти інструмент управління процесом досягнення оперативних цілей підприємства шляхом безперервного системного удосконалення роботи підприємства на підставі систематичного відстеження та вивчення залежності між змінами об’єму діяльності, загальними надходженнями від реалізації продукції, витратами та прибутком. Для отримання описаних результатів були використані наступні методи дослідження: логіко-теоретичне узагальнення, абстрагування, порівняння, аналогія, моделювання, формалізація, аналіз, синтез, дедукція, індукція, системний підхід, статистичний аналіз, аналіз бухгалтерських рахунків, прямий розрахунок, графічний, спрощений статистичний аналіз, конструктив-но-аналітичний, статистичний, статистичний аналіз бухгалтерських рахунків. Запропоновані результати досліджень можуть бути використані керівниками підприємств, їх заступниками з економічних питань та працівниками, які зацікавлені в ефективному управлінні підприємством у сучасних умовах.
  • Документ
    Науково-методичні підходи до збалансування показників сталого розвитку мультимодальних перевезень вантажів у міжнародному сполученні
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Волинець, Л. М.; Волынец, Л. Н.; Volynets, L.
    У даній статті розглянуто проблеми сталого розвитку мультимодальних перевезень вантажів упродовж логістичного ланцюга постачань та запропоновано науково-методичні підходи до їх мінімізації. Досліджено існуючі концептуальні засади сталого розвитку мультимодальних перевезень, що базуються на відповідальності єдиного транспортного документа під час транспортування вантажу декількома видами транспорту, та рекомендовано шляхи їх удосконалення. Обґрунтовано, що мультимодальні перевезення надають певний комплекс транспортних послуг при доставці вантажів у міжнародному сполученні, за рахунок чого зменшується час перевезення, що характеризується очікуваними вигодами, які одержують виробники та споживачі, учасники перевезення товару внаслідок економії часу. У статті пропонується науково-методичний підхід, щодо визначення ефективності роботи мультимодального транспорту в порівнянні з унімодальним. Доведено, що ефективність організації мультимодальних перевезень повною мірою відповідає потребам споживачів у комплексній, якісній доставці вантажу упродовж всього логістичного ланцюга та дозволяє оптимізувати часові та фінансові витрати. В основі сталого розвитку мультимодальних перевезень знаходиться партнерсько-конкурентна модель, яка враховує баланс партнерських і конкурентних відносин упродовж усього логістичного ланцюга. Саме таке поєднання усіх ланок логістичного ланцюга та конкурентних відносин знаходиться в основі формування синергетичного ефекту мультимодальних перевезень.
  • Документ
    Оцінка кадрових ризиків у системі управління персоналом
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Величко, Я. І.; Величко, Я. И.; Velychko, Ya.
    У статті розглянуто проблеми виявлення сутності та оцінки кадрових ризиків у системі управління персоналом (СУП) підприємства. Кадрові ризики розглядаються як імовірність настання негативних чи позитивних матеріальних та нематеріальних результатів функціонування організації внаслідок діяльності або бездіяльності працівників, що зумовлена сукупністю чинників як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Вибір ефективних методів оцінки кадрових ризиків дозволяє підприємству виявити найбільш суттєві з них, встановити ймовірність отримання збитків, а також їх можливий розмір. Запропонована шкала оцінки інтегрального рівня кадрового ризику, основана на шкалі Харрінгтона, дозволяє оцінити силу впливу кадрових ризиків, ймовірність їх прояву залежно від етапу управління персоналом: набору та відбору персоналу, адаптації, навчання і розвитку, мотивації, оцінки, контролю та звільнення персоналу. Оскільки кожен етап управління персоналом породжує певні ризики, для яких потрібно пропонувати конкретні інструменти зниження можливого негативного впливу, був розроблений перелік можливих кадрових ризиків у СУП підприємства, який не є вичерпним і може бути доповнений з урахуванням особливостей галузевої приналежності підприємства, стадії його життєвого циклу тощо. Пропонований методичний підхід до оцінки кадрових ризиків у системі управління підприємством є одним з етапів системи управління кадровими ризиками і дозволяє відслідковувати зміну інтегрального рівня кадрового ризику СУП за напрямами впливу окремих загроз; порівнювати підприємства за інтегральним рівнем кадрового ризику СУП; розробляти рекомендації, спрямовані на зниження кадрових ризиків СУП підприємства. Приклад використання методики оцінки кадрових ризиків у системі управління персоналом наведено на матеріалах ТОВ «Преіз» м. Харкова.
  • Документ
    Формування програми розвитку КСВ на автотранспортному підприємстві
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Бочарова, Н. А.; Щепиліна, А. К.; Бочарова, Н. А.; Щепилина, А. К.; Bocharova, N.; Schepilina, A.
    Досліджено існуючі методики щодо формування програми розвитку корпоративної соціальної відповідальності в діяльності автотранспортних підприємств. Запропоновано програму розвитку корпоративної соціальної відповідальності з урахуванням різних груп стейкхолдерів на внутрішньому та зовнішньому рівнях впровадження корпоративної соціальної відповідальності. На внутрішньому рівні розглянуті власники та співробітники підприємства. На зовнішньому рівні – споживачі, постачальники, конкуренти, громада та місцеві мешканці, держава. Виділено напрями впровадження корпоративної соціальної відповідальності: організаційно-економічний, правовий, техніко-технологічний, екологічний та філантропічний. Запропоновано впровадження заходів для кожної групи стейкхолдерів на кожному напрямку корпоративної соціальної відповідальності, які в довгостроковій перспективі дозволять значно покращити загальний рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві. Це дозволить підвищити психологічний клімат у колективі, покращити здоров’я персоналу та самопочуття, в резуль-таті чого зросте загальна ефективність роботи автотранспортного підприємства. Впровадження рекомендованих заходів приведе до підвищення привабливості підприємства для стейкхолдерів та покращить імідж підприємства для залучення нових працівників, приведе до підвищення загального рівня лояльності персоналу. На екологічному рівні заходи дозволять покращити здоров’я місцевого населення. скоротити значний обсяг витрат, зекономити паливно-енергетичні ресурси, скоротити водоспоживання та теплоспоживання офісу, а також споживання паперу. Впровадження програми розвитку корпоративної соціальної відповідальності дозволить підприємству покращити його ділову репутацію та взагалі сприятиме розвитку бізнесу підприємства.
  • Документ
    Моделювання інформаційного забезпечення перевезення вантажів
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Ачкасова, Л. М.; Ачкасова, Л. Н.; Аchkasova, L.
    У статті розглянуто підходи до визначення поняття «інформаційне забезпечення». Аналіз існуючих підходів дозволяє зробити висновок, що деякі автори сходяться в тому, що інформаційне забезпечення є системою інформації або актуальних даних про роботу об’єкта управління. Решта авторів вважає, що інформаційне забезпечення є засобом або комплексом засобів для відображення інформації та прийняття рішень. Визначення, по-дане автором, об’єднує існуючі визначення в одне ціле і дозволяє більш повно відобразити функціональний зміст інформаційного забезпечення. У статті було обґрунтовано вибір підходу до моделювання інформаційного забезпечення перевезення вантажів. Використан-ня методології функціонального моделювання IDEF0 є добре розробленим і перевіреним на практиці, точним і лаконічним. Деякі дослідники вважають, що система інформаційного забезпечення логістики має п’ять рівнів. Тому моделювання інформаційного забезпечення доцільно проводити з найнижчого рівня. Подано контекстну діаграму блоку «Перевезення вантажів» і для неї визначено входи, виходи, управління та механізми. Далі було проведено декомпозицію першого рівня і побудовано діаграму, яка більш детально висвітлює модель інформаційного забезпечення означеного блоку. Декомпозиційна діаграма, подана у статті, містить 4 блоки: робота диспетчерського центру, робота термінала пункту відправлення, робота вантажоперевізника та робота термінала пункту прийняття. Кожний блок діаграми містить відповідні синтаксичні елементи графічної мови IDEF0. Стаття містить детальні пояснення до наведених діаграм. Запропонована функціональна модель інформаційного забезпечення процесу перевезення вантажів дозволяє визначити основні функції цього процесу і, відповідно, склад інформації, яка забезпечить їх виконання. Подальшим кроком моделювання є розробка схеми інформаційних потоків і документального забезпечення.
  • Документ
    Оперативне управління бізнес-процесами автотранспортних підприємств
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Криворучко, О. М.; Сукач, Ю. О.; Криворучко, О. Н.; Сукач, Ю. А.; Kryvoruchko, О.; Sukach, Y.
    У статті розглядаються основні підходи до управління бізнес-процесами підприємства. Управління бізнес-процесами в наш час здебільшого розглядається в контексті реалізації стратегії розвитку та забезпечення конкурентоспроможності підприємства і виконується фрагментарно залежно від поставлених керівництвом цілей. Питання оперативного управління бізнес-процесами, тобто на рівні конкретних виконавців, взагалі не вирішується. Дослідження питання оперативного управління бізнес-процесами є важли-вим як у теоретичному, так і у практичному відношенні. Основною метою дослідження є розробка науково-методичних рекомендацій щодо оперативного управління бізнес-процесами підприємства. Авторами запропоновано процес оперативного управління бізнес-процесами, що відрізняється оцінкою окремих процесів за параметрами: три-валість, вартість і якість – та розробкою коригуючих і попереджувальних заходів з метою їхнього поліпшення. Також у процесі оперативного управління виділено три інформаційних блоки: блок зовнішньої інформації, блок внутрішньої інформації та блок пам’яті. До блоку зовнішньої інформації надходить вся сукупність зовнішньої відносно функціонування бізнес-процесів інформації: інформація про дії конкурентів, про попит на послуги, про вимоги споживачів, про зміни в макросередовищі тощо. Блок внутрішньої інформації зберігає дані про поточний стан підприємства та про зміни у мікросередовищі. Блок пам’яті являє собою збережену інформацію про рівень функціонування бізнес-процесів. Запропоновані науково-методичні рекомендації щодо оперативного управління бізнес-процесами можуть застосовуватися для будь-яких підприємств і організацій. Реалізація запропонованого процесу оперативного управління бізнес-процесами дозволяє виявити проблемні місця в реалізації бізнес-процесів підприємства та визначити в подальшому необхідні коригуючі чи забезпечуючі заходи щодо їхнього поліпшення.
  • Документ
    Генезис та реалії корпоративного управління в Україні
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Ковальова, О. П.; Ковалева, О. П.; Kovalova, O. P.
    У статті розглядається генезис та реалії корпоративного управління в Україні. У сучасних умовах загострення ринкової конкуренцiї в усiх галузях вiтчизняної економiки рiвень якостi системи корпоративного управлiння поступово стає найважливішою складовою їх iнвестицiйної привабливостi та головним критерiєм у разі прийняття позитивного рiшення потенцiйними вiтчизняними та iноземними iнвесторами. Дослідження становлення та стану корпоративного управління є важливим як у теоретичному, так і у практичному відношенні. Основною метою дослідження є дослідження генезису та стану реалій функціонування корпоративного управління на підприємствах в Україні, з урахування історичних аспектів та нормативно-правового підґрунтя. Визначено поняття корпоративного управління як системи, за допомогою якої спрямовують і контролюють діяльність товариства, воно є чинником для подальшого розвитку та інтеграції українських підприємств до економіки, адаптованої до сучасних світових реалій. Генезис становлення корпоративного управління в Україні починається з початку 90-х років, після здобуття країною політичної та економічної незалежності. На основі нормативно-правового підґрунтя роботи АТ існують три етапи становлення корпоративного управління та було виокремлено четвертий – збалансування та удосконалення. Основні характеристики корпоративного управління в Україні сформувались під впливом локальних факторів, які й надалі справлятимуть вагомий вплив на розвиток та удосконалення. Для покращення реалій лише формального використання корпоративного управління на підприємствах, необхідно використовувати систему стандартів корпоративного управління, що включає міжнародний та національний досвід діяльності корпорацій.
  • Документ
    Ідентифікація логістичних бізнес-процесів підприємства
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Овчаренко, А. Г.; Оvcharenko, А. G.
    За сучасних умов найбільш ефективним є застосування процесного підходу до різних сфер діяльності підприємства. Результатом його впровадження в діяльність підприємств стає логістичне управління, предметом якого є логістичні бізнес-процеси. Вони є неперервною серією задач, вирішення яких здійснюється з метою досягнення певного результату, орієнтуючись на потреби споживача, пов’язані зі зміною параметрів розміщення, часу, форми матеріальних, інформаційних і фінансових потоків на підприємствах ланцюга логістики. У статті розглянуто існуючі логістичні бізнес-процеси, підходи до їх кла-сифікації та поставлено за мету ідентифікувати логістичні бізнес-процеси автотранс-портного підприємства АТП. Проаналізовано методи ідентифікації логістичних бізнес-процесів (моделі ІСО 9000, «Retail-H», Y-CIM, SCOR, Value Reference Model (VRM)). Враховуючи особливості використання розглянутих моделей, специфіку АТП, його місце в логістичному ланцюгу, розроблено гібридний варіант моделі ідентифікації логістичних бізнес-процесів. За основу гібридної моделі ідентифікації ЛБП взято SCOR-модель за її ос-новною ідеологією узгодження принципу нерозривності матеріального та інформаційного потоків одночасно з функціональною інтеграцією. Доповнення вказаної моделі здійснено шляхом застосування класифікації логістичних бізнес-процесів по відношенню до створен-ня цінності (для АТП – процеси постачання, виробництва, збуту) та подальшого опису процесів за системою характеристик. Модель логістичних бізнес-процесів АТП включає процеси планування (Planning), які розподіляють наявні ресурси для задоволення очікуваного попиту, виконання (Execution), які ініціюються попитом (запланованим або поточним) і змінюють стан фізичних продуктів; забезпечення (Enable), тобто процес, який готує, підтримує або управляє інформацією або відносинами, на яких основані процеси плануван-ня і виконання. Також SCOR-модель доповнено процесами управління.
  • Документ
    Формування системи управління маркетингом взаємодії на основі концепції життєздатних систем
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Федотова, І. В.; Федотова, И. В.; Fedotova, I.
    У статті розглядаються основні інструменти управління маркетингом взаємодії підприємства з різними партнерами. Дослідження управління маркетингом взаємодії на підприємствах є важливим як у теоретичному, так і у практичному відношенні. Метою дослідження є удосконалення теоретичних засад формування системи загального управління маркетингом взаємодії підприємства з основними групами суб’єктів взаємовідносин, який би враховував взаємини з усіма групами партнерів підприємства. Запропоновано модель системи управління маркетингом взаємодії підприємства на базі методичного апа-рату кібернетичного моделювання життєздатних систем. Система управління маркетингом взаємодії підприємства подана у вигляді суб’єкта (метасистеми) та об’єкта управління (операційного елемента), запропонованого у вигляді процесів управління марке-тингом взаємодії з основними групами партнерів. Подано систему міжфірмової взаємодії, що відображає формування індивідуальних взаємин з конкретним партнером. Це дозволяє координувати взаємини підприємства з кожною групою партнерів, забезпечити життєздатні засоби розвитку та підтримки довгострокових ділових відносин, отримувати синергетичний ефект від взаємодії з партнерами. Система загального управління маркетингом взаємодії підприємства з партнерами може застосовуватися для будь-яких підприємств і організацій.
  • Документ
    Інтегрований підхід до удосконалення бізнес-процесів підприємства
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Криворучко, О. М.; Криворучко, О. Н.; Kryvoruchko, Kryvoruchko О.
    Розглянуто існуючі методи удосконалення бізнес-процесів підприємства. Використання короткострокових методів більшою мірою орієнтовано на вдосконалення фрагментарних процесів у рамках функціонально-спеціалізованих структур управління, з метою їх уніфікації та стандартизації в рамках ІSО. Найбільше поширення вони мають у концепції загального управління якістю (TQM). Реалізація довгострокових методів здебільшого орієнтована на внесення значних змін у наявні бізнес-процеси і проектування нових їх видів, що відповідатимуть динаміці зовнішнього середовища. Запропоновано науково-методичні рекомендації щодо реалізації інтегрованого підходу до удосконалення бізнес-процесів, що передбачають використання методів системи менеджменту якості, безперервного ме-неджменту процесів та, за необхідності, впровадження реінжинірингу. Підхід ґрунтуєть-ся на реалізації двох кіл. Перше коло передбачає таку послідовність дій: впровадження си-стеми менеджменту якості та застосування відповідно її методів; застосування безпе-рервного менеджменту процесів; реінжиніринг бізнес-процесів у вигляді систематичного виду – редизайн бізнес-процесів. Друге коло пов’язане з реалізацією реінжинірингу «з чи-стого аркуша» та передбачає: реінжиніринг; оптимізацію системи менеджменту якості та впровадження безперервного менеджменту процесів. Модель реалізації інтегрованого підходу до удосконалення бізнес-процесів ґрунтується на циклі Шухарта–Демінга (PDCA «Plan-Do-Check-Act» з урахуванням та акцентуванням уваги на діях з мотивації персоналу (М – motivation)), враховуючи провідну роль у реалізації будь-яких методів та змін. В межах інтегрованого підходу сформовано систему доцільних методів удосконалення бізнес-процесів відповідно до етапів їх удосконалення та циклу PDMCA. Запропонований підхід дозволить забезпечити системність опису, ідентифікації всіх аспектів діяльності підприємства, можливість прогнозування його поведінки з урахуванням дії факторів кон-курентного середовища.
  • Документ
    Обоснование принципов управления конкурентоспособностью предприятия
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Шинкаренко, В. Г.; Shynkarenko, V.
    Каждый вид деятельности, для того чтобы быть эффективным, должен иметь теоретическое обоснование. Главным, в последнем является наличие принципов – правил, основополагающих убеждений, взглядов на вещи и т.п. Анализ существующих точек зрения на состав принципов управления конкурентоспособностью предприятий показал, что принципы в перечне, предлагаемом различными авторами, не коррелируют друг с другом, при представлении перечня принципов не указывается метод и признак(и) их выделения; из состава принципов трудно выделить те из них, которые следует использовать для отдельных элементов процесса управления конкурентоспособностью предприятия. Целью статьи является обоснование состава принципов управления конкурентоспособностью предприятия в целом и его составных элементов. Для решения этой задачи предлагается использовать дифференцированный подход – определение принципов от-дельно для каждого элемента процесса управления конкурентоспособностью предприя-тия. Анализ сущности каждого из элементов процесса управления позволил установить необходимые принципы управления по каждому элементу и предприятию в целом. Использование представленных принципов позволит исследователям принимать эффективные и качественные решения по управлению конкурентоспособностью предприятий.