Дослідження напружено-деформованого стану призматичного демпферувального елемента

Abstract

До основних проблем, що виникають під час вирішення нових завдань, належить обґрунтування вибору розрахункової схеми досліджуваного об’єкта й достовірність здобутих результатів. Нерідко розрахунок просторових призматичних конструкцій здійснюється в межах плоскої постановки, що зумовлено високою трудомісткістю розв’язання тривимірної задачі. Однак таке спрощення розрахункової схеми, основане на гіпотезі про постійність па раметрів напружено-деформованого стану за довжиною тіла, може призвести до неправильної оцінки умов роботи конструкції. Для відповідальних високонавантажених елементів і деталей це особливо небезпечно, тому необхідно брати до уваги всі фактори, що впливають на просторовий характер напружено-деформованого стану досліджуваних конструкцій. Обґрунтування достовірності розв’язання нових задач методом скінченних елементів здійснюється насамперед способом послідовного згущення розрахункової сіткової ділянки. Воно має продовжуватися доти, доки не почне спостерігатись незначна зміна результатів за умови суттєвого збільшення кількості елементів. Необхідно зауважити, що можливості традиційного варіанта МСЕ в цьому разі досить обмежені, і в процесі його застосування зазначена вимога здебільшого не виконується.